Лингвофорум

Панове, як краще писати *бати? Через ї чи є?

Знову винаходять принципову різницю між українською та російською лайкою. Як завжди, забуваємо дивитись загальнослов'янський контекст.

А ось що каже Остап Українець.

Цитата: DarkMax2 от сентября 27, 2022, 18:41А ось що каже Остап Українець.

Після його проколу з «кружкою» — не авторитет. Незовсім зрозуміло, кого він вважає давніми українцями — русичів, праслов'ян, трипільців?.. (Відео ще не дивився, але очікую, що він напиратиме на спільнослов'янський контекст, плутаючи його з власне українським).

Р.Ѕ. Подивився. Ну, добре, він справді розглядає українців тих часів, мову яких можна вважати українською. Є прямі свідчення, що матюки в українській мові були ще в часи Шевченка. Збережені з праслов'янської чи втрачені й перезапозичені з російської — інше питання. Бо «блядь» у сенсі «груба людина», схоже, до часів Шевченка не дожило, а значення «блудниця» той словник уже не згадував. Потім, ніша матюків в українській мові — наскільки нормально було в наших краях лаятися ними для зв'язки слів, наприклад, або співати сороміцьких пісень дитині замість колискових, а не в суто чоловічій компанії, чи, там, на весіллі, коли всі вже п'яні? Чи матюкались українські діточки, як аналогічні їм за віком персонажі Горького?..

Виправдання, що «москаль» — це солдат, здається сумнівним, бо козак — технічно, теж солдат, але «лається, як козак» ніхто не каже, а в самій російській у фразеологізмі про матюки фігурує навіть не солдат, а швець (чоботар) — «матерится, как сапожник». От цікаво, що́ вигукували їхні українські колеги, коли били ненароком себе по пальцях молотком — може, й просто ойкали чи нечисту силу згадували, а не скочувались до генітальної тематики? Бо, наприклад, у мене, без доведеної до автоматизму звички виражати думку матюками, словесна реакція на несподівану велику неприємність не випадає за межі цензурної. Якщо копнути глибше в історію, то на форумі вже згадувався російський феодал, що втік на Волинь, де його «московська лайка» була незовсім типовою для тамтешнього середовища вже й тоді.

Схиляюсь до думки, що корені матюків, безумовно, були і в мові наших предків у давньоруські часи, і в пізніші часи, але їх місце й роль у суспільстві, порівняно з аналогічною лайкою в російській мові, помітно звузились — можливо, завдяки державним заборонам та зусиллям духовенства (навряд чи люди любили матюки аж настільки, щоб безперестанку каятась та сповідуватись за них, а часом і нагайкою отримувати чи штраф платити). Зрозуміло, з часом ситуація почала вирівнюватись, унаслідок контакту з сусідами, але нинішній стан свободи матюків в українській мові є дещо диким не лише для ХІѴ—ХѴІ ст., а й для покоління наших батьків, наприклад.

Цитата: DarkMax2 от января 14, 2015, 09:28Панове, як краще писати *бати? Через ї чи є?

Ситуація, аналогічна «їжакові»: йокання натякає, що там, імовірно, не Ѣ (а тому Є, а не Ї), але Є там не вимовляється, тому Ї. Крім того, «краще не писати», що обмежує кількість прикладів написання, з яких би могла виробитись фактична норма. Хочете здаватись культурною людиною — пишіть через зірочку

Цитата: Python от октября  6, 2022, 15:35

Цитата: DarkMax2 от сентября 27, 2022, 18:41А ось що каже Остап Українець.

Після його проколу з «кружкою» — не авторитет. Незовсім зрозуміло, кого він вважає давніми українцями — русичів, праслов'ян, трипільців?.. (Відео ще не дивився, але очікую, що він напиратиме на спільнослов'янський контекст, плутаючи його з власне українським).

А що в нього з кружкою?

https://lingvoforum.net/index.php?msg=3819982
Слово «кружка», яке він реабілітує як ніби-то українське, в українській мові справді було, тільки в іншому значенні — не посудина для пиття, а частина гончарного кругу. З занепадом гончарства, зникло і слово — в радянському СУМ-11 його вже не згадують, а «кухлик» і «кружка» стали хрестоматійним прикладом розбіжності між мовами, як це ми бачимо в байці Глазового.

Цитата: Python от октября  6, 2022, 17:25

Цитата: DarkMax2 от января 14, 2015, 09:28Панове, як краще писати *бати? Через ї чи є?

Ситуація, аналогічна «їжакові»: йокання натякає, що там, імовірно, не Ѣ (а тому Є, а не Ї), але Є там не вимовляється, тому Ї. Крім того, «краще не писати», що обмежує кількість прикладів написання, з яких би могла виробитись фактична норма. Хочете здаватись культурною людиною — пишіть через зірочку

Я спершу був прихильником є-, а потім звернув увагу, що в укр. мові початкове Є не надто стабільне. Тепер підтримую аналогію-вирівнювання з їжаком.

Тоді шо воно буде в дієсловах? Підйобувати чи під'їбувати? Оце останне звучить як азірівка якась. Хоча не здивуюсь, що питомою українською формою©®™ буде саме вона.