‹він› робе/робить

[ПРОВІД]

бьдна украинска мова ...

[Python]

бьдна украинска мова ...

ъшо?

[Алексей Гринь]

В українській мові не існує слова "стричав"

сам народ точно не знает, есть в их языке определённое слово или нет. а был ли мальчик?

[ПРОВІД]

бьдна украинска мова ...

ъшо?

http://lingvoforum.net/index.php/topic,17237.msg327333.html#msg327333

[ПРОВІД]

В українській мові не існує слова "стричав"

сам народ точно не знает, есть в их языке определённое слово или нет. а был ли мальчик?

з чого би я так радів ???

[ПРОВІД]

andrewsiak
не стирчав , а стричав .

В українській мові не існує слова "стричав". Рекомендую почитати підручники з української мови, може й кількість помилок зменшиться...

раджу уважньше придивльатисьа до сльв , шчоби литери мьсцьами не мьньалисьа .

[Python]

це, радше, "чатує".

Значення слів «вартувати» й «чатувати» частково перетинаються. Але склад зі зброєю можна лише вартувати, не чатувати. Та й у першому випадку розбійник міг просто охороняти вхід (вартувати), а міг і підстерігати когось (чатувати).

3. неперех., діал. Коштувати.

Я ж і кажу, діалектне.

[ПРОВІД]

яка етимологія "чекати/очікувати" ? чи є спільне з рос. " стоять на чеку " ?

[andrewsiak]

В українській мові не існує слова "стричав"

сам народ точно не знает, есть в их языке определённое слово или нет. а был ли мальчик?

Слово існує, але Провід просто неправильно його пише.
Гринь, ви ж бо вже сказали, що йдете з цього форума! Якого дідька Чого ж ви знову тут??? 

[ПРОВІД]

В українській мові не існує слова "стричав"

сам народ точно не знает, есть в их языке определённое слово или нет. а был ли мальчик?

Слово існує, але Провід просто неправильно його пише.
Гринь, ви ж бо вже сказали, що йдете з цього форума! Якого дідька Чого ж ви знову тут??? 

мо' злорадствуе ...

[ПРОВІД]

Слово існує, але Провід просто неправильно його пише.

зверньть увагу на Elischua

[Conservator]

Отчего «російською» стоит в кавычках? Так говорят много где в РФ, и за тысячи км от границы с Украиной.

Послушали б Вы этот русский помимо этих слов, Вы б меня поняли )

[ПРОВІД]

... Річ у тому, що, як ми говорили, розглядаючи лексичні галицькі впливи, крім прямого впливу на мову, впливу позитивного, може бути ще вплив зворотно-гальмуючий, вплив неґативний. Є в українській мові Великої України багато явищ фонетично-морфологічного характеру, які прагнули проникнути в літературну мову і защепитися в ній,  але не сприйнялися, не защепилися, хоч їх уживав і дехто з видатних письменників. ... Такі є форми третьої особи однини дієслів IV кляси з ненаголошеним закінченням на -е (типу ходе, носе, просе), систематично використовувані, наприклад, О. Олесем, а з новіших — О. Стефановичем. ... Коли всі такі форми в літературній мові не прищепилися, то це насамперед пояснюється активним чи пасивним опором тих говірок, які цих явищ не знають. А серед цих говірок найбільше значення мала, найвпливовіше слово говорила саме Галичина. ...

http://www.maidan.org.ua/history/kharkiv/yuri_sheveliov/galychyna/Fonetyka.htm

[Python]

Отчего «російською» стоит в кавычках? Так говорят много где в РФ, и за тысячи км от границы с Украиной.

Послушали б Вы этот русский помимо этих слов, Вы б меня поняли )

Мова цього розділу — українська.

[ПРОВІД]

Південно-східні говірки зліквідували чергування приголосних у першій особі однини дієслів II дієвідміни (ходю, молотю, возю, носю), втратили закінчення -ть у третій особі однини тих-таки дієслів не під наголосом (він ходе, носе). Були спроби впровадити ці форми в літературну мову (лисаветець Тобілевич, слобожанин Олесь, південнокиянин Кримський та ін.), але вони не прищепилися.

[Iskandar]

А от форма люде, що частенько трапляється, наприклад, у записах фольклору, що значе?

[andrewsiak]

А от форма люде, що частенько трапляється, наприклад, у записах фольклору, що значе?

люде закономірно  виходить з людьѥ

[Iskandar]

люде закономірно  виходить з людьѥ

Невже ж? -Сьѥ > -CCя