Лингвофорум

Цитата: Sandar от октября 29, 2020, 15:23

Цитата: alant от октября 26, 2020, 22:31

Цитата: piton от октября 26, 2020, 20:39
Даже харьковчане не в курсе.

Я могу ошибаться, но слово уже исчезло из лексикона киевлян.

Ніколи не чув і не бачив в неті.

Ну вы даете.
Один Сергей местный ордынский язык знает.

Цитата: Sandar от октября 29, 2020, 18:06

Цитата: Python от октября 29, 2020, 16:21

Цитата: Sandar от октября 29, 2020, 15:30
Єрунда це весь цей синкретизм з палок і соплЄй.

Я б погодився, але якось аж надто самоілюстративно.

Бо я не мушу озиратися на карєнних кієвлян, каториє не ляблять суржик, ахаха))

Наявність чи відсутність корінних киян (а на ділі, часто не таких вже й корінних...) не впливає на синкретичний характер і самого суржику.

В принципі, що до української, що до російської в киян вимоги приблизно однакові: бажано, щоб це була чиста мова. На практиці, звичайно, мови киян можуть бути доволі суржикуватими, але це не вважається бажаним варіантом.

Цитата: Python от октября 29, 2020, 19:03

Цитата: Sandar от октября 29, 2020, 18:06

Цитата: Python от октября 29, 2020, 16:21

Цитата: Sandar от октября 29, 2020, 15:30
Єрунда це весь цей синкретизм з палок і соплЄй.

Я б погодився, але якось аж надто самоілюстративно.

Бо я не мушу озиратися на карєнних кієвлян, каториє не ляблять суржик, ахаха))

Наявність чи відсутність корінних киян (а на ділі, часто не таких вже й корінних...) не впливає на синкретичний характер і самого суржику.

В принципі, що до української, що до російської в киян вимоги приблизно однакові: бажано, щоб це була чиста мова. На практиці, звичайно, мови киян можуть бути доволі суржикуватими, але це не вважається бажаним варіантом.

Та пофіг. Я нікому не зобов'язаний робити свою мову якоюсь іншою ніж вона є.

Цитата: Sandar от октября 29, 2020, 20:58
Та пофіг. Я нікому не зобов'язаний робити свою мову якоюсь іншою ніж вона є.

Кажуть в свій час ще існував своєрідний "київський" суржик, носіїв якого практично не залишилось 

Цитата: Сергий от ноября 12, 2020, 09:16
Кажуть в свій час ще існував своєрідний "київський" суржик, носіїв якого практично не залишилось 

А хоч щось залишилось (звукозаписи чи письмові записи тих часів, коли він був більш поширений)? Взагалі, в чому його лінгвістичні особливості порівняно з іншими різновидами суржику (зокрема, з суржиком сучасних киян)? І про який саме період ідеться?

Цитата: Сергий от ноября 12, 2020, 09:16

Цитата: Sandar от октября 29, 2020, 20:58
Та пофіг. Я нікому не зобов'язаний робити свою мову якоюсь іншою ніж вона є.

Кажуть в свій час ще існував своєрідний "київський" суржик, носіїв якого практично не залишилось 

Малоймовірно.

Цитата: LUTS от ноября 17, 2020, 20:12

Цитата: Сергий от ноября 12, 2020, 09:16

Цитата: Sandar от октября 29, 2020, 20:58
Та пофіг. Я нікому не зобов'язаний робити свою мову якоюсь іншою ніж вона є.

Кажуть в свій час ще існував своєрідний "київський" суржик, носіїв якого практично не залишилось 

Малоймовірно.

Десь у якихось джерелах бачив згадки про мовні помилки, типові для мешканців українських міст років тах 1920-х — не схожі на сучасні русизми чи суржик, а деякі з них нині сприймаються як цілком літературні. В принципі, мовно-етнічна ситуація в українських містах тоді помітно відрізнялась від сучасної: окрім україно- та російськомовних, також були присутні носії ідишу та, в меншій мірі, польської. Ну і сама розмовна українська менше віддалилась від джерел. Тобто, в тих умовах у контактній зоні мав би сформуватись якийсь інший суржик, відмінний від сучасного.

Цитировать4. Заплава Десны: экологическая мозаика урочищ с заплавными лесами, лугами, старичными озёрами, руслом реки и песчаными пляжами.
5. Заплава Днепра, занятая лугами, старичными озёрами и осоковыми пойменными болотами.
6. Заплава Днепра, периодически затопляемая Киевским водохранилищем (экотонная зона)...
7. Киевское водохранилище (затопленная пойма Днепра).

Из Википедии

(wiki/ru) Гирло

Цитата: Python от октября 22, 2020, 23:39
Чи були російськомовні кияни зразком для російськомовних харків'ян та одеситів?

Майже впевненний, що ні. Думаю, взагалі нікому в цих містах не приходило в голову орієнтуватися у російській мові на киян (ну й зараз навряд чи приходить).

Цитата: LUTS от октября 26, 2020, 23:29

Цитата: alant от октября 26, 2020, 20:34

Цитата: piton от октября 22, 2020, 09:41
Мне киевские "хоботы" нравятся.

А што они только киевские?

Ніколи не чув.

Теж у такому значенні не зустрічав.

Цитата: Сергий от ноября 12, 2020, 09:16
Кажуть в свій час ще існував своєрідний "київський" суржик, носіїв якого практично не залишилось 

В історії Києва фігурує поняття "київський суржик", що його уведено до "Малої енциклопедії київської старовини" (автор – А. Макаров). На початку 19-го ст. людина, яка добре знала російську літературну мову, була в Києві рідкістю. Городяни спілкувалися українською і польською. Російська мова звучала тільки у вищому товаристві і серед чиновників на Печерську. У 1860 рр. київська інтелігенція почала переходити в побуті на українську. Робилося це шляхом простого змішування російських і українських висловів, так що в 1870-1880 рр. у будинках освічених горожан розмовляли невідомо на якій мові .

https://rastko.rs/rastko/delo/11935

Серед суржиків звичайного цивільного спілкування дуже цікавим є суржик міста Одеси і околиць, є київський суржик, харківський, полтавський, донецький, херсонський як найвизначальніші.

https://h.ua/story/136465/

Як російською сказати: Срібнокільська (вулиця)?

Сребнокольская?

Цитата: alant от ноября 19, 2020, 19:49
Як російською сказати: Срібнокільська (вулиця)?

Если калькировать, то Серебрянокольцо́вая. Но практически украинские русские будут говорить Срибнокильская.

Тут «-кільська» — від «кіл» чи «кільце»?

Вопросик не совсем по теме, просто вспомнил. В октябре был в Турции, в отеле там было полно украинцев. Говорят и на русском, и на украинском. Что удивило, что последние употребляли лишь "тоже", не услышал я "теж".
Насколько распространено такое явление?

Цитата: Python от ноября 19, 2020, 21:26
Тут «-кільська» — від «кіл» чи «кільце»?

Ще може хтось місцевий брав участь у Кільській регаті, зайняв друге місто, то в честь його вулиця Срібнокільська 

Цитата: piton от ноября 19, 2020, 21:35
. Что удивило, что последние употребляли лишь "тоже", не услышал я "теж".
Насколько распространено такое явление?

В розмовній українській — досить типово. «Теж» сприймається як більш літературне. В літературній українській — тільки «теж».

Цитата: Python от ноября 19, 2020, 22:10

Цитата: piton от ноября 19, 2020, 21:35
. Что удивило, что последние употребляли лишь "тоже", не услышал я "теж".
Насколько распространено такое явление?

В розмовній українській — досить типово. «Теж» сприймається як більш літературне. В літературній українській — тільки «теж».

Я частіше кажу "тож", ну і "тоже" тоже.

Цитата: LUTS от ноября 20, 2020, 00:27
ну і "тоже" тоже

Цитата: LUTS от ноября 20, 2020, 00:27
Я частіше кажу "тож"

Це інше значення. "Тож" = "тому". Я вам пишу, тож ваше право мене презірством засудити...

Цитата: Rusiok от ноября 19, 2020, 21:16

Цитата: alant от Як російською сказати: Срібнокільська (вулиця)?

Если калькировать, то Серебрянокольцо́вая.

Нет.

Цитата: Python от ноября 19, 2020, 21:26
Тут «-кільська» — від «кіл» чи «кільце»?

Назва походить від історичної місцевості Срібний Кіл.
(wiki/uk) Срібнокільська_вулиця_(Київ)

Срібний Кіл — місцевість у районі вулиці Срібнокільської. Топонім згадується ще з XVII століття, проте його значення досі неясне. З тюркської мови слово «кол» означає річкову затоку, рукав, тому Срібний Кіл міг бути назвою однієї з численних заток Дніпра.
(wiki/uk) Позняки

Цитата: Rusiok от ноября 20, 2020, 09:37

Цитата: LUTS от Я частіше кажу "тож"

Це інше значення. "Тож" = "тому".

Тож
...
3. присл., діал. Також, теж.
Оженивсь він із Оксаною, — Яковенка старого дочка, тож козацького хорошого роду (Марко Вовчок, I, 1955, 72);
Пізнав пан Турн пана Енея, А Турна тож Еней пізнав (Іван Котляревський, I, 1952, 280);
— Гнидині сини обидва, як хмара, а нічого — мовчать, тож хитрі. Хуторян за себе, мабуть, думають нацькувати (Андрій Головко, II, 1957, 85).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 172.

Цитата: Rusiok от ноября 20, 2020, 09:37

Цитата: LUTS от ноября 20, 2020, 00:27
Я частіше кажу "тож"

Це інше значення. "Тож" = "тому". Я вам пишу, тож ваше право мене презірством засудити...

Нє, те саме. В такому ж значенні.

В літературній українській "тож" - це дійсно інше, не те, що "теж". Там "тож" - це російське "так что". Але в розмовній (та, може, в діалектах, як сказано у словниковій статті, що навів Завада), як я розумію, "тож" може бути аналогом "теж" й "тоже" й на російську перекладатися саме як "тоже". Можливо, це в частині регіонів, може, усюди. Й не знаю, чи присутнє в розмовній кодифіковане значення "тож", або замість нього говорять "так що".

Цитата: From_Odessa от ноября 20, 2020, 21:02
В літературній українській "тож" - це дійсно інше, не те, що "теж". Там "тож" - це російське "так что". Але в розмовній (та, може, в діалектах, як сказано у словниковій статті, що навів Завада), як я розумію, "тож" може бути аналогом "теж" й "тоже" й на російську перекладатися саме як "тоже". Можливо, це в частині регіонів, може, усюди. Й не знаю, чи присутнє в розмовній кодифіковане значення "тож", або замість нього говорять "так що".

Дивно просто, що Русьок, який ніби в Дубні живе цього не чув.