Лингвофорум

Python
>>>  Ну і живі люди, звчичайно ж — навіть у Києві повно живих нативних носіїв, попри стереотипне уявлення про його русифікованість.

Уявлення не стереотипне, а досвідне. Більшість українофонів стидаються української.

Цитата: Sandar от октября 29, 2020, 15:03
Python
>>>  Ну і живі люди, звчичайно ж — навіть у Києві повно живих нативних носіїв, попри стереотипне уявлення про його русифікованість.

Уявлення не стереотипне, а досвідне. Більшість українофонів стидаються української.

Тим, хто стидається, не проблема й зовсім на російську перейти — проживши в Києві достатньо довго, людині рано чи пізно жити в постійному страху набридає, вона або переходить на російську як основну, або просто визнає за собою право говорити українською. Такого, щоб усі поголовно україномовні вдома українською, не вдома — лише російською (бо ой лишенько, що ж люди подумають, як я по-своєму, по-простому...), в наш час уже нема (хоча наприкінці минулого століття справді приблизно так і було). Ставлення до публічної україномовності в Києві змінюється: якщо 20 років тому український камінгаут вимагав подолання себе, відокремлював людину від натовпу, то зараз це простіше, ніж начепити на себе вишиванку (а тоді й вишиванка була екзотикою) — ну, говорить людина українською, а он через кілька метрів ще хтось так само — тобто, це взагалі не та ознака, що робить людину особливою. Багато хто перемикається на мову співрозмовника, але якщо 20 років тому це було типовіше для україномовних, то зараз помічаю, як і російськомовні в розмові зі мною перемикаються на українську.

Хто стидається, так це люди з провінції, які живуть уявленнями про Київ невідомо-якої давності. Або в них якісь свої причини (скажімо, діалект, що надто кидається в вічі).

Стидаються, стидаються, я багато цього бачу. Українська в Києві абсолютно не функціонує як мова розборок, наприклад.

Цитата: Python от октября 29, 2020, 17:24
проживши в Києві достатньо довго, людині рано чи пізно жити в постійному страху набридає

У безособовому реченні дієприслівник може вживатися тільки у тому випадку, якщо у складі присудка є інфінітив.

https://lubbook.org/book_221_glava_46_Tema_46._Dієprislіvnik,_tip.html

Та й то — не завжди.

Можуть бути ускладненідієприслівниковим зворотом такі безособово-інфінітивні конструкції, у структурі яких інфінітив поєднується із суб'єктивно-модальними компонентами на зразок: треба, необхідно, можна, доцільно, варто, слушно, доречно, бажано, можна, можливо, що виражають модальні значення можливості, необхідності, бажаності, облігаторності та под., наприклад: Умотивовуючи відповідь на запит, слід керуватися...; Обґрунтувавши заявлену позицію, необхідно відмовити...; Посилаючись на законодавчий акт, варто стежити...; Переконуючи співбесідника, можна скористатися...; Помилково вважаючи цю позицію виправданою, не можна залишити поза увагою...; Надсилаючи запит, слушно було б потурбуватися про... .

https://olesya12142111.blogspot.com/2020/07/blog-post_30.html

Цитата: Zavada от октября 29, 2020, 18:06

Цитата: Python от октября 29, 2020, 17:24
проживши в Києві достатньо довго, людині рано чи пізно жити в постійному страху набридає

У безособовому реченні дієприслівник може вживатися тільки у тому випадку, якщо у складі присудка є інфінітив.

https://lubbook.org/book_221_glava_46_Tema_46._Dієprislіvnik,_tip.html

Та й то — не завжди.

Можуть бути ускладненідієприслівниковим зворотом такі безособово-інфінітивні конструкції, у структурі яких інфінітив поєднується із суб'єктивно-модальними компонентами на зразок: треба, необхідно, можна, доцільно, варто, слушно, доречно, бажано, можна, можливо, що виражають модальні значення можливості, необхідності, бажаності, облігаторності та под., наприклад: Умотивовуючи відповідь на запит, слід керуватися...; Обґрунтувавши заявлену позицію, необхідно відмовити...; Посилаючись на законодавчий акт, варто стежити...; Переконуючи співбесідника, можна скористатися...; Помилково вважаючи цю позицію виправданою, не можна залишити поза увагою...; Надсилаючи запит, слушно було б потурбуватися про... .

https://olesya12142111.blogspot.com/2020/07/blog-post_30.html

Завада, це повний брєд, читайте Курило, в Пайтона все ок.

Цитата: Sandar от октября 29, 2020, 18:04
Стидаються, стидаються, я багато цього бачу. Українська в Києві абсолютно не функціонує як мова розборок, наприклад.

На Троєщині живу, а в розборках не бував.

Ну, так, для демонстрації роздутого статусу російська більш придатна. Українська, підкачана «крутими» русизмами, годиться для якихось провінційних розборок, мабуть, але для Києва це показати себе низькостатусним заробітчанином. У чистому ж вигляді, це мова культурних людей та скромних бабусь-пенсіонерок — нею особливо не побикуєш. Хоча, якщо напирати саме на свою інтелігентність (а не бикуватість), або ж «розборки» мають політичний підтекст, то тут уже є сенс — просто це незовсім типовий випадок розборок.

Цитата: Python от октября 29, 2020, 18:40
На Троєщині живу, а в розборках не бував.

Я за 3 тижні проживання на вул. Марини Цвєтаєвої, під час практики, встиг побувати. Але то давно було.

Цитата: Sandar от октября 29, 2020, 18:04
Стидаються, стидаються, я багато цього бачу. Українська в Києві абсолютно не функціонує як мова розборок, наприклад.

Через те і кумедно виглядають польські гопніки, які використовують слова, які українською звучать вишукано. Заслуховуєшся прямо. Якби ще не "курва" через слово, то виглядало б, як дискусія при захисті наукової роботи.

Цитата: Sandar от октября 29, 2020, 18:04
Стидаються, стидаються, я багато цього бачу. Українська в Києві абсолютно не функціонує як мова розборок, наприклад.

Існує деяка частка функціонування української в Києві як мови розборок, і обов'язковість української в сферах, зазначених у Законі України.

Цитата: Vlad26t от октября 30, 2020, 07:24

Цитата: Sandar от октября 29, 2020, 18:04
Стидаються, стидаються, я багато цього бачу. Українська в Києві абсолютно не функціонує як мова розборок, наприклад.

Існує деяка частка функціонування української в Києві як мови розборок, і обов'язковість української в сферах, зазначених у Законі України.

Так юридично говорите, ніби «Закон України про правила проведення розборок» цитуєте

Цитата: Vlad26t от октября 30, 2020, 07:24

Цитата: Sandar от октября 29, 2020, 18:04
Стидаються, стидаються, я багато цього бачу. Українська в Києві абсолютно не функціонує як мова розборок, наприклад.

Існує деяка частка функціонування української в Києві як мови розборок, і обов'язковість української в сферах, зазначених у Законі України.

Де Ви бачили агресивну українську в Києві?

Цитата: Python от октября 30, 2020, 13:16

Цитата: Vlad26t от октября 30, 2020, 07:24

Цитата: Sandar от октября 29, 2020, 18:04
Стидаються, стидаються, я багато цього бачу. Українська в Києві абсолютно не функціонує як мова розборок, наприклад.

Існує деяка частка функціонування української в Києві як мови розборок, і обов'язковість української в сферах, зазначених у Законі України.

Так юридично говорите, ніби «Закон України про правила проведення розборок» цитуєте

Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»

Цитата: Sandar от октября 30, 2020, 20:53

Цитата: Vlad26t от октября 30, 2020, 07:24

Цитата: Sandar от октября 29, 2020, 18:04
Стидаються, стидаються, я багато цього бачу. Українська в Києві абсолютно не функціонує як мова розборок, наприклад.

Існує деяка частка функціонування української в Києві як мови розборок, і обов'язковість української в сферах, зазначених у Законі України.

Де Ви бачили агресивну українську в Києві?

Питання в тому, чи витримає українська мова сучасного Києва перетворення її на загальноагресивну? Це ж не регулятор, а індикатор: має існувати соціальна група зі статусом достатньо високим, щоб прояв агресії з її боку сприймався як належне, для якої та чи інша мова є основною. Якщо це щось близьке до криміналітету (якась іншореспубліканська мафія, наприклад), то її основна мова буде, ймовірно, російською. Якщо це мова великих грошей (які виросли з того ж криміналізованого середовища) — аналогічно. З якою соціальною групою може асоціюватися українська мова як прояв сили? Хіба що АТОшники, праворадикали та ін. — але й тут  українська  мова не має абсолютної переваги, співіснуючи з російською. Проте, радикалізація по цій лінії теж зіграла певну роль:  як мінімум, носія української намагаються не провокувати, бо мало що там за вибухова суміш усередині його свідомості. Переходити на українську, щоб закосити під когось із цієї категорії — ну, це складно, до такої психологічної атаки ще не додумались, здається.

А от українська як «мова добра» сприймається вже цілком адекватно. Кажу «вже», бо ще з десяток років тому можна було почути думку про принципово україномовних як «людей з претензіями», які провокують конфлікти, і з якими краще не мати справи. Нині  (після того, як на хвилі патріотизму багато хто перейшов від прихованої україномовності до відкритої, плюс додалися мовні неофіти), висловлювач подібних поглядів ризикує накликати на себе хвилі гніву — в сучасних правилах це вже він сам показує себе «людиною з претензіями», що не потрапляє в ритм. В принципі, це теж важливий здобуток: говорити українською як культурна людина й не почуватися диваком. Для розборок між гопниками це, може, й не настільки актуально, але, скажімо для середовища айтішників чи інших представників середнього класу це має значення.

Цитата: Python от октября 30, 2020, 23:13

Цитата: Sandar от октября 30, 2020, 20:53

Цитата: Vlad26t от октября 30, 2020, 07:24

Цитата: Sandar от октября 29, 2020, 18:04
Стидаються, стидаються, я багато цього бачу. Українська в Києві абсолютно не функціонує як мова розборок, наприклад.

Існує деяка частка функціонування української в Києві як мови розборок, і обов'язковість української в сферах, зазначених у Законі України.

Де Ви бачили агресивну українську в Києві?

Питання в тому, чи витримає українська мова сучасного Києва перетворення її на загальноагресивну? Це ж не регулятор, а індикатор: має існувати соціальна група зі статусом достатньо високим, щоб прояв агресії з її боку сприймався як належне, для якої та чи інша мова є основною. Якщо це щось близьке до криміналітету (якась іншореспубліканська мафія, наприклад), то її основна мова буде, ймовірно, російською. Якщо це мова великих грошей (які виросли з того ж криміналізованого середовища) — аналогічно. З якою соціальною групою може асоціюватися українська мова як прояв сили? Хіба що АТОшники, праворадикали та ін. — але й тут  українська  мова не має абсолютної переваги, співіснуючи з російською. Проте, радикалізація по цій лінії теж зіграла певну роль:  як мінімум, носія української намагаються не провокувати, бо мало що там за вибухова суміш усередині його свідомості. Переходити на українську, щоб закосити під когось із цієї категорії — ну, це складно, до такої психологічної атаки ще не додумались, здається.

А от українська як «мова добра» сприймається вже цілком адекватно. Кажу «вже», бо ще з десяток років тому можна було почути думку про принципово україномовних як «людей з претензіями», які провокують конфлікти, і з якими краще не мати справи. Нині  (після того, як на хвилі патріотизму багато хто перейшов від прихованої україномовності до відкритої, плюс додалися мовні неофіти), висловлювач подібних поглядів ризикує накликати на себе хвилі гніву — в сучасних правилах це вже він сам показує себе «людиною з претензіями», що не потрапляє в ритм. В принципі, це теж важливий здобуток: говорити українською як культурна людина й не почуватися диваком. Для розборок між гопниками це, може, й не настільки актуально, але, скажімо для середовища айтішників чи інших представників середнього класу це має значення.

Хаха, бачив недавно дуже крутого атовця, який соромиться рідної української і забив на неї по жизні. І він типу націоналіст))
Через то я й казав десь тут (може в іншій темі) недавно, шо я ##@# весь це ідіотський укра́інскій синкретизм, це треба бути шизіком, шоб триматись за це і вважати це своїм.

Я б міг би зобразити типову україномовну розборку, які в нас відбуваються. Але ж матюки... А без них як?

Якщо матюки опустити, чи годитиметься ця мова для захисту наукової роботи?

(Студент мовчки кладе на стіл роздруковану роботу й, пильно вдивляючись у очі викладачеві, довго стоїть на місці).

З 11-тої хвилини.

Цитата: Python от октября 31, 2020, 20:26
Якщо матюки опустити, чи годитиметься ця мова для захисту наукової роботи?

(Студент мовчки кладе на стіл роздруковану роботу й, пильно вдивляючись у очі викладачеві, довго стоїть на місці).

Та ні, там буде забагато дієслова "чуєш". При захисті його ніби нечасто вживають. 

Цитата: R от октября 31, 2020, 21:02

З 11-тої хвилини.

Шо за хірь?

Нинї навіть в усїх навіть коротких інтерв'ях у новинних сюжетах дуже багато людей говорять українською, чого років 10 тому не було.

Цитата: Sandar от октября 29, 2020, 18:08
Завада, це повний брєд, читайте Курило, в Пайтона все ок.

"Повний брєд" — дешо з того, що ви з нею вважаєте нормою.

(Google) дієприслівниковий

Мова змінюється, і зараз не все, що колись було прийнятним, таким залишилося.

Цитата: Zavada от ноября  2, 2020, 14:07
Мова змінюється, і зараз не все, що колись було прийнятним, таким залишилося.

Зазвичай аргумент «мова змінюється» застосовують для виправдання нового узусу всупереч застарілій прескриптивній нормі. Якщо ж ідеться про нове прескриптивне правило, що суперечить як старому прескриптивному правилу, так і сучасному узусу, це вже незовсім зміни мови як такої.