Лингвофорум

Вопрос ко всем: как часто приходилось Вам встречаться с чередованием Ґ-ДЖ?

Цитата: Krymchanin от июня 24, 2009, 00:13
опрос ко всем: как часто приходилось Вам встречаться с чередованием Ґ-ДЖ?

У якій мові?

В украинском.

Цитата: Krymchanin от июня 24, 2009, 00:13
Вопрос ко всем: как часто приходилось Вам встречаться с чередованием Ґ-ДЖ?

Ні разу. При чергуванні ґ може замінюватись на з (дзиґа — дзизі). Ймовірно, при переході в шиплячу проривна вимова також не зберігається, і ґ чергується з ж.

Цитата: Python от июня 24, 2009, 00:58
Ні разу. При чергуванні ґ може замінюватись на з (дзиґа — дзизі).

Странно. Слыхал, что это ошибка, связанная с долгим отсутствием буквы ґ в алфавите, хотя, возможно, не на все слова это подходит.

До речі Miller з англійської — мельник.

А от що стосується калькування з російської, і хто за яким принципом запозичує, не треба перекручувати. Не ми одні маємо мову без звука що позначається літерою ü (за МФА [y]), але зі звуками [i ] та [u ], і не ми одні передаємо цей звук через свій [u ], але достатньо й таких хто передає як [i ]. Те саме з Ґете. Наприклад болгари пишуть Гьоте, Мюнхен, а серби — Гете, Минхен.

Голосні визначаються за трьома основними ознаками: огубленість, висота, та ряд (кожна з яких визначає частоту звукових коливань, як фізичних явищ, одного з трьох формантів). Нажаль для цих от ö та ü повних відповідників у нашій мові нема, але є такі, що відповідають оригінальним за двома ознаками, відповідно о—е, та у—і, от один і обираємо. Непослідовно — так, в одному випадку нехтуємо огубеністю, а в іншому передністю, але ж на це можуть бути й об'єктивні причини. Наприклад після м'яких приголосних український /u/ переднішає більше за /o/, та й сам по собі трохи передніший.

Росіянам узагалі легко, їх голосні заднього ряду переднішають більше за наші, а оте так зване /o/ після м'яких приголосних, яке позначається літерою ё можливо навіть точний відповідник оригінального звука, нічого страшного що попередній приголосний пом'якшується, німці все одно приголосні за твердістю—м'якістю не розрізняють.

Цитата: Krymchanin от июня 24, 2009, 01:23

Цитата: Python от июня 24, 2009, 00:58
Ні разу. При чергуванні ґ може замінюватись на з (дзиґа — дзизі).

Странно. Слыхал, что это ошибка, связанная с долгим отсутствием буквы ґ в алфавите, хотя, возможно, не на все слова это подходит.

Ви маєте рацію. (Дзиґа-дзидзі). Ось так.

Ага, вроде того. Дзиґа - дзидзi - дзиджин.

Цитата: rocker от июля 16, 2009, 08:09
Ви маєте рацію. (Дзиґа-дзидзі). Ось так.

Цитата: rocker от июля 16, 2009, 08:09
Ага, вроде того. Дзиґа - дзидзi - дзиджин.

А не "дзизі"-"дзижин"?

Друга палаталізація живе й перемагає. Що там "дзидзі" - я стрічав людей, які вживають форми "блодзі", "у Люксембурдзі". При тому, що наші пращури в свій час вже позбавилися змички в цій африкаті.

Цитата: Conservator от июля 19, 2009, 08:11
А не "дзизі"-"дзижин"?

Нет, именно с дз - дж.

І що, багато є словників, де б «ґ» чергувалося з «дж» та «дз», а не «ж» та «з»?

За Словником Грінченка зменшувальне від «дзиґа» — «дзижка», а не «дзиджка», за аналогією книга—книжка. Тобто зімкненого елемента нема. А ви кажете...

Наскільки мені відомо в українську мову дзвінкі африкати потрапили набагато пізніше ніж відбувалася друга й третя палаталізація. Все починалося з ґ—ж—з, при чому перша частина є й у російській мові, а вже потім при перетворення ґ—г новий звук просто унаслідував чергування старого.

А якщо вже казати про другу й третю палаталізацію, то результатом мають бути не африкати, а альвеолярний [д] і заальвеолярний [д], у вимові яких порівняно зі звичайним зубним [д], що його вимовляють в українській мові, чується відповідно характерний свистячий, і шиплячий відзвук, але вони все ж таки не мають сильного фрикативного елемента, властивого африкатам.

Мою матір звати Інґа (гадаю, герм. "Inge" слід транскрибувати саме через "ґ" ). То я щоразу телефоную Індзі?

Див. вище. Ґ чергується з З, Ж. Чергування ґ-дж-дз, хоч на інтуїтивному рівні й виглядає логічно, практикою не підтверджується.

Дякую Вам, пане Пітоне, ви мене вспокоїли Може, слід якось втовкмачити це авторам правопису?

Чергування можливе в діалектах, де дʼ>ґʼ  виґіти - виджу.