Author Topic: Слово "вірогідність" (Read 14823 times)

From_Odessa · **on:** April 8, 2011, 06:02

Мене дещо дивує слово "вірогідність". Звичайно, "дивує" - це звучить якость так, але... Коли я чув "висока вірогідність", то чесно кажучи, думав, що це помилка російськомовніх людей, неправильний переклад. Тому що я знал, що "вірогідний" - це "достоверный" російською, а не "вероятность". Й "вірогідний" він на те й вірогідний, не може бути більш або менш вірогідним. Але ж подивився зараз, яке визначення слова "вірогідність" й побачив, що воно синонімічно до (тут треба "до" писати?) слова "імовірність". Якось це менее дивує - "вірогідний" є "достоверный" (тобто те, що обов'язково буде, те, що однозначно є частиною дійсності і т.п., з імовірністю "1", якщо говорити з математичної точки зору), а "вірогідність" - то є "вероятность" (тобто величина, що вказує на ступінь можливості якоїсь події відбутись). А "достоверность" як я розумію, буде "достовірність". Чомусь мені дивно...

Python · **Reply #1 on:** April 8, 2011, 06:17

Quote

воно синонімічне до (тут треба "до" писати?) слова "імовірність".

Так, треба. Ще можна сказати «воно є синонімом (до) слова».

**Reply #2 on:** April 8, 2011, 06:31

«Достовірний» — слово з дещо іншою сферою використання, що вказує не на ймовірність події, а переважно на правдивість джерела інформації. Напр., достовірним може бути доказ чи опис події, але не вірогідним (хоча «вірогідний» і виникло з «гідний віри»).

«Вірогідний» і «ймовірний» — синоніми, хоча «ймовірний» використовується ширше.

Drundia · **Reply #3 on:** April 8, 2011, 06:37

А що робити з «высокая достоверность»? Що робити з високою та низькою точністю?

Імовірність мабуть стосується випадкових подій з невідомим результатом, а вірогідність — подій об’єктивної дійсності, де може слугувати мірою точності визначення, даруйте за тавтологію, вірогідності.

From_Odessa · **Reply #4 on:** April 8, 2011, 11:30

Вже лежачі вчора вночі перед сном я зрозумів, що задав абсолютно ідіотське питання... Та помилявся усі ці роки. Адже "достоверность" в російській мові має ступінь.

Цікаво... Українське "імовірність" мабуть має "вероятность" в якості аналога у російській, "достовірність" - "достоверность". А "вірогідність"? Звичайно, вона дуже близька до "вероятности", але, можливо, слова з такими відтінками у російській немає?

pisarczuk · **Reply #5 on:** April 29, 2011, 00:21

Стосовно нібито українського слова "достовірний". Подивіться, будь ласка, переклад російських слів Достоверный и Вероятный в авторитетних російсько-українських словниках. Наприклад в http://www.r2u.org.ua/

Python · **Reply #6 on:** April 29, 2011, 03:06

Відсутність слова у словнику здебільшого свідчить про неповноту словника.

Demetrius · **Reply #7 on:** April 29, 2011, 04:24

Правда, «достовірний» я б справді не сказав… У мене чомусь така аналогія:

вероятный —

імовірний —

верагодны.

Найбільш імовірно, що таку систему я вивів саме з конструкції наиболее вероятно/ найбільш імовірно/ найбольш верагодна.

Про те, що в українській існує слово вірогідний, а в білоруській — імаверны, довідався вже в університеті.

Ion Borș · **Reply #8 on:** April 29, 2011, 09:51

Spoiler ⇓⇓⇓

pisarczuk · **Reply #9 on:** April 29, 2011, 21:59

Quote from: Python on April 29, 2011, 03:06

Відсутність слова у словнику здебільшого свідчить про неповноту словника.

Е! Так ми далеко заїдемо. Там велика група справді таки серйозних словників, над якими в свій час працювали люди, які поза всяким сумнівом знали українську мову. Тобто ваше "достовірний", якщо воно існує, з'явилось десь в сумнозвісні (з багатьох причин) тридцяті роки.

Python · **Reply #10 on:** April 30, 2011, 11:25

В такому разі, сучасна українська мова без слова «достовірний» може існувати лише в альтернативній реальності, де «сумнозвісних тридцятих» не було. З пісні слова не викинеш, і з мови — так само.

**Reply #11 on:** April 30, 2011, 11:45

Quote

Правда, «достовірний» я б справді не сказав…

«Достовірний» замість «імовірний» — у наш час помилка. Це різні поняття. «Достовірний» — це той, якому можна вірити. Іншими словами, правдивий, достеменний (і пуристи саме так і скажуть, хоча в сучасній мові кожне з цих слів має свою сферу застосування). Словники початку минулого століття вже застаріли, і передача російського «достоверный» як «імовірний» призведе до викривлення змісту сказаного.

Sirko · **Reply #12 on:** April 30, 2011, 11:57

Quote

ВІРОГІ́ДНИЙ (який не викликає сумніву, найближчий до правди, справжнього стану речей), ІМОВІ́РНИЙ [ЙМОВІ́РНИЙ], ПРАВДИ́ВИЙ, ДОСТОВІ́РНИЙ розм., ДОСТО́ТНИЙ заст. Вірогідні джерела; Вірогідні відомості; Імовірна історія; Галайда вполовину вигаданий; а смерть вільшанського титаря правдива (Т. Шевченко); - Ти ось послухай, я тобі розкажу один достовірний факт (І. Цюпа).

Отже, достовірний - розмовне слово і в літературній мові не вживається

Python · **Reply #13 on:** April 30, 2011, 12:04

Quote from: Sirko on April 30, 2011, 11:57

Отже, достовірний - розмовне слово і в літературній мові не вживається

З точки зору укладачів словника. Фактично ж, вживається в офіційно-діловому стилі.

pisarczuk · **Reply #14 on:** April 30, 2011, 17:10

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Достове́рный – (цілко́м) пе́вний, (цілко́м) правди́вий, достоме́тний, ві́ри го́дний, вірогі́дний, (проверенный) переві́рений. [Ма́ємо пе́вні сві́дчення, що це було́ так. Вірогі́дні написа́ння бу́кви «і» за́мість «о» почина́ються з XIV – XV в. (Крим.). А це правди́ва чу́тка? Цілко́м ві́ри го́дна. Це-ж гіпо́тези, а не переві́рені фа́кти]. [1]

Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Достоверный – пе́вний, правди́вий, -а, -е. [2]

Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Достоверный (о сведениях) – (цілко́м) пе́вний, правдивий, віригі́дний. [5]
Источник – джерело́; и. авторитетный – авторите́тне (пова́жне) джерело́; и. достоверный – (цілко́м) пе́вне (віригі́дне) джерело́; и. подлинный – автентичне джерело́; по достоверным -кам – з пе́вних джере́л; (о людях) – від пе́вних люде́й. [5]

Російсько-український словник правничої мови 1926р. (В. І. Войткевич-Павлович, Г. Д. Вовкушівський та інші) Достоверный – вірогідний, певний, правдивий. -ная справка – правдива, певна, вірогідна довідка. -но – певно, правдиво. [6]

Де тут початок минулого століття? Де тут передача рос. "достоверный" як імовірний?

Python · **Reply #15 on:** April 30, 2011, 20:25

Quote

Де тут початок минулого століття?

Ну, це філософське питання, де починається кінець, яким закінчується початок. Але навіть від 1933 року, яким датується «найсучасніший» з перерахованих словників, вже минуло років так 78 — тривалість життя людини від народження до смерті. А мова, як відомо, розвивається (виняток — мертві мови, але українська до них не належить). Те, що в тридцяті роки здавалось неоковирним русизмом, до наших днів цілком могло перетворитись на частину літературного стандарту.

DarkMax2 · **Reply #16 on:** October 1, 2011, 20:24

короче, достоверный=достеменний

GreGG · **Reply #17 on:** April 4, 2015, 01:10

Все правильно написав автор на початку. Вірогідний - це синонім слова Достовірний. Використовувати його як синонім слова Імовірний - помилка. Не розумію, чому ніхто не вказав на це, а навпаки почали множити хибні дані. А на ділі, навіть кон’юнктурний СУМ не додумався до ототожнення цих слів і чітко їх розділяє.

Quote

ВІРОГІ́ДНИЙ, а, е. Який не викликає сумніву; достовірний. Найбільш вірогідними є відомості Геродота про найближчі до Ольвії території (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 126); Всю цю ніч Галя думала, як сказати матері те, що вона вирішила. Вигадувала різні причини. І всі вони здавалися їй такими вірогідними (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 28).
ІМОВІ́РНИЙ (ЙМОВІ́РНИЙ), а, е.
1. Те саме, що можливий 3. Не тільки імовірні, але неминучі в епоху імперіалізму національні війни з боку колоній та напівколоній (Ленін, 22. 1950, 287); Страховище, безумовно, було дніпровською собакою. Або, може, величезним сомом. Останнє більш імовірне (Олесь Донченко, VI, 1957, 7).
2. заст. Довірливий.

Про те ж пише й Антоненко-Давидович

Quote

Вірогідний та ймовірний
Ці прикметники часом уважають за тотожні й помилково пишуть: «Я знаю про це з імовірних джерел»; «Таке припущення — вірогідне». А треба було написати навпаки: в першій фразі — вірогідних, у другій — імовірне.

Прикметник вірогідний означає «цілком певний, цілком правдивий, достеменний, перевірений»: «Вірогідні написання букви «і» замість «о» починаються з XIV — XV вв.» (А. Кримський); а ймовірний — це «той, що його можна тільки припускати»: «Пригоди були довгі, плутані і завжди переходили межі ймовірного» (В. Козаченко). Крім того, слово ймовірний означає ще «довірливий, той, що легко вірить»: «Імовірний він дуже: найбрехливішому брехунові ладен зараз повірити» (Словник за редакцією А. Кримського).

orklyn · **Reply #18 on:** April 4, 2015, 13:01

Quote from: GreGG on April 4, 2015, 01:10

Все правильно написав автор на початку. Вірогідний - це синонім слова Достовірний. Використовувати його як синонім слова Імовірний - помилка

Цілком згоден.

Quote

Не розумію, чому ніхто не вказав на це, а навпаки почали множити хибні дані.

Такі вже ми є )))))

Sirko · **Reply #19 on:** April 4, 2015, 13:18

Quote from: GreGG on April 4, 2015, 01:10

Все правильно написав автор на початку. Вірогідний - це синонім слова Достовірний. Використовувати його як синонім слова Імовірний - помилка. Не розумію, чому ніхто не вказав на це, а навпаки почали множити хибні дані. А на ділі, навіть кон’юнктурний СУМ не додумався до ототожнення цих слів і чітко їх розділяє.

В СУМ-20:

Quote

ВІРОГІ́ДНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до вірогі́дний. Вірогідність цих чуток ніхто не брався перевіряти (О. Гончар); З деякою мірою вірогідності можна говорити про те, що у становленні кімерійського етносу та культури генетичною основою були племена Північного Причорномор'я (з наук. літ.); У цій справжній комедії драматург повинен цілим комплексом комедійних засобів надати подіям і вчинкам героїв життєвої вірогідності (з газ.).

2. Те саме, що імові́рність. Вірогідність розвитку мозкового інсульту зростає, коли причиною транзиторних ішемічних атак є захворювання серця (з наук. літ.); Учені встановили вірогідність зіткнення із Землею астероїда Хелін: один раз у двадцять чотири мільйони років (з наук.-попул. літ.).

Quote

ВІРОГІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який не викликає сумніву; достовірний. Оповідали не цілком вірогідні речі, але оповідали всі одноголосно і однаково (Г. Хоткевич); Всю цю ніч Галя думала, як сказати матері те, що вона вирішила. Вигадувала різні причини. І всі вони здавалися їй такими вірогідними (Ю. Мокрієв); Найдавніші вірогідні сліди перебування в Україні первісних людей сягають ашельської епохи (з наук. літ.); Найбільш вірогідними є відомості Геродота про найближчі до Ольвії території (з наук. літ.); // Якому можна вірити, гідний віри. Справді, жахливе було це видовисько! Я – ні, але дехто з людей вірогідних чули на власні вуха глузливий регіт, інші бачили в полум'ї страшну постать, що загорталась вогнем, мов киреєю (Н. Королева).

2. Імовірний, припустимий. Найбільш вірогідні кандидати на три чільні посади можливої адміністрації президента відомі (з публіц. літ.).

pisarczuk · **Reply #20 on:** April 4, 2015, 18:02

Quote

Те саме, що імові́рність. Вірогідність розвитку мозкового інсульту зростає, коли причиною транзиторних ішемічних атак є захворювання серця

Але ж таки мене дійсно вражають оті приклади. Це типовий випадок, коли з цілком зрозумілих, але ажніяк не таких, що їх можна виправдовувати, причин не спрацьовує імунна система української мови.

Python · **Reply #21 on:** April 4, 2015, 18:14

Якось не пригадую, щоб ця імунна система спрацьовувала вчасно хоч колись. Як мінімум, небажана зміна встигає прижитися в мові, як максимум — вже потрапляє до словників, коли мовні фахівці тільки починають розпізнавати в ній кальку чи ще якийсь дефект.

pisarczuk · **Reply #22 on:** April 4, 2015, 18:58

Quote

Якось не пригадую, щоб ця імунна система спрацьовувала вчасно хоч колись.

То не є універсальний закон. А в випадку української мови це лише свідчить про недбалість, або й наївність фахівців, себто неналежний рівень кваліфікації лінгвістичної громади (community) в країні. У Франції, або в Росії такий пофігізм був би неможливий. "Кадры решают всё!"

orklyn · **Reply #23 on:** April 4, 2015, 19:15

Quote from: pisarczuk on April 4, 2015, 18:58

Quote
Якось не пригадую, щоб ця імунна система спрацьовувала вчасно хоч колись.
То не є універсальний закон. А в випадку української мови це лише свідчить про недбалість, або й наївність фахівців, себто неналежний рівень кваліфікації лінгвістичної громади (community) в країні. У Франції, або в Росії такий пофігізм був би неможливий. "Кадры решают всё!"

Але ж ми виняткова нація. На однозначне питання від волоцюги до президента відповідаємо питанням: а я знаю?

Zavada · **Reply #24 on:** April 6, 2015, 16:57

Quote from: From_Odessa on April 8, 2011, 11:30

Адже "достоверность" в російській мові має ступінь.

Хіба?

http://dic.academic.ru/dic.nsf/efremova/160338/Достоверный