Українська мова майбутнього

[Elischua]

А я якось вимовляю напівпом'якшено, і схоже воно більше на українське «буро», ніж на російсько-німецько-французьку вимову відповідника.

Коливаюсь між [büro] й [bjuro]. До речі, в українській мові колись давно вже відбувся перехід ü -> i (на місці давнього О). Чи не може в недалекому майбутньому відбутись щось подібне і з Ю, яке непомітно перетворюється в [ü] і далі в [і]? Мені здається, подібна тенденція вже подекуди спостерігається в мові. Також цьому можуть сприяти помилки російськомовних, що говорять українською (із серії «твоєї» замість «твоєю» й навпаки, що як масове явище робить розрізненню Ю/Ї нечітким. Відчуваю, що вже сам починаю робити схожі помилки).

Але, середньовкраïньский ю никда нi був тотожен "ü" < *ȯ. Я ож вивести, що могло би бути з ю далi на пiдставi долi "ü" < *ȯ нi льга.

[VVT]

Мені здається нрайбільша лінгвістична небезпека для сучасної української мови це не русизми чи полонізми, а те що ледве не кожен у нас має свій варіант "справжньої української". Це було б цілком нормально, бо будь-яка жива мова не є 100% уніфікованою. Але ж у нас так люблять ненавидіти одне одного, що скоріше будуть до останнього весті нескінченні холівари, що у одного мова "савєцькій" я якій всі слова трохи змінені російські, у іншого "западенська", з якої він повикидав нормальні українські слова і замінив їх на полонізми. Що зараз коїться з державою, те буде (точніше вже є) з мовою

[Elischua]

Мені здається нрайбільша лінгвістична небезпека для сучасної української мови це не русизми чи полонізми, а те що ледве не кожен у нас має свій варіант "справжньої української". Це було б цілком нормально, бо будь-яка жива мова не є 100% уніфікованою. Але ж у нас так люблять ненавидіти одне одного, що скоріше будуть до останнього весті нескінченні холівари, що у одного мова "савєцькій" я якій всі слова трохи змінені російські, у іншого "западенська", з якої він повикидав нормальні українські слова і замінив їх на полонізми. Що зараз коїться з державою, те буде (точніше вже є) з мовою

Ну, такиï тяги ще тривають, правда, але к чому є тся мисль тут?

[VVT]

Мені здається нрайбільша лінгвістична небезпека для сучасної української мови це не русизми чи полонізми, а те що ледве не кожен у нас має свій варіант "справжньої української". Це було б цілком нормально, бо будь-яка жива мова не є 100% уніфікованою. Але ж у нас так люблять ненавидіти одне одного, що скоріше будуть до останнього весті нескінченні холівари, що у одного мова "савєцькій" я якій всі слова трохи змінені російські, у іншого "западенська", з якої він повикидав нормальні українські слова і замінив їх на полонізми. Що зараз коїться з державою, те буде (точніше вже є) з мовою

Ну, такиï тяги ще тривають, правда, але к чому є тся мисль тут?

До того, що коли мова в своїй країні абсолютно домінує, як російська в Росії, будь-які суперечки їй нічим не загрожують. А коли позиції мови слабкі - це для неї смертельна небезпека. Коли нечисленні її ентузіасти замість того, щоб об'єднувати зусилля,витрачають сили та час на внутрішні війни, тільки відвертаючи звичайних людей. З цієї точки зору, "українська мова майбутнього" може бути схожа на кельтські мови - витіснена надалеку периферію та розділена на варіанти. Подивіться, наприклад, на корнську. Мова фактично мертва, відродити її в якості розмовної та літературної і так титанічна справа, так ще й існує багато варіантів її відродження, які багато десятеліть конкурують між собою