Краткая казка.

[Капустняк]

Будьте любезны найти диалектные слова
и показать к ним литературные синонима.
Большая подяка!

Про невдале господарство.

Я Федор Повхан, села Великий Ґойдош округ Середнянский.
Казка Про неудачноє (!) господарство.

Быв єден чоловiк котрый мав два волы, а не умiв ґаздовати.
Тоты волы взяв, послав на ярмарок i промiняв за вуз. Но што?
Мав волы, теперь уже має вуз, а не має волы. Взяв вуз за руло, везе сам.
Але што? Вуз везти самому не можно. А д тому шi не має и ярьма.
Иде дорогою. На дорозi несе чоловiк єдной ярьмо.
Взяв, вуз промiняв за ярьмо. Упряг ся у ярьмо, але нiт што тягати.
Тото ярьмо несе, несе. А на дорозi iде єдна баба, котра несе когута.
Чоловiк змучiв ся пуд ярьмом. Iде и каже бабi:
- Бабко, послухай! Промiняй меньi того когута за сесе ярьмо! Я уже не могу нести.
Баба промiняла. Чоловiк уже зрадувався.
Уже за волы хотяй єнного когута дустав. Когута узяв под плече i несе, несе.
Айбо што? Чоловiку захотiлося i куритi.
Закурив быся, не має с чого. Иде дорогою, а на дорозi увидiв пiпу.
Каже тогды тому торговчiку:
- Чоловiче, помiняй менi пiпу за сего когута.
Торговчiк, вiдомо, зрадовався i дав пiпу за одного когута.
Отак чоловiк закурився. Промарнив волы за пiпу, бо не знав ґаздовати.

Розповидав Федир Повхан из Великого Ґайдоша, 1929 року.

[Platoh]

Будьте любезны найти диалектные слова
и показать к ним литературные синонима.
Большая подяка!

А литературные синонимы к какому языку, ко всем вариантам карпаторусинского или украинского или может к русскому? Что касается, карпаторусинского, то, на мой взгляд, все используемые в этой сказке слова присутсвуют и в литературных вариантах. За исключением, возможно, следующих единиц:
вуз - воз, телега, в др. диалектах - воз, вiз.
руло - ???
шi - ещё, в диалектах и лит. норме - iщи, ще.
пiпа - кур. трубка, в лит. кажется есть также трубка.
Все остальные слова, кажись, встречаются повсеместно.
А откуда эта сказка, если не секрет?

[Капустняк]

А литературные синонимы к какому языку, ко всем вариантам карпаторусинского или украинского или может к русскому?

Конечно же, к украинскому языку.

руло - ???

По-моему, руло - дышло, шатун, тяж или что-то подобное (по смыслу текста) 

Все остальные слова, кажись, встречаются повсеместно.

когут - ?
сесе - ? (это?)
єнного - ?
газдовати - ?

А откуда эта сказка, если не секрет?

Изо зборника Ивана Панькевича. Точнее, его материялы использованы
в книге Голоси предкiв.

Можно ещё больше написать...Забавные сказки. 

[Letizia]

когут - ?
сесе - ? (это?)
єнного - ?
газдовати - ?

когут - півень
сесе - це (это?)
єнного <- єдного <- одного (я так думаю)
газдовати - господарювати

Є ще інші відмінності, але літературний варіант легко впізнати, напр.: дустав - дістав

[Капустняк]

єнного <- єдного <- одного (я так думаю)

Мне тоже так казалось, но в тексте есть и форма "єдного".
Так что не уверен. 

Когут литературное слово? 

[Platoh]

сесе - ? (это?)
єнного - ?

Сесе=Сисе=се=сие=тото - рус. это, сие, укр. це.

Изо зборника Ивана Панькевича. Точнее, его материялы использованы
в книге Голоси предкiв.

Можно ещё больше написать...Забавные сказки.  

У вас этот сборник на руках или в Инете, где можно скачать? Если нельзя, то напишите ещё что-нибудь оттуда, пожалуйста, я бы с удовольствием почитал.

[Yaranga]

Когут литературное слово? 

Ну, в чешском - да. Точней, Kohout.

[Капустняк]

У вас этот сборник на руках или в Инете, где можно скачать? Если нельзя, то напишите ещё что-нибудь оттуда, пожалуйста, я бы с удовольствием почитал.

На руках, ещё несколько сказок там есть, но остальное в основном песни (с нотами).
Щас он не под рукой, на днях напишу. 

Kohout - ясно, спасибо. 

[Amateur]

http://pl.wikipedia.org/wiki/Kogut
Kogut - samiec kury domowej. 

[Yaranga]

Гм, интересно, Amateur, а у дикой курицы в таком случае как самец называется?

[Amateur]

Гм, интересно, Amateur, а у дикой курицы в таком случае как самец называется?

А вы поляков запытайте!   

[Letizia]

єнного <- єдного <- одного (я так думаю)

Мне тоже так казалось, но в тексте есть и форма "єдного".
Так что не уверен. 

Я також не впевнена. Але в тексті є також форма "одного".    Наскільки точно була записана ця казка?
Ще менш ймовірний варіант: єнного <- інного <- іншого

Когут литературное слово? 

В українській мові ні. Але дуже поширене в західних говірках. Див. пісню "Бодай ся когут знудив" 

[Wolliger Mensch]

Ще менш ймовірний варіант: єнного <- інного <- іншого

Можно поподробнее об изменении нш > нн?

[Letizia]

Можно поподробнее об изменении нш > нн?

Ні, не можна   

[Wolliger Mensch]

Можно поподробнее об изменении нш > нн?

Ні, не можна   

Почему?

[Капустняк]

Видимо, енно = едно = одно. Кажется,
запись фонетическа. 

В следующем примере ударение показано.
Тоже то же задание.
Показать/разяснить слова,
не принадлежащие литер. украинскому языку.

Вiд топора до голки.

Я, Дмитре Драґа, села Великих Лучок, округ Мукачево.
Я вам розкажу удну казку за давного i богатого чоловiка.

Быв єден чоловiк, мав єдного сына
и дуже быв шыковный до майстерства.
Недалеко у сусiди быв єден ковач.
А в давных часах ковач то быв великый майстер!
Пушов вун до ковача i каже:
- Пане майстер, не взяли бы вы мого сына учитися за такого майстра,
за ковача як i вы?
- Прошу, - каже, - чому нiт, я воз'му. Буде в мене три роки
i навчиться. Але мусить робити!
Каже ґазда:
- А де! Муй сын не може робити,
мьй сын є такый шиковный, што вьн лем
буде позерати i навчиться.
- Добрi. Най буде так, ґаздо, як вы кажете, - каже ковач.

Прийшов ґазда до ковача i привьх сина i прiнюс йому єден столець
i там го посадив, штобы сидiв.
Сидiв вун там i позерав на ту роботу за три роки.
У три роки ковач його выпустив i вун пушов домув.
Ґазда накупив йому всяку серсаму яку до ковачства потребно,
желiзо, и тогды зачав сын ковати.

Звiдаться його отець:
- Што будеш, сыне, правити?
- Я буду правити фєйсу.
- Добрi, роби!
Зачав робитi фєйсу. Б'є, але сесь видить,
што му ся не вдає. Каже отець:
- Сыне, не буде з того фєйса!
- О! Не буде фєйса, буде клепач!
Каже отець:
- Роби дале!
Робить. Каже старый:
- Не буде з того, сыне, клепач!
- Но, кедь не буде, та буде бабка.
Робить дале. Старый позерать:
- Не буде з того, сыне, бабка!
- Но, кедь не буде бабка, так буде шило! Не буде шило, та буде iгла.
Видiв старый, што в кунцi iгла не была.

Розказував Дмитро Драґа з Великих Лучок в серпнi 1929 року.

( Панькевич И.: Українськi говори...стр. 471-472)

[Elik]

Типова закарпатська говірка.
Фейс (або фис) - то сокира.
Клепач та бабка - то різновиди молотів.

Чесно скажу: коли закарпатці швидко розмовляли на своїй гварі, львів"яни їх майже не розуміли. Але закарпатці ніколи не вважали свою говірку за окрему мову. Вони завжди казали, що то у них така українська мова.

[Platoh]

Хорошая сказка. С удовольствием, почитал!
Переводы к наиболее непонятным диалектным словам.
Русинский - Русский - Украинский:
вун - он - вiн.
шыковный - шустрый, быстрый, ловкий - швидкий.
ковач - кузнец - коваль.
Прошу - пожалуйста - будь ласка.
ґазда - хозяин - господар.
Звiдаться - спрашивать - питати.
столець - табуретка - табуретка.
позерати - смотреть - дивитися.
серсаму - ???
го=його - его - його.
робити - работать, делать - працювати, робити.
кедь - если - якщо.

[Капустняк]

Фейс (або фис) - то сокира.
Клепач та бабка - то різновиди молотів.

Если "бабка" тоже молот, не уверен.

серсаму - ???

Тоже непонятно. Может быть, заимствование?
По смыслу что-то типа - средство работы?!

Забавные казки. 

[Letizia]

привьх

Там так було? 
сесь - той?
домув - додому (я знаю "домів")

Прошу - пожалуйста - будь ласка.

"Прошу" в сучасній укр. мові цілком літературне слово.

робити - работать, делать - працювати, робити.

Робити (в значенні працювати) не дуже літературне, але навряд чи діалектизм - я чула це слово по цілій Україні. Скоріше просторічний вжиток.

Если "бабка" тоже молот, не уверен.

Бабка, здається, маленьке ковадло.

Про "серсаму" нічого не чула 

[Капустняк]

привьх
Там так було? 
сесь - той?
домув - додому (я знаю "домів")

Да. Это, мне кажется, запись произношения.
Тоже сын пишется иногда сьн, син...и в других словах такое наблюдается.

Бабка, здається, маленьке ковадло.

//slovnyk.org выдаёт стрекозу (eng. chestnut).

И //slounik.org (уже белорусский) даёт
бабка ж. —
1) бабушка;
2) повивальная бабка;
3) вид сдобного печенья;
4) наковальня для косы; 
5) косточка для игры - бабка;
6) куча снопов;
7) попутник (раст. Plantago)

Почему предполагаете наковальню?   

Про "серсаму" нічого не чула 

Тоже никогда не чул. Значение могло бы быть "начиние"??
У меня подозрение, что корень неславянский какой-то. 

[Platoh]

сесь - той?

Этот - цей.

"Прошу" в сучасній укр. мові цілком літературне слово.

Да, также, как и в русском, но ведь не в значении "пожалуйста"?

Робити (в значенні працювати) не дуже літературне, але навряд чи діалектизм - я чула це слово по цілій Україні. Скоріше просторічний вжиток.

Что значит "не очень литературное"? Или литературное, либо нет. Третьего, как говорится, не дано! Это слово в значении "работать" является диалектным, но встречается, вы правы, по всей стране, а также в русско-украинском суржике. Но опять-таки это всё ведь не лит. норма, а вопрос здесь был поставлен именно о ней, где будет "работать" - "працювати".

[Ревета]

Я би переклав "серсаму" як причандали, інструмент і т.і. 

Збирали чоловік із жонов гроші на машину. Назбирали дві треті суми, а машину дуже хочеться. Чоловік каже жоні піди до свої куми, она багата, і попроси у неї гроші. Жона пішла:
- Кумо дайте 2 тисячі нехватає на авто!
- Дам, але перед тим хочу поговорити з вашим чоловіком.
Вобщем жона прийшла і каже так то і так.
Чоловік зібрався до куми:
- Но штось те хотіли
- Даю вам куме 2 тисячі і без процентів і не треба вертати, але мусите дашто зробити.
- Но слухаву вас
- Підіть до мене у сад, там є 200 вуликів, іміть пчолу, зробіть оби она вас укусила у єнно місто, а пак полюбите мене.
Чоловік так зробив, кума дала йому гроші. Він прийшов опівночі додому, а там жона така мерегована сидить і дивиться йому в очі:
- Всьо тобі перебачу лем повіш што кума от тебе хотіла.
Но чоловік розказав, што і як. А жона йому каже:
- Олем іди до куми на пасіку і вкради пчолу.
Чоловік так і зробив, поставив собі пчолу на серсаму та го урвала, а пак до рана любив свою жону.
Рано жона встає, вся така квітуча, радісна, приходить до чоловіка, і каже:
- Слухай чоловіче, а може ми вулики купимо.

[Ревета]

Да, также, как и в русском, но ведь не в значении "пожалуйста"?

Саме в російському розумінні "пожалуйста" слово "прошу" вживається в українській літературній і розмовній мовах у відповідь на подяку і/або у відповідь на дозвіл.

[Letizia]

Бабка, здається, маленьке ковадло.

//slovnyk.org выдаёт стрекозу (eng. chestnut).

Навіть в літературній мові "бабка" має чимало значень, а в діалектах і поготів.

Почему предполагаете наковальню?   

По-перше, це значення є в одному зі словників на //lemko.org. По-друге, в мене невиразне відчуття, що, можливо, мається на увазі навіть не ковадло, а металевий/кам'яний брусок, яким гострять косу на ходу - покосив - чик-чик, погострив, і далі косити.  Він дійсно схожий на молоток без руків'я. Але, можливо, я помиляюся.