Лингвофорум

Яка ймовірність того, що кличний відмінок не буде використовуватися?

Важко сказати. З одного боку, в розмовній мові існує тенденція до менш активного використання кличного відмінку. З іншого, кличний відмінок більш активно використовується в літературній мові (якщо наприкінці радянського періоду вважалась нормативною його заміна називним відмінком, то зараз його використання обов'язкове). Крім того, не можна виключати перенесення російського неовокативу в українську мову.

Це як? "Тат" замість "тато"? Кхм.
Ще раз, товариші: вокативна форма відмінком не є. Її просто зручно подавати сьомим рядком.

ЦитироватьЦе як? "Тат" замість "тато"? Кхм.

«Тату, купи мені он того покемона! Ну, тат!..»

А як, наприклад, в школі викликають дітей до дошки? Прізвище теж ставиться в цю форму?

Цитата: Rezia от марта  1, 2011, 22:00
А як, наприклад, в школі викликають дітей до дошки? Прізвище теж ставиться в цю форму?

Моя вчителька УМ завше так будувала речення, що прізвище мало стояти в наз. відм. - "зараз нехай підніметься...", "а зараз до дошки вийде..."

Коли я вчився в школі, дівчат було більше, ніж хлопців, а в жіночому варіанті прізвища здебільшого або невідмінювані, або їх клична форма співпадає з називним відмінком. Втім, і в інших випадках кличної форми прізвищ я практично не чув. Клична форма імен використовується частіше, хоча багато хто обходиться без неї. Але це Київ — місто, де українська мова перебуває в контакті з російською, тут тенденції до занепаду кличної форми більш помітні, ніж в україномовних містах і селах.

Цитата: Artemon от марта  1, 2011, 02:14Ще раз, товариші: вокативна форма відмінком (за Артемоновим визначенням відмінка) не є. Її просто зручно подавати сьомим рядком.

Фікст.

Цитата: Drundia от марта 13, 2011, 10:38
Фікст.

Фикст же!

Цитата: Чайник777 от марта 13, 2011, 13:55

Цитата: Drundia от марта 13, 2011, 10:38
Фікст.

Фикст же!

«Правило дев'ятки» на Ф не поширюється. Тому «фікст».

Маю припущення, що пан Чайнік має на увазі не правила нашого любого кривопису, а нормальну й максимально точну транскрипцію іноземної вимови.

Точність тут приблизна. Як на мій слух, англійське [ı] — це щось середнє між українським «и» та російським «и».

Цитата: Drundia от марта 13, 2011, 15:57
а нормальну й максимально точну транскрипцію іноземної вимови.

так.

Цитата: Python от марта 13, 2011, 16:18
Точність тут приблизна. Як на мій слух, англійське [ı] — це щось середнє між українським «и» та російським «и».

Так і є. А українське «і» по той бік російського «и».

Цитата: Drundia от марта 13, 2011, 10:38

Цитата: Artemon от марта  1, 2011, 02:14Ще раз, товариші: вокативна форма відмінком (за Артемоновим визначенням відмінка) не є. Її просто зручно подавати сьомим рядком.

Фікст.

Ну, давайте своє визначення відмінка. Як вокатив співвідноситься з предикатом?

Цитата: Artemon от марта 14, 2011, 01:08
Як вокатив співвідноситься з предикатом?

Думаю я краще висловлюсь на прикладі.
Речення: «Шукаю Петра.» і «Петре!».
Якщо їх записати у предикативній формі, тобто у вигляді f (x), то отримаємо відповідно: «шукаю(Петро)» і «уявне_дієслово_споріднене_до_слова_кликати(Петро)».
Це мої особисті міркування.

Цитата: Artemon от марта 14, 2011, 01:08Ну, давайте своє визначення відмінка. Як вокатив співвідноситься з предикатом?

Вокатив і є предикатом.

Ну хіба що так. Хоча, звісно, це різко вирізняє його серед інших відмінків, згодні?

Іменники в інших відмінках не можуть бути предикатами?

Цитата: Artemon от марта  1, 2011, 02:14
Це як? "Тат" замість "тато"? Кхм.

За те "мам" замість "мамо" і навіть "ма-а-ам"
А мої діти видумали "татио" (з наголосом на "о")

Цитата: Drundia от марта 15, 2011, 04:28
Іменники в інших відмінках не можуть бути предикатами?

Ви іменний присудок маєте на увазі? Ну то при ньому будь-які сирконстанти можуть бути, тож структурно він, по суті, нічим не відрізняється від інших.

Вокатив же лежить ніби в іншій площині (модальності). Так само, як імператив по відношенню до різних форм дійсного способу дієслова.

Ну я не знаю... «Роби!» «робитиму». Де різниця?

"Робиш" - "роби" - "робив би" - зміна за модальностями. При цьому:
"робиш" - "робите" - дієвідмінювання в дійсному способі;
"роби" - "робіть" - дієвідмінювання в наказовому;
"робив би" - "робили б" - дієвідмінювання в умовному.

Це ніби три поверхи, на кожному з яких "своя тусовка".

А що робити з майбутнім часом?

А з ним що не так?