Лингвофорум

ЦитироватьА тепер що: скільки людей, стільки перекладів?

Навіщо? Просто слід орієнтуватись на термінологію, звичну для переважної більшості носіїв мови.

Цитата: DarkMax2 от июля 19, 2011, 20:09співпадають

Цитата: Усезнайко от июля 19, 2011, 21:54До слова, у розмовній часто використовується стягнути для download і навіть у словник потрапило.

Здається, так кажуть поляки.

Цитата: Усезнайко от июля 19, 2011, 22:53А мені завантажувати файл — ріже вухо й мозолить очі, особливо, коли не знаєш куди. То що тепер мені робити? Утім, згоден, що стягати теж незвично, але воно не настільки обтяжене, щоб не додати йому нового значення. Принаймні ніяких вагомих перепон для мови немає.

Я досі чекаю на ситуації та контексти, коли «не знаєш куди».

От і виходить що все між кальками: російським «скачати», польским «стягнути», англійським «низвантажити», «висвантажити»...

Цитата: Усезнайко от июля 19, 2011, 22:53Лишенько, відкиньте свої стереотипи. Перекладачі теж люди, вони теж помиляються. От, приміром, якби вони користувачів не дослухались, тепер би мали коржики замість кук, але добродій перекладач зекономив Ваші пів годинки. Невже Ви гадаєте, що вони тирани, які люблять мордувати українців? Вони теж мають свій погляд на мову (так-так, не лише мовознавці користуються нею), і їхня мова також має право на існування.

Куки, які в розмовній мові називають як завгодно, нерідко зберігають в ориґінальному написанні в інтерфейсах. Принаймні в мене таке враження. Навіщо ж їх якось замінювати? Пошук єдиної адаптації — тривалий процес і не в перекладах їх упроваджувати.

Цитата: Python от июля 20, 2011, 08:01Ні, бік — це бік, а точка зору — це точка зору. Не скажеш же «з боку банальної ерудиції». Вірніше, сказати можна будь-що, але яким боком це зрозуміють?..
«Погляд» і «точка зору» дещо відрізняються: «погляд» ближчий до «переконання», тоді як «точка зору» може сприйматись як щось більш тимчасове. Хоча, безумовно, в багатьох випадках вони взаємозамінні.

У словниках подають з погляду теж. Але я не це мав на увазі, коли писав про ці приклади, тож потеревенимо про це в іншій темі, якщо кортить.

Цитата: Python от июля 20, 2011, 08:01А якщо копнути ще глибше, то колись обходились і без класиків. Але погодьтесь, ні Ви, ні я не є однолітком тих класиків — час від них до нас здебільшого вимірюється кількома поколіннями. Гадаєте, якась жива мова за цей час могла зберегтись незмінною?

Я мав на увазі, що класики у своїй мові не мали в цьому потреби, тому його використання й нині доволі сумнівне. До речі, необхідний означає радше той, якого неможливо обійти (наприклад, стінка). Але це також зовсім інші тонкощі.

Цитата: Python от июля 20, 2011, 08:01ІМНО, «вбачати» тут стилістично не пасує: як правило, воно стосується думки, що може бути хибною чи викликає певні сумніви.

Власне, не мав вагань щодо цього.

Цитата: Drundia от июля 20, 2011, 09:56Я досі чекаю на ситуації та контексти, коли «не знаєш куди».

Вам важко перейти за посиланням на форум? Спеціально для Вас!

Цитата: Усезнайко от июля 20, 2011, 12:33До речі, необхідний означає радше той, якого неможливо обійти (наприклад, стінка). Але це також зовсім інші тонкощі.

Так, це тонкощі.
Необхі́дний — такий, без якого не можна обійтися.
(Не)обхідни́й — такий, який (не)можливо обійти. [визначення ваше]
r2u.org.ua це знає...

Цитата: Усезнайко от июля 20, 2011, 12:33Вам важко перейти за посиланням на форум? Спеціально для Вас!

Перейти не важко, важко його переглядати й шукати. Або я проґавив якесь посилання, де шукати не треба.

Ви продемонстрували контекст, лишилася ситуація. Суть у тому, що завантаження має об'єкт, який або на локальному комп'ютері, або на віддаленому. Один лише давнловдиться, інший лише апловдиться.

Цитата: Drundia от июля 20, 2011, 09:56

Цитата: DarkMax2 от июля 19, 2011, 20:09співпадають

Ніби ж було таке слово. Хто його поцупив? Ану верніть!

Цитата: Python от июля 20, 2011, 18:16

Цитата: Drundia от июля 20, 2011, 09:56

Цитата: DarkMax2 от июля 19, 2011, 20:09співпадають

Ніби ж було таке слово. Хто його поцупив? Ану верніть!

До чого претензії? Пиѳон правий. Звичайне слово. Не збігаються же вони у табун 

Цитата: Python от июля 20, 2011, 18:16Ніби ж було таке слово. Хто його поцупив? Ану верніть!

Та хіба ж я кажу що його нема? Я сам раніше вживав... Воно просто не є нормативним.

Цитата: DarkMax2 от июля 20, 2011, 18:26Звичайне слово. Не збігаються же вони у табун 

Пропоную дослідити семантику українських дієслів на спів-. Може вони разом пада́ють, і що це таке?

Воно нормативне, як і "збігаються". Просто тут воно (збігаються) не підходить. "У нас думки збігаються" - так, а ось слова не збігаються, а співпадають, тут.

Що за Скрипника—Голоскивеча—Кримського, що за Білодіда, що за Русанівського воно було ненормативним. Коли це воно встигло стати нормативним?

Цитата: DarkMax2 от июля 20, 2011, 19:25Воно нормативне, як і "збігаються".

Якби воно було нормативне, воно би було у словниках. На щастя, це слово не «збагатило» скарбницю рідної мови. За логікою шановного пана Python, воно доволі поширене, тож могло б поповнити її, проте в словниках воно не зафіксоване.

Це недоробка словникарів, завдання яких — фіксувати мовну практику, а не штучно підганяти її під якийсь умовно взятий еталон.

Міроприємства та інший суржик теж фіксувати?

Цитата: Drundia от июля 26, 2011, 20:26
Міроприємства та інший суржик теж фіксувати?

Мѣра - захід. А ось "співпали" - не суржик. Краще боріться з "городянами", що з городів у міста набігли.

Цитата: Drundia от июля 26, 2011, 20:26
Міроприємства та інший суржик теж фіксувати?

Чому ні? Якщо це слово в мові є, його необхідно зафіксувати (можливо, з приміткою розм.).

Дєвушек, дєдушек, схєми-дівани теж?

Цитата: DarkMax2 от июля 26, 2011, 20:33Мѣра - захід. А ось "співпали" - не суржик. Краще боріться з "городянами", що з городів у міста набігли.

Так, якщо вони разом пали, то можна сказати «вони співпали», і це не суржик, а якщо вони збіглися, то таки суржик. А город — архаїзм, нічого в ньому страшного нема.

Цитата: Drundia от июля 26, 2011, 21:49

Цитата: DarkMax2 от июля 26, 2011, 20:33Мѣра - захід. А ось "співпали" - не суржик. Краще боріться з "городянами", що з городів у міста набігли.

Так, якщо вони разом пали, то можна сказати «вони співпали», і це не суржик, а якщо вони збіглися, то таки суржик. А город — архаїзм, нічого в ньому страшного нема.

Город - це не архаїзм. Він у моєї бабки є. А якщо щось разом впало, то воно разом впало. Казати співпали у даному випадку це як казати на протязі замість протягом.
P.S. У містах живуть міщани.

Коли шо, то протягом пісні співають...

Крута ваша бабка, якщо в неї го́род є, ну а коли лише горо́д, то справа звична.

Казати спів<дієслово> можна і треба коли йдеться про якусь спільну дію, виражену дієсловом. Але чуття мови втратили та створюють слова використовуючи приросток спів- для позначення зовсім непов'язаних понять.

Хто-небудь ще хоче сказати співпали у випадку падіння двух предметів? 

Тим гірше. За останні ~100 років утворили нове слово для позначення непов'язаного поняття використовуючи непродуктивний префікс, та прикидаються, що цей очевидний росіянізм не суржик.

Цитата: Drundia от июля 26, 2011, 21:39
Дєвушек, дєдушек, схєми-дівани теж?

Мабуть, нє. Бо фонєтіка не відповідає українській, і подібні слова, зібрані разом в одному реченні, виглядають як перемикання на російську, тоді як речення назразок «Завідуючий міроприємством пошуткував про слідуючого музиканта» відрізняється від сучасної нормативної української мови лише лексикою.

Р.Ѕ. Не всі русизми та російські кальки є суржиком — деякі з них цілком нормативні. Одним словам пощастило більше, іншим — менше. І «співпадіння», і «співвідношення» є російськими кальками, але одне слово витурили зі словників, а інше — ні.

Так співвідношення — це взаємне (отже спільне) відношення, а співпадіння не спільне падіння. Одне з українською морфологією дружить, інше — не дуже.

Поки вони падають ми бігаєм.

Відношення ніби теж до русизмів записують.