Лингвофорум

Ловці думок

Обкладинка гарна.

ЦитироватьСелище було невелике – з десяток халуп, низьких, ледь не по стріхи заглиблених в землю, кільцем стояли довкруж невеличкого майдану з колодязем-журавлем. Біля колодязю лежав мертвий собака – роздутий як діжка, з висолопленим, чорним язиком. Над селом висіла глуха, мертвотна тиша – здавалося, навіть мала пташка не наважувалася завести поблизу своєї ранкової пісні. Тільки листя шепотіло на вітру, та стиха скрипіли віти.
Один з вояків висадив ногою двері ближньої халупи. Темрява, що панувала там, наче дим вивернулася назовні. Не наважившись перетнути порога, варяг нахилився, вдивляючись в чорне хатнє нутро.
- Мертві! – гукнув нарешті, і в голосі його лунав острах. – Всі мертві. Чоловік, дружина, дітлашня. Разом лежать...
- Прокляте місце... зачароване... - пролунав поміж воїнів пошепт, та ущухнув, тільки-но Віґдіс озирнулася.
Варяженка пройшла до колодязя, зазирнула в нього. Поміркувавши хвилину, вхопила журавля та занурила. Зі скреготом у присвітанковій тиші він опустився, хлюпнуло в глибині відро...
Складений з колод зруб наче вибухнув, чорна вода вдарило в хмарне небо, а за мить крижані бризки дощем впали на людей, що стояли поблизу. Нестерпний сморід вдарив у ніздрі, змусивши варягів відсахнутися – від води тхнуло мертвотою та падлом. Віґдіс, відкинута на декілька кроків, з повним люті стогоном відкинула колоду, що придавила їй ноги. З колодязя ж випросталася рука – біла як полотно, лискуча, з довгими чорними нігтями. За нею випросталася друга, а потім і голова – надута наче пухир, з чорним, проваленим носом, виряченими скляними очами, роззявленим синім ротом, в якому за білястими уламками зубів ворушилося щось темне й шпичасте.
   Потопельник, здоровезний як ведмідь, вибрався назовні. Голе тіло його, роздуте, як кухва, вкрите було темними плямами, чорними мацаками на ньому звивалися жирні п'явки, а величезний крендюх здригався і ворушився. Груди його були вкрити глибокими розрізами – хтось добряче пошматував зашкарублу шкіру, залишивши на ній довгу низку чаклунських знаків. Такі ж були й на плечах та мерця, менші – на долонях і чолі.
- Чого заклякли?! –ревнув Матс. – Заціпило? Рубайте потвору!
- Стояти!!! – перекрила його Віґдіс, вже на рівних, з мечем напоготові. – Всі в кільце. Пильнуйте, браття! Зараз почнеться...
З глухим ревінням потопельник посунув на Віґдіс. Та зустріла його спокійно, низько нахиливши голову, виставивши перед собою щит і меч. Щосили ляснула клинком по залізному обручу щита:
- Нуж бо, стерво! Потіш мя – я чекаю!
Розбуджені жахливим ревінням велетня, з халуп навколо почали вилазити мертві. Були вони темні і й покручені, наче старі корчаги, немов смерть прийшла до них в невимовних стражданнях. Рухалися, наче понівечені ляльки, шкутильгаючи і розхитуючись, затиналися, й падали, зводилися чи повзли... але робили це неймовірно швидко і з безтямною впертістю. Серця варягів не вдарили й тричі, як перші мерці вже дісталися їх.

Про автора:
Володимир Кузнєцов – письменник, музикант і гейм-дизайнер із міста Сєвєродонецьк. Українському читачеві відомий як майстер «темних жанрів» - жахів, містики та дарк-фентезі.

A Furry Witcher - про оповідання "Звіролов" зі збірки "Багряні ночі".

Нещодавно отримав доволі дивну пропозицію від знайомої, а саме опублікувати свої оповідання на новинному порталі «Вектор Ньюз». Погодився. Це стало доброю нагодою представити читачеві нескорочену версію оповідання «Роги».

Цитата: Python от сентября 16, 2017, 00:10
Коли перестали писати Ї після приголосних, спершу теж так думали

Ніби написання Ї після голосних на щось впливає...

Цитата: Drundia от августа 29, 2021, 02:29

Цитата: Python от сентября 16, 2017, 00:10
Коли перестали писати Ї після приголосних, спершу теж так думали

Ніби написання Ї після голосних на щось впливає...

Тут накладається ще й вплив російської орфографії, де И в усіх випадках. Що переноситься і на українську орфографію, і на вимову в обох мовах.

До чого тут російська орфографія, якщо інтервокальні йоти напівмертві?

Поверну тему у русло.
Fantastic: 7 книжок від українських авторів фентезі та фантастики
Про одне з оповідань "Багряних ночей" я писав.

Цитата: DarkMax2 от августа 11, 2021, 09:17
A Furry Witcher - про оповідання "Звіролов" зі збірки "Багряні ночі".

Цитата: Drundia от сентября  2, 2021, 16:04
До чого тут російська орфографія, якщо інтервокальні йоти напівмертві?

А    хто живе між голосними?

  Чи хоча б мешкає?

Цитата: Drundia от сентября  2, 2021, 16:04
До чого тут російська орфографія, якщо інтервокальні йоти напівмертві?

На той час, коли їх в українську орфографію впровадили, вони, очевидно, більше скидались на живих.

ЦитироватьСьогодні, до 130-річчя з дня народження Дж. Р. Р. Толкіна організатори конкурсного відбору до альманаху - співробітники Чернігівської міської центральної бібліотеки оприлюднили відеоролик: "Літературні читання "Стежками Середзем'я". Твори сучасних фантастів. До 130 - річчя Дж. Толкіна".
Там - запис уривків із творів переможців конкурсу. Потім ці оповідання й поезії побачать світ в альманасі.

Зміг прослухати тільки половину. За десять хвилин почув тільки два дієприслівника, і відчув тотальне домінування  «бути» і навіть «стати»  над «мати».     

У Польщі видадуть антологію української фантастичної прози.
Літературне кумівство:

ЦитироватьДопіру дізнався, що в оглядову антологію української фантастики "Мова Вавилону" поряд із творами класиків, як-от Гоголь і Франко, та знаних сучасників, як-от Макс Кідрук і Остап Українець, ввійде російськомовне оповідання "Простецы и хитрецы" перекладача з польської Сергія Легези. Не можу пояснити таку несподіванку нічим іншим, аніж товаришуванням Легези з Пузієм-Арєнєвим.

Я не читав, на жаль, оригінальні тексти добродія Легези, проте читав несхвальні відгуки на них. Тож маю сумнів у доцільності розміщення цього твору у вітрині нашої літератури. Тим паче, що Сергій Легеза невідомий українському читачеві як самостійний автор, а не перекладач. Його оповідання, написані як доважок для різних російськомовних антологій, досі не були зібрані у єдину авторську збірку, а головне: досі не були перекладені українською. Тому, на мою думку, присутність Легези у "Мові Вавилону" (в першому ж томі) щонайменше передчасна.

«Пазорі й ікла» або Гріх Легези.
Про "Ігри всерйоз".

Цитата: Sandar от декабря 11, 2017, 12:18Відкинуті як такі, що не підходять... Ну це ж смішна конструкція, це ж безглуздя. Чому люди за це хапаються? Дивовижа. Масове божевілля.

rejected as useless i все ловко. I не вiдкинутi, а iх вiдкинули/о як некориснi

Цієї осені в соцмережах була буря, коли Кокотюха заявив, що темне фентезі - не хорор. А заявив він це з нагоди призначення упорядником тематичної збірки хорор-оповідань.