Моя спроба українськой латініци

[dagege]

Оцените.
i, é, ó - i (е́, о́ пишктся там, где исторически эти закки и были).
ı - и
ś, ć - сь, ць
žj, nj, čj - жжь, ннь, ччь
ł - в (историческое л)

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ
Хлопчик, що вижив
ROZDÉL PERŠIJ
Copčık, ščo vıžıł
Містер і місіс Дурслі, що жили в будинку номер чотири на вуличці Прівіт-драйв, пишалися тим, що були, слава Богу, абсолютно нормальними. Кого-кого, але тільки не їх можна було б запідозрити, що вони пов'язані з таємницями чи дивами, бо такими дурницями вони не цікавилися.
Mister i misis Dursley, ščo žılı v budınku nomer čotırı na vulıčci Privet Drive, pıšalıśa tım, ščo bulı, slava Bohu, absoľutno normaľnımı. Koho-koho, ale tóľkı ne ïch možna bulo b zapódozrıtı, ščo vonı povjazanı z tajemnıćamı čı dıvamı, bo takımı durnıćamı vonı ne cıkavılıśa.
Містер Дурслі керував фірмою "Ґраннінґс", яка виготовляла свердла. То був такий дебелий чолов'яга, що, здається, й шиї не мав, зате його обличчя прикрашали пишні вуса. Натомість місіс Дурслі була худорлява, білява, а її шия була майже вдвічі довша, ніж у звичайних людей, і це ставало їй у великій пригоді: надто вже вона полюбляла зазирати через паркан, підглядаючи за сусідами. Подружжя Дурслі мало синочка Дадлі, що був, на думку батьків, найкращим у світі.
Mister Dursley keruvał firmoju "Grunnings", jaka vyhotovľala sverdla. To buł takıj debelıj čolovjaha, ščo, zdajeťśa, j šıï ne mał, zate joho oblıčja prıkrašalı pıšni vusa. Natomisť misis Dursley bula chudorľava, biľava, jéjé šıja bula majže vdviči dołša, néž u zvıčajnıch ľudej, i ce stavalo jéj u velykój pryhodé: nadto vže vona poľubľala zazıratı čerez parkan, pódhľadajučı za susédamı. Podružja Dursley malo sınočka Dudley, ščo buł, na dumku baťkóv, najkraščım u svété.
Дурслі мали все, що хотіли, а до того ж і один секрет, і найдужче вони боялися, що хтось довідається про нього. Їм здавалося, що вони помруть, коли хтось почує про Поттерів. Місіс Поттер була сестрою місіс Дурслі, але вони не бачились уже кілька років. Місіс Дурслі вдавала, ніби взагалі не має сестри, бо сестра та її нікчема-чоловік були повною протилежністю Дурслі. Подружжя Дурслі тремтіло на саму думку про те, що сказали б сусіди, побачивши Поттерів на вулиці. Дурслі знали, що й Поттери мають сина, але ніколи його не бачили. Той хлопчик був ще однією причиною не знатися з Поттерами: Дурслі не хотіли, щоб їхній Дадлі спілкувався з такими дітьми.
Dursley malı vse, ščo chotélı, a do toho ž i odın sekret, i najdužče vonı bojalıśa, ščo chtoś dovédajeťśa pro ňoho. Ïm zdavalośa, ščo vonı pomruť, kolı chtoś počuje pro Potteróv. Misis Potter bula sestroju misis Dursley, ale vonı ne bačılıś uže kiľka rokóv. Misis Dursley vdavala, nibı vzahali ne maje sestrı, bo sestra ta jéjé nikčema-čolovék bulı połnoju protıležnisťu Dursley. Podružja Dursley tremtélo na samu dumku pro te, ščo skazalı b susédı, pobačıvšı Potteróv na vulıcé. Dursley znalı, ščo j Potterı majuť sına, ale nikolı joho ne bačılı. Toj chlopčık buł šče odnijeju prıčınoju ne znatıśa z Potteramı: Dursley ne chotélı, ščob Dudley spólkuvałśa z takımı déťmı.
Коли містер і місіс Дурслі прокинулись одного сірого нудного ранку у вівторок, — саме тоді й почалася наша історія, — захмарене небо за вікном аж ніяк не провіщало дивних і загадкових подій, які невдовзі мали трапитися в усій країні. Містер Дурслі щось мугикав, вибравши собі для роботи найгидкішу краватку, а місіс Дурслі радісно щебетала — щойно вона спромоглася посадити на високий дитячий стільчик верескливого Дадлі.
Kolı mister Dursley prokınulıś odnoho séroho nudnoho ranku u vóvtorok, — same todi j počalaśa naša istorija, — zachmarene nebo za vóknom až nijak ne provéščalo dıvnıch i zahadkovıch podéj, jaki nevdołzi malı trapıtıśa v uséj kraïné. Mister Dursley ščoś muhıkał, vıbravšı sobé dľa robotı najhıdkišu kravatku, a misis Dursley radósno ščebetala — ščojno vona spromohlaśa posadıtı na vısokıj dıťačıj stóľčık veresklıvoho Dudley.
Ніхто й не помітив, як за вікном промайнула велика сіра сова.
Nichto j ne pométıł, jak za vóknom promajnula velıka séra sova.
О пів на дев'яту містер Дурслі підхопив портфель, цмокнув місіс Дурслі в щоку і хотів поцілувати на прощання й Дадлі, але не влучив, бо той якраз почав біситися, розкидаючи кашу на стіни. "От шибеник", — пирхнув містер Дурслі, виходячи з дому. Він сів у машину й почав задом виїжджати з подвір'я.
O pół na devjatu mister Dursley pódchopıł portfeľ, cmoknuł misis Dursley v ščoku i chotéł pocéluvatı na proščanja j Dudley, ale ne vlučıł, bo toj jakraz počał bésıtıśa, rozkıdajučı kašu na sténı. "Ot šıbenık", — pırchnuł mister Dursley, vıchoďačı z domu. Vón séł u mašınu j počał zadom vıjéždžatı z podvórja.

[dagege]

Избавление от y мгновенно избавило письменность от визуальных проблем, свящанных с избытком этих у.

[Paul Berg]

е́, о́ пишктся там, где исторически эти закки и были

[dagege]

е́, о́ пишктся там, где исторически эти закки и были

е́, о́ пишутся там, где исторически эти знакии обозначали е, о, но теперь в сучукрмове совпали с і

[ta‍criqt]

Copčık

— ‹c› = ‹хл› ?

[dagege]

Copčık

— ‹c› = ‹хл› ?

Опечатка. Chlopčık

[Paul Berg]

е́, о́ пишктся там, где исторически эти закки и были

е́, о́ пишутся там, где исторически эти знакии обозначали е, о, но теперь в сучукрмове совпали с і

Так и не понял что с Ѣ.

[dagege]

е́, о́ пишктся там, где исторически эти закки и были

е́, о́ пишутся там, где исторически эти знакии обозначали е, о, но теперь в сучукрмове совпали с і

Так и не понял что с Ѣ.

обозначаем é

[dagege]

И еще вариант, оцените:

Частина перша
Переднє слово Заратустри
Častina perša
Peredňe slovo Zaratustri
1

Коли Заратустрі минуло тридцять, покинув він свою батьківщину й озеро своєї батьківщини і подався в гори. Тут він тішився духом своїм і самотністю, і десять років це його не гнітило. Та зрештою змінилося його серце, і якось він прокинувся на зорі, став перед сонцем і сказав йому:
Koli Zaratustři minulo tridśať, pokinuł òn svoju baťkóvščinu j ozero svojeji baťkóvščini i podałsě v hori. Tut òn téšiłsě duchom svojim i samotnósťu, i deśať rokóv ce joho ne hnétilo. Ta zreštoju zménilosě joho serce, i jakoś òn prokinułsě na zoré, stał pered soncem i skazał jomu:
— О велике світило! Чи було б ти щасливе, якби не мало кому світити?
– O velike svétilo! Či bulob tiščastlive, jakbi ne malo komu svétiti?
Десять років устаєш ти над моєю печерою. Та якби не я і не мої орел та змія, тобі набридло б і світло твоє, і шлях твій.
Deśať rokóv vstaješ ti nad mojejupečeroju. Ta jakbi ne ja i ne moji orel ta zméja, tobé nabridlo b i svétlo tvoje, i šľach tvój.
Проте ми щоранку чекали на тебе, вбирали щедроти твої і благословляли тебе.
Prote mi ščoranku čekali na tebe, vbirali ščedroti tvoji i blahoslovľali tebe.
Поглянь! Я переповнився мудрістю, мов бджола, що назбирала надто багато меду, мені потрібні руки, які тяглися б до мене.
Я хотів би дарувати і роздавати, поки мудрі серед людей знову зрадіють своїй глупоті, а бідні — своєму багатству.
Pohľaň! Ja perepołniłsě mudrośťu, moł bdžola, ščo nazbirala nadto bahato medu, mené potrébné ruki, jaké ťahlisě b do mene. Ja chotéł bi daruvati i rozdavati, poki mudré sered ľudej znovu zradéjuť svojéj hlupoté, a bédné – svojemu bahatstvu.
Для цього я маю зійти вниз, як робиш щовечора ти, коли заходиш за море й несеш своє сяйво на той бік, о щедротне світило!
Як і ти, я повинен зайти, загинути, як кажуть про це люди, до яких я хочу спуститися.
То благослови ж мене, о спокійне око, що споглядаєш без заздрощів навіть найбільше щастя!
Dľa ćoho ja maju zójti vniz, jak robiš ščo večora ti, koli zachodiš za more j neseš svoje śajvo na to bók, o ščedrotne svétilo!
Jak i ti, ja povinen zajti, zahinuti, jak kažuť pro ce ľudi, do jakich ja choču spustitisě.
To blahoslovi ž mene, o spokójne oko, ščo spohľadaješ bez zazdroščéł navéť najbóľše ščasťa.
Благослови повний по вінця келих, щоб волога золотом потекла з нього й понесла по всіх усюдах відблиск твоєї радості!
Blahoslovi połný po vénća kelich, ščob voloha zolotom potekla z ňoho j ponesla po vséch vśudach òdblisk tvojeji radosťi!
Поглянь! Цей келих прагне спорожніти, а Заратустра хоче знову стати людиною.
Pohľaň! Cej kelich sporožňiti, a Zaratustra choče znovu stati ľudinoju.
Так почалася загибель Заратустри.
Tak počalasě zahibeľ Zaratustri.