[Початкові И, І, Й - реальність чи філологічний каприз?]

[Conservator]

Йотоване И - реальність чи філологічний каприз?

А що про нього взагалі відомо?

панові, певно, не подобається літера й.

[Python]

Так «й» — це йотований нуль звуку.

[Python]

Якщо ж малось на увазі справді «й», чесно кажучи, не розумію людей, для яких «вити» і «вийти», «на краще» й «найкраще», «сині» та «синій», «мова» та «мойва» і т. д. звучать ідентично, а початкове «й» чи то не відрізняється від «і», чи то взагалі не чується. Не знаю, може, і є якийсь рідкісний український діалект з такими особливостями, але мені його чути не доводилось.

[Conservator]

а початкове «й» чи то не відрізняється від «і»

Не відрізняється. Відрізняється тільки у фріків ортографічного читання.

у нормальних людей початковий и- просто. инший, иноді, инакше, институт, исторія.

[Drundia]

Не у нормальних людей, а у неорехворматорів, які вже не знають шо видумать та як мову попсувать.

[Conservator]

Не у нормальних людей, а у неорехворматорів, які вже не знають шо видумать та як мову попсувать.

ніфіґа, вони просто повертають її до первісної чистоти і створюють твір мистецтва із неї не уявляю, як там вимовити і-. а ї- - то вже по-бєларуському вийде.

[Drundia]

Ну, що робити, не в усіх є здастність опанувати фонетику формально неріднлї мови.

[Conservator]

Ну, що робити, не в усіх є здастність опанувати фонетику формально неріднлї мови.

слава богу, що у вас вона рідна

[Python]

а початкове «й» чи то не відрізняється від «і»

Не відрізняється. Відрізняється тільки у фріків ортографічного читання.

у нормальних людей початковий и- просто. инший, иноді, инакше, институт, исторія.

Йосподи куди це я попав

[Drundia]

слава богу, що у вас вона рідна

Моєї рідної мови вже кілька мільйонів років нема...

Йосподи куди це я попав

На лінґвохворум, це ж очевидно, десу.

[Conservator]

Йосподи куди це я попав

а шо, у ортоепічних довідниках теж иноді бува пишут, що "і з наближенням до и" на початку слів. правда, запозичені не вказуют у переліку, але ж треба бути послідовним.

[Conservator]

Моєї рідної мови вже кілька мільйонів років нема...

*артикулює вдихаючи*

у, у-у, у-у?

[Python]

Щодо початкового нескладового Й. Я не можу пригадати випадків, коли б воно не чергувалося з І. Якщо так, то нескладове Й в нормі може бути лише після голосної, вимовляючись як продовження попереднього складу. Іншими словами, «ми й вікна» та «мий вікна» на слух не розрізняються, а ось «ми і вікна» звучить уже дещо інакше. І ніякого «и» замість «і» там особисто я не чую.

[Vertaler]

До речі, Python'е, як у вас з у/в? Теж регулярно чергується? І знаў, знав чи знаф?

Це, здається, те, що мене найбільш дратує в літературній мові. Написати «зовсім вдалий» можна, а як це вимовити?

[Conservator]

І знаў, знав чи знаф?

літературно "знаў", звісно. кажуть переважно "знаў", "знаф" часто, але ріже вухо.

Написати «зовсім вдалий» можна, а як це вимовити?

а тут же можна вирішити, що відхід від фонетичного принципу має місце?

[Drundia]

а шо, у ортоепічних довідниках теж иноді бува пишут, що "і з наближенням до и" на початку слів. правда, запозичені не вказуют у переліку, але ж треба бути послідовним.

У нормальних тільки в кількох народно-побутових словах. Вимова, мабуть, дивом уціліла після збігу i/y. З послідовністю нема нічого спільного. Початкове икання — це часто росіянізм.

*артикулює вдихаючи*

у, у-у, у-у?

Даруйте, не розумію, я не місцевий.

Іншими словами, «ми й вікна» та «мий вікна» на слух не розрізняються, а ось «ми і вікна» звучить уже дещо інакше.

Та вони всі однаково звучать. Якщо треба наголосити на різниці, то може подовжуватись і|й, або вставляється зімкнення.

[Conservator]

Початкове икання — це часто росіянізм.

ні, бо укр. и і рос. ы в різних чатсинах ротової порожнини артикулюються їх неможливо сплутати.

[Python]

До речі, Python'е, як у вас з у/в? Теж регулярно чергується?

Ніби так.

І знаў, знав чи знаф?

Точно не «знаф». А ось «знав» чи «знаў»... У моїй вимові  «в» — короткий дзвінкий губний звук, і помітної різниці між початковим та кінцевим «в» я не відчуваю. Хоча, можливо, вона і є.

Написати «зовсім вдалий» можна, а як це вимовити?

Спробував вимовити. Вийшло щось схоже на «зовсім далий», з ледь помітним призвуком перед «д».

[Drundia]

«зовсім вдалий»

[ˈzɔʊ̯sʲimʷˈdɑlɪː]

Лаб'ялізація сусідів — усе що лилишось від фонеми.

[Drundia]

ні, бо укр. и і рос. ы в різних чатсинах ротової порожнини артикулюються їх неможливо сплутати.

То в московській російській, а в українській російській...

Спробував вимовити. Вийшло щось схоже на «зовсім далий», з ледь помітним призвуком перед «д».

[Vertaler]

...

Ага, в мене ніби так само все. Дякую.

[Conservator]

То в московській російській, а в українській російській...

хочете сказати, шо в мене не українська російська?

[Python]

Початкове икання — це часто росіянізм.

ні, бо укр. и і рос. ы в різних чатсинах ротової порожнини артикулюються їх неможливо сплутати.

Зате російське «и» артикуляційно є чимось середнім між українськими «и» та «і».

[Vertaler]

То в московській російській, а в українській російській...

хочете сказати, шо в мене не українська російська?

Пан мені запам'ятався як пан з літературною російською та літературною українською посеред Києва, який має дві свої мови, трохи інакші.

[Drundia]

хочете сказати, шо в мене не українська російська?

Не знаю, не чув. І не знаю що у вас на початку слів...