Лингвофорум

Є така Всеукраїнська українознавча гра "Соняшник". З цього року вона адресована й дорослим. Я подивилася - бачу, а там є питання, що стосуються історії мови. Але якимись вони мені здалися ... не такими, як треба. Судіть самі.

16. Від якого словосполучення походить назва річки Дніпро?
а) Пірна-ріка; б) Дунай-ріка; в) Простир-ріка;
г) Дністер-ріка; д) Придка-ріка.
17. Яке слово етимологічно не пов'язане з іншими?
а) полин; б) попіл; в) поліно; г) палиця; д) полотно.

Відповіді виявилися ще більш дивними:

16. У найдавніших українських пам'ятках слово Дніпро писалося як Дънѣпръ. Звук ъ виник на місці ще давнішого у: пор. лат. domus і давньослов'янське домъ «дім». Звук ѣ походить від давнього ай: пор. литовське каіnа «ціна» і давньослов'янське цѣна «ціна». Підставляємо в першу частину назви Дънѣ історичні відповідники звуків ъ та ѣ: Дунай. Значення другої частини пръ виводимо, зіставляючи її зі словами, у яких є той самий елемент пр: прісний «несолоний, річковий»; діалектне пруд «швидка течія ріки», назви річок Прут, Прип'ять («Ріка-путь»), Пірна (давня назва річки Ірпінь) тощо. Первісний корінь пр маємо також у словах прати (у давнину прали переважно в річці), періщити (про дощ), порскати, пирскати, бризкати, очевидно, й у назві бога Перун, який нашими предками-хліборобами мислився як такий, що посилає дощ. Наведені слова дають підстави вважати, що елемент пръ колись означав «текуча вода, ріка». Отже, можна зробити висновок: назва Дніпро походить від прадавнього словосполучення зі значенням Дунай-ріка. Відповідь: б.
17. Слова полин, попіл, поліно, палиця етимологічно пов'язані з палити, а слово полотно споріднене з давн. інд. рatah «тканина, одяг, покривало, картина». Відповідь: д.

Отакі ось відповіді.

Цитата: Swet_lana от февраля  6, 2012, 21:45
У найдавніших українських пам'ятках

Цитата: Swet_lana от февраля  6, 2012, 21:45
Підставляємо в першу частину назви Дънѣ історичні відповідники звуків ъ та ѣ: Дунай.

Цитата: Swet_lana от февраля  6, 2012, 21:45
Значення другої частини пръ виводимо, зіставляючи її зі словами, у яких є той самий елемент пр: прісний «несолоний, річковий»; діалектне пруд «швидка течія ріки», назви річок Прут, Прип'ять («Ріка-путь»), Пірна (давня назва річки Ірпінь) тощо. Первісний корінь пр маємо також у словах прати (у давнину прали переважно в річці), періщити (про дощ), порскати, пирскати, бризкати, очевидно, й у назві бога Перун, який нашими предками-хліборобами мислився як такий, що посилає дощ.

феєрична маячня. як можна в очевидному іранізмі з прозорою етимологією шукати слов'янські корені, ще й робити це настільки недолуго? не читайте такого, правильно робите, що дивуєтеся. але хтось же повірить... скоро й народну етимологію дні (Plur. від "день")+пер (мин.час від "перти") будуть подавати як рівноправну "гіпотезу", либонь

до питання 17 у принципі правильна відповідь, хоча для полину натягнуто, його етимологічний зв'язок із иншими словами з прикладу є гіпотетичним. але тут автори, принаймні, етимологічний словник розкрили.

авторами цього можна поцікавитися?

Цитата: Swet_lana от февраля  6, 2012, 21:45
Отакі ось відповіді.

а хто "укладний" питань?

Цитата: Conservator от февраля  6, 2012, 21:55
авторами цього можна поцікавитися?

здається, між "цього" і "можна", якесь слово вгадується

Цитата: Kern_Nata от февраля  6, 2012, 21:58
здається, між "цього" і "можна", якесь слово вгадується

я вирішив його пропустити

)))))))))))))))

24. У дитячому та молодіжному середовищі для розваги інколи користуються так званою тарабарською мовою. Вона не зрозуміла для тих, хто  не знає способу її «словотворення». Ось приклад фрази цією мовою: «Лаяфа лацьофалагофа ланефа лазнавфа». Перекладіть цією мовою фразу доброго ранку.
а) лафадоблафаролафаго лафаранлафаку;
б) доблафаролафаголафа ранлафакулафа;
в) ладобфаларофалагофа ларанфалакуфа;
г) ладоброгофа ларанкуфа.

Цитата: Kern_Nata от февраля  6, 2012, 22:08
)))))))))))))))

24. У дитячому та молодіжному середовищі для розваги інколи користуються так званою тарабарською мовою. Вона не зрозуміла для тих, хто  не знає способу її «словотворення». Ось приклад фрази цією мовою: «Лаяфа лацьофалагофа ланефа лазнавфа». Перекладіть цією мовою фразу доброго ранку.
а) лафадоблафаролафаго лафаранлафаку;
б) доблафаролафаголафа ранлафакулафа;
в) ладобфаларофалагофа ларанфалакуфа;
г) ладоброгофа ларанкуфа.

мовчечки наливає...

Тут граються у Задорнова?

Стосовно 17 питання - подивилась у Фасмера, там сказано так:

ЦитироватьПАЛКА
палица, укр. палка, палиця, др.-русск. палъка, палица, ст.-слав. палица (Супр.), болг. палица, сербохорв. палица "палка, посох, полено", словен. palica "палка, посох, перекладина", чеш. раliсе "дубинка", слвц. раliса, польск. раа "дубина", раkа, раliса. Ввиду знач. едва ли заимств. из д.-в.-н. pfal "кол", которое само происходит из лат. palus – то же, вопреки Коршу (у Преобр. II, 9). Возм., родственно д.-в.-н. sраltаn "раскалывать", др.-инд. sphatati "раскалывает", sphutati "разрывает", sphatayati "раскалывает", phalakam "доска", phalati "лопается, трескается"; см. Младенов 409. Менее вероятно сближение с палить, якобы на том основании, что палкам придают темную окраску с помощью огня (Махек, LF 65, 317), или потому, что они применялись как топливо (Преобр. II, 9 и сл.). Вряд ли также родственно слову палец, вопреки Брандту (РФВ 23, 302), Брюкнеру (391), Петерссону (Verm. Beitr. 135). Ср. паля.

Ну, як би там не було,  а давати для конкурсу слова із спірною етимологією - це якось некоректно. Виходить, що завдання конкурсанта - не дати правильну відповідь, а вгадати, що від нього чекають організатори гри.

Гра проходить під егідою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
http://gra-sonyashnyk.com.ua/
Один із багатьох безглуздих конкурсів, мета яких - здерти грошенят з дітей та їх батьків (бо за участь у цій грі треба платити.)

Цитата: Swet_lana от февраля  7, 2012, 15:47
Ну, як би там не було,  а давати для конкурсу слова із спірною етимологією - це якось некоректно. Виходить, що завдання конкурсанта - не дати правильну відповідь, а вгадати, що від нього чекають організатори гри.

угу

Цитата: Swet_lana от февраля  7, 2012, 15:47
Один із багатьох безглуздих конкурсів, мета яких - здерти грошенят з дітей та їх батьків (бо за участь у цій грі треба платити.)

платити? жах...

Цитата: Swet_lana от февраля  7, 2012, 15:47
Гра проходить під егідою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
http://gra-sonyashnyk.com.ua/
Один із багатьох безглуздих конкурсів, мета яких - здерти грошенят з дітей та їх батьків (бо за участь у цій грі треба платити.)

і що воно дає учасникам?

Цитата: Kern_Nata от февраля  7, 2012, 18:26
і що воно дає учасникам?

http://gra-sonyashnyk.com.ua/prizes.php - тут вручення призів. крім футболок і грамот нічого не бачу, може, в корзинках що.

UPD. А, нє, внизу сторінки намальовані призи. не уявляю дитину, яка б таке носила з власної волі

Цитата: Conservator от февраля  7, 2012, 18:31
таке носила з власної волі

бандани щє нічого так...


не знаю, як в інших, а в тій школі, де доця вчиться, зняли портрет Ющенка, але... нового президента не повісили; мовляв, що це за приклад?!

Цитата: Kern_Nata от февраля  8, 2012, 13:43
не знаю, як в інших, а в тій школі, де доця вчиться, зняли портрет Ющенка, але... нового президента не повісили; мовляв, що це за приклад?!

у мене на роботы директорка теж

зате почепила фотку, де вона з Табачником біля стенду з книжками про Голодомор (до однієї з яких він написав передмову) - http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/Documents/Golocost.php (самий початок сторінки)

ну й фотка з Ющенком серед инших теж лишилася. але велику в центрі кабінету прибрала.

Знову конкурс "Соняшник".
Привернуло увагу таке завдання:
Зубожити - Бог, здивувати - Див, змарнувати  - Мара, періщити - ..., зладити - ...

Із варіантів відповідей підходить: періщити - Перун, зладити - Ладо.
Цікаво,  усі ці слова дійсно походять від імен язичницьких богів?

Етимологічний словник української мови пов'язує «періщити» з «перти», «прати». «Перун» теж, імовірно, походить від цих же коренів, хоча може бути й запозиченим у балтів.

Дякую.