Назви міст

[LUTS]

Население выступало за название Прикарпатск.

Дивно.

[DarkMax2]

У поляків, ніби, Керч це він. Хм, прикольно.

[alant]

У поляків, ніби, Керч це він. Хм, прикольно.

Як корч 

[DarkMax2]

У поляків, ніби, Керч це він. Хм, прикольно.

Як корч 

Ну, Кърчевъ - Корчів же ж. Теж в черзі моїй на українізацію

[DarkMax2]

...хіба не "Китіж" у сьогоднішній українській транскрипції?

В относящейся к XVII–XVIII векам Легенде о граде Китеже написание только через "е". Буква "ять" не используется, притом что различие в произношении тогда еще сохранялось.
Поэтому никаких оснований писать "Китіж" нет. А вот как лучше — "Кітєж" или "Кітеж" — надо спросить у специалистов по правописанию. Или в словаре посмотреть

До речі, якщо українізувати Воронеж до Вороніж, то Воронежа чи Вороніжа - чи чергувати і/е?

[DarkMax2]

До речі, Пифон не пояснить принцип за яким десь закрите е, десь і, а десь навіть ьо (льоду, льон).

[Волод]

.............
До речі, якщо українізувати Воронеж до Вороніж, то Воронежа чи Вороніжа - чи чергувати і/е?

Эрзя наверно за "і" могут и обидится. Впрочем за два "о" могут обидится вдвойне.   

[DarkMax2]

Эрзя наверно за "і" могут и обидится. Впрочем за два "о" могут обидится вдвойне.   

Ціле ображене місто - (wiki/uk) Вороніж
В принципі, має чергуватися і з е, але в інтернеті бачив і без чергування.

[DarkMax2]

КУДИ  ПРЯМУЄ  ЧОВЕН  ТВІЙ?

Ну, що, Мислителю, настав твій «тихий вечір»?
Тебе турботливо затуркали роки.
Ляж в човен – одягни човна на плечі,
як од дощу, «сховавшись» од Ріки.
Пора перемогти одвічний страм цей –
цей страх одвічний, що яриться, як... тамтам!
Дай шанс поплакати своїм «наївним сестрам».
Дай чарку спраглим випити братам.
Пусти себе, як «патик – по потічку».
Може, прозріння дасть Господь у дар,
і, врешті, заженеш саринь на кічку,
де й місце всякій із «нечистих пар».
Збудуєш десь і Київ свій, і Китіж,
і Храм Любові, і Собор Жалю.
Немало кришталю і бруду вип'єш
та перемісиш бруду й кришталю.
В Степу і на саман говорять «летич»...
Все, що сотвориш, те і полетить!
Нарешті, втопиш блазенські «штиблети»,
які взував десь для пізнання болю ти.
Багато встигнеш, поки ще при силі.
Вклонись землі цій, вічній і живій!
Нехай тепер болить Ріці і хвилі:
«Куди прибити вутлий човен твій?»

[Волод]

............Ціле ображене місто - (wiki/uk) Вороніж
............................................

на узвишші вирізнялось на голубому тлі неба знайома сторожова огорожа, її завешували чотирикутні вежі з гострими остішками. З трьох боків узвишшя оточували ліси,

"вирьнеже" — "лісовий захист";

[Jeremy]

У поляків, ніби, Керч це він. Хм, прикольно.

А що, хіба "вона"?

[DarkMax2]

У поляків, ніби, Керч це він. Хм, прикольно.

А що, хіба "вона"?

На жаль, так. Я взагалі за Корчів.

[alant]

Що таке страм?

[DarkMax2]

Що таке страм?

Страма, -ми, ж. Постыдное дѣло. Що я роблю страму таку. Алв. 24.   
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 213.

Срам?

[DarkMax2]

СТРАМ, у, чол., розм. Те саме, що сором 1—4. Тепер всяк хам показує натуру, а нам мовчать? Се був би чистий страм (Леся Українка, I, 1951, 277); [Пріська:] Он старий пан усе пристають до мене, — і не страм їм? (Панас Мирний, V, 1955, 161); Чужа біда Панькові — сміх; Своя ж і стид, і страм, і гріх (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 156); [Кряж (Ользі):] Як себе не шкодуєш, то хоч мого імені не ганьби... Не думав, що доживу до такого страму... Колись таких, як ти... в ставку топили (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 247).
♦ Вводити (ввести) у (в) страм — те саме, що Вводити (ввести) в сором (див. вводити). [Чирва:] Куме. Не себе шкода, а вас. Перед народом у страм себе вводите. Три дні риєте землю, як кроти, а що знайшли? (Іван Микитенко, I, 1957, 80); Набиратися (набратися) страму — те саме, що Набиратися (набратися) сорому (ганьби) (див. набиратися). — Набралася страму з отим царем [портретом, що хазяїн послав продавати] і пішла [з базару] ні з чим (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 137); На страм — щоб осоромитися. — Честі я не продам... На догану та страм Щоб козак себе мусів [мусив] наймати? (Павло Грабовський, I, 1959, 297); Ні (і) стида, ні (й) страму немає (нема) в кого — хто-небудь дуже безсоромний; Страму наносити — осоромлювати кого-небудь. — Чого тобі ходити до нас та страму наносити? (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 301); Страму наробити кому — осоромити, знеславити кого-небудь. — Якби ти, сестро, жупан мала, То би з нами пила і гуляла; Як же ти, сестро, в сіренькій свитині, Наробила страму всій родині! (Народна лірика, 1956, 322); Страму немає (нема) кому, в кого — те саме, що Сорому (сорома) немає (нема) (див. сором). — Страму вам нема, варвари, — докоряв буржуям Хрисан Кульбака, відомий у загоні своєю набожністю (Олесь Гончар, II, 1959, 73).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 749.
Хм, схоже на ристь, що є риссю. А чи етимологічно це?

[alant]

Хм, схоже на ристь, що є риссю. А чи етимологічно це?

Про ристь, теж не чув. Схоже на строк.

[DarkMax2]

Хм, схоже на ристь, що є риссю. А чи етимологічно це?

Про ристь, теж не чув. Схоже на строк.

Ого! Цілий пласт слів виявили РИСТЬ, і, жін., заст. Рись (див. рись 2). Ось чує Петро — тупотять коні... Усе ближче, ближче. Розпізнає нешвидку ристь двох ступаків (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 100); Пристаркуватий, з обвислими щоками офіцер, що їде попереду, раптом сердито набундючившись, дав шпори коню. Всі перейшли на ристь (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 314).
На ристях — на рисях, риссю (у 1 знач.). Соса привіз свою батарею на ристях. Одна за одною чотири гармати стали вряд на бугрі (Юрій Яновський, I, 1958, 150).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 541. Ристь, -ті, ж. Рысь. К. ЧР. 150. Ристю, коники, ристю! Грин. III. 491. За користю біжи ристю. Ном. № 14002. в собачу ристь побігти. Быстро побѣжать. А далі аж не оглядівся, з двора в собачу ристь побіг. Котл. Ен. І. 34.   

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 18. Рос. рысца, укр. ристь. Рысь/рись це вже спрощення. Звір цей рискає/рыщет.

[engelseziekte]

але в інтернеті бачив і без чергування.

Чув, бувало «в Харківі»

[LUTS]

Томаше, Ужгород часто Унгваром називають? Не мадяри маю на увазі.

[engelseziekte]

Та, буває в розмовному контексті. У мене щонайменше троє-четверо знайомих, які так люблять казати. Напевно, можна сказати, шо то в якійсь мірі «модно і молодьожно».

[mjora]

Вибачте за політичне підґрунтя наших мовних експериментів...

але є політична необхідність українізації назв звільнених міст Донбасу (півдня Слобожанщини та Сходу Запоріжжя тощо)

Сєвєродонецьк та Лисичанськ назад об'єднати під назвою Лисичанськ.
Слов'янську повернути назву Тор.
Краматорську повернути адекватне написання Крам-на-Торці.
Артемівську повернути назву Бахмут.
Маріуполь - Домаха.
Красноармійськ - Гришине.
Побєди поперейменовувати на Побіди.
Тощо.

Уж как 23 года Украина стала независимым гос-вом ,неужели нельзя было вернуть исконные названия городам ,переименованным в советское время ? Ладно там Днепропетровск ,который назывался Екатеринославлем и только из книг можно узнать про Кодак,однако Артемовск,Первомайск, Кировоград и т.д. им можно  было вернуть исконные названия без проблем .
Неужели надо обязательно пройти через войну чтобы прийти к этому решению ?

[LUTS]

Неужели надо обязательно пройти через войну чтобы прийти к этому решению ?

Шось ви грішне з праведним плутаєте... До чого тут це?

[alant]

Уж как 23 года Украина стала независимым гос-вом ,неужели нельзя было вернуть исконные названия городам ,переименованным в советское время ? Ладно там Днепропетровск ,который назывался Екатеринославлем и только из книг можно узнать про Кодак,однако Артемовск,Первомайск, Кировоград и т.д. им можно  было вернуть исконные названия без проблем .

Вы, похоже, вообще не в теме.

[mjora]

Неужели надо обязательно пройти через войну чтобы прийти к этому решению ?

Шось ви грішне з праведним плутаєте... До чого тут це?

Я пролистал тут несколько страниц и прочитал всякие "Бугограды"
Ребят, Ворошиловград в Луганск ещё при Союзе умудрились переименовать,а Артемовску вернуть Бахмут уже 23 года не могут ...
Не следует менять название Славянск ,оно имеет вполне исторические корни и также не стоит перегибать палку с "эллинизмами".
Это просто моё мнение и не более того.

[mjora]

Уж как 23 года Украина стала независимым гос-вом ,неужели нельзя было вернуть исконные названия городам ,переименованным в советское время ? Ладно там Днепропетровск ,который назывался Екатеринославлем и только из книг можно узнать про Кодак,однако Артемовск,Первомайск, Кировоград и т.д. им можно  было вернуть исконные названия без проблем .

Вы, похоже, вообще не в теме.

Не соит подчеркивать оЧеПятки . 
http://rodmurmana.narod.ru/maps/Ekaterin_gub.jpg