Мовний покруч

[Zavada]

На сторінці http://nutricia.ua/ua/project/promo/cap/ - оголошення про сумісну акцію компанії Nutricia та журналу «Мой ребёнок» - «Щасливі Малютки України».
Сподіваюся, що всі погодяться: не малютки, а малятка.
Пропоную присоромити організаторів акції в листах на адреси
компанії та журналу:
info@nutricia.ua
expert@nutricia.ua
malyutka@burda.ua
При нагоді розповсюдьте цю інформацію на інших форумах.
Я написав невігласам, але відповідей нема. А якщо листів буде багато, то орги-орки, можливо, почухаються. 

[5park]

орги-орки

Хто?

[Zavada]

орги-орки

Хто?

Организаторы (орги, орки) – лица, замутившие конкретное мероприятие.
http://www.bl-bl.ru/articles/gazeta_inye_igry/vypusk_3_dek_2007/slovar_inogo/
Орки - за співзвуччям із назвою потворних персонажів книги "Володар Перстнів".
Сподіваюся, слово "замутившие" пояснювати не треба. 

[Ноэль]

Завадо, не смішіть. "Орки" зекономити на перекладі - тобто знають, що роблять, економіка має бути економною... (Чи Вам не все одно, збанкрутують вони чи ні?  )

[Zavada]

"Орки" зекономили на перекладі )

Але серед "орків" - редакція журналу, хай і з російською мовою видання. Як можна було пропустити цих "малюток"? Я сам - російськомовний росіянин, але такі помилки муляють очі. Оголошення про акцію в Інтернеті можуть побачити мешканці інших країн - це ще одна крапля, що потрапила до діжки з написом "Спотворення української мови українцями". А умови акції - й на продукції. Багато хто думатиме, що є таке слово. 

[Ноэль]

"Орки" зекономили на перекладі )

Але серед "орків" - редакція журналу, хай і з російською мовою видання. Як можна було пропустити цих "малюток"? Я сам - російськомовний росіянин, але такі помилки муляють очі. Оголошення про акцію в Інтернеті можуть побачити мешканці інших країн - це ще одна крапля, що потрапила до діжки з написом "Спотворення української мови українцями". А умови акції - й на продукції. Багато хто думатиме, що є таке слово. 

Завадо, щоб Вам трохи полегшало, сходіть ото краще почитайте ТСН і порівняйте. На ТСНі десь учора бритву верстатом назвали... 

[Ноэль]

Осьо пруфлінк.

Цитата: "Однак кілька місяців тому суддя Марк Вулф виніс рішення припинити курс електролізу, дозволивши Косілеку користуватися лише верстатом."

Бугага.

[Zavada]

Цитата: "Однак кілька місяців тому суддя Марк Вулф виніс рішення припинити курс електролізу, дозволивши Косілеку користуватися лише верстатом."

Це дебільно відредагований переклад дебільно відредагованого російського перекладу з англійської.
В російському варіанті - "разрешив Косилек пользоваться лишь станком".

Ги-ги!

Згадалося анекдотичне перетворення "The flesh is weak but the spirit is strong" на "М'ясо м'яке, а горілка міцна".

[Лукас]

Цитата: "Однак кілька місяців тому суддя Марк Вулф виніс рішення припинити курс електролізу, дозволивши Косілеку користуватися лише верстатом."

Це дебільно відредагований переклад дебільно відредагованого російського перекладу з англійської.
В російському варіанті - "разрешив Косилек пользоваться лишь станком".

Виходить, що насамперед було слово "бритва", а не "бритвенный станок"?

[Lugat]

Орки - за співзвуччям із назвою потворних персонажів книги "Володар Перстнів".

А що, книга так і називається - "Володар Перстнів"??? 
Ай-я-яй, які покручі!!! 

[Zavada]

Орки - за співзвуччям із назвою потворних персонажів книги "Володар Перстнів".

А що, книга так і називається - "Володар Перстнів"??? 
Ай-я-яй, які покручі!!! 

Даруйте: скопіював із клятого Інтернету (пошук задавав за словом "орки"), не звернувши уваги. 
До речі, Інтернет пістрявіє такою назвою - навіть на літфорумі.

[Zavada]

Виходить, що насамперед було слово "бритва", а не "бритвенный станок"?

Англійською мовою подібні матеріали про невдаху-трансвестита знайшов лише зі словом shaving (гоління).

[Python]

А що, книга так і називається - "Володар Перстнів"??? 
Ай-я-яй, які покручі!!!

Звісно, правила є правила... Ніколи не розумів, яка практична користь від цих правил спрощення — тільки зайва омонімія та плутанина через їх нерегулярність. Я тут натрапив на ось такий діалог:

— Вибач за корекцію, але як на мене то в українські мові нема слова персень, а є перстень, відповідно не Володар перснів, а Володар перстнів
— Спасибі за корекцію) зараз справлю.

З іншого боку, «персень» також можна нагуглити. Мабуть, від слова «перса»

[Drundia]

Звісно, правила є правила... Ніколи не розумів, яка практична користь від цих правил спрощення — тільки зайва омонімія та плутанина через їх нерегулярність.

Практична користь — написання відповідно до вимови. А щодо нереґулярності, то ви скажіть це предкам, які чомусь лишили нереґулярні хвастливий, пестливий, кістлявий.

[Python]

А ще «шістнадцять» і «шістдесят», де почути редуковану приголосну ще важче, ніж у «перстні» чи «тиждні».

Ну а в слові «пістні» її варто було б залишити хоча б для уникнення плутанини з «пісні».

[Lugat]

А ще «шістнадцять» і «шістдесят», де почути редуковану приголосну ще важче, ніж у «перстні» чи «тиждні».
Ну а в слові «пістні» її варто було б залишити хоча б для уникнення плутанини з «пісні».

А от у словах "пізно", "пізній" і сліду не залишилося від "д". І чому це так? 

[Python]

А от у словах "пізно", "пізній" і сліду не залишилося від "д". І чому це так?

Бо нема перевірочного слова «опіздати»

[Lugat]

А от у словах "пізно", "пізній" і сліду не залишилося від "д". І чому це так?

Бо нема перевірочного слова «опіздати»

[Drundia]

А ще «шістнадцять» і «шістдесят», де почути редуковану приголосну ще важче, ніж у «перстні» чи «тиждні».

Ну а в слові «пістні» її варто було б залишити хоча б для уникнення плутанини з «пісні».

Але ж Погрібний траскрибував і шістнадцять і шістдесят без «т». А в «пісні» хоч у тому що прикметник від «піст», хоч у тому що множина від «пісня» чується однакове недочутне «т». Акустична ілюзія.

[Python]

Але ж Погрібний траскрибував і шістнадцять і шістдесят без «т».

Про що я й кажу — «т» там не чується взагалі.

А в «пісні» хоч у тому що прикметник від «піст», хоч у тому що множина від «пісня» чується однакове недочутне «т». Акустична ілюзія.

Не чую в обох випадках. Ну власне, там найбільша фонетична різниця — в твердій/м'якій приголосній перед флексією, що відображалось у желехівці (пісні (пісний) — піснї (пісня). Припускаю, що в таких словах, як «персні» чи «тижні», редукована приголосна оживає при написанні чи вимові внаслідок аналогії з відмінковими формами, де вона чітко чується. Або ж у деяких діалектах «тиждні» зберегли її так само, як вона збереглась у слові «кістлявий».

[Drundia]

Так, у прикметнику і «с» і «н» можуть бути твердими, в іменнику вони м'які.

[Donkey]

Що хотіли сказати автори цієї реклами: модні шпалери та ОБОЇ?!

[Conservator]

Що хотіли сказати автори цієї реклами: модні шпалери та ОБОЇ?!

То лише мені видається, чи вони таки в нациків зі "Свободи" лого вкрали?

[Donkey]

схожий шрифт, але трохи інший:

[Artemon]

Щось мені підказує, що це на в'їзді на Верхній Вал...