Центральные славяне

[DarkMax2]

Что и где можно почитать по этой теме и насколько популярна идея выделить центральных славян?

[serge-kazak]

Что и где можно почитать по этой теме и насколько популярна идея выделить центральных славян?

Ніби-то зустрічав, що носіям української мови відносно "близькі" усі слов'янські мови, що вказує на те, що український народ мабуть правильніше классифікувати як центральнослов'янський, що мабуть буде в деякому плані вірно і з історичного боку (землі України як місце зародження, формування і розвитку сучасної слов'янської спільноти народів).  Тоді мабуть східними слов'янами будуть росіяни (дійсно досить близькі українцям за походженням і мовою), білоруси можливо стануть північними, а західні і південні залишаться без змін.

[ostapenkovr]

Рекомендую открыть эту тему с подзаголовком "Отрыв от мозга" Вас полюбят ФСЕ!

[Kern_Nata]

Центральные славяне

м... это какие?

где центр?

[serge-kazak]

Наука встановила, що всі слов'янські мови постали з т. зв. праслов'янської мови, яка виділилася з мови індоєвропейської. Де саме знаходилася прабатьківщина слов'янських народів, про це між ученими нема ще єдности. Деякі вчені, наприклад, російські історики Ключевський, Платонов і ін., твердять, що слов'янською прабатьківщиною були Карпати. Славний російський мовознавець Олексій Шахматов доводив, що ця правітчизна лежала на півночі, в басейні Західної Двіни й Німана. Чеський археолог Нідерле колискою слов'ян уважає головно Полісся, ті землі, де тепер живуть білоруси: десь від Вісли на схід до Дніпра. Польський учений Ян Розвадовський шукає колиску слов'ян десь на сході від Німана й Дніпра. Наш історик М. Грушевський доводить, що слов'яни по виділенні з індоєвропейської спільноти засіли територію від Карпат до Валдайської височини, по горішньому й середньому Подніпров'ї та між Віслою й Німаном, цебто головно на землях пізнішої України. Український учений Степан Смаль-Стоцький бачить слов'янську прабатьківщину на великому просторі "від Вісли далі в глибину східноєвропейської низини менше-більше до Дніпра; слов'яни сягали на північ до фінів, а на південь, здається, аж до Дністра, а може й до Прута, але ніде до Дунаю, не сягали ще до Чорного моря, а так само ніде не переступили Карпат"

[serge-kazak]

Все перечисленные там объяснения сохранности эпоса в Поморье имеют свое значение, но я полагаю, что главную, исходную причину определил еще А. Н. Веселовский, который усматривал суть дела именно в самом факте «занесения» эпоса, сложившегося в Южной Руси, в иной, северорусский мир: "...Занесенный эпос, – писал ученый, – легче объективируется, принимается как поэтическое данное... чем эпос, не «отрывающийся от почвы и питающийся живыми отголосками исторических событий, впервые вызвавших его к жизни».
Это очень веское и убедительное соображение: в Южной Руси эпос должен был бы жить на той же самой почве, которая его породила и которая, однако, продолжая непрерывно изменяться, снова и снова заставляла меняться и сам эпос и в конце концов преобразила его в нечто совсем иное (скажем, Бояновы песни). Уже давно известно, что некоторые былинные мотивы и образы сохранились в качестве элементов совершенно иного, фольклорного, точнее, обрядово-фольклорного, жанра – колядок. В этот сомкнутый в себе мир обряда историческая действительность не вторгалась так властно, как в эпос, и он тысячу лет сохранял древнейшие детали и черты. Исследователь, посвятивший данной проблеме ряд работ, пишет, в частности: «Украинские колядки, народные песни, относительно хорошо сохраняющие особенности древнерусского эпического стиля Киевской эпохи... свидетельствуют о том, что во многом близкие им по своей поэтике русские былины создавались в той же народной среде»

[serge-kazak]

Слов'янські культури на величезній території, що охоплює пояс від Карпат до Дунайської низовини, південну Польщу і лісостепову Україну, праві береги Прип'яті і Подесення з окремими «рукавами» в південному напрямку, настільки близькі між собою, що їх часто об'єднують в одну археологічну культуру. За місцем перших і найбільш яскравих знахідок вона називається Празько-Корчакською (або Празько-Житомирською) і датується VI — VII ст. н. е. Однорідність її свідчить про те, що слов'янство в третій чверті І тис. н. е. ще не втратило етнокультурної цілісності.
З території на північ від Карпат слов'янські племена мігрують через хребет, у долини річок Влтави і Ваг, потім звідти переселяються на північ, вниз по течії Ельби — на землі, покинуті східними германцями. Слов'янськими стають території усього прибалтійського Помор'я. З України і почасти з південних схилів Карпат починається велике переселення на Подунав'я і на Балкани. Слов'яни заселяють Грецію аж до Пелопоннеса, опиняються і на Апеннінах.
Колонізація північно-східної Європи здійснювалася як із східної частини земель Празько-Корчакської культури, так і з території північної Польщі. Звідси, з лісисто-болотистого межиріччя Вісли і Німану, прийшли на північ Бєларусі та на Валдайські висоти кривичі. З кривицької землі почалась колонізація пізнішої Новгородської і Псковської /24/ землі (словени є нащадками кривичів). За літописними даними, «з землі ляхів» прийшли на схід від Дніпра, в басейн Сожа і Десни, в верхів'я Оки радимичі і вятичі.
Слов'яни розселялись вздовж великих і малих річок на узвишшях над поймами, в лісових хащах і в степу, на нових землях, що були для них більш-менш звичним ландшафтом. Зима на Правобережжі Дніпра не холодніша, ніж у Центральній Європі, і не така сира, а літо — сухіше і тепліше. Лісові та супіщані ґрунти зручні для землеробства, і чим далі на схід, чим частіші ділянки степу серед порослих лісами горбистих рівнин, тим землі щедріші. Ріки і озера були повні риби, включаючи і осетрові породи, в лісах — соснових на півночі та на Поліссі, дубових та мішаних південніше — можна було полювати цілий рік. Мед брали у диких бджіл, ставили свої борті.

[serge-kazak]

Вчені минулого століття виходили з того, що перед розселенням на сході Європи слов'янська спільнота ділилася на три групи «язиків»: західну, східну і південну, або три великі слов'янські народності, які в свою чергу розпалися на дрібніші. Так обґрунтовувалася, зокрема, концепція походження росіян, українців і білорусів з одного народу — давньоруського (східнослов'янського). Як показали сучасні дослідження, подібні уявлення дуже сумнівні. Виділення східних слов'ян в окрему територіальну і культурну зону є не наслідком первісної їх єдності, а результатом пізнішої історії. В первісній слов'янській спільноті єдиної «східної» або «прадавньоруської» групи не було.

[Poirot]

м... это какие?

хороший вопрос

[serge-kazak]

— То Карпатські гори! — говорили старі люди: — між ними є такі, з яких вік не сходить сніг, а хмари пристають і ночують там» *. Казковоміфологічна дія «Страшної помсти» теж відбувається у Карпатах. Тут був міфологічний центр стародавньої Слов'янщини.Тут, серед гаїв, у потаємних місцях на вершинах стояли священні дуби, і пам'ять про сакральні дерева на горах збереглася в різних слов'янських землях.

[DarkMax2]

Центральные славяне

м... это какие?

где центр?

Ну, украинцы, белорусы, возможно словаки

[serge-kazak]

в принципі все логічно. слов'яни сформувались на межі Європи і Азії (або якщо точніше - на межі західної і центральної Євразій), і у VIII-XII ст. однією з найбільш впливових держав в цьому регіоні стало Велике князівство Руське (в основному - нинішня Українська Русь і Білорусія). в XIII-XVI ст. в процесі конфлікту між західною і центральною Євразією основний удар прийшовся саме по слов'янським областям. Східні слов'яни воювали у складі ординських військ проти германо-романських військ, західні - у складі германо-романських проти ординських, а центр, землі України - виявились найбільш розореними. Потім основним репрезентантом інтересів слов'янського люду стала Річ Посполита, а потім царство Руське і Російська імперія, ця зміна центрів в принципі приблизно відповідає розселенню слов'ян у межах Євразії в різні періоди, але так чи інакше центр слов'янського світу практично весь час був пов'язаний з Україною, Малою або Українською Руссю.

коротше українці це "недобиті" центральні слов'яни.

[Conservator]

Центральные славяне

м... это какие?

где центр?

Ну, украинцы, белорусы, возможно словаки

румыны с венграми же. запишем славянами

[ostapenkovr]

Однажды я посчитал: если толпа будущих восточных славян в количестве 900 человек отвалила от Днестра в VII веке в восточную сторону и у них в семье выживало по три ребёнка (даже несколько меньше) - то к началу ХХ века получилось столько, сколько получилось по статисичеким данным в Российской империи.

[piton]

Центральные славяне - где-то у Новосибирска.

[RockyRaccoon]

Что и где можно почитать по этой теме и насколько популярна
идея выделить центральных славян?

Опять, что ли, кто-то озабочен, как бы это ещё больше отдалить украинцев от москалiв? При помощи классификации - самое то.

[ostapenkovr]

А вот фигушки!
По фенотипу - я чистый украинец (языка не знаю).
Для нашей суржиковатой периферии - я натуральный москаль.
Как-то спрашиваю: "Хорошо, пусть я - москаль, а вы - кто?"
Несколько почесав в голове, отвечают: "А мы - люди!"

[serge-kazak]

Опять, что ли, кто-то озабочен, как бы это ещё больше отдалить украинцев от москалiв? При помощи классификации - самое то.

может наоборот - расставить все точки над i? для украинца действительно достаточно неплохо будут понятны и южнославянские и западнославянские языки, больше чем для великороса. и наоборот кстати тоже - носители этих языков обычно предпочитают украинский. 

[Artiemij]

может наоборот - расставить все точки над i? для украинца действительно достаточно неплохо будут понятны и южнославянские и западнославянские языки, больше чем для великороса. и наоборот кстати тоже - носители этих языков обычно предпочитают украинский. 

По такой логике русские — южные славяне, ага

[RockyRaccoon]

может наоборот - расставить все точки над i?

Ну расставляйте, расставляйте. И над ï тоже. Только получится ли у вас сделать это объективно, беспристрастно? Сумнiваюся я...

[ostapenkovr]

Весь секрет в том, что украинский язык, "подзастряв" в развитии - более близок к русскому языку по состоянию на XIV век, чем собственно настоящий русский XXI века. Представляю негодование сразу всех - но мне это объяснил этнический украинец, литератор, и я, этнический русский - не вижу ничего противоестественного и обидного для обоих народов.

[serge-kazak]

Весь секрет в том, что украинский язык, "подзастряв" в развитии - более близок к русскому языку по состоянию на XIV век, чем собственно настоящий русский XXI века. Представляю негодование сразу всех - но мне это объяснил этнический украинец, литератор, и я, этнический русский - не вижу ничего противоестественного и обидного для обоих народов.

современный русский же вроде сформировался на немного других диалектах общерусской общности племён и народов чем современный украинский (северо-восточных), т.е. изначально в языке были отличия, про жизнедеятельность и мышление даже не говорю. а так конешно - в ордынское время с разгромленной Украйны куча народу убегла на закат и восход и это на многое повлияло. в современной России и Белоруссии (т.е. на восходе, у восходных славян) от древней Руси и центрального Славянистана намного больше всего хорошего сохранилось чем в Польше, Чехии или Сербии (т.е. на закате), думаю с этим украинцы согласятся. хотя Украйна есть Украйна, там исконного, живого центральнославянского элемента однозначно осталось больше всех. также как английского в Англии больше чем в США. это даже просто не обсуждается. Малая Русь это мы.

[ostapenkovr]

Мы как бы спорим и не спорим. Я излагаю, может быть, спорное, но мне понятное: когда будущих восточных славян понесло на восток - не было даже в зародыше разделения языков, и только в XIV веке украинский язык несколько обособился. Понятно, что с того момента языковые связи "поляризовались" - и украинский несколько втянул польского.

[serge-kazak]

Мы как бы спорим и не спорим. Я излагаю, может быть, спорное, но мне понятное: когда будущих восточных славян понесло на восток - не было даже в зародыше разделения языков, и только в XIV веке украинский язык несколько обособился. Понятно, что с того момента языковые связи "поляризовались" - и украинский несколько втянул польского.

На литературном уровне - может и нет. На народном - однозначно были. Начнём с того, что Русь - многонациональное государство и этнический состав населения в разных регионах, также как местные диалекты "русского" были разными.

[Лукас]

По фенотипу - я чистый украинец

и я, этнический русский