Кубанская балачка

[AVIXA]

Ну в моэму рiдному дiалектi-обценьки.
Звiдки це в балачцi?
Чи в Украiнi це слово бiльш поширене нiж я думаю?

Як мінімум, у себе на Черкащині я теж його чув. СУМ-11 подає його без приміток про діалектність чи маловживаність — тобто, це звичайне українське слово.

Я весь час думав що то дiалектне захiдне.
Ну тут ще одне: сам я казав обценглi.
Чи приходилось чути подiбне?

[Волод]

Коли мова йде про кізяків, я стаю троцькістом:

[Upliner]

Последние посты уже никакого отношения к балачке не имели, посему выделил сюда:
*Заимствования

[AVIXA]

Щойно згадав.
Служив в свiй час з хлопчиною з Краснодарського краю з прiзвищем Бахур.
Що мене дещо здивувало, бо знову ж таки вважав, що слово це дiалектне захiдняцьке.
Особисто в близьких стосунках з ним не був, тому й не спитав, чи знаэ вiн що означаэ його фамiлiя.
Ну був один випадок, коли я пiдмовив одного, бiльш близького йому, з яким вони якраз жартували  i штуркались, сказати йому: "бахур шмаркатий".
Чи зрозумiв вiн сказане, неясно.
Яка поширенiсть цього слова в Украiнi?
 

[Upliner]

Яка поширенiсть цього слова в Украiнi? 

Я не чув...

[Волод]

Бахур

[AVIXA]

Яка поширенiсть цього слова в Украiнi? 

Я не чув...

Ага!
Бахур-людина чоловiчого роду, пiонерського вiку.
Бахур шмаркатий-пацан сопливый.

[AVIXA]

Бахур

Але моцно дэкую за посиланнэ!

Глянув карту: прiзвище  найпоширенiше у Львiвськiй областi, що i зрозумiло,  дуже поширене в Житомирськiй областi, що дещо здивувало, i накiнець темна пляма в Донецькiй областi, що зовсiм не укладуэться.
Але тодi нема питань i щодо Кубанi, бо вiд Донецькоi до Кубанi рукою подати.

Ось як воно iнодi траляэться.
Ще раз гарно дякую за посилання.

[Волод]

.............................
Бахур-людина чоловiчого роду,............

чоловічої статі

[AVIXA]

.............................
Бахур-людина чоловiчого роду,............

чоловічої статі

Вибачаюсь за свою украiнську.
I знову ж дякую.
Але чи правильно я написав знову ж?

[Волод]

Правильно. 

[Хромис Красавец]

И еще одно казачье блюдо: шулюн, шулюм, то же, что у тюрков шорпа, шурпа, сёрпа.

У адыгейцев такой же шулюм, как и у казаков. А сорпа - это у казахов.

[злой]

Для всех разговоров на тему суржика здесь, видимо, самая подходящая тема.

Нашёл в Интернете вот такой, как по мне, довольно милый рассказ:

ХРАБРЫЙ КУХАР

Было то в Финляндии, в часі совітско-финляндской войны. По дремучым лісам, по глубокым снігам, по болотам преслідували красноармейцы білофиннов. Наконец, финны отошли ку великому озеру, на берегу котрого они побудували желізобетонны подземны кріпости. Забралися они в тоты кріпости и там засіли.

Погода была холодна. Морозы доходили до 40 градусов. Выкопали мы землянкы, поставили в них печкы. Даже купальню под земльом устроили. А на самом берегу озера вырыли окопы, прорыли ходы, ростянули колючы дроты. Меж нашыми и финскими позициями лежало озеро. Оно тянулось сім километров, но дуже было узке.

Єдного разу лежат нашы стрілкы в окопах и видят: по самой середині озера біжит великий лось (род оленя). Бойцы залюбовалися красивым животным. В нашых лісах рідко встрічаются лоси, и у нас их дуже ощаджают. А финны, замітивши лося, почали стріляти с кулемета. Пристрілили го и поползли по озеру, штобы забрати для себе мясо.

— Не быти по-вашому! — крикнул кулеметник Костя и начал стріляти по бандитам. С тамтого берега затрещали автоматы. Услышавши перестрілку, из земянок выскочили красноармейцы и заняли свои міста. Завязался бой. В тот час наш кухар Кошкин готовил обід. Мимо него пробігали бойцы. Они подносили патроны кулеметникам. Кошкин спросил у них, в чом діло.

Через пять минут он был уже в окопах. В руках у него был долгий шнур, а на ременю штыри ручных гранаты.

— Ты куды? — звідуют го.

— Як куды? — отповіл он. — За лосем. То моя кухарска справа.

Кошкин наділ стальну каску, білый маскуючий плащ и пополз по глубоком снігу. Финны скоро замітили смільчака и открыли огонь из автоматов. Но Кошкин глубже зарылся в сніг и посувался вперед. За ним розмотувался и тягнулся шнур.

Кухар добрался до ціли. Он кріпко привязал шнур к задным ногам лося и махнул руком: можете тягнути. Шнур натягнулся; Бойцы влекли лося по снігу в окоп. Кошкин полз впереди, прикрываючись от куль тушом лося. Увиділи финны, што добыча уходит им из-под носа, и поползли по леду, штобы перехватити лося. Но кулеметчикы нашы змусили их повернути назад. Лем самы завзяты добралися ку лосю. Стрільба стихла. Финны перестали стріляти, штобы не подстрілити своих, а нашы кулеметчикы боялися подстрілити кухаря. Ту Кошкин вынял гранаты и почал угощати білофиннов. Мало кто остал живый з них. Лось достался нам.

А наш кухар вернулся в окопы и — дораз ку польовой кухні розділювати лося. На вечерю у нас была така смачна печеня, што всі іли и хвалили.

Вот який у нас был кухар!

Борис Калугин.

Такой суржик - чистая авторская фантазия, или действительно, допустим, человек с родным украинским так может или мог говорить по-русски? Одновременное наличие і, и, а также ы в тексте - это русинская орфография?

[Волод]

Лем самы завзяты добралися ку лосю.

Коли "лем", то лемки.

[Волод]

    Це ж скільки цієї ліміти наїхало на москву, що там почали «штокати»?

[R]

Такой суржик - чистая авторская фантазия, или действительно, допустим, человек с родным украинским так может или мог говорить по-русски? Одновременное наличие і, и, а также ы в тексте - это русинская орфография?

У посиланні натискаємо кнопку [BACK] і переходимо на сторінку:
http://carpatho-russian-almanacs.org/LEMKO/LEMKOContents.php#BraveCook
А там дивимось із якого журналу то взято:
Карпаторусский Календарь Лемко-Союза На Год 1942

Лемко-Союз то емігрантська спілка москофілів в США і Канаді.
То не є суржик.
Москофіли Канади зробили переклад оригінальної статті з російської мови.
Пізній варіант язичія.
Лемківська говірка з додаванням російських слів.

[злой]

Как всё непросто оказалось. Я пытался сайт открыть всякими разными способами, а оказывается просто нужно было нажать BACK. Понятно, интересно.

[R]

человек с родным украинским так может или мог говорить по-русски?

От як вони говорять:

Співак згаданий на тому сайті:
http://carpatho-russian-almanacs.org/LEMKO/LEMKO1949/Gonos49.php

[DarkMax2]