Лингвофорум

Я вважаю, що слова на кшталт «криголама» - чужі для української мови. Звідкіля взагалі ця чи-то інкорпорація, чи-то ізоляція?
Чи скажімо «сіножать» - мабуть аналогічна «криголаму», бо жати можна не тільки сіно, а ламати не тільки кригу. Але звідки слово «сінокіс»? Навіть якщо від російського «сенокос»» звідки російське?  Адже косили переважно сіно, і це уточнення непотрібно.

Ще мені не подобається порядок основ в цих словах, бо скажімо в козацьких прізвищах: Вернигора, Перебийніс, .... – дія передує імені. Можна припустити що «криголами»  припливли до нас від росіян, але звідки вони в російській мові, адже і в російькій Ломоносов, а не Носоломов. Чи північні діалекти російської – окрема казка?

Сінокіс, -ко́су, м. = сіножать. Левиц. І. 127.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 127.

Левиц. I. = Повісті Ивана Нечуя [І. Левицького]. Том. I. Л. 1872.

Всі претензії до Нечуя-Левицького.

Я розумію, що в усьому класики завинили. Але чи виправдовує це нас?

Сажотрус.
Медозбір.
Льодоруб.
Пивовар.
Короїд.
Склоріз.
Пилосос.

Кулемет.
Чортополох.
Склобій.
Свинопас.

Цитата: R от января 22, 2022, 16:01
Кулемет.
Чортополох.
Склобій.
Свинопас.

Цитата: R от января 22, 2022, 15:47
Сажотрус.
Медозбір.
Льодоруб.
Пивовар.
Короїд.
Склоріз.
Пилосос.

Зазвичай, пояснюючи етимологію слів. доходять до: «що походить від давнього ..... дієслова  .....-ти.

Кожне слово треба аналізувати окреме.

Коли «пилосос» можна відфутболити до російської мови і далі з'ясовувати, як вона до цього дійшла.
То «чортополох» інша справа, бо ще треба з'ясувати, що воно таке.
Етимологічні словарі змовились на тому, що чортополох палять, щоб відганяти чортів від худоби. Тобто лінгвісти дійшли до народної етимології. Що поробиш – така наука лінгвістика – без чорта не може.

Але я над лінгвістикою, тому вважаю, що перша основа у «чортополоху» та, що й у «очерета», і значення у неї не те, що у сучасного «чорта», а давнє - «різати». Тобто за змістом практично співпадає з синонімом «чортополоху» «будяком» - колоти, буцати.

Козолуп.
Дармограй.
Вітрогін.

З цими словами також потрібно розбиратись. Однак вони доволі факультативні.
Як прізвище «Козолуп» може виявитись і тюркським, бо у них «кизил», «гизил» - червоний, рудий, золотий.

Ось з «макітрою» і «макогоном» - можуть бути проблеми.

Цитата: Волод от января 22, 2022, 12:16
Вернигора, Перебийніс, .... – дія передує імені.

Бо наказовий спосіб.

Цитата: Волод от января 23, 2022, 10:49
Етимологічні словарі змовились на тому, що чортополох палять, щоб відганяти чортів від худоби.

Не самі етимологічні.

(Google) чортополох

Цитата: Zavada от января 24, 2022, 17:33
........

Цитата: Волод от января 23, 2022, 10:49
Етимологічні словарі змовились на тому, що чортополох палять, щоб відганяти чортів від худоби.

Не самі етимологічні.

(Google) чортополох

Я ж кажу: «Народна етимологія».

Ярослав.
Самоцвіт.
Білозір.
Коновал.

«Ярослав» - це давнє, чи правильно ми його розуміємо?
«самоцвіт» - це мабуть треба шукати в російській.
«білозір» - в польській, чеській
«коновал» - мабуть там же.

Цитата: Волод от января 23, 2022, 10:49
Кожне слово треба аналізувати окреме.

Коли «пилосос» можна відфутболити до російської мови і далі з'ясовувати, як вона до цього дійшла.
То «чортополох» інша справа, бо ще треба з'ясувати, що воно таке.
Етимологічні словарі змовились на тому, що чортополох палять, щоб відганяти чортів від худоби. Тобто лінгвісти дійшли до народної етимології. Що поробиш – така наука лінгвістика – без чорта не може.

Але я над лінгвістикою, тому вважаю, що перша основа у «чортополоху» та, що й у «очерета», і значення у неї не те, що у сучасного «чорта», а давнє - «різати». Тобто за змістом практично співпадає з синонімом «чортополоху» «будяком» - колоти, буцати.

Цікаво, чи не відбулась метатеза «лопух» - «полох»?

Цiкава тема.
I я тут  ще не забанений.

Цитата: AVIXA от мая 13, 2022, 14:29
Цiкава тема.
..... не забанений.

Тобто небаніт -  якось дивно звучить.   

Цитата: Волод от января 22, 2022, 12:16
Я вважаю, що слова на кшталт «криголама» - чужі для української мови. Звідкіля взагалі ця чи-то інкорпорація, чи-то ізоляція?
Чи скажімо «сіножать» - мабуть аналогічна «криголаму», бо жати можна не тільки сіно, а ламати не тільки кригу. Але звідки слово «сінокіс»? Навіть якщо від російського «сенокос»» звідки російське?  Адже косили переважно сіно, і це уточнення непотрібно.

Текст датований 1301 роком:
А се ѧ. кнѧзь. левъ. вызвали есмы слитовъскоѣ емлѣ два. братѣньцѧ. тутениѧ. а монтсѣка  дал  есмы  ѣма. оу  Перемыскоѣ волостѣ. село. добаневичь. исъ  землею. исъ  сѣножѧтми исъ  гаѣ

Цитата: Волод от января 22, 2022, 14:27
Я розумію, що в усьому класики завинили. Але чи виправдовує це нас?

В чому Ви намагаэтесь виправдатись?

Цитата: Волод от января 22, 2022, 12:16
Ще мені не подобається порядок основ в цих словах, бо скажімо в козацьких прізвищах: Вернигора, Перебийніс, .... – дія передує імені. Можна припустити що «криголами»  припливли до нас від росіян, але звідки вони в російській мові, адже і в російькій Ломоносов, а не Носоломов. Чи північні діалекти російської – окрема казка?

По-перше в росiйськiй мовi дiалектiв нема.
Дивно, але факт.
По-друге...
Я тут iнодi бавлюсь розшифровкою деяких мов бронзового вiку  i трохи пiзнiшого.
Грiх великий на даному форумi, але що поробиш.
В основному це двi мови, можливо дещо змiшанi, але вони все ще вiдлiчаються, в тiм числi побудовою.
I таки так, в однiй дiя передуэ iменi, в другiй напроти.   

 

Цитата: AVIXA от мая 13, 2022, 22:47

Цитата: Волод от января 22, 2022, 12:16
Я вважаю, що слова на кшталт «криголама» - чужі для української мови. Звідкіля взагалі ця чи-то інкорпорація, чи-то ізоляція?
Чи скажімо «сіножать» - мабуть аналогічна «криголаму», бо жати можна не тільки сіно, а ламати не тільки кригу. Але звідки слово «сінокіс»? Навіть якщо від російського «сенокос»» звідки російське?  Адже косили переважно сіно, і це уточнення непотрібно.

Текст датований 1301 роком:
А се ѧ. кнѧзь. левъ. вызвали есмы слитовъскоѣ емлѣ два. братѣньцѧ. тутениѧ. а монтсѣка  дал  есмы  ѣма. оу  Перемыскоѣ волостѣ. село. добаневичь. исъ  землею. исъ  сѣножѧтми исъ  гаѣ

Цитата: AVIXA от мая 14, 2022, 00:12
............................
По-перше в росiйськiй мовi дiалектiв нема.
Дивно, але факт.
По-друге...
Я тут iнодi бавлюсь розшифровкою деяких мов бронзового вiку  i трохи пiзнiшого.
Грiх великий на даному форумi, але що поробиш.
В основному це двi мови, можливо дещо змiшанi, але вони все ще вiдлiчаються, в тiм числi побудовою.
I таки так, в однiй дiя передуэ iменi, в другiй напроти.   

Щодо російської мови - треба визначитися, що воно таке.

Так, зараз, кажучи російська мова, мають на увазі мову, на якій розмовляють народні маси як за поребриком так і в Україні.
Але російська мова виникла не на підґрунті діалектів околиць Москви чи Костроми.
До Москви російська мова «панааєхала», як літературна мова, за часів Олексія Михайловича .......... Петра І з Києва разом з вченими монахами, а головне з працівниками типографій.
Ця мова виникла на теренах Литви, Білорусі, України, Румунії – як лінгва франка освічених шарів суспільства. Вона виникла в усіляких академіях, семінаріях і братствах.
До речі, там же виникла і назва «Россія», бо «Россія» - це теж понти освічених. На кшталт: а візмемео ми «ω» у греків, а подвоєння «сс»   у латинян, і хай усі бачать які ми освічені.
Понтоунія – одним словом.

Зрозуміло, що переважно на цю мову вплинуло все, що іде від Кирила і Мефодія та усіляких болгар: церковна мова, канцелярська мова ВКЛ і т.д. ну і трохи місцеві діалекти.


А ось коли ця мова опинилася на теренах Московії, то на неї почали впливати діалекти околиць Москви і Костроми, але оскільки ця мова стала мовою церкви, канцелярії, літератури – то стерти її балканське – уніатське походження не вдалося.


Коли ж ми розглядаємо давніші тексти. то треба звертати увагу на те, що вони також написані мовою болгарського походження за часів, коли навіть ще не склався полтавський діалект.

Не приведете приклади болгарського в приведенiм мною фрагментi?

Як на мене,  то в цему фрагментi болгаризмiв нiц.
А як на Вас?

Хм, Волод.
Тема Ваша бачиться менi "лженаучной".
Що вiдповiсте менi на це?

Цитата: AVIXA от мая 14, 2022, 09:04
Не приведете приклади болгарського в приведенiм мною фрагментi?

А Ви наведіть оригінал з усіма «сіножатями», «криницями», «ставом».
А то у мене десь на флешці є документ, що я прямий нащадок Великого Государя Дмитра Іоанича, і навіть бородавка у мене є.

Приведу.
Вечором.
Якщо до того часу встигнуть мене забанити, то зроблю це в "лженауке".
Але якщо Ви там не зареэстрованi, то особисто Вам нiчого доказати не зможу.
До речi, "ставки" в грамотах, написаних в Русi (не путати з Московiэю, тим бiльш що ii на той час ще i не було), в Литвi зазвичай "пруди".