Переход О/Е в І в неславянских заимствованиях

[Суматранский тигр]

У меня такой вопрос по сабжу: почему не только в украинских (славянских) словах, но и в некоторых иностранных гласные О и Е перешли в І???

Например, в словах колір (цвет), шкільний (школьный, хотя школа через О) и тарілка (тарелка).

Чем это вызвано и есть ли ещё подобные примеры???

[Andrey Lukyanov]

Насчёт тарелки: викисловарь пишет, что древнерусская форма тарѣль.

[Upliner]

Если заимствование достаточно старое, то неважно, что оно неславянское. В некоторых случаях могло по аналогии i появиться.

[ta‍criqt]

А в случае Рима вообще могло произойти западнее.

[Python]

Если заимствование достаточно старое, то неважно, что оно неславянское. В некоторых случаях могло по аналогии i появиться.

Для заимствований староукраинского периода или раньше О>І и Е>І достаточно типичны, хотя в заимствованиях, появившихся уже во времена современного украинского литературного языка, нормой является отсутствие таких переходов. «Папір» — переход еще есть, «альбом» — уже нет.

[Wolliger Mensch]

хотя школа через О

[Awwal12]

хотя школа через О

"О сколько нам открытий чудных..." 

[Python]

шкільний (школьный, хотя школа через О)

Чередование О/І, зависимое от открытости/закрытости слога (и в самом слове «школа» тоже: «з моєї школи», но «з різних шкіл»). В «шкільний» слог всегда закрыт, поэтому всегда І.
Колір/кольори — тоже чередование.
Тарілка — чередования нет, но есть родственное таріль, в котором чередованиие происходит (на тарелях). Что, кстати, конфликтует с тарѣль — как правило, Ѣ переходит в І независимо от открытости слога, хотя есть и случаи, когда чередование развилось по аналогии.

[Awwal12]

Чередование О/І, зависимое от открытости/закрытости слога (и в самом слове «школа» тоже: «з моєї школи», но «з різних шкіл»).

Строго говоря, не от закрытости слога, а от наличия исчезнувшего редуцированного после слога (хотя мне так и не удалось придумать примера, где закрытый слог вызывался бы не пропажей редуцированного, а переразложением слоговой структуры).
Любопытно, что рефлексы самих редуцированных переходом практически не затронуты (что, конечно, фонетически закономерно).
В позднейшие времена могла ещё действовать аналогия (продуцируя /i/ там, где ее не должно было бы быть этимологически).

[Python]

Чередование О/І, зависимое от открытости/закрытости слога (и в самом слове «школа» тоже: «з моєї школи», но «з різних шкіл»).

Строго говоря, не от закрытости слога, а от наличия исчезнувшего редуцированного после слога (хотя мне так и не удалось придумать примера, где закрытый слог вызывался бы не пропажей редуцированного, а переразложением слоговой структуры).
Любопытно, что рефлексы самих редуцированных переходом практически не затронуты (что, конечно, фонетически закономерно).

Самые поздние из заимствований, где развилось чередование, появились уже после падения еров, вроде бы. Так что там мог играть роль только открытый/закрытый слог, чередование по которому воспрималось уже, скорее, как элемент грамматики.

[Awwal12]

Так что там мог играть роль только открытый/закрытый слог

аналогия (продуцируя /i/ там, где ее не должно было бы быть этимологически)

[Python]

Так что там мог играть роль только открытый/закрытый слог

аналогия (продуцируя /i/ там, где ее не должно было бы быть этимологически)

Аналогия активно работала, тем не менее. И только в СУЛМ в новых заимствованиях ее стали целенаправленно избегать.
Иными словами, формообразование школа=>шкіл было примерно так же закономерно, как брелок=>брелка, и только  диктат литературной нормы начал такое формообразование тормозить.

[Paul Berg]

Мізки
Торгівля

[Python]

Мізки
Торгівля

Якщо вони й неслов'янські, то настільки задавнені, що вже слов'янські. Крім того, в випадку «торгівлі», І<О належить до суфіксу, який має слов'янське походження (навіть якби корінь був запозиченим).

[Python]

А ще можна згадати ненормативні «підкаст»,  «від кутюр», що з'явилися в мові вже в наш час. Де ікавізм став результатом перекладу неслов'янського слова з російської на українську — елементи слова, схожі на російські префікси, замінились на еквівалентні їм українські з ікавізмом.

[bvs]

Строго говоря, не от закрытости слога, а от наличия исчезнувшего редуцированного после слога (хотя мне так и не удалось придумать примера, где закрытый слог вызывался бы не пропажей редуцированного, а переразложением слоговой структуры).

Его и не может быть, так как в древнерусском все слоги были открытые, кроме сочетаний редуцированных с плавным  (типа въл-къ). Впрочем, это зависит от того, что понимать под закрытым слогом, например "тор-гів-ля" может пониматься как содержащая закрытый слог, хотя в древнерусском там слогоделение было бы *тър-го-вля.

[Python]

У свій час форми слова «світер» (русизм) і «светр» (нормативне) склалися в моїй голові в ось таку схему відмінювання з чергуванням голосних:

Н. світер	светри
Р. светра	светрів
Д. светру/светрові	светрам
З. світер	светри
О. светром	светрами
М. у светрі	у светрах
К. светре	светри

Дещо могло насторожувати одночасне чергування І/Е в першому складі та випадання Е в другому — проте, схожий прецедент маємо в слові «вісім» («восьми», «восьмий» і т.д.). Ідея в тому, що наявність чи відсутність голосної після Р впливала одночасно на обидва ці склади — так, ніби це свêт(е<ь)р. З цією ж логікою узгоджувалось існування димінутивів «светрик» та «світерок» — у другому випадку, єрова природа О в суфіксі -ок давала той же ефект, що й нульове закінчення в слові «світер».

Уявіть моє розчарування, коли з'ясувалось, що в літературній українській мові слова «світер» нема (є тільки «светр»), і вся ця елегантна парадигма відмінювання виявилась хибною

[Awwal12]

Впрочем, это зависит от того, что понимать под закрытым слогом

О чем я и говорю. Ряд начальнослоговых древнерусских кластеров сейчас может разбиваться между слогами.

[R]

Відень, фраїр.

У свій час форми слова «світер» (русизм) і «светр» (нормативне) склалися в моїй голові в ось таку схему відмінювання

Я завжди чув сведер.

[RockyRaccoon]

«светр» (нормативне)

"е" после "в" логично, но куда "е" после "т" дели? И зачем?

[Python]

«светр» (нормативне)

"е" после "в" логично, но куда "е" после "т" дели? И зачем?

В чеській мові теж пропало: svetr. Хоча в сербській, польській і словацькій збереглось: светер, sweter, sveter.
Є слова, де в схожих випадках Е пишеться (містер) або не пишеться (міністр, центр) — при тому, що звучати ця група приголосних з голосною чи без може практично однаково. Зникнення голосної в таких словах чи, навпаки, поява там, де її не було — типова помилка при записі на слух.

[Wolliger Mensch]

В чеській мові теж пропало: svetr. Хоча в сербській, польській і словацькій збереглось: светер, sweter, sveter.
Є слова, де в схожих випадках Е пишеться (містер) або не пишеться (міністр, центр) — при тому, що звучати ця група приголосних з голосною чи без може практично однаково. Зникнення голосної в таких словах чи, навпаки, поява там, де її не було — типова помилка при записі на слух.

Чешский ни при чём: у него есть слоговой r. А вот склонение светер, светра вполне логично и кошерно в плане исторической фонетики.

[RockyRaccoon]

«светр» (нормативне)

"е" после "в" логично, но куда "е" после "т" дели? И зачем?

В чеській мові теж пропало: svetr. Хоча в сербській, польській і словацькій збереглось: светер, sweter, sveter.
Є слова, де в схожих випадках Е пишеться (містер) або не пишеться (міністр, центр) — при тому, що звучати ця група приголосних з голосною чи без може практично однаково. Зникнення голосної в таких словах чи, навпаки, поява там, де її не було — типова помилка при записі на слух.

Всё равно непонятен ход мыслей того, кто ввёл в язык это заимствование (а что это не "народное", не "стихийное" заимствование, это, согласитесь, ясно).

[R]

(а что это не "народное", не "стихийное" заимствование, это, согласитесь, ясно).

Мені не ясно.

[Python]

А вот склонение светер, светра вполне логично и кошерно в плане исторической фонетики.

Тоді вже й міністер, міністра — тим більше, ще є міністерський, міністерство, де це Е справді з'являється.
Усі випадки, коли таке випадання голосної при відмінюванні було б закріплено орфографічно, стосуються або суфіксів -ець, -ок, або деяких питомих коренів (посол, посла). Тоді як у запозиченнях закріплюється якийсь один варіант — або з голосною, або без. Хоч при вимові може звучати міністер, дирижабель, растер, літературна норма ці флуктуації ігнорує.

Всё равно непонятен ход мыслей того, кто ввёл в язык это заимствование (а что это не "народное", не "стихийное" заимствование, это, согласитесь, ясно).

Ну чому ж. Могли, наприклад, «стихійно» запозичити в поляків swetrzyk (светрик), з якого потім відновили (вже в українській мові) светр.