И спочатку слова

[Iskandar]

Десь прочитав, що у таких словах, як індик, інший, інколи, іноді, іржа тощо спочатку слова вимовляється у мові переважної частини населення України насправді И, а не I. Та дійсно, отак не помічаєш, а як пригадати, то, наприклад, слово «індик» я звик чути саме як «ындык». Ці факти підтверджують самостійний фонемний статус И, відмінний від I, яке ми бачимо спочатку в слові ім'я. Отже начебто пропонувалося так і писати: индик, инколи, инший, иноді, иржа тощо.
Чому оця пропозиція заглухла?

[Digamma]

Ці факти підтверджують самостійний фонемний статус И, відмінний від I, яке ми бачимо спочатку в слові ім'я.

Це питання обговорювалося на форумі десь з місяць-два тому.

Чому оця пропозиція заглухла?

Політичні теми на форумі заборонені.

[Iskandar]

Це питання обговорювалося на форумі десь з місяць-два тому.

Де?

[RawonaM]

Це питання обговорювалося на форумі десь з місяць-два тому.

Де?

Політичні теми на форумі заборонені.

Тю! От жеж! І тут політика!
Сподіваюся, у системі ваших політичних координат оце моє запитання не означує те, що я симпатизую Януковичу?

http://lingvoforum.net/viewtopic.php?t=1136&postdays=0&postorder=asc&&start=0

[Iskandar]

Спасибi (sic!)

[andrewsiak]

Чому оця пропозиція заглухла?

Політичні теми на форумі заборонені.

[CunningLinguist]

Десь прочитав, що у таких словах, як індик, інший, інколи, іноді, іржа тощо спочатку слова вимовляється у мові переважної частини населення України насправді И, а не I. Та дійсно, отак не помічаєш, а як пригадати, то, наприклад, слово «індик» я звик чути саме як «ындык». Ці факти підтверджують самостійний фонемний статус И, відмінний від I, яке ми бачимо спочатку в слові ім'я. Отже начебто пропонувалося так і писати: индик, инколи, инший, иноді, иржа тощо.
Чому оця пропозиція заглухла?

Так в українській мові й годилося писати, доки в її розвиток не втрутилися "мовознавці" від політики, "зближувачі братніх мов". Річ у тім, що через вимовні зміни давньоруському звуку [і] (принаймні, в корені слова) зазвичай відповідає [и] в сучасній українській літературній мові: "сирота", "синій", "сильний" тощо. Не були винятком і слова з Вашого допису. А от сучасний український звук [і] - пізнішого походження, з давньоруських "ятя" та

• : ліс, білий, піна; кістка, рід. Писати "інколи", "інший" тощо - це все одно, що визнавати, що "і" на початку цих слів походить від одного з цих двох звуків.

[Vertaler]

У "фразеологичному словнику" на юкрейніан.невмайл.ру усі такі слова написано з літерою И, подивиться сами.

[DarkMax2]

Це тупо вибір діалекту, а не зросійщення.

Правописне наголошене і в назвуці в деяких народніх словах вимовляється як и: інший, іноді, інде, істик, іскра, іграшка, ірод, іч вимовляються як "инший"..., хоч, треба сказати, це одна з можливих вимов, бо вимовляються вони й з і.

і – и § 117. 
Олекса Синявський, "Норми української літературної мови" (Харків, 1931)