Лингвофорум

Учивывая связь черкесов с запорожским казачеством и Малороссией, предлагаю следущее происхождение слова КАЦАП - как мы знаем из письма казаков турецкому султану, одним из любимых ругательств у казаков было - срака. Къэц1ып1э[каципа] в переводе с адыгского(черкесского) означает именн СРАКА.

Моя бабушка, предки которой переселились из Украины в Сибирь, рассказывала, что у них в селе население делилось на хохлов и кацапов, то есть скорее всего на русских и
украинцев. Надо у отца уточнить.

плекаю надію, що модератор не "полпрєд Пєрвой Бєди..."  тому пропоную свій погляд на слова - кацап та хахол.
ХАХОЛ & ОСЕЛЕДЕЦЬ, КАЦАП
     Завдяки масовому руськоязичному каліцтву, та постійному зверненню до «язика вєлікого і могучєго єврея Пушкіна», навіть ми, українці, - не знаємо справжнього значення слів: «ха-хол»  та «оселедець-чуб». Пошуки істини, привели мене до мови єврея Мойсея, котрою викладене Святе Письмо. Виявилося, що корені дієслів цієї мови, досить влучно тлумачать слова, котрі вживаємо не замислюючись. Все те викладене в словнику «Матір мов». Бажаючим надішлю ел. версію kobzan1@ukr.net
     Відкриття тут немає бо в Бутті, 11:1, записано: «Була вся Земля, - мова одна...» Щоправда тоді не було й голосних, та ще ми відмовилися від «алф» (замінимо на  « \ » ) і «айн» (замінимо на « / »).

     ХАХОЛ, у ВТСУМ «розм. – зневажлива назва українців». А чом же не додали: «...представниками Першої Біди Росії»? Командування з Москви - не дозволило? Так гроші ж за посади тут отримуєте. Чи сусіди більше платять? Почитайте словник М. Дрора, там легко втямити, що це - ім'я від івр. ХоЛ Фенікс. Га-ХоЛ, Г=Х. Див. хол.
     Коли семіти тебе називають птахом, чи іншим чимось, то додають артикль. У арабів це ,,Аль", у Євреїв ,,Га". Наприклад: джабар, - Аль-джабр (алгебра від цього прізвища). Леві, - Галеві (автор ,,хазарської переписки") і те ж Хол (Фенікс), - Гахол. Щоправда російська мова не «озирається» на мову Святого Письма (там взірець грека й латина) от і видає свою плутанину, не маючи літери «Г»,  Ґалеві - халеві, або Ґахол - хахол.
     Тож запитання, чому там ,,га", а ми говоримо ,,ха", хай не збиває вас із пантелику, ми ж бо (руськоязичні каліки) й досі спілкуємось оглядаючись на Москву. А там говорять Аллах, замість Аллаг, хокей, замість гокей.  Ну нема у них такої букви, як у якомусь там нарєчії. Навіть комп'ютер поправляє мене: не «Г», а «Ґ».
      Наявність чорнозему може свідчити про те, що дуже довго ця земля горіла і відроджувалась із попелу. А звідки ще чорний колір? Ще слово ,,хахол" може означати й відродження Ізраїлю. Адже саме завдяки представнику України в ООН усеж проголосували за надання території, підмандатної Великій Британії, котру в Йорданії й досі називають лише Фаластин, статусу єврейської держави.
     Також веде до вірного тлумачення слів ,,Київ" та ,,русь" Перше слово, - кий вісь, центр, а друге - русь, головний.
     Далі візьмемо слово ,,січ", це ж – перетин, центр, а Хортиця, івр. Га\оР ТеЦе, Світло (святість) та - буде виходити, вийде, вийди.
     Ха-хол (вірно  га-хол) івр. птиця Фенікс, у нас Жарптах,  котра згорівши, відроджується з найдрібнішої часточки попелу. Див. «Енеїда», попіл.
     Те що нам розказують, начебто слово «хохол» - це від Чуба козацького, на мою думку палке бажання, - спрямувати в інший бік, що комусь, - дуже вигідно. Подалі від сакрального змісту слова, від істини. Див. чуб. У Фенікса-Жар-птаха теж  на голові маємо пір'ячко.  От тільки «хол» з артиклем ,,Га" (що в Росії вимовляється як ,,Ха"), - це назва птаха. Ви ж не називаєте  бакенбард, ніготь, вухо, кучері, чи  очіпок чоловіком, або жінкою.  У «Велесовій Книзі» д.8 згадується Птиця-Мати. Теж ха-хол? С. Рудницький також розмірковує, що з нашого народу можуть колись піти паростки нових народів.  Та якби він не одцурався свого єврейства, а вивчав іврит і Тору, - то зустрів би там Божу вказівку Аврамові, що від нього буде багацько усіляких народів. Та ряснота має вираз у Торі - ,,ве-хахол".
     Нам перекладають це як ,,пісок". Але й жменя піску це –сила-силенна і, знов таки ж Фенікс-птах.
     Якось жіночка, що мала філологічну освіту намагалась мене переконати, що те слово монгольсько-татарське кахол синій. Так і в івр. кХаХоЛ синій. Мабуть таки і з татаро-монголами радився Мойсей стосовно мовної політики... Бо нам таки перекладають, сказане Авраму про його нащадків «ве-хахол» - «як- пісок». Щоправда і в цьому щось є, бо пісок жовтого кольору, а наш прапор жовто-синій. Так може і птаха Фенікс, - має спільне з нашим билинним птахом Алконостом? Мої пошуки в орнітології привели до Голубої рибалочки (рос. зимородок) – теж синього кольору пір'я на крилах і жовтий тулуб.
     Та все ж, слова «просвітянки» мають якусь рацію в тому сенсі, що слово «синій» має подібний корінь в івр. СНе ненависть. Для комонників Батия – гори не радість. Йому миліше жовтий колір пожухлої трави на рівнині. Приклад тому розповідь про «Захара Беркута».
     Але івр. слова кахоль, синій і тхелет голубий – усе ж мають спільний з ха-хол корінь ХЛ. Усе в цім житті переплетено...

     ОСЕЛЕДЕЦЬ, чуб козацький. В івр. \оЦЛ наділяти, натхненний, \ЦЛа аристократ, лицар, Ц=С, /З сила, могутність, З=С, \Л Бог, ДТ віра, релігія, Закон, СЛТ відбір, \Т ознака, знак, Т=Ц. Добірний, відбірний, шляхетний, - ознака обраності (рос. опричник, в івр. ПРЦ, Ц=Ч, відламувати) потім це назвуть «гвардія». Поляки звали бидлом, івр. БДЛ відділяти, відбирати, як і святий народ. Це й було першопричиною ненависті царя до ознаки козака і він вимагав зрізати й вуса, й чуба-оселедця, символів Божої ласки.  Має бути один лише, хто наближений до Бога, - цар, а не купа ка-царів, ка-сарів, козар, хозар. Адже і європейське ,,король"  івр. КоР\ звати, \еЛь Бог. КоР\-\еЛь, Посада така. А тут можливе й івр. /оСе створювати, перебувати, \еЛ Бог, ДТ закон. Під Божим захистом? Та й при першому складі у слові «оселедець» КоСе покривати, схов, («к» могло й «випадати»), - маємо ще й тлумачення Матінки Покрови, котру так шанували козаки, та й «козак»  при івр. ЗГ зчепити, зійтися, ЗЎ/аГ жах, /Г = К, або ЗК\ праведний, достойний,  - вже розглядається під іншим кутом.
     Не зразу ставали до лав козацьких, треба було пройти добрячу науку. ,,Гарматне  м'ясо" не в пошані поміж лицарів. М. Лоян в «Таромських зошитах»  теж вказує на те, що окремо селилися на Січі ті, кого ще не прийнято до лав козацтва. Не проганяли таких тому, що у будь-якому війську є не лише бойові підрозділи, а й допоміжні. Щоправда на всіляких ювілеях потім у тієї обслуги виявляється купа орденів, та усіляких мирських благ... А як розповідають про своє героїчне минуле!!!
     Порівняння з рибою оселедцем, - так це ж сіль, пролитий піт науки? Тільки той, хто пройшов відбір мали право на оселедця. В сем. СЛТ відбір, досконалість, влада. Гвардія, що в івр. ГВР сила, могутність. Пор. СуЛТан.
     Ті ,,султани-оселедці" стрічаємо у багатьох обраних: легіонери (навіть у Мусоліні бачимо те на шапці) й спартанці, уйгури й скіфи, гусари та й на козацьких шапках було знамено з полотна - башлик. Потім у кубанських козаків зникає. Чому? Втратили себе й Україну?
     А може це антена зв'язку з Богом, Всесвітом?  Хоч слово антен – вуса.  Чуб же промінь космічного зв'язку. Ще князь Святослав носив його в наших краях, а може й раніше носили. Мойсею приписують роги. Насправді ж то промені. Волосся дає електрику, коливання, випромінювання. Мойсей теж мав право, дане Богом, вирішувати, - кому  жити, а кому...
     У євреїв хасидів вочевидь таку роль відіграють пейси. Довге волосся на скронях, а голова стрижена. Може то промені? Що це? Протистояння жидів-1 (нащадки Гада івр. геді, арб. жиді)-хозар-козаків, та  жидів-2-ашкеназів (жид перефранцужене ягуд, у рос. іудей, в арб. йагуді, в Біблії Іуда, Юда)? Див. також арій, Січ, Хортиця, чура.

     КАЦАП. Змалку чув про себе (бо наш тато так і не позбулися російського акценту), потім, в Росії, хохол, а після написання книги, почув у рідному Дніпропетровську, - «Быча-ара!» та «жидомасон». Що не кажіть, а у нас: «Ксенофобии, нет!»
     Кого не спитай у нас, посилаються на ц.сл. аки як та цап. Тобто, через наявність бороди,  як-цап. Хоч може бути, що це від натяку на Біблійне значення слова байстря, котре називали ще козенятком, рос. козлёнок. Це ще раз нас посилає до Гада сина Якова, адже в івр. ГДі, а в арб. ЖіДі козеня. Є й івр. Ка той що, СаР повелитель. Прочитайте ка-сар лат. ka-cap і матимете кацап. Звичайно ж закинуть, що там С=К, а не С=Ц. Та усе ж порівняйте вимови слів  кесар, цезар, цісар, чезаре, кайзер, цар, Сезар.
     Я дійшов висновку, що це, - хазари, як варіанти, козари, касари, хозари. Навіть сучасний іврит їх називає кузарі. У=О. Забуваємо, що це нащадки Гада?  Чи навмисно? Прикладів і причин  цьому  багато. Див. аз, казаки, байстрюки Добрині.

  А може кацап родственно куцый, коцать...

Цитата: starrats от апреля 12, 2011, 12:41
  А може кацап родственно куцый, коцать...

когда-то слышал что тюрк. kassap - убивец, заризяка - название для имперских солдат, разорявших степные села и хуторы (ср. рус. косить или коцать. косап (косав, косив), коцап (коцав)).

Цитироватькогда-то слышал что тюрк. kassap - убивец, заризяка

А я слышал, что от еврейского "кацав", мясник. Лень читать весь топик, может была версия...

קצב

Посмотрите на этого, вылитый кацап:

Т.н. "тюркское", приведённое здесь (тюркское с геминированным s??? хоть чуть-чуть бы матчасть умники учили...), есть банальный арабизм со значением "мясник".

Цитата: hodzha от апреля 12, 2011, 14:03
kassap (kasap, qasap) - убивец,

С каких пор и на основе чего украинцы, молдаване обзывали русских мясниками (у молдаван слово кацап только для староверов - которые мирные и приветливые трудяги). Это в период когда Пётр Первый и русские воевали за освобождение молдаван – православные молдаване не могли обозвать русских в таком значении.

Цитата: Ion Bors от апреля 12, 2011, 14:23
Это в период когда Пётр Первый и русские воевали за освобождение молдаван – православные молдаване не могли обозвать русских в таком значении.

много разного говорят за те времена. того же Разина и Пугачева вспомните. Петру мало кто хотел подчиняться по своей воле. он такого же натворил, что и Сталин. в Украине кучу народу сослали в Сибирь, в солдаты, а земли передали в управление немецким и великорусским "дворянам", подручникам и прислужникам Петра I. Все эти Энгельгардты (помещик Шевченка) и иже с ними - как раз в те времена появились на Украине. к людям относились как к скотине. и от них не убежишь и не спрячешься. местная "илита" или была уничтожена или выслана на Сибирь или перешла на сторону новой власти. страшные времена. во времена Рос.империи и СССР это вообще были закрытые темы. местное общество этого так и не смогло забыть, его прорвало в 1917 гг., все эти красноармейцы, зеленые, махновцы, петлюровцы - оттуда.

Ходжа, это Вы полную чушь написали.

Вот с начала возьмем....
Разин восставал до Петра, Пугачев - много позже. Причем тут Петр?

 

Представьте у вас в хуторе все без бороды - а тут проездом 200 - 300 бородатых староверов, на другой неделе опять повторяется новые 200 - 300 бородатых проездом (едут в Польшу, в Модавию, в Румынию) - удивляет наверно.

и наоборот - увидеть в каждом хуторе мужиков с хохлами на голове - до этого ни разу такое не увидев.

P.S.
Вспомнил
у определённых античных бородатых европейских народов (варвары) - мужская сила была в волосы. Детей первый раз стригли очень поздно - особенно которых часто болели.

Цитата: Flos от апреля 12, 2011, 15:32
Разин восставал до Петра, Пугачев - много позже. Причем тут Петр?

Все это эпоха XVII-XVIII века. Войны за освобождение молдаван. Времена Алексея и Степана (Разина), Петра и Ивана (Мазепы), Екатерины и Емельяна (Пугачева). Гайки закручивались, закручивались, закручивались. А потом все лопнуло. Петр очень сильно любил это делать, централизировать, контролировать все и вся.  Он виноват. Плохой менеджер. Поддал пару и взорвал паровоз, который другие долго и тяжело строили. А сейчас его чуть ли не главным конструктором называют. Нельзя давать одному человеку такую власть и ответственность. Не по людски это да и небезопасно, как для него так и для остального общества.

Цитата: kvt 2 от января 20, 2007, 09:58
Есть выражение: "ка зна що", "чёрт знает что", ка - это чёрт, устаревший вариант, Киев.обл.

А мне кажется это что-то вроде "каб знал что" или если уж совсем по-русски "если бы знал что". Черти за роги притянуты

Цитата: Swampman от мая  7, 2011, 23:34

Цитата: kvt 2 от января 20, 2007, 09:58
Есть выражение: "ка зна що", "чёрт знает что", ка - это чёрт, устаревший вариант, Киев.обл.

А мне кажется это что-то вроде "каб знал что" или если уж совсем по-русски "если бы знал что". Черти за роги притянуты

казна-що= кат зна що, кат=палач

Цитата: John Silver от июня  9, 2005, 08:15
Звучит красиво, только румыны (и молдаване) с русскими мало (точнее исторически поздно) соприкасались. Да и с чего бы украинцы стали заимствовать название своего ближайшего соседа у народа,  который знаком с русскими значительно меньше, чем сами украинцы?

В запорожском войске было довольно много молдаван (в румыноязычной литературе называют разные цифры вплоть до четверти всего населения Сечи во времна Богдана Хмельницкого.) Так шта, чисто гипотетически, мог быть и румынизм.

Цитата: Ion Bors от августа  4, 2009, 12:03
Липованы в Молдавии говорят на русском – мало что сохранилось от архаичности языка в липованских сёлах которые являются частью русскоязычной среды (в т. ч. информационной) и учатся в свои русские школы по московским учебникам. Кое какие несовпадения есть с литературным – и то у пожилых. Никто не хочет быть старомодным в языке. О городских липован (их наверно большинство) – даже нечего обсуждать. Возможно в Румынии их язык чуть архаичнее.

Не так давно вышла книга про бессарабских старообрядцев:

Смилянская Е. Б., Денисов Н. Г. Старообрядчество Бессарабии: книжность и певческая культура. М., 2007. Если кому интересно, могу поделиться.

Цитата: ГатцукМоскаль
Колись-то звідкільсь пригнався на Україну москаль, таких є у нас до біса, либонь-шо з своїх багновиць; ну пригнався, то й пригнався, нехай би собі так і був, коли йому своє вже пообридло, чи лихо там яке доїло, адже ж й риба шукає, де глибчийш, а чоловік, де гарнійш; дак ні: москаль покида свій край, не покидає своєї гаспідської йстоти.
Так і сталось: не витримався навіженний і почав виробляти усе зле-лихе. Невважа на викрутні, на які він був дуже здатьній, – його злапали, та й в куну й запроторили. От, на розпитках, яки почали йому завдавати, він, прикинувшись, назвався українцем, шьо-то-бач він здавна вже бурлакує і не зазнає з якого-б-то села він родом; а видко зразу, шьо москаль, хоча й позбик таки перекукатись нашою мовою, та все-ж якось з московською витинкою – ну, то й видко, шьо воно таке.
От, бачучи цеє дознавці, шьо-б-то їм хуччи його на правду звести, спитали його зненаська:
«Коли-ж ти правду кажиш, – то як це звецця?» показуючи йому на чобіт.
«Чаботь,» – сказав беззапинки москаль.
«А це як?» – спитали, показуючи на горілку.
«Гарєлка,» – каже москаль.
«Ну, а оцце шьо?» показуючи йому на сокиру.
«Сякіра,» озвавсь худко москаль.
«Добре, от видко зараз україньця! А ну-ж оце як? – спитали його знов, показуючи на його-ж бороду. – Москаль, жахаючись, шьо-б-то йому не помилитись і знаючи шьо, часом з поглуму, москаля в нас звуть «кацапом» збився з панталику, та й квапливе сказав: «Цапка!» – от-тут-то його зараз и цапнули за бороду, и він признався тоді вітки-то він справді і шьо наробив.

Нашёл, что в латышском языке kacāps "худой конь; ленивый человек"
Слово, похоже, заимствовано или по каким-то причинам кардинально изменилось.
Ничего путного для роли источника такой формы придумать не могу.