Лингвофорум

Азбука русских словѧн

Аа аз
Бб буки
Вв вєдє
Гг глаголь
Дд добро
Єє єсть
Жж жівєте
Зз зємлѧ
Ии іже
Іі і
Кк како
Лл лѫдиє
Мм міслєтє
Нн наш
Оо он
Пп покоь
Рр рџі
Сс слово
Тт твєрдо
Уу ук
Фф фєрт
Хх хєр
Џџ џі
Чч червь
Шш ша
Щщ щѧ
Ьь єрь
Ѧѧ ѫс маліь
Ѫѫ ѫс большоь
Ее е
Өө ө
Җҗ җѧ


Система гласных

Гласные буквы делятся на две группы:
1) Базовые
а, е, і, о, у, '
данные буквы после согласных обозначают их твёрдость:
мама, шестъ, міла, ногу, под'єзд
после гласных и в началах слов не имеют перед собой йота:
агнец, Гоа, етотъ, поет, іграть, аіст, один, маоіст, утро, сутки
*"е" полностью заменяет собой "э", также остаётся на своём месте в позициях после твёрдых согласных и после гласных, когда оно не йотируется
**"і" полностью заменяет собою "ы", а также "и" в начале слова и после гласных, когда оно не йотируется
***' полностью заменяет собой "ъ", а также дефис -, кроме как в качестве переноса на новую строку.
2) Йотированные
ѧ, є, и, ө, ѫ, ь
данные буквы после согласных обозначают их мягкость:
пѧть, пєснѧ, книга, төтѧ, отсѫда, вьѫга
после гласных и в началах слов имеют перед собой йот:
ѧблонѧ, боѧрє, єль, боєџ, өж, маөр, ѫноша, моѫ, добріь
*"ѧ" полностью заменяет собой "я", "а" после мягких согласных, а также сочетание "йя" (майями); в принципе буква одна и та же, изменение лишь графическое
**"є" заменяет собой "е", за исключением описанных выше случаев, а также сочетание "йе" (фейерверк, Йемен)
***"и" остаётся на своём месте, за исключением вышеописанных случаев, а также заменяет собой сочетание *йи* (коль таковое понадобится написать в очередном заимствовании)
****"ө" полностью.заменяет собой "ё", "о" после мягких согласных, а также сочетания "йо" и "о" в сочетании ьо (батальон и пр.); графический вид изменён с целью похожести на "о", а также отличения внешнего вида от "е", дабы не иметь соблазн использовать в качестве "ё"
*****"ѫ" полностью заменяет "ю", "у" после мягких согласных.
******"ь" беззвучный йотованный гласный,  ставится на конце слов, коли то заканчивается мягкой согласной (если согласная на конце твёрдая, то он не ставится); в середине слова несёт разделительную функцию;
Кроме того полностью заменяет собою й, за исключением вышеописанных случаев.

Таким образом имеем пары: а-ѧ, е-є, і-и, у-ѫ, '-ь


Новая буква җ.
1) Ставится в словах, где исторически было слитное ж'д'ж', давшее ʑː, см. такие слова как дождь, езжу, брюзжать, мозжечок, вожжи дрожжи и д.р.
2) Механически ставим в церковнославянизмах на место сочетания жд.

Приставки на з, с:
всегда пишем з

Приставки раз, роз:
Всегда пишем о, за исключением случаев ударения на а: разум

Также во многом полностью солидарен с орфовики по части исправления словаря (необходимо поправить отражение аканья, как в слове каравай; замену исконно глухих звонкими, как в словах где, пчела и пр.)

P.S. также подумываю о введении ударений в написание текста. По-экспериментировал, выглядит уродливо. Причём при просмотре сайтов на греческом, или при чтении библилии на церковнославянском, ударения не выглядят уродством. Почему так?

— 10 апрєлѧ 2019 года астрофизики об'ѧвили о том, что они получили пєрвоє в істориі ізображениє чөрноь дірі, котораѧ находит'сѧ в џентрє галактики М 87 в созвєздиі Дєві. Что мі видим на етом снимкє?

— чөрнаѧ діра — ето нєвидиміь, но сильно гравитируѫщиь об'єкт, которіь притѧгиваєт к сєбє всө, что к нєь приближаєт'сѧ. Радиус окрєстностєь, которіє становѧт'сѧ своєго рода могилоь длѧ всєго, что в них попадаєт, прѧмо пропорџіонально свѧзан с массоь чөрноь дірі. Поетому єсли мі знаєм массу чөрноь дірі, то мі точно знаєм, на какоє розстоѧниє к нєь нєльзѧ приближать'сѧ, чтобі в нєө нє свалить'сѧ. Ето розстоѧниє назіваєт'сѧ горизонтом собітиь.
Астрофизики получили ізображениє нє самоь чөрноь дірі, а єө тєни. Ѧркоє колєчко на картинкє — ето аккрєџіонніь диск чөрноь дірі, состоѧщиь із очєнь горѧчєго газа. А чөрноє пѧтно в џентрє — ето тєнь чөрноь дірі, то єсть лучи свєта, которіє шли к нам на нєкотором розстоѧниі от нєө, но нє смогли прорвать'сѧ к нам і біли ізогнуті гравитаџієь чөрноь дірі. Радиус тєни примєрно в 2,5 раза больше горизонта собітиь.

— Что мі знаєм о чөрноь дірє в галактикє М 87?

— Галактика М 87 — ето очєнь крупнаѧ еллиптичєскаѧ галактика, котораѧ находит'сѧ в џентрє скоплєниѧ галактик Virgo, в созвєздиі Дєві. Ето практичєски самоє близкоє к нам скоплєниє галактик. Поетому учөніє, ізучѧѫщиє скоплєниѧ галактик, пєрвім дєлом смотрѧт на Virgo. М 87 ѧвлѧєт'сѧ гравитаџіоннім џентром скоплєниѧ. За врємѧ жізни скоплєниѧ ета галактика нагрєбла на сєбѧ массу с других окружаѫщих єө галактик, поетому она такаѧ большаѧ.

Как ізвєстно, в џентрє практичєски каждоь галактики єсть чөрнаѧ діра, масса котороь прѧмо пропорџіональна массє галактики. Свєрхмассивнаѧ чөрнаѧ діра в M 87 чрєзвічѧьно крупнаѧ — єө масса равна примєрно 6 милллиардам солнєчніх масс, что составлѧєт 0,2–0,3% от массі всєь галактики, — і очєнь активнаѧ. Она вібрасіваєт джеті — узкиє і длинніє струі плазмі. Ети струі ѧвлѧѫт'сѧ пєрєработаннім газом аккрєџіонного диска. Сначѧла газ аккрєџіонного диска сваливаєт'сѧ на чөрнуѫ діру, а потом вібрасіваєт'сѧ оттуда в видє узконаправлєнніх струь.

— Почєму учөніє нє могли получить такоє ізображениє раньше?

— До скоплєниѧ Virgo і галактики М 87 примєрно 16–17 мєгапарсєк, іли порѧдка 50 миллионов свєтовіх лєт. Чтобі получить ізображениє тєни чөрноь дірі с такого розстоѧниѧ, нужно очєнь хорошеє пространствєнноє разрєшениє тєлєскопов. Зємніє наблѫдєниѧ даже в очєнь хорошем астроклиматє, как правило, ограничєні. Один тєлєскоп ограничєн пространствєннім разрєшениєм доли угловоь сєкунді. Чтобі увидєть тєнь чөрноь дірі в галактикє М 87, пришлось достигнуть пространствєнного разрєшениѧ 10 '5 угловоь сєкунді. с таким разрєшениєм могут наблѫдать только інтєрфєромєтрі — систєма із нєскольких тєлєскопов, разнєсєнніх на достаточноє розстоѧниє мєҗѫ собоь.

Проєкт Event Horizon Telescope, с помощьѫ которого наблѫдали діру в М 87, — ето уникальнаѧ систєма. в нєө входили восємь тєлєскопов, разнєсєнніє практичєски на диамєтр Зємли. Тєлєскопі стоѧли в Антарктидє, на Гаваѧх, в іспаниі і наблѫдали чөрнуѫ діру на длинє волні 1,3 мм. Іх наблѫдєниѧ біли синхронизировані с помощьѫ чрєзвічѧьно точніх атомніх чѧсов, поетому тєлєскопі, раздєлєнніє многими тісѧчѧми киломєтров, работали абсолѫтно синхронно, что позволило свєсти всє получєнніє іми данніє в єдинуѫ картинку. Чтобі обработать пєтабаьті данніх, потрєбовались огромніє мощности і программноє обєспєчєниє, котороє разрабатівалось спєџіально длѧ етих уникальніх наблѫдєниь, поетому созданиє етоь картинки занѧло много врємєни.

— Что ето ізображениє дало наукє?

— На обічного чєловєка ізображениє чөрноь дірі проізводит сильноє впєчѧтлєниє. Но мі, астрофизики, нє біли удивлєні, потому что ети данніє полностьѫ соотвєтствовали нашім прєдставлєниѧм о том, как она должна віглѧдєть. Длѧ нас самоь впєчѧтлѧѫщєь вєщьѫ здєсь ѧвлѧєт'сѧ уникальніь інтєрфєромєтр, которіь позволил получить ету картинку. Вот єсли бі мі увидєли на нєь что'то другоє, ето бі дєьствитєльно нас шокировало.

Нєльзѧ́ сказать, что мі по етоь картинкє понѧли, как устроєні чөрніє дірі. Мі увидєли, что чөрнаѧ діра — ето чөрнаѧ діра, то єсть тємніь гравитируѫщиь об'єкт. Із данніх, которіє сущєствовали до етого ізображениѧ, нє слєдовало напрѧмуѫ, что в џентрє M 87 находит'сѧ імєнно чөрнаѧ діра. Когда вам говорѧт, что в џентрє каждоь галактики єсть чөрнаѧ діра, ето нєкаѧ екстраполѧџіѧ. На самом дєлє в џентрє каждоь галактики находит'сѧ тємніь гравитируѫщиь об'єкт. І чтобі доказать, что ето імєнно чөрнаѧ діра, а, допустим, нє скоплєниє нєьтронніх звєзд, нужно подобрать'сѧ очєнь близко, доьти практичєски до горизонта собітиь. Чєм ближе мі подбираємсѧ к об'єкту, тєм мєньше возможностєь длѧ других істолкованиь.

єщө мі увидєли, что мі нє очєнь сильно промахнулись по оџенкє массі. Мі розсчитіваєм массу чөрноь дірі, наблѫдаѧ вращєниє газа і звєзд в гравитаџіонном полє галактики. Чєм ближе к џентру галактики, тєм лучше, так как там вклад тємноь матєриі в гравитаџіѫ минималєн і доминируєт звєзднаѧ компонєнта. Сначѧла мі розсчитіваєм массу звєздноь компонєнті, затєм, по Ньѫтону, гравитаџіѫ. І потом мі видим, что пробніє чѧстиџі в етом гравитаџіонном полє движут'сѧ значитєльно бістрєє, чєм прєдписіваєт гравитаџіѧ звєздного компонєнта. Ізбіток гравитируѫщєь массі мі приписіваєм массє чөрноь дірі, котораѧ нє ізлучѧєт, но гравитируєт.

Масса чөрноь дірі в М 87 оџенивалась по скорости вращєниѧ газового диска вокруг нєө. Чєстно говорѧ, ети работі мнє внушали нєкоторіє подозрєниѧ, вєдь всєгда єсть опасность, что ізмєрѧєт'сѧ нє точнаѧ скорость кругового вращєниѧ, а супєрпозиџіѧ разніх движениь. Чтобі по скорости вращєниѧ газового диска точно оџенить массу џентрального об'єкта, нужно, чтобі ето вращєниє біло круговім, правильнім, а так как із дірі в М 87 бьѫт джеті, в дискє могут біть і нєкруговіє движениѧ. Но у астрофизиков нє біло другого способа оџенить массу чөрноь дірі. І оџенка в 6 миллиардов солнєчніх масс оказалась правильнаѧ: мі увидєли тєнь нужного размєра. Ето очєнь радуєт.

— Но как чөрнаѧ діра может вібрасівать гигантскиє струі плазмі, єсли она притѧгиваєт даже свєт?

— Вібрасіваєт, конєчно, нє сама чөрнаѧ діра, а аккрєџіонніь диск вокруг нєө. Вокруг активніх чөрніх дір вращѧєт'сѧ компактніь газовіь диск радиусом порѧдка одного парсєка. в таком газовом дискє работаєт вѧзкость. І газ нє просто крутит'сѧ, а потихоньку сдвигаєт'сѧ к џентру. Скорость, с котороь газ тєчєт по радиусу к џентру, зависит от разніх условиь: массі, тємпєратурі газового диска. І біваѫт такиє условиѧ, что газ тєчєт к џентру по радиусу аккрєџіонного диска так бістро, что чөрнаѧ діра, хотѧ она і заглатіваєт єго, нє может єго пєрєработать полностьѫ. Етот ізбіток вібрасіваєт'сѧ в џентральніх областѧх аккрєџіонного диска пєрпєндикулѧрно єму. Но почєму ети струі'джеті такиє узкиє? Очєвидно, потому, что там єсть магнитніє полѧ, которіє фокусируѫт газовіь поток.

— Как формируєт'сѧ галактика і какова роль чөрноь дірі в етом проџессє?

— чөрніє дірі впєрвіє біли обнаружені по очєнь бістрому движениѫ газа і звєзд в џентрах галактик. Мі можем посчитать, какуѫ гравитаџіѫ создаєт звєзднаѧ компонєнта в џентрє галактики. Когда начѧлись наблѫдєниѧ с космичєским тєлєскопом Хаббла с разрєшениєм тогда єщө 0,1 угловоь сєкунді, біло обнаружено, что вблизи џентра звєзді і газ движут'сѧ значитєльно бістрєє, чєм єсли бі притѧгивали только звєзді. І тогда заговорили о свєрхмассивніх чөрніх дірах, то єсть об'єктах, которіє вносѧт вклад нє в ізлучєниє, но в гравитаџіѫ.

Когда біла замєчєна свѧзь мєҗѫ массоь чөрноь дірі і массоь галактики, пєрвім дєлом возникла ідєѧ, что чөрніє дірі і галактики ростут одноврємєнно. Ето хорошо укладівалось в прєдставлєниє о том, как формируѫт'сѧ, ростут і еволѫџіонируѫт галактики. Каждаѧ галактика набираєт своѫ звєзднуѫ компонєнту чєрєз прєвращєниє газа в звєзді. Проџесс звєздообразованиѧ очєнь бурніь. Массивніє звєзді, которіє роҗѧѫт'сѧ із газа, жівут нєдолго, но очєнь много відаѫт енєргиі как в ізлучєниі, так і в звєздном вєтрє, турбулизуѫт газовуѫ срєду. Із'за того, что газ очєнь сильно тєрѧєт равновєсиє, он может падать в џентр і подпитівать чөрнуѫ діру, і она будєт рости практичєски одноврємєнно і пропорџіонально звєздноь компонєнтє. Ето біла очєнь красиваѧ ідєѧ. Но, к сожалєниѫ, наблѫдєниѧ нє подтвєрдили, что ето дєьствитєльно так.

в послєдниє годі тєлєскопі достигли очєнь ранних стадиь еволѫџіи Всєлєнноь. Мі наблѫдаєм далєкиє об'єкті в красніх смєщөниѧх 6, 7, 8, которіє относѧт'сѧ к епохє мєнєє миллиарда лєт послє Большого взріва. Красноє смєщөниє — ето наблѫдаємоє длѧ всєх далєких галактик і квазаров (активніх ѧдєр галактик) понижениє чѧстот ізлучєниѧ, свидєтєльствуѫщєє об удалєниі етих істочников друг от друга. Єсли прєдположіть, что квазарі і галактики росли одноврємєнно, то етого врємєни нє хватаєт длѧ того, чтобі віростить чөрнуѫ діру с массоь миллиард солнєчніх масс в спокоьном рєжімє. І нєвозможно даже прєдставить рєжім, в котором ето біло бі возможно. Поетому сєьчѧс стала популѧрна ідєѧ, что сущєствовали нєкиє зародіші чөрніх дір, которіє постєпєнно стали обростать галактиками. То єсть чөрніє дірі — ето нєчто пєрвичноє.

— Но как в таком случѧє поѧвились чөрніє дірі?

— ето очєнь сложніь вопрос. До того как віѧснилось, что сущєствовали зародіші свєрхмассивніх чөрніх дір массоь 103–105 масс Солнџа, прєдполагалось, что саміє пєрвіє чөрніє дірі — ето продукті еволѫџіи массивніх звєзд. Ето біло гипотєтичєскоє звєздноє насєлєниє типа 3, котороє образовалось на зарє еволѫџіи Всєлєнноь із водорода і гєлиѧ. Ети звєзді с типичніми массами нєсколько сотєн масс Солнџа еволѫџіонируѫт мєнєє чєм за миллион лєт і схлопіваѫт'сѧ в чөрніє дірі звєздніх масс, мєньше ста масс Солнџа. Такиє чөрніє дірі сєьчѧс наблѫдаєт LIGO, когда ловит гравитаџіонніє волні от іх слиѧниѧ. Но как получить зародіші массоь 103–105 масс Солнџа? Сєьчѧс расџвєтаєт пішнім џвєтом џеліь букєт тєориь, і ни одна із них пока нє ѧвлѧєт'сѧ общєпринѧтоь. А нєкоторіє із них і вовсє екзотичєскиє.

— Может ли наше Солнџе в проџессє еволѫџіи стать чөрноь діроь?

— Нє может. Нашему Солнџу длѧ етого нє хватит массі. в чөрнуѫ діру может схлопнуть'сѧ под дєьствиєм собствєнноь гравитаџіи только очєнь массивнаѧ звєзда. А наше Солнџе, масса которого равна одноь солнєчноь массє, на общєь шкалє ѧвлѧєт'сѧ очєнь малєнькоь звєздоь. звєзді, у которіх масса мєньше 8 масс Солнџа, в конџе жізни остіваѫт і прєвращѧѫт'сѧ в бєліє карлики. Малєнькиє звєзді тоже сжімаѫт'сѧ под дєьствиєм собствєнноь гравитаџіи, но нє так сильно, как большіє.

— Может ли сущєствовать чөрнаѧ діра, єсли єь нєчєм питать'сѧ?

— Может. Напримєр, Стрєлєџ A*, чөрнаѧ діра в џентрє нашеь Галактики, плохо питаєт'сѧ. Мі всєго в 8 килопарсєках от нєө, ето довольно близко. І поетому даже в оптичєских наблѫдєниѧх — конєчно же, в хорошіх астроклиматичєских условиѧх — мі видим звєзді совсєм близко к етоь чөрноь дірє, в долє парсєка. Ети звєзді вращѧѫт'сѧ вокруг чөрноь дірі очєнь бістро. Одна із етих звєзд под названиєм S2 за 15 лєт полностьѫ замікаєт еллиптичєскуѫ орбиту. Учөніє просто долгиє годі фотографировали џентр галактики і слєдили, как год за годом ета звєзда смєщѧлась і в конџе конџов замкнула орбиту. Віѧснилось, что строго по Кєплєру в фокусє еллипса сидит гравитируѫщиь об'єкт с массоь 4 миллиона солнєчніх масс.

Наша чөрнаѧ діра нє свєтит. Он нє вібрасіваєт джетов. Ни в оптикє, ни в ближнєм інфракрасном диапазонє нєт постоѧнного ізлучєниѧ от нашеь чөрноь дірі. в рєнтгєнє очєнь'очєнь слабіь поток. Єго с трудом там нащупали. Но гравитаџіѧ показіваєт, что она там точно єсть. Согласно общєь тєориі относитєльности еьнштєьна, орбита об'єктов у чөрноь дірі должна нємного поворачивать'сѧ. І она дєьствитєльно поворачиваєт'сѧ строго согласно прєдсказаниѧм: когда S2 замкнула орбиту во второь раз, стало замєтно, как сдвигаєт'сѧ точка орбиті, наіболєє близкаѧ к чөрноь дірє.

— А почєму учөніє наблѫдали за чөрноь діроь в Дєвє, а нє в нашеь Галактикє?

— На прєсс'конфєрєнџіи ето толком нє об'ѧснили. Ізвєстно біло і по слухам, і по прєдваритєльнім статьѧм, что на самом дєлє они наблѫдали два об'єкта: нашу чөрнуѫ діру Стрєлєџ A* і діру в M 87. Почєму імєнно іх? Наша чөрнаѧ діра нє очєнь массивнаѧ, но зато самаѧ близкаѧ із свєрхмассивніх чөрніх дір. А чөрнаѧ діра в М 87, хоть і подальше, імєєт колоссальнуѫ массу.

ѧ нє вхожу в проєкт EHT і могу только прєдполагать. Возможно, с нашеь чөрноь діроь у них просто ничєго нє получилось. Чтобі інтєрфєромєтр мог построіть красивуѫ картинку, лучи нє должні ідти чєрєз очєнь турбулєнтнуѫ газовуѫ срєду. Мі вмєстє с нашім Солнџем находимсѧ в дискє нашеь Галактики і смотрим на џентр чєрєз 8 килопарсєк мєжзвєздноь срєді. Когда субмиллимєтровіє лучи ідут к нам от чөрноь дірі, по пути із'за турбулєнтности газовіх обвлаков могут возникнуть разнообразніє мєрџаниѧ, із'за которіх інтєрфєромєтр нє может построіть такуѫ же красивуѫ картинку, как длѧ чөрноь дірі в М 87.

— в фильмє «интєрстєллар» чөрнаѧ діра — ето кротоваѧ нора. Может ли ето біть на самом дєлє?

— к нашеь Всєлєнноь сєьчѧс прикладіваѫт саміє разніє тєориі. Єсть і такиє, которіє позволѧѫт отоҗєствлѧть чөрнуѫ діру с кротовоь нороь, котораѧ соєдинѧєт сосєдниє всєлєнніє. Єсли ві падаєтє в чөрнуѫ діру в нашеь Всєлєнноь, то в сосєднєь ві вілєтаєтє наружу із бєлоь дірі. Но єсть много почтєнніх тєориь, в которіх такиє кротовіє норі нєвозможні.

— Может ли одна чөрнаѧ діра вращѧть'сѧ вокруг другоь чөрноь дірі?

— Может. Когда тєорєтики строіли своѫ тєориѫ одноврємєнного построєниѧ звєздноь массі галактики і массі џентральноь чөрноь дірі, они прєдполагали, что важнім собітиєм в жізни галактики ѧвлѧєт'сѧ слиѧниє с другоь галактикоь. Єсли сливаѫт'сѧ двє массивніє галактики, іх чөрніє дірі оказіваѫт'сѧ в џентрє суммарноь галактики і нєкотороє врємѧ составлѧѫт двоьнуѫ систєму. в конџе конџов они сливаѫт'сѧ, і мі можем наблѫдать за гравитаџіонніми волнами.

— в какоь момєнт умираєт чөрнаѧ діра?

— Мнє кажет'сѧ, они могут жіть вєчно. Сущєствуєт мєханизм іспарєниѧ чөрніх дір по Хокингу, но он работаєт только длѧ совсєм крошечніх чөрніх дір. Свєрхмассивніє чөрніє дірі, наоборот, нагрєбаѫт на сєбѧ массу і только ростут.

— Получѧєт'сѧ, чөрнаѧ діра в ітогє с'єст нашу Галактику?

— в нашеь Галактикє очєнь скромнаѧ чөрнаѧ діра: она дотѧгиваєт'сѧ до полпарсєка от сєбѧ. А до нас єь єщө 8 килопарсєк. Чтобі єө почувствовать, нужно подоьти к нєь очєнь близко. За ближаьшіє миллиарді лєт она врѧд ли віростєт, потому что аккрєџіѧ на нєө практичєски нє ідєт, і пока нєѧсно, за счєт чєго она может увєличить'сѧ.

А смысл в сим каков? "Я" и "ю" не шибко красивы были?

Цитата: LUTS от ноября 10, 2020, 22:47
А смысл в сим каков? "Я" и "ю" не шибко красивы были?

Лично мне ѧ больше нравится, чем я. Ю же в условиях наличия і и о выглядит сомнительно. Если менять её на что-то, то из арсенала подходит только юс большой. А коли для него упрощённого варианта не имеем, то за ним подтягивается и старое начертания юса малого

Также это укладывается в мою негласную концепцию: буквы, подобные латинским, не йотируются и не смягчают согласных, а буквы эксклюзивные для кириллицы и йотируются и смягчают. "Я" же подобен латинскому R.  А "ю" сочетанию io