Лингвофорум

Цитата: Pawlo от февраля  5, 2014, 15:54
Психологія

душологія, психознавство, психовідання, душезнавство? 

Цитата: Сергий от февраля 12, 2014, 12:43

Цитата: Pawlo от февраля  5, 2014, 15:54
Психологія

душологія, психознавство, психовідання, душезнавство? 

Якщо вже перекладати термін, то послідовно й до кінця.

Психологія = роздягайство.

Цитата: oveka от февраля 12, 2014, 17:11
Психологія = роздягайство.

А нудизм тоді як?

Цитата: Python от февраля 12, 2014, 23:25

Цитата: oveka от февраля 12, 2014, 17:11
Психологія = роздягайство.

А нудизм тоді як?

голякізм. 

Цитата: Python от февраля 12, 2014, 23:25

Цитата: oveka от февраля 12, 2014, 17:11
Психологія = роздягайство.

А нудизм тоді як?

голодупство.

Цитата: Python от февраля 12, 2014, 17:01

Цитировать
душологія, психознавство, психовідання, душезнавство? 

Якщо вже перекладати термін, то послідовно й до кінця.

щось забагато правил як на мою рідну мову. товаришу, а ви певні, що ви наш, робоче-козацький?  хоч так і бути - душесловіє, людиносуттєсловіє, людинословіє.

Цитата: DarkMax2 от февраля 12, 2014, 23:26

Цитата: Python от февраля 12, 2014, 23:25

Цитата: oveka от февраля 12, 2014, 17:11
Психологія = роздягайство.

А нудизм тоді як?

голодупство.

пхе. ви думаєте чемні пани-прохвесори будуть вживати подібну говірку у наукових розмовах? 

Цитата: Сергий от февраля 12, 2014, 23:26
людинословіє

антропологія ж. І -словіє мало б спроститися до -слов'я чи -слів'я.

Цитата: Python от февраля 12, 2014, 23:31

Цитата: Сергий от февраля 12, 2014, 23:26
людинословіє

антропологія ж. І -словіє мало б спроститися до -слов'я чи -слів'я.

словіє теж можна. по старожитньому. а щодо іншого - нам же треба не лише дослівний переклад, а щоб слово суть передавало. як варіант - самознавство, власнознавство, власнословіє.

Цитата: Сергий от февраля 12, 2014, 23:26
щось забагато правил як на мою рідну мову. товаришу, а ви певні, що ви наш, робоче-козацький?

Селянсько-козацький
Саме робітників серед предків, здається, не було — зразу на вчителів та інженерів вивчились. Тому за неграмотність битиму штангенциркулем.

Цитата: Python от февраля 12, 2014, 23:36

Цитата: Сергий от февраля 12, 2014, 23:26
щось забагато правил як на мою рідну мову. товаришу, а ви певні, що ви наш, робоче-козацький?

Селянсько-козацький
Саме робітників серед предків, здається, не було — зразу на вчителів та інженерів вивчились. Тому за неграмотність битиму штангенциркулем.

робочий - це трудовий, робоча людина, трудовий козак. робота вона і у вчителя робота і у інжинера. не применшуйте велику євразійську робоче-християнську ідею в її первозданній неповторності. 
p.s. а штангенциркуль видає в вас масона, - не забувайте, не всі українські трударі здатні зрозуміти їхню тонку душу і самозречення в ім'я вільного людства. 

Цитата: Сергий от февраля 12, 2014, 23:39
штангенциркуль видає в вас масона

Так у них просто циркуль. Штангенциркуль — інструмент інженера-просвітника, що несе прогрес людству.

Цитата: Python от февраля 12, 2014, 23:48
Так у них просто циркуль. Штангенциркуль — інструмент інженера-просвітника, що несе прогрес людству.

а масон - то просто трудовий козак-будівельник. тільки не всі це розуміють. 

Повертаючись до підмету. Чимось мені подобаються реетимологізовані запозичення, назразок ὁλοκαύστος => голокіст чи over => оверх ©. Ідея в тому, щоб максимально передати значення слова, не руйнуючи форми.

Цитата: Python от февраля 13, 2014, 01:03
Повертаючись до підмету. Чимось мені подобаються реетимологізовані запозичення, назразок ὁλοκαύστος => голокіст чи over => оверх ©. Ідея в тому, щоб максимально передати значення слова, не руйнуючи форми.

ви маєте на увазі ось так: психологія - пшиколохія?

Цитата: Сергий от февраля  4, 2014, 14:55

Цитата: DarkMax2 от января 15, 2014, 10:48

Цитата: Iyeska от января 15, 2014, 10:40
тётто

От вирішив українізувати популярне на форумі слово. Традиційно ё відповідає українське е: мёд - мед, Гёте - Гете. А подвоєні приголосні спрощуються.
тето. Впізнаємо "-то". Вуаля! "Те-то".

"отеньке" мабуть буде ще кумедніше.

Хм, чому таки кумедне? Гадаю, "отеньке" як раз лучить отсему "тётто". 

Цитата: DarkMax2 от февраля  5, 2014, 14:45

Цитата: Pawlo от февраля  5, 2014, 14:26
А от як забавно у нас переклали слово "тіпа" у свій час.

До речі, я би форсив у мові "кшталту" замість "типу".

Словаци дуже за'тсимь користаѭть слѡвьце "akože", чеси "jako". А осе на Закарпаттѣ дьля отсёго ѥ чудесьнє слѡвьце "hеи", извычаино кажѫть [hɪ] або [heː].

Цитата: Python от февраля 13, 2014, 01:03
Повертаючись до підмету. Чимось мені подобаються реетимологізовані запозичення, назразок ὁλοκαύστος => голокіст чи over => оверх ©. Ідея в тому, щоб максимально передати значення слова, не руйнуючи форми.

host — гіст?

forma > хвѡрьма (укр. пиджин: хвiрма).

Хоча, се нѣ "незвичаине" слово, чи яко ѥ то розумѣти...

Цитата: Drundia от февраля 13, 2014, 01:57
host — гіст?

Гіст — той, хто гостує гостя,
гість — той, хто гостює в госта

Тако и norma > нѡрьма (УП: нiрма). Ѡтты, //gen.pl. хворем~хворьм, норем~норьм, ис т.зв. роскупленням приголосък, мѣсть [-rm].

Цитата: Python от февраля 13, 2014, 02:23
Гіст — той, хто гостує гостя,
гість — той, хто гостює в госта

У народній мові -ити продуктивніше за -увати. Тож, виходить, що гост гостить гостя.

Мені здавалось, для відіменникових дієслів -увати якраз більш продуктивне, дієслова на -ити, що виникають від них згодом, часто мають сленговий відтінок. Крім того, гостити може бути похідним як від гіст, так і від гість (що, власне, й спостерігається в російській), тоді як гостувати чітко вказує на належність іменника, з якого його утворено, до твердої групи.

Цитата: Python от февраля 13, 2014, 04:18
часто мають сленговий відтінок.

Я ж руською мовою чорним по синьому написав «у народній мові». Просто цікаво може вийти, коли дієслова на пряму й зворотну дію — те саме. Нагадує оте «його пішли» й под.