робить чи робе?

[Ревета]

"Душу й тіло ми ПОЛОЖИМ за свою свободу
І покажем, що ми, браття, козацького роду"
Вгадайте, звідки рядки?
Я насправді про те, що, може, варто розширити літературну мову за рахунок того ж суржику (живої мови народу), особливо - давні руські слова, що їх за чиєїсь примхи (чи то в часи русофобії кінця 19-початку 20 століття,чи то за українізації Кагановича) викинули з мови: гόрод, но, много тощо. Розвиток синонімної бази тільки збагатить мову, та й закиди українофобів про те, що, мовляв, українську зроблено штучно галицькими поляками шляхом відкидання руських слів і заміни ії полонізмами та германізмами, значно послабшають.

А що це за русофобія кінця 19-початку 20 століття? Мені важко уявити, як у радянсткьі часи викидали російські слова і замінювали їх штучними або з інших мов. Навпаки, відповідно до постанови ЦК ВКП(б) з 1932 року всі попередні словники української мови було вилучено з обігу, а нові, наприклад російсько-українські  словники складалися за методикою: спочатку іде слово, максимально близьке до російського (якщо можна біло, то робилася калька), а далі інші синоніми. Рекомендувалося не вживати в школі і в ЗМІ слів,я кі малозрозумілі російськомовним.
Якраз те, що ви пропонуєте: головне щоб догодити тим, хто нас критикує за "іскусствєннає атдалєніє ат русскава язика".

[Digamma]

Цікаво, а як українофоби закидатимуть мені, що я, вибачте, у дупі не колупаю, то я маю геморой нажити, аби тільки того закиду позбутися?

[Смайлик]

Ось, якщо кому цікаво, стаття про потрапляння русизмів в українську мову та загальний її стан у радянські часи: http://uk.wikibooks.org/wiki/Юрій_Шерех_%28Шевельов%29_Так_нас_навчали_правільних_проізношеній/УКРАЇНСЬКА_МОВА_В_СЕБЕ_ВДОМА_СЬОГОДНІ_Й_ЗАВТРА

А називати русофобією те, що відбувалося напередодні та на початку ХХ ст., занадто.  Думаю, то був звичайний націоналізм, присутній тоді по всій Європі.  (А чому перша світова почалася?)  Ta взагалі, чого, як не породження протилежної дії, можна було очікувати після майже пів-століття заборони на використування української мови?

[iskra]

Шановна Ровето.
Русофобією кінця 19-початку 20 століття я назвав події, які відбувалися в Австро-Угорщині в цей час, а особливо в роки Першої Світової - коли, назвавшись русином, автоматом потрапляв на гілляку, а назвавшись українцем, ставав благонадійним громадянином країни, а у Львові та Відні активно працювали над написанням літературної української, маючи за мету максимально віддалити її від російської мови, часто викидаючи і достеменно руські слова, що вони залишилися у вжитку в ній. Так же само приблизно проводилося і реформування за часів Кагановича. Щоправда, більшість набутків за його правління було скасовано у 1932 році, але сторінку з історії не викинеш, як не можна остаточно позбутися і впливів цього часу на мову.
Для прикладу ось один з текстів (не зважайте на українофобію та чорноротість автора, звертайте увагу лише на факти - їх не помічати і замовчувати просто злочинно і ганебно для нашої держави):
http://www.rusin.by.ru/si/second_invasion_part_04.htm#0405

[iskra]

"А називати русофобією те, що відбувалося напередодні та на початку ХХ ст., занадто.  Думаю, то був звичайний націоналізм, присутній тоді по всій Європі.  (А чому перша світова почалася?)  Ta взагалі, чого, як не породження протилежної дії, можна було очікувати після майже пів-століття заборони на використування української мови? "
Можливо я і перебільшую, але якщо то був звичайний націоналізм, то з надто багатьма перегинами. Ну, а те, що це було закономірно, я не заперечую

[Смайлик]

Для прикладу ось один з текстів (не зважайте на українофобію та чорноротість автора, звертайте увагу лише на факти - їх не помічати і замовчувати просто злочинно і ганебно для нашої держави):
http://www.rusin.by.ru/si/second_invasion_part_04.htm#0405

Через цю "чорноротість" важко відрізнити факти від вигадок. Я не історик, але також не впевнений у достовірності джерел, які містяться в бібліографії автора (зокрема тих, що кажуть "автор не известен").  І взагалі, хто є цей "Русин", що написав такий гарний твір? 

[iskra]

Його імені я не знаю, та це не так уже й важливо. Займаючися історією досить щільно, мушу сказати, що більше половини фактів, наведених ним - правда. Звичайно, він замовчує факти, незручні для нього, перегинає планку і таке інше, але більшість того, що він каже треба знати і зважати на це в оцінці формування української культури.
Якщо комусь цікаво, ось посилання, де мною і не тільки обговорюються історичні аспекти українства:
http://www.kraina.org.ua/ua/forum/19330/
http://wapplanet.org/forum/?p=3&f=7&t=126714&w=htm&pg=12

[Digamma]

Для прикладу ось один з текстів (не зважайте на українофобію та чорноротість автора, звертайте увагу лише на факти - їх не помічати і замовчувати просто злочинно і ганебно для нашої держави):
http://www.rusin.by.ru/si/second_invasion_part_04.htm#0405

Вибачте, шановний, але то не факти там наведені, а маячня, що розрахована на пересічного читача.

Багато чого з "українізації питомо руських слів" просто не могло відбуватися - як-от, скажімо, заміна "питомо руського" невольнік на "зукраїнізоване" невільник.

А перш ніж розмірковувати щодо українізації та її обсягів, непогано було б почитати українськи видання XVIII ст. - ознайомитися з мовою по діалектах (до речі, хто втовкмачив у наші голови, що участь західних діалектів у остаточному формуванні літ. норми є злочином?).

[ou77]

На справді - дивна якась стаття, якщо в українській мові злилось "и" та "і" в один звук "и" то значить ніхто не викидав нічого, а ять вимовляеться як "і" так що ж його позначати буквою "е" як в російській? "ї" на скільки я розумію взялося з того ж ять тільки на початку слова та після голосної, можна було би і писати "йі" але то всеодно буде відхід від ять, в російській мові замінили ять на "е" думаю їх треба звинуватити в тому що хтіли все зробити аби не похоже на українську... При тому "ї" ніхто не видумував - по-моєму ця літира означає ять в староукраїнському скоропису, в крайньону разі в церковно-словянських шрифтах вона присутня, рівно як і "і", не було нововведенням і "є" а от букви "э" я не зустрічав ні в древньорускому алфавіті ні в старословянському. Змичне "г" давно позначалось як "кг" поміняли на особливу літеру - нічого, думаю...
Так от в статті присутня неправда, то не слід її і читати, особливо якщо додати всі перегини...
Чого варта тільки одна цитата "Кроме того, они заменили написание некоторых звуков: «Ы» на «И», «И» на «І», «Е» на «Є», «Э» на «Е».... сміх...

[Digamma]

Трохи не про те ішлося. Зміна, скажімо, невольник на невільник, що її подають як навмисне дистанціювання від російської, такою бути не могла, а мала бути лише спрощенням історичного правопису - адже вимова була саме невільник. І багато перекручень на кшталт цього.

[Яўген]

Звичайно тільки на "ить"

Звичайно, лише форми на -ить є лiтературними. Але форми на -е також дуже широко розповсюдженi. Наприклад, у нас на Буковинi у селах тiльки так i говорять. Також на Гуцульщинi - Iвано-Франкiвська область, Закарпаття.

і у нас на Волині кажуть "піди подивися шо він там робе" думаю 1. це скорочення "ить" до "е" по друге вплив якоїсь з західнословянських мов (польської?)...

Выбачайце, што пішу не ўкраінскаю. Але ведаю яе даволі слаба. Адпаведная вымова існуе і ў беларускай мове. Палоса пераходных гаворак паміж паўднёва-заходнім і паўночна-ўсходнім дыялектам падае толькі фіналі -е, -э, -а ў формах дзеясловаў 3 асобы адзіночнага ліку. Хаця літаратурная норма мае ў гэтым выпадку два тыпы: на -е, -э, -а ды на -іць, -ыць.

Такім чынам у пер. гав. будзе "гавора" (а не гаворыць), бяжэ (а не бяжыць), робе (а не робіць, як у літ. норме). Таму, мяркую, казаць пра польскі ўплыў не даводзіцца. Прынамсі, у дачыненні да беларускае мовы.

[Oleksij]

Звичайно тільки на "ить"

Звичайно, лише форми на -ить є лiтературними. Але форми на -е також дуже широко розповсюдженi. Наприклад, у нас на Буковинi у селах тiльки так i говорять. Також на Гуцульщинi - Iвано-Франкiвська область, Закарпаття.

і у нас на Волині кажуть "піди подивися шо він там робе" думаю 1. це скорочення "ить" до "е" по друге вплив якоїсь з західнословянських мов (польської?)...

Выбачайце, што пішу не ўкраінскаю. Але ведаю яе даволі слаба. Адпаведная вымова існуе і ў беларускай мове. Палоса пераходных гаворак паміж паўднёва-заходнім і паўночна-ўсходнім дыялектам падае толькі фіналі -е, -э, -а ў формах дзеясловаў 3 асобы адзіночнага ліку. Хаця літаратурная норма мае ў гэтым выпадку два тыпы: на -е, -э, -а ды на -іць, -ыць.

Такім чынам у пер. гав. будзе "гавора" (а не гаворыць), бяжэ (а не бяжыць), робе (а не робіць, як у літ. норме). Таму, мяркую, казаць пра польскі ўплыў не даводзіцца. Прынамсі, у дачыненні да беларускае мовы.

Ну то й добре- пишіть білоруською. Ми її чудово розуміємо.

[ou77]

Ну то й добре- пишіть білоруською. Ми її чудово розуміємо.

Точно! Аби тільки не російською. Жартую 

[Amateur]

Точно! Аби тільки не російською. Жартую 

 

[iskra]

Шановний ou77, Ви, на мою думку, неправі, вважаючи, що якщо у статті присутня неправда, то і читати її не слід. Я думаю, якщо в лайні можна знайти правду, то і там варто порпатись - а наведена мною стаття саме з таких.
Звичайно, лише половина з наведених там прикладів може претендувати на слушність (можна знайти ще кілька подібних статей з більшою долею істини), але ж я не на те звертав увагу. Там говориться про етапи становлення української мови, і не останню роль (чи таки ролю?) в ньому відіграли періоди русофобії 19-20 столітть, щось на кшталт того відбувається і зараз. Чому, на Вашу думку, так много зараз лементу зі сходу про наруги над українською мовою? Чому східняки так протестують проти "гелікоптерів, етерів та катедр"? Звичайно, можна просто не зважати на їх недовольство та гнути своє (найгірший варіант), можна чемно відповісти: "А хіба не носії мови можуть брати участь у її формуванні? Тож, користуйтеся мовою та реформуйте її у потрібному вам напрямку", можна підігнати всю мову під стандарт Шевченка (теж не ліпша путь) - але у жодному разі не слід закривати очі на такі процеси, бо мова - річ суспільна, і не одиницям, чи ба тисячам, вирішувати, якою їй бути, бо так ми ніколи не позбудемося суржика, адже він буде справжньою народною співучою українською мовою, а літературна перетвориться на щось незграбне та зашпортикувате, чим і говорити буде важко, а розуміти - і поготів.
А тексти 17 століття читаю регулярно і саме на них опираюся, кажучи, що із сьогоднішньої української вилучено багато руських (не плутати з московськими) слів.
Щодо того ж, що чом би і не враховувати західні діалекти - так. звичайно, і їх треба враховувати, але у нас майже п"ятидесятимільйонна країна з безліччю діалектів, а літературна мова одна, тож їй слід бути середнім арифметичним для усіх говорів, аби задовольнити максимум населення. Звичайно, на сьогодні саме Західна Україна є носієм української культури, але віддавати їй перевагу у її ставленні - значить відмовити Східній Україні в українській культурі, а значить - розкол та вічне невизнання замість консолідації.
Я сам донеччанин і скажу чесно, дуже ріжуть слух нововведення, які тягнуть до західного стандарту, а це відлякує від мови (а таким чином - і культури) тих, для кого вона не єсть рідною. Треба це розуміти і проводити максимально м"яке та ліберальне реформування.
Дякую за увагу і перепрошую за довгий текст.

[Digamma]

Шановний ou77, Ви, на мою думку, неправі, вважаючи, що якщо у статті присутня неправда, то і читати її не слід. Я думаю, якщо в лайні можна знайти правду, то і там варто порпатись - а наведена мною стаття саме з таких.
Звичайно, лише половина з наведених там прикладів може претендувати на слушність

А слушність там ні до чого. Слушною може бути думка, а факт має бути правдивим. Як я бачу з 20 фактів 10 відвертої брехні, що мені читати???

А тексти 17 століття читаю регулярно і саме на них опираюся, кажучи, що із сьогоднішньої української вилучено багато руських (не плутати з московськими) слів.

Вибачте, але не варто плутати вилучення і запозичення. Після XVII ст. у формуванні літ. норми брали участь західні діалекти. Навмисна архаїзація мови не має нічого спільного з чистотою.

Щодо того ж, що чом би і не враховувати західні діалекти - так. звичайно, і їх треба враховувати, але у нас майже п"ятидесятимільйонна країна з безліччю діалектів, а літературна мова одна, тож їй слід бути середнім арифметичним для усіх говорів, аби задовольнити максимум населення. Звичайно, на сьогодні саме Західна Україна є носієм української культури, але віддавати їй перевагу у її ставленні - значить відмовити Східній Україні в українській культурі, а значить - розкол та вічне невизнання замість консолідації.

Порожні слова. Покажіть ДОМІНУВАННЯ західноукраїнських елементів у літ. нормі, або не варто перекручувати.

Я сам донеччанин і скажу чесно, дуже ріжуть слух нововведення, які тягнуть до західного стандарту, а це відлякує від мови (а таким чином - і культури) тих, для кого вона не єсть рідною.

То як вам ріже, то може б нововведення варто було б згадати, а не гаслами говорити?

[Oleksij]

Напевне, пан має на увазі такі речі, як "перемовини" та "гелікоптер". Ну то гелікоптер- ну гаразд, може бути, я навіть дуже часто його вживаю, але ось "перемовини" і мені звучить дещо, так би мовити, дивно.

А, щодо домінування західних елементів, то я не вірю в це. Може, натомість замінити їх російськими, щоби російськомовним було легше?

[iskra]

А слушність там ні до чого. Слушною може бути думка, а факт має бути правдивим. Як я бачу з 20 фактів 10 відвертої брехні, що мені читати???

Читайте другі десять фактів. А як не знаєте, що з них є чим, читайте інші тексти, щоби зробити перекреслення і вилучити істину. Зараз дуже мало джерел, де можна почерпнути об"єктивне бачення історії, тож аби докопатися до правди, доводиться перелопатити чимало гною типу наведеного мною.

Вибачте, але не варто плутати вилучення і запозичення. Після XVII ст. у формуванні літ. норми брали участь західні діалекти. Навмисна архаїзація мови не має нічого спільного з чистотою.

Я дещо розуміюся на термінах і,думаю, не плутаю. Можна узяти якийсь "суто український" текст, ту ж саму "Енеїду" чи "Літопис самовидця" та відслідкувати, які слова вживалися, а потім не увійшли до літературної мови. Ви говорите про "чистоту", будьте ласкаві, дайте визначення цього слова у відношенні до мови. І який період стає переламним, після якого елементи мови стають неархаїчними? Можна і на пізніших текстах це ж саме зробити - ті ж самі етнографічні записи Яворницького чи ще когось.
Тим більше, що і до 17 століття західні діалекти впливали на мову не менше за східні, як і надалі до загаданих мною періодів (у проміжках між ними були періоди активного москвофільства, і я це не відкидаю).

Порожні слова. Покажіть ДОМІНУВАННЯ західноукраїнських елементів у літ. нормі, або не варто перекручувати.

То як вам ріже, то може б нововведення варто було б згадати, а не гаслами говорити?

Я казав про домінування західної течії у РОЗВИТКУ мови, а не в мові цілком. Як Ви дасте мені місяць послухати радіо/телебачення та позаписувати усе "західне", що чую, а ще проштудіювати нові словники (давно цього не робив, каюся), я викладу список, бо на сьогодні не переймався такою метою. Якщо Ви сприймаєте мої пости "пустими гаслами", то, певно, Ви вважаєте мене за ворога чи вперто не помічаєте "перегинів" на мовнім фронті - тоді мої слова даремні  а шкода...

Напевне, пан має на увазі такі речі, як "перемовини" та "гелікоптер". Ну то гелікоптер- ну гаразд, може бути, я навіть дуже часто його вживаю, але ось "перемовини" і мені звучить дещо, так би мовити, дивно.

А, щодо домінування західних елементів, то я не вірю в це. Може, натомість замінити їх російськими, щоби російськомовним було легше?

Я не проти таких слів, як "гелікоптер" чи "перемовини", я лише упевнений, що поряд із ними мають вживатися і "вертоліт" з "вертокрилом", і "переговори", бо аж ніяк не протирічать правилам українського словотворення, а від розширення (повторююся) синонімічної бази мова тільки набуде, а не втратить, і таким чином не породжуватимуться нові конфлікти "захід-схід" на грунті мови.
А про заміну російськими словами - я вже писав, не слід плутати "руське" з "російським", це абсолютно різні речі. Якщо якесь руське слово вживалося досить широко, а потім різко пропало з мови лише на підставі того, що залишилося в російській, то саме такі моменти я називаю "русофобією" та вважаю за зло.
Південно-східна Україна тяжко переходить (насправді, майже не посувається у цім напрямку) на українську мову спілкування через боязнь позбутися причетності до "великої руської культури" (де "руське" помилково повністю асоціюється з "російським") - і їх прекрасно можна зрозуміти, особливо звертаючи увагу на незграбність дій уряду в українізації. Тож, один із заходів, щоб перебороти цю боязнь - це втовкмачити народу, що, будучи українцями, вони суть не менше, якщо не більше, русинами, аніж росіяни. Другий - зробити крок назустріч людям звідти, повернувши у мову елементи, вживані десятками поколінь наших предків, не боячись наблизити мову до російської.
Дякую.

[Digamma]

А слушність там ні до чого. Слушною може бути думка, а факт має бути правдивим. Як я бачу з 20 фактів 10 відвертої брехні, що мені читати???

Читайте другі десять фактів.

Я краще почитаю тих, хто не бреше. Але за пораду дякую щиро.

А як не знаєте, що з них є чим, читайте інші тексти, щоби зробити перекреслення і вилучити істину.

Я ліпше вилучатиму брехню...

Я казав про домінування західної течії у РОЗВИТКУ мови, а не в мові цілком. Як Ви дасте мені місяць послухати радіо/телебачення та позаписувати усе "західне", що чую, а ще проштудіювати нові словники (давно цього не робив, каюся), я викладу список, бо на сьогодні не переймався такою метою.

NB! Твердження, що не базується на доказах, особисто я вважаю за порожнє гасло.

Якщо Ви сприймаєте мої пости "пустими гаслами", то, певно, Ви вважаєте мене за ворога чи вперто не помічаєте "перегинів" на мовнім фронті - тоді мої слова даремні  а шкода...

Тобто як я не беру Ваші слова на віру апріорі, чи ба більше - прошу підкріпляти твердження доказами, то я Вам ворог чи сліпий?

Я не проти таких слів, як "гелікоптер" чи "перемовини", я лише упевнений, що поряд із ними мають вживатися і "вертоліт" з "вертокрилом"

Ну як *вертокрил, то іще можна було б *крутокрил, *швидковерт, тощо...

Південно-східна Україна тяжко переходить (насправді, майже не посувається у цім напрямку) на українську мову спілкування через боязнь позбутися причетності до "великої руської культури" (де "руське" помилково повністю асоціюється з "російським")

То кажіть як є: "через боязнь позбутися причетності до "великої російської культури""

Тож, один із заходів, щоб перебороти цю боязнь - це втовкмачити народу, що, будучи українцями, вони суть не менше, якщо не більше, русинами, аніж росіяни.

Всё смешалось: кони, люди...

[iskra]

Я краще почитаю тих, хто не бреше. Але за пораду дякую щиро.

Якщо у Вас є доступ до тих, хто не бреше, відверто заздрю. Бо бідьшість авторів, що я їх читав, перегинає планку у потрібний їм бік.

Я ліпше вилучатиму брехню...

Гаразд, як Вам завгодно. Просто я вжив слова "вилучити" не в значенні "удалить", а у значенні "изъять".

NB! Твердження, що не базується на доказах, особисто я вважаю за порожнє гасло.

Добре. В принципі, тут я з Вами згоден. Ще раз прошу відстрочки для набору матеріалу з "негармонійного на мій погляд розвитку мови". А от щодо видалених з мови руських слів можу навести кілька прикладів.
У нас є слова "кожум"яка, кожух, кажан, кожевня", але їхнього корінного "кожа" (вживано і на сході і на заході країни майже усюди) в словнику немає, залишилося тільки "шкіра".
Чому своє власне слово "кріпость", при тому, що слово "кріпко" схід і захід, а надто - галичани та гуцули вживають постійно, замінено виключно на латинське "фортеця"?
Ще Франко писав: "Як МНОГО значить слово!.." Залишилися "множина, множити", історичне прізвище "Многогрішний", а "много" викреслили, залишивши тільки "багато". Хоча, знову ж таки, це слово у суржику на сході (про захід, перепрошую, не знаю) використовується нарівні з "багато".
Попри те, що залишилися "красивий, красний, красуватися, крашанка", викинуто "краска", натомість узято німецьке "фарба". Те ж і з "цвітом", який замінено самим лише латинським "колір".......................... Саме оце я й схильний називати русофобією.

Тобто як я не беру Ваші слова на віру апріорі, чи ба більше - прошу підкріпляти твердження доказами, то я Вам ворог чи сліпий?

Перекручуєте, шановний. Перечитайте мою фразу. Вас же я за ворога зовсім не маю, навпаки, мені приємно вести з Вами диспут. Гірше, якщо Ви дійсно не помічаєте згаданих мною перегинів.

Ну як *вертокрил, то іще можна було б *крутокрил, *швидковерт, тощо...

Забалакався, звиняйте, думаю, з кожним буває. Мав на увазі "гвинтокрил".

То кажіть як є: "через боязнь позбутися причетності до "великої російської культури""

Повторю, як і казав раніше - руської. Інша річ. що для більшості "руський" та "російський" тотожні - а це вже продукт багаторічної промивки мозку, який залиш - і породжуватимеш нові й нові покоління манкуртів.

Всё смешалось: кони, люди...

Чи розуміти мені цю фразу як те, що Ви й самі не розумієте різниці між "руським" та "російським"?

[Wolliger Mensch]

Чи розуміти мені цю фразу як те, що Ви й самі не розумієте різниці між "руським" та "російським"?

А хто її розуміє? Татарин теж росіянин. А от кримський татарин не українець. Ви самі чуєте різницю? 

[Digamma]

Я краще почитаю тих, хто не бреше. Але за пораду дякую щиро.

Якщо у Вас є доступ до тих, хто не бреше, відверто заздрю. Бо бідьшість авторів, що я їх читав, перегинає планку у потрібний їм бік.

А от вуалювати не варто. Ішлося не про перегини, а про відверту брехню. Мені байдуже хто бреше - ані брехливих москвофілів, ані москвофобів я не читатиму. Там де закінчується наука починається пропаганда.

Я ліпше вилучатиму брехню...

Гаразд, як Вам завгодно. Просто я вжив слова "вилучити" не в значенні "удалить", а у значенні "изъять".

Це українське слово не має значення "выделить", а лише "удалить".

А от щодо видалених з мови руських слів можу навести кілька прикладів.
У нас є слова "кожум"яка, кожух, кажан, кожевня", але їхнього корінного "кожа" (вживано і на сході і на заході країни майже усюди) в словнику немає, залишилося тільки "шкіра".
Чому своє власне слово "кріпость", при тому, що слово "кріпко" схід і захід, а надто - галичани та гуцули вживають постійно, замінено виключно на латинське "фортеця"?

Вибачте, але кажана однокорінним з кожею я не вважаю. Але то дрібниці.

Як Ви збираєтеся визначати "вилучення"? Як будете відрізняти природний розвиток і штучний?
От, скажімо, рос. враг - чи є то принципово русофобським вилученням автентичної форми ворог на користь давньоболгарської? Бо ж по діалектах і досі говорять ворог. Чекатиму на відповідь.

Тобто як я не беру Ваші слова на віру апріорі, чи ба більше - прошу підкріпляти твердження доказами, то я Вам ворог чи сліпий?

Перекручуєте, шановний. Перечитайте мою фразу.

Аж ніяк. Чи Ви вважаєте, що я Вас цитував навпомацки? Не будете казати казна що про "ворогів" - не іронізуватиму.

То кажіть як є: "через боязнь позбутися причетності до "великої російської культури""

Повторю, як і казав раніше - руської. Інша річ. що для більшості "руський" та "російський" тотожні

Ну то як їм воно тотожнє, то за яку культуру вони чіпляються? Але то не має значення, ми відхиляємося...

Всё смешалось: кони, люди...

Чи розуміти мені цю фразу як те, що Ви й самі не розумієте різниці між "руським" та "російським"?

Щодо мене вважати можете що завгодно. А це слід розуміти як закид Вам щодо перемішування термінів руський, русин, росіянин, українець.

[Oleksij]

Чи розуміти мені цю фразу як те, що Ви й самі не розумієте різниці між "руським" та "російським"?

А хто її розуміє? Татарин теж росіянин. А от кримський татарин не українець. Ви самі чуєте різницю? 

Хитрий Ви. Своє захищаєте, чуже обливаєте лайном. Втім, мені й не дивно- десь я вже такі речі чув...

[Wolliger Mensch]

Хитрий Ви. Своє захищаєте, чуже обливаєте лайном. Втім, мені й не дивно- десь я вже такі речі чув...

Нікого я лайном не обливав. Не вім, як у вас (на мою думку в вас так само, незважаючи на всі терміни), в нас українець — назва етнічної приналежности, але росіянин — громадянства.

[Pere]

В Україні назва «етнічний українець» означає таку етнічну приналежність. Натомість «українець» це громадянин України, особа, яка належить до української «політичної» (як тепер модно говорити) нації або, ще, походить з України - у тому ж сенсі, що й «американець» це представник American Nation, яка очевидно не має стосунку до етнічного походження людини.