Лингвофорум

Хм.

ЦитироватьПОСТРАЖДА́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до постраждати.

Щось ніде не бачу вказівок на пасив. Чому Ви так думаєте, Максе?

Цитата: Волод от ноября 30, 2020, 11:54
«Досі не отримали обіцяних владою виплат постраждалі від пожеж на Луганщині»

А що тут не так?

Все так. Їм влада пообіцяла, а вони скотиняки досі не отримали.

Ось мій варіант «перекладу»:

«Влада, пообіцявши, досі не виплатила допомогу людям, яким нанесли збитки пожежі на Луганщині.»

Волод, я не думаю, що в когось виникнуть проблеми з тим, щоб зрозуміти, як трактувати той варіант, що Ви процитували. Коли говорять або пишуть "А не отримав обіцяного владою", то зрозуміло, що мається на увазі те, що влада поки що не виконала своєї обіцянки. Не думаю, що хтось так каже про ситуації, коли все виконано, а отримувач чомусь не йде отримувати.

Цитата: From_Odessa от ноября 30, 2020, 12:20
Хм.

ЦитироватьПОСТРАЖДА́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до постраждати.

А дійсно. Схибив. Якось і забулось, що активні не лише теперішнього часу.
Хай там як, а пуристи воюють лише з -ач-/-уч-.

Цитата: From_Odessa от ноября 30, 2020, 12:55
Волод, я не думаю, що в когось виникнуть проблеми з тим, щоб зрозуміти, як трактувати той варіант, що Ви процитували. Коли говорять або пишуть "А не отримав обіцяного владою", то зрозуміло, що мається на увазі те, що влада поки що не виконала своєї обіцянки. Не думаю, що хтось так каже про ситуації, коли все виконано, а отримувач чомусь не йде отримувати.

Орудний відмінок - це погано для того, хто пообіцяв.

Цитата: DarkMax2 от ноября 30, 2020, 13:47

Цитата: From_Odessa от ноября 30, 2020, 12:20
Хм.

ЦитироватьПОСТРАЖДА́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до постраждати.

А дійсно. Схибив. Якось і забулось, що активні не лише теперішнього часу.
Хай там як, а пуристи воюють лише з -ач-/-уч-.

І чому?
Все ж усім зрозуміло.
Хто постраждав – постраждалий.
Хто зрозумів  – зрозумілий.

Цитата: Волод от ноября 30, 2020, 15:08
Хто постраждав – постраждалий.
Хто зрозумів  – зрозумілий.

От-от. Тому й не впізнав спочатку. Адже зрозуміле - це ЩО розуміють, а не ХТО розуміє.

Цитата: DarkMax2 от июля 19, 2019, 16:11
Для порівняння "промовистий" = рос. "говорящий" ("говорящий взгляд" тощо).

Та невже!

Чи коректно:    «битий часом кошик»?

Коректно, хоч і двозначно (але це проблема не дієприкметника, а «часом» — в іменниковій чи прислівниковій ролі). Табу на дієприкметникові звороти пасивних дієприкметників в українській мові нема, на відміну від активних теперішнього часу.

«часом» - іменник

ЦитироватьБуває так , складають почуття
в старенький, битий часом кошик.

Цитата: Python от марта 26, 2023, 09:18Табу на дієприкметникові звороти пасивних дієприкметників в українській мові нема, на відміну від активних теперішнього часу.

Але на пасивні синтаксичні конструкції – це ж неподобство.

Цитата: Волод от марта 26, 2023, 09:36Але на пасивні синтаксичні конструкції – це ж неподобство.

Навіть не знаю, як той кошик вивернути, щоб зробити вам активну. «Б'ючий кошик час»? «Часокошикуюче биття»?

Вірш не мій, тому вивертати не треба.

Але як трактувати таку конструкцію?
Вважати, що час лише знаряддя, а хтось невідомий нам чи хтось - неважливо хто, цим знаряддям б'є по кошику?

Але вибір суб'єктів, що можуть орудувати часом, м'яко кажучи, зовсім обмежений.

А чому суб'єктом не може бути самий час, який усіх б'є собою?

Бо суб'єкт в орудному відмінку – це неподобство.

Ну і що нам робити, якщо суб'єкт використовує як знаряддя самого себе?

Грамотійське надуживання знахідного відмінку, зовні ідентичного називному, ІМНО, ще більше неподобство, бо спонукає до аналітизму в мові з вільним порядком слів (умовно вільним, бо порядком також може бути виражено смисловий наголос).

Відчуйте весь гид цього тону зверхньої прескриптивістки.

ЦитироватьУкраїнська мова, виборовши статус державної, починає боротьбу за усталення мовних норм. Ситуацію ускладнює довготривала мовна інерція української мови на всіх рівнях системи: відсутність зв'язку між практикою та академічними приписами. Загальновідоме правило про те, що в українській мові слів, утворених за зразком російських, зокрема активних дієприкметників теперішнього часу, немає, сьогодні, на жаль, частіше залишається правилом, аніж реалізується в мовленнєвому середовищі. Такими «фіктивними дієприкметниками», як їх назвала О. Курило [4, с. 27], рясніє телебачення, інтернет, ділові папери і, звичайно ж, повсякденне мовлення. С. Караванський розглядувані лексеми називає «усім рифам риф» [2, с. 96]. Найбільше дивує те, що, попри знаність даної особливості, попри те, що українська мова багата розмаїттям засобів висловити думку, оминаючи активні дієприкметники теперішнього часу, вони щораз з'являються і порушують милозвучність та природність українських текстів загалом і висловлювань зокрема.

Гончарова Ю. О. Прикметники та дієприкметники на -уч- (-юч-), -ач- (-яч-), -ущ- (-ющ-),-ащ-(-ящ-) в українській мові (на матеріалі граматик О. Курило та О. Синявського).

Цитата: DarkMax2 от марта 28, 2023, 02:15Загальновідоме правило про те, що в українській мові слів, утворених за зразком російських, зокрема активних дієприкметників теперішнього часу, немає

Настільки «загальновідоме», що навіть у правописі останньої редакції пишуть, що такі дієприкметники є.

У тій статті пані пропонує вважати форму "люблячий" русизмом і закликає повернути "люб'ячий" зі Словаря Грінченка. Метода перевірки проста: якщо виходить порівняти із дієсловом третьої особи, то це русизм.
(Вони) люблять > люблячий = русизм!
Люб + яч + ий = люб'ячий - щире українське!
Але пані справедливо звертає увагу на те, що загал у своїй боротьбі з -юч-/-уч- забуває, що часто-густо в тексті такі слова є віддієслівними прикметниками, які не вказують на момент дії.

Вазують, не вказуть – під ніж їх всіх.

Цитата: Волод от марта 26, 2023, 09:36Буває так , складають почуття
в старенький, битий часом кошик.

Може, краще "в старий, роками битий кошик"? Тоді не буде неоднозначності - чи слово "часом" стоїть в оруднику, чи є прислівником.

Вірш не мій.

Але як розуміти Ваш варіант?

Хтось (невідомо хто або неважливо хто) протягом років бив кошик?

Цитата: DarkMax2 от марта 28, 2023, 02:15усталення мовних норм

А що, варіативність це погано? Тим паче, існують різні регістри мовлення, різні стилі мовлення. Оце пропихування ідеї, що є "правильна" мова, а є "неправильна" штиняє совковим прескриптивізмом. Тоді теж вихідців з регіонів цькували за "неграмотную речь".

Цитата: DarkMax2 от марта 28, 2023, 02:15рясніє телебачення, інтернет, ділові папери і, звичайно ж, повсякденне мовлення

Який жах! Так, може, якщо вони так лізуть зі всіх щілин, то це не є безпідставно, а безпосередні мовці мають потребу їх використовувати? Мовці формують мову, а не професор_ки з кандидатами наук, інакше мова приречена або на смерть, або на радикальне розходження між офіційними правилами та повсякденним узусом.

Цитата: DarkMax2 от марта 28, 2023, 02:15порушують милозвучність та природність українських текстів загалом і висловлювань зокрема

А нащо милозвучність офіційно-діловому стилеві, або науковому, або "телеграфно-газетному"? Ліпше буде рекомендувати вживати або не вживати певних елементів у кожному конкретному стилі мовлення, аніж штучно викреслювати те, що de facto існує.