Лингвофорум

Цитата: Волод от октября  3, 2019, 10:24
В грецькому оригіналі невідомо що, бо слово унікальне, в інших давніх текстах його нема.  Слово «насущний» навряд було б  унікальним.

Морфологічно ж легко розбирається: "який на буття".
Можна переутворити кальку: насутній. "Набутний", на жаль, уже має інший сенс.

Цитата: Волод от октября  3, 2019, 10:24Слово «насущний» навряд було б  унікальним.

Було новотвором, але прижилося.

Цей префікс може бути «на» але у значенні «зверху», тобто «надсущний».
https://anatomy_terms.academic.ru/379/эпи-

Єпископ - наглядач.
Епіграф - напис.
Тут повний збіг зі слов'янською.

Цитата: Волод от октября  3, 2019, 10:24
В грецькому оригіналі невідомо що, бо слово унікальне, в інших давніх текстах його нема.  Слово «насущний» навряд було б  унікальним.

Цитироватьἐπιούσιος
— for the coming day, sufficient for the day, NTest. (From ἡ ἐπιοῦσα [ἡμέρα] — "the coming day".)

Цитироватьἔπειμι (B)
II. of Time, come on or after: mostly in part. ἐπιών, οῦσα, όν, — following, succeeding, instant, ἡ ἐπιοῦσα ἡμέρα — the coming day, Hdt.3.85, Ar.Ec.105, Pl.Cri.44a;

Отже, дієприкметника в раніших текстах нема, але утворений він регулярно, й вираз, з якого він походить, є ажно в трьох класиків: Геродота, Арістофана та Платона.

ἔπειμι це надійти, себто прийти.
Ми ж про

ЦитироватьFrom ἐπι- (epi-, "on") +‎ οὐσία (ousía, "existence") +‎ -ιος (-ios, adjectival suffix). Not attested outside of the Lord's Prayer in Matthew 6:11 and Luke 11:3, in the phrase τὸν ἄρτον ἡμῶν τὸν ἐπιούσιον (tòn árton hēmôn tòn epioúsion), traditionally rendered as "give us our daily bread".

εἶμι /êː.mi/ → /ˈi.mi/ → /ˈi.mi/ - йти,
εἰμί /eː.mí/ → /iˈmi/ → /iˈmi/ - бути.
"Огласовка" важлива.

Чому в українських перекладах до Бога звертаються в однині?

Цитата: DarkMax2 от октября  3, 2019, 11:06
Єпископ - наглядач.
Епіграф - напис.
Тут повний збіг зі слов'янською.

В українській «наглядати» те саме що і «надглядати», а «напис» те саме що і «надпис».

Де ще, крім цієї молитви, слово «насущний» вживається у власному значенні (а не як елемент усталеного виразу, що відсилає нас до цієї ж молитви)? Чим насущний хліб відрізняється від щоденного хліба?

Цитата: Python от октября  3, 2019, 15:49
Де ще, крім цієї молитви, слово «насущний» вживається у власному значенні (а не як елемент усталеного виразу, що відсилає нас до цієї ж молитви)? ....

Нащо його вживати?  Воно ж не кошерне.

Цитата: Python от октября  3, 2019, 15:49
... Чим насущний хліб відрізняється від щоденного хліба?

«надсущний» від «щоденного» відрізняється ж.

Цитата: Python от октября  3, 2019, 15:49
Де ще, крім цієї молитви, слово «насущний» вживається у власному значенні (а не як елемент усталеного виразу, що відсилає нас до цієї ж молитви)? Чим насущний хліб відрізняється від щоденного хліба?

Зі Словаря Грінченка:

Він... крівавицею добува той насущник.
Як то тяжко той насущний люде добувають.

З СУМ-11

НАСУ́ЩНИК, НАСУ́ШНИК, а, чол., розм. Хліб як продукт харчування. Жив [чоловік] собі, хвалити бога, Не багато, не убого, Усе ж рідний мав куток І насушника шматок (Іван Манжура, Тв., 1955, 150); Ти духом літаєш в край щастя, братерства, ладу і добра! За волю воюєш, про волю співаєш, а тут тебе гне за насущник жура!.. (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 191); Був білий той хліб не у нас, а для нас — Черствого насущника скиба (Леонід Первомайський, II, 1958, 146).

НАСУ́ЩНИЙ, розм. НАСУ́ШНИЙ, а, е. Який має важливе життєве значення, украй необхідний. Небагато у нас у давнину було людей, котрі посміли б і зуміли б так близько доторкатися до насущних духовних потреб нашого народу (Іван Франко, XVI, 1955, 429); Свої вірші й поеми, повісті й оповідання наші літератори присвячують насущним проблемам сучасності (Літературна Україна, 26.I 1955, 3);
//  у знач. ім. насущний, розм. насушний, ного, чол. Те, що необхідне для прожитку, існування. А я стою, похилившись, Думаю, гадаю. Як то тяжко той насушний Люди заробляють (Тарас Шевченко, I, 1951, 251).
♦ Хліб насущний (насушний) — необхідне для прожитку, існування. Натрудився, видно, за день чоловік, дошукуючись хліба насущного, ломом довбаючи мерзлу землю по хуторах у багачів (Олесь Гончар, II, 1959, 159); Раніш селянина давили межі, панські володіння, вічні турботи про хліб насушний (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 31).

Цитата: Волод от октября  3, 2019, 15:56

Цитата: Python от октября  3, 2019, 15:49
... Чим насущний хліб відрізняється від щоденного хліба?

«надсущний» від «щоденного» відрізняється ж.

Звісно, то у Вас уже якесь "архіважно" ленінське.

Цитата: DarkMax2 от октября  3, 2019, 16:39

Цитата: Волод от октября  3, 2019, 15:56

Цитата: Python от октября  3, 2019, 15:49
... Чим насущний хліб відрізняється від щоденного хліба?

«надсущний» від «щоденного» відрізняється ж.

Звісно, то у Вас уже якесь "архіважно" ленінське.

Ленінське «архи-»  украінською буде не «над-», а «най-»: «найважливіше».

Цитата: Волод от октября  3, 2019, 13:27
Чому в українських перекладах до Бога звертаються в однині?

А де в множині, крім французької?

До батька треба звертатись у множині.

Цитата: Волод от октября  4, 2019, 10:09
До батька треба звертатись у множині.

Згадав, що є унікуми, що вважають поважне звертання у множині кацапщиною

Цитата: Волод от октября  4, 2019, 10:09
До батька треба звертатись у множині.

Доволі пізня інновація — в народних піснях до батьків частіше тикають.

Цитата: DarkMax2 от октября  4, 2019, 10:18

Цитата: Волод от октября  4, 2019, 10:09
До батька треба звертатись у множині.

Згадав, що є унікуми, що вважають поважне звертання у множині кацапщиною

Это понятное предположение. Но, по-видимому, выканье на Украине действительно начало распространяться раньше.

А як бути з ієрархією дієслів у молитві, чи там суцільний дієслівний егалитарізм.

Цитата: Awwal12 от октября  4, 2019, 12:08

Цитата: DarkMax2 от октября  4, 2019, 10:18

Цитата: Волод от октября  4, 2019, 10:09
До батька треба звертатись у множині.

Згадав, що є унікуми, що вважають поважне звертання у множині кацапщиною

Это понятное предположение. Но, по-видимому, выканье на Украине действительно начало распространяться раньше.

Якщо комусь буде цікаво: Откуда пошло поверье, что в Древней

Цитата: DarkMax2 от февраля 12, 2019, 09:50

Цитата: Awwal12 от февраля 12, 2019, 09:45
В русских памятниках XVII в., которых вагон и маленькая тележка, нет ни одного случая обращения к одному человеку на "вы", хоть бы к царю. А как с украинскими?..

З кінця ХІV.

Цитата: Python от октября  4, 2019, 11:22

Цитата: Волод от октября  4, 2019, 10:09
До батька треба звертатись у множині.

Доволі пізня інновація — в народних піснях до батьків частіше тикають.

"Дякую я вам, тату. Підмітала я вам хату...", "Мамо моя, ви вже стара, а я краси-и-ива й молода-а-а" 

Я за «тістечка».
В цьому тексті описана перемога, до того ж, для тих хто ще має сумніви, перемога зображена декілька раз.
А «тістечка», амністія, очищення – це атрибути свята.

Цитата: Волод от февраля 17, 2018, 07:59
Бог, навіть коли сипав ману з неба, все ж покладав на людей її збір.

Хіба вона не летіла через роти зразу до шлунків?

Цитата: Волод от октября  3, 2019, 10:24
В грецькому оригіналі невідомо що, бо слово унікальне, в інших давніх текстах його нема.  Слово «насущний» навряд було б  унікальним.

Цитироватьἐπι-ούσιος 2 относящийся к (каждому) наступающему дню, т. е. повседневный, насущный (ἄρτος NT).

Як жебрацтво щоденного хлібу співвідноситься з візантійським гаджетом до цієї молитви:
«Бо Твоє є Царство, і сила і слава», тобто «Бо твої держава, і військо, і церква»?