Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Українська мова майбутнього

Автор Python, июля 30, 2007, 02:58

0 Пользователи и 1 гость просматривают эту тему.

Lugat

Цитата: Ревета от августа 13, 2007, 09:35
Пане Lugat, мені важко уявити, що в українській мові зникне звук "и".
А ось з цим згоден:
Цитировать
ю читатиметься як німецьке чи турецьке ü,
ьо - як німецьке чи турецьке ö,
я - як фінське чи естонське ä,
є - як французьке é,
Мені б теж було важко уявити з точки зору "південянина", де частіше можна почути в українській мові вимову російського ы на місці українського и, коли б не довелося, як завжди це бувало в радянський час, студентом працювати у вересні місяці на сільгоспроботах у Житомирській області. Там від місцевих жителів можна було почути лише і і жодного и. Може вони якось вимову цих звуків розрізняли? Проте ні, я бачив об'яви на стовпах та на дошці об'яв - точно звуки не розрізнялися, бо багато було і замість и. Ну не знають неначитані люди де і яку букву писати, якщо на слух для них вони зовсім однакові.

Отже Ви вважаєте, що найбільш вірогідним є варіант з умлаутизацією? Можливо. Я ще сам не знаю, який варіант був би прийнятним, тому хотілося б промоделювати, так би мовити, у віртуальному вимірі.

ou77

Цитата: Lugat от августа 13, 2007, 10:16
Мені б теж було важко уявити з точки зору "південянина", де частіше можна почути в українській мові вимову російського ы на місці українського и, коли б не довелося, як завжди це бувало в радянський час, студентом працювати у вересні місяці на сільгоспроботах у Житомирській області. Там від місцевих жителів можна було почути лише і і жодного и. Може вони якось вимову цих звуків розрізняли? Проте ні, я бачив об'яви на стовпах та на дошці об'яв - точно звуки не розрізнялися, бо багато було і замість и. Ну не знають неначитані люди де і яку букву писати, якщо на слух для них вони зовсім однакові.
То певно полішуки були, шось і я таке чув колись... Треба заглянути в полыський діалект...

Lugat

Цитата: ou77 от августа 13, 2007, 09:46
Пане Lugate, про правопис латинкою ж у іншій темі :) а про дифтонгтизацію можна ширше?
Ну, власне правопис теж є невід'ємною частиною майбутнього мови. Тим паче, якось зручніше було відразу ж демонструвати на прикладі, як це звучало б та який мало б вигляд.
А що ширше? Питайте.  :)

ou77

Цитата: Lugat от августа 13, 2007, 10:24
Цитата: ou77 от августа 13, 2007, 09:46
Пане Lugate, про правопис латинкою ж у іншій темі :) а про дифтонгтизацію можна ширше?
Ну, власне правопис теж є невід'ємною частиною майбутнього мови. Тим паче, якось зручніше було відразу ж демонструвати на прикладі, як це звучало б та який мало б вигляд.
А що ширше? Питайте.  :)
Не згоден з Вами, правопис ніяк не впливає на розвиток мови, а тут саме його і обговорюємо...
Що сам стане дифтонгами, тільки я,ю,є,ї,йо?


Ревета

Цитата: "ou77" от
Та ні вона була ізольованою, ні з якими мовами не контактувала і розвивалася сама у собі....

Ви відрізняєте поняття "розвивалася" і "придумали"? А про те, що не контактувала, я не говорив. Не вигадуйте, будь ласка...

Lugat

Цитата: ou77 от августа 13, 2007, 10:51
Не згоден з Вами, правопис ніяк не впливає на розвиток мови, а тут саме його і обговорюємо...
Що сам стане дифтонгами, тільки я,ю,є,ї,йо?
Дозвольте не погодитися - впливає, ще й як впливає. За радянських часів ми майже не знали про ґ в українській мові. Нерідко можно було почути і в суто українських словах з ґ: гава, гедзь, дзига - [ɦ]! В кінці 80-х на початку 90-х цілий ряд газет та часописів почав відроджувати правопис, де послідовно відновлювалося вживання ґ, також писалося у деяких словах жіночого роду у родовому відмінку и замість і: діяльности, цікавости і т. ин. І ми почали вживати! Навіть більше - спостерігалося явище гіперкорекції! Всюди в словах іноземного походження почали вживати ґ, навіть там, де у словах грецького походження цього й не рекомендувалося: філолоґія, ґностичний, ґеометрія... Це увійшло в звичку. Зараз якось дико сказати: єгипетський, англійський - обов'язково еґипетський, анґлійський...

Щодо дифтонґів: не тільки я, ю, є, ї, йо (до речі ї не дифтонґ, а йот + і, так само як йо), а ще й  ia, ie, io, iu, ai, ei, ii, oi, ui, au, eu, ou, uu, iw і все це після приголосних. На початку ж складу, навіть коли ми напишемо ia, ie, io, iu, ми читатимемо: ja, je, jo, ju - це не дифтонґи, це йот + голосний, просто форма запису така.

Ревета

Цитата: "Lugat" от
араз якось дико сказати: єгипетський, англійський - обов'язково еґипетський, анґлійський...


Не зустрічав. Де ви таке чули: еґипетський, анґлійський?

Те, що правопис в умовах загальної обов'язкової освіти та панування ЗМІ впливає на розвиток мови - однозначно. Найяскравіший приклад, зрозуміло, з буквою Ґ, вилучення якої призвело не лише до зміни вимови, але й  до зникнення багатьох слів чи злиття їх, наприклад: ґрати і грати, ґніт і гніт... Те саме сталося і з відмінністю у вимові м'яких і твердих приголосних після "і", коли відмовилися від ідеї позначати це за допомогою "і/ї". Не знаю, як би нині вимовлялося слово ластôвка, якби булло принято етимологічний принцип...
Та багато чого можна навести...

ou77

Цитата: Ревета от августа 13, 2007, 11:12
Цитата: "ou77" от
Та ні вона була ізольованою, ні з якими мовами не контактувала і розвивалася сама у собі....

Ви відрізняєте поняття "розвивалася" і "придумали"? А про те, що не контактувала, я не говорив. Не вигадуйте, будь ласка...
Давайте розбиратися звідки взялося слово "місто" в українській мові!? і куди поділося "город"?

ou77

Про "гедзь" писали так, а вимовляли всеодно "ґедзь", а ґрати і ґніт - не було таких слів у нас вдома....
А то шо "Єгипет" треба вимовляти "Єґипет", не впевнений, як самі єгипняти себе зара іменують...
ЗМІ і освіта впливають на мову, а от правопис ні, хіба шо на тих людей хто пробує ізольовано вивчити мову...

Python

Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

ou77

О! тепер кажуть Еґипт? не знав:( думав тільки "г" поміняли....
як арабськими буквами пишеться?

ou77

Знайшов! по-арабські "Єгипет" буде "Маср" Чому ми повинні перестати говорити "Єгипет" і почати "Еґипт" мені не зрозуміло, хтось може пояснити?

Ревета

Цитата: "ou77" от
Чому ми повинні перестати говорити "Єгипет" і почати "Еґипт" мені не зрозуміло, хтось може пояснити?
Мені так само. А хто вам таке сказав, що повинні?

Цитата: "ou77" от
а ґрати і ґніт - не було таких слів у нас вдома....

Якщо в нашому селі такого не було, то такого не мусить бути в українській мові...  ;D

Цитата: "ou77" от
Давайте розбиратися звідки взялося слово "місто" в українській мові!? і куди поділося "город"?

Розбирайтеся самі... Мені не заважає місто.





Python

ЦитироватьО! тепер кажуть Еґипт? не знав:(
Ну, ще не кажуть... Але це тимчасово :)
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Wolliger Mensch

Цитата: ou77 от августа 13, 2007, 13:01
Давайте розбиратися звідки взялося слово "місто" в українській мові!? і куди поділося "город"?

*Město — «место», и как расширение значения — «населенный пункт». *Gordъ — первоначально «стройка», «нагорожение», потом «стена», «крепость».

Как известно, при крепости мог быть населенный пункт. А могло и не быть. Поэтому в одних языках *gordъ стало обозначать «город», т. е. село с крепостью, откуда современное понятие города, а в других — только крепость.

Место в значении «город» сохраняется в русском в производных мещанин «житель города» и местечко «городок», «небольшой населенный пункт» (а также и древнее значение «небольшое место», в том числе и на местности).

В украинском місто закрепилось в значении «город». Само слово город никуда не делось, но при синонимии было устранено из литературного языка (почему, сами догадайтесь).

В словарях город есть, с пометками «разговорное» и «устаревшее». В этимологическом словаре ничего о его русском происхождении не сказано.

«Вот интересно, каких лингвистических жемчуг можно найти в море отодвинутых книг», Ян Гавлиш.
«Впредь прошу помнить, что придумал игру не для любых ассоциаций, а для семантически оправданных. Например, чтó это такое: ,,рулетке" — ,,выпечке"?? Тем более, что сей ляпсус я сам совершил...», Марбол
«Ветхий Завет написан на иврите и частично на армейском», Vesle Anne
«МЛ(ять)КО ... ПЛ(ять)NЪ», Тася
«Вот откроет этот спойлер, например, Марго, ничего не подозревая, а потом будут по всему форуму блюющие смайлики...», Авал
«Томан приличный мужчина. Правда по патриархальным меркам слегка голодранец», Vesle Anne
«Возможен ли фонетический переход "ж" в "п с придыханием"», forest

ou77

Цитата: Verzähler от августа 13, 2007, 14:50
В словарях город есть, с пометками «разговорное» и «устаревшее». В этимологическом словаре ничего о его русском происхождении не сказано.
Ну, наверное, потому, что происхождение др.русское.

Ревета

Цитата: "Python" от
Ну, ще не кажуть... Але це тимчасово

Ага. Але вже боротися проти того, чого нема, треба?
Ви маєте список того, що має відбутися, щоб ми могли приготуватися?

shravan

ܐܝܠ ܐܝܠ ܠܡܢܐ ܫܒܩܬܢܝ

Python

ЦитироватьАга. Але вже боротися проти того, чого нема, треба?
Поки його нема, боротися з ним нема сенсу. Це, скоріш, раціональна пропозиція, бо той Єґипет якось виглядає ні по-нашому, ні по-еуропейському.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

ou77

Цитата: shravan от августа 13, 2007, 16:27
Цитата: ou77 от августа 13, 2007, 14:12
Знайшов! по-арабські "Єгипет" буде "Маср"...
Мiср
Знайшов на якомусь дурацькому сайті, усюди пишуть без голосних, от і розберись:(
Ще добре що знайшов по-арабські, ну певно через те що хотів і по-російські і по арабські:(

Python

Цитата: shravan от августа 13, 2007, 16:27
Цитата: ou77 от августа 13, 2007, 14:12
Знайшов! по-арабські "Єгипет" буде "Маср"...
Мiср
Це стосується сучасного Єгипту. А Єгипет Стародавній місцеве населення в ті часи називало ж іще по-іншому...
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

ou77

Мда, забув про гебрейське "міцраїм":(
Та може місцеве населення ніколи так себе і не називало, то запозичення в українську ніби з грецької...

Python

Не називало. Якщо я не помиляюсь, стародавні єгиптяни називали свою країну Хапі, і від цієї назви походить слово «копт».
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

shravan

Стародавнi єгиптяни називали свою країну ta kem - "чорна земля".
ܐܝܠ ܐܝܠ ܠܡܢܐ ܫܒܩܬܢܝ

sknente

На современном копстком: kīmi. А египет/egypt вроде бы от «ha(t)-ka-ptah», одно из древних названий Мемфиса... но что-то слабо верится.
:3

Быстрый ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.

Имя:
Имейл:
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр