Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Достове́рный – (цілко́м) пе́вний, (цілко́м) правди́вий, достоме́тний, ві́ри го́дний, вірогі́дний, (проверенный) переві́рений. [Ма́ємо пе́вні сві́дчення, що це було́ так. Вірогі́дні написа́ння бу́кви «і» за́мість «о» почина́ються з XIV – XV в. (Крим.). А це правди́ва чу́тка? Цілко́м ві́ри го́дна. Це-ж гіпо́тези, а не переві́рені фа́кти]. [1]
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Достоверный – пе́вний, правди́вий, -а, -е. [2]
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Достоверный (о сведениях) – (цілко́м) пе́вний, правдивий, віригі́дний. [5]
Источник – джерело́; и. авторитетный – авторите́тне (пова́жне) джерело́; и. достоверный – (цілко́м) пе́вне (віригі́дне) джерело́; и. подлинный – автентичне джерело́; по достоверным -кам – з пе́вних джере́л; (о людях) – від пе́вних люде́й. [5]
Російсько-український словник правничої мови 1926р. (В. І. Войткевич-Павлович, Г. Д. Вовкушівський та інші) Достоверный – вірогідний, певний, правдивий. -ная справка – правдива, певна, вірогідна довідка. -но – певно, правдиво. [6]
Де тут початок минулого століття? Де тут передача рос. "достоверный" як імовірний?