Лингвофорум

Якщо «сте» від'єднується, це аргумент на користь окремого написання, як і в інших часових форм за участю «бути»  (давноминулого, аналітичного майбутнього).

Не тільки від'єднується, а може вживатись замість "є" і замість "ви є".

Займенник стає необов'язковим у поєднанні з будь-яким дієсловом, що визначає особу (робите = ви робите, і т.п.). Нетиповим тут є, скоріш, «є», що поширилося на всі особи та числа.

Правила вживання то вже деталі.
Ті слова вживаються на значній території, але в словниках їх нема.
А якесь слово ростомилений у словнику є, хоча воно дуже рідкісне. Настільки рідкісне, що записане з помилкою, і ніхто ту помилку до сих пір не виправив. Має бути розтомилений.

Цитата: Python от сентября 14, 2020, 20:34
Займенник стає необов'язковим у поєднанні з будь-яким дієсловом, що визначає особу (робите = ви робите, і т.п.). Нетиповим тут є, скоріш, «є», що поширилося на всі особи та числа.

То тільки дієслова теперішнього часу.

А «сте» якого часу — хіба не теперішнього? Просто використане як службове в конструкції минулого. Так само, як і «був», хоч і використовується в конструкції давноминулого, саме по собі є минулим.

Я не чув одночасного вживання "робите сте".
"Робили сте" чув.
"Будете сте робили" чув.
Також чув "де сте були".

Цитата: R от сентября 14, 2020, 20:40
Правила вживання то вже деталі.
Ті слова вживаються на значній території, але в словниках їх нема.
А якесь слово ростомилений у словнику є, хоча воно дуже рідкісне. Настільки рідкісне, що записане з помилкою, і ніхто ту помилку до сих пір не виправив. Має бути розтомилений.

Просто лексику (навіть рідкісну) включити до словника простіше — записав слово, вказав граматичну категорію, навів приклади вживання — і готово. А от що робити зі словоформами, що в стандартну граматичну модель не вписуються? Їх і не категоризуєш по-людському. По-хорошому, звичайно, до таких словоформ має йти граматична довідка, для написання якої потрібен спеціаліст з граматики діалектів — а це вже трохи інша спеціалізація, ніж в укладачів словників, що перелопачують тексти в пошуках прикладів використання слова. Тому такі подвійні стандарти. Граматичний шовінізм теж може бути, звичайно, але, скоріш, проблема в іншій спеціалізації словника порівняно з граматичним довідником. Тому чічка, смерічка й ґазда до словника потрапляють, а знайшли сте — вже поза можливостями словника. «Дві відрі» там теж нема, коли що.

Нє, нє, хлопці — «робите сте» не буває. Так не може бути.

Цитата: R от сентября 14, 2020, 21:22
Я не чув одночасного вживання "робите сте".
"Робили сте" чув.
"Будете сте робили" чув.
Також чув "де сте були".

А навіщо «сте» для «робите»? В теперішньому часі вживаються прості форми дієслів, що мають особу та число — ніякої аналітичності там нема. «Сте» — це не «ви» й не «ви є», а аналог «є», застосовуваний до «ви» (котре можна опустити) — «(ви) робите сте» так само граматично неправильне, як «він є робить».

Інша річ минулий час, який початково був аналітичним: форма теперішнього часу службового дієслова «бути» плюс саме дієслово у формі перфекта (що може мати рід і число й загалом подібна до дієприкметника минулого часу). Згодом у більш східних діалектах допоміжне дієслово відпало — лишився голий перфект, що обходиться без «є», «сте» та ін., хоча ще є давноминулий час, де допоміжне «бути» збереглося. Ну а в даному випадку йдеться про діалекти, де такого спрощення не сталось — форма минулого часу лишається аналітичною, «є» не витіснило решту особових форм, і завдяки цьому конструкція минулого часу продовжує розрізнятись за особами.

Цитата: Paul Berg от сентября 14, 2020, 21:49

А мене з дитинства цікавило як мені написати робило би ся, хотіло би ся і т.д.

Цитата: LUTS от сентября 13, 2020, 19:24
Ну піпіська, наприклад, нема.

Ну це, звиняйте, вже як в анекдоті. Щось є, а слова нема.

Цитата: R от сентября 13, 2020, 20:20
Рідковживаність мало що означає.
В одному регіоні рідковживане, а в іншому частовживане.
Сьогодні рідковживане, а завтра частовживане.

Ну от: сьогодні в одному діалекті слова нема, а завтра в іншому — є.

Цитата: Sandar от сентября 13, 2020, 21:58
Петре, а чому приписування мені міряння ПІПІСЬОК це нормально, а моя різка відповідь, «марічкосвіт» — це ненормально?

Зовсім не це мав на увазі! Маю інколи враження, що деякі слова потрапляють до словників суто для того, щоб тих слів у словнику було якнайбільше. А потім чимось там міряються між мовами. Перепрошую за таке непорозуміння. Просто уявити, скільки б наша мова мала слів, якби до словників потрапляли всі словоформи.

Цитата: Python от сентября 14, 2020, 10:52
Якщо «знайшлисте» є формою дієслова «знайти», то ні «сте» як окремого слова, ні «знайшлисте» як словоформи в словнику може й не бути — в ньому тільки базові форми слів

Часи нині такі, що в словнику можуть бути всі форми слів. З посиланням на основну. У сучасних електронних словниках англійської мови звичне явище (хоч у них і словоформ небагато і утворюються переважно просто аж до примітивності). Вікісловник так робить для всіх. Якщо я хочу зрозуміти одне речення з якоїсь мови, то нормально, коли я можу просто пошукати наявні словоформи в словнику, а не вивчати граматику щоб зрозуміти базові форми, які до того ж можуть бути неочевидними, або може виводитись кілька форм з основної. А в нас добре навіть те, що доконані дієслова посилаються на недоконані, бо інакше якесь «придбавати» не так легко знайти.

Цитата: Python от сентября 14, 2020, 13:19
Окреме написання вказує на вільний порядок

А як же «ся» яке поєднує і рідкий вільний порядок і написання разом?

Цитата: LUTS от сентября 14, 2020, 22:31
А мене з дитинства цікавило як мені написати робило би ся, хотіло би ся і т.д.

От саме так і писати. «Ся» зрослася з попереднім дієсловом, а в усіх інших позиціях ся пише окремо.

Цитата: LUTS от сентября 14, 2020, 22:31
А мене з дитинства цікавило як мені написати робило би ся, хотіло би ся і т.д.

Я завжди був певен, шо отак окремо. А от в галичан бачив разом. Всі три слова. Дивувався.

Drundia, в нас, україновмовних піпіськи не було. Коли б таке почути, то це б сприйнялося як якась гейська, російськомовна манірність. В нас була просто піська. І то тільки жартома. Обізвати однолітка (в дитинстві) так — це було смішно. Те саме з пісюном. Я пам'ятаю слово «пуцюрИна», але це було рідкістю. Батьки з малюками вживали «брунька», «брунчик», як в дівчаток — не помню. А ми між собою казали «х##», «балУмба».

Стісняюсь спросить... а чим же іронічно міряються? Пупуцьками?

Цитата: Drundia от сентября 14, 2020, 23:09
Стісняюсь спросить... а чим же іронічно міряються? Пупуцьками?

Чого ж, х####.

Цитата: Drundia от сентября 14, 2020, 22:46
А як же «ся» яке поєднує і рідкий вільний порядок і написання разом?

Вочевидь, норма орієнтувалась на діалект, у якому вільного порядку «ся» не було. Плюс наслідування російської, де окремого «ся» також нема й тому з дієсловами воно розглядається як афікс. Якби українська норма початково розраховувалась на те, щоб звести всі діалектні варіанти до спільного знаменника, то «ся» мало б сенс писати окремо і в післядієслівній позиції. Втім, ситуацію ускладнює -ть, що виринає перед -ся там, де без -ся воно зредукувалось (пише + ся = пишеться) — ймовірно, це теж зіграло роль у закріпленні злитного написання.

Цитата: Sandar от сентября 14, 2020, 23:13

Цитата: Drundia от сентября 14, 2020, 23:09
Стісняюсь спросить... а чим же іронічно міряються? Пупуцьками?

Чого ж, х####.

У присутності модератора мірятись таким не заведено.

Цитата: Python от сентября 14, 2020, 23:18У присутності модератора мірятись таким не заведено.

В научных целях можно.

Цитата: Sandar от сентября 14, 2020, 22:56
Drundia, в нас, україновмовних піпіськи не було. Коли б таке почути, то це б сприйнялося як якась гейська, російськомовна манірність. В нас була просто піська. І то тільки жартома. Обізвати однолітка (в дитинстві) так — це було смішно. Те саме з пісюном. Я пам'ятаю слово «пуцюрИна», але це було рідкістю. Батьки з малюками вживали «брунька», «брунчик», як в дівчаток — не помню. А ми між собою казали «х##», «балУмба».

Ще бобік, тубака. В основному традиційно - х...

Цитата: Sandar от сентября 14, 2020, 23:13
Чого ж

Ні, ну це якось грубо і занадто буквально. В англійських інтернетах, наприклад, є e-peen. У російських подвоїли перший склад. Чим же ми гірші?

Цитата: Python от сентября 14, 2020, 23:17
Втім, ситуацію ускладнює -ть, що виринає перед -ся там, де без -ся воно зредукувалось (пише + ся = пишеться) — ймовірно, це теж зіграло роль у закріпленні злитного написання.

Це має сенс. У сусідів зовсім зрослося й затверділо, у нас теж має особливості. Навіть цікаво, чи ніде не лишилось просто «пише ся» з випалим «ть». Хто там діалектологію любе показувати?

Цитата: Jeremiah от сентября 14, 2020, 23:20

Цитата: Python от сентября 14, 2020, 23:18У присутності модератора мірятись таким не заведено.

В научных целях можно.

Так одна справа, коли це об'єкт дослідження (тоді дозволено в спеціально відведених темах, куди діти не заходять), а інша — коли інструмент досліджень та предмет змагання з довжини (бо банхамер усе одно крутіший).