Використання літери "j" замість "й" в українськіj мові

[Drundia]

Нібито в українській немає етимологічних "порушень" стосовно дз, на відміну від білоруської та польської.

Майже все українське «дз» — суцільне етимологічне порушення.

[DarkMax2]

чому? Ніби усяких людЗей немає. Вона (дз) хіба не на місці старого дзело?

[Python]

А ще в запозиченнях, звуконаслідуваннях, а нині дехто навіть чергує ґ/дз в таких словах, як дзиґа чи мітинґ.

[DarkMax2]

ну було ж колись нога - нодзі 

[Python]

З часів того «колись» там уже чергування «г/з» давно закріпилось, та й «ґ» донедавна теж із «з» чергувалось.

[DarkMax2]

Ну я про те й кажу, що не дивно чути таке про мітинги.

[Python]

Але до чого там зело? У «мітиндзі» й «дзидзі» — сучасна побудова ґ/дз за аналогією з г/з, к/ц, х/с. Історією там і не пахне.

[DarkMax2]

як на мене, пахне і аналогією, і історією.  Проте я все ж таки проти усіляких дзидз. Я навіть вимовити таке не можу.

[Drundia]

чому? Ніби усяких людЗей немає. Вона (дз) хіба не на місці старого дзело?

Але є ґедзі...

[Drundia]

Проте я все ж таки проти усіляких дзидз. Я навіть вимовити таке не можу.

Ну що поробиш, не в усіх людей мовний апарат пристосований до української мови.

[DarkMax2]

Проте я все ж таки проти усіляких дзидз. Я навіть вимовити таке не можу.

Ну що поробиш, не в усіх людей мовний апарат пристосований до української мови.

ну, дзидз я можу, проте дзидзі природно переходить у дзизі.

[DarkMax2]

чому? Ніби усяких людЗей немає. Вона (дз) хіба не на місці старого дзело?

Але є ґедзі...

майже нема 

[Python]

Що таке «дзидз»? Дзиґ же!

[DarkMax2]

Знаю. Просто кажу, що дзидз ще легко промовити, а ось дзидзі так і проситься стати дзизі (чи циці ). Два дз - не природно.

[riwnodennyk]

Яка історія апострохва в українській / білоруській мові? Коли його вигадали?

[Sirko]

Але до чого там зело? У «мітиндзі» й «дзидзі» — сучасна побудова ґ/дз за аналогією з г/з, к/ц, х/с. Історією там і не пахне.

А за аналогиєю г/з/ж, к/ц/ч, х/с/ш - ґ/дз/дж? 
Дзиджка, мітинджний?

[DarkMax2]

Яка історія апострохва в українській / білоруській мові? Коли його вигадали?

(wiki/ru) Старославянская_азбука Тут вже був.

[Python]

Схоже, що апостроф в українській мові почали вживати в сучасній функції у желехівці (тобто, в другій половині ХІХ ст.). Старослов'янський апостроф — інший знак.

[Sirko]

Яка історія апострохва в українській / білоруській мові? Коли його вигадали?

[Sirko]

Схоже, що апостроф в українській мові почали вживати в сучасній функції у желехівці (тобто, в другій половині ХІХ ст.). Старослов'янський апостроф — інший знак.

В Історії українського правопису Огієнко пише, що появу апострофа-паєрика маємо завдячувати М. Гатцуку.

[Oleg Grom]

Тут працьував і був похованиј видатниј бџољар Петро Прокопович, јакиј 1830 року переніс до села школу бџољарства, засновану ним у сусідњому селі Митченки. Школа пасічників проіснувала в селі 53 роки. На могилі вченого було встановлено бронзовий памјатник, јакиј, проте, викрали мисливці за кољоровими металами.[1]

Ѕвін — ударниј музичниј, а також сигнальниј підвісниј інструмент, звичајно із сталі чи бронзи, у вигљаді порожнистојі, зрізанојі знизу груші, в середині јакојі підвішено ударник (серце). Ѕвони — один із најдавніших та најпоширеніших інструментів світу. Одними з најдавніших ѕвонів вважајутцьа китајські ѕвони «Жонг»[1], що датујутцьа 2000 — 3600 р. до н. е.

Якась чи македонська чи сербсько-хорватська виходить...

[Искандер]

а конкретнее?

Ну сравните "щ" из Литературной и "Ґ" из... эээ...., а в каких гарнитурах вообще есть родное, ну или ортодоксальное хотя бы, Ґ?

[DarkMax2]

а конкретнее?

Ну сравните "щ" из Литературной и "Ґ" из... эээ...., а в каких гарнитурах вообще есть родное, ну или ортодоксальное хотя бы, Ґ?

Да, Щ лигатура, переосмысленная "в стиле" Ц. Ц ведь не лигатура, но тоже с "гычкой".
И что вы имеете в виду под "родное, ну или ортодоксальное"?

[DarkMax2]

Тут працьував і був похованиј видатниј бџољар Петро Прокопович, јакиј 1830 року переніс до села школу бџољарства, засновану ним у сусідњому селі Митченки. Школа пасічників проіснувала в селі 53 роки. На могилі вченого було встановлено бронзовий памјатник, јакиј, проте, викрали мисливці за кољоровими металами.[1]

Ѕвін — ударниј музичниј, а також сигнальниј підвісниј інструмент, звичајно із сталі чи бронзи, у вигљаді порожнистојі, зрізанојі знизу груші, в середині јакојі підвішено ударник (серце). Ѕвони — один із најдавніших та најпоширеніших інструментів світу. Одними з најдавніших ѕвонів вважајутцьа китајські ѕвони «Жонг»[1], що датујутцьа 2000 — 3600 р. до н. е.

Якась чи македонська чи сербсько-хорватська виходить...

Угу. Жах.

[Python]

Схоже, що апостроф в українській мові почали вживати в сучасній функції у желехівці (тобто, в другій половині ХІХ ст.). Старослов'янський апостроф — інший знак.

В Історії українського правопису Огієнко пише, що появу апострофа-паєрика маємо завдячувати М. Гатцуку.

Ну так то єрик і паєрок (у Гаццука — «важка і м'яка зупинка»), а мова йшла про апостроф, який відрізняється від них графічно і ставиться не над приголосною, а зверху між літерами. Єрик і паєрок як коротка заміна Ъ та Ь  згадуються ще у Смотрицького — у Гаццука ж був лише повний перехід до діакритиків замість цих німих літер. До речі, «Й» у цій системі також було замінено діакритиком — «ійкою», що ставилась над попередньою голосною.