Лингвофорум

Цитата: hurufu от июля 16, 2011, 13:08 А я наївний думав, що мову створює народ, а не купка перекладачів.

А перекладачі до народу не мають стосунку? Вони ж теж живі люди.

Цитата: Python от июля 16, 2011, 13:29А ось не треба цього. Мова бідна у тих, хто її знає лише поверхнево. Функціонально українська мова мало відрізняється від російської, де помітного захоплення неологізмами ніколи не було, але при цьому не можна сказати, що російська мова непридатна для комп'ютерної галузі, потребує створення новітньої термінології і т.д.

Власне. Наша мова багата, але коли починаєш її багатство відкопувати, то вона стає «нереальною» і «неіснуючою». Навіть ті ж лінуксоїди, на яких Ви лаєтесь, її відкинули, хоча аргументація була чіткою й слушною.

Цитата: Python от июля 16, 2011, 13:29Чому переклад обов'язково має бути послівним? Значення слова як у мові оригіналу, так і в перекладі може змінюватись у залежності від контексту. Прямі кальки завжди вважались поганим стилем.

Для живої мови — так, а для технологів потрібно однозначність.

Цитата: Python от июля 16, 2011, 13:29А чому ніхто не бажає? Просто в цьому клубі вже сформувались певні неправильні шаблони, для здолання яких потрібні чималі зусилля. Людина, що не відчуває потягу до новотворів, скоріш почне щось своє, ніж візьметься вдосконалювати переклади, де неологізми з'являються один за одним. Ну, хіба, цю людину особливо дратуватиме якийсь неологізм.

Авжеж, там є переклади і свої «стандарти». Є різні ж люди. Невже Ви справді там запропонували хороший термін, його аргументували і Вас послали під три чорти? Навряд чи. Вам просто не подобається їхня термінологія, от і все, як і більшості неохочим туди заглядати. А за лайку шани не здобудеш.

Цитата: Python от июля 16, 2011, 13:29Щодо «існючого» й «наявного» — обидва слова є в мові, вони не є повними синонімами, але в цьому контексті вони взаємозамінні. Відсутність і нестача мають певні відмінності між собою (перше — «нема», друге — «є, але замало»), «брак» може вживатися в обох значеннях та ще в деяких (наприклад «виробничий брак»). «Необхідно» й «потрібно» відрізняються за ступенем важливості. Взагалі, щоб правильно підібрати слово, треба дивитися на те, наскільки точно воно передає думку, а не просто вибирати з усього синонімічного багатства щось «якнайукраїнськішіше» і тулити його де треба й де не треба, відкидаючи решту українських слів.

У Вас доволі цікавий погляд на ці слова. Ба відмінний од більшості мовознавців. Того ж Антоненка-Давидовича чи навіть ще живого Пономарева. Але він має право на життя, хоча мені видається лицемірним — дозволяти будь-які кальки і відкидати несхвалене більшістю.

ЦитироватьУ Вас доволі цікавий погляд на ці слова. Ба відмінний од більшості мовознавців. Того ж Антоненка-Давидовича чи навіть ще живого Пономарева. Але він має право на життя, хоча мені видається лицемірним — дозволяти будь-які кальки і відкидати несхвалене більшістю.

У чому саме полягають відмінності? І чи мовознавці справді мали на увазі, що «надто російські» слова слід виключити з української мови після тривалої практики їх вживання —може, вони просто радили урізноманітнити мову менш вживаними синонімами? Якщо ж для пошуку слів спиратися на словники, слід враховувати, що формулювання з тлумачного словника може бути неточним — наприклад, для опису слова може використовуватись його неповний синонім або близьке поняття. Такі нюанси губляться, якщо мову вчити зі словника, а не з практичного досвіду. Взагалі, я практик, і виходжу з того, що українська мова є живою мовою, яку творить та зберігає народ, а не якась група «творців», що на власний розсуд можуть одні слова викидати, інші конструювати, довільно встановлювати значення слів і їх стилістичне забарвлення. Якщо ж говорити про реальну більшість носіїв мови, то ті, хто суворо дотримується порад авторитетних мовознавців, становлять лише незначну частку серед них — мова ж решти формується переважно на основі мови середовища, в якому вони перебувають. Якщо там є якась калька чи запозичення й нема якогось неологізму, то як би ми не хотіли, а ця калька там буде жити ще довго, а неологізм невідомо чи колись приживеться і стане зрозумілим. Особливо цікава ситуація в комп'ютерній галузі, яка досить швидко розвивається, де технологічна новинка років через десять цілком може стати архаїкою — неологізм може просто не встигнути прижитись.

ЦитироватьНевже Ви справді там запропонували хороший термін, його аргументували і Вас послали під три чорти?

Саме там — ні, хоча мені доводилося брати участь у дискусіях з українізаторами програм, схильними до творення неологізмів. Справді хороший термін — це термін, інтуїтивно зрозумілий для людини, що просто знає українську мову й більш-менш знайома з галуззю, де цей термін може використовуватись. Повертаючись до теми, «звантажити» інтуїтивно зрозумілим здається тільки через те, що скидається на помилкове написання слова «зАвантажити» — інакше воно викликає зовсім не ті асоціації, які вклав у них перекладач (за умови, що користувач бачить це слово в такому значенні вперше).

ЦитироватьВласне. Наша мова багата, але коли починаєш її багатство відкопувати, то вона стає «нереальною» і «неіснуючою». Навіть ті ж лінуксоїди, на яких Ви лаєтесь, її відкинули, хоча аргументація була чіткою й слушною.

Відкинули, бо всі ці «чужошмати» й «переглядала» є сконструйованими словами, а не частиною вікової живої мови, яку ми могли чути, наприклад, від своєї бабусі. Ну і потім, ніхто навіть не подумав про стилістичне забарвлення, створюване самими лише засобами словотвору, від чого виникає комічний ефект (якщо кулькову ручку обізвати «писалом», це теж буде викликати регіт).

Незрозуміло, щоправда, яким чином «generates - породжує» чи «business owner - власник діла» потрапило до списку «перлів». Треба дивитися, в якому контексті їх було вжито...

ЦитироватьДля живої мови — так, а для технологів потрібно однозначність.

Однозначність, базована на чому? Якщо це просто домовленість неформальної групи перекладачів, то можна створити альтернативну групу з альтернативною термінологічною домовленістю, і навіть не одну. Можна навіть термінологічну війну організувати. Повністю однозначним може бути лише пряме запозичення, за умови відсутності коливань правил транслітерації, і, як це не дивно, пряме запозичення на практиці може виявитися зручнішим, ніж якась умовно взята українська назва — так чи інакше, неперекладеними програмами всім нам доводиться користуватись, значення слів upload/download вже усталилось, на відміну від .*вантажити. Взагалі, варто брати за основу ті слова, які вже мають практику використання в мові, виходячи з їх існуючого значення. Що ж стосується точного й однозначного перекладу кожного іншомовного терміну слово-в-слово, мені здається, це задача невиконувана.

Цитата: hurufu от июля 16, 2011, 13:08

Цитата: Усезнайко от июля 16, 2011, 12:29
До того ж саме так створюється мова.

А я наївний думав, що мову створює народ, а не купка перекладачів.

Це тільки гарна метафора. Більшість (і це ще м'яко сказано) людей не створили за життя жодного слова/конструкції тощо.

Цитата: Усезнайко от июля 16, 2011, 15:01Для живої мови — так, а для технологів потрібно однозначність.

Це хибні початкові настанови. Послівний переклад не має нічого спільного з однозначністю. Ви можете розповісти про реальні ситуації та контексти, коли треба розрізняти ті ваші «звантажувати» і «завантажувати»? pop-up — спливати — це чудовий приклад вашої «однозначності».

Цитата: Усезнайко от июля 16, 2011, 15:01У Вас доволі цікавий погляд на ці слова. Ба відмінний од більшості мовознавців. Того ж Антоненка-Давидовича чи навіть ще живого Пономарева. Але він має право на життя, хоча мені видається лицемірним — дозволяти будь-які кальки і відкидати несхвалене більшістю.

Пуристи здебільшого борються з тим що вже є в мові, і надають своєрідні обґрунтування, чому його не має бути, та воно не є потрібним. Нерідко маємо дуже слабкі пояснення, наприклад «раніше не було, тож і не треба», а інколи доходить до того, що «раніше було, але тепер не треба». Ці пояснення цікаві, але перші ґрунтуються на мовних потребах минулого, а не нинішніх, а другі взагалі невідомо звідки беруться.

Цитата: Artemon от июля 17, 2011, 02:52

Цитата: hurufu от июля 16, 2011, 13:08

Цитата: Усезнайко от июля 16, 2011, 12:29
До того ж саме так створюється мова.

А я наївний думав, що мову створює народ, а не купка перекладачів.

Це тільки гарна метафора. Більшість (і це ще м'яко сказано) людей не створили за життя жодного слова/конструкції тощо.

Може, й створюють інколи (хто з нас не забалакувався чи не вживав якесь слово помилково?), але їх основна роль — відсів невдалих мовних елементів. Просто «придумати слово» недостатньо — треба ще, щоб його не лише могли зрозуміти інші, а й почали вживати самі. Завдяки такому інтенсивному відсіву мова зберігається стабільному стані, і, наприклад, дід може спілкуватися зі своїм онуком без перекладача (що було б проблематично, якби всі вигадані слова приживалися в мові).

Цитата: Python от июля 16, 2011, 16:43У чому саме полягають відмінності? І чи мовознавці справді мали на увазі, що «надто російські» слова слід виключити з української мови після тривалої практики їх вживання —може, вони просто радили урізноманітнити мову менш вживаними синонімами? Якщо ж для пошуку слів спиратися на словники, слід враховувати, що формулювання з тлумачного словника може бути неточним — наприклад, для опису слова може використовуватись його неповний синонім або близьке поняття. Такі нюанси губляться, якщо мову вчити зі словника, а не з практичного досвіду. Взагалі, я практик, і виходжу з того, що українська мова є живою мовою, яку творить та зберігає народ, а не якась група «творців», що на власний розсуд можуть одні слова викидати, інші конструювати, довільно встановлювати значення слів і їх стилістичне забарвлення. Якщо ж говорити про реальну більшість носіїв мови, то ті, хто суворо дотримується порад авторитетних мовознавців, становлять лише незначну частку серед них — мова ж решти формується переважно на основі мови середовища, в якому вони перебувають. Якщо там є якась калька чи запозичення й нема якогось неологізму, то як би ми не хотіли, а ця калька там буде жити ще довго, а неологізм невідомо чи колись приживеться і стане зрозумілим. Особливо цікава ситуація в комп'ютерній галузі, яка досить швидко розвивається, де технологічна новинка років через десять цілком може стати архаїкою — неологізм може просто не встигнути прижитись.

З одного боку Ви стверджуєте, що мова живий організм, а з іншого, що ті носії мови її паплюжать. Ви відчуваєте якусь грань у формуванні мови? Стверджуєте, що Ви практик, хоча самі лише теоретично обґрунтовуєте, як повинна розвиватись мова. Я з Вашого допису так і не зрозумів, як мені б розрізнити Download від Upload, Load і Unload. Нумо до практики, вкажіть мені чотири красивих терміни, які зрозуміє теперішній носій мови, звісно, використовуючи скарбницю рідного слова.

Цитата: Python от июля 16, 2011, 16:43Саме там — ні, хоча мені доводилося брати участь у дискусіях з українізаторами програм, схильними до творення неологізмів. Справді хороший термін — це термін, інтуїтивно зрозумілий для людини, що просто знає українську мову й більш-менш знайома з галуззю, де цей термін може використовуватись. Повертаючись до теми, «звантажити» інтуїтивно зрозумілим здається тільки через те, що скидається на помилкове написання слова «зАвантажити» — інакше воно викликає зовсім не ті асоціації, які вклав у них перекладач (за умови, що користувач бачить це слово в такому значенні вперше).

Добродію, це Ваша особиста думка — не більше. Мені нічого не завадило звикнути до такого гіганта, як-от, зневадження, хоча він мені не дуже сподобався і його зрозумілість пересічному користувачу доволі сумнівна. Гадаю, якщо Ви волієте допомогти у творенні термінів там  — будь ласка. А розмова в теперішньому її руслі — марнослів'я — жодної практичної альтернативи.

Цитата: Python от июля 16, 2011, 17:18Однозначність, базована на чому? Якщо це просто домовленість неформальної групи перекладачів, то можна створити альтернативну групу з альтернативною термінологічною домовленістю, і навіть не одну. Можна навіть термінологічну війну організувати. Повністю однозначним може бути лише пряме запозичення, за умови відсутності коливань правил транслітерації, і, як це не дивно, пряме запозичення на практиці може виявитися зручнішим, ніж якась умовно взята українська назва — так чи інакше, неперекладеними програмами всім нам доводиться користуватись, значення слів upload/download вже усталилось, на відміну від .*вантажити. Взагалі, варто брати за основу ті слова, які вже мають практику використання в мові, виходячи з їх існуючого значення. Що ж стосується точного й однозначного перекладу кожного іншомовного терміну слово-в-слово, мені здається, це задача невиконувана.

Слово-в-слово не варто, але теж дозволено (тим-то багата наша мова). Однак, може, з критики перейдемо до справжнього розв'язання цієї проблеми?

Цитата: Drundia от июля 17, 2011, 06:20Це хибні початкові настанови. Послівний переклад не має нічого спільного з однозначністю. Ви можете розповісти про реальні ситуації та контексти, коли треба розрізняти ті ваші «звантажувати» і «завантажувати»? pop-up — спливати — це чудовий приклад вашої «однозначності».

Дивіться в обговоренні, на яке я надав посилання нижче: там є приклади. Щодо, pop-up, то там, здається, інший термін використовують.

Цитата: Drundia от июля 17, 2011, 06:20Пуристи здебільшого борються з тим що вже є в мові, і надають своєрідні обґрунтування, чому його не має бути, та воно не є потрібним. Нерідко маємо дуже слабкі пояснення, наприклад «раніше не було, тож і не треба», а інколи доходить до того, що «раніше було, але тепер не треба». Ці пояснення цікаві, але перші ґрунтуються на мовних потребах минулого, а не нинішніх, а другі взагалі невідомо звідки беруться.

Вони базуються на майбутніх потребах, а нинішні стануть минулими невдовзі, особливо з таким темпами розвитку технологій і суспільства. Це поширена хиба, тому слід дивитись у майбутнє, а не сьогодні.

Цитата: Усезнайко от июля 17, 2011, 20:44З одного боку Ви стверджуєте, що мова живий організм, а з іншого, що ті носії мови її паплюжать. Ви відчуваєте якусь грань у формуванні мови? Стверджуєте, що Ви практик, хоча самі лише теоретично обґрунтовуєте, як повинна розвиватись мова. Я з Вашого допису так і не зрозумів, як мені б розрізнити Download від Upload, Load і Unload. Нумо до практики, вкажіть мені чотири красивих терміни, які зрозуміє теперішній носій мови, звісно, використовуючи скарбницю рідного слова.

Дивіться в обговоренні, на яке я надав посилання нижче: там є приклади.

Конкретні приклади, коли треба розрізняти вказані чотири слова. «Звантаження» — це термінологія поза мовою. Ніби використоувуються українські елементи, але в невластивих значеннях.

Цитата: Усезнайко от июля 17, 2011, 20:44Добродію, це Ваша особиста думка — не більше. Мені нічого не завадило звикнути до такого гіганта, як-от, зневадження, хоча він мені не дуже сподобався і його зрозумілість пересічному користувачу доволі сумнівна. Гадаю, якщо Ви волієте допомогти у творенні термінів там  — будь ласка. А розмова в теперішньому її руслі — марнослів'я — жодної практичної альтернативи.

Тому пересічний «користувач» як використовував англійський корінь «дебаґ» — так і використовує.

Цитата: Усезнайко от июля 17, 2011, 20:44Однак, може, з критики перейдемо до справжнього розв'язання цієї проблеми?

Це називається йти в чужий монастир зі своїм статутом. Якщо спільнота кує нові слова в промислових масштабах, то змінити це доволі важко, і це завдання не для однієї людини.

Цитата: Усезнайко от июля 17, 2011, 20:44Вони базуються на майбутніх потребах, а нинішні стануть минулими невдовзі, особливо з таким темпами розвитку технологій і суспільства. Це поширена хиба, тому слід дивитись у майбутнє, а не сьогодні.

Вони базуються на минулих потребах, не на майбутніх, навіть не на сучасних, а саме на минулих. Тобто певна частина пуристичних порад — це підтримка застарілих явищ.

ЦитироватьЯ з Вашого допису так і не зрозумів, як мені б розрізнити Download від Upload, Load і Unload. Нумо до практики, вкажіть мені чотири красивих терміни, які зрозуміє теперішній носій мови, звісно, використовуючи скарбницю рідного слова.

Чотирьох красивих термінів не обіцяю, але правильно використовуючи скарбницю рідного слова (тобто, кожне слово має бути у властивому для нього значенні), матимемо наступне:
Download, Upload — завантажити (заватажити з .* , завантажити на .* — в залежності від контексту).
Load — вантажити, завантажувати
Unload —  вивантажити

Інші слова з цим же коренем:
Reload — перезавантажити
Overload — перевантажити

ЦитироватьМені нічого не завадило звикнути до такого гіганта, як-от, зневадження, хоча він мені не дуже сподобався і його зрозумілість пересічному користувачу доволі сумнівна.

Звикнути з часом можна до всього, але яка користь користувачеві від заміни зрозумілого терміну (дебаг, відлагодження) малозрозумілим?

ЦитироватьГадаю, якщо Ви волієте допомогти у творенні термінів там  — будь ласка. А розмова в теперішньому її руслі — марнослів'я — жодної практичної альтернативи.

Гадаю, перш ніж творити нові терміни, слід переконатися, що іншої альтернативи нема. Більшість неологізмів, які продукує перекладацька спільнота, здебільшого опиняються в ситуації боротьби з термінами, що вже є в мовній практиці — то нащо міняти шило на мило? Термінологічна бідність української мови — міф.

Ніколи не використовував російську кальку з англійської "закачать" та "скачать" (upload/download), адже можна "загрузить на" комп'ютер та на сайт. А ця українська калька кальки взагалі ріже слух. Одного слова завантажити достатньо для комп'ютерної лексики: завантажити на комп'ютер, завантажити на сайт.

Ми завантажуємо інформацію на носій, але ніколи не вивантажуємо її з нього - вона копіюється і не зникає з попереднього носія, тому "звантажити" - некоректний термін.
Пропоную:
Завантажити для upload & download
Скопіювати для download
Розмістити для upload

ЦитироватьСкопіювати для download

Скопіювати — copy. Це більш загальне поняття, що охоплює як завантаження з комп'ютера/на комп'ютер (але не вивантаження), так і копіювання файлів та інших даних в межах одного комп'ютера.

Знаю, але у мовах слова не співпадають один в один.

Звичайно, можна використати й це слово, але слід мати на увазі, що воно означає не лише download.

До слова, у розмовній часто використовується стягнути для download і навіть у словник потрапило. Незрозуміло, чому стільки паніки біля того завантаження, яке саме по собі недолуге. Якби використовувати природні, можна стягнути/розмістити (комп'ютер не вантажівка, щоб на нього чи з нього щось вантажити). Однак це вже мертва тема — вона вичерпалась з нештучною українською. Проте, пощо зрівнювати два зовсім протилежних за значенням терміни — це ж викликає непорозуміння через небажаний збіг — незбагненно. Таке в мовній практиці ніде не використовується, хіба у переносному значенні (але це літературна норма) або через чужі мови: уродливий (нашою — красивий, російською — некрасивий), черствий (нашою — несвіжий, чеською — свіжий) тощо.

Зрештою, тут кожен залишиться зі своєю думкою, а в перекладах нічого не зміниться, тому й надалі завантажуйте з і завантажуйте на, якщо від того вам легше.

Цитироватьможна стягнути

Стягнути можна штраф чи штани. З файлами звучить незвично.

ЦитироватьЗрештою, тут кожен залишиться зі своєю думкою, а в перекладах нічого не зміниться, тому й надалі завантажуйте з і завантажуйте на, якщо від того вам легше.

Тобто, перекладачам узагалі начхати на думку користувачів? Я ось вбив півгодини, виправляючи «звантажити» на «завантажити» в інтерфейсі Опери. Менш продвинутий користувач з подібними уподобаннями буде змушений терпіти скалічену українську мову, але, ймовірніше, він спрбує змінити її на англійську чи російську

Цитировать(комп'ютер не вантажівка, щоб на нього чи з нього щось вантажити).

Вантажі існували задовно до вантажівок. І в комп'ютерній сфері ця калька вже усталилась.

Цитата: Python от июля 19, 2011, 22:13Стягнути можна штраф чи штани. З файлами звучить незвично.

А мені завантажувати файл — ріже вухо й мозолить очі, особливо, коли не знаєш куди. То що тепер мені робити? Утім, згоден, що стягати теж незвично, але воно не настільки обтяжене, щоб не додати йому нового значення. Принаймні ніяких вагомих перепон для мови немає.

Цитата: Python от июля 19, 2011, 22:13Тобто, перекладачам узагалі начхати на думку користувачів? Я ось вбив півгодини, виправляючи «звантажити» на «завантажити» в інтерфейсі Опери. Менш продвинутий користувач з подібними уподобаннями буде змушений терпіти скалічену українську мову, але, ймовірніше, він спрбує змінити її на англійську чи російську

Лишенько, відкиньте свої стереотипи. Перекладачі теж люди, вони теж помиляються. От, приміром, якби вони користувачів не дослухались, тепер би мали коржики замість кук, але добродій перекладач зекономив Ваші пів годинки. Невже Ви гадаєте, що вони тирани, які люблять мордувати українців? Вони теж мають свій погляд на мову (так-так, не лише мовознавці користуються нею), і їхня мова також має право на існування.

По суті, то розкидання словами на форумі — неблагородна справа. Уявіть, що Ви б здійснили переклад тієї ж Опери (якщо у Вас віднайшлось для виправлення одного терміну час, то й на переклад могли відкласти — більше користі), і до Вас прибігає мовознавець і починає критикувати, що Ваше завантаження використовується лише у Ваших перекладах, але Ви далі відстоюєте своє, бо щиро вірите, що в цьому є глузд. Так само тут, але навпаки. Я не захищаю тамтешніх перекладачів, але хотів об'єктивніше прояснити.

І, між іншим, для когось звантаження — калічення мови, а для когось необхідно, точка зору тощо. Тому слід обґрунтовувати це якимось матеріалом і прикладами.

Цитироватьтепер би мали коржики замість кук

А я вже майже звик до коржиків... Куки звучать немилозвучно. В часи, коли «коржики» користувались популярністю, я дотримувався думки, що краще їх називати «кукіс» чи «кукіси» (для порівняння, «джинси», «снікерс» та деякі інші слова, де англійське закінчення множини при запозиченні зберігається; а навіть якщо його відкинути, має залишитись невідмінюване слово на -і, як «леді»).

ЦитироватьА мені завантажувати файл — ріже вухо й мозолить очі, особливо, коли не знаєш куди.

Ще можна цупити. В контексті піратських торент-трекерів непогано звучить

Дослівний переклад термінів - зло.
Ось позавчора по ТВ чув повітряні мішки, замість подушок.

ЦитироватьІ, між іншим, для когось звантаження — калічення мови, а для когось необхідно, точка зору тощо. Тому слід обґрунтовувати це якимось матеріалом і прикладами.

Дотримуюсь думки, що слід виходити з попередньої мовної практики, де «необхідно» вживається для опису неможливості обійтись без чогось, «з точки зору» важко чимось замінити, бо «на думку» чи «виходячи з інтересів» не охоплюють усіх можливих випадків використання цього звороту, «звантажити» — приблизно те ж саме, що «вивантажити все гамузом кудись».

ЦитироватьЛишенько, відкиньте свої стереотипи.

А що таке мова, як не один великий стереотип? Всі ці уявлення про «правильно» й «неправильно», асоціації, які викликає кожне слово (а отже, й сама здатність розуміти мову) — лише система звичок великої групи людей.

Цитата: Python от июля 19, 2011, 23:50Дотримуюсь думки, що слід виходити з попередньої мовної практики, де «необхідно» вживається для опису неможливості обійтись без чогось, «з точки зору» важко чимось замінити, бо «на думку» чи «виходячи з інтересів» не охоплюють усіх можливих випадків використання цього звороту, «звантажити» — приблизно те ж саме, що «вивантажити все гамузом кудись».

Колись нормально обходились без «необхідного», класики не жалілись, я теж ні разу не вбачав нагальної потреби. Точка зору — це погляд, з точки зору — з боку.

Цитата: Python от июля 20, 2011, 00:45А що таке мова, як не один великий стереотип? Всі ці уявлення про «правильно» й «неправильно», асоціації, які викликає кожне слово (а отже, й сама здатність розуміти мову) — лише система звичок великої групи людей.

А тепер що: скільки людей, стільки перекладів?

ЦитироватьТочка зору — це погляд, з точки зору — з боку.

Ні, бік — це бік, а точка зору — це точка зору. Не скажеш же «з боку банальної ерудиції». Вірніше, сказати можна будь-що, але яким боком це зрозуміють?..
«Погляд» і «точка зору» дещо відрізняються: «погляд» ближчий до «переконання», тоді як «точка зору» може сприйматись як щось більш тимчасове. Хоча, безумовно, в багатьох випадках вони взаємозамінні.

ЦитироватьКолись нормально обходились без «необхідного», класики не жалілись

А якщо копнути ще глибше, то колись обходились і без класиків. Але погодьтесь, ні Ви, ні я не є однолітком тих класиків — час від них до нас здебільшого вимірюється кількома поколіннями. Гадаєте, якась жива мова за цей час могла зберегтись незмінною?

Цитироватья теж ні разу не вбачав нагальної потреби.

ІМНО, «вбачати» тут стилістично не пасує: як правило, воно стосується думки, що може бути хибною чи викликає певні сумніви.