Та, що біжить хвилями?
Хвилями біжить тільки синусоїда.
Хай собі біжить по хвилях. :)
З одного боку, по-фобія — професійна хвороба українських мовних спеціалістів, яку треба лікувати. З іншого — «біжить хвилями» може мати різні значення, у т.ч., «біжить по хвилях» — тобто, обидва варіанти перекладу підходять.
"По-наськи" це по-чеченськи? :)
Сполучник підрядності що має синоніми яка, котра, хто...
Знайшов словник (http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%D0%B9) в якому «бігаюча» віднесена до прикметників. :)
«бігаюча хвилями»
Є також іменник «бігунка» але він дуже неоднозначний.
«бігунка хвилями» чи «бігунка по хвилинам» :green:
:??? Та, до біжить по-над хвилями
Якщо з російським дефісом «по-над» то це означає, що вона бігає тільки вздовж хвиль, а проти хвилі не бігає.
Без дефіса «понад» буде бігати в усіх напрямках. :green:
Цитата: Волод от ноября 7, 2015, 08:42
Знайшов словник (http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%D0%B9) в якому «бігаюча» віднесена до прикметників. :)
«бігаюча хвилями»
Тоді вже краще «біжуча» чи «бігуча». «Бігаюча» сприймається як «та, що бігає (туди-сюди)».
З іншого боку, якщо це прикметник, наскільки припустимо будувати навколо нього щось схоже на дієприкметниковий зворот?
А ніяк ви не перекладете, бо дієприкметників в українській мові мало, а прийменника по всі бояться, думають, що русизм.
Цитата: Python от ноября 7, 2015, 15:04
Цитата: Волод от ноября 7, 2015, 08:42
Знайшов словник (http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%D0%B9) в якому «бігаюча» віднесена до прикметників. :)
«бігаюча хвилями»
Тоді вже краще «біжуча» чи «бігуча». «Бігаюча» сприймається як «та, що бігає (туди-сюди)».
...........................
Якщо знайдете такі слова у якомусь словнику, то може й краще.
Цитата: Python от ноября 7, 2015, 15:04
З іншого боку, якщо це прикметник, наскільки припустимо будувати навколо нього щось схоже на дієприкметниковий зворот?
Складений іменний присудок із нульовою зв'язкою. :)
Цитата: Rusiok от ноября 7, 2015, 09:33
:??? Та, що біжить по-над хвилями
Так само можна сказати, наприклад, про комп'ютер:
оте, що в ньому щось крутиться, а воно показує усяке, балакає, співає, грає та ще й друкує...
Водночас те, що слова "
гімназія" вимовити не вміло, таки назвало срачку швидкою настею чи просто швидкою.
Бігуча є.
БІГУ́ЧИЙ, а, е.
1. Який швидко біжить; прудкий, бистрий. [Михайло:] А у нас в'ятські, теж нічого коники — бігучі (Карпенко-Карий, II, 1960, 158); Бігучірічечки спускалися з гір, рили талий сніг (Панас Мирний, III, 1954, 60).
2. Не стоячий; текучий, проточний. Тут водиця бігучая — трохи покупайся (Словник Грінченка).
3. Який швидко минає, проходить. Не шукай [руїн]: доба бігуча, Як усе, і їх пожерла! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 258).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 176.
Цитата: Swet_lana от ноября 7, 2015, 15:26
А ніяк ви не перекладете, бо дієприкметників в українській мові мало, а прийменника по всі бояться, думають, що русизм.
Проблема лише з фобіями - не з мовою.
На підставі теми задумався, що нема українського відповідника рос. бегунья. Бігунка то пронос.
Цитата: Pawlo от ноября 7, 2015, 02:44
"По-наськи" це по-чеченськи? :)
по-наськи це по-наш(ен)ски.
Цитата: DarkMax2 от августа 20, 2020, 20:44
На підставі теми задумався, що нема українського відповідника рос. бегунья. Бігунка то пронос.
Схоже, що немає й словотвірної моделі віддієслівних іменників, що давала б такий же стилістичний відтінок, як у російській. Про англійську стилістику нічого сказати не можу.
В белорусском с этим попроще будет: бягунка па хвалях.
У белорусов бягунка тоже понос ::)
"Тая, што бяжыць па хвалях" ещё больший понос.
Хвилебіжна? Хвильна/хвильова побігайка? :-)
А что в оригинале имелось в виду-то? Внутри текста, в смысле. Раскопайте контекст, и будет вам счастье. Может, какое-нибудь Побігла по хвилях подойдёт.
А чи справді доцільно максимально уподібнювати переклад назви до оригіналу в плані словотвірних моделей? Якщо в англійській мові віддієслівні іменники на -er використовуються ширше, ніж їхні аналоги в українській мові, і не мають таких стилістичних обмежень, як українські. Або якщо це ще й злито в один іменник з двома коренями — тут просто неможливо ввіткнути якийсь елемент поетичності, слово перетворюється, в кращому випадку, на назву пристрою для перебігання хвиль, десь поруч із всюдиходом та мокроступами.
Згоден, що відступати подекуди треба. Але часто підступають виключно через російське посередництво.
До речі, до чого в цьому випадку англійська? Це твір російського письменника.
А й справді. Лише російська з закосом під щось іноземне. Тоді тут не посередництво, а оригінал, від якого й слід відштовхуватись. У російській традиції дієприкметникові звороти, в нашій — підрядні речення. Віддієслівні іменники тут, теоретично, можна було б застосувати, але це надто малопластичний матеріал зі своїми власними властивостями, щоб з нього вийшло щось путнє — загальний зміст передати можна, а от потрібний стилістичний відтінок підібрати можливо лише в частині випадків.
Пишучи про англійську, я більше думав про «Ночеліт» та «Снігобур», які з англійської на російську переклали дієприкметниковими зворотами, а в нас спробували скалькувати одним словом, тому вийшло ось так.
Навпаки це поступ, хоч і недосконалий (адже має бути "Ночольоти"). Я вважаю засилля "тих-що" деструктивним явищем, яке виказує мертвість українського словотворення.
Ми ще не знаємо, прогрес це чи невдалий експеримент, що нікуди не веде — в українській мові має багато що змінитись, щоб віддієслівні іменники стали настільки ж універсальними, як «ті, що» (може, в майбутньому продуктивною стане взагалі якась інша їх модель, якої поки що нема). Якщо ж виходити з контексту сучасності, то маємо вибір між громіздкими підрядними реченнями, напівмертвими дієприкметниковими зворотами, яких методично позбуваються, та віддієслівними іменниками, заточеними під назви пристроїв та деякі інші вузькі ніші.
Вибачте, але вжиток "ті, що" це механічна бездумність, лінь перекладачів. Дійшло до того, що "Sleepers" ("Сплячі") стає "Ті, що сплять". Це не продуктивність у живій мові, а відсутність таланту й уміння в конкретних ремісників.
Ілюструю, як можна було обійти цю заразу.
Firestarter / Та, що породжує вогонь - Зачиначка вогню, Підпалювачка, Палійка.
Ghost Whisperer / Та, що говорить з привидами - Напошепки з привидами.
Windtalkers / Ті, що говорять з вітром - Розмовники вітру.
До речі, за видання роману Firestarter взялося видавництво КСД. Точно буде "Та, що".
Розмовники англійської, розмовники арабської, розмовники української, розмовники вітру...
Розмовник тут це така сама пташина мова як ночеліт чи снігобур.
Цитата: DarkMax2 от сентября 23, 2020, 08:25
Хвилебіжна? Хвильна/хвильова побігайка? :-)
Немає такого в мові. Ви свою позицію виставляєте як демонстрацію живості українського словотворення на противагу мертвому нібито той що, але при цьому чомусь впритул не бачите силуваності і несправжньості своїх варіантів. Тобто якби Ви були чесні з собою, то зразу б побачили, що ніякої живості тут немає (звичайно sleepers це сплячі, але це так збіглося).
Цитата: Sandar от сентября 23, 2020, 16:04
Розмовники англійської, розмовники арабської, розмовники української, розмовники вітру...
Розмовник тут це така сама пташина мова як ночеліт чи снігобур.
2. розм. Той, хто розмовляє з ким-небудь; співрозмовник. Обидва розмовники були колись нерозлучними друзями в світі (Леся Українка, III, 1952, 742); Коли від дині залишилися самі лушпайки, розмовники згадали за полоненого (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 43).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 747.
Цитата: Sandar от сентября 23, 2020, 16:08
Немає такого в мові
ПОБІГА́ЙКА, и, жін., розм. Людина, яка довго не затримується на одному місці; непосида. — Мабуть, уже кудись майнула, побігайка, — подумала генеральша та й вийшла довідатись. Уляни в дівочій не було (Панас Мирний, II, 1954, 102).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 614.
Цитата: Sandar от сентября 23, 2020, 16:08
Тобто якби Ви були чесні з собою
Слід читати більше класики, щоб формувати відчуття мови.
Так побігайка це не те саме, що та, що біжить. Це непосидючий, непосидюча. І Ви за відчуття мови дорікаєте. Сміх))
Цитата: DarkMax2 от сентября 23, 2020, 15:50
Вибачте, але вжиток "ті, що" це механічна бездумність, лінь перекладачів. Дійшло до того, що "Sleepers" ("Сплячі") стає "Ті, що сплять". Це не продуктивність у живій мові, а відсутність таланту й уміння в конкретних ремісників.
Лінь — так, цілком можливо, бо підрядні речення робити просто, єдине обмеження — їхні габарити. Але для складнішого інструменту потрібне не лише бажання його використовувати, а й розуміння його можливостей. У випадку «сплячих», тут ще й казочка про «уч-юч-ач-яч — росіянізм» наклалася, чому й відмовились від варіанту, найкращого для сприйняття. Ну але якби замість «сплячих» чи «тих, що сплять» вигадали якихось «спунів» чи «спальників» і потім гаряче доводили їх питомість та притаманність, закриваючи очі на неоковирність, то чи було б це краще хоч за дієприкметник, хоч за підрядне речення?
Цитата: DarkMax2 от сентября 23, 2020, 15:59
Firestarter / Та, що породжує вогонь - Зачиначка вогню, Підпалювачка, Палійка.
Тут ще слід узяти до уваги дещо обнижену маркованість фемінітивів на -ка, через що конструктори неофемінітивів і полюбляють своїх -инь та -ес. Якби було «той, що породжує вогонь», переробити це на віддієслівний іменник було б простіше.
Цитата: DarkMax2 от сентября 23, 2020, 16:21
2. розм. Той, хто розмовляє з ким-небудь; співрозмовник. Обидва розмовники були колись нерозлучними друзями в світі (Леся Українка, III, 1952, 742); Коли від дині залишилися самі лушпайки, розмовники згадали за полоненого (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 43).
Для нашого часу вже архаїка й тема для відродження забутих слів. Слово обросло новим значенням, а нішу «розмовника»-людини зайняв «співрозмовник». Десь глибоко в текст ще можна вклинити, а в заголовку виглядатиме дивно.
Цитата: DarkMax2 от сентября 23, 2020, 15:59
Windtalkers / Ті, що говорять з вітром - Розмовники вітру.
Як саме вживався «розмовник» і які відтінки передавав, ми не відчуваємо. «Співрозмовники вітру» — хтось, хто брав участь у розмові, де одним з учасників був вітер. Нема відтінку призначення, є лише факт розмови: коли розмова скінчилась, співрозмовник перестав бути співрозмовником — ним він є лише безпосередньо під час розмови. Тут же, очевидно, мається на увазі хтось, хто вміє говорити з вітром і час від часу це робить.
Цитата: Sandar от сентября 23, 2020, 16:59
Так побігайка це не те саме, що та, що біжить. Це непосидючий, непосидюча. І Ви за відчуття мови дорікаєте. Сміх))
Тобто Ви цю назву сприймаєте буквально? Як на мене, тут є підтекст свободи, рухливості.
Цитата: Python от сентября 23, 2020, 17:02
Тут ще слід узяти до уваги дещо обнижену маркованість фемінітивів на -ка
Вона неповсюдна. Переважно у макаронізмів.
Цитата: DarkMax2 от сентября 23, 2020, 15:59
Ілюструю, як можна було обійти цю заразу.
Firestarter / Та, що породжує вогонь - Зачиначка вогню, Підпалювачка, Палійка.
Ghost Whisperer / Та, що говорить з привидами - Напошепки з привидами.
Windtalkers / Ті, що говорять з вітром - Розмовники вітру.
До речі, за видання роману Firestarter взялося видавництво КСД. Точно буде "Та, що".
Дідько, та створіть ви вже собі конланг і там експериментуйте. Розмовники вітру...
Цитата: LUTS от сентября 23, 2020, 23:06
Цитата: DarkMax2 от сентября 23, 2020, 15:59
Ілюструю, як можна було обійти цю заразу.
Firestarter / Та, що породжує вогонь - Зачиначка вогню, Підпалювачка, Палійка.
Ghost Whisperer / Та, що говорить з привидами - Напошепки з привидами.
Windtalkers / Ті, що говорять з вітром - Розмовники вітру.
До речі, за видання роману Firestarter взялося видавництво КСД. Точно буде "Та, що".
Дідько, та створіть ви вже собі конланг і там експериментуйте. Розмовники вітру...
Щоби я спостерігав за підступними діями? :dayatakoy:
Цитата: LUTS от сентября 23, 2020, 23:06
Дідько, та створіть ви вже собі конланг і там експериментуйте.
Я б не був таким категоричним. Інколи в подібних пошуках справді можна знайти щось вартісне. Просто треба враховувати, що не все сконструйоване (і навіть не все підтверджене словниками) придатне для застосування в реальній сучасній мові. Якщо це, наприклад, словниковий архаїзм, то з самої лише статті в словнику важко визначити, як він вживався, а як ні — вже не кажучи про незнайомість наших сучасників з цим архаїзмом. Якщо це словотвірний конструкт, слід звернути увагу на тонкі смислові відтінки, що інтуїтивно випливають із словотвірної моделі, на милозвучність і т.д. (власне, й маловідомих архаїзмів це теж стосується: читач чи глядач не користуватиметься словником — у нього буде лише його мовний досвід та мовне чуття).
Цитата: DarkMax2 от сентября 23, 2020, 19:32
Вона неповсюдна. Переважно у макаронізмів.
Навіть якщо це не явний макаронізм, усе одно є певна стеля можливостей, яка стає помітною, коли таким фемінітивом намагаються передати щось високе. Там, де він вже узвичаївся, це непомітно (яка-небудь «володарка перснів» претензій не викликала б), але там, де він ще не прижився, на це звернуть увагу. Чому, наприклад, сотню років «поетеса» та «актриса» безроздільно панували в нашій мові, а замінити їх пуристичними «поеткою» й «акторкою» спромоглися лише буквально позаторік — з потужною медійною підтримкою та при тісній співпраці з урядом, на тлі ослаблого мовного чуття значної частини українців?
До речі, на Вікі розгорнулася суперечка.
ЦитироватьЦе якраз той випадок, коли маємо кальку з англійської зі спотвореним значенням. Бо наше слово "бігун" (дослівний переклад англ. "Runner") має значно вужче значення й стосується лише роду діяльності, професії. В назві ж фільму мається на увазі явно інше. Перейменувати згідно з номінацією можна було б лише якби запропонована назва була зафіксована в україномовних джерелах -- чого не спостерігається
Абсолютно незгоден щодо вужчого значення. Це натягування російської стилістики на українську мову. Саме для російської характерно заміняти англійські іменники дієприкметниками, коли мова не про фахи. Див. значення слова бігун у словнику: 1 vs 2; "невтомний бігун по вулицях та сходах".
Ну як на мене, навіть у цій цитаті слово "бігун" вказує на рід діяльності. Назва фільму ж не має на увазі "того, хто може швидко й легко бігати", як це прописано в першому значенні, а має на увазі "того, хто біжить (домислюється "в даний момент")". Плюс я не згідний з Вашим твердженням про російську стилістику. Бо росіяни б нашу статтю назвали "бегущий во времени", оскільки в них свої особливості вжитку дієприкметника як частини мови. Ми ж у таких випадках вживаємо описовий варіант, який наразі є й у назві статті
Рід діяльності людини з цитати - друкар. І в англійському оригіналі зовсім немає акценту на поточності дії. Time Runner - це людина, що бігає крізь час, не біжить цієї миті. Так і цей друкар - бігає по сходах час від часу. Саме російське посередництво перетворює віддієслівні іменники в дієприкметники, а далі в розлогі речення (бо в нас дієприкметників уникають).
Перше і друге значення зі словника:
ЦитироватьБІГУН 1, а, чол.
- Той, хто може швидко і легко бігти, бігати. — Се був мій знайомий друкар.., невтомний бігун по вулицях та сходах, завжди готовий до всякої послуги для справи (Леся Українка, IV, 1954, 272); — Я біг за вами із самого порту. Ці круті гори.. можуть ухекати найкращого бігуна (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 237).
- спорт. Спортсмен, який володіє технікою бігу. Почався пробіг. Десь за муром одна по одній проносяться постаті бігунів (Іван Кочерга, II, 1956, 77).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 175.
Цитата: DarkMax2 от сентября 23, 2020, 08:25
Хвилебіжна? Хвильна/хвильова побігайка? :-)
Ці варіанти, до слова, я висував жартома.
Якось пестливіше треба, може «біжихвилька»?
Цитата: DarkMax2 от сентября 23, 2020, 15:10
адже має бути "Ночольоти"
А чому ноч
ольоти, якщо, наприклад, ноч
есвітка?
Ночвольоти — так автентичніше :)
Цитата: Python от сентября 24, 2020, 12:34
Цитата: DarkMax2 от сентября 23, 2020, 15:10
адже має бути "Ночольоти"
А чому ночольоти, якщо, наприклад, ночесвітка?
Бо ночовид (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/33271-nochovyd.html), кашовар тощо. Ночесвітка - вигадка малограмотних біологів, які не знають правило про сполучне О.
До речі! (wiki/uk) Ночосвітка (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%87%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0)
ЦитироватьУ морях живе джгутиконосець ночосвітка, який викликає дивовижне світіння моря.
Яришева Н. Ф. Підцарство Найпростіші // Основи природознавства: Природа України. — К. : Вища школа, 2010.
Цитата: DarkMax2 от сентября 24, 2020, 14:54
Цитата: Python от А чому ночольоти, якщо, наприклад, ночесвітка?
Бо ночовид, кашовар тощо.
Цитата: Український Правопис 2019 от
Е в деяких словах — і після шиплячого: дружелю́бний, ножетримáч, овочесхо́вище, Січесла́в.
http://newpravopys.mova.info/pravopys.aspx?SectionID=3041
У словниках (зокрема, орфографічних) — лише
ночесвітка.
(Google) словник (https://www.google.com.ua/search?q=%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA+%22%D0%9D%D0%BE%D1%87%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0%22+OR+%22%D0%9D%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0%22&num=100&hl=ru&source=lnms&sa=X&ved=0ahUKEwjQuq6-34HsAhVMK80KHbrxACMQ_AUICigA&biw=1280&bih=817&dpr=1)
Цитата: DarkMax2 от сентября 24, 2020, 14:54
які не знають правило про сполучне О.
Прескриптивне чи дескриптивне?
Цитата: Python от сентября 24, 2020, 08:52
Цитата: LUTS от сентября 23, 2020, 23:06
Дідько, та створіть ви вже собі конланг і там експериментуйте.
Я б не був таким категоричним. Інколи в подібних пошуках справді можна знайти щось вартісне. Просто треба враховувати, що не все сконструйоване (і навіть не все підтверджене словниками) придатне для застосування в реальній сучасній мові. Якщо це, наприклад, словниковий архаїзм, то з самої лише статті в словнику важко визначити, як він вживався, а як ні — вже не кажучи про незнайомість наших сучасників з цим архаїзмом. Якщо це словотвірний конструкт, слід звернути увагу на тонкі смислові відтінки, що інтуїтивно випливають із словотвірної моделі, на милозвучність і т.д. (власне, й маловідомих архаїзмів це теж стосується: читач чи глядач не користуватиметься словником — у нього буде лише його мовний досвід та мовне чуття).
А як буде відрізнятись конланг від реальної сучасної мови?
Цитата: Zavada от сентября 24, 2020, 15:22
Цитата: DarkMax2 от сентября 24, 2020, 14:54
Цитата: Python от А чому ночольоти, якщо, наприклад, ночесвітка?
Бо ночовид, кашовар тощо.
Цитата: Український Правопис 2019 от
Е в деяких словах — і після шиплячого: дружелю́бний, ножетримáч, овочесхо́вище, Січесла́в.
http://newpravopys.mova.info/pravopys.aspx?SectionID=3041
У словниках (зокрема, орфографічних) — лише ночесвітка.
(Google) словник (https://www.google.com.ua/search?q=%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA+%22%D0%9D%D0%BE%D1%87%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0%22+OR+%22%D0%9D%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0%22&num=100&hl=ru&source=lnms&sa=X&ved=0ahUKEwjQuq6-34HsAhVMK80KHbrxACMQ_AUICigA&biw=1280&bih=817&dpr=1)
Уже обговорювали. І тут, і у відповідній групі під час підготовки нової редакції.
Січеслав внесений виключно як історичний орфографічний казус. Ножетримач - безпідставно. У решті
винятків присутній акцент на множині.
(https://books.google.com/books/content?id=yIJsAAAAIAAJ&hl=uk&pg=RA10-PA39&img=1&pgis=1&dq=%D0%BD%D0%BE%D0%B6%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%87&sig=ACfU3U0g8v7wCo1W7kIX_mJ1G1SxdXOgqA&edge=0)
Ось, що про такі випадки у старій редакції
Цитировать2. Коли перша частина складного слова — іменник або займенник, то сполучним звуком буває: /36/
а) після твердого приголосного, зокрема після шиплячого, звук о: атомохід, грушоподібний, дощомір, самовчитель; але: кожум'яка, овочесховище, очевидний;
б) після м'якого приголосного (неподовженого), яким закінчується основа іменника м'якої групи, пишеться е: бурелом, землетрус, працездатний, яйцеподібний; але: конов'язь, коногон, костогриз, костоправ, свинопас, свиноматка;
в) після й, яким закінчується основа іменника м'якої групи, або м'якого подовженого приголосного першої частини пишеться є: боєздатність, краєзнавство; життєздатний, життєпис, сміттєзбірник.
Нова редакція ж без розуміння діла купу всього рознормувала. Зокрема заради єдиного слова "проєкт" зламали правило про -іє-.
Цитата: Paul Berg от сентября 24, 2020, 15:35
Цитата: DarkMax2 от сентября 24, 2020, 14:54
які не знають правило про сполучне О.
Прескриптивне чи дескриптивне?
Ночовид, як розумієте, старший за затвердження правила. Сучасний поступ Е очевидне вирівнювання з російською орфографією.
Чимало людей пишуть обома мовами - російською й українською - за єдиним принципом. Звідти, до речі, усілякі приколи з апострофами перед й (-C'йо-) - у рос. мові не трапляються випадки, коли Ё не відокремлене від твердої приголосної Ъ.
Цитата: DarkMax2 от сентября 24, 2020, 15:49
Уже обговорювали. І тут, і у відповідній групі під час підготовки нової редакції.
Уже обговорювали, та не обговорили головного:
-умови переходу o>e,
-умови зворотніх переходів.
Цитата: Vertaler от сентября 23, 2020, 09:24
А что в оригинале имелось в виду-то? Внутри текста, в смысле. Раскопайте контекст, и будет вам счастье. Может, какое-нибудь Побігла по хвилях подойдёт.
В оригинале "Бегущая по волнам" имеет два значения: 1) название двух парусных кораблей: легендарного брига первопоселенцев города-порта Лисса и яхты-бригантины, вокруг которой развернут сюжет романа; 2) девушка-призрак, которая является тем, кто терпит кораблекрушение, в Лиссе ей поставлена мраморная скульптура.
Роман написан по-русски, но его действие происходит в конце 19 века в фантастической приморской стране, наподобие промышленно-развитых переселенческих английских колоний Вирджиния, Наталь или Новый Южный Уэльс.
Поэтому каких-либо аналогий названию "бегущая по волнам" в реальной культуре нет.
Цитата: DarkMax2 от сентября 23, 2020, 15:50
"Sleepers" ("Сплячі") стає "Ті, що сплять"
Соньки
Цитата: DarkMax2 от сентября 23, 2020, 15:59
Ghost Whisperer / Та, що говорить з привидами - Напошепки з привидами.
Windtalkers / Ті, що говорять з вітром - Розмовники вітру.
Розмовниця з привидами, співрозмовниця привидів
Розмовники з вітром
Цитата: Python от сентября 23, 2020, 17:02
Для нашого часу вже архаїка й тема для відродження забутих слів. Слово обросло новим значенням, а нішу «розмовника»-людини зайняв «співрозмовник». Десь глибоко в текст ще можна вклинити, а в заголовку виглядатиме дивно.
Ось завдяки відсутностї таких міркувань в англїйській там для нових понять придумають нові слова, або додають нові смисли до існуючих, а в нас усе «не те». Чим таке ставлення до розмовника краще за безглузде обмеження дїєприкметників. Воно зрозуміло, що в живій мові активні дїєприкметники потрібні максимум двічі на рік, але в технїчній без них важко.
Цитата: Python от сентября 24, 2020, 09:10
«поеткою» й «акторкою»
Поетки не чув, а акторка давно живе. Натомість усі ті -иси/-еси абсолютно жахливо немилозвучні.
Цитата: Drundia от ноября 12, 2020, 17:46
а в нас усе «не те». Чим таке ставлення до розмовника краще за безглузде обмеження дїєприкметників.
У давні часи Київської Русі чи козацької доби кораблі були, а їх власних назв не було (менш вірогідно, що такий звичай був, але не дійшло жодної назви). Але взагалі українській мові притаманні назви наказовим способом. Тому "бегущая по волнам" буде "біжи-над-хвилі".
В перекладі Огієнка: Матвiя 14-25 "ідучи по морю"; Марка 6-48 "по морю йдучи"; Івана 6-19 "йде Він по морю".
Цитата: Drundia от ноября 12, 2020, 17:46
Поетки не чув, а акторка давно живе.
Я теж не чув, але у книжках
поетка живе принаймні 100 років.
(Google) "поетка" (https://www.google.com.ua/search?hl=ru&tbo=p&tbm=bks&q=%22%D0%BF%D0%BE%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0%22&tbs=,cdr:1,cd_max:31+%D0%B4%D0%B5%D0%BA.+1910+%D0%B3.&num=100)
Не тільки в технічній. В будь якій.
Цитата: Sandar от декабря 25, 2020, 21:00
Не тільки в технічній. В будь якій.
То тепер, коли різноманітні канцеляризми проникли в живу мову. В дорадянській українській розмовній мові (як, до речі, і в російській розмовній) без дієприкметників чи дієприкметникових зворотів спокійно обходились.
Цитата: Python от декабря 26, 2020, 07:59
Цитата: Sandar от декабря 25, 2020, 21:00
Не тільки в технічній. В будь якій.
То тепер, коли різноманітні канцеляризми проникли в живу мову. В дорадянській українській розмовній мові (як, до речі, і в російській розмовній) без дієприкметників чи дієприкметникових зворотів спокійно обходились.
Я в чатах без них часто не обходжусь. Це не канцеляр
ія, а живе спілкування, просто ускладнене письмовістю.
Цитата: Rusiok от ноября 12, 2020, 19:45
українській мові притаманні назви наказовим способом. Тому "бегущая по волнам" буде "біжи-над-хвилі".
Якщо шукати аналогію з прізвищами типу Непийпиво, Дурибаба, то реально існує прізвище Топчивода, можливе існування прізвища Топчихвиля.
Цитата: Sandar от декабря 27, 2020, 10:01
Я в чатах без них часто не обходжусь. Це не канцелярія, а живе спілкування, просто ускладнене письмовістю.
Правильно, елементи канцелярської мови прижилися в розмовній мові і стали її звичайним засобом. Що не суперечить тому факту, що сто років тому цих конструкцій у розмовній мові практично не було, а в канцелярській — широко використовувались. В українській мові, в даному випадку, відбулась інверсія: якщо раніше вміння будувати дієприкметникові звороти свідчило про грамотність поверх простого розмовного рівня, то зараз, навпаки, літературна мова орієнтується на архаїчну розмовну мову, де без дієприкметникових зворотів обходились, тоді як сучасним носіям розмовної мови вже важко сформулювати думку без цих зворотів.
Цитата: R от декабря 28, 2020, 22:21
Цитата: Rusiok от ноября 12, 2020, 19:45
українській мові притаманні назви наказовим способом. Тому "бегущая по волнам" буде "біжи-над-хвилі".
Якщо шукати аналогію з прізвищами типу Непийпиво, Дурибаба, то реально існує прізвище Топчивода, ...
Тапчи – пушкар, Вааде – ім'я.
«Дурибаба» - також запозичення, можливо з Балкан де є топонім «Дурбаба», і розповсюджені такі прізвища, можливо від бусурман: «Дур» -це ім'я, «баба» - це батько.
Цитата: Rusiok от ноября 12, 2020, 20:02
В перекладі Огієнка: Матвiя 14-25 "ідучи по морю"; Марка 6-48 "по морю йдучи"; Івана 6-19 "йде Він по морю".
Чи не калька російської чи церковнослов'янської? Бо пароПЛАВ, судноПЛАВСТВО. В українській мові по морю спокійно плавають.Вибачте, це ж про Ісуса, який буквально ходив по воді.
Цитата: Python от декабря 28, 2020, 22:40
Цитата: Sandar от декабря 27, 2020, 10:01
Я в чатах без них часто не обходжусь. Це не канцелярія, а живе спілкування, просто ускладнене письмовістю.
Правильно, елементи канцелярської мови прижилися в розмовній мові і стали її звичайним засобом. Що не суперечить тому факту, що сто років тому цих конструкцій у розмовній мові практично не було, а в канцелярській — широко використовувались. В українській мові, в даному випадку, відбулась інверсія: якщо раніше вміння будувати дієприкметникові звороти свідчило про грамотність поверх простого розмовного рівня, то зараз, навпаки, літературна мова орієнтується на архаїчну розмовну мову, де без дієприкметникових зворотів обходились, тоді як сучасним носіям розмовної мови вже важко сформулювати думку без цих зворотів.
:green: Угу! Ворожі дослідники зараз роблять висновки, що мова московських приказів у 17 віці почала архаїзуватись, бо не хочуть казати що канцелярська мова була замінена на віджату у нас Російську мову, що мала за основу архаїчну ..... :green:
З урахуванням останніх тенденцій у «правильній» українській мові, тепер можна казати «Бігальна хвилями».
І от не дуже здивуюсь, якщо в прийдешніх перевиданнях Лесі Українки з'являться такі персонажі, як «Греблі рвальний» та «В скелі сидільний» (зрозуміло, в оригіналі їх не було, але чого тільки не вигадають, щоб очистити українську класику від свавілля совєцьких редакторів).
(Повідомлення опубліковано на правах іронії)
Якраз навпаки: підкреслено фольклорний приклад Лесі породив наслідування в текстах зовсім іншого стилю.
Див. Interpreters — ті, що перекладають... (https://ueartemis.wordpress.com/2019/09/19/interpreters/)
Я чув, що греблі рве чорт.
І що така конструкція придумана для того, щоб не казати чорт.
Цитата: Python от декабря 28, 2020, 22:40тоді як сучасним носіям розмовної мови вже важко сформулювати думку без цих зворотів.
Коли вони підуть до He Who Dwells in Rock, проблема піде туди ж.
Цитата: DarkMax2 от декабря 25, 2022, 00:24Якраз навпаки: підкреслено фольклорний приклад Лесі породив наслідування в текстах зовсім іншого стилю.
Див. Interpreters — ті, що перекладають... (https://ueartemis.wordpress.com/2019/09/19/interpreters/)
Так чи інакше, в радянських редакціях цього твору імена обох персонажів побудовано за моделлю «Той, що...» — отже, радянські редактори це схвалювали. Найнадійніший спосіб повністю позбутися слідів попередніх редакторів — поховати їх за завалами сучасних нововведень.
Якщо говорити про останні сучасні тенденції, то приклад Лесі з підрядними реченнями в іменах, певно, відобразився в нових назвах деяких державних органів («державна служба, що...» замість «державна служба з...»). Але це не настільки масове явище поки що. А от прикметники в дієприкметникових ролях вже непогано так розплодилися і ріжуть слух буквально скрізь...
Цитата: R от декабря 25, 2022, 10:22Я чув, що греблі рве чорт.
І що така конструкція придумана для того, щоб не казати чорт.
Чорт серед персонажів «Лісової пісні» теж присутній, і це не той же персонаж, що Той, що греблі рве. Хоча, загалом, так — заміна табуйованих назв описовими добре пояснює імена обох Тих, що...
Цитата: Rusiok от ноября 12, 2020, 20:02В перекладі Огієнка: Матвiя 14-25 "ідучи по морю"; Марка 6-48 "по морю йдучи"; Івана 6-19 "йде Він по морю".
морем не є хвилями
Цитата: Agabazar от декабря 26, 2022, 16:12морем не є хвилями
Так, бо «хвилями» може відповідати або на «кудою?», або на «якою манорією?», залежно від контексту. Що й створює комічний ефект.
Ще, можливо, «по» вказує на рух по самій поверхні чи понад («Та, що біжить понад хвилями»), а орудний відмінок без прийменника цього відтінку не передає.
А що, як додати трохи інкорпорації? ХВИЛЕБІЖНА або хвилебігальна
Коли трішечки озвіріти, то можливі такі варіанти:
«хвилехірт», або, зважаючи на жіночий рід, «хвилехортиця».
Можна й у щось іменникове інкорпорувати, з більшою чи меншою втратою природності чи естетичності: хвилебігунка, хвилебіжка, хвилебіжиця (чи хвилебіжниця?), хвилебігалка, хвилебігальниця...
...хвилебігункиня.
Тримайте журналіста! Ату його!
Цитата: Un Ospite от декабря 27, 2022, 04:57А що, як додати трохи інкорпорації? ХВИЛЕБІЖНА або хвилебігальна
Як на мене, найкращий неологізм із пропонованих тут.
До речі, Словар Грінченка дає слову "біглий" несподіваний російський відповідник: "бегущий". Бігла по хвилях?
Чи таки через іменник: Побігайка на хвилях?
У польській мові є слово Biegnący, але його не використовують у перекладі заголовків.
https://pl.wikipedia.org/wiki/Wi%C4%99zie%C5%84_labiryntu_(film)
https://pl.wikipedia.org/wiki/%C5%81owca_android%C3%B3w
https://pl.wikipedia.org/wiki/Uciekinier_(film_1987)
Бо з якого переляку перекладати runner дієприкметником?
Якби в наших перекладачів були мізки, то мали б Бігун по лабіринту / у лабіринті, Ходак/Бігун по бритві, Біглий (Бігла людина).
Я вважаю, що у випадку «лабіринту» російською мовою краще «бегущий» ніж «бегун», ще краще «рыщущий», бо «причастие» краще іменника передає минущий стан «дослідників» лабіринту.
А ось як перекласти цю несталість українською?
Для української "бігун" природне. Бігун по сходах, вулицях - лабіринту.
БІГУН 1, а, чол.
1. Той, хто може швидко і легко бігти, бігати. — Се був мій знайомий друкар.., невтомний бігун по вулицях та сходах, завжди готовий до всякої послуги для справи (Леся Українка, IV, 1954, 272); — Я біг за вами із самого порту. Ці круті гори.. можуть ухекати найкращого бігуна (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 237).
2. спорт. Спортсмен, який володіє технікою бігу. Почався пробіг. Десь за муром одна по одній проносяться постаті бігунів (Іван Кочерга, II, 1956, 77).
3. розм. Вісь у дверях, воротях. Ще хазяї, здається, сплять: Не рипає бігун частенько.. Та от бігун і заскрипів, І сонні двері відімкнулись (Степан Руданський, Тв., 1956, 78).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 175.
Готовий до послуги. Але так, бігун - коли мова про неодноразовий біг.
Стрімкіша за хвилі (https://book-ye.com.ua/catalog/dytyacha-proza/strimkisha-za-khvyli/)
Бігуща (чи біжуща? щось туплю) по хвилях. Не розумію як упередженість до активних дієприкметників (це взагалі не російська риса, а церковнослов'янська), так і фобію на прийменник "по". Хоча в деяких випадках орудний відмінок звучить краще, ніж з "по", але не завжди.
Цитата: dan-pt от октября 19, 2023, 01:30(це взагалі не російська риса, а церковнослов'янська),
Ви ще згадайте неандертальські риси.
Цитата: dan-pt от октября 19, 2023, 01:30Бігуща (чи біжуща? щось туплю)
БІЖУ́ЧИЙ, а, е.
- Який біжить, тече; проточний, бігучий (у 2 знач.). Біжуча вода.
- перен. Який відбувається, здійснюється тепер; поточний. Далі почалися розмови про всякі біжучі діла (Іван Франко, V, 1951, 389); — Біжучі події примусили мене звернути увагу на вузькі місця нашої роботи (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 91).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 179.
БІГУ́ЧИЙ, а, е.
- Який швидко біжить; прудкий, бистрий. [Михайло:] А у нас в'ятські, теж нічого коники — бігучі (Карпенко-Карий, II, 1960, 158); Бігучі річечки спускалися з гір, рили талий сніг (Панас Мирний, III, 1954, 60).
- Не стоячий; текучий, проточний. Тут водиця бігучая — трохи покупайся (Словник Грінченка).
- Який швидко минає, проходить. Не шукай [руїн]: доба бігуча, Як усе, і їх пожерла! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 258).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 176.
Бігуча над хвилями? Над хвилями прудка?
Цитата: dan-pt от октября 19, 2023, 01:30Бігуща (чи біжуща? щось туплю) по хвилях. Не розумію як упередженість до активних дієприкметників (це взагалі не російська риса, а церковнослов'янська), так і фобію на прийменник "по". Хоча в деяких випадках орудний відмінок звучить краще, ніж з "по", але не завжди.
Існування активних дієприкметників в українській мові — питання дискусійне (правопис вважає, що вони є, мовні експерти — що їх нема), але якщо вони є, то суфікс має бути не -ущ, а -уч. Деяка кількість віддієслівних прикметників з суфіксом -ущ в українській мові є, але загалом такий словотвір непродуктивний, архаїчний і, я б сказав, додає до ознаки дії відтінок підсилення, більшої значущості (чи то через архаїчність, чи то через подібність з суфіксом у словах назразок «гарнющий», «мокрющий», де це просто підсилення, хоча такий словотвір і продуктивний).
Цитата: DarkMax2 от октября 19, 2023, 11:01Над хвилями прудка?
Узгоджується як «У небі яскраве» чи «Під водою мокра». «Прудкий» — це «той, що швидко біжить», але подальше розширення характеристик бігу з цим прикметником недоступне: «Той, що швидко біжить, наспівуючи веселу пісеньку» має сенс, а «Прудкий, наспівуючи веселу пісеньку» — ні.
В принципі, «бігучий»/«біжучий» теж мав би поводитись як прикметник — обростання дієприкметниковими зворотами для українських активних дієприкметників нетипове; російський вплив, до певної міри, легалізував такі конструкції, але реакція на цей вплив вилилася в боротьбу не зі зворотами, а з дієприкметниковими суфіксами. Борці з суфіксами, однак, продовжують мислити російськими кальками, тому й плодять «виправлені» дієприкметникові звороти з прикметниками в дієприкметниковій ролі (як це ми бачимо на прикладі «охочих прийти на сьогоднішню лекцію» та інших подібних покручів).
Цитата: Python от октября 20, 2023, 01:15Борці з суфіксами, однак, продовжують мислити російськими кальками, тому й плодять «виправлені» дієприкметникові звороти з прикметниками в дієприкметниковій ролі (як це ми бачимо на прикладі «охочих прийти на сьогоднішню лекцію» та інших подібних покручів).
Я б і такі синтаксичні конструкції заборонив.
Рано чи пізно поборники чистоти української мови заборонять і всю українську мову — з цим нічого не вдієш...
Цитата: Python от октября 20, 2023, 00:42Існування активних дієприкметників в українській мові — питання дискусійне
На мій погляд, їхнє існування не є дискусивним, це є доконананий факт. Він є дискусивний тільки в кабінетах філологів. У житті всї україномовні тією чи іншою мірою ними користуються (крім тих, хто уникає їх за будь-яку ціну). Користуються і ті, хто для кого рідна є українська або "суржик", і неофіти.
Більше того, якщо при слові немає контексту часу дії, то це радше віддієслівний прикметник.
Усе як з пасивними: варе́ний (варёный) і ва́рений (варенный).