Лингвофорум

Цитата: Conservator от января 13, 2012, 21:11

частина "українських" поліських діялектів від української літературної далі за СБЛМ.

Таких вже немає 

Цитата: LUTS от января 13, 2012, 21:15
Таких вже немає

пацієнт скоріше живий ніж мертвий. звісно, вони майже вимерли, але є досі села й носії, яких фіґ зрозумієш знайомий діялектолог, який про їх сучасний стан пише, їздив цього літа Чернігівською областю, глухими хуторами, давав мені послухати, то я просто в шоці був, думав, що всіх цих дифтонгів та купи незрозумлої лексики нема - а ні, є. тільки що в містах їхні носії на літературщину переходять одразу

Цитата: Conservator от января 13, 2012, 21:26

Цитата: LUTS от января 13, 2012, 21:15
Таких вже немає

пацієнт скоріше живий ніж мертвий. звісно, вони майже вимерли, але є досі села й носії, яких фіґ зрозумієш знайомий діялектолог, який про їх сучасний стан пише, їздив цього літа Чернігівською областю, глухими хуторами, давав мені послухати, то я просто в шоці був, думав, що всіх цих дифтонгів та купи незрозумлої лексики нема - а ні, є. тільки що в містах їхні носії на літературщину переходять одразу

А от про Чернігівщину я чомусь не подумав. Можливо там ще й збереглося.   

Цитата: Conservator от января 13, 2012, 21:26

Цитата: LUTS от января 13, 2012, 21:15
Таких вже немає

пацієнт скоріше живий ніж мертвий. звісно, вони майже вимерли, але є досі села й носії, яких фіґ зрозумієш знайомий діялектолог, який про їх сучасний стан пише, їздив цього літа Чернігівською областю, глухими хуторами, давав мені послухати, то я просто в шоці був, думав, що всіх цих дифтонгів та купи незрозумлої лексики нема - а ні, є. тільки що в містах їхні носії на літературщину переходять одразу

Підтверджую, є такі — у мене навіть дехто з родичів родом звідти (хоча й вживу чути ту мову не доводилось — лише з других рук, розказували, як важко було зрозуміти тамтешню мову). Втім, настільки відособлені діалекти — скоріш виняток, ніж правило. Та ж русинська, наприклад, здається незрозумілою переважно через швидкий темп і мадяризми, тоді як Ӱ й Ы в сприйнятті наддніпрянців спокійно ототожнюються з І та И.

Цитата: LUTS от января 13, 2012, 21:29
А от про Чернігівщину я чомусь не подумав. Можливо там ще й збереглося.

ага. а товариш, із яким працювали разом, із Минського р-ну Чернігівщини, коли з баткьами говорить своїм діялектом, то теж прикольно. ніби як українська (чистим діялектом він уже не може, на даль, КНУ Шевченка відучив ), але без ікавізму на місці о, лише де е. ну й без акання, тож далеко не бєларуська. в приголосні твердіші. специфічна мелодика мови така.

Цитата: Python от января 13, 2012, 21:39
вживу чути ту мову не доводилось — лише з других рук, розказували, як важко було зрозуміти тамтешню мову

мені цьогорічних авдіозаписів виявилося достатньо ще прикол, що як він приходив у села записувати зразки, то його постійно запитували, хто молодше трохи - "а з якої ви секти?" ніхто крім проповідників протестантських у ці хутори майже не потрапляє...

Цитата: Conservator от января 13, 2012, 21:39

Цитата: LUTS от января 13, 2012, 21:29
А от про Чернігівщину я чомусь не подумав. Можливо там ще й збереглося.

ага. а товариш, із яким працювали разом, із Минського р-ну Чернігівщини, коли з баткьами говорить своїм діялектом, то теж прикольно. ніби як українська (чистим діялектом він уже не може, на даль, КНУ Шевченка відучив ), але без ікавізму на місці о, лише де е. ну й без акання, тож далеко не бєларуська. в приголосні твердіші. специфічна мелодика мови така.

Ага, саме звідти. На місці ô там вимовляється дифтонг оу: напр., «коут» замість «кіт».

Цитата: Python от января 13, 2012, 23:21
Ага, саме звідти. На місці ô там вимовляється дифтонг оу: напр., «коут» замість «кіт».

саме в його селі дифтонгу вже нема, просто

• . але то в мовленні його і його батьків (мати - вчителька, батько - відставний офіцер), тобто, певно, освіта стерла цю особливість. а решта села, цілком можливо, що зберігає.
  
  

про дифтонги у діалектах чернігівщини написано тут по-науковому: http://phonetica.files.wordpress.com/2010/11/09.pdf

Для того, щоб говорити про одне і те ж необхідно вказувати район Чернігівщини, а інколи навіть і населений пункт. Діалекти Чернігівщини не тільки різні, а й відносяться до різних мов. Якщо на півдні - це українська, то на крайній півночі це будуть діалекти білоруської з цілою купою перехідних варіантів між ними. Але діалекти і досі живі в селах. Дуже часто вони зберігають в собі дуже архаїчні сліди. Якось звернув увагу на наявність як динамічного, так і тонічного наголосу в говірках крайньої півночі області.
Наприклад, слово "ходив" (минулий час, чоловічий рід) вимовляють χȃʣiu̯ з циркумфлексом на першому складі при динамічному наголосі на другому (можлива вимова і без африкатизації передньоязичного). Зрозуміло, що в усіх випадках наявності циркумфлексу історичне о переходить в а.

ЦитироватьДля того, щоб говорити про одне і те ж необхідно вказувати район Чернігівщини, а інколи навіть і населений пункт. Діалекти Чернігівщини не тільки різні, а й відносяться до різних мов. Якщо на півдні - це українська, то на крайній півночі це будуть діалекти білоруської з цілою купою перехідних варіантів між ними. Але діалекти і досі живі в селах. Дуже часто вони зберігають в собі дуже архаїчні сліди. Якось звернув увагу на наявність як динамічного, так і тонічного наголосу в говірках крайньої півночі області.
Наприклад, слово "ходив" (минулий час, чоловічий рід) вимовляють χȃʣiu̯ з циркумфлексом на першому складі при динамічному наголосі на другому (можлива вимова і без африкатизації передньоязичного). Зрозуміло, що в усіх випадках наявності циркумфлексу історичне о переходить в а.

что за диалект украинского ? (я всё понял , вот бы весь украинский был таким  )

Цитата: Python от января 13, 2012, 23:21

Цитата: Conservator от января 13, 2012, 21:39

Цитата: LUTS от января 13, 2012, 21:29
А от про Чернігівщину я чомусь не подумав. Можливо там ще й збереглося.

ага. а товариш, із яким працювали разом, із Минського р-ну Чернігівщини, коли з баткьами говорить своїм діялектом, то теж прикольно. ніби як українська (чистим діялектом він уже не може, на даль, КНУ Шевченка відучив ), але без ікавізму на місці о, лише де е. ну й без акання, тож далеко не бєларуська. в приголосні твердіші. специфічна мелодика мови така.

Ага, саме звідти. На місці ô там вимовляється дифтонг оу: напр., «коут» замість «кіт».

Напевно Менський район мається на увазі?
Цікаво, а з якого саме населеного пункту? В Менському районі переважають монофтонги. На місці о не тільки о звучить. Північ району характеризується істотною огубленістю і ще північніше (Корюківський район) наближається до у. На на північному сході району і далі на схід в Сосницькому і Корюківському він вимовляється як ø.
Дифтонгізація можлива в частині району над Десною і південніше. Там не рідко можна почути висхідний u̯o.

ЦитироватьНапевно Менський район мається на увазі?
Цікаво, а з якого саме населеного пункту?

Дягова, якщо я нічого не наплутав (бо чув давно і з третіх рук). Щодо достовірності передачі вимови також не впевнений — родичі звідти говорять зі мною звичайною українською, дягівської говірки на власні вуха чути, на жаль, не доводилось.

Для Дягови таке теоретично можливо. Село знаходиться в південній частині району. Хоча монофтонги там переважають. Дифтонги там - скоріше результат місцевих міграцій. з ще більш південних населених пунктів.

Цитата: Python от апреля  2, 2012, 17:45
Дягова, якщо я нічого не наплутав (бо чув давно і з третіх рук). Щодо достовірності передачі вимови також не впевнений — родичі звідти говорять зі мною звичайною українською, дягівської говірки на власні вуха чути, на жаль, не доводилось.

з Дягови в мене друг, щоправда він навчався в Ніжині, а тоді в Києві, то особливості його мови затерлися. з батьками він спілкується нібито майже тамтешньою говіркою (чув лише телефонні розмови його з ними), цікаво, що майже без ікавізму. але дифтонгів саме в його мові не чув.

часто в гості запрошував, якщо з жінкою виберемося, то послухаю людей там, таке завжди цікаво

Відсутність там ікавізму - це норма. До того ж село знаходиться на відстані не більше 30 км від межі з діалектами білоруської мови. Там буде тільки о і його варіанти. Про о в місцевих говірках і його тяжіння до у писав Виноградський Ю. С. (Українська діалектологія і ономастика, К., 1964) на матеріалі пам'яток XVII-XVIII століть. Перший, на скільки мені відомо, поверховий опис місцевих діалектів і їх межі був наведений ще Шафонським в "Черниговского намесничества топографическом описании" (кінець XVIII ст.).
Місцеві діалекти дуже архаїчні і практично не  зазнали змін протягом дуже багатьох століть на фонетичному рівні.
І взагалі, вважати говірки півночі Чернігівщини українськими можна з величезною натяжкою Деякі з них взагалі є білоруськими (на північ від Чернігова зі східною межею - річкою Снов). Про українські говірки на Чернігівщині можна говорити більш упевнено на південь від Десни.

Цитата: Sergeich7485 от апреля  2, 2012, 21:11
вважати говірки півночі Чернігівщини українськими можна з величезною натяжкою Деякі з них взагалі є білоруськими (на північ від Чернігова зі східною межею - річкою Снов). Про українські говірки на Чернігівщині можна говорити більш упевнено на південь від Десни.

повторюєте загальновідомі речі

а взагалі, оскільки українська й бєларуська являють собою єдиний діялектний континуум, говорити про те, що будь-які говірки є бєларуськими чи українськими - навіть центральні для них - не зовсім коректно