І знову про кличний відмінок.

[Drundia]

Так от я й хочу це зрозуміти.

Захочу це робити — робитиму.
Захочеш це робити — роби.
Захоче це робити — хай робить.

Для першої особи множини в мене чомусь роздвоєння в голові, не розумію як має бути. Якщо поставити доконаний вид на початок («зробити»), то для другої та третьої особи чудово може зберігатися недоконаний, хоча для першої може перейти:

Захочу це зробити — зроблю.
Захочеш це зробити — роби.
Захоче це зробити — хай робить.

От і питання: що ж не так з майбутнім часом, коли в подібних реченнях таке коїться?