Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Особливості розбору слів за будовою

Автор Yitzik, мая 5, 2010, 19:42

0 Пользователи и 1 гость просматривают эту тему.

Ответить Печать
Вниз Страницы1 2 3
Действия пользователя

Yitzik

мая 5, 2010, 19:42
Рятуйте!
В підручнику з укр. мови для 5-го класу наведено завдання: розібрати слово за будовою.
У нас виникли сумніви щодо розбору слова безмежжя.
Хто допоможе двом професійним філологам врятувати репутацію сина-відмінника?
Paran Quenya ar quetin Esperanto!

Python

#1
мая 5, 2010, 20:16
Питання справді складне й неоднозначне. З одного боку, ми маємо подовжену приголосну [ж:], яку можна розглядати як частину корення. З другого, подвоєння можна розглядати як результат асиміляції архаїчного суфіксу [й]. З третього — вся частина Cя таких слів може розглядатись як флексія, яка в родовому відмінку множини часто повністю зникає (щоправда, «безмежжя» в цій формі, як правило, не вживається).

Цікаво, що при переносі правопис дозволяє розбивати слова з подвоєнням обома способами: «без-меж-жя» (що було б логічно, якби друга «ж» була суфіксом) та «без-ме-жжя» (так, ніби обидві «ж» є частиною кореня).
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Python

#2
мая 5, 2010, 20:56
Цитата: http://bookucheba.com/page/langvig/ist/ist-10--idz-ax248--nf-26.htmlВ українській мові подвоєння приголосних відбувається внаслідок:

1) збігу однакових приголосних звуків на межі значущих частин: беззбройний, цінний;

2) фонетичного процесу уподібнення давнього суфіксального й до попереднього приголосного, тобто прогресивної асиміляції: життя, ніччю, колосся.

В обох випадках довгі приголосні звуки на письмі позначаються двома однаковими літерами. Тому при поясненні подвоєння слід розрізняти, коли воно спричинене збігом однакових звуків, що належать до різних значущих частин слова,
а коли це результат прогресивної асиміляції.

Шевчук С. В. Українське ділове мовлення: Навч. посібник. — К.: Літера, 2000. — 480 с.
Говориться про суфіксальну природу приголосної, але при цьому прогресивна асиміляція протиставляється тим випадкам, коли дві приголосні належать до різних частин слова.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Yitzik

#3
мая 5, 2010, 22:38
Цитата: Python от мая  5, 2010, 20:16
Питання справді складне й неоднозначне.
Так якого лиха таке питання дитині в підручник 5-го класу засунули???
Цитата: Python от мая  5, 2010, 20:16
З другого, подвоєння можна розглядати як результат асиміляції архаїчного суфіксу -й-.
Я б проаналізував саме так. Суфікс -й-, на письмі відображено асиміляцією попередньої приголосної кореня. А тепер спробуйте виділити це дужечками та дашками, і хай авторам солодко спиться під мирним небом України...
Paran Quenya ar quetin Esperanto!

Python

#4
мая 5, 2010, 22:55
Цитата: Yitzik от мая  5, 2010, 22:38
Я б проаналізував саме так. Суфікс -й-, на письмі відображено асиміляцією попередньої приголосної кореня.
Але в словах подібної будови, де [й] зберігся (безправ'я, різнотрав'я), він  потрапляє в закінчення й окремо не виділяється, а там, де він редукувався (листя, повітря), його тим більше не виділяють. Тобто, ніби він і є, а ніби його й нема.
Цитата: Yitzik от мая  5, 2010, 22:38
Так якого лиха таке питання дитині в підручник 5-го класу засунули???
А в підручнику нема прикладів розбору подібних слів?
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Yitzik

#5
мая 6, 2010, 11:36
Цитата: Python от мая  5, 2010, 22:55
А в підручнику нема прикладів розбору подібних слів?
Аби ж то!
Paran Quenya ar quetin Esperanto!

Drundia

#6
мая 7, 2010, 00:51
А хіба цей наросток -й- не продуктивний?

Drundia

#7
мая 7, 2010, 00:51
Цитата: Yitzik от мая  6, 2010, 11:36
Цитата: Python от мая  5, 2010, 22:55
А в підручнику нема прикладів розбору подібних слів?
Аби ж то!
Та вони самі не знають як їх розбирати, хай діти думають.

Artemon

#8
мая 13, 2010, 03:03
Зробімо українську тою, що ізолює. ;)
За разнообразие в мире языков: //vk.com/lingvomir
    [li]Чёрное и белое - лишь условные абстракции. Но жить, навешивая ярлыки, куда проще.[/li]
    [li]Green ideas и глокая куздра сообщают, что главное – принцип. Слова меняются, модели остаются.[/li]
    [li]Хорошо кишинёвскому сыну тайца и египтянки.[/li]
    [li]Ругая эсперанто, предлагайте альтернативы. Многие в вашей стране смотрят голливудские фильмы без перевода?[/li]
    [li]Живой язык = мёртвый конланг + армия и флот.[/li]
    [li]Центру нужны единое мнение, единый язык и смиренные налогоплательщики.[/li]

Python

#9
мая 13, 2010, 14:15
Цитата: Artemon от мая 13, 2010, 03:03
Зробімо українську тою, що ізолює.
Зробімо ту, якою розмовляють в Україні, тою, що ізолює.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Yitzik

#10
мая 13, 2010, 23:40
Цитата: Artemon от мая 13, 2010, 03:03
Зробімо українську тою, що ізолює.
Цитата: Python от мая 13, 2010, 14:15
Зробімо ту, якою розмовляють в Україні, тою, що ізолює.
Вибачте, але я не зрозумів ваших коментарів. Чи ми вже розучились обговорювати лінгвістику, а тільки що й здатні на всілякі політсрачі?
Paran Quenya ar quetin Esperanto!

Python

#11
мая 14, 2010, 00:26
Де тут політика? Перетворення української мови на ізолюючу звільнило б школярів від необхідності розбору слів, а заміна словотвору аналітичними конструкціями — лише проміжний етап для досягнення цієї мети :)
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Artemon

#12
мая 14, 2010, 09:20
Саме так. Через те мене так і смикало, коли на "Інтері" всіх просили замість "будете виходити" вживати "виходитимете" і т.п. Жесть.
За разнообразие в мире языков: //vk.com/lingvomir
    [li]Чёрное и белое - лишь условные абстракции. Но жить, навешивая ярлыки, куда проще.[/li]
    [li]Green ideas и глокая куздра сообщают, что главное – принцип. Слова меняются, модели остаются.[/li]
    [li]Хорошо кишинёвскому сыну тайца и египтянки.[/li]
    [li]Ругая эсперанто, предлагайте альтернативы. Многие в вашей стране смотрят голливудские фильмы без перевода?[/li]
    [li]Живой язык = мёртвый конланг + армия и флот.[/li]
    [li]Центру нужны единое мнение, единый язык и смиренные налогоплательщики.[/li]

Drundia

#13
мая 14, 2010, 10:17
Нашим довжелезним словам тільки аналітичних конструкцій не вистачало.

Yitzik

#14
мая 14, 2010, 14:22
Цитата: Yitzik от мая 13, 2010, 23:40
тільки що й здатні на всілякі політсрачі?
Цитата: Python от мая 14, 2010, 00:26
Де тут політика?
Перепрошую, я не мав на увазі, буцімто ми розвели політсрач в цьому конкретному випадку.

Цитата: Artemon от мая 14, 2010, 09:20
всіх просили замість "будете виходити" вживати "виходитимете"
Ці конструкції не є повними синонімами.
Paran Quenya ar quetin Esperanto!

Drundia

#15
мая 14, 2010, 14:52
Цитата: Yitzik от мая 14, 2010, 14:22
Цитата: Artemon от мая 14, 2010, 09:20
всіх просили замість "будете виходити" вживати "виходитимете"
Ці конструкції не є повними синонімами.
Відколи й чому?

КатеринаСВ

#17
сентября 22, 2010, 12:58
Цитата: Artemon от мая 14, 2010, 09:20
Саме так. Через те мене так і смикало, коли на "Інтері" всіх просили замість "будете виходити" вживати "виходитимете" і т.п. Жесть.

будете виходити - калька з російської. Тому цілком природно, що філологи намагаються повернути українську мову до її нормального стану, коли вона ще перекрамсана русизмами не була.

Conservator

#18
сентября 22, 2010, 13:30
Цитата: КатеринаСВ от сентября 22, 2010, 12:58
будете виходити - калька з російської.

:o

"Будете виходити" - питома українська складна форма майбутнього часу. "Виходитимете" - така ж питома українська синтетична форма майбутнього часу. Вони паралельно розвинулися (причому синтетична форма не була присутня в більшості діялектів, більш поширеною завше була складна, вона ж, швидше за все, й лишиться такою) й паралельно вживаються. Не шукайте кальок там, де їх і близько нема. Схожість форм у українській і російській аж ніяк не свідчить про запозичення.

Цитата: тема от сентября 21, 2010, 20:19
розберіть слово старався

стар(корінь)-а(суфікс)-в(закінчення)-ся(постфікс)
Ленін - апо! Ленін - квітя! / Ленін - сонце у зеніті! / Ленін - Партії отиць! / Ленін - буржуям кониць! / Ленін - Карла Маркса син, / їх нам дав Єрусалим!
(Павло Чучка)

"Тильки мы помыслылы, абыхом ку вере наськой истинной ботяна повернуты, яко обачылы в сьроде обитанья оных птыц вас – попов папэжских. И що ж тэпэр маемо? Горэ, бида, огорченье! Ибо крычаты сталы тыя птыцы святодавныя: «Аллах акбар!», од вас одступовавшы. Що вы там робылы?" (Сяргей Балахонаў)

Wolliger Mensch

#19
сентября 22, 2010, 13:52
Цитата: Conservator от сентября 22, 2010, 13:30
стар(корінь)-а(суфікс)-в(закінчення)-ся(постфікс)

Що? Яке -в- закінчення? Це суфікс. Закінчення там нульове.
«Вот интересно, каких лингвистических жемчуг можно найти в море отодвинутых книг», Ян Гавлиш.
«Впредь прошу помнить, что придумал игру не для любых ассоциаций, а для семантически оправданных. Например, чтó это такое: ,,рулетке" — ,,выпечке"?? Тем более, что сей ляпсус я сам совершил...», Марбол
«Ветхий Завет написан на иврите и частично на армейском», Vesle Anne
«МЛ(ять)КО ... ПЛ(ять)NЪ», Тася
«Вот откроет этот спойлер, например, Марго, ничего не подозревая, а потом будут по всему форуму блюющие смайлики...», Авал
«Томан приличный мужчина. Правда по патриархальным меркам слегка голодранец», Vesle Anne
«Возможен ли фонетический переход "ж" в "п с придыханием"», forest

Conservator

#20
сентября 22, 2010, 13:54
Цитата: Wolliger Mensch от сентября 22, 2010, 13:52
Що? Яке -в- закінчення? Це суфікс. Закінчення там нульове.

А, да. Туплю. Весь у роботі зараз. Доводиться писати швиденько так, щоб начальство не бачило - вже просікли, що на цім форумі сиджу, скоро його мені забльокують :)

а(суфікс)-в(суфікс)
Ленін - апо! Ленін - квітя! / Ленін - сонце у зеніті! / Ленін - Партії отиць! / Ленін - буржуям кониць! / Ленін - Карла Маркса син, / їх нам дав Єрусалим!
(Павло Чучка)

"Тильки мы помыслылы, абыхом ку вере наськой истинной ботяна повернуты, яко обачылы в сьроде обитанья оных птыц вас – попов папэжских. И що ж тэпэр маемо? Горэ, бида, огорченье! Ибо крычаты сталы тыя птыцы святодавныя: «Аллах акбар!», од вас одступовавшы. Що вы там робылы?" (Сяргей Балахонаў)

Т.А.

#21
сентября 27, 2010, 19:30
без (префікс) - межж (корінь) - я (закінчення). Подовжений приголосний залишаємо в корені: сіль - сілл-ю, мідь - мідд-ю, під-дашш-я, колосс-я тощо

Yitzik

#22
сентября 27, 2010, 22:37
Т.А. - це згідно яких вказівок? чи це ваша приватна думка? адже подвоєння приголосного тут є наслідком наявності суфікса -й-!
Paran Quenya ar quetin Esperanto!

Drundia

#23
сентября 27, 2010, 23:12
Шевельов ув історичній фонології пише що тут таки межа морфем. Там де асимільований суфікс — ознакою наростка є тотожність приголосних. В орудному відмінку третьої відміни другий приголосний явно належить до закінчення.

без-меж-ж-я, під-даш-ш-я
сіл-лю, мід-дю (як любов-'ю)

Yitzik

#24
сентября 28, 2010, 11:24
Drundia, +100.
Поки що це найоб'єктивніший аналіз з усіх, що я тут бачив.
Paran Quenya ar quetin Esperanto!
Ответить Печать
Вверх Страницы1 2 3
Действия пользователя

Быстрый ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.

Имя:
Имейл:
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр