Лингвофорум

Цитата: Лем от января 29, 2012, 16:40

Offtop

Цитата: Lugat от января 29, 2012, 13:21
Яке має відношення книжковий голод та відсутність свободи інформації до шлунку, аж ніяк не второпаю.   Я кажу про те, що зараз щодо цього — справжній рай Божий на землі, іншого мені й не треба, аби дожити свій вік.

Коли сучасна людина каже, що вона є комуністом, то менш за все я вважаю шо це саме прихільник всього того, що вас так налякало за 35 років. А перш за все я згадую принцип соціалізму "Хто не працює, той не їсть". Зараз цей принцип є принципово порушеним, тому я з підозрою ставлюся до людей, які при словах "соціалізм" та "комуніст" не в силах вийти з того тісного кола буржуазної пропаганди, в яке вони потрапили ще за часи горбачівскої перебудови. Роки йдуть, а розуміння безглуздя тупикового шляху суспільства споживання так і не приходе?

Цитата: Conservator от января 29, 2012, 17:46
маю на увазі, що українська літ-ра набагато багатша, ніж україномовна література, і її багатство саме й полягає в її принциповій багатомовності та поєднанні багатьох культурних упливів. українська літ-ра й україномовна літ-ра - це дві великі різниці (які лише частково взаємонакладаються), хоч вам особисто, як бачу, хочеться, щоб українська літ-ра була літ-рою виключно для україномовних, для внутрішнього вжитку, а назовні потрапляла лише в поодиноких перекладах.

А чого це раптом українська — виключно для внутрішнього вжитку? Для англомовного читача, наприклад, твір що українською, що російською мовою доведеться перекладати, російськомовний же читач з деякими зусиллями може читати й українські книжки мовою оригіналу (та й переклад не проблема, якщо твір вартий того, щоб його перекладали). Для визнання за кордоном має значення не мова твору, а зміст — якщо книга варта перекладу, її перекладатимуть, інакше не читатимуть, навіть якщо автор сам її перекладе. Це, однак, не скасовує того факту, що сприйняття твору залежить від здатності розуміти мову твору, а тому дослідник певної літератури повинен мати відповідну мовну кваліфікацію. Це головна причина, чому твори російською мовою не відповідають критеріям української літератури, бо для іноземця, який українську ледве вивчив, щоб ознайомитись з нею, вчити ще й російську буде складно. І навпаки: знаючи лише російську мову, українську літературу можна пізнати хіба що дотично.

Мені здається, якщо українська література не здобула світового визнання, то тільки через те, що українською мовою мало пишуть. Серед цього мізеру важко знайти щось таке, що справді було б варте перекладу.

Цитата: Python от января 29, 2012, 18:38
Для англомовного читача, наприклад, твір що українською, що російською мовою доведеться перекладати, російськомовний же читач з деякими зусиллями може читати й українські книжки мовою оригіналу

це не змінює суті справи. є пласт неукраїномовної української літ-ри, який має цільовою авдиторією не лише читача на Україні.

Цитата: Python от января 29, 2012, 18:38
Для визнання за кордоном має значення не мова твору, а зміст — якщо книга варта перекладу, її перекладатимуть

ні, зазвичай значення має передусім PR автора й кникжи. потім іде наявність перекладачів із цієї мови. і лише в останню (майже) чергу - зміст.

Цитата: Python от января 29, 2012, 18:38
Це головна причина, чому твори російською мовою не відповідають критеріям української літератури, бо для іноземця, який українську ледве вивчив, щоб ознайомитись з нею, вчити ще й російську буде складно.

коли иноземець хоче глибоко ознайомитися з українською культурою, йому доведеться ознайомитися з російською (і не лише з нею).

Цитата: Python от января 29, 2012, 18:38
Мені здається, якщо українська література не здобула світового визнання, то тільки через те, що українською мовою мало пишуть. Серед цього мізеру важко знайти щось таке, що справді було б варте перекладу.

нею не мало пишуть. ті, хто нею пишуть, не мають лобі. от і все.

Цитироватьце не змінює суті справи. є пласт неукраїномовної української літ-ри, який має цільовою авдиторією не лише читача на Україні.

Але й читач, що надає перевагу українській книзі, в цьому випадку не є цільовим. Різні автори, різні цільові аудиторії...

Цитироватьні, зазвичай значення має передусім PR автора й кникжи. потім іде наявність перекладачів із цієї мови. і лише в останню (майже) чергу - зміст.

І вони ще хочуть, щоб ми це купували й читали...

Цитироватьколи иноземець хоче глибоко ознайомитися з українською культурою, йому доведеться ознайомитися з російською (і не лише з нею).

Це якщо дуже глибоко. Для простого знайомства української достатньо.

Цитироватьнею не мало пишуть. ті, хто нею пишуть, не мають лобі. от і все.

Лобі — теж частина проблеми. Але його відсутність і глибока некомерційність усього, що виробляється українською мовою, сприяє й зниженню пропозиції. У україномовних авторів надто малі перспективи в самій Україні. Коротше, тут проблема з серії «не продають, бо не купують, не купують, бо не продають», що є загальним станом української культури початку ХХІ ст.

Цитата: Python от января 29, 2012, 17:27

Цитироватьале намагаються розмовляти російською на базі українській лексиці.

До речі, тут помилка, типова для тих, хто засвоїв українську мову після російської. В нормі — «на базі української лексики», хоча «в українській лексиці».

Дякую за спостереження. Там було слово, яке я викреслив, бо здавалося зайвим, та поспішив і не виправив інші слова. Відгадаєте?

Цитата: Lugat от января 27, 2012, 14:46

Цитата: стэпняк от января 27, 2012, 14:37
Наскилькы знаю покы нымае, можэ пизнишэ, колы обростуть жырком и будэ.  Байдужэ тэхнично ничого ны мишае.

До речі, а як вимовляється ота ваша «ы»: як російська, як українська, чи як русинська? Те ж саме стосується вимови «э»: як російська чи як українська? 

буква е произносится близко к русскому |э|;
буква є соответствует русскому |е|, то есть означает йотированный или смягчающий звук;
буква и произносится близко к русскому безударному |ы| или средне между |и| и |ы|;
Цэ з  (wiki/ru) Украинская_фонология.

Е ризныця в и (ы), у нас цэ конкрэтнэ Ы. Крим слив з НЕ (НЭ) (у нас кажутьть миж Э и Ы, а часто самэ як Ы). Тому й пышэця и так и так.

Слышал у Вас г наше, а не южнорусское Правда?

У нас Г всим Г Г!!! Навсправди на вашу кукурудзу, у нас кажуть кукургуза.

«Г» в «кукургуза» — як  російське (проривне) чи як українське (фрикативне)?

Цитата: Python от января 30, 2012, 12:23
«Г» в «кукургуза» — як  російське (проривне) чи як українське (фрикативне)?

Конечно, наше! Вставное и начальное Г это наше, родное.

Цитата: DarkMax2 от января 30, 2012, 12:28
Конечно, наше! Вставное и начальное Г это наше, родное.

за што спадар так ня любіць беларусаў, што іхні радной пратэтычны г- жадае забраць?

Цитата: Python от января 30, 2012, 12:23
«Г» в «кукургуза» — як  російське (проривне) чи як українське (фрикативне)?

Шо за пытання? Само собою хрыкатывна. Алэ хочу казаты, шо и в южноруськых тэж хрыкатывна на Белгородщыны, Дону, Ставропилле ще як гэкають.

ЦитироватьДо речі, тут помилка, типова для тих, хто засвоїв українську мову після російської. В нормі — «на базі української лексики», хоча «в українській лексиці».

Я ж говорил - шпиЁн Кремля. Хочет поссорить украинцев и кубанцев.
ПС. там само також кальковано  "виключно" і "в тій чи іншій мірі"

Цитата: Python от января 30, 2012, 12:23
«Г» в «кукургуза» — як  російське (проривне) чи як українське (фрикативне)?

Російського "г" на Кубані взагалі не існує, я свого часу здивувався, коли дізнався, що воно є на Україні. Згадую, тесть ретельно вимовляв "аргус" (саме з російським "г"),  я думав, примха така.  Про "кукургузу" - це жарти.

Цитата: Лем от января 30, 2012, 21:25
Згадую, тесть ретельно вимовляв "аргус" (саме з російським "г"),  я думав, примха така.

аґрус, а не арґус, мабуть, усе ж таки.

Цитата: Охрим от января 30, 2012, 18:48

ЦитироватьДо речі, тут помилка, типова для тих, хто засвоїв українську мову після російської. В нормі — «на базі української лексики», хоча «в українській лексиці».

Я ж говорил - шпиЁн Кремля. Хочет поссорить украинцев и кубанцев.
ПС. там само також кальковано  "виключно" і "в тій чи іншій мірі"

А як же ви хотіли? Ви ж самі бачите. що кубанці стали такими патріотами, вони об"єдналися навколо балачки й не хочуть мати нічого спільного з Москвою, а тільки з Україною. Отак і кажуть: "хоч ріжте нас, а ми - з Україною назавжди!" А Москва позаздрила, що вона не буде з Україною й хоче кубанців посварити з українцями.

Цитата: Conservator от января 30, 2012, 21:26

Цитата: Лем от января 30, 2012, 21:25
Згадую, тесть ретельно вимовляв "аргус" (саме з російським "г"),  я думав, примха така.

аґрус, а не арґус, мабуть, усе ж таки.

Може й так. Тепер, коли тесть помер, не з"ясуеш. Небагато було в нього того агруса, то я й не запамятав.

Цитироватьаґрус, а не арґус, мабуть, усе ж таки

100 відсотків аґрус. В діалектах теж ретельне "ґ". Наприклад, подільським - я́ґрест

Цитата: Охрим от января 30, 2012, 23:24

Цитироватьаґрус, а не арґус, мабуть, усе ж таки

я́ґрест

Не чув такого

сам кажу арґус.

ЦитироватьНе чув такого

Ярмолинці, Дунаєвці, Городок, Деражня

Цитата: Охрим от января 31, 2012, 11:44

ЦитироватьНе чув такого

Ярмолинці, Дунаєвці, Городок, Деражня

Може бути. Трохи далекувато від мене. Хоч і одна область.

У нас на Кубани балакають аргуз али крыжовнык.

Цитата: стэпняк от февраля  1, 2012, 13:46
У нас на Кубани балакають аргуз али крыжовнык.

Як я 

Кстати, очень популярное в Харькове название: (Yandex) Харьков аргус
Хотя на самом деле это слово значит: (wiki/ru) Аргус