Лингвофорум

Я тут з допомогою одного мого друга знайшов ось що:

Цитата: Синодальный перевод Библии. Евангелие от Иоанна, глава 2115 Когда же они обедали, Иисус говорит Симону Петру: Симон Ионин! любишь ли ты Меня больше, нежели они? Петр говорит Ему: так, Господи! Ты знаешь, что я люблю Тебя. Иисус говорит ему: паси агнцев Моих.
16 Еще говорит ему в другой раз: Симон Ионин! любишь ли ты Меня? Петр говорит Ему: так, Господи! Ты знаешь, что я люблю Тебя. Иисус говорит ему: паси овец Моих.

Як тоді оце розуміти? Тут так явно у значенні рос. да. Невже ж Біблію у XIX ст. на російську поляки перекладали?

Власне, поляки тут ні до чого: саме так є ще давньоруським словом, що втративши кінцевий голосний перетворилося в українській на частку (див. цитату з Шевельова, що я наводив). Гадаю, тут просто вжито архаїзм (зсув так "у такий спосіб" > так "да" є абсолютно природним).

Давайте подивимось по групах слов'янських мов:
Східнослов'янські мови:
російська: "да",
білоруська: "да",
українська: "так".

Західнослов'янські:
польською - "tak",
чеською - "ano"
словацькою - "áno"

Південнослов'янські:
Болгарська: "да",
Македонська: "да",
сербська - "да",
хорватська - "da",
словенська - "da",

Слово "так" не притаманне котрійсь із груп слов'янських мов і є радше україно-польським ноу-хау, а не запозиченням. Крім того, "Так", у розмовній мові (Та) є співзвучним з "да". Звуки "т" та "д" є близькими так само, як і, наприклад, пара п/ф.

У тлумачному словнику російської мови, серед інших значень слова ,,так" знайшов ось таке:
так (част. утв.)
Да, действительно.
Так, это он.
Семантичний зміст не стовідсотково дублює українське "так", проте спільні риси дуже відчутні.

Після останньої наведеної таблиці так і хочеться зробити висновок, що слово "так" - суто лісове, партизанське:
"Так-так-так" - сказав кулемет.

Цитата: InternatiСлово "так" не притаманне котрійсь із груп слов'янських мов і є радше україно-польським ноу-хау...

У тлумачному словнику російської мови, серед інших значень слова ,,так" знайшов ось таке...

Ви би якось визначилися щодо ареалу вживання...

російською слово "так" при підтвердженні чогось звучить принаймні мені дещо дивно. Хоча словником, як бачимо, така форма підтверджується.
Польською ж так українською "так" є абсолютно природнім явищем.

Цитата: InternatiПольською ж так українською "так" є абсолютно природнім явищем.

Про розвиток було вище.

Цитата: Digamma от марта 16, 2005, 22:04

Цитата: IskandarНĕтъ < не е тъ - давньоруське слово, яке під впливом польської було переважно витіснено словом "нема" (< niema < *ne ьmatь)

І знов полювання на відьом. Слово нема є спільною формою, що постала зі скорочення форми немає (що має аболютно зрозумілу етимологію) з одного боку, та з іншого боку з давнього ne imam/ima, що набуло ознаки простого заперечення. Занепад і та постання форми мамъ вперше зафіксовано наприкінці XIII ст. Постання через польський вплив не є вірогідним, оскільки по-перше подібні польські форми зафіксовано через понад сторіччя за українські, а по-друге східні регіони Польщі до XVI ст. зберігали форми з початковим i (центром розповсюдження цієї форми була Великопольща).

Щось мені здається, що "немає" таки польське слово, бо українське було би "немаю" а якраз в польській мові закінчення першої особи однини - "є" (дзянькує бардзо)

Не надто переконливе міркування, бо бачачи, як під впливом російської змінюються форми українських слів за наших часів, природнішим було б припустити, що за часів Речі Посполитої питома українська лексика також зазнавала певної деформації під впливом польської.

Про що і мова, таким чином ми отримали польське "немає"!
Чого ж тут не переконливого, якщо ви самі тільки що написали про можливість такого запозичення!?

лексичного запозичення!!!

Повертаючись до теми, хочу спитати наступне: чи треба говорити про польське запозичення слова "так" у значенні "да", якщо зважити на наявність давньоруських "такати" (погоджуватися), "потака", "потаков(ь)никъ" (поступлива людина) ?

Що ж до "немає", то ЕСУМ не вважає його запозиченням.

Цитата: "ou77" от
Про що і мова, таким чином ми отримали польське "немає"!
Чого ж тут не переконливого, якщо ви самі тільки що написали про можливість такого запозичення!?

Ви не зрозуміли. Я писав про деформацію питомої лексики. Наприклад, ви вважаєте слово немає запозиченням через особливість закінчення. А я вважаю, що закінчення питомої української лексеми змінилося під впливом польської мови. Бо зміна надто дрібна, щоб на її основі робити карколомні висновки про запозичення такої базової лексики попри заперечливі етимологічні доводи.

Цитата: Pere от декабря  6, 2006, 16:47

Цитата: "ou77" от
Про що і мова, таким чином ми отримали польське "немає"!
Чого ж тут не переконливого, якщо ви самі тільки що написали про можливість такого запозичення!?

Ви не зрозуміли. Я писав про деформацію питомої лексики. Наприклад, ви вважаєте слово немає запозиченням через особливість закінчення. А я вважаю, що закінчення питомої української лексеми змінилося під впливом польської мови. Бо зміна надто дрібна, щоб на її основі робити карколомні висновки про запозичення такої базової лексики попри заперечливі етимологічні доводи.

Щось я таких випадків не чув, не наведете? І тоді то вже виходить запозичення морфології яке повинно проявитися в інших словах! Піду но гляну в етимологічний словник...

Написано, що злиття "не" і "має" - 3ої ос. однини від "мати".Звичайно мова іде про третю особу коли говориться про присутність чи відсутність чогось, але дієслово "мати" в даному випадку відноситься до 1ої особи:(
Можу зробити тільки припущення, що дієслово "мати" використовувалось раніше по іншому.
Хтось може підказати розв'язок проблеми?

Цитата: ou77 от декабря  6, 2006, 17:13
але дієслово "мати" в даному випадку відноситься до 1ої особи:(

Звідки ви це взяли? Якщо чогось немає, то його взагалі немає, а не в мене, не в тебе, тощо.

Цитата: "ou77" от
Щось я таких випадків не чув, не наведете?

Випадки часткової «деформації» слова орфографічної чи орфоепічної під впливом іншої мови? Посилаюсь на С. Караванського «Секрети української мови». Там такого добра досхочу.

Цитата: Vertaler от декабря  6, 2006, 18:01

Цитата: ou77 от декабря  6, 2006, 17:13
але дієслово "мати" в даному випадку відноситься до 1ої особи:(

Звідки ви це взяли? Якщо чогось немає, то його взагалі немає, а не в мене, не в тебе, тощо.

Як звідки? як правильно по вашому сказати?:
я маю гроші/я не маю гроші (1особа)
чи:
я має гроші/я не має гроші (3я особа)

Вірніше говорити "в мене немає" може оце "в мене" і вживалось як 3я особа?

Правильно: я маю гроші, я не маю гроші, в мене немає грошів.

Правильніше: я маю гроші, я не маю грошей, в мене немає грошей.

Цікаво, що «не маю» і «нема» вимагають слова у родового відмінку, тоді як «маю» здебільшого поєднується зі знахідним, хоча й тут можливі варіації («я маю годинник» і «я маю годинника»)...

Цитата: Python от декабря  7, 2006, 20:30
Правильніше: я маю гроші, я не маю грошей, в мене немає грошей.

Цікаво, що «не маю» і «нема» вимагають слова у родового відмінку, тоді як «маю» здебільшого поєднується зі знахідним, хоча й тут можливі варіації («я маю годинник» і «я маю годинника»)...

Дійсно правильніше "не маю грошей" але то суть питання було про особу дієслова.
Що до родового то з запереченням завжди вживається родовий. А що до "годинник"/"годинника" - то так званий родовий-знахідний, коли замість знахідного вживається родовий.

Саме́ слово «немає»/«нема» не прив'язується до особи взагалі: «У мене нема олівця.», «В науці нема такої теорії.», «Його нема.» і т.п. - у всіх випадках речення не має іменника-підмета. При утворенні часових форм відбувається заміна «немає» на «не було» (за формою - середній рід) чи «не буде» (форма для третьої особи однини), але речення так само лишаються безособовими. В принципі, можна провести паралелі між третьою особою однини середнього роду та випадками, коли особа невизначена («Воно саме по собі відбувається.»), слово «це» у фразі «Це телевізор» виглядає так само, як у третій особі однини середнього роду («Я залізу на це дерево»), також можна помітити схожість між прикметниками в середньому роді та прислівниками, і т.д., і т.п.
Ймовірно, «немає» еволюціонувало саме від форми ІІІ ос. теперішнього часу дієслова «не мати», подібним чином виникли форми «не було» і «не буде» (до речі, цікава риса багатьох індоєвропейських мов — неспорідненість між собою часових форм дієслова «бути», чи, фактично, відсутність у цього слова власної форми теперішнього часу).

Слушна ідея про використання третьої особи в безособових реченнях!
ага - знову труднощі - чому минулий/майбутній час до не має - "не було"/"не буде", а не "не мало"/"не матиме", якщо так можна сказати:), а якщо ні - то "не буде мати"
Видно є якесь чергування між формами "бути" та "мати" а ще з "яти" недарма ж синтетичний майбутній час утворюється при допомозі цього дієслова.

Можливо, «немає» стали використовувати як заміну відсутньої форми теперішнього часу для безособових «не було» й «не буде». У російській мові замість «нема» використовується «нет», неспоріднене зі словом «мати», тоді як «не было» й «не будет» так само використовуються.

недавно вичитав що рос. "нет" < др.-рус."нѣстьту" напевно і в українській мало щось таке пройти, всетаки десь певно був вплив польської:(