Лингвофорум

Тримайте журналіста! Ату його!

Цитата: Un Ospite от декабря 27, 2022, 04:57А що, як додати трохи інкорпорації? ХВИЛЕБІЖНА або хвилебігальна

Як на мене, найкращий неологізм із пропонованих тут.
До речі, Словар Грінченка дає слову "біглий" несподіваний російський відповідник: "бегущий". Бігла по хвилях?
Чи таки через іменник: Побігайка на хвилях?

У польській мові є слово Biegnący, але його не використовують у перекладі заголовків.
https://pl.wikipedia.org/wiki/Więzień_labiryntu_(film)
https://pl.wikipedia.org/wiki/Łowca_androidów
https://pl.wikipedia.org/wiki/Uciekinier_(film_1987)

Бо з якого переляку перекладати runner дієприкметником?
Якби в наших перекладачів були мізки, то мали б Бігун по лабіринту / у лабіринті, Ходак/Бігун по бритві, Біглий (Бігла людина).

Я вважаю, що у випадку «лабіринту» російською мовою краще «бегущий» ніж «бегун», ще краще «рыщущий», бо «причастие» краще іменника передає минущий стан «дослідників» лабіринту.

А ось як перекласти цю несталість українською?

Для української "бігун" природне. Бігун по сходах, вулицях - лабіринту.

---

БІГУН 1, а, чол.

1. Той, хто може швидко і легко бігти, бігати. — Се був мій знайомий друкар.., невтомний бігун по вулицях та сходах, завжди готовий до всякої послуги для справи (Леся Українка, IV, 1954, 272); — Я біг за вами із самого порту. Ці круті гори.. можуть ухекати найкращого бігуна (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 237).

2. спорт. Спортсмен, який володіє технікою бігу. Почався пробіг. Десь за муром одна по одній проносяться постаті бігунів (Іван Кочерга, II, 1956, 77).

3. розм. Вісь у дверях, воротях. Ще хазяї, здається, сплять: Не рипає бігун частенько.. Та от бігун і заскрипів, І сонні двері відімкнулись (Степан Руданський, Тв., 1956, 78).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 175.

Коли 

Цитата: DarkMax2 от января  9, 2023, 18:00завжди

, то може і бігун, а коли не

Цитата: DarkMax2 от января  9, 2023, 18:00завжди

?

Готовий до послуги. Але так, бігун - коли мова про неодноразовий біг.

Стрімкіша за хвилі

Бігуща (чи біжуща? щось туплю) по хвилях. Не розумію як упередженість до активних дієприкметників (це взагалі не російська риса, а церковнослов'янська), так і фобію на прийменник "по". Хоча в деяких випадках орудний відмінок звучить краще, ніж з "по", але не завжди.

Цитата: dan-pt от октября 19, 2023, 01:30(це взагалі не російська риса, а церковнослов'янська),

Ви ще згадайте неандертальські риси.

Цитата: dan-pt от октября 19, 2023, 01:30Бігуща (чи біжуща? щось туплю)

БІЖУ́ЧИЙ, а, е.

• Який біжить, тече; проточний, бігучий (у 2 знач.). Біжуча вода.
• перен. Який відбувається, здійснюється тепер; поточний. Далі почалися розмови про всякі біжучі діла (Іван Франко, V, 1951, 389); — Біжучі події примусили мене звернути увагу на вузькі місця нашої роботи (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 91).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 179.

---

БІГУ́ЧИЙ, а, е.

• Який швидко біжить; прудкий, бистрий. [Михайло:] А у нас в'ятські, теж нічого коники — бігучі (Карпенко-Карий, II, 1960, 158); Бігучі річечки спускалися з гір, рили талий сніг (Панас Мирний, III, 1954, 60).
• Не стоячий; текучий, проточний. Тут водиця бігучая — трохи покупайся (Словник Грінченка).
• Який швидко минає, проходить. Не шукай [руїн]: доба бігуча, Як усе, і їх пожерла! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 258).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 176.

---

Бігуча над хвилями? Над хвилями прудка?

Цитата: dan-pt от октября 19, 2023, 01:30Бігуща (чи біжуща? щось туплю) по хвилях. Не розумію як упередженість до активних дієприкметників (це взагалі не російська риса, а церковнослов'янська), так і фобію на прийменник "по". Хоча в деяких випадках орудний відмінок звучить краще, ніж з "по", але не завжди.

Існування активних дієприкметників в українській мові — питання дискусійне (правопис вважає, що вони є, мовні експерти — що їх нема), але якщо вони є, то суфікс має бути не -ущ, а -уч. Деяка кількість віддієслівних прикметників з суфіксом -ущ в українській мові є, але загалом такий словотвір непродуктивний, архаїчний і, я б сказав, додає до ознаки дії відтінок підсилення, більшої значущості (чи то через архаїчність, чи то через подібність з суфіксом у словах назразок «гарнющий», «мокрющий», де це просто підсилення, хоча такий словотвір і продуктивний).

Цитата: DarkMax2 от октября 19, 2023, 11:01Над хвилями прудка?

Узгоджується як «У небі яскраве» чи «Під водою мокра». «Прудкий» — це «той, що швидко біжить», але подальше розширення характеристик бігу з цим прикметником недоступне: «Той, що швидко біжить, наспівуючи веселу пісеньку» має сенс, а «Прудкий, наспівуючи веселу пісеньку» — ні.

В принципі, «бігучий»/«біжучий» теж мав би поводитись як прикметник — обростання дієприкметниковими зворотами для українських активних дієприкметників нетипове; російський вплив, до певної міри, легалізував такі конструкції, але реакція на цей вплив вилилася в боротьбу не зі зворотами, а з дієприкметниковими суфіксами. Борці з суфіксами, однак, продовжують мислити російськими кальками, тому й плодять «виправлені» дієприкметникові звороти з прикметниками в дієприкметниковій ролі (як це ми бачимо на прикладі «охочих прийти на сьогоднішню лекцію» та інших подібних покручів).

Цитата: Python от октября 20, 2023, 01:15Борці з суфіксами, однак, продовжують мислити російськими кальками, тому й плодять «виправлені» дієприкметникові звороти з прикметниками в дієприкметниковій ролі (як це ми бачимо на прикладі «охочих прийти на сьогоднішню лекцію» та інших подібних покручів).

Я б і такі синтаксичні конструкції заборонив.

Рано чи пізно поборники чистоти української мови заборонять і всю українську мову — з цим нічого не вдієш...

Цитата: Python от октября 20, 2023, 00:42Існування активних дієприкметників в українській мові — питання дискусійне

На мій погляд, їхнє існування не є дискусивним, це є доконананий факт. Він є дискусивний тільки в кабінетах філологів. У житті всї україномовні тією чи іншою мірою ними користуються (крім тих, хто уникає їх за будь-яку ціну). Користуються і ті, хто для кого рідна є українська або "суржик", і неофіти.

Більше того, якщо при слові немає контексту часу дії, то це радше віддієслівний прикметник.
Усе як з пасивними: варе́ний (варёный) і ва́рений (варенный).