Лингвофорум

Коли йдеться про конкретного представника якогось вида в однині, то правильно називати того ляща, бичка або сома "риба" чи "рибина"?

РИБИ́НА, и, жін., розм. Одна риба, перев. велика. — Оце так рибина! — вирвалось у Костянтина. — Ще не було нам такої удачі! (Михайло Стельмах, I, 1962, 435); — Що ж це в нас і випити нема чого? — стурбувався старий. — А може, й є, — відповів Панас і витяг з клуночка пляшку горілки й кілька зав'ялених рибин (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 233);  * У порівняннях. Стара на мить завмерла, почала ловити ротом повітря, мов рибина, витягнена з води (Юрій Яновський, I, 1954, 111); Зіс рвонув, шугнув рибиною, — бризнула земля з-під коліс, — і за кабіною миготять поля (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 219).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 528.

Цитата: Jeremy от декабря 23, 2014, 15:06
Коли йдеться про конкретного представника якогось вида в однині, то правильно називати того ляща, бичка або сома "риба" чи "рибина"?

Рибина звучит як уточненє.

Якщо одна, то скажу лише "рибина". Незалежно від розміру.

А що вимагає літнорма? Якщо я скажу:"Риба виринула з води і насмялася з свині" - то правильно? Для мене риба - збірне - у тралі, вся риба в річці, ставку. на прилавку, на тарілці, а жива одна особа - рибИна. На запитання :"Скільки ти піймав?" відповім :"Десять рибин". Слово "риба" у мене без множини.

Можна і так, і так. Але «риба» також може використовуватись як узагальнене поняття, а «рибина» може сприйматись як дещо розмовне.

Цитата: Jeremy от декабря 23, 2014, 15:26
А що вимагає літнорма? Якщо я скажу:"Риба виринула з води і насмялася з свині" - то правильно? Для мене риба - збірне - у тралі, вся риба в річці, ставку. на прилавку, на тарілці, а жива одна особа - рибИна. На запитання :"Скільки ти піймав?" відповім :"Десять рибин". Слово "риба" у мене без множини.

Аналогічно.

"Одна риба" звучить для мене як "сама риба, тільки риба" (а м'яса нема), тобто рибний день.

Цитата: Jeremy от декабря 23, 2014, 15:26
"Риба виринула з води і насмялася з свині" - то правильно?

Тут "рибина" не може бути, бо "риба" тут є персонаж приказки.

Цитата: Sandar от декабря 23, 2014, 16:22

Цитата: Jeremy от декабря 23, 2014, 15:26
"Риба виринула з води і насмялася з свині" - то правильно?

Тут "рибина" не може бути, бо "риба" тут є персонаж приказки.

І чого не може?

Цитата: LUTS от декабря 23, 2014, 16:29

Цитата: Sandar от декабря 23, 2014, 16:22

Цитата: Jeremy от декабря 23, 2014, 15:26
"Риба виринула з води і насмялася з свині" - то правильно?

Тут "рибина" не може бути, бо "риба" тут є персонаж приказки.

І чого не може?

Не прийнято. :)

Цитата: Sandar от декабря 23, 2014, 17:04

Цитата: LUTS от декабря 23, 2014, 16:29

Цитата: Sandar от декабря 23, 2014, 16:22

Цитата: Jeremy от декабря 23, 2014, 15:26
"Риба виринула з води і насмялася з свині" - то правильно?

Тут "рибина" не може бути, бо "риба" тут є персонаж приказки.

І чого не може?

Не прийнято. :)

А яку приказку Ви мали на увазі?

Цитата: Jeremy от декабря 24, 2014, 01:02

Цитата: Sandar от декабря 23, 2014, 17:04

Цитата: LUTS от декабря 23, 2014, 16:29

Цитата: Sandar от декабря 23, 2014, 16:22

Цитата: Jeremy от декабря 23, 2014, 15:26
"Риба виринула з води і насмялася з свині" - то правильно?

Тут "рибина" не може бути, бо "риба" тут є персонаж приказки.

І чого не може?

Не прийнято. :)

А яку приказку Ви мали на увазі?

Ой, ну якшо то не приказка, то казка.

Цитата: Sandar от декабря 24, 2014, 11:45
Ой, ну якшо то не приказка, то казка.

У Вас не випитаєш! Справа в тому, що це побрехенька з мого зібрання, записав як "Свиня та Риба", а тепер журюся, бо там таки йдеться не про рибу, а про рибину. У прислів'ях "За рибу гроші", "Дешева рибка та дорога юшка" та ін. все так, а отут я прошпетився.

Цитата: Jeremy от декабря 25, 2014, 01:03

Цитата: Sandar от декабря 24, 2014, 11:45
Ой, ну якшо то не приказка, то казка.

У Вас не випитаєш! Справа в тому, що це побрехенька з мого зібрання, записав як "Свиня та Риба", а тепер журюся, бо там таки йдеться не про рибу, а про рибину. У прислів'ях "За рибу гроші", "Дешева рибка та дорога юшка" та ін. все так, а отут я прошпетився.

Зовсім марно Ви зажурились. Має бути Риба.

Цитата: LUTS от декабря 23, 2014, 15:23
Якщо одна, то скажу лише "рибина". Незалежно від розміру.

РИ́БА, и, жін.

1. Водяна хребетна тварина з непостійною температурою тіла, яка дихає жабрами і має плавці та шкіру, звичайно вкриту лускою. Сім ятерів — ні одної риби! (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 191); Риби в сітях тремтять, їх луска, наче срібний пожар (Володимир Сосюра, Щоб сади.., 1947, 58); До 80 різноманітних видів риб живе у Дніпрі та в інших річках і водоймах України (Радянська Україна, 2.III 1962, 3); Риби утворюють клас хребетних, які пристосовані до життя в воді (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 79);  * У порівняннях. Кайдашиха.. розпустила на всю хату мед своїм язиком. — Будь же, дочко, здорова, як риба; гожа, як рожа; весела, як весна, робоча, як бджола, а багата, як свята земля! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 321); Доріг своїх дітей, виходить, не зумів вивчити. Ой, не зумів, прогледів, пропустив їхнє життя, мов рибу, крізь пальці (Михайло Стельмах, I, 1962, 316);
//  у знач. збірн. Всього було доволі: Вовків в лісах, зайців у полі І птиці повно у гаях, Такої і такої, І риби всякої, великої й малої (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 112); [Феноген:] От чоловік [Ліхтаренко]! І риби наловить, і ніг не замоче! (Карпенко-Карий, II, 1960, 320); Де й возів набрати бригадирам! Де й складати рибу із човнів! (Терень Масенко, Поезії, 1950, 45);
//  тільки одн. Страва, приготовлена з м'яса цієї тварини. І враз риба втратила свій смак, охота до їжі одлетіла геть, і йому раптом схотілось покинути хату... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 22); За чверть години на столі парував наваристий флотський борщ, стояла бляшанка маринованої риби (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 328).
▲ Красна риба див. красний; Летюча риба див. летючий; Смітна риба див. смітний.
♦ Битися як риба об лід див. битися; Вудити рибу в каламутній воді див. вудити 1; Знов (ізнов) за рибу гроші — невідступно наполягати на чому-небудь, настирливо повторювати те саме. — Що ж: знімати мене будете? — Знов ти за рибу гроші. Невже ми для того зібралися поговорити, щоб вирішувати оце: знімати — не знімати, знімати — не знімати (Павло Загребельний, Спека, 1961, 284); Ловити рибу в каламутній воді див. ловити; Матимеш на рибу — те саме, що Дістанеться (дісталося, буде і т. ін.) на горіхи (кислички, бублики і т. ін.) кому (див. діставатися). Уявіть же собі, що я бачу, входячи до себе в хату. Мама стоять біля печі зажурені й зустрічають мене такими-о словами: — Довчився? Матимеш тепер від батька на рибу. Ой шибенику ти неслухняний, свиня ти нескребена (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 11); Мовчати, як риба — не говорити й слова. [Журавель:] Та що ж тепер казати? Я мовчу, як риба (Іван Микитенко, I, 1957, 456); На рибу — на рибалку (у 2 знач.). Доря підняв на батька очі. Поїдуть? Куди? На рибу, може? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 374); Ні риба ні м'ясо — про безвольну, безхарактерну людину. — Цей Безкоровайний ні риба ні м'ясо, а нам він пригодиться. Один раз я його побачив і думаю, що подоїти його можна (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 224); Носом рибу вудити див. вудити 1; Як (мов і т. ін.) риба з водою з ким — чим — нерозлучний з ким-, чим-небудь. — Ви з книжками, як риба з водою, — сказав Фесенко (Нечуй-Левицький, V, 1966, 200); — Чоловіку хочеться до кого-небудь прихилитись; нема рідного брата, так шукає названого. От і побратаються, да й живуть довіку вкупі, як риба з водою (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 90); Як (мов і т. ін.) риба у (в) воді бути (почувати себе і т. ін.) — поводитися невимушено, добре, вільно. Саша відчував себе як риба в воді. Якось просто й легко, без вагань і труднощів, пристроювався він на ходу, наче солдат до роти, до столичного життя (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 371); Микулі допомагав Іванко. Тут він був, як риба в воді, знав кожну стежку, кожен кущик (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 240).

2. перен. В'яла, млява людина, яка зовні не виявляє своїх емоцій. Алла Михайлівна насупилась. — Я бачу, що вас шокірують мої манери. Що ж, я не англічанка [англійка] і — не риба (Леся Українка, III, 1952, 619); Баджін була молодша за мене на два роки, проте почувала себе зовсім дорослою і кепкувала з мене, як уміла: «Ги.. риба», — казала вона (Юрій Яновський, II, 1958, 154).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 526.

Цитата: Zavada от декабря 25, 2014, 12:36

Цитата: LUTS от декабря 23, 2014, 15:23
Якщо одна, то скажу лише "рибина". Незалежно від розміру.

РИ́БА, и, жін.

1. Водяна хребетна тварина з непостійною температурою тіла, яка дихає жабрами і має плавці та шкіру, звичайно вкриту лускою. Сім ятерів — ні одної риби! (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 191); Риби в сітях тремтять, їх луска, наче срібний пожар (Володимир Сосюра, Щоб сади.., 1947, 58); До 80 різноманітних видів риб живе у Дніпрі та в інших річках і водоймах України (Радянська Україна, 2.III 1962, 3); Риби утворюють клас хребетних, які пристосовані до життя в воді (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 79);  * У порівняннях. Кайдашиха.. розпустила на всю хату мед своїм язиком. — Будь же, дочко, здорова, як риба; гожа, як рожа; весела, як весна, робоча, як бджола, а багата, як свята земля! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 321); Доріг своїх дітей, виходить, не зумів вивчити. Ой, не зумів, прогледів, пропустив їхнє життя, мов рибу, крізь пальці (Михайло Стельмах, I, 1962, 316);
//  у знач. збірн. Всього було доволі: Вовків в лісах, зайців у полі І птиці повно у гаях, Такої і такої, І риби всякої, великої й малої (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 112); [Феноген:] От чоловік [Ліхтаренко]! І риби наловить, і ніг не замоче! (Карпенко-Карий, II, 1960, 320); Де й возів набрати бригадирам! Де й складати рибу із човнів! (Терень Масенко, Поезії, 1950, 45);
//  тільки одн. Страва, приготовлена з м'яса цієї тварини. І враз риба втратила свій смак, охота до їжі одлетіла геть, і йому раптом схотілось покинути хату... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 22); За чверть години на столі парував наваристий флотський борщ, стояла бляшанка маринованої риби (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 328).
▲ Красна риба див. красний; Летюча риба див. летючий; Смітна риба див. смітний.
♦ Битися як риба об лід див. битися; Вудити рибу в каламутній воді див. вудити 1; Знов (ізнов) за рибу гроші — невідступно наполягати на чому-небудь, настирливо повторювати те саме. — Що ж: знімати мене будете? — Знов ти за рибу гроші. Невже ми для того зібралися поговорити, щоб вирішувати оце: знімати — не знімати, знімати — не знімати (Павло Загребельний, Спека, 1961, 284); Ловити рибу в каламутній воді див. ловити; Матимеш на рибу — те саме, що Дістанеться (дісталося, буде і т. ін.) на горіхи (кислички, бублики і т. ін.) кому (див. діставатися). Уявіть же собі, що я бачу, входячи до себе в хату. Мама стоять біля печі зажурені й зустрічають мене такими-о словами: — Довчився? Матимеш тепер від батька на рибу. Ой шибенику ти неслухняний, свиня ти нескребена (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 11); Мовчати, як риба — не говорити й слова. [Журавель:] Та що ж тепер казати? Я мовчу, як риба (Іван Микитенко, I, 1957, 456); На рибу — на рибалку (у 2 знач.). Доря підняв на батька очі. Поїдуть? Куди? На рибу, може? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 374); Ні риба ні м'ясо — про безвольну, безхарактерну людину. — Цей Безкоровайний ні риба ні м'ясо, а нам він пригодиться. Один раз я його побачив і думаю, що подоїти його можна (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 224); Носом рибу вудити див. вудити 1; Як (мов і т. ін.) риба з водою з ким — чим — нерозлучний з ким-, чим-небудь. — Ви з книжками, як риба з водою, — сказав Фесенко (Нечуй-Левицький, V, 1966, 200); — Чоловіку хочеться до кого-небудь прихилитись; нема рідного брата, так шукає названого. От і побратаються, да й живуть довіку вкупі, як риба з водою (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 90); Як (мов і т. ін.) риба у (в) воді бути (почувати себе і т. ін.) — поводитися невимушено, добре, вільно. Саша відчував себе як риба в воді. Якось просто й легко, без вагань і труднощів, пристроювався він на ходу, наче солдат до роти, до столичного життя (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 371); Микулі допомагав Іванко. Тут він був, як риба в воді, знав кожну стежку, кожен кущик (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 240).

2. перен. В'яла, млява людина, яка зовні не виявляє своїх емоцій. Алла Михайлівна насупилась. — Я бачу, що вас шокірують мої манери. Що ж, я не англічанка [англійка] і — не риба (Леся Українка, III, 1952, 619); Баджін була молодша за мене на два роки, проте почувала себе зовсім дорослою і кепкувала з мене, як уміла: «Ги.. риба», — казала вона (Юрій Яновський, II, 1958, 154).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 526.

І шо мені до вашого словника? Я ж мову не з нього знаю.

Слався джмілярство!

Є солідна праця з цього питання.   :)
https://www.youtube.com/watch?v=Kho8pUFXlG8

Цитата: DarkMax2 от декабря 25, 2014, 13:38
Слався джмілярство!

Рибина - одна.
Риба - збірне.
В казці риба зібралася і гуртом сміялася зі свині. Якби одна рибина сміялася, то щоб воно за сміх був.
Не зі словників, а як люде казали.
Деколи могли сказати і в однині
- Лисецький зловив рибину - ото риба!
- Та знову бреше!

Цитата: LUTS от декабря 25, 2014, 12:53
І шо мені до вашого словника? Я ж мову не з нього знаю.

Слона-то ви і нє прімєтілі. :-)

Цитата: Zavada от декабря 25, 2014, 12:36
Сім ятерів — ні одної риби! (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 191);
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 526.

Цитата: Zavada от декабря 25, 2014, 16:58

Цитата: LUTS от декабря 25, 2014, 12:53
І шо мені до вашого словника? Я ж мову не з нього знаю.

Слона-то ви і нє прімєтілі. :-)

Цитата: Zavada от декабря 25, 2014, 12:36
Сім ятерів — ні одної риби! (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 191);
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 526.

Дико звучить для мене.

Сім ятерів — ніякої риби!

Вісім вже пройшло годин - а на всіх бубир один!

Для мене обидва варіанти нормальні, панове джмелі.

Цитата: DarkMax2 от декабря 25, 2014, 22:20
Для мене обидва варіанти нормальні, панове джмелі.

Дз-з-з-дзы-сь!
Риба по морю гуляє,
Сейнер рибу промишляє,
А коли одна - рибина,
Хоч мала, хоч як драбина!

А як неджмелів обзивати? Трутнями?

Шершнями

Цитата: oveka от декабря 26, 2014, 00:52
А як неджмелів обзивати? Трутнями?

Сподіваюся, що Ви знаєте значення "джміль".

Цитата: DarkMax2 от декабря 26, 2014, 08:22
Сподіваюся, що Ви знаєте значення "джміль".

Тутешня (ЛФ) лайка?

Цитата: Jeremy от декабря 26, 2014, 08:38

Цитата: DarkMax2 от декабря 26, 2014, 08:22
Сподіваюся, що Ви знаєте значення "джміль".

Тутешня (ЛФ) лайка?

Так. Це людина, що вигадує принципові відмінності між синонімами, яких для інших немає.

Цитата: DarkMax2 от декабря 26, 2014, 08:39
Так. Це людина, що вигадує принципові відмінності між синонімами, яких для інших немає.

Хай ми джмелі...хай.. Але в даному разі нас більшість, тому за нами право вибрати лайку на того, хто кепсько відчуває нюанси рідної мови, у т.ч. на авторів словників. Чи не так, панове, джмелі?

Отож і я про те. На те вони і синоніми, щоб підкреслювати відмінності, відтінки, ціхи, притаманні властивості тощо. Той чи інший мовець надає інформацію щодо меж використання певного слова в певному регіоні. То використайте надану інформацію. Словник же містить основу. Море в кружку не вбгаєш.

А я ось яку приказку щойно випитав - "Сім верш і всі без риби!" Отой, хто записав наведене в 11-ти -томному словнику прислів'я або прибрехав, або недочув....Бо словники білодіди складали.

Ненавиджу позицію "книжки брешуть, а от я знаю істину".

Цитата: DarkMax2 от декабря 26, 2014, 08:39
Так. Це людина, що вигадує принципові відмінності між синонімами, яких для інших немає.

Пане, ми, джмелі в українському форумі, скоріше, бджоли - доскіпливі, з тонким нюхом, злі та завжди на сторожі. Що відмінності між синонімами є, то всі визнають, а як визначити, принципові вони чи непринципові? Мабуть, всі принципові, якщо вони є, бо в різних людей різний поріг відчуття принциповості.
.........................................
Ну.....чи полаятися хочете? Хіба я сам за себе кажу, що такий з біса розумний? А що, хіба книжки не брешуть? Скільки разів зустрічав і в українській, і в російській літературі про 19 ст., що козаки їхали та співали "Розпрягайте, хлопці, коней", а ту пісню написали в 1918 р.

Цитата: Jeremy от декабря 26, 2014, 12:41
Ну.....чи полаятися хочете? Хіба я сам за себе кажу, що такий з біса розумний? А що, хіба книжки не брешуть? Скільки разів зустрічав і в українській, і в російській літературі про 19 ст., що козаки їхали та співали "Розпрягайте, хлопці, коней", а ту пісню написали в 1918 р.

Худ.літ. завжди повний анахронізмів, коли пишуть про не свою епоху.

Цитата: Jeremy от декабря 26, 2014, 12:26
Отой, хто записав наведене в 11-ти -томному словнику прислів'я або прибрехав, або недочув....Бо словники білодіди складали.

А збірки прислів'їв і приказок теж білодіди складали?
http://tinyurl.com/qadfk7b


(https://books.google.com.ua/books?id=P4xPAQAAIAAJ&hl=ru&pg=PA104&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%BD%D1%96+%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97+%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B8%22&sig=ACfU3U34FFO0LM-iP46714UCd5_VYAUd5w&edge=0)


А це що за збочення - 11-ти -томному? :-)

Цитата: Jeremy от декабря 26, 2014, 12:41
Скільки разів зустрічав і в українській, і в російській літературі про 19 ст., що козаки їхали та співали "Розпрягайте, хлопці, коней", а ту пісню написали в 1918 р.

Можете дати джерело дати?  :)
Переважно - коні, а не коней.

Ги-ги...

Л. Кауфман з незвичайною легкістю, наперекір усім фактам, проголосив у згаданій брошурі «Пісня знаходить автора», що популярна народна пісня «Розпрягайте, хлопці, коні» (яку фольклористи записали ще в XIX ст.), була складена Д Балацьким тільки в 1918 році. Цю фальсифікацію спростувала газета «Молодь України» (1966, .М» 152, стаття А. Кінька «Хто автор цієї пісні?»).

(https://books.google.com.ua/books?id=6KIXAQAAIAAJ&hl=ru&pg=RA1-PA137&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D0%B0+%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0+%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%8F%22++%22%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B0%22&sig=ACfU3U0fYM0iimy5hAeaMr4FaMhavw62MA&edge=0)

Цитата: Zavada от декабря 26, 2014, 13:10
Ги-ги...

Л. Кауфман з незвичайною легкістю, наперекір усім фактам, проголосив у згаданій брошурі «Пісня знаходить автора», що популярна народна пісня «Розпрягайте, хлопці, коні» (яку фольклористи записали ще в XIX ст.), була складена Д Балацьким тільки в 1918 році. Цю фальсифікацію спростувала газета «Молодь України» (1966, .М» 152, стаття А. Кінька «Хто автор цієї пісні?»).

(https://books.google.com.ua/books?id=6KIXAQAAIAAJ&hl=ru&pg=RA1-PA137&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D0%B0+%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0+%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%8F%22++%22%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B0%22&sig=ACfU3U0fYM0iimy5hAeaMr4FaMhavw62MA&edge=0)

А пан знає істину! Що йому білодідівські газети!

Цитата: DarkMax2 от декабря 26, 2014, 12:33
Ненавиджу позицію "книжки брешуть, а от я знаю істину".

А ви знаєте, що Харків не перша столиця України? В книжках так деяких пишуть. Ви погоджуєтесь?

Цитата: LUTS от декабря 26, 2014, 13:38

Цитата: DarkMax2 от декабря 26, 2014, 12:33
Ненавиджу позицію "книжки брешуть, а от я знаю істину".

А ви знаєте, що Харків не перша столиця України? В книжках так деяких пишуть. Ви погоджуєтесь?

Я знаю, що перша. Питання насправді у тому хто, що і як пише, а не в тому, чи пишуть.

Цитата: Zavada от декабря 26, 2014, 12:48
А це що за збочення - 11-ти -томному? :-)

http://sum.in.ua — 11-томний академічний словник української мови (11, бо існує ще й 20-томний 2010 року видання).

Цитата: DarkMax2 от декабря 26, 2014, 13:39

Цитата: LUTS от декабря 26, 2014, 13:38

Цитата: DarkMax2 от декабря 26, 2014, 12:33
Ненавиджу позицію "книжки брешуть, а от я знаю істину".

А ви знаєте, що Харків не перша столиця України? В книжках так деяких пишуть. Ви погоджуєтесь?

Я знаю, що перша. Питання насправді у тому хто і як пише.

Цитата: DarkMax2 от декабря 26, 2014, 12:33
Ненавиджу позицію "книжки брешуть, а от я знаю істину".

>(

Цитата: DarkMax2 от декабря 26, 2014, 13:39

Цитата: LUTS от декабря 26, 2014, 13:38

Цитата: DarkMax2 от декабря 26, 2014, 12:33
Ненавиджу позицію "книжки брешуть, а от я знаю істину".

А ви знаєте, що Харків не перша столиця України? В книжках так деяких пишуть. Ви погоджуєтесь?

Я знаю, що перша. Питання насправді у тому хто і як пише.

Якщо перша, то з уточненням, що радянської. Бо як рахувати ще й УНР, то мінімум друга.

Цитата: Python от декабря 26, 2014, 13:40
бо існує ще й 20-томний 2010 року видання).

Пифоне, а Ви довіряєте новим? Я щось не дуже, хоч і не бачив їх поки. Гортали їх?

Цитата: Python от декабря 26, 2014, 13:42

Цитата: DarkMax2 от декабря 26, 2014, 13:39

Цитата: LUTS от декабря 26, 2014, 13:38

Цитата: DarkMax2 от декабря 26, 2014, 12:33
Ненавиджу позицію "книжки брешуть, а от я знаю істину".

А ви знаєте, що Харків не перша столиця України? В книжках так деяких пишуть. Ви погоджуєтесь?

Я знаю, що перша. Питання насправді у тому хто і як пише.

Якщо перша, то з уточненням, що радянської. Бо як рахувати ще й УНР, то мінімум друга.

Перша сучасної: УНР загинула, а УРСР переродилась.

Цитата: DarkMax2 от декабря 26, 2014, 13:42
Перша сучасної: УНР загинула, а УРСР переродилась.

Цитировать
Складаючи свої повноваження, ми заявляємо, що проголошена 24 серпня і утверджена 1 грудня 1991 року народом України Українська Держава продовжує державно-національні традиції УНР і є правонаступницею Української Народньої Республіки.
Дано в Києві, 22 серпня 1992 року.

За Державний Центр Української Народньої Республіки в екзилі

Микола Плав'юк
Президент УНР в екзилі,

Іван Самійленко
Голова Уряду УНР в екзилі

Михайло Воскобійник
Голова УНРади

Цитата: Python от декабря 26, 2014, 13:40

Цитата: Zavada от декабря 26, 2014, 12:48
А це що за збочення - 11-ти -томному? :-)

http://sum.in.ua — 11-томний академічний словник української мови (11, бо існує ще й 20-томний 2010 року видання).

Доведеться пояснити: 11-томний і 11-ти -томний — "дві великі різниці".   ;D

Цитата: LUTS от декабря 26, 2014, 13:46

Цитата: DarkMax2 от декабря 26, 2014, 13:42
Перша сучасної: УНР загинула, а УРСР переродилась.

Цитировать
Складаючи свої повноваження, ми заявляємо, що проголошена 24 серпня і утверджена 1 грудня 1991 року народом України Українська Держава продовжує державно-національні традиції УНР і є правонаступницею Української Народньої Республіки.
Дано в Києві, 22 серпня 1992 року.

За Державний Центр Української Народньої Республіки в екзилі

Микола Плав'юк
Президент УНР в екзилі,

Іван Самійленко
Голова Уряду УНР в екзилі

Михайло Воскобійник
Голова УНРади

Ви мені з нашого боку папірчик продемонструйте. До того ж, "Екзили" ж я за держави не вважаю: ані УНРівський, ані Другої Речі (Річі?) Посполитої, ані сучасної Білорусі.

Цитата: DarkMax2 от декабря 26, 2014, 13:48
Ви мені з нашого боку папірчик продемонструйте. До того ж, "Екзили" ж я за держави не вважаю: ані УНРівський, ані Другої Речі (Річі?) Посполитої, ані сучасної Білорусі.

Ну те, що ви вважаєте чи не вважаєте - проблеми ваші. УРСР навряд чи взагалі можна державою назвати.

Цитата: Zavada от декабря 26, 2014, 13:48

Цитата: Python от декабря 26, 2014, 13:40

Цитата: Zavada от декабря 26, 2014, 12:48
А це що за збочення - 11-ти -томному? :-)

http://sum.in.ua — 11-томний академічний словник української мови (11, бо існує ще й 20-томний 2010 року видання).

Доведеться пояснити: 11-томний і 11-ти -томний — "дві великі різниці".   ;D

Не буквоїдствуйте. Або тоді вже зразу цитуйте правило, яке маєте на увазі, бо насправді його знає далеко не кожен.

Цитата: LUTS от декабря 26, 2014, 14:04

Цитата: DarkMax2 от декабря 26, 2014, 13:48
Ви мені з нашого боку папірчик продемонструйте. До того ж, "Екзили" ж я за держави не вважаю: ані УНРівський, ані Другої Речі (Річі?) Посполитої, ані сучасної Білорусі.

Ну те, що ви вважаєте чи не вважаєте - проблеми ваші. УРСР навряд чи взагалі можна державою назвати.

Формально, УРСР була суверенною державою, а СРСР — утворенням того ж порядку, що й ЄС. Що, однак, було переважно формальністю — централізована всесоюзна владна піраміда та майже повна відсутність зовнішньої дипломатії на рівні союзних республік зводила їх до рівня адміністративних одиниць.

Цитата: Python от декабря 26, 2014, 14:40

Цитата: Zavada от декабря 26, 2014, 13:48

Цитата: Python от декабря 26, 2014, 13:40

Цитата: Zavada от декабря 26, 2014, 12:48
А це що за збочення - 11-ти -томному? :-)

http://sum.in.ua — 11-томний академічний словник української мови (11, бо існує ще й 20-томний 2010 року видання).

Доведеться пояснити: 11-томний і 11-ти -томний — "дві великі різниці".   ;D

Не буквоїдствуйте. Або тоді вже зразу цитуйте правило, яке маєте на увазі, бо насправді його знає далеко не кожен.

У складних словах із числівником, який означає число двозначне, тризначне та інші, числівник звичайно пишеться цифрами й приєднується до другої частини слова за допомогою дефіса: 750-річчя, 16-поверховий.
http://pravopys.kiev.ua/pravopys.aspx?SectionID=502

Та й без правила 11-ти -томний — щось неоковирне.

Цитата: Zavada от декабря 26, 2014, 12:48
А збірки прислів'їв і приказок теж білодіди складали?
А це що за збочення - 11-ти -томному? :-)

Можливо, ще гірші ...діди та ...баби.
Пане, я жодного шкільного підручника укр. мови не бачив. Знати і писати рос. мовою, народившися й проживши в Україні й укр. мовою в Росії - то дві великі різниці - схоплюєте? Ви б ото тамички...Дніпровський р-н... Сам довго думав, як написати 11-томний, так навіть краще. Ну, знатиму тепер, дякую!
,,,,,,,,,,,,,.............
Звичайно "Роспрягайте, хлопці, коні", саме так у нас співають і так моя рука тяглася написати. Але ж, бачите, як виходить. Отож, так  і з "Свинею та рибиною" вийшло. Сам кажу й думаю так, мову підганяв під "правильну балачку" сер. 20-го ст., і сам же збрехав. Так-от, ніяк друкованому слову вірити не можна, навіть своєму (чи свойому?)! Про час написання пісні чув від В.Г. Захарченка, бо він сам був цим зацікавився. Ні в одному дореволюційному збірнику її нема, і раптом у 1920 рр. вона стає суперпопулярною на Україні, Кубані, Воронежчині й аж на Далекому Сході. У Києві його просвітили, що пісню написано у 1918. Я сам гортав чимало фольклорних записів, збірників старих, нема там її і навіть згадки якоїсь. Можливо, пісня була маловідома, у якомусь селі, а Балацький чи хто там дали їй гарного штовхача?

Чортова робота!
Якщо це стара пісня, тоді слід спитати хто ж ті хлопці? Якщо козаки. то в них по коню. Якщо вони ні, то в них по два. Отже, чи двоїна, чи множина?
Двоїна - коні.
Множина - коней.
Якщо це новотвір, тоді ховайсь.

Цитата: Zavada от декабря 26, 2014, 15:14
Та й без правила 11-ти -томний — щось неоковирне.

То Вам так, а мені ще й як оковирно! Мені здається, що так краще, бо "11-томний" дехто читатиме "одинадцять-томний", а "11-ти-томний" вже ніяк не викрутиться. Сам придумав і навіть не знав, що про це правила є. Або забув. Підручник для ВУЗів таки ж штудіював, і правописів кілька маю.

Не факт, що двоїна. Скоріш, поширена колись форма знахідного відмінка для худоби. «І ми жартуючи погнали чужі ягнята до води» (Т. Шевченко) — тут аналогічне явище, і це не двоїна.

Ну да я таке чув од своїх. На два бики казали "випрягли бики з ярма", а як більше двох - "випрягли (повипрягали) биків".

Цитата: Python от декабря 26, 2014, 23:11
Не факт, що двоїна. Скоріш, поширена колись форма знахідного відмінка для худоби. «І ми жартуючи погнали чужі ягнята до води» (Т. Шевченко) — тут аналогічне явище, і це не двоїна.

І тут так - "Погнали пасти кози (корови, телята, свині...) - цим сказано, що худоби небагато, свої та, може, сусідові телята. Але коли багато - велика череда, табун, хочеться сказати "кіз, корів, коней".

Цитата: Jeremy от декабря 26, 2014, 22:51

Цитата: Zavada от декабря 26, 2014, 12:48
А це що за збочення - 11-ти -томному? :-)

Пане, я жодного шкільного підручника укр. мови не бачив. Знати і писати рос. мовою, народившися й проживши в Україні й укр. мовою в Росії - то дві великі різниці - схоплюєте? Ви б ото тамички...Дніпровський р-н... Сам довго думав, як написати 11-томний, так навіть краще. Ну, знатиму тепер, дякую!

Прошу!
Не обов'язково було бачити підручник укр. мови.
Аналогичное правило есть в русском языке.

Пишутся через дефис:
...
Сложные слова, первым элементом которых является числительное, если это числительное написано цифрами, например: 25-процентный, 10-летний, 35-летие.
http://www.gramota.ru/spravka/rules/?rub=def&text=19_18

Цитата: Jeremy от декабря 26, 2014, 23:07
Підручник для ВУЗів таки ж штудіював.

З малої літери пишемо:
...
ініціально-звукові скорочення, що функціонують у мові як звичайні слова: вуз, дзот, дот, загс, муно, неп та ін.
"Велика чи мала літера?" Словник-довідник (В.В. Жайворонок)

До речі, зараз частенько замість слова вуз вживають слово виш.

Цитата: Zavada от декабря 29, 2014, 14:33
З малої літери пишемо:
...
ініціально-звукові скорочення, що функціонують у мові як звичайні слова: вуз, дзот, дот, загс, муно, неп та ін.
"Велика чи мала літера?" Словник-довідник (В.В. Жайворонок)

До речі, зараз частенько замість слова вуз вживають слово виш.

Оце мені дуже не до вподоби.

Цитата: DarkMax2 от декабря 29, 2014, 14:56
Оце мені дуже не до вподоби.

Що саме (вуз чи виш)?

Цитата: Zavada от декабря 29, 2014, 16:40

Цитата: DarkMax2 от декабря 29, 2014, 14:56
Оце мені дуже не до вподоби.

Що саме (вуз чи виш)?

виш взагалі і вуз маленькими.

ЧОМУ "ВИШ"?
До редакції останнім часом часто звертаються читачі з проханням пояснити, чому ми вживаємо скорочення "виш" замість звичного "ВНЗ" або форми "вуз", а дехто, взагалі, вважає це слово нелітературним. Ми звернулися за коментарем до доцента кафедри української мови філологічного факультету ЗНУ Людмили Кучеренко.

Людмила Кучеренко зазначила:

– В українській мовній практиці слово "виш" з'явилося як альтернатива запозиченій із російської мови абревіатурі "вуз", яка, вважалося, мотивується словосполученням "вищий учбовий заклад". Проте літературна українська мова не знає слова "учоба", як і похідного прикметника "учбовий", відтак абревіатура "вуз" не є нормативною. Утвердження української мови у статусі державної дало відчутний поштовх для її очищення, звільнення від покручів та неорганічних слів і виразів. Свідченням цих процесів можна вважати поступове витіснення з мовного вжитку некоректної абревіатури "вуз" і натомість поширення її аналога "виш", утвореного від скороченого першого компонента сполуки "вищий навчальний заклад". Згадане утворення породжене розмовною стихією, в якій активно діє принцип збереження мовної енергії (порівняйте: залікова книжка – заліковка, маршрутне таксі – маршрутка, мобільний телефон – мобільник, мобілка тощо). Тому воно становить скорочений варіант повної назви. Сфера вжитку цього неологізма є поки що обмеженою: він функціонує здебільшого в усному мовленні, рідше фіксується в художніх і публіцистичних творах.

До коментаря вченої додаємо уривок із наукової статті з журналу "Урок української" (№8-9, 2006 року): "Поруч із терміном "ВНЗ" в українській мові набула значного поширення й абревіатура "виш" (від терміна "вища школа"), її зафіксували лексикографічні джерела й художня література. Декому слова "виш", "вишівський" можуть видатися незвичними. Але ж не все незвичне є неправильне!".

http://web.znu.edu.ua/gazeta/data.php?data=52&article=533

Виш — слово, зафіксоване в академічних українських тлумачних словниках. Наприклад, в радянському 11-томному «Словникові української мови». Цитую: «ВИШ, у, ч. Скорочення: вища школа. [Люба:] Потім ми поступимо в виш. Я — в інститут авіації, а ти — в хімічний (Мик., І, 1957, 451); Дочка в той час вчилася в Новосибірську, в одному з вишів (Ле, Право.., 1957, 259)». Як бачимо, письменники Іван Микитенко, Іван Ле вільно вживали це слово, вкладали в уста своїх героїв. Слово виш є у звичайному Орфографічному словнику української мови, Наукова думка, 1977.

http://tinyurl.com/ouxnnke

http://tinyurl.com/pkmpwfr

Тобто, «виш» устиг померти протягом пізнього радянського періоду й відродитись як неологізм у наш час, та ще й так, що провідні мовознавці вважають його новотвором? Цікаво.

ЦитироватьПроте літературна українська мова не знає слова "учоба", як і похідного прикметника "учбовий"

Слова «учоба» справді нема (хоча до чого тут воно, якщо «учбовий» виглядає як похідне від «учба», яке, втім, до словників також не потрапило), але похідного прикметника не знають лише «спеціалісти». Той же 11-томний СУМ фіксує слово «учбовий».

Цитата: Python от декабря 29, 2014, 18:09
«учбовий» виглядає як похідне від «учба»

На сторінці http://forum.slovnyk.ua/lofiversion/index.php?t4438.html пишуть, що існування слова «учба» навіть в праукраїнській мові (на відміну від російської, де слово наводить Даль) сумнівне.

Імовірно, «учбовий» виникло з рос. «учебный» за аналогією зі «службовий» — «служебный». Але походження — це одне, а практика вживання — інше. Слово «інститут» узагалі не має ознак спорідненості з питомою лексикою, але це ж не значить, що його в українській мові нема.

Цитата: бодайвас от
Слово "виш" використовував ще Ю. Яновський у своїх творах 30-40 рр. XX ст.

http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?v_ukrayinskih_vishiv_zabirayut_litsenziyi&objectId=187583&lang=ru

Цитата: Zavada от декабря 29, 2014, 17:38
Людмила Кучеренко зазначила:
– Літературна українська мова не знає слова "учоба", як і похідного прикметника "учбовий"

Максим Рильський, мабуть, не погодився би щодо відсутності в літературній мові прикметника "учбовий". :-)

(https://books.google.com.ua/books?id=1ElGAAAAMAAJ&hl=ru&pg=PA100&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%BD%D0%B0%D1%88%D0%B8%D1%85+%D1%83%D1%87%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85+%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%22&sig=ACfU3U2Zz661YS9C7ssT-idg616OsesK8w&edge=0)

Про людину, для людини: статті про літературу і мистецтво
Максим Рильський
Рад. письменник, 1962

Цитата: Zavada от декабря 29, 2014, 17:38
Проте літературна українська мова не знає слова "учоба", як і похідного прикметника "учбовий",

Брехня ж :)

Цитата: Zavada от декабря 29, 2014, 19:09

Цитата: Zavada от декабря 29, 2014, 17:38
Людмила Кучеренко зазначила:
– Літературна українська мова не знає слова "учоба", як і похідного прикметника "учбовий"

Максим Рильський, мабуть, не погодився би щодо відсутності в літературній мові прикметника "учбовий". :-)

(https://books.google.com.ua/books?id=1ElGAAAAMAAJ&hl=ru&pg=PA100&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%BD%D0%B0%D1%88%D0%B8%D1%85+%D1%83%D1%87%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85+%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%22&sig=ACfU3U2Zz661YS9C7ssT-idg616OsesK8w&edge=0)

Про людину, для людини: статті про літературу і мистецтво
Максим Рильський
Рад. письменник, 1962

Угу :) І особисто для мене слово "учбовий" це більше про здобуття навичок, а не про знань.

У мене є довоєнна книжка для педагогічних вишів.

Цитата: oveka от декабря 29, 2014, 22:13
У мене є довоєнна книжка для педагогічних вишів.

До якої війни? :-)

Цитата: Zavada от января  8, 2015, 18:33

Цитата: oveka от декабря 29, 2014, 22:13
У мене є довоєнна книжка для педагогічних вишів.

До якої війни? :-)

Тієї, що скінчилась.

Цитата: Zavada от декабря 26, 2014, 13:10
Л. Кауфман з незвичайною легкістю, наперекір усім фактам, проголосив у згаданій брошурі «Пісня знаходить автора», що популярна народна пісня «Розпрягайте, хлопці, коні» (яку фольклористи записали ще в XIX ст.)

Ет, Кауфман видатний музичний редактор: засвіТВСТали козаченьки... Та й учні не відстали нова радіСТЬСТала...
А записи ХІХ ст. справді є чи самі балачки?

Цитата: orklyn от января  9, 2015, 13:26
А записи ХІХ ст. справді є чи самі балачки?

В товстих дореволюційних збірниках народних пісень Кубані навіть коломийки є, а "Розпрягайте..." намертво немає.