Лингвофорум

(wikt/ru) роза

Цитата: Волод от июня 19, 2022, 20:28
(wikt/ru) роза

I Вам нiц, що в цiй статтi зменшувальне вiд "роза" приводиться в якостi синонiму?
I ось ще:

ЦитироватьПроисходит от лат. rоsа «роза». Далее, возможно, из др.-греч. ῥόδον — то же, восходящ. к праиндоевр. *wrdho- «шип, колючка». Русск. роза — через нем. Rose.   

Далi ключове "можливо".
Щодо праiндовропейського, то там вже i говорити нема про що.

Цитата: AVIXA от июня 19, 2022, 20:51
праиндоевр. *wrdho- «шип, колючка».

Словенське vrtnica теж має стосунок до цього, чи просто збіг?

Цитата: Python от июня 19, 2022, 21:27

Цитата: AVIXA от июня 19, 2022, 20:51
праиндоевр. *wrdho- «шип, колючка».

Словенське vrtnica теж має стосунок до цього, чи просто збіг?

Дозвольте поцiкавитися як не спецiалiсту: ким i як установлене це праiндоэвропейське *wrdho?
I яким боком до нього роза-ружа?

Щодо vrtnica, то мабуть таки так, то синонiм колючки, як шипшина i шиповнiк, а далi i терен.
Але всi три слова мають рiзне походження.

Цитата: AVIXA от июня 19, 2022, 23:04ким i як установлене це праiндоэвропейське *wrdho?

Ещё первыми индоевропеистами на основе сравнения иранских varəδa-/ward, древнеанглийского word, латинского rubus и т. п.

Цитата: AVIXA от июня 19, 2022, 23:04I яким боком до нього роза-ружа?

Латинское rosa считается заимствованием греческого ϝρόδον ((w)ródon), которое само заимствовано из вышеупомянутых иранских.

Цитата: KW от января 27, 2021, 21:53

Цитата: piton от января 27, 2021, 21:41
В украинском шиповник есть?

(wiki/uk) Шипшина

Здаэться в румунськiй iй вiдповiдаэ Rosa canina-роза собача.
А ще цiкаво, що в румунськiй "колючка"-ghimpe.

Цитата: AVIXA от июня 20, 2022, 03:01
Здаэться в румунськiй iй вiдповiдаэ Rosa canina-роза собача.

Це латинська назва, яка може виринати в джерелах будь-якою мовою.

Цитата: Python от июня 19, 2022, 21:27

Цитата: AVIXA от июня 19, 2022, 20:51
праиндоевр. *wrdho- «шип, колючка».

Словенське vrtnica теж має стосунок до цього, чи просто збіг?

https://linguistics.stackexchange.com/questions/34844/etymology-of-slovene-vrtnica-rose-can-it-be-the-slavic-reflex-of-pie-wr̥dʰos

Поряд із успадкованими від праслов'янської мови назвами
куща шипшини собачої (Rosa canina L.) шитийна [Б.-Н.: 398; Рог.: 134; Писк.:
294; Жел.: 1089; Гр., IV: 495], ш епш іна [Б.-Н.: 398; ВхПч., І: 12; Жел.: 1087],
шепчйна [ВхН.з.: 55] < прасл. *<іірьсіпа id. [ЕСУМ, VI: 419] і
документованими вперше шиповник [РО: 8 8 ; Рог.: 134; НІ.; Мак.: 315] <
прасл. *sipovbnikb id. [Сабадош 1996: 30] та свербигуз [Вол.; Парт.; Жел.:
854], свербиуз [1895, Мак.: 315], свербиуза, свербогуз, свербогуза (лемк. та ін.)
свербоуза (закарп.) [ВхН.з.: 55; Мел.: 235— 236] < прасл. *svhrbiggib id.
[Сабадош 1996: 30] появляється в цей період ряд новотворів, що називають
цей кущ: шюпшина [РО: 8 8 ], шипчак (бойк. [ВхПч., II: 35; Гр., IV: 495]),
шипарина (закарп. [ВхЛем.: 276; Гр., IV: 495]; ці номени споріднені із
загальнонародним шипшина id. < прасл.), сверболуз, сверболуза (лемк.),
свербшк (бойк.-галиц.) свербоголуза (лемк.), свербитн (волин.) [ВхН.з.: 55],
свербовнс [Нов.: 103; Мак.: 315], свербило (галиц. [ВхПч., І: 12; Гр., IV: 105]),
закарп. дрячка, терпіігузка [ВхЗак.: 216, 262], дербанка і дербанчник [Чопей:
6 8 ; ВхЗак.: 214], шуплин [Руб., XIII: 40], глог, глодіта (зах. укр. [Гол.: 479]),
голодовина (галиц. [ВхПч., І: 12; Парт.: 287]), діїка рож а (волин. [Вол.;
ВхПч., І: 12; Жел.: 811], гасва рож а [1861, Гр., IV: 29], троянда [Шейк.;
Жел.: 987], трандахір (буков. [НІ.: 10]).
Варіант шюпшина, — мабуть, від шепшина < шипшина; иіипчак — від
шипок; шипарина — від незафіксованого *шип0р, яке — від шип. Сверболуз,
сверболуза, свербоголуза, свербовис і под. виникли на основі номена
свербигуз, зазнавши деетимологізації. Свербак, свербитші, свербило — похідні
від свербіти. Назва терпіігузка (від терпіти і гуз) утворена за аналогією до
свербигуз. Дрячка — від драти (за колючістю куща), дербанка і дербанчник
пов'язуються із прасл. *drb- : derb- 'шкрябати, здирати' [ЕСУМ, II: 35]; пор.
закарп. дербати 'id .', 'колупати, скоблити' [ССк.: 62], ш уплін пов'язане,
вірогідно, з діал. шупати(ся) 'чухати(ся). Номени глог, глодіта, голодовина
перенесено від Crataegus oxycantha (див. п. 1.21.8) за подібністю плодів,
останній номен зазнав деетимологізації внаслідок народноетимологічного
зближення глод із голод). Детальніше про ці назви див. ще [Сабадош 19826:
54—6 8 ]. Із цих номенів нормативними в сучасній українській мові стали
шипшина і рідковживаний гайова рож а [СУМ, VIII: 598; XI: 455; ОВРУ: 175].
Майже всі найменування культивованого куща шипшини столистої
(Rosa centifolia L.) чужомовні (у складених назвах маємо на увазі означувані
слова): повна роза [Рог.: 134], рожа, рож а повна, рож а папська [1862, Гр.,
IV: 29], рож а столистна [Вол.: 225; Жел.: 811], столистка [ВхБот.1905;
Тан.: 63], центифолія [Вол.: 225; ВхБот.1905; Мак.: 315], троянда [Павл.;
Б.-Н.: 357; Рог.: 134; Жел.: 987; Гр., IV: 288], трандафил [Рог.: 134],
трандафиль [Піск.: 259; Гр., IV: 279], трандафира [Гр., IV: 259], трандахір
(буков. [ВхН.з.: 55]). Назва рож а панська мотивується, ймовірно, місцем
зростання, тобто первинно в панських садах. Із рож а повна пор. ст. чес. гиоїе
ρΐηά id. [1577, С ету : 316]. Джерелом номена троянда є нов. гр. triandaphyllo
id. (букв, 'тридцятилисник'); трандафира — від рум. trandafir id. < нов. гр.
[ЕСУМ, V: 653, 618]; центифолія < нов. лат. centifolia id. (букв, 'столиста'),
пор. [ЕСУМ, VI: 238], калькою якого є назва столистка; пор. пол. stolistka,
roza stulistna id. [Maj., II: 671]. Нормативними в українській мові стали
троянда [СУМ, X: 288; ОВРУ: 171], панська рож а і повна рож а id. [СУМ,
VIII: 598]. Зафіксовані в староукраїнських джерелах рож а (ружа) червона id.
у текстах української мови XIX — поч. XX ст. ми не виявили.

https://shron1.chtyvo.org.ua/Sabadosh_Ivan/Istoriia_ukrainskoi_botanichnoi_leksyky_XIX_-_pochatok_XX_st.pdf?PHPSESSID=9p6fst6utc91j3570cokjep9f3

Такі статті треба публікувати в мережі в вигляді зображення сторінки. Бо правильно вгадувати букви в діалектизмах у криво розпізнаному скані не завжди вдається.