Лингвофорум

Що це за група йменників така, шо з дієсловом устає в родовий відмінок? Які роблять це, які ні?

Плутанина з "одушевлённым" та "неодушевлённым" - це така ознака простої мови: співати пісень і навспак пасти вівці. У першому випадку це не якась група іменників, а радше суто стилістичне.

Цитата: DarkMax2 от января 22, 2024, 10:41Плутанина з "одушевлённым" та "неодушевлённым" - це така ознака простої мови: співати пісень і навспак пасти вівці. У першому випадку це не якась група іменників, а радше суто стилістичне.

І шо, варити борща? дивитися на слоїка?

Зварити борща - так. Щодо вжитку з прийменниками маю сумнів.

Цитата: DarkMax2 от января 22, 2024, 12:39Зварити борща - так. Щодо вжитку з прийменниками маю сумнів.

Ні-ні 😈. «Я варю борща» тоді

Цитата: DarkMax2 от января 22, 2024, 10:41Плутанина з "одушевлённым" та "неодушевлённым" - це така ознака простої мови: співати пісень і навспак пасти вівці. У першому випадку це не якась група іменників, а радше суто стилістичне.

Десь читав гіпотезу, що категорія «істот» на початках виникає для позначення кровних родичів чоловічої статі, а вже далі поширюється на інших істот.
Тобто «істота – неістота» це «близьке – далеке».
А щодо категорії істот у множини , то розповсюдження категорії істот на множину – це маячня лінгвістів. Народ не мав потреби в істотності  множини, щоб зрозуміти фразу «вівці пасуть хлопці».

Цитата: DarkMax2 от января 22, 2024, 12:39Зварити борща - так. Щодо вжитку з прийменниками маю сумнів.

Скоріш, мабуть, «зварити борщу» (бо це не істота, а речовина — тому в родовому не «-а», а «-у»). Але «варити борщ».

«зварити борщу» - це партитивний     родовий відмінок.

Цитата: DarkMax2 от января 22, 2024, 10:41Плутанина - це така ознака простої мови

Простої...

Я дізнався, це — один з видів знах. в. чол. р. предметного значення

Тіки я не розумію, борщ — предмет?

Цитата: Švarn Lvovič от января 23, 2024, 13:48Тіки я не розумію, борщ — предмет?

  Це те, що при поділі на частини не втрачає своїх понятійних ознак.

Цитата: Švarn Lvovič от января 23, 2024, 13:47Я дізнався, це — один з видів знах. в. чол. р. предметного значення

В «Стромляй хвоста» «хвоста» – це знахідний відмінок.



https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/2740/3/nauk_visn2008_10.pdf

Цитата: Волод от января 23, 2024, 11:37«зварити борщу» - це партитивний     родовий відмінок.

Кого/що - звичайний знахідний.

Цитата: DarkMax2 от января 22, 2024, 12:39Щодо вжитку з прийменниками маю сумнів.

У хрестоматії Жилка "Дописи..." в Мартусівці, Бориспільський р. записали "положиу на вóза". Я її тіки почав дивитися, може там і ше є.

Цитата: Волод от января 23, 2024, 11:37«зварити борщу» - це партитивний     родовий відмінок.

Розрізнення партитиву й родового в українській мові не збереглося — для речовин історичний партитив використовується в ролі родового, для предметів та істот партитив не має сенсу (хоча форма на -у/-ю замінює форму на -а/-я часто навіть у тих випадках, коли це не істота, але й не речовина).

Цитата: DarkMax2 от января 23, 2024, 16:12

Цитата: Волод от января 23, 2024, 11:37«зварити борщу» - це партитивний     родовий відмінок.

Кого/що - звичайний знахідний.

Знахідний ІІ відміни для неістот збігається з називним.

Цитата: Švarn Lvovič от января 23, 2024, 21:52

Цитата: DarkMax2 от января 22, 2024, 12:39Щодо вжитку з прийменниками маю сумнів.

У хрестоматії Жилка "Дописи..." в Мартусівці, Бориспільський р. записали "положиу на вóза". Я її тіки почав дивитися, може там і ше є.

Ше: с. Мельня, Конотопський р-н: "пре у рóта"

Допоможіть, не розумію. Зустрів «у вечóра» в «я поїхау на въсéлі, у вечóра пізно приїхали» Це «в вечір» чи шо?
(запис із села Башова, Волинь, про весілля,свальбу)

До теми, знайшов ше приклади з прийменником у Кіптях, Чернігівщина: держусь за хвастá, взяу за хвастá

В східнополіських
  діалектах має місце акання.

Цитата: Волод от января 30, 2024, 13:18В східнополіських
  діалектах має місце акання.

Тож там «вечóро» було?! Не розумію

Цитата: Волод от января 30, 2024, 13:18В східнополіських
  діалектах має місце акання.

Пане, ти про Чернігів? Я ж про сполучення прийменників знахідного в. з іменниками родового.

Це вже розбирали:

ЦитироватьВ іменниках чоловічого роду в назвах неістот, зокрема конкретних
предметів, трапляються перехід форми родового відмінка іменників
чоловічого роду однини від назв неістот у знахідний, тобто простежуємо
омонімію форм родового і знахідного відмінків, спричинену появою в
знахідному відмінкові флексії родового, при цьому виникає паралелізм
форм знахідного, пор.: Він просить у Хаєцького ножа (О.Гончар) і Він
просить у Хаєцького ніж; Ларивон ... нагострив ножа (М.Куліш) і Ларивон
нагострив ніж; Меча поклав хтось на підлозі (П. Тичина) і Меч поклав хтось
на підлозі; Покрутиш гвинта ... – борщ закипів (М.Куліш) і Покрутиш гвинт;
...він листа того читав (Л.Костенко) і Він лист той читав; ...дружина одного
генерала подарувала нам його бінокль і картуз...(А.Давидов) і Дружина одного
генерала подарувала нам бінокля і картуза; ...але я б нагана знову взяв...
(В.Сосюра) і Я б наган знову взяв. Поява цієї особливості пояснюється впливом
іменників, що позначають назви істот. Вплив іменників – назв істот
морфологічно відбивається хоча б у тому, що у функції знахідного відмінка
може вживатися форма родового відмінка тільки із закінченням -а. Обидві
відмінкові форми знахідного виражають значення об'єкта і в плані змісту є
еквівалентними.

https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/2740/3/nauk_visn2008_10.pdf

Задача мови, то передати думку, а не дотримуватись правил.
Нема двозначності змісту, то вже добре.
Є двозначність, і одне із значать правильне, теж непогано.

Цитата: Волод от января 30, 2024, 17:24Це вже розбирали:

ЦитироватьВ іменниках чоловічого роду в назвах неістот, зокрема конкретних
предметів, трапляються перехід форми родового відмінка іменників
чоловічого роду однини від назв неістот у знахідний, тобто простежуємо
омонімію форм родового і знахідного відмінків, спричинену появою в
знахідному відмінкові флексії родового, при цьому виникає паралелізм
форм знахідного, пор.: Він просить у Хаєцького ножа (О.Гончар) і Він
просить у Хаєцького ніж; Ларивон ... нагострив ножа (М.Куліш) і Ларивон
нагострив ніж; Меча поклав хтось на підлозі (П. Тичина) і Меч поклав хтось
на підлозі; Покрутиш гвинта ... – борщ закипів (М.Куліш) і Покрутиш гвинт;
...він листа того читав (Л.Костенко) і Він лист той читав; ...дружина одного
генерала подарувала нам його бінокль і картуз...(А.Давидов) і Дружина одного
генерала подарувала нам бінокля і картуза; ...але я б нагана знову взяв...
(В.Сосюра) і Я б наган знову взяв. Поява цієї особливості пояснюється впливом
іменників, що позначають назви істот. Вплив іменників – назв істот
морфологічно відбивається хоча б у тому, що у функції знахідного відмінка
може вживатися форма родового відмінка тільки із закінченням -а. Обидві
відмінкові форми знахідного виражають значення об'єкта і в плані змісту є
еквівалентними.

https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/2740/3/nauk_visn2008_10.pdf

Кажуть, шо тільки це з дієсловами без прийменника (які там вони, перехідні/неперехідні), а я дивлюся хрестомію, а там конструкції і з прийменником! Я про це.