Думки про вдосконалення українського алфавіту

[DarkMax2]

Та вбийте в Ґуґл наступний такий і насолоджуйтесь.

"доречно" - не "неправильно".

[Drundia]

Та вбийте в Ґуґл наступний такий і насолоджуйтесь.

"доречно" - не "неправильно".

Ваша правда, «доречно» і «неправильно» — майже антоніми.

[DarkMax2]

Та вбийте в Ґуґл наступний такий і насолоджуйтесь.

"доречно" - не "неправильно".

Ваша правда, «доречно» і «неправильно» — майже антоніми.

Я хотів сказати, що, коли кажуть "доречно" (як у рекомендації тій), це не значить, що протилежне неправильно.
Так що не антоніми.

[DarkMax2]

Та вбийте в Ґуґл наступний такий і насолоджуйтесь.

"доречно" - не "неправильно". "єдине правильне".

[Drundia]

Я зрозумів що ви хотіли сказати, але прокоментував те, що ви сказали. З'їм-но теж цукерочку.

[Drundia]

До речі, у якій саме з тих рекомендацій?

[Pawlo]

Наступні! Шило на мило міняєте.

Виконую мовознавчі настанови.

І як же саме? З нескладовим початком?

Саме так.

Багато місяців я слухав різних митців, дикторів і т п. Таки багато речей як ото тверде ч або тверде шч, чи пчоаткове и, я  таки чув. Не раз.
Але щоб корінь  україн- в будь якому слові в будь якій позиції хоч хтось вимовив як "вкраїн" я не чув ніколи. При тому що я перевірив у мене таки теж губна в тому я не міг переплутати

[Lugat]

позаяк в російській мові «ё» —  умлаут

Що ще за мляут?

З німецької. Чергування голосних.

[Lodur]

З німецької. Чергування голосних.

Щось на зразок "колір - кольору"?

[Wolliger Mensch]

З німецької. Чергування голосних.

Щось на зразок "колір - кольору"?

Нет, конечно. Ничего общего.

[Lodur]

Нет, конечно. Ничего общего.

Ну, тогда это какая-то "вещь в себе". В русском (и украинском) "чередованием гласных" именно это называется.

А вот в Вики пишут:

На раннем этапе истории древневерхненемецкого языка умлаут был комбинаторным фонетическим изменением.

    gast «гость» → gesti «гости»
    lamb «ягнёнок» → lembir «ягнята»
    faran «ехать» → feris «едешь»
    kraft «сила» → kreftîg «сильный»

Брешут?

А про современный умляут там так невнятно написано, что и вообще не понять, что это...

[Wolliger Mensch]

А вот в Вики пишут:

На раннем этапе истории древневерхненемецкого языка умлаут был комбинаторным фонетическим изменением.

    gast «гость» → gesti «гости»
    lamb «ягнёнок» → lembir «ягнята»
    faran «ехать» → feris «едешь»
    kraft «сила» → kreftîg «сильный»

Брешут?

А про современный умляут там так невнятно написано, что и вообще не понять, что это...

Umlaut по-немецки — «перегласовка». Вот, что вы процитировали — это она и есть — палатальная для древневерхнемецкого. Вообще, перегласовки под влиянием гласных (и согласных) следующих слогов были во всех германских наречиях (кроме т. н. «восточногерманских», хотя и тем есть свидетельства), но в разное время и с разными результатами. Наиболее распространённой и последовательной была палатальная перегласовка, которой в поплитературе умлаутом часто и называют. В русском она также имеет место, но не имеет фонологического характера: этот [ʹɛtətʰ] ~ эти [ʹetˢʲɪ̆].

[वरुण]

Переход е > о перед твердыми, тот же самый умлаут (перегласовка).

[Pawlo]

А вот в Вики пишут:

На раннем этапе истории древневерхненемецкого языка умлаут был комбинаторным фонетическим изменением.

    gast «гость» → gesti «гости»
    lamb «ягнёнок» → lembir «ягнята»
    faran «ехать» → feris «едешь»
    kraft «сила» → kreftîg «сильный»

Брешут?

А про современный умляут там так невнятно написано, что и вообще не понять, что это...

Umlaut по-немецки — «перегласовка». Вот, что вы процитировали — это она и есть — палатальная для древневерхнемецкого. Вообще, перегласовки под влиянием гласных (и согласных) следующих слогов были во всех германских наречиях (кроме т. н. «восточногерманских», хотя и тем есть свидетельства), но в разное время и с разными результатами. Наиболее распространённой и последовательной была палатальная перегласовка, которой в поплитературе умлаутом часто и называют. В русском она также имеет место, но не имеет фонологического характера: этот [ʹɛtətʰ] ~ эти [ʹetˢʲɪ̆].

Тут разницы не вижу. А вот между э в слове электрон и э в слове этот она ясно  ощутима
По аналогии с немецким у с точками я записал бы хвук в слове электрон   как э с точками

[Python]

Тут разницы не вижу. А вот между э в слове электрон и э в слове этот она ясно  ощутима
По аналогии с немецким у с точками я записал бы хвук в слове электрон   как э с точками

В «ещё» просто «е» пишуть, хоч у звичному мені варіанті вимови там нема [й].

[vityap]

Тут разницы не вижу. А вот между э в слове электрон и э в слове этот она ясно  ощутима
По аналогии с немецким у с точками я записал бы хвук в слове электрон   как э с точками

В «ещё» просто «е» пишуть, хоч у звичному мені варіанті вимови там нема [й].

Вы имеете ввиду что буква"э" в этих словах произносится по разному? В мене однаково. Я навіть на плеєр записав і прослухав.

[Drundia]

Але щоб корінь  україн- в будь якому слові в будь якій позиції хоч хтось вимовив як "вкраїн" я не чув ніколи. При тому що я перевірив у мене таки теж губна в тому я не міг переплутати

Не знаю, що ви там слухали, тож не можу судити.

[SIVERION]

Але щоб корінь  україн- в будь якому слові в будь якій позиції хоч хтось вимовив як "вкраїн" я не чув ніколи. При тому що я перевірив у мене таки теж губна в тому я не міг переплутати

Не знаю, що ви там слухали, тож не можу судити.

Wkrаjinа? Нiколи не чув, зате чув носовi звуки вiд 2 гуцулiв,хоча в українській літературній мові та українських діалектах носових не може бути офіційно, але чув від них підęo-пiдемо та iншi слова де ЕМ-Ę

[LUTS]

Але щоб корінь  україн- в будь якому слові в будь якій позиції хоч хтось вимовив як "вкраїн" я не чув ніколи. При тому що я перевірив у мене таки теж губна в тому я не міг переплутати

Не знаю, що ви там слухали, тож не можу судити.

Wkrаjinа? Нiколи не чув, зате чув носовi звуки вiд 2 гуцулiв,хоча в українській літературній мові та українських діалектах носових не може бути офіційно, але чув від них підęo-пiдемо та iншi слова де ЕМ-Ę

А мнясо, мнякий і т.д. це носові чи так просто?

[Drundia]

DarkMax2, і взагалі, оце «наступні» справляє враження поганого непотрібного канцеляризму.

[SIVERION]

Але щоб корінь  україн- в будь якому слові в будь якій позиції хоч хтось вимовив як "вкраїн" я не чув ніколи. При тому що я перевірив у мене таки теж губна в тому я не міг переплутати

Не знаю, що ви там слухали, тож не можу судити.

Wkrаjinа? Нiколи не чув, зате чув носовi звуки вiд 2 гуцулiв,хоча в українській літературній мові та українських діалектах носових не може бути офіційно, але чув від них підęo-пiдемо та iншi слова де ЕМ-Ę

А мнясо, мнякий і т.д. це носові чи так просто?

мŋясo? Там звичайний дентальний Н, а ось ем вони вимовляли як не чистi 2 звуки ЕM а як носовий Ę

[Валентин Н]

А вот между э в слове электрон и э в слове этот она ясно  ощутима

ищоп не ощутить, там же Эти Иликтроны

[Pawlo]

А вот между э в слове электрон и э в слове этот она ясно  ощутима

ищоп не ощутить, там же Эти Иликтроны

У меня слаборедуцирующее произношение. Иликтрон я ни в жизнь не произнесу. У меня там звук который соотноситься с э так же как немецкое у с двумя точками с обычним у.

[DarkMax2]

DarkMax2, і взагалі, оце «наступні» справляє враження поганого непотрібного канцеляризму.

Канцеляризми не заборонені.

[Lodur]

Umlaut по-немецки — «перегласовка». Вот, что вы процитировали — это она и есть — палатальная для древневерхнемецкого. Вообще, перегласовки под влиянием гласных (и согласных) следующих слогов были во всех германских наречиях

Ну, тодi росiйська "ё" - нiякий не умляут, бо там таке ж суто слов'янське чергування, як i в українській.