Лингвофорум

http://uk.wikipedia.org/wiki/Великдень

Цитировать
Жили троє братів-мисливців: Тур, Пан і Яр. Зібрались вони якось на полювання.
Вийшли в степи неозорі, а жайворонки так розспівалися, що аж небо дзвенить. Вражено зупинився Яр і мовив:
— Не хочу я, братове, турів полювати, молодих биків стрілами поціляти,
а хочу оце поле зорати та засіяти зерном, та зібрати врожай, та хліба напекти людям на здоров'я.
Тільки-но він отаке проказав, як з неба опустилися золотий плуг і золоте ярмо.
І гукнув старший брат Тур:
— Се моє!
Хотів схопити плуга — аж він полум'ям зайнявся. Відсахнувся в страхові Тур.
— Се моє! — прокричав середульший брат. Але і йому сахнуло полум'я в лице.
— Ні, братове, се моє, — всміхаючись, мовив Яр.

В украинском языке есть слово "се" или это опечатка/ошибка? Архаизм? Здесь не нашел. А если такое слово действительно есть, что оно значит: "це" или "усе"? По контексту вроде "це" больше подходит.

у Грінченка (початок 20 сторіччя) - майже скрізь "сей, ся, се" замість "цей, ця, це". Поки що ще не архаїзм, але вже до того наближається.

(це < оце < от-се)

се=це, діалектизм швидше, може є і в літературній мові, а ще (по-моєму) так писали на Західній Україні до революції...

читав недавно у вірші що це запозичення з литовськой.

Цитата: Mitya(Msk-Stuttgart) от июля 11, 2007, 15:14
читав недавно у вірші що це запозичення з литовськой.

ні, радше з індонезійської.

ЦитироватьПоки що ще не архаїзм, але вже до того наближається.

Чому ж, це слово цілком можна вважати архаїзмом — в сучасній мові воно майже не вживається (крім випадків, коли мові намагаються надати архаїчного вигляду). Діалектизм — можливо, але це, скоріш, архаїчна форма, що збереглась в одних діалектах і зникла в інших.

Спасибо за этимологию. А в слове ще тоже начальная гласная так выпала? А какой она была, эта гласная. Если было *още... то начинает мистическим образом напоминать болгарский... никогда не знал кстати что Пасха по-украински это Великдень... как по-болгарски (название Пасхи в котором я знал). Замечал еще параллели, но сейчас не помню какие... Кстати где-то на западе Украины проживает болгарская община, не так ли?

Интересно что вышло бы если б территории Румынии и Болгарии поменялись местами. (темка для любителей альт. истории )

Цитата: "sknente" от
А в слове ще тоже начальная гласная так выпала? А какой она была, эта гласная. Если было *още... то начинает мистическим образом напоминать болгарский...

Ні, не була.
Імовірніше *єще.

Цитата: sknente от июля 12, 2007, 01:51
Спасибо за этимологию. А в слове ще тоже начальная гласная так выпала? А какой она была, эта гласная. Если было *още... то начинает мистическим образом напоминать болгарский... никогда не знал кстати что Пасха по-украински это Великдень... как по-болгарски (название Пасхи в котором я знал). Замечал еще параллели, но сейчас не помню какие... Кстати где-то на западе Украины проживает болгарская община, не так ли?

Интересно что вышло бы если б территории Румынии и Болгарии поменялись местами. (темка для любителей альт. истории )

Болгари живуть в Україні компактно на південному заході: в Одеській області, Болградський район.

Цікаво також, що українською - Великдень (Великий день), тоді як польською - Wielkanoc (Велика ніч).

Цитата: ou77 от июля 11, 2007, 12:57
се=це, діалектизм швидше, може є і в літературній мові, а ще (по-моєму) так писали на Західній Україні до революції...

А чом лише в Зах. Україні - повсюдно так тоді писали. А замінили на "це" скрізь лише після скасування Харківського правопису. Я б був за використання його на рівні з "це" яко варіянт.

Цитата: andrewsiak от июля 11, 2007, 16:55

Цитата: Mitya(Msk-Stuttgart) от июля 11, 2007, 15:14
читав недавно у вірші що це запозичення з литовськой.

ні, радше з індонезійської.

А старослов'янська? Зовсім тут ні до чого?

Ага. Се человѣкъ!

Обнаружил интересный факт: sečanj по-сербски = январь, а по-хорватски еще лучше: siječanj. Еще одна мистическая связь украинского (січень) с южнославянскими языками... и написано так:

Цитировать"Sečanj" is a Slavic name for the first month in the calendar year.

Хмм... то есть в общеславянском этот месяц именно так назывался? Насколько это достоверно?
А что в январе сечь было... сосульки?

Цитата: sknente от июля 31, 2007, 01:34
Обнаружил интересный факт: sečanj по-сербски = январь, а по-хорватски еще лучше: siječanj. Еще одна мистическая связь украинского (січень) с южнославянскими языками... и написано так:

Цитировать"Sečanj" is a Slavic name for the first month in the calendar year.

Хмм... то есть в общеславянском этот месяц именно так назывался? Насколько это достоверно?
А что в январе сечь было... сосульки?

Насколько мне известно у славян год начинался не в январе

Или может первым месяцем у славян не январь был а какой-нибудь когда траву косят... у язычников год вроде весной начинался? (извините, мало знаю о европейском язычестве... и то что знаю, в основном о скандинавском... там вроде был зимний празник когда свинью закалывали, и от него осталось название рождества jul) А потом когда христианство приняли, первый месяц перенесли на январь, а имя оставили... ?

ПС: Это не псевдонаука, а просто размышления вслух. Кто знает, поделитесь пожалуйста.

Опять меня опередили...

Не поленитесь, прочтите (8 страниц): http://lingvoforum.net/index.php/topic,101.0.html

Цитата: sknente от июля 31, 2007, 01:34
Обнаружил интересный факт: sečanj по-сербски = январь, а по-хорватски еще лучше: siječanj. Еще одна мистическая связь украинского (січень) с южнославянскими языками... и написано так:

Цитировать"Sečanj" is a Slavic name for the first month in the calendar year.

Хмм... то есть в общеславянском этот месяц именно так назывался? Насколько это достоверно?
А что в январе сечь было... сосульки?

це не щось сіклося, а мороз сік у січні. тому й січень.

Цитата: andrewsiak от июля 31, 2007, 11:44

це не щось сіклося, а мороз сік у січні. тому й січень.

Не факт. За слов'янськими язичницькими віруваннями дерева були живі, тому їх можна було рубати лише взимку, коли дерева сплять. Заготівля дрів відбувалася переважно в січні (сікли дрова). Принаймні так пояснює етимологію цього слова Василь Скуратівський.

Цитата: Conservator от июля 31, 2007, 12:08

Цитата: andrewsiak от июля 31, 2007, 11:44

це не щось сіклося, а мороз сік у січні. тому й січень.

Не факт. За слов'янськими язичницькими віруваннями дерева були живі, тому їх можна було рубати лише взимку, коли дерева сплять. Заготівля дрів відбувалася переважно в січні (сікли дрова). Принаймні так пояснює етимологію цього слова Василь Скуратівський.

Et tu, Brute..."За слов'янськими язичницькими віруваннями" А хто їх знає? Даруйте,але всі оті "дослідження" видаються аматорством з постсовєцькою підкладкою,усім їм бракує академічности...
ROCK ON!

Я ж не кажу про викладки Лозко чи Шаяна. Існують серйозні дослідження, але, ясна річ, вони мають фраґментарний характер, оскільки збереглися лише рудименти тих вірувань, заготівля дрів у січні - один із них. Скуратівський - серйозний науковець, ще й родич усіх інших Скуратівських, а в псевдонауковості їх, нібито, ще ніхто не обвинувачував. Бережуть честь хвамілії.

А які нас стосунки пов'язують у минулому, що Ви починаєте репліку з такої фрази?

Цитата: Conservator от сентября  7, 2007, 18:47
Я ж не кажу про викладки Лозко чи Шаяна. Існують серйозні дослідження, але, ясна річ, вони мають фраґментарний характер, оскільки збереглися лише рудименти тих вірувань, заготівля дрів у січні - один із них. Скуратівський - серйозний науковець, ще й родич усіх інших Скуратівських, а в псевдонауковості їх, нібито, ще ніхто не обвинувачував. Бережуть честь хвамілії.

А які нас стосунки пов'язують у минулому, що Ви починаєте репліку з такої фрази?

Стосунки не пов"язують ніякі,але з написаного Вами на форумі не випливає те,що Вас може бути втягнуто в дискусію "о дрєвніх славянах".Скуратівські Вадим і Василь не родичі.Даруйте,але від написаного Василем С. (на превеликий жаль покійного---прошу не закидати чогось на кшталт :або добре,або нічого) таки віє студентською роботою, це не наука,на жаль...
  ROCK ON!

Значить я мав неточну інформацію стосовно того, що вони всі родичі:( Але все ж - є реальні дослідження дохристиянських вірувань - від дещо наївного й не зовсім наукового, але все ж не антинаукового в Огієнка, до надзвичайно критичних і виважених, справді видатних двох монографій Б.О.Рибакова (хай там як їх інтерпретують сучасні українські чи російські язичництвошукачі (пардон за новотвір)) (я не ставлю цих авторів поруч - чкраз навпаки - за рівнем вони полярно віддалені, але те що поза цим діяпазоном, мабуть, уже не наука), до блискучої монографії Н.М.Велецької про уявлення про загробне життя (переважно на південнослов'янському матеріялі, але також і з залученням інших джерел). Стосовно неперевірености багатьох тверджень Скуратівського в його праці змушений погодитися, оскільки своїх джерел він майже ніде не подавав - на те вона й науково-популярна. 

Цитата: Conservator от сентября 11, 2007, 15:42
Значить я мав неточну інформацію стосовно того, що вони всі родичі:( Але все ж - є реальні дослідження дохристиянських вірувань - від дещо наївного й не зовсім наукового, але все ж не антинаукового в Огієнка, до надзвичайно критичних і виважених, справді видатних двох монографій Б.О.Рибакова (хай там як їх інтерпретують сучасні українські чи російські язичництвошукачі (пардон за новотвір)) (я не ставлю цих авторів поруч - чкраз навпаки - за рівнем вони полярно віддалені, але те що поза цим діяпазоном, мабуть, уже не наука), до блискучої монографії Н.М.Велецької про уявлення про загробне життя (переважно на південнослов'янському матеріялі, але також і з залученням інших джерел). Стосовно неперевірености багатьох тверджень Скуратівського в його праці змушений погодитися, оскільки своїх джерел він майже ніде не подавав - на те вона й науково-популярна. 

Знаєте,я мав щастя народитися і вирости на українському Поліссі де властиві звичаї збереглися краще, ніж деінде в Україні,тому до всяких "досліджень" дохристиянської доби ставлюся надзвичайно критично.Як правило,такі "дослідження" робляться без виїзду з Києва,особливо після 1986р.,без докладного зазначення джерел і місцевості знахідок.А там (на Поліссі) ще є багато людей,що знають веснянки,пам"ятають деякі звичаї,але ці люди поступово відходять і нікому з переобтяжених званнями та "науковими" ступенями т.зв. вчених немає діла бо їх не цікавить наша далека старовина.Можна "клепати" дисертації на модні теми,цей народ витримає навантаження їх наукових пенсій за виссані з пальця дисертації...Монографія Н.Велецької мені поки що не траплялася,дякую,що подали назву твору,шукатиму.
   ROCK ON!

А что такое веснянки?