Лингвофорум

Ще є "тобола", хто може сказати про походження слова?
Ще питання: "борг" в етимологічному словникові написано що німецьке запозичення, а можливо тюркське? а в турецькій є "borç" з тим же значенням.
І ще слово "яр"/"яруга" воно звідки?

знову виникає проблема - на основі чого зроблено такі висновки... люди, які укладали ці словники вирішили, що це не важлива інформація
але в будь-якому випадку свої міркування вони будували на основі певного погляду на історію - який не обов'язково був обгрунтований, але в який вони вірили ...
щодо слова яр - можу сказати, що це корінь в словах ярий, яркий, Ярослав, Ярило і т.д. - звязаний з поняттям сонце, світло, яскравий ... відповідно також можна повязати з словом весна...німецька Jahr ( рік ) і англ. year -  також мабуть повязані з цим корнем - деякі народи в давнину святкували новий рік навесні - тобто рахували не кількість літ ( років) а кількість весен ( ярів )

Ви знову за старе взялися, znatok?, я вже писав на основі чого роблю такі висновки.
От ви скажіть який звязок по-вашому між "весною" і "яром"?

А звідки у вас інформація, що "яр" це "світло"? я щось сумніваюся в такому...

кримськотатарською бордж - борг, яр - рос. обрыв, овраг

Байрак - має бути тюркське

Цитата: Radley от января 18, 2007, 16:33
Байрак - має бути тюркське

Цікаво, що кримською та турецькою це "прапор" (тур. bayrak, кримськ. bayraq)

Так є "яр" і в турецькій, в значені "яр", а російське слово "яр", я так розумію,  більше все таки "обрив", хоча можливо в турецькфй те саме....
А ще є слово "байрак" не тюркське?

Ще в сербській є "яруга" в тому ж значені...

Цитата: "ou77" от
А ще є слово "байрак" не тюркське?

Звичайно. Є ще українське.

Цитата: "Alessandro" от
Цікаво, що кримською та турецькою це "прапор" (тур. bayrak, кримськ. bayraq)

Справді цікаво... Лише незрозуміло, звідки така зміна значення?

Цитата: ou77 от января 18, 2007, 15:28
Ви знову за старе взялися, znatok?, я вже писав на основі чого роблю такі висновки.
От ви скажіть який звязок по-вашому між "весною" і "яром"?

я казав про корінь - яр  в укр. мові, чи ви скажете, що слова ярий, ярость, Ярослав, наярювати - не одного корня ? Ярий - зараз можна перекласти мабуть словом інтенсивний, сильний... Можливо його можна застосовувати як до світла - ярке, яскраве ( тобто сильне ) так і до заглибин у землі -  яр - глибоке, сильне заглиблення Але це вже моє припущення ...

відкрив словник укр.мови Грінченка:
ярий ( краткая форма яр ) - 1) весенний, яровой. Ярий дуб - дуб, распускающийся весной...2) молодой. Я коза ярая. 3) Зеленый?. Ярая рута. 4) Полный сил. 5) Пылающий.

Кримськотатарською яр - це ще "коханий", "кохана", але це, здається, фарсизм.

може яр - заглибина в землі вкрита зеленню?

Цитата: Alessandro от января 18, 2007, 21:51
Кримськотатарською яр - це ще "коханий", "кохана", але це, здається, фарсизм.

Знову з Грінченка ( сподіваюсь ви знаєте хто це такий ? )
яритися - пылать ( об огне)
яркий  -  1) страстный ( в половом отношении ). Яркий чоловік, ярка жінка.
              2) острый, хорошо режущий.
ярість - страстность, піл, половая возбужденность
яріти - сверкать, блистать

курінь
бунчук
чабан
Ще є таке слово "баняк" можливо також тюркське?

Цитата: znatok от января 18, 2007, 21:47

Цитата: ou77 от января 18, 2007, 15:28
Ви знову за старе взялися, znatok?, я вже писав на основі чого роблю такі висновки.
От ви скажіть який звязок по-вашому між "весною" і "яром"?

я казав про корінь - яр  в укр. мові, чи ви скажете, що слова ярий, ярость, Ярослав, наярювати - не одного корня ? Ярий - зараз можна перекласти мабуть словом інтенсивний, сильний... Можливо його можна застосовувати як до світла - ярке, яскраве ( тобто сильне ) так і до заглибин у землі -  яр - глибоке, сильне заглиблення Але це вже моє припущення ...

Це дуже далеко йдучі семантичні припущення, треба мати серйозні підстави їх робити, яких у Вас на певне не має:(
(Підставою можуть бути приклади подібної семантики у інших мов, бажано індоєвропейських)

я після цього подивився в словник Грінченка і навів вищенаведені цитати з нього - словник Грінченка - це досить серйозне джерело...

Цитата: znatok от января 19, 2007, 11:23
я після цього подивився в словник Грінченка і навів вищенаведені цитати з нього - словник Грінченка - це досить серйозне джерело...

серйозне джерело, але там ні слова про "яр"="балка". Тобто привели ви словника абсолютно нідочого.

Маю на увазі в ваших наведених прикладах.

я привів щодо звязку з весною, силою і т.д.

Ну і навіщо?, якщо ми говоримо про запозичення з тюркських: "яр"/"яруга"
Таке враження, znatok, що ви спеціально хочете заплутати тему. Ну або пишете не думаючи...

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ «УКРАЇНСЬКА МОВА»

ТЮРКІЗМ. В укр. мові налічується бл. 4 000 Тюрк. (без урахування власних назв). Понад половина з них — загальновживані: гарбýз, ки́лим, кишми́ш, отáра, тумáн, тютюн, штани́, кáрий тощо. Решта — історизми (башли́к, бунчýк, джурá, канчýк, опанчá, осавýл, сагайдáк, яси́р та ін.), діалектизми (байли́к «безплатна примусова робота», бичáк «ніж», гарáм «худоба», кавýк «мішок» та ін.)
УКРАЇНСЬКО-ТЮРКСЬКІ МОВНІ КОНТАКТИ. Сягають часів ранньої східнослов'ян. доби, коли степи Пн. Причорномор'я контролювалися тюркомов. кочовими племінними об'єднаннями гунів (4 — 5 ст.), аварів-обрів (6 ст.), булгарів (6 — 7 ст.) та хозарів (7 — 10 ст.), яких витіснили печеніги (9 — 11 ст.), що, в свою чергу, поступилися кипчакам-куманам-половцям (11 — 13 ст.), а останні — крим. татарам та ногайцям Золотої Орди.

Певний вплив на укр. діалекти старокиїв. доби мали печенізька та половецька мови. Прямим нащадком першої є гагаузька мова. Половецька ж лягла в основу кипчацьких мов. Близькоспорідненість цих мов утруднює послідовне розмежування відповід. запозичень. Проте пам'ятки давньоруської писемності з укр. територій («Повість временних літ», Київський літопис, Галицько-Волинський літопис, «Слово о полку Ігоревім» та ін.) і дані порівн.-істор. досліджень вказують на велику кількість (бл. 1 500 заг. і власних назв) печеніз. та половец. запозичень.
З розвитком козацтва й чумацтва тюрк, вплив на лексику укр. мови ще більше зростає. Запозичення стосуються передусім козацького й чумацького побуту: козак, чумак, товариш, отаман, осавул, джура, кіш, кочувати, бунчук, шаровари, штани, очкур, гашник, калита, кисет, тютюн, люлька, башлик, тарань, чабак, шатро тощо. Завдяки різнобічним взаєминам засвоюються госп. назви, назви рослин, тварин, інструментів, товарів та ін.: саман, отара, Ґирлиґа, гарба, кишмиш, гарбуз, аїр, бузівок, барабан, кармазин, басма, тасьма, сап'ян, атлас, парча, куманець, терлик, килим, копил, буран. Поміт. впливу зазнав укр. ономастикон. Багато козац. прізвищ (за реєстрами 17 — 18 ст. — бл. З 000) — тюрк. походження.

На тлі глобальних укр.-тюрк. контактів розвиваються й локальні мовні зв'язки — із кримськотатарською та ногайською мовами на Пд. України; з кипчацькою в Кам'янціПодільському, Львові, Луцьку, Станіславі (тепер Івано-Франківськ), Могилеві-Подільському та ін. містах, де були колонії кипчакомовних вірменів; караїмською у Луцьку, Станіславі й Галичі; із урумською в Надазов'ї; з гагаузькою в Бессарабії.

По теме

Дякую, tmadi, дуже доречна стаття.
При цьому ще цікавіше було би дослідити які слова коли ввійшли в мову, маю на увазі чи в українську чи в древньоруську чи в прасловянську.
Але ще цікавіша річ - означити ті слова тюркського походження, які навіть мовці розуміють як рідні українські слова, от як "тютюн", "лелека", "чумак" тощо.