Лингвофорум

Цитата: DarkMax2 от августа 15, 2018, 17:44
Ще не встиг почитати. Лише погортав. Помітив скасування Й в Савойї та дозвіл Ґ в Ґарсії (іспанською там немає ґ).

Цитата: bvs от августа 15, 2018, 20:14
В Garcia-то?

Цитата: bvs от августа 15, 2018, 20:14Другое дело, что и между гласными будут писать это ґ.

Цитата: Sandar от августа 15, 2018, 21:03
Да. Вважаєте, шо так нормально, через ґ, коли в іспанській типу г?

ЦитироватьЗауваження та пропозиції до проекту нової редакції Українського правопису просимо надсилати до 15 вересня 2018 року на електронну адресу секретаря Української національної комісії з питань правопису Шевченко Лариси Леонідівни: e-mail: larisa_shevchenko@ukr.net

Цитата: Sandar от августа 15, 2018, 19:29
Сумно це все. Стабільності і так немає, а тепер буде ше гірше. Ну а нє? Не так це працює в таких умовах?
Ну, взяли б та й стабілізували передачу іншомовного. Це то, шо найбільше турбує перекладачів. Ну, а власне кому ше шо не так? Фанатам «клясичного» прости Господи правопису? Дідько :)
От нафіга мені «проєкт»? Безоголовля якесь.  :(

Цитировать...
По-перше, я б утримався від запровадження подвійної норми написання слів, що починаються зі звуку И або І, та лишив би тільки написання з І, оскільки українська орфографія все одно не передає все багатство можливих реалізацій цих звуків. Мова зокрема про пом'якшення і йотацію, хоч у більшості діалектів ці варіанти нині довільно злилися. Це 4 комбінації: високий м'який, високий твердий, середньо-високий м'який та середньо-високий твердий. Різниця в чистій українській вимові між «Ірод» та «Ирод» не суттєвіша, ніж між «літо» та «лїто», «синій» та «синьий». Чи фонематична така різниця? Ні. Тож нащо запроваджувати різне написання? Все таки мета будь-якої норми – уніфікація (при цьому релікти це цілком природно, але не їх «воскресіння»). Для запису ж діалектної вимови існує інша система – не орфографія, а транскрипція.
Продовжуючи тему передніх голосних, зауважу, що вважаю опис літери Ї в пропонованому проекті некоректним. Як зазначав Олекса Синявський у своїй книзі «Норми української літературної мови» (Харків, 1931 р.), літера Ї також позначає [йи], а І – [ьи]. За буквою пропонованого правила (якщо Ї позначає лише [йі]) ми мусимо писати «Украйина», оскільки саме така орфоепічна норма. Існує ціла низка суфіксів з такою вимовою. Також передача [йи] актуальне питання для практичних транскрипцій з тюркських мов, про що згадує зокрема І.Л. Покровська в статті «До питання транслітерації власних назв та імен у практиці турецько-українського перекладу». Тому вважаю за потрібне явно прописати запис [йи] через літеру Ї.
З естетичних міркувань пропоную лишити написання окремої літери Й в запозичених власних назвах (С-а-в-о-й-я, Ф-ей-є-р-б-а-х), якщо в мові-джерелі йот і наступна голосна записані окремими графемами чи диграфами (S-a-v-o-i-a, F-eu-e-r-b-a-ch). Проте в новій редакції правопису необхідно прописати це правило явно. Наразі воно сформульоване «від противного»: сказано, що окреме Й не пишеться у загальних назвах. Для цього ж правила прошу не обмежувати вимогу йотувати голосні після Й одним словом «війя». Через відсутність чіткого формулювання цього принципу в чинному правописі маємо такі хибні (на мою думку) написання як «Гайана» тощо.
Далі йде «наріжне» питання «задньоязикового Г» (Ґ) чи, що правильніше, «дзвінкого К», позаяк Ґ та Г не природною є парою. Особисто я вбачаю в просуванні Ґ на місці G деукраїнізацію вимови, що здійснюється з наївного бажання «дерусифікувати» написання. Я вважаю ідеальним рішенням для цього звуку, чий фонематичний статус сумнівний, розподіл уже запозичених слів на дві категорії, які добре прослідковуються у Словарі Грінченка. Перша категорія це слова з етимологічним одзівнченим К: ґрати < крати, ґніт < knot, ґречний < кречний, ґава < кава, ґуля < куля тощо. Хитання в реалізації у них К донедавна (рубіж ХІХ-ХХ ст.) було живе та фіксувалося згаданим словником. Крати досі є частиною літературної норми, а куля й ґуля не сильно розійшлися семантично. Було непогано запровадити для цієї низки слів етимологічне написання через К (омонім кава-напій та кава-птах некритичний). Друга категорія це слова, що не створюють мінімальних пар г-ґ; слова, що зберегли іноземне ґ під іншомовним впливом, по суті «суржикові». Ця категорія також історично хиталась і продовжує досі. Грінченко фіксував Г-вимову «агрус», «грунт» тощо, до кінця ХХ століття це було нормою поряд з умоглядним Ґ-варіантом, так продовжують говорити і нині. І це природно, адже майже всі Г української мови походять від G. На мою думку, опір адаптації, опір геканню, що є виразною рисою української мови, є безпідставним, тож другу категорію слів слід писати через Г.
Однак я розумію, що зараз немає політичного бажання розмежувати штучно об'єднані книжниками явища, а тим паче відмовитися від графеми Ґ. Тому я лише прошу зазначити відповідні альтернативні К- та Г-форми слів.
У нових, сучасних запозиченнях застосовування Ґ також вбачається недоречним. У багатьох мовах за графемою G ховається зовсім не звук Ґ. Наприклад, у нідерландській. У багатьох інших реалізація G як Г/Ґ є суто позиційною, нефонематичною. Так, наприклад, у ісландській та іспанській, і в імені «Федеріко Гарсія Лорка» (Federico García Lorca) не буде жодної Ґ, попри написання через G. І оскільки для української мови природнішим звуком є Г, на мою думку, доречніше в загальному випадку вимовляти Г на місці іншомовного звуку Ґ і літери G, аніж навпаки Ґ, коли за буквою G криється Г.
Бажано мати пряму заборону на розрив слів великою літерою і настанову використовувати дефіс або апостроф (якщо частка, артикль тощо складається з однієї літери), щоб уникнути цього: MacDonald – Мак-Дональд, а МакДональд, eSwatini – е'Сватіні, а не еСватіні, тощо.
Не бачу причин забороняти вживати прізвище після імені для представників східних народів. Форми іменування це не сфера регуляції правопису, а радше етикету. Так само вважаю недоречним наявний поділ імен та прізвищ представників цих народів на склади, адже це заважає відмінюванню, а відповідно узгодженню речення.
Щодо th грецького та англійського походження.
Розширення варіативності й по суті вимивання спадку Візантії та Київської Русі вважаю недоречним. По-перше, бо, як я казав, на мою думку, норма повинна уніфікувати, інколи зберігаючи релікти (як-от і нині нормативні етер і катедра), а не розділяти й «воскрешати» слова (байдуже «віфліофіку» чи «мітологію»). По-друге, на відміну від прикладів з Ґ, вимова відповідних слів стійка: загал не знає «мітів» і вживає «міфи». Окремі приклади йдуть проти здорового глузду: «Афіни» не тільки традиційна форма, але близька до грецької вимови; замість неї просувається архаїчні в багатьох сенсах «Атени».
Вадою розділу про англійське th є нерозрізнення дзвінкого й глухого звуків, що криються за цим диграфом. Цей параграф потребує переформулювання: зазначити З як дзвінку пару не тільки до альтернативного варіанту С, але й до основного варіанту Т.
Дуже хотілося б, щоби нарешті правило «Цицерона-Чингісхана» про написання запозичень через джи, жи, чи, ши, щи і ци нарешті було перенесе з розділу про слов'янські прізвища у належне місце.
Видається неправильним пропоноване формулювання щодо йотації Е після будь-яких голосних. Думаю, доречнішим було б лишити поточне формулювання, де фігурують лише «передні»: е, і, ь, й (і апостроф). Інакше правило вимагатиме писати, наприклад, капоєйра через Є.
Також бажано додати в приклади відмінювання запозичених слів третьої відміни додати імена, наприклад, Адель. Позаяк існує тенденція не відмінювати їх, хоча, як зазначається у 11 випуску Лінгвістичних студій ДонНУ за 2003 рік, жіночі імена третьої відміни, зокрема Адель, відмінюються. Серед носіїв подібних імен є українки (наприклад, українська художниця Адель Григорівна Гілевич), і вони давно перестали бути екзотикою (ім'я Адель носила дружина Володимира Святославича). Не бачу стилістичних та граматичних перепон для розширення цього правила й на стверділі  приголосні: від Тріші до Дженніфері зі Шелоб'ю.
Бажано окремо оговорити, що від прізвищ -ин, котрі є не присвійними прикметниками, а етнонімами (подекуди архаїчними), не творяться жіночі форми, суфікс же пишеться через літеру И – не І: Оксана Литвин, Ілона Турчин, Катерина Мордвин, Марія Сербин.
Останній підмічений мною момент стосується географії. Свого часу на українській Вікіпедії постало питання про правильне написання назви країни Шрі-Ланка. Керуючись логікою чинного правопису, вікіспільнота відстоювала написання через І, оскільки вважали, що частини слова, поєднані дефісом, поводять себе як окремі самостійні слова, а тому -рі- є кінцевим відкритим складом.  Однак Інститут Української Мови в особі П. Ю. Гриценка потрактував інакше (вихідний лист №307/249 від 24 травня, що є відповіддю на вхідний лист №144 від 22.05.2017): Шри-Ланка є єдиним словом, а тому правильним написанням є написання через И. Коли це дійсно так, то це руйнує всю систему. Тож бажано явно прописати застосовність правила дев'ятки та подібних йому до кінцевих голосних частинок слів з дефісом.
Дякую за приділену увагу. Прошу з розумінням поставитись до цієї поверхової критики та сирих пропозицій, адже писались вони поспіхом (заради оперативності).

Цитата: bvs от августа 15, 2018, 23:06

Цитата: Sandar от августа 15, 2018, 21:03
Да. Вважаєте, шо так нормально, через ґ, коли в іспанській типу г?

В испанском [g] фрикативный не везде. В Garcia может быть как фрикативный (в потоке речи после гласного), так и взрывной (в начале фразы, после носового согласного).

Цитата: Wolliger Mensch от августа 16, 2018, 08:38
В общем, речь не об орфографии, а об изменении самого языка.

Цитата: DarkMax2 от августа 15, 2018, 17:44
Ще не встиг почитати. Лише погортав. Помітив скасування Й в Савойї та дозвіл Ґ в Ґарсії (іспанською там немає ґ).

Цитировать1. Звук [g] та близькі до нього звуки, що позначаються на письмі буквою g, звичайно передаємо буквою г: аванга́рд, агіта́ція, агре́сор, бло́гер, гва́рдія, генера́л, гламу́р, гра́фік, грог, емба́рго, марке́тинг, мігра́ція; лінгві́стика, негативний, се́рфінг, синаго́га, Вахта́нг, Гарсі́я, Гайнетді́н, Ердога́н, Гвіне́я, Гольфстри́м, Гренла́ндія, Гру́зія, Ге́те, Ва́ско да Га́ма, Гео́рг, Гурамішві́лі, Гонга́дзе, Люксембу́рг, Магоме́т, Фольксва́ген, Чика́го.

Цитата: DarkMax2 от августа 16, 2018, 08:33
А його таки приймуть, бо зараз є політична воля прийняти будь-що під патріотичною вивіскою, незалежно від умісту і його якості.

Цитата: Sirko от августа 16, 2018, 11:06
Гарсі́я

Цитировать3. У прізвищах та іменах людей допускається передавання звука [g] двома способами: шляхом адаптації до звукового ладу української мови – буквою г (Ва́ско да Га́ма, Вергі́лій, Га́бсбург, Гарсі́я, Ге́гель, Гео́рг, Ге́те, Грегуа́р, Гонга́дзе, Гулліве́р) і шляхом імітації іншомовного [g] – буквою ґ (Ва́ско да Ґа́ма, Верґі́лій, Га́бсбурґ, Ґарсі́я, Ге́ґель, Ґео́рґ, Ґе́те, Ґреґуа́р, Ґонґа́дзе, Ґулліве́р і т. ін.).

Цитата: Python от августа 16, 2018, 11:23

Цитата: DarkMax2 от августа 16, 2018, 08:33
А його таки приймуть, бо зараз є політична воля прийняти будь-що під патріотичною вивіскою, незалежно від умісту і його якості.

Загалом, нагадує тенденції кінця 90-х, коли націонал-патріотам дозволили сублімувати об правопис, одночасно з фактичним звуженням сфери використання мови. І навпаки, в 2005-2010, коли ця сфера розширювалась, літературна норма лишалась консервативною, жодних реформ чи підготовки до них. З чого робимо сумний висновок: патріотам кидають кістку в вигляді «відродження» суперечливих правописних норм (які ведуть радше до внутрішньої дискусії в україномовній спільноті й виставляють носіїв мови в невигідному світлі), аби замаскувати бездіяльність чи навіть здачу позицій у тих напрямках, де державна підтримка мови могла б принести більше користі.

Цитата: DarkMax2 от августа 16, 2018, 11:45
[ˈvaʃku ðɐ ˈɣɐmɐ]

Цитата: DarkMax2 от августа 16, 2018, 16:28зміна орфографії зараз, коли Україна не контролює всі свої землі, призведе до розколу. Не думаю, що Крим, ДНР та ЛНР сприймуть ці зміни.

Цитата: DarkMax2 от августа 16, 2018, 08:33Вікі тоді заполонять мітологічні лавреати. Їх і зараз не дуже стримує правило про обов'язковий вжиток чинної норми на ресурсі, а потім, коли буде "варіативність", людські форми вимиє патріотичним активізмом остаточно.
Буйних мало, та вони ж завше гучніші від решти.

Цитата: Sandar от августа 16, 2018, 18:19не прийняти нового правопису.

Цитата: Sandar от августа 16, 2018, 18:24
Але ця принциповість дивна.

Цитата: Sandar от августа 16, 2018, 18:24
Я от проти змін тіки тому шо це зміни. А обставини-то несприятливі...

Цитироватьможливість вживання и на початку слів перед приголосними н та р (индик, ирій), у дієслові икати й іменнику икавка; паралельне вживання ґ і г для передання іншомовного звуку [g] у прізвищах типу Ґете, Ґуллівер, Васко да Ґама; паралельне вживання ф і т у словах грецького походження: кафедра і катедра, міфологія і мітологія; передання звукосполук [je], [ji], [ju], [ja] буквами є, ї, ю, я у всіх випадках: Савоя замість Савойя, фоє замість фойє; роздільне написання слова пів з іменниками, якщо йдеться про половину (пів години, пів Києва). Якщо пів із іменником становить єдине поняття, то слово треба писати разом (півзахист).

Цитата: DarkMax2 от августа 16, 2018, 18:57
Пів прогавили!

ЦитироватьНова редакція правопису буде використовуватися в усіх сферах життя українців, що стосуються застосування мови на письмі, розповідає директор Інституту української мови Павло Гриценко.

"Правопис – це написання. Воно стосується не тільки філологів, а й будь-кого. Відповідно поширюватиметься на усі сфери застосування української мови на письмі", - повідомив Гриценко.

Підходити до правопису треба обережно, зазначає філолог Лариса Шевченко. До обговорення проекту мають бути долучені спочатку фахівці, а потім суспільство. Останній правопис був виданий 2003 року за редакцією академіка Русанівського.

"Треба дуже обережно, надзвичайно інтелігентно і делікатно ставитися до того набутку, який створила наша українська літературна мова у текстах, які вже (рахуйте від Котляревського) дуже довгий період часу існують - і художні, і наукові", - розповів Шевченко.

Водночас члени правописної комісії поки що свої рішення не коментують, зазначила Лариса Шевченко. Проект запропонували до обговорення в середовищі фахівців. Після нього збереться комісія, за результатами напрацювання якої правопис буде представлений в Академії наук і пізніше затверджений Кабінетом Міністрів України.

Група експертів врахувала все, що було раніше і досі існує в українській літературі, розповів голова Всеукраїнського товариства Просвіта імені Тараса Шевченка Павло Мовчан. Залучили також мову українських письменників 20-х, 30-х, 40-х років, якою писали до появи радянського правопису 1960 року, зазначив Мовчан.

"Є новий і старий правопис. Ми наближаємося до того правопису, який існував в Україні до абсолютної русифікації, яка відбувалася в 50-ті роки. Це повернення до тих принципів, норм української мови, які властиві українцям", - зазначив Мовчан.

Правописна комісія розраховує на уважне прочитання, конструктивні пропозиції і доброзичливу критику всіх зацікавлених користувачів і знавців української мови.

Цитата: Python от августа 16, 2018, 19:45

Цитата: DarkMax2 от августа 16, 2018, 18:57
Пів прогавили!

Насправді один з небагатьох моментів, коли пропонована зміна а) справді правописна (а не фонетична чи граматична) і б) створює зручності порівняно з існуючим правописом (де функціонально ідентичне числівникове «пів» у різних випадках може писатися разом, окремо чи через дефіс). Хіба що, можливо, варто явно прописати, в яких відмінкових ролях числівник «пів» може використовуватись (як правило, це лише називний, знахідний і, можливо, родовий), а в яких замінюється на відмінкові форми слова «половина».

Цитата: Python от августа 16, 2018, 20:33
То тепер правопис-1960 став нашим лютим ворогом, а 1933 — вже ніби норм? (Що такого русифікаторського було в ньому порівняно з попереднім?)

ЦитироватьДаремно. З цим всім ніхто не сперечався, ніхто нічого не заперечував, просто з правил видання 1960 року (що дослівно повторювали правила 1945 року) викинули всі слова, що вказували на необов'язковість норм: звичайно ("уживається звичайно"), як правило ("як правило, пишеться"), здебільшого ("здебільшого віддається перевага"), частіше ("частіше вживається"). Норми стали обов'язковими.

Цитата: Python от августа 16, 2018, 21:15
Ще мені не подобаються деякі зміни в пунктуації. Впровадили зовнішні та внутрішні лапки (чого в попередньому правописі не було. І в мене є велика підозра, що першоджерелом цієї інновації є стаття вікіпедії, скалькована з англійської, де подібна норма справді існує), плюс легалізували верхні лапки (тобто, технічний дефект клавіатури та криворукість верстальників переводиться в ранг офіційної норми).

Цитата: Wolliger Mensch от августа 16, 2018, 21:54
По факту же, кавычки действительно достаточно одной («'» — если быть рациональным

Цитата: Python от августа 16, 2018, 22:14
"ідентичне" позначення початкових і кінцевих вже буде відхиленням (хоча їх і можна розрізнити за розміщенням відносно слова

Цитата: Python от августа 16, 2018, 22:00
Надто мінімалістично. Плутатиметься з апострофом (який може бути й кінцевим).

ЦитироватьЧомусь автоматично посилили правило -є- після -і- та м'якого знака: «Данієль», «Габрієль», «Арієль» замість досить усталених, ба навіть записаних у словниках, Даніель, Габріель, Аріель.

Цитироватьб) у місцевому відмінку однини іменників чоловічого та середнього роду другої відміни: терпу́г – (на) терпузі́; байра́к – (у) байра́ці, друк – (у) дру́ці; кожу́х – (у) кожу́сі, вухо – (у) вусі;

Цитироватьг) слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-: антивíрус, контрудáр, віцепрем'є́р, віцекóнсул, ексчемпіо́н, ексмінíстр, експрезидéнт, лейбгвардíєць, лейбме́дик, оберма́йстер, оберофіцéр, оберлейтенáнт, оберпрокурóр, штабскапіта́н, унтерофіце́р, але за традицією контр-адмірáл.

Цитата: DarkMax2 от августа 17, 2018, 11:13

Цитироватьг) слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-: антивíрус, контрудáр, віцепрем'є́р, віцекóнсул, ексчемпіо́н, ексмінíстр, експрезидéнт, лейбгвардíєць, лейбме́дик, оберма́йстер, оберофіцéр, оберлейтенáнт, оберпрокурóр, штабскапіта́н, унтерофіце́р, але за традицією контр-адмірáл.

Не розумію нащо отак.

Цитировать2. Разом пишуться:
...
д) тюркські, вірменські та інші особові назви з компонентами бей, заде, мелік, огли й под., що вказують на соціальний стан, родинні стосунки: Ізмаїлбéй, Турсунзадé, Кероглú. Але арабське ібн пишеться окремо: Ібн Рýсте, Ібн Сíна, Ібн Фадлáн, а тюркське паша — з дефісом Гедік-пашá, Осман-пашá.

ЦитироватьОсобові імена в складі чоловічої форми азербайджанських імен по батькові з компонентом огли́ (оглу́) відмінюємо: до Маме́да Мура́да огли́, з Фікре́том Гаса́ном огли́.

Цитировать3. З дефісом пишуться:
...
г) східні (арабські, тюркські та ін.) особові назви з початковою або кінцевою складовою частиною, що вказує на соціальний стан, родинні стосунки тощо, а також зі службовими словами: Керим-агá, Ізмаїˊл-бéй, Турсýн-задé, Кер-оглú, Осмáн-пашá, Мірзá-хáн (але Чінгізхáн), Чíо-Чíо-сáн, Нур-ед-Дѝн, Абд-аль-Керѝм.

Цитата: Sandar от августа 17, 2018, 14:28
але той факт, шо вони презентують такий дивний проект, створює враження, шо вони самі дивні.

Цитата: DarkMax2 от августа 17, 2018, 14:33Лише сподівався, що дивних лічностєй якнайдовше гальмуватимуть.

Цитата: Sandar от августа 17, 2018, 14:35

Цитата: DarkMax2 от августа 17, 2018, 14:33Лише сподівався, що дивних лічностєй якнайдовше гальмуватимуть.

Я нічого ні про кого не знаю. Шо там за дивні лічності?

Цитата: DarkMax2 от августа 17, 2018, 14:36Той же Пономарів.

Цитата: DarkMax2 от августа 17, 2018, 14:41
Людина, що веде блог "клясичною" мовою, не хоче змінити норму? ::)

Цитировать- Я консервативний у цьому плані. Коли кажуть, що треба повернути в мову норми 20-х років минулого століття (харківський правопис), то як філолог я спокійно сприймаю, що треба відновити історичну справедливість.

Цитата: Wolliger Mensch от августа 17, 2018, 00:16
Апостроф вообще нужно убирать из написания слов. Ещё как-то можно понять, когда он находится между морфемами, обозначая тип линейной связи между ними, но внутри морфем — :no:

Цитата: Python от августа 17, 2018, 17:00
До речі, а чого той правопис раптом став «клсичним»? Українська літературна класика (на відміну від білоруської) була створена задовго до появи скрипниківки, яка з часу свого прийняття до скасування встигла захопити хіба що шматочок розстріляного відродження.

Цитата: Sandar от августа 17, 2018, 16:49А чим погано? Бо такого нема в жодній іншій мові, традиції?

Цитата: Python от августа 17, 2018, 17:29До речі, а норми скрипниківки справді вимагали передавати російські імена фонетично?

Цитата: Upliner от августа 17, 2018, 17:15

Цитата: Sandar от августа 17, 2018, 16:49А чим погано? Бо такого нема в жодній іншій мові, традиції?

Чи вважати чеські ť ď апострофами? :???

Цитата: Python от августа 17, 2018, 17:00
До речі, а чого той правопис раптом став «клясичним»? Українська літературна класика (на відміну від білоруської) була створена задовго до появи скрипниківки, яка з часу свого прийняття до скасування встигла захопити хіба що шматочок розстріляного відродження. І правописи, якими писали старі класики, відрізнялись від харківського «клясычнага правапіса» часто навіть більш радикально, ніж той відрязнявся від прийнятої в 1933 «наркамаўкі».

Цитата: Python от августа 17, 2018, 21:43
Просто вдосконалювачі правил не враховують одного простого правила: не можна запозичити запозичене. Якщо мова вже засвоїла відоме ім'я чи загальну назву, то змусити всіх забути цей «неправильний» варіант і запозичити «правильно» стає проблематично — якщо ще вчора він був єдиним нормативним, і всі джерела, видані до впровадження зміни, й надалі підтверджуватимуть його правильність. Відтак, неминуче виникає паралельна подвійна норма.

Цитата: Wolliger Mensch от августа 17, 2018, 22:52

Цитата: Python от августа 17, 2018, 21:43
Просто вдосконалювачі правил не враховують одного простого правила: не можна запозичити запозичене. Якщо мова вже засвоїла відоме ім'я чи загальну назву, то змусити всіх забути цей «неправильний» варіант і запозичити «правильно» стає проблематично — якщо ще вчора він був єдиним нормативним, і всі джерела, видані до впровадження зміни, й надалі підтверджуватимуть його правильність. Відтак, неминуче виникає паралельна подвійна норма.

Ну почему. Кейф, ягурт, алой.... В общем, таких замен не мало. Всё дело в моде: если новая форма наберёт критическое количественное и пространственное распространение, то появится мода на форму, старая быстро выйдет из употребления.

Цитата: Python от августа 17, 2018, 23:17
Але все одно якийсь час дві форми існуватимуть паралельно, і зовсім необов'язково переможе нова — наприклад, мода на неї не набуде розповсюдження. Тому суші не перетворюються на сусі, а ніндзя не перетворюється на нінджа (хоча було б логічно підрівняти обидва слова під одну схему).

Цитата: Wolliger Mensch от августа 17, 2018, 23:38

Цитата: Python от августа 17, 2018, 23:17
Але все одно якийсь час дві форми існуватимуть паралельно, і зовсім необов'язково переможе нова — наприклад, мода на неї не набуде розповсюдження. Тому суші не перетворюються на сусі, а ніндзя не перетворюється на нінджа (хоча було б логічно підрівняти обидва слова під одну схему).

С украинским всё намного проще: обяжут использовать, будут использовать. Как говорится, не впервой.

Цитата: Python от августа 17, 2018, 23:51
Так кажете, ніби ми кіборги якісь. Динаміка скрізь однакова: якщо більшість не звикла до «правильного» слова, його й не використовують. Зрештою, й самим реформаторам правопису байдуже, що там у правописі написано — все одно писали й писатимуть не як написано, а як їм хочеться.

Цитироватьпольське ó, що виступає в суфіксі -ów у польських географічних назвах,
передається через -у або за традицією через -і: Жирáрдув, Жéшув, Томáшув-Мазовéцький
і т. ін., але традиційно Грýбешів, Крáків, Ряˊшів та ін.

Цитата: Python от августа 18, 2018, 01:24Бачите, проблемою цієї теорії змови

ЦитироватьГеть уся Україна говорить сьвіт, сьміх, цьвіт і т. п. з мягким сь — се потверджує виразно і академічний правопис в т. 6-ій. Всі докладно відріжняють у вимові сьвіт від свій, всі говорять также сьвятий, ба нарічево навіть сьватий, але очивидячки тільки тому, що по російськії пишеться на тому місці — але так там і говориться: свет з твердим с, то і у нас кажуть писати світ без ь. Але хто

а) має перед очима одиноку розумну засаду нашого правопису: пиши, як говориш;
б) хто має перед очима, яку відмінну звукову вартість має с і сь, ц і ць і т. д.
в) хто пише зовсім правильно український, руський, сядьте, будьмо і т. д.

той мусить просто з конечности, якої вимагав послідовність, писати также сьвіт, сьвятий і т. д.

Ніяким чином не можна писання світ виправдувати 6-им правилом академічного правопису: ,,Приголосний звук перед м'яким приголосним сам став м'яким, але ь після нього не пишеться", бо звуки п, б, в, м в українській мові ніколи не є мягкими, хиба десь у говірках, які очивидячки стоять під впливом білоруської, або російської мови (порів. О.Курило: До характеристики і процесу монофтонгізації чернігівських дифтонгічних звуків). Українське п, б, в, м в пісок, білий, вітер, міх рішучо не можна називати мягким у тому змислі, як се вчить фонетика про сі звуки в російській мові на сім місці. Сі звуки і перед і у нас зовсім такі самі, як у чеськім, сербохорватськім, у ґерманських і романських мовах і жаден фонетик не називає їх тут мягкими. То-ж коли ми загально констатуємо в повній згоді з дійсним станом річи, що вся Україна вимовляє сьвіт, треба нам конечно так таки й писати, бо вимови написаного світ, як сьвіт, ніяк не можемо підтягнути під якенебудь українське правописне правило, хиба що просто скажемо, що пишемо сі слова з твердим с тому, бо в російській мові стоїть на сім місці с, а не сь. Але-ж бо се не відповідав нашій звуковій системі. Тай яка розумна причина противитися, щоб ся загальна українська вимова найшла вираз в українському правописі? — Ніяка. Навіть Білоруси виявили у свому правописі більше послідовности. Не вже-ж не могли-б ми завести тут ладу? Та ж ніщо не стоїть тут на перепоні.

Не можу не згадати ще одного мотиву на те, як дуже повинно нам залежати на тому, щоб ми нашим правописом перед усім вірно представили нашу мову. Тут на чужині в зносинах із чужомовними славістами маю я нагоду часто сконстатувати, що українську мову читають не так, як треба, і очивидячки виходить із того фальшивий погляд на звукову систему української мови, фальшивий образ української мови в науці взагалі. Так треба було аж сперечатися з чужими, але навіть з Українцями, щоб їх переконати, що світ — яке писаннє немов силує кождого фальшиво читати — вимовляється у нас з мягким сь. Се відноситься также до занехання ріжниці між і і ї.

ЦитироватьУкраїнців не в силі прочитати бю, бє, бя, бї инакше, як тільки як бйю, бйе, бйа, бйі; ря инакше як рйа...

Цитата: Python от августа 18, 2018, 15:41
Але мова на початку йшла про фонетичну різницю між кластерами приголосних у таких словах, як свій і світ, що виражалася графічно в желехівці (свій, сьвіт) і виводилася з написання в максимовичівці (свôй, свѣтъ). Так, їх можна звести до історичного навскрізного пом'якшення, але ô такого пом'якшення не давало, на межі кореня та префікса пом'якшення знаходило перепону, і т.п. — тобто, однозначно вивести це навскрізне пом'якшення з сучасного написання неможливо. І зараз існує тенденція до втрати цього навскрізного пом'якшення — ймовірно, під впливом графіки та контакту з російською, де це явище менш виражене.

Цитата: Sandar от августа 18, 2018, 15:48
Я колись по телеку почув від людини з вулиці «на мор'я́». Ну, я там розумію «на мора́». Але так... Дуже цікаво. Мабуть, людина хтіла висловитись літературно, рідний же діалект мав всюди твердий /р/.

Цитата: DarkMax2 от августа 18, 2018, 21:51
Так, тут потрібна Ї-ятева: свій, свїт.

ЦитироватьТак, тут потрібна Ї-ятева: свій, свїт. Але вже запізно. Відмирання не зупинити, ІМХО.

ЦитироватьВиразні перебільшення (наприклад, твердження про особливу близькість української і сербської мов, заперечення дифтонгів у північноукраїнських говірках) перешкоджали прийняттю багатьох слушних ідей Смаль-Стоцького.

Цитата: Sandar от августа 19, 2018, 11:24
DarkMax2, при чому Білорусь?

Цитата: Андрій Бондар
Нарешті "добив" четвертину нового проєкту правопису.

Ось вам нововведення. Поки що даю перші 30 сторінок.

БУКВЕНІ ПОЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

1. У питомо українських словах перед "н" та "р" пишемо "і" або "и": "індик" ("индик"), "ірод" ("ирод"); слово "ирій" не має форми з "і".

2. "И" пишемо на початку вигуків ("ич!"), часток ("ич який хитрий"), дієслів ("икати", "икнути" тощо) та похідних від них іменників: "икавка".

3. Висвітлено факт наявності початкового "и" у словах, що прийшли з инших мов: "ийбен", "ир", "Кім Чен Ин".

БУКВЕНІ ПОЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

4. Серед прикладів уживання "г" на місці "h" з'явилося два нових слова: "госпіс" (за чинною нормою - "хоспіс") і "гостел".

5. Додано примітку, яка каже, що апостроф уживаємо для передавання вимови усіченого слова в розмовному й поетичному мовленні: "до'дної «до одної» ями"; "мо'" «може».

ЧЕРГУВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ (ПРЕФІКСІВ) "У" ТА "В"

6. На початку речення перед приголосним дозволено писати "в", а не тільки "у": "В лісі пахло квітами", "Вгорі яскраво сяяло сонце".

7. Тільки "у-" пишемо на початку слова перед кількома приголосними: "упритул", "утроє" (хоч далі є пункт, у якому дозволено писати "в-" перед буквами на позначення приголосних, крім "в", "ф" та буквосполучень(!) "хв", "льв", "зв", "св" та ин.). Суперечливі пункти. Однозначно потребують доопрацювання.

8. Після слова на голосний перед "в" пишемо префікс "в-", а не "у-": "Дослідниця вважає експеримент успішним", "Гості ввійшли до зали.

9. Уточнено, що "в" пишемо перед абревіатурою, у назві першої букви якої вимовляють голосний: "в НБУ" ("в ен бе у"), "в МВФ" ("в ем ве еф").

10. Уточнено, що після скороченого слова на приголосний, яке вимовляють повністю з кінцевим голосним, пишемо "в": "1990 р. в місті сталася незвичайна подія".

11. У поезії слова "Вкраїна" більш не вживають.

ЧЕРГУВАННЯ СПОЛУЧНИКІВ (ЧАСТОК) "І", "Й" ТА "І", "Й" НА ПОЧАТКУ СЛІВ

12. Після кінцевих "я", "ю", "є", "ї" пишемо тільки "і": "Вивчили морфологію і синтаксис".

СПРОЩЕННЯ У ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ

13. Новий виняток: зберігаємо літеру "т" у слові "дев'яностники".

ПОДВОЄННЯ ПРИГОЛОСНИХ

14. Слово "священник" пишемо з двома "н", як і решту слів, що мають збіг на стику кореня або основи із суфіксом.

ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ

15. Уточнено, що префікс "архі-" і в нових словах, і в словах церковного вжитку пишемо тільки з кінцевим "-і": "архіважли́вий", "архідия́кон", "архімандри́т", "архістрати́г", "архієпи́скоп", "архієре́й", "архімільйоне́р", "архіскладни́й".

16. Уточнено, що завжди пишемо "анти-" та "квазі-" всупереч "правилу дев'ятки".

ПРАВОПИС СУФІКСІВ

17. У правописі зникає розгляд суфікса -чик (-щик) і, відповідно, слів "хлопчик" і "прапорщик". [Ну нехай ще "-щик" викинуто, хоча, знову ж, маємо гарне українське слово "хурщик", але що хлопчик зробив не так?]

18. Зі списку слів з суфіксом "-ович-", "-(ь)ович-" прибрано слово "Ігорович". Поле для дискусій?

19. Серед рівнозначних пар слів "Кузьмович" і "Кузьмич", "Савович" і "Савич", "Хомович" і "Хомич" слова із суфіксом "-ович" виведенно з-за дужок і надано провідну ролю, а з "-ич" - ситуація зворотна.

20. В утвореннях від власне українських коренів замість суфіксів "-ист", "-изм" пишемо "-іст", "-ізм", як у відповідних иншомовних відповідно до "правила дев'ятки": "боротьбіст", "побутовізм", "речовізм".

21. Суфікси "-ир", "-ір-" відтепер не випадають ще й у словах: "драгірувати", "солірувати", "утрирувати".

Це я вже утрую, там "утрирувати" насправді нема ;)

Далі буде. Слідкувати: #НовийПравопис2018_Бондар

Инші правописні новини:
#проєкт2018

Якщо щось проґавив - обов'язково пишіть у коментарі.

Також не забувайте про новіші добірки нововведень:
- друга: https://goo.gl/veYte1;
- третя: https://goo.gl/vbR3UT;
- четверта: https://goo.gl/akp5Wz.

Цитата: Андрій Бондар
НОВИЙ ПРАВОПИС: ЧАСТИНА ДРУГА.
Написання слів разом, окремо й через дефіс

СКЛАДНІ СЛОВА ЗІ СПОЛУЧНИМИ ЗВУКАМИ "О", "Е"

1. Нові винятки: сполучним звуком у слові "ножетримач" є звук "е" (замість сподіваного "о"), у словах "повітродув", "повітрозабірник" - "о" (замість сподіваного "е").

2. Як приклад ужито слова "медіалінгвістика" та "медіастилістика". Отже, компонент "медіа-" пропоновано писати разом.

СКЛАДНІ СЛОВА БЕЗ СПОЛУЧНОГО ГОЛОСНОГО ЗВУКА

3. Слово "Святвечір" віднесено до складноскорочених, а отже, його пишемо разом і з великої літери.

4. Слово "флешмоб" теж віднесено до складноскорочених. [Цікаво було б глянути на розгорнуту версію цого слова ;) ]

5. Слова з иншомовними компонентами "арт-", "боди-", "боді-" (перед голосним), "веб-", "економ-", "кібер-", "пан-", "поп-", "прес-", "фолк-" ("фольк-") пишемо разом, а не через дефіс: "артринок", "бодибілдинг", "бодіарт", "вебсторінка", "економклас", "кібермашина", "панамериканський", "попмузика", "попгурт", "пресконференція", "фолкгурт", "фолькмузика".

Уточнено, що якщо такі иншомовні компоненти приєднані до власного імени, їх пишемо з дефісом: "пан-Європа", "псевдо-Фауст".

6. Компоненти "максі-", "міді-", "міні-", а також "бліц-", "екстра-" й "топ-" відтепер пишемо разом, як і компоненти "макро-", "мікро-", "нано-", "екстра-", "гіпер-", "супер-", адже їх віднесено до розряду тих, що визначають кількісний (дуже високий або низький) вияв чогось. Наприклад: "максіодяг", "мідіодяг", "мінікомп'ютер", "екстраклас", "топменеджер", "бліцновини", "бліцопитування".

7. У компонентах "максі-", "міді-" кінцевий "і" всупереч "правилу дев'ятки" перед наступним приголосним в "и" не переходить: "максісукня", "мідіспідниця".

8. Слова з "контр-", "віце-", "екс-", "лейб-", "обер-", "штабс-", "унтер-" пропоновано писати разом: "контрудар", "віцепрем'єр", "ексчемпіон", "лейбгвардієць", "обермайстер", "штабскапітан", "унтерофіцер", але за традицією: "контр-адмірал", а також "генерал-капітан", "генерал-лейтенант", "генерал-майор", "прем'єр-мінíстр".

З власними назвами їх пишемо завжди через дефіс: "екс-Югославія".

9. Приблизність і часові межі, що передаються цифрами, на взір "3 – 4 дні", "учні 8 – 10 класів" пишемо через тире, навколо якого СТАВИМО пробіли.

10. Уточнено, що числівниково-літерні найменування будинків, корпусів, поштових відділень тощо пишемо через дефіс: "будинок № 28-Г", "корпус 3-А"; "Київ-1".

11. Ініціяльні абревіятури, написані великими або малими літерами, з будь-яким словом пишемо через дефіс: "ВІЛ-інфекція", "віл-інфекція", "ДНК-аналіз", "ВІП-зала", "віп-зала", "айті-галузь", "е-декларування".

12. Через дефіс пишемо дві ініціяльні абревіятури, написані великими літерами: "ВІЛ-СНІД".

13. За традицією пропоновано писати "де-факто", "де-юре", "статус-кво", "карт-бланш" та ин. [Знову нас чекає чорна діра винятків?]

14. Вилучено пункт: "Через дефіс пишемо звуки в словах, що вимовляються протяжно: "По-о-дай, а то во-о-ни наморились уже й та-а-к біля мене" (Тесленко); "По-о-лк, стій!"

СКЛАДНІ ІМЕННИКИ

15. "Людинодень" і "тоннокілометр" запропоновано писати разом. Проте далі йде згадка, що іменники, що означають одиниці вимірювання чого-небудь, пишемо через дефіс: "кіловат-година", "мегават-година".

16. Невідмінюваний числівник "пів" зі значенням "половина" з наступним іменником — загальною та власною назвою у формі родового відмінка однини пишемо окремо: "пів аркуша", "пів години", "пів відра", "пів мíста", "пів огірка", "пів острова", "пів яблука", "пів ящика", "пів ями", "пів Європи", "пів Києва", "пів України". Якщо ж "пів" з наступним іменником у формі називного відмінка становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх пишемо разом: "піваркуш", "південь", "півзахист", "півколо", "півкуля", "півмісяць", "півоберт", "півовал", "півострів".

17. Слова - назви наукових звань ("член-кореспондент") і назви рослин ("брат-і-сестра") віднесено до слів з обома відмінюваними частинами: "члена-кореспондента", "члену-кореспонденту"...; "брата-і-сестру", "братом-і-сестрою"...

Проте слова "чар-зілля", "дур-зілля", "розрив-трава", "сон-трава", "мати-й-мачуха", як і раніше, віднесено до тих, у яких відмінюваним є тільки останній компонент, напр.: "чар-зіллю", "дур-зіллям", "(на) розрив-траві", "сон-травою", "мати-й-мачусі" [Що ж це за правило, де більшість винятків?].

18. Написання іменників через дефіс, якщо перший з них визначає певну прикмету чи особливість предмета, особи, явища, названих другим, доповнено кількома новими прикладами написання: "бізнес-план", "бізнес-проект", "допінг-контроль", "інтернет-видання", "інтернет-послуга", "компакт-диск", "піар-акція", "піар-кампанія", "фан-клуб", "фітнес-клуб".

Але всі вони водночас підпадають під написання разом як складноскорочені: "бізнес[овий] план" > "бізнесплан", "допінг[овий] контроль" > "допінгконтроль", "інтернет[не] видання" > "інтернетвидання", як решта згаданих у цьому ж проєкті складноскорочених слів: "академ[ічна] відпустка" > "академвідпустка", "еліт[не] житло" > "елітжитло", "спорт[ивний] майданчик" > "спортмайданчик".

19. Уточнено, що через дефіс пишемо іменники з назвою літери грецького алфавіту, що лексикалізувалася: "альфа-промені", "бета-розпад", "дельта-проміння".

20. Іменник пишемо через дефіс, якщо перше слово є невідмінюваним іменником иншомовного походження: "суші-бар", "караоке-бар".

21. Уточнено, що через дефіс пишемо складні іменники, утворені з двох самостійних за допомогою сполучного голосного "о": "монголо-татари", "угро-фíни", "Австро-Угорщина".

22. Складні іменники з першими компонентами "власне-", "невласне-", що надають їм значення справжности / несправжности, ідентичности / неідентичности пропоновано писати через дефіс: "власне-зв'язки", "невласне-зв'язки", "власне-іменники".

Далі буде. Слідкувати: #НовийПравопис2018_Бондар

Инші правописні новини:
#проєкт2018

Якщо щось проґавив - обов'язково пишіть у коментарі.

Також не забувайте про инші добірки нововведень:
- перша: https://goo.gl/XX4vmz;
- третя: https://goo.gl/vbR3UT;
- четверта: https://goo.gl/akp5Wz.

Цитата: Андрій Бондар
ЩО ЧЕКАТИ ВІД НОВОГО ПРАВОПИСУ? ЧАСТИНА ТРЕТЯ

СКЛАДНІ ПРИКМЕТНИКИ

1. Уточнено, що слова з компонентом "-мільярдний" пишемо разом, як і "-сотий", "-тисячний", "-мільйонний": "трьохмільярдний", "семимільярдний".

2. Новий проєкт загубив пункт: "Разом пишуться складні прикметники, утворені з двох неоднорідних прикметників (зокрема, ті, які виражають відношення родової ознаки до видової): "поперечношліфувальний" (поперечний шліфувальний верстат)". [Як це слово тепер пишемо?]

3. Також зник пункт: "В окремих випадках, коли прикметник утворюється від сполучення іменника з прикладкою, дефіс не ставиться: "Москва-ріка" — "москворіцький". [Тепер, за логікою, пишемо з дефісом: "москво-ріцький". Треба уточнити в мовознавців]

4. Разом пишемо складні прикметники з першими компонентами "власне-", "невласне-", що надають їм значення справжности / несправжности, ідентичности / неідентичности: "власне-дієслівні категорії", "невласне дієслівні категорії", "власне-прийменникові функції", "невласне-прийменникові функції".

5. З дефісом пишемо "всесві́тньо-істори́чний", "літерату́рно-худо́жній", "наро́дно-ви́зво́льний", "підзо́листо-боло́тний" тощо як складні прикметники, утворені за допомогою сполучного голосного "о" з двох граматично підпорядкованих основ.

6. До складних прикметників, перша основа яких є числівником, записаним цифрою, а у вимові якого наприкінці з'являється голосний "и" віднесено прикметник "100-кілометровий" ["Стикілометровий"? Кхм, щось не 100-кується. Треба буде їм це зауважити]

ПРИСЛІВНИКИ

7. У новому правописі вилучено пункт: "Через дефіс пишуться прислівники, утворені сполученням прийменника з повним прикметником чоловічого (середнього) роду: "в основному", "в цілому" [Може, десь про них усе-таки написано?]

8. Уточнено, що сполука "по батькові" не є прислівником. Її пишемо окремо [Як і "по матері", "по батьку"].

9. Складні прислівники термінологічного характеру за традицією пропонують писати через дефіс: "де-ю́ре", "де-фáкто".

ВЕЛИКА ТА МАЛА БУКВИ В РУБРИКАХ

10. З малої букви також пишеться перше слово рубрик, якщо вони відокремлені одна від одної комою (раніше в цьому пункті згадувалося тільки про відокремлення крапкою з комою).

11. Прибрано згадку про можливість писати з великої літери граматично самостійні та структурно досить розлогі рубрики, якщо вони відокремлюються між собою крапкою з комою (у попередньому правописі був присутній невдалий приклад з відокремленням крапками, а не крапками з комою).

ВЛАСНІ ІМЕНА ЛЮДЕЙ

12. У деяких власних назвах службові слова відтепер пропоновано писати з великої букви відповідно до традиційного написання: "Ван Гог", "Шарль Де Косте́р", "Д'Аламбе́р", "Ель Гре́ко", "Ле Тельє́", "Етьє́н Ла Боесі́".

ГЕОГРАФІЧНІ ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНІ НАЗВИ

13. Уточнено, що в назвах адміністративно-територіальних одиниць зарубіжних держав з великої букви пишуться всі слова, крім тих, що позначають родові поняття: "департа́мент Аверо́н" (Франція), "штат Теха́с" (США), "о́бласть П'ємо́нт" (Італія), "префекту́ра Тоя́ма" (Японія), "земля́ Ни́жня Саксо́нія" (Німеччина).

НАЗВИ ІСТОРИЧНИХ ПОДІЙ, ЕПОХ, КАЛЕНДАРНИХ ПЕРІОДІВ І СВЯТ, СУСПІЛЬНИХ ЗАХОДІВ

14. В окремому пункті сказано, що з великої літери пишуться назви політичних, культурних, спортивних та ин. заходів міжнародного або загальнодержавного значення: "Олімпі́йські і́гри", "Бі́ла олімпіа́да", "Марш ми́ру", "Всесві́тній конгре́с украї́нців", "Всеукраї́нська педагогі́чна конфере́нція", "Міжнаро́дний рік дити́ни", "Ку́бок УЕФА" (футбол).

Назви инших регулярних заходів, що не мають офіційного характеру, пишуться з малої букви: "день відкритих двере́й", "день інформа́ції", "саніта́рний день", "субо́тник", "неді́льник".

15. Окремо уточнено, що в назвах деяких свят з великої букви пишеться не тільки перше слово: "День Незале́жності Украї́ни", "День Собо́рності Украї́ни".

16. Уточнено, що в назвах історичних подій із другим прикметником, що походить від географічної назви, де використовується дефіс, або походить від двох географічних назв, з великої букви пишуться обидві частини: "Бре́ттон-Ву́дська конфере́нція" (від Бре́ттон-Вудс), "Брест-Лито́вський ми́рний до́говір" (від Брест-Лито́вськ), "Я́ссько-Кишині́вська опера́ція" (від Я́сси і Кишині́в).

НАЗВИ, ПОВ'ЯЗАНІ З РЕЛІГІЄЮ

17-22. Додано кілька нових пунктів (подаю без власних слів):

1. З великої букви пишуться слова "Бог", "Алла́х" як найменування творця і володаря Всесвіту, а також імена Бога: "Єго́ва", "Савао́ф", "Адона́й", "Елохі́м", а також імена богів і богинь у різних народів: "Деме́тра", "Ві́шну", "Ге́ба", "Бра́хма", "Ши́ва", "Марс", "Перу́н", "Даждьбо́г". Так само пишуться імена засновників релігій: "Бу́дда", "Зарату́стра" , "Магоме́т"; апостолів, пророків, святих у християнстві: "Іва́н Хрести́тель", "Іва́н Богосло́в", "Гео́ргій Перемо́жець", "Мико́ла Чудотво́рець" (але "Мико́ла-угодник").

Примітка. Слово "бог" як найменування богів і богинь політеїстичних релігій пишеться з малої букви: "боги́ Старода́внього Єги́пту", "бог Посейдо́н", "боги́ня Ге́ра", "бог торгі́влі".

2. З великої букви пишуться слова: "Трі́йця", "Свята ́Трі́йця", найменування осіб Святої Трійці ("Бог Оте́ць", "Бог Син", "Бог Дух Святи́й") і слово "Богоро́диця"; інші найменування Бога ("Госпо́дь", "Спаси́тель", "Всеви́шній", "Творе́ць") і Богородиці ("Цари́ця Небе́сна", "Ма́ти Божа", "Пречи́ста Ді́ва"); прикметники, утворені від слова "Бог", "Господь" ("сла́ва Бо́жа", "во́ля Госпо́дня", "Бо́жий про́мисел"). Але в переносному значенні та в усталених словосполученнях – з малої букви: "боже́ственна музика" (тобто "чудова"), "бо́жа корі́вка".

Примітка 1. Слова "апо́стол", "святи́й", "преподо́бний", "му́ченик" та ін. пишуться з малої букви: "апо́стол Матві́й", "святи́й Пантелеймо́н", "свята́ великому́чениця Варва́ра", "преподо́бний Серафи́м Саро́вський", "блаже́нна Феодо́ра". Але "Пресвята́ Богоро́диця", "Свята́ Трі́йця", "собо́р Свято́го Петра́".

Примітка 2. У церковних і релігійних текстах з великої букви пишуться займенники, що вживаються замість слів "Бог", "Божий": "Блажен муж, що боїться Господа, що заповіді Його любить!" (Біблія); "нехай святиться ім'я Твоє" (Біблія).

Примітка 3. В усталених словосполученнях, що використовуються в розмовній мові, де слова "Бог", "Господь" та ін. не вживаються як їх найменування, вони пишуться з малої букви: "бог зна що" (невідомо що), "бог зна коли́" (невідомо коли), "госпо́дь з тобо́ю (ва́ми)" (вживається як здивування, заперечення, докір), "бог з ним (з тобо́ю)" (вживається на знак згоди, примирення, прощення та ін.). З малої букви пишуться вигуки "бо́же", "го́споди", "їй-бо́гу", "го́споди бо́же мій", "бо́же збав", крім випадків, коли слова "Боже", "Господи" є звертанням до Бога.

[...]

5. З великої букви пишеться перше слово назв церков: "Украї́нська правосла́вна церква", "Украї́нська гре́ко-католи́цька це́рква", "Українська лютера́нська це́рква", "Ри́мсько-католи́цька це́рква", "Вірме́нська апо́стольська це́рква".

6. Великі букви вживаються у повних офіційних найменуваннях найвищих церковних посадових осіб: "Вселе́нський Патріа́рх", "Па́па Ри́мський", "Митропол́ит Киї́вський і всіє́ї Украї́ни", "Католико́с-Патріа́рх усіє́ї Гру́зії", "Верхо́вний Архієпи́скоп".

Примітка. Найменування інших церковних звань і посад пишуться з малої букви: "митрополи́т Ві́нницький і Ба́рський", "архімандри́т", "архієпи́скоп", "па́стор", "мулла́", "іма́м", "ксьондз".

7. З великої букви пишуться ВСІ слова, крім родових найменувань, у назвах монастирів, церков, ікон: "Володи́мирський собо́р", "Кири́лівська це́рква", "Ки́єво-Пече́рська ла́вра", "Миха́йлівський Золотове́рхий монасти́р", "храм Христа́ Спаси́теля", "іко́на Ма́тері Бо́жої Теребовля́нської".

НАЗВИ ОРГАНІВ ВЛАДИ, УСТАНОВ...

23. Уточнено пункт: "У назвах політичних партій і рухів з великої букви пишеться перше слово (і всі власні назви): "Республіка́нська па́ртія США", "Христия́нсько-демократи́чний сою́з Німе́ччини", "Соціа́л-демократи́чна па́ртія Украї́ни". Але "па́ртія «Основа»", "па́ртія Інді́йський націона́льний конгре́с", де слово "партія" не входить у складену назву.

24. Уточнено, що "з малої букви пишуться назви закладів, організацій, органів влади і т. ін., що вживаються у множині: "міністе́рства Укра́їни", "інститу́ти Націона́льної акаде́мії нау́к", "коміте́ти Верхо́вної Ра́ди Украї́ни".

НАЗВИ ДОКУМЕНТІВ, ПАМ'ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ...

25. Уточнено пункт: "Назви пам'яток архітектури, замків, храмів, ПРЕДМЕТІВ І ТВОРІВ МИСТЕЦТВА тощо пишуться з великої букви: [...], "Дев'я́та симфо́нія Бетхо́вена", "Ка́мерна симфо́нія № 1 Євге́на Станко́вича".

Примітка. Родові найменування у подібних назвах пишуться з малої букви: "собо́р Свято́го Петра́", "собо́р Сан Ма́рко", "храм Василя́ Блаже́нного", "палац Пото́цьких", "за́мок Іф", "па́м'ятник Володи́миру Вели́кому", "портре́т Му́соргського", "робо́ти Рє́піна", "ре́квієм Мо́царта".

НАЗВИ ПОСАД, ЗВАНЬ, ТИТУЛІВ

26. Уточнено, що в неофіційних текстах назви найвищих державних посад України, міжнародних посад пишуться з малої букви: "вибори президента"; "розпорядження прем'є́р-міністра", "приїзд королеви".

НАЗВИ ОРДЕНІВ, МЕДАЛЕЙ, ВІДЗНАК, ПРЕМІЙ

27. Новий виняток: у назві ордена "Золота Зірка" та, можливо, в кількох инших назвах орденів обидва слова пишемо з великої літери. У назвах решти орденів, відзнак та медалей пишемо з великої літери тільки перше слово після лапок і власні назви, якщо такі присутні: меда́ль «За врято́ване життя́», о́рден «За до́блесну ша́хтарську пра́цю».

28. Додано новий пункт: "Назви спортивних нагород пишуться з малої букви: "золота́" (срі́бна, бронзо́ва) меда́ль", "олімпі́йська меда́ль". Так само: "закінчити школу із золотою (срібною) медаллю".

29. Також з'явився цей пункт: "У назвах премій перше слово і власні назви в них пишуться з великої букви: "Но́белівська пре́мія", "Націона́льна пре́мія Украї́ни і́мені Тара́са Шевче́нка", "Держа́вна пре́мія Украї́ни в га́лузі нау́ки і те́хніки", "Держа́вна пре́мія Украї́ни і́мені Олексан́дра Довже́нка".

НАЗВИ ТОВАРНИХ ЗНАКІВ, МАРОК ВИРОБІВ

30. Один із пунктів доповнено такою приміткою: "Назви продуктових товарів, сортів вин, мінеральних вод та інших напоїв, які стали загальними, пишуться з малої букви: "купили любительську ковбасу і кока-колу".

31. Маємо таку новинку: "Назви технічних виробів (машин, приладів тощо), крім назв, що збігаються з власними назвами, беруться в лапки і пишуться з малої букви: «запоро́жець», «фольксва́ген» (автомобілі), «бо́їнг» (літак), «панасо́нік» (магнітофон); але: «Те́сла», «Та́врія» (від власних назв), винятки: «жигулі́», «мерседе́с».

Примітка. У побутовому вживанні назви засобів пересування можуть уживатися без лапок: "приїхали на запорожці"; "каталися на мерседесі". [Нутром відчуваю, що тут щось накрутили]

32. Уточнено, що "абревіатурні назви виробничих марок і виробів пишуться без лапок: ЗІЛ, ВАЗ, КРАЗ, АН-24, СУ-27, В-17, ДС-8".

НАЗВИ ВИДІВ І СОРТІВ РОСЛИН

33. Відтепер у неспеціальних текстах назви сортів рослин беруться в лапки і пишуться з малої букви (в тому числі й власні назви): пшени́ця «золотоколо́са», груша «парижа́нка», троя́нда «гло́рія дей», мали́на «гера́кл» (раніше такі назви можна було вживати без лапок).

ВЕЛИКА БУКВА В ОСОБЛИВОМУ СТИЛІСТИЧНОМУ ВЖИВАННІ

34. Нарешті додали це: "З великої букви пишуться займенники "Ви", "Ваш" як форма вираження ввічливості у звертанні до однієї конкретної особи в листах, офіційних документах тощо: "Повідомляємо Вам...", "Вітаємо Вас...", "у відповідь на Ваш запит...".

35. Відтепер список слів, які можуть писатися з великої букви в контекстах, де їм надається особливий зміст, укріпився кількома новими словами: "Вітчи́зна", "Честь", "Люди́на", "Ма́ти" (дотепер була тільки "Батьківщина").

36. Новинка: "У префіксальних і складних словах, які пишуться разом або з дефісом, літерні та звукові абревіатури зберігають великі букви: "УВЧ-терапі́я", "мі́ні-АТС", "НВЧ-випромі́нювання".

ВЕЛИКА БУКВА В СКЛАДНОСКОРОЧЕНИХ НАЗВАХ

37-40. Нас тут усипали купкою приміток.

Перша: "Абревіатури, які складаються із двох самостійно вживаних ініціальних абревіатур, що є назвами різних організацій, пишуться окремо: "ІФ НАНУ" (Інститут фізики Національної академії наук України), "ДА МВСУ" (Державний архів Міністерства внутрішніх справ України)".

Друга: "У складноскорочених словах мішаного типу, утворених із ініціальних абревіатур та усічених основ, ініціальна частина звичайно пишеться великими буквами, а усічена – малими: "КУпАП" (Кодекс України про адміністративні правопорушення), "ДемПУ" (Демократична партія України), "НДІхіммаш" (Науково-дослідний інститут хімічного машинобудування), "БілАЗ" (Білоруський автомобільний завод).

Складені назви, у яких поєднані ініціальна частина і нескорочене слово (слова) в непрямому відмінку, пишуться окремо: "НДІ га́зу", "НДІ пості́йного стру̀му".

Третя: "Сполучник "і" в звукових абревіатурах у складноскорочених словах передається малою буквою: «АіФ» («Аргуме́нти і фа́кти»), «СіЧ» («Сло́во і час»)".

І четверта: "У назвах літаків, що складаються з двох перших букв прізвища конструктора і приєднаного до нього дефісом цифрового позначення, пишуться перша велика буква, друга – мала: Ту-154, Ан-22, Іл-62" [Тут по факту без змін, але надано пояснення, як такі назви формуються].

ГРАФІЧНІ СКОРОЧЕННЯ

41. Уточнено, що скорочені назви одиниць вимірювання пишуться без крапок: "Б" — байт, "Вт" — ват, "г" — грам, "га" — гектар, "кг" — кілограм, "км" — кілометр, "дм" — дециметр, "кБ" — кілобайт, "кВт" — кіловат, "кг" — кілограм, "л" — літр, "м" — метр, "мм" — міліметр, "см" — сантиметр, "т" — тонна, "ц" — центнер.

Так само пишуться скорочення "грн" (гривня), "крб" (карбованець), "млн" (мільйон), "млрд" (мільярд), "трлн" (трильйон).

42. Скісна риска використовується при скороченні словосполучень, рідше – складних слів: "п/в" (поштове відділення), "а/с" (абонентська скринька), "р/р" (розрахунковий рахунок), "м/хв" (метрів за хвилину), "км/год" (кілометрів за годину). У таких випадках після скорочених частин слів крапки не ставляться. [Що цікаво, перед скісною рискою та після неї не виставили пробіли]

Хух, можна видихнути. Перший розділ закінчено.

Далі буде. Слідкувати: #НовийПравопис2018_Бондар

Инші правописні новини:
#проєкт2018

Якщо щось проґавив - обов'язково пишіть у коментарі.

Також не забувайте про инші добірки нововведень:
- перша: https://goo.gl/XX4vmz;
- друга: https://goo.gl/veYte1;
- четверта: https://goo.gl/akp5Wz.

Цитата: Андрій Бондар
ШЛУНКА чи ШЛУНКУ? ТЕЛЕФОНА чи ТЕЛЕФОНУ?

НОВИЙ ПРАВОПИС НАРЕШТІ ВИЗНАЧИВСЯ!

ПРЕДСТАВЛЯЮ ВАМ ЧЕТВЕРТУ ДОБІРКУ НОВОВВЕДЕНЬ

1. "Ведмедище", "зайчисько" та "хлопчисько" віднесено до іменників і чоловічого, і середнього родів: "цей ведмедище / зайчисько / хлопчисько" або "це ведмедище / зачисько / хлопчисько".

Решта поданих іменників, а саме: "вітрище", "дідище", "коропище", "морозище", "парубище", а також "дубисько", "вовчисько", "їжачисько", "левисько", "сомисько" - тільки до чоловічого: "цей вітрище / дідище / дубисько / вовчисько".

2. Уточнено, що до іменників третьої відміни належать такі екзотичні імена, як Адель, Естер, Зейнам, Юдит.

3. Іменники середнього роду із закінченням "-я", що в них у похідних відмінках з'являється суфікс "-ен-" ("ім'я", "плем'я") матимуть паралельні форми не тільки в родовому й орудному відмінках: (немає) "ім'я" або "імені", (цим) "плем'ям" або "племенем", - а тепер ще й у давальному та місцевому: (дам) "ім'ю" / "імені", "плем'ю" / "племені"; (у цьому) "ім'ї" / "імені", "плем'ї" / "племені".

4. Нарешті визнано, "Ілля" - не єдиний іменник чоловічого роду, що належить до м'якої групи першої відміни. До них доєднується "тесля", а також инші іменники чоловічого роду - назви осіб на "-я".

5. Іменник "паша́" (у значенні "почесний титул...") теж зробив свою справу: відтепер для таких іменників відкрито дорогу, адже назви осіб чоловічого роду з основою на шиплячий як розряд іменників (колись таким було тільки слово "вельможа") тепер вільно можуть розширювати правило.

6. Іменник "хабар" офіційно віднесено до іменників твердої групи другої відміни, які мають у називному відмінку множини закінчення "-і" ("хабарі"). Тепер він складає компанію звірам, комарам та снігурам.

Проте додано примітку: "Іменник "хаба́р" при відмінюванні може набувати закінчень м'якої групи в однині ("хабаря́", "хабарю́", "хабаре́м", (на) "хабарі́") і множині ("хабаря́м", "хабаря́ми", (на) "хабаря́х"), але у складних словах із "хаба́р" сполучним голосним є лише "о": "хабарода́вець", "хабарооде́ржувач".

Нагадаю, що раніше цей іменник мав закінчення твердої групи: "хабара", "хабару", "хабаром", "хабарам", "хабарами".

7. Уточнено, що іменники "Ігор" і "Лазар" належать до м'якої групи. Тож, хто не знав, запам'ятайте: "Ігоря", а не "Ігора"; "Лазарю", а не "Лазару"; "Ігорем", "Лазарем", а не "Ігор(ь)ом", "Лазар(ь)ом".

8. Надано окремий зразок відмінювання слова "Госпо́дь":
Н. Госпо́дь
Р. Го́спод-а
Д. Го́спод-ові (-у) і Господ-е́ві
Зн. Го́спод-а
Ор. Го́спод-ом
М. ...Го́спод-ові (-у, -і)
Кл. Го́спод-и

9. Не забули також урегулювати відмінювання на "-ище", що належать водночас до жіночого та середнього родів. Як приклад подають слово "бабище":

Однина:

Н. (ця / це) баби́щ-е
Р. (цієї) баби́щ-і / (цього) баби́щ-а
Д. (цій) баби́щ-і / (цьому) баби́щ-у [де форму "-еві" загубили?]
З. (цю / це) баби́щ-е / (цю) баби́щ-у
О. (цією) баби́щ-ею / (цим) баби́щ-ем
М. (на цій / цьому) баби́щ-і [і все?]
Кл. (агов!) баби́щ-е

Множина:

Н. (ці) баби́щ-а
Р. (цих) баби́щ
Д. (цим) баби́щ-ам
Зн. (цих) баби́щ
Ор. (цими) баби́щ-ами
М. (на цих) баби́щ-ах
Кл. (агов!) баби́щ-а

10. Іменник "дуенья", що його чи не всюди наведено у прикладах відмінювання, спричинив розширення правил: після голосного, апострофа, а тепер ще й М'ЯКОГО ЗНАКА іменники першої відміни м'якої та мішаної груп мають закінчення "-ї" (р. в., д. в.), "-ю" (зн. в.), "-єю" (ор. в.), "-є" (кл. в.): "дуенья", "дуенью", "дуеньї", "дуеньєю", "дуеньє".

Ще один доказ, що новий правопис значно вичерпніший і систематизованіший за свого попередника.

11. До іменників, які мають у кличному відмінкові закінчення "-ю" додано ще й іменник "Леся": "Лесю, ходи-но сюди".

12. Додано примітку, яка каже, що у звертаннях до жінок, що складаються із загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка має лише загальна назва, а прізвище – форму, що збігається з називним відмінком: "добро́дійко Гончару́к", "па́ні Шевче́нко".

13. Доповнено список ілюстрованих іменників першої відміни, що в родовому відмінку множини мають закінчення "-ей". Їх перелік: "гусей", "дуеней", "ескадрилей", "курей" [Тут люди підказують, що "дуеней" та "ескадрилей" мають нульове закінчення, тож про це треба написати в Комісію]

14. Новинка: згадано про іменники першої відміни, що в родовому відмінку множини можуть мати як нульове закінчення, так і закінчення "-ів": "мами́" (множина) – "мамі́в" і "ма́ми" (двоїна) – "мам", "баби́" – "бабі́в" і рідко "баб" [цю форму раніше не визнавали рідковживаною]; у прізвищах: "Ма́йбородів" і "Ма́йбород", "Ста́ростів" і "Ста́рост".

15. Форму називного відмінка, яку вживають на місці сподіваного знахідного відмінка з іменниками – назвами окремих свійських тварин ("гна́ти ві́вці", "па́сти коро́ви", "годува́ти сви́ні", "ловити му́хи") визнано менш поширеною, але все ж дозволеною [Видно, мовознавці давно не заїздили до сіл та не знають, що ця форма сумарно значно частіше вживана, ніж вони здогадуються, адже міське населення про свиней та корів говорить рідко]

16. У родовому відмінку іменники другої відміни - назви технічних реалій і двигунів мають закінчення "-а": "екрана", "дизеля", "комп'ютера", "монітора" тощо.

17. Доповнено, що таке ж закінчення мають математичні та лінгвістичні поняття: "інтеграла", "коефіцієнта", "косинуса"; "афікса", "інтерфікса", "локатива", "префікса", "суфікса" (але "синтаксису", "фразеологізму").

18. Українські за походженням безафіксні слова-терміни тепер, як і суфіксальні, мають закінчення -а: "шківа", "променя". Але "виду", "роду", "складу", "способу".

19. Незабаром назви органів і частин тіла теж офіційно матимуть закінчення "-а": "живота́", "кишківника́", "м'я́за", "но́са", "ро́та", "скеле́та", "сугло́ба", "хребта́", "шлу́нка" [Так-так, "шлунка"!], "па́льця"; "живо́тика", "па́льчика", але "стравохо́ду" та ин. [Лишається сподіватися, що в "та ин." перебуватимуть суто безсуфіксні слова, що мають закінчення "-у"]

18. Назви одягу так само тепер пишемо з "-а": "дже́мпера", "жупа́на́", "кобеняка́", "костю́ма", "ку́нту́ша", "піджака́", "плаща́", "по́яса" (елемент одягу), "све́тра", "ке́да", "череви́ка", "чо́бота"; "костю́мчика", "пла́щика"; "череви́чка".

19. Назви виробів із борошна, до речі, теж: "бато́на", "бу́блика", "калача́", "рога́лика"; "бу́бличка", "кала́чика". [Сподіваюся, це ні для кого не новинка :) ]

20. Ну й куди ж без назв церковних реалій: "амво́на", "іконоста́са", "ві́втаря́", "іконоста́сика".

21. Новинка: назви річок, населених пунктів і різних географічних назв з наголосом на корені в родовому відмінкові в окремих випадках пишемо із закінченням "-а": "Бре́ча", "Во́вка", "До́вжика", "Мало́го Куя́льника", "Салги́ра", "Сві́жа", "Смо́трича".

22. Назви хвороб матимуть закінчення "-у": "авітамінозу", "артрозу", "бронхіту", "гаймориту".

23. Відтепер не тільки літературні, а й філософські та инші наукові поняття мають закінчення "-у": "абсолюту", "абсурду", "ангостицизму", "антропоцентризму", "дисона́нсу", "догмати́зму", "догма́ту" (і "до́гмату"); "авра́лу", "а́кту", "доста́тку", "екза́мену", "е́кспорту", "е́кскурсу", "зву́ку", "ідеа́лу", "со́рту", "спо́собу", "хи́сту", "фено́мену" (явище), "фрейди́зму" та ин., але як конкретні іменники-терміни: "зву́ка", "ду́ха" і "Ду́ха" (у значенні Свято́го Ду́ха (третя іпостась єдиного Бога).

24. Слово "табун" у родовому відмінку має закінчення "-а" як виняток з правила про закінчення "-у" в іменниках на позначення сукупности істот. Тож "табуна".

Так само тільки слово "садок" має закінчення "-а" серед усіх инших іменників на позначення сукупности дерев і кущів із закінченням "-у": "садка".

24. Іменники на позначення об'єднань держав мають закінчення "-у": "союзу" і, очевидно, "блоку". [У правописі подано застереження, що в р. в. "блока" пишемо тоді, коли маємо на увазі механізм або камінь, а от "блоку" взагалі забули подати як приклад. Треба написати їм про це]

25. Уточнено, що назви видів спорту, як і назви ігор і танців, пишемо з "-у" ("-ю"): "баскетболу", "бейсболу", "бобслею", "серфінгу" тощо, але "серфінга" (коли мова йде про спортивне знаряддя).

26. Іменник "танок" матиме обидва закінчення: "та́нку" і "танка́".

27. Правопис нагадує, що "закінчення "-а" ("-я") та "-у" ("-ю") мають розрізнювальну функцію в деяких іменників: "Алжи́ра", "Ри́ма", "Туні́са" (місто) і "Алжи́ру", "Ри́му", "Туні́су" (країна), "Нью-Йо́рка" (місто) – "Нью-Йо́рку" (штат).

28. Також до ілюстрації додано кілька нових іменників, закінчення яких змінює їх значення:

• "бо́ра" (свердло) – "бо́ру" (хімічний елемент);
• "бо́рта" (край одягу, посуду) – "бо́рту" (судно);
• "була́та" (зброя) – "була́ту" (сталь);
• "дзво́на" (інструмент) – "дзво́ну" (звук);
• "зву́ка" (термін) – "зву́ку" (процес);
• "ко́рпуса" (тулуб) – "ко́рпусу" (сукупне);
• "листа́" (одиничне) – "ли́сту" (збірне);
• "листопа́да" (місяць) – "листопа́ду" (процес);
• "оригіна́ла" (особа) – "оригіна́лу" (документ);
• "о́ргана" (частина тіла) – "о́ргану" (установа);
• "папе́ра" (документ) – "папе́ру" (матеріал);
• "по́тяга" (поїзд) – "по́тягу" (почуття);
• "прида́тка" (відросток) – "прида́тку" (додаток);
• "сирка́" (сиркова маса) − "сирку́" (зменш. до сир);
• "со́няшника" (рослина) − "со́няшнику" (насіння);
• "ста́на" (технічний термін) – "ста́ну" (музичний та ін. термін);
• "телефо́на" (апарат) – "телефо́ну" (вид зв'язку) [раніше - тільки "телефону"];
• "фено́мена" (особа) – "фено́мену" (явище);
• "шабло́на" (пристрій; креслення) – "шабло́ну" (зразок).

Далі буде. Стежити: #НовийПравопис2018_Бондар

Инші правописні новини:
#проєкт2018

Якщо я щось проґавив - обов'язково пишіть у коментарі.

Також не забувайте про попередні добірки нововведень:
- перша: https://goo.gl/XX4vmz;
- друга: https://goo.gl/veYte1;
- третя: https://goo.gl/aEg2Xo.

Цитата: DarkMax2 от августа 19, 2018, 15:18
Щодо Іллі: тепер теслІн? Ілля ж давав Іллін через подвоєння! Чи що мається на увазі?

Цитата: Андрій Бондар
СИДІТИ У ФЕЙСБУКУ? ЧИ ВСЕ Ж У ФЕЙСБУЦІ?
РОЗМІСТИТИ НА НОСІЄВІ, НОСІЮ ЧИ НОСІЇ?

ЗНАЙОММОСЯ З НОВИМ ПРАВОПИСОМ ДАЛІ. ЧАСТИНА 5

ДАВАЛЬНИЙ ВІДМІНОК

1. У давальному відмінку іменник "озеро" тепер має не тільки форму "озеру", а й "озерові".

2. У прізвищах, що мають кінцівку "-ин", "-ін", "-їн", у давальному відмінку відтепер можливі паралельні закінчення "-у" та "-ові": "Василишину" - "Василишинові", "Путіну" - "Путінові", "Ільїну" - "Ільїнові" (до цього нормативними були тільки "-у").

3. Відтепер зі спокійною душею можна вчити вірш (і "вірша"), розгортати довідник (і "довідника"), дарувати перстень (і "персня"), укладати акт (і "акта"). Такими прикладами поповнено правило про вживання знахідного відмінка.

ОРУДНИЙ ВІДМІНОК

4. Уточнено, що "прізвища, що походять від назв осіб за етнічною належністю або місцем проживання, в орудному відмінку однини набувають закінчення "-ом": "Волошином", "Лучканином", "Русином", "Турчином", "Турянином" та ін.".

МІСЦЕВИЙ ВІДМІНОК

5. Ілюстративний матеріял про рівнобіжне вживання в місцевому відмінку закінчень "-і" ("-ї") та "-у" (залежно від наголосу) поповнився такими іменниками: "у лі́сі" – "у лі́су", "на льо́ді" – "на льоду́", "на ро́ді" – "на роду́", "у са́ді" – "у саду́", "на ста́ві" – "на ставу́". [Але що тут робить іменник "ліс", у якого наголос із кореня на закінчення всупереч правилу не переходить. Одрук?]

6. Із прийменником "по" в місцевому відмінку одники іменники на позначення часу відтепер можуть мати не тільки закінчення "-і" / "-ї", як це було раніше, а ще й "-у" / "-ю": "по ве́чорі" і "по ве́чору", "по дося́гненні" і "по дося́гненню", "по заве́ршенні" і "по заве́ршенню", "по закі́нченні" і "по закі́нченню", "по зді́йсненні" і "по зді́йсненню".

7. Таких самих закінчень можуть набувати іменники в сусідстві з прийменником "в" або "у": "у по́тягу" – "у по́тязі" та деякі инші.

8. Закінчення "-ові", "-еві" ("-єві") в місцевому відмінку можуть мають окремі іменники чол. роду – назви неістот. Утім, ілюстрація такого вживання відсутня.

9. Уживаємо "при батькові" або "при батьку", але тільки "при дворянинові".

Причина: тепер не всі іменники чоловічого роду твердої групи - назви осіб, у місцевому відмінку поряд із закінченням "-ові", "-еві" ("-єві") мають закінчення "-у" ("-ю"), а тільки:
а) безсуфіксні;
б) ті, що мають закінчення "-о";
в) основа яких закінчується на "-г", "-к", "-х".

10. Натомість уточнено, що паралельні форми "-ові" та "-у" мають назви істот (не осіб) переважно з основою на "-к": "на борсуко́ві" і "на борсуку́", "на віслюко́ві" і "на віслюку́", "на во́вкові" і "на во́вку", "на вояко́ві" і "на вояку".

Але що вояк робить поряд з неособами, - віслюками та борсуками, - невідомо.

11. Узаконено, що з прийменником "по" іменники, що мають закінчення "-ові", "-еві" ("-єві") можуть набувати закінчення "-у" ("-ю"): "по ле́вові" і "по ле́ву", "по во́вкові" і "по во́вку", "по бугає́ві" і "по бугаю́", "по за́йцеві" і "по за́йцю", "по вуже́ві" і "по вужу́".

12. Надано перелік окремих іменників – назв осіб чол. роду, що вкупі з прийменниками "на", "у" ("в"), "по", "при" мають усі три варіянти закінчень. Надаю їх перелік:
- на капіта́нові, капіта́ну, капіта́ні;
- при прем'є́р-міні́строві, прем'є́р-міні́стру, прем'є́р-міні́стрі;
- у профе́сорові, профе́сору, профе́сорі;
- по студе́нтові, студе́нту, студе́нті;
- в учи́телеві, учи́телю, учи́телі;
- на носіє́ві, носію́, носії́;
- при не́божеві, не́божу, не́божі;
- по това́ришеві, това́ришу, това́риші;
- на чита́чеві, читачу́, читачі́.

КЛИЧНИЙ ВІДМІНОК
.
13. У кличному відмінкові, як виняток, з'явилися ще й такі паралельні форми: "повста́нцю" і "повста́нче", "умі́льцю" і "умі́льче". Форми "українцю" та "умі́льцю" визнано домінантними, утім не уточнено, чи форма "українче" є допустима для вживання.

14. Тепер тільки "добро́дію бригади́ре", "па́не лейтена́нте". Вживання "добро́дію бригади́р" і "па́не лейтена́нт", що вважалося також допустимим, незабаром відійде у вічність. У таких конструкціях відтепер обидва слова - відмінювані!

15. Не забарилися також звертання, що складаються із загальної назви та прізвища. Відтепер форму кличного відмінка набувають і загальна назва, і власне ім'я: "дру́же Макси́менку", "коле́го Євгенищуку́", "па́не Кова́лю"; утім, залишено можливість залишати прізвище і в називному відмінкові: "дру́же Макси́менко", "коле́го Євгенищу́к", "па́не Гонча́р".

16. Додано примітку, що іменники "сер", "сір", "гер" мають форму, гомонімічну з називним відмінком.

І, до речі, доволі суперечливі іменники наведено:
- "сер": багато немовознавців там чує "ьо" (англ. Sir);
- "сір": порушено правило "дев'ятки" (мало би бути "сир");
- "гер": дехто з філологів-фізиків просовує "хер" (нім. Herr).

Але правопис тут чіткий: не "сере / сьоре Алексе", а "сер Алексе"; не "сіре / сире де Белілю", а "сір де Белілю", не "гере / хере штурмбанфюрере", а "гер штурмбанфюрере".

17. Тепер про святе: іменник "Госпо́дь" у кличному відмінку отримав форму "Го́споди"; іменник "Христо́с" може мати паралельні форми: "Христо́се", рідко "Хри́сте", "Христе́".

МНОЖИНА

18. Уточнено, що слово "пазур" у множині має дві форми: "пазурі" та "пазури". Те саме з очима: допустимі "очі" та "вічі".

Згадку про "уші" (частіше "вуха") прибрано.

19. Нарешті пояснено, що іменники чол. роду з числівниками "два", "три", "чотири" мають закінчення "-и", "-і" ("-ї"): "два хло́пці", "три робітники́", "чотири слухачі́".

20. В урочистому мовленні замість форми множини слова "брат" – "брати́" вживають форму збірности "бра́ття" (рідше – "брато́ве").

21. Оновлено пункт: "Декілька іменників чол. роду другої відміни мають у називному відмінку множини варіантні закінчення "-и" та "-а": "ву́си" – "ву́са", "ґрунти́" – заст. "ґрунта́" (збірне), "рукави́" – "рука́ва", "хліби́" – "хліба́" (збірне), але тільки "ві́вса", "та́та".

Мушу відзначити, що раніше:
а) форма "ґрунта́" не вважалася застарілою;
б) множина від "овес" дотепер мала, крім форми "ві́вса", також форму "вівси́";
в) множина від слова "тато" мала форму "та́ти", а не "та́та".

22. У новій примітці зауважено: "Іменник "Госпо́дь" форм множини немає". [Ви теж помітили помилку?]

23. Ах так, ледь не забув: проаналізувавши правила вживання місцевого відмінка, я дійшов до висновку, що иншомовні слова під час складання правил, скоріш за все, не враховувалися. Утім, якщо це не так, то форми іменників "Джек", "Рейк'явік" і "Фейсбук" матимуть такий вигляд:

1) "на (по, при, у) Дже́кові", "Дже́ку" та (малоймовірно) "у Дже́ці";

2) "на (по, при, у) Рейк'я́віці", (потенційно) "Рейк'я́вікові" та "Рейк'я́віку", (малоймовірно) "у Рейк'явіку́";

3) "на (по, при, у) фе́йсбуці" та (потенційно) "фе́йсбукові" та "фе́йсбуку".

Тобто форми, до яких, згідно з правописом, не має виникнути питань, такі: "(жити при) Дже́кові", "Дже́ку", "(ходити по) Рейк'явіці", "(читати у) фе́йсбуці".

Далі буде. Стежити: #НовийПравопис2018_Бондар

Инші правописні новини:
#проєкт2018

Якщо я щось проґавив - обов'язково пишіть у коментарі.

Також не забувайте про попередні добірки нововведень:
- перша: https://goo.gl/XX4vmz;
- друга: https://goo.gl/veYte1;
- третя: https://goo.gl/aEg2Xo$;
- четверта: https://goo.gl/zwYN8R.

Цитата: Linden от августа 19, 2018, 23:31
треба використовувати всі 4 звуки: к—ґ х—г; а не лиш 3: к х—г, котрих затвердили за совітами

Цитата: Linden от августа 19, 2018, 23:31
Наприклад передача чужомовних слів лиш з однією буквою і лоґікою, тобто чужомовне [g] передається лиш як /ґ/, а не як можна /г/ або /ґ/, те саме стосується і инших звуків. По-доброму, я б поділів 2 правописів — питомих і непитомих слів. От наприклад ґазету можете читати як газета, так і ґазета.

Цитата: Linden от августа 19, 2018, 23:31
це також стосується, хоч відносно маловідоно, і до голосних, а саме і—ї, и—ӥ. Тобто тут навіть, по-доброму, треба змінювати й абетку, чи змінити підхід.

Цитата: DarkMax2 от августа 16, 2018, 08:39
"діаспорянщину-галичанщину" хотіли зробити обов'язковою

Цитата: Сяргей Леанідавіч от августа 20, 2018, 03:06

Цитата: DarkMax2 от августа 16, 2018, 08:39
"діаспорянщину-галичанщину" хотіли зробити обов'язковою

В этом есть определенная логика, так как украинская идея в нынешнем ее понимании пошла из этого региона.

Цитата: Python от августа 20, 2018, 03:39

Цитата: Сяргей Леанідавіч от августа 20, 2018, 03:06

Цитата: DarkMax2 от августа 16, 2018, 08:39
"діаспорянщину-галичанщину" хотіли зробити обов'язковою

В этом есть определенная логика, так как украинская идея в нынешнем ее понимании пошла из этого региона.

Взагалі-то, в основі галицького розуміння національної ідеї все одно лежать східноукраїнські архетипи.

Цитата: Python от августа 20, 2018, 03:39
діаспора також охоплює відносно невелику кількість неасимільованих українців

Цитата: Сяргей Леанідавіч от августа 20, 2018, 04:14

Цитата: Python от августа 20, 2018, 03:39
діаспора також охоплює відносно невелику кількість неасимільованих українців

А про асимільованих що гадаєте? Наприклад, американський письменник Чак Паланик/Палагнюк сприймається як "свій" (хоч кимось в Україні)?

Цитата: Linden от августа 19, 2018, 23:31
єї обовʼязок — обʼєднати всі живі (множина) з унормуванням і з найменшою кількостю винятків.

Цитата: Python от августа 20, 2018, 04:38
Взяти, для прикладу, білоруського президента з українським прізвищем — ну який з нього українець?

Цитата: DarkMax2 от августа 19, 2018, 15:05
1. У питомо українських словах перед "н" та "р" пишемо "і" або "и": "індик" ("индик"), "ірод" ("ирод"); слово "ирій" не має форми з "і".
2. "И" пишемо на початку вигуків ("ич!"), часток ("ич який хитрий"), дієслів ("икати", "икнути" тощо) та похідних від них іменників: "икавка".
11. У поезії слова "Вкраїна" більш не вживають.

Цитата: Zavada от августа 20, 2018, 11:09

Цитата: DarkMax2 от августа 19, 2018, 15:05
1. У питомо українських словах перед "н" та "р" пишемо "і" або "и": "індик" ("индик"), "ірод" ("ирод"); слово "ирій" не має форми з "і".
2. "И" пишемо на початку вигуків ("ич!"), часток ("ич який хитрий"), дієслів ("икати", "икнути" тощо) та похідних від них іменників: "икавка".
11. У поезії слова "Вкраїна" більш не вживають.

Ич які ироди! У поезію лізуть!

Цитата: Zavada от августа 20, 2018, 11:09
Ич які ироди! У поезію лізуть!

Цитата: DarkMax2 от августа 20, 2018, 12:24

Цитата: Zavada от августа 20, 2018, 11:09
Ич які ироди! У поезію лізуть!

Таке враження, що там якесь поетичне лобі :-)

Цитата: Linden от августа 20, 2018, 11:20
Очевидно унормування напочатку приведе до декотрого віднормування посеред носіїв, але це явище тимчасове, оскільки норми вступають не одразу (привіт тим, хто гадає инакше).

Цитата: Linden от августа 20, 2018, 11:20
Аби зменшити таке, то треба також унормлювати не скільки звуки, скільки мови запозичення — для української це є загальносвітові: грецька, латинь, провідні європейські. Цим справують наувці чи знавці цих мов. Латинське /g/ чи грецьку ґаму не складно передавати через /ґ/.

Цитата: Sandar от августа 20, 2018, 12:28

Цитата: DarkMax2 от августа 20, 2018, 12:24

Цитата: Zavada от августа 20, 2018, 11:09
Ич які ироди! У поезію лізуть!

Таке враження, що там якесь поетичне лобі :-)

В огляді Андрія Бондаря сказано шо Вкраїна тепер НЕ вживається. Лоббі мало б діяти на протилежне.

Цитата: Sandar от августа 20, 2018, 11:45
Моя мрія — усунути чергування у/в на письмі і хай воно існує тільки усно. Існує в тих, в кого такий фонетичний закон чергування живий.
Якшо ми подивимось на сучасні книги і ЗМІ, то побачимо, шо правописних правил чергування ніде не дотримуються, ставлять "у" там, де за правописом (і за логікою фонетичного закону) мусить бути "в". Це мені схоже на гіперкорекцію, бо я не чув, шоб так говорили (як ото пишуть, ставлячи скрізь "у") — говорять або так, як треба, чергуючи (це для мене дуже автентична мова), або зовсім не чергуючи (ну, чергуючи там спорадично, скажімо) і вживаючи завжди "в" (чи майже завжди).
До речі, це правило чергування сучасного правопису сформульовано так, шо багато хто його просто не розуміє.

Цитата: Sandar от августа 20, 2018, 12:28

Цитата: DarkMax2 от августа 20, 2018, 12:24

Цитата: Zavada от августа 20, 2018, 11:09
Ич які ироди! У поезію лізуть!

Таке враження, що там якесь поетичне лобі :-)

В огляді Андрія Бондаря сказано шо Вкраїна тепер НЕ вживається. Лоббі мало б діяти на протилежне.

Цитата: Python от августа 20, 2018, 12:57
Смотрицький впровадив окрему літеру для неї

Цитата: Linden от августа 20, 2018, 13:25
Явище хронічне, бо є ускладненість з дефісом, порівняйте з "будь-хто". Треба тут чітко наголосити, що тут "будь" є спонукальне, до прикладу "будь здоров". Ну і це підкреслює низький чи повільний розвиток освіти.

Цитата: Linden от августа 20, 2018, 13:25
Щодо мережи, то є перевірники і словники. Правда ними не користуються всі. Також зазначу, що тут передує не літературна (це документо чи офіційне), а цілком жива (чи подоба) мова. Ну і зазначу, що носії не є сталими, тобто покоління і все таке.

Цитата: Linden от августа 20, 2018, 11:20
Так, я про ьи та йи, тобто знаймона драгоманівка, дещо подібного досвіду вже має Південослов'яни. Плюси:  одноманітність, легше відмінювання (поділу на мнякі і подальших груп не буде), менше букв (це також полегшує точного читання чи перехід на иншу писемність — не обов'язково латинку) і, як додаток, буква ь без переставлень візьме своє останнє місце. Але, так, вельми сумнівно, що такі зміни узагалі будуть.

Цитата: Linden от августа 20, 2018, 14:53
Ваша правда, це також впливає, коли не перевчаються (самі) чи не оновлюють літературу чи приклади.

Як вже казав, така мережа чи місця живої мови, де кожен може своє. Не вбачаю в цьому щось поганого, нормальна річ для мов. Але коли мушу писати (наприклад) документ чи щось таке, то будь-яка людина, як і я, муситиме писати за чинним. Ось тут я, можливо й инші, мусять згодитися з новим правописом. Наче все просто, так?

Цитата: Linden от августа 20, 2018, 15:53
Про "свято" складно сказати, але ту проблему не вирішує й чинний, хіба що можна робити наприклад "сьвато" (чи сьвято).

Цитата: Python от августа 20, 2018, 17:04там взагалі не [а], як у «призьба» — правильніше було б позначити цей звук як [я] чи [ӓ]

Цитата: Linden от августа 20, 2018, 18:22
бажано в IPA

Цитата: Linden от августа 20, 2018, 18:22
тьмяний

Цитировать§ 17. Коли Ь не пишеться
Знак м'якшення (ь) не пишеться:
...
Примітка. Апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий, свято, тьмяний, цвях; але: верб'я, торф'яний, черв'як.

Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться, як і в тих же словах без префікса: зв'язок, зв'ялити, підв'язати, розм'якшити.

Цитировать3. Після м'яких приголосних, крім л, якщо за ними йдуть інші м'які приголосні: вінця, кінцівка, користю, ланцюжок, радість, світ, свято, слід, сміх, сніг, сніп, сьогодні, танцювати, щастя; але: різьбяр (і різьбар), тьмяний і похідні від них.


Примітка. Коли ь уживається у формі називного відмінка іменника, то він зберігається й у всіх інших відмінках; коли ж у називному відмінку його нема, то й в інших відмінках він не пишеться; пор.: Галька — Гальці, дівчинонька — дівчиноньці, письмо — на письмі, редька — редьці; але: галка — галці, сторінка — сторінці, пасмо — у пасмі.

Цитата: Linden от августа 20, 2018, 18:22
Не бачу переваги чи ріжниці "сьвято" перед "сьвьато", оскільки бачу лиш ˈsʲʋʲɑtɔ, тому тут драгоманівка та сама.

Цитата: Python от августа 20, 2018, 18:50

Цитата: Linden от августа 20, 2018, 18:22
Не бачу переваги чи ріжниці "сьвято" перед "сьвьато", оскільки бачу лиш ˈsʲʋʲɑtɔ, тому тут драгоманівка та сама.

Незовсім. Просто треба прийняти концепцію існування голосного [я] з відповідною літерою, яка, проте, в більшості позицій переходить або в [ја], або в [ʲа], і лише за певного збігу обставин зберігає специфічне звучання.

Цитата: DarkMax2 от августа 20, 2018, 18:25
словаки для "святих" слів ввели окрему літеру

Цитата: Paul Berg от августа 20, 2018, 19:58
Але це лиш алофон /a/ по мяких приголосних

Цитата: Sandar от августа 20, 2018, 19:19

Цитата: Python от августа 20, 2018, 18:50

Цитата: Linden от августа 20, 2018, 18:22
Не бачу переваги чи ріжниці "сьвято" перед "сьвьато", оскільки бачу лиш ˈsʲʋʲɑtɔ, тому тут драгоманівка та сама.

Незовсім. Просто треба прийняти концепцію існування голосного [я] з відповідною літерою, яка, проте, в більшості позицій переходить або в [ја], або в [ʲа], і лише за певного збігу обставин зберігає специфічне звучання.

На підставі чого цю концепцію приймати?

Цитата: Python от августа 20, 2018, 21:01
Так справа в тому, що приголосна, яка безпосередньо йому передує, не м'яка.

Цитата: Paul Berg от августа 20, 2018, 23:23

Цитата: Python от августа 20, 2018, 21:01
Так справа в тому, що приголосна, яка безпосередньо йому передує, не м'яка.

Чому обовязково безпосередньо? {с} також передує {я}, творячи з ним єдиний склад. Чи є {в} перепоною для їхньої взаємодії (маючи губне місце творення)?

Цитата: Python от августа 20, 2018, 23:43
Порівняйте «різьба» й «різьбяр» — в обох випадках, у кластері присутній м'який приголосний, але голосна після нього відрізняється.

Цитата: Paul Berg от августа 21, 2018, 00:08
різь-ба, різь-бяр - не кластер, різні склади.

Цитата: Linden от августа 21, 2018, 00:18
тобто тут очевидий наросток ар (як і в кобз-ар, дой-ар), а отже і довід на драгоманівку, тобто різьбьар.

Цитата: Linden от августа 21, 2018, 01:24
"л" з'явилася через цього, особливо помітно в дієсловах

Цитата: DarkMax2 от августа 21, 2018, 11:51
Ех, велике зло та шкільна казочка про фенетичність української орфографії.

Цитата: DarkMax2 от августа 21, 2018, 11:51
Ех, велике зло та шкільна казочка про фенетичність української орфографії. Вона вельми морфологічна. Звідти всі ці викрутаси з правилами про знак м'якшення та апостроф.
Не пишемо ми білоцці, купацця тощо. Завше оглядаємося на морфеми.

ЦитироватьПраво́пис «Руса́лки Дністро́вої» — перша фонетична система правопису для української мови на основі адаптованого алфавіту, вжита «Руською трійцею» в альманасі «Русалка Днѣстровая» (1837). Вживання фонетичного принципу орфографії мотивувалося в передмові М.Шашкевича тим, що «знати нам конче, яке теперѣшному язикови истинноє лице; за-для-того держалисмо-ся правила: ,,пиши як чуєшь, а читай як видишь"».

Цитата: Paul Berg от августа 21, 2018, 05:00
з таким же успіхом можна сказати, що "буряк" можна прочитати як "бур як" або "освітлений" як "ос вітлений". І таким чином дійти до висновку, що будь-яку позиційну систему треба відправляти на смітник.

Цитата: Wolliger Mensch от августа 21, 2018, 15:25
А какие у сербов нюансы? Что они приставки на д пишут перед с, ш? Так это просто такой морфологический шлепок. А так там совсем другие отношения между письменным и разговорным языком. Сравнение плохое.

Цитата: Sandar от августа 21, 2018, 12:56

Цитата: DarkMax2 от августа 21, 2018, 11:51
Ех, велике зло та шкільна казочка про фенетичність української орфографії. Вона вельми морфологічна. Звідти всі ці викрутаси з правилами про знак м'якшення та апостроф.
Не пишемо ми білоцці, купацця тощо. Завше оглядаємося на морфеми.

Я чув (чи читав) про існування такого стереотипу типу як чується, так і пишеться, але я шось не можу згадати, як це було в мене в школі. Максе, інші учасники, вам говорили в школі "як чується, так і пишеться" чи шось таке? І для чого це було придумано, звідки воно?

Цитата: DarkMax2 от августа 21, 2018, 11:34
Взагалі-то це два різні суфікси -яръ та -арь. У них відмінювання різне: різьбаря, але різьбяра

Цитата: SIVERION от августа 21, 2018, 15:35
И произносится по разному но пишится одинаково, например в "Питати" И после П ближе к рус. И, а после Т ближе к укр. И, разница очень заметна.

Цитата: Sandar от августа 21, 2018, 12:56
Максе, інші учасники, вам говорили в школі "як чується, так і пишеться" чи шось таке?

Цитата: Paul Berg от августа 22, 2018, 20:07
Просто треба відновити літеру θ.

Цитата: Сяргей Леанідавіч от августа 22, 2018, 20:39

Цитата: Paul Berg от августа 22, 2018, 20:07
Просто треба відновити літеру θ.

Нащо?

Цитата: DarkMax2 от августа 22, 2018, 19:53
Принцип соборності з мертвим, ІМХО. Це я про міти.

Цитата: Python от августа 22, 2018, 20:46
Як доповнення до θ ще доведеться β та η ввести. Бо в одному варіанті вони передаються як ф, в, и/і, в іншому — як т, б, е, два варіанти в одному слові не змішуються. Тому лише або Фіви, або Теби — не Тіви, не Феби, не Теви і т.д.

Цитата: стр. 155в) через и:
...
2) непослідовно після приголосних д, т, р, с: Індигíрка, Плóвдив, але Бородінó, Дíксон; Братислáва, Іртúш, Тúрново, Тúхвін, але Тарýтіно; Дрúн Ри́га; але Мічýрінськ; Новосибíрськ, Сибíр, Симбíрськ, Сіднéй;

Цитата: cтр. 130в) И пишемо:
1. У загальних назвах після приголосних, що позначаються буквами д, т, з (дз), с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним (крім й): ди́зель, дина́мо, дипло́м, дире́ктор, мето́дика; інститу́т, матема́тика, сти́мул, тип; пози́ція, фізи́чний; такси́ст, родзи́нка, силуе́т, систе́ма; цисте́рна, ци́фра; режи́м, джигі́т, джи́нси; чичеро́не; ши́рма, шифр; брига́да, риф, фа́брика.
2. У географічних назвах після р перед приголосним (крім [j]): Великобрита́нія, Крит, Маврита́нія, Магри́б, Мадри́д, Пари́ж, Рив'єра, Ри́га, Рим та ін. та в похідних від них: брита́нський, маврита́нський, ри́зький та ін.

Цитата: Python от августа 23, 2018, 15:04
Якщо «проєкт» і «капоєйра», то також і «поєзія» (там же не префікс ніби)? З точки зору відриву правопису від живих носіїв, зміна не менш шкідлива, ніж запровадження в запозиченнях ґ та тети (які хоча б зробили варіативними).

Цитата: Sandar от августа 15, 2018, 19:29
От нафіга мені «проєкт»? Безоголовля якесь.

Цитата: Rusiok от августа 29, 2018, 12:26
... та минулорічні приклади?

Цитата: DarkMax2 от августа 29, 2018, 11:43
Мені поєзію вже виправдовували йотом у ποίησις.

Цитата: Wolliger Mensch от августа 29, 2018, 13:40

Цитата: Rusiok от августа 29, 2018, 12:26
... та минулорічні приклади?

Вах. Каждый год новые правила с примерами? :o ;D

Цитата: DarkMax2 от августа 29, 2018, 11:43
Мова  – ріка, а не зацвілий ставок (https://zbruc.eu/node/82604).
Чого ж ми на радянський манір хочемо розвернути річку?

Цитата: Python от августа 23, 2018, 15:04
Якщо «проєкт» і «капоєйра», то також і «поєзія» (там же не префікс ніби)? З точки зору відриву правопису від живих носіїв, зміна не менш шкідлива, ніж запровадження в запозиченнях ґ та тети (які хоча б зробили варіативними).

Мені поєзію вже виправдовували йотом у ποίησις.

Цитата: Rusiok от августа 29, 2018, 13:48
Правила 1990 года. А вопросы тестов каждый год разные. Наверно, как и задания ЕГЭ в России, не?

Цитата: Python от августа 29, 2018, 13:50
Проте, в латину не перейшло. Тоді як «η» не могла дати «е» без латинського посередництва.

Цитата: Wolliger Mensch от августа 29, 2018, 13:53

Цитата: Python от августа 29, 2018, 13:50
Проте, в латину не перейшло. Тоді як «η» не могла дати «е» без латинського посередництва.

Кстати, сам Дарк заводил тему о пиитах.

Цитата: Python от августа 29, 2018, 14:56
Тоді має бути «піїзія» чи «поїзія» (як насправді ці грецькі диграфи транслітеруються?).

Цитата: Wolliger Mensch от августа 29, 2018, 14:59

Цитата: Python от августа 29, 2018, 14:56
Тоді має бути «піїзія» чи «поїзія» (як насправді ці грецькі диграфи транслітеруються?).

Піїсія тогда уже.

Цитата: Wolliger Mensch от августа 29, 2018, 13:41

Цитата: DarkMax2 от августа 29, 2018, 11:43
Мені поєзію вже виправдовували йотом у ποίησις.

И что вы этим выправдовывателям отвечали?

Цитата: Wolliger Mensch от августа 29, 2018, 13:53

Цитата: Python от августа 29, 2018, 13:50
Проте, в латину не перейшло. Тоді як «η» не могла дати «е» без латинського посередництва.

Кстати, сам Дарк заводил тему о пиитах.

Цитата: DarkMax2 от августа 29, 2018, 17:39Було таке. Звідки там перша І?

Цитата: DarkMax2 от августа 29, 2018, 17:39
Було таке. Звідки там перша І?

Цитата: DarkMax2 от августа 29, 2018, 22:32
Дяка. /poi̯.ɛː.tɛ̌ːs/ → /py.iˈtis/ → /pi.iˈtis/
Не знав, що в грецькій був такий перехід.

Цитата: Wolliger Mensch от августа 29, 2018, 22:44
Что οι > [ i ]

Цитата: DarkMax2 от августа 30, 2018, 19:01
Боже, наскільки політизовано!
Кілька посутніх зауваг щодо нового проєкту українського правопису

Цитата: DarkMax2 от августа 30, 2018, 21:05
Маріо ще можна привести до Марйо і відмінювати, але що з Макао? Ламати язика, як поляки? Макаа? Макау? Макаою?

ЦитироватьVýsledkem dlouhodobého úsilí vlády ČLR o změnu tohoto stavu bylo v roce 1987 parafování společného čínsko-portugalského prohlášení o tom, že 20. prosince 1999 obnoví ČLR svou suverenitu nad Macaem, což se také uskutečnilo. Čínská vláda obdobně jako v případě Hongkongu také zde uplatňuje principy ,,jedna země, dva systémy", ,,správa Macaa obyvateli Macaa" a ,,vysoký stupeň autonomie".

Цитата: Zavada от августа 30, 2018, 19:51
Дідро́

Цитата: DarkMax2 от августа 29, 2018, 11:43
Мова  – ріка, а не зацвілий ставок (https://zbruc.eu/node/82604)

Цитата: DarkMax2 от сентября  3, 2018, 20:50

Цитата: DarkMax2 от августа 29, 2018, 11:43
Мова  – ріка, а не зацвілий ставок (https://zbruc.eu/node/82604)

Виправлення "головний біль" на "біль голови" викликало у мене, окрім фейспальми, регіт. У Словарі Грінченка наведено приклад: "головна хустка". Певно, командує іншими.

Цитата: DarkMax2 от сентября  3, 2018, 20:50
Певно, командує іншими.

Цитата: Sandar от сентября  4, 2018, 12:44

Цитата: DarkMax2 от сентября  3, 2018, 20:50
Певно, командує іншими.

В смислі?

ЦитироватьРозділ III, С. 132.

Англійський звук [æ], якому на письмі відповідає англійська буква а, звичайно передаємо українською буквою а: макінто́ш, спа́м, ча́т, ха́кер, А́лекс, А́дамс, А́длер, Га́ррісон, Ланка́стер, Манче́стер, Кана́верал, Ча́плін; у багатьох словах за усталеною традицією цей звук передаємо через е: бізнесме́н, ме́неджер, ле́п-то́п, Бле́квуд, Еппл, Ке́мерон, Ле́мберт, Пе́лл-Ме́лл, Се́лінджер, Сем, Те́тчер і т. ін.

Цитата: DarkMax2 от сентября  8, 2018, 17:22
Як можна виступати одночасно проти зяяння і за початкове Е?

Цитата: DarkMax2 от сентября  8, 2018, 17:22
Проєкт правопису 2018 – дитя компромісу: і вашим, і нашим (https://blogs.pravda.com.ua/authors/farion/5b8c59e9296a4) (с) Ірина Фаріон

---

Екання на початку слова непритаманне слов'янам. Як можна виступати одночасно проти зяяння і за початкове Е?

Цитата: Sandar от сентября  9, 2018, 14:36

Цитата: DarkMax2 от сентября  8, 2018, 17:22
Як можна виступати одночасно проти зяяння і за початкове Е?

А хіба хтось виступає проти зяяння? Виступає проти «у» перед «наступними в, ф, а також перед сполученнями літер льв, св, тв, хв і под.»? Адже це положення вбиває уникнення зяяння.

Цитироватьґ) Про ЙОТАЦІЮ при збігові голосних. Передання латинського ІА як ІЯ, як це було в Правописі 1928 року і проєкті 1999, проєкт 2018 нехтує цілковито і пропонує писати так, як у московській мові: артерІАльний, а не артерІЯльний (с. 29). Наводячи приклад антропоніма МарцІАл, деякі члени комісії, мабуть, забули про широковживане МаркІЯн (а не МаркІАн), кодифіковане у словнику "Власні імена людей" (1996), УлІЯн (с. 109), АндрІЯн (с. 39), КупрІЯн (с. 70), а також широковживані чужі апелятиви через ІЯ макІЯж та манІЯк і питому лексику на зразок дІЯльність, а не дІАльність. А що вже казати про наших недавніх класиків В.  Стуса та Б.-І.  Антонича, що по-інакшому, як фІЯлка не писали: "ФІЯлка у саду росла..." (В. Стус), "З очей фІЯлок смутком кришеш..." (Б.-І.  Антонич)! Те ж стосується передання латинського IU як ІЮ, про що не йдеться у проєкті 2018: трІУмф (було трІЮмф).

Цитата: DarkMax2 от сентября  5, 2018, 15:39
ле́п-то́п

Цитата: Hellerick от сентября 10, 2018, 11:36

Цитата: DarkMax2 от сентября  5, 2018, 15:39
ле́п-то́п

Чем мотивируется дефис?
В англицком его нет.

Цитата: DarkMax2 от сентября 10, 2018, 12:34
Не знаю. З дефісами у них вава в голові, ІМХО. У пропонованих правилах втрачена наскрізна логіка вжитку дефісу, як на мене.

Цитата: Сергий от сентября 10, 2018, 23:37

Цитата: DarkMax2 от сентября 10, 2018, 12:34
Не знаю. З дефісами у них вава в голові, ІМХО. У пропонованих правилах втрачена наскрізна логіка вжитку дефісу, як на мене.

Так, одна морока нам з їхнім перфомансом. І як їх позбутися, цих "рехворматорів" - незрозуміло.

Цитировать«Він не претендує на такі вже аж новації — він лише повертає частину репресованих норм українського правопису, які були вилучені в 1930-х. Це ті норми, які збереглися в усіх визнаних літературних творах. Це була дуже клопітка робота орієнтовно понад три роки. Між собою зібралися науковці та громадські діячі. І дуже довго вирішували, які з тих норм... Мова – живий організм, вона постійно розвивається, входить у повсякденне життя людей, і якісь кардинальні зміни складно робити.

Справа в тому, що багато норм, до яких ми зараз вже звикли – це було ніщо інакше, як певні такі речі, зроблені для русифікації української мови. Сьогодні ці норми прижилися, звичайно, за стільки років повсякденного використання. І ми вже навіть не відчуваємо цього. Але мовознавці дуже добре знають, що насправді це є новоутвори, які тоді, фактично після репресій українського правопису, прийшли у наше життя», – пояснила в одному з інтерв'ю Лілія Гриневич.

Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2018, 21:34
Похір, що говорять інакше, - некромантія самоціль.

Цитата: Python от сентября 12, 2018, 21:47

Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2018, 21:34
Похір, що говорять інакше, - некромантія самоціль.

Та вони самі собі суперечать — з одного боку, новий правопис ніби-то відображає якісь об'єктивні зміни в живій мові, з іншого — самі ж ставлять питання, як зробити так, щоб ці зміни справді ж таки прижилися після їх впровадження.

Цитата: DarkMax2 от сентября 13, 2018, 08:37
А соли (сіль) невже з твердим Л? Не сольи?

Цитата: Sandar от сентября 13, 2018, 20:06
В Білорусі?

Цитата: Rusiok от сентября 15, 2018, 10:19
Жаль, что пунктуацию не сближают с английской.

Цитата: Rusiok от сентября 19, 2018, 09:25
Перше, це проєкт тре' звільнити від словникових, ортоепічних, морфологічних та інших неправописних новацій. Залишити суто правопис.

Друге, проголосити розумну мету. Відкинути цю дурню про "повернення до чогось нібито притаманного мові". В минулому українській було притаманні діялекти, неустрій та незгоди.

Цитата: Rusiok от сентября 19, 2018, 09:25
Розумною ціллю може бути зближення правопису з провідними західними мовами, в першу чергу - з англійською. Менше ком, дефісів, змін великих літер на малі у споріднених словах, перехід на европійські лапки, позначення фразового наголосу письмовкою тощо.

Цитата: Сяргей Леанідавіч от сентября 18, 2018, 21:54
Зубков, помню, в какой–то передаче топил за замену станції на стацію и хімії на хемію.  :fp:

Цитироватьпозначення фразового наголосу письмовкою

ЦитироватьРозумною ціллю може бути зближення правопису з провідними західними мовами, в першу чергу - з англійською. Менше ком, дефісів, змін великих літер на малі у споріднених словах, перехід на европійські лапки

Цитата: DarkMax2 от сентября 19, 2018, 11:49
у потяга станція

Цитата: Сяргей Леанідавіч от сентября 19, 2018, 12:52
А хемію - потому что так было написано на здании одного из факультетов Харьковского ун-та в 1920-е.

ЦитироватьУ грецькій бібліографії термін хімія та його похідні писали з υ до 1828 р., а зараз роблять спроби відновити правильне історичне написання

Цитата: Wolliger Mensch от сентября 19, 2018, 14:10
Может, тему переименовать? Ну какая тут орфография? :no:

Цитировать...у варіанті Кирчіва, Кирчіву, Кирчівим є поступкою неосвіченим верствам суспільства й що не може бути прийнятним, бо суперечить основоположним фонетичним законам української мови, а тому й українському здоровому глуздові.

ЦитироватьЧому? Навіщо? З якою науковою метою? Навіщо незалежним уже майже тридцять років українцям, що масово готуються взятися з ентузіазмом за вивчення української мови, раптом стало потрібно знати, як їм у конечній потребі слід писати назву залізниці в кілька разів закордонному Закавказзі?

ЦитироватьЦе правило поширюється й на складні прикметники, утворені з двох прикметникових основ, які означають назви морів, лісів, низин, областей, залізниць тощо й мають при собі номенклатурні терміни типу море, гора, хребет, ліс, озеро, низовина, острів і т. ін.: Західносибірська низовина, Нижньодунайська низовина, Новосибірські острови, Південноукраїнський канал, Східноєвропейська рівнина, Східноказахстанська область, Східнокитайське море тощо;

Цитата: DarkMax2 от ноября 29, 2018, 11:47
.. Чорновил - Чорновіла, але Черновол - Чорновіл, Чорновіла.

Цитата: Волод от ноября 29, 2018, 13:03
Чорновіл???

Цитата: Волод от ноября 29, 2018, 13:19
Чорновол (https://ridni.org/karta/%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB) / Чорновіл (https://ridni.org/karta/%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB) =   842 /303

Чому  «і»?

Цитата: DarkMax2 от ноября 29, 2018, 13:22

Цитата: Волод от ноября 29, 2018, 13:19
Чорновол (https://ridni.org/karta/%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB) / Чорновіл (https://ridni.org/karta/%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB) =   842 /303

Чому  «і»?

Бо віл.

.........

ЦитироватьНа жаль, зламаний ікавізм у прізвищах це традиція, якій вже десь 200 років.

Цитата: Python от ноября 29, 2018, 13:27
Чорновіл — Чорновола, і ніяк інакше.

ЦитироватьПісля урочистої зустрічі бігуни продовжили свій рух в с.Мошни, де зустрілися з сільським головою Антіном Чорновілом.

Цитата: DarkMax2 от ноября 29, 2018, 13:33

Цитата: Python от ноября 29, 2018, 13:27
Чорновіл — Чорновола, і ніяк інакше.

А народ вперто кулішівствує :)
Про перших кандидатів у Президенти України з політичним експертом Тарасом Чорновілом (http://radiootchyzna.com.ua/2018/11/06/pro-pershykh-kandydativ-u-prezydenty-ukrainy-z-politychnym-ekspertom-tarasom-chornovilom/)

---

Пригадую, як у школі двійку зловив за Олену Бджілку. ;D Теж боровся з неправильними йменнями  :green:

ЦитироватьПісля урочистої зустрічі бігуни продовжили свій рух в с.Мошни, де зустрілися з сільським головою Антіном Чорновілом.

Міжнародну естафету з бігу прийняли в Мошнах (http://novadoba.com.ua/18502-mizhnarodnu-estafetu-z-bigu-pryynyaly-v-moshnakh.html)  :D

Цитата: DarkMax2 от ноября 29, 2018, 13:33

Цитата: Python от ноября 29, 2018, 13:27
Чорновіл — Чорновола, і ніяк інакше.

А народ вперто кулішівствує :)
Про перших кандидатів у Президенти України з політичним експертом Тарасом Чорновілом (http://radiootchyzna.com.ua/2018/11/06/pro-pershykh-kandydativ-u-prezydenty-ukrainy-z-politychnym-ekspertom-tarasom-chornovilom/)

---

Пригадую, як у школі двійку зловив за Олену Бджілку. ;D Теж боровся з неправильними йменнями  :green:

ЦитироватьПісля урочистої зустрічі бігуни продовжили свій рух в с.Мошни, де зустрілися з сільським головою Антіном Чорновілом.

Міжнародну естафету з бігу прийняли в Мошнах (http://novadoba.com.ua/18502-mizhnarodnu-estafetu-z-bigu-pryynyaly-v-moshnakh.html)  :D

Цитата: Python от ноября 29, 2018, 13:27

ЦитироватьНа жаль, зламаний ікавізм у прізвищах це традиція, якій вже десь 200 років.

Суто регіональна. Для «Великої України» всі ці Гриньківи й Білозіри нетипові. Чорновіл — Чорновола, і ніяк інакше. Поодинокі винятки (Куліша замість Кулеша) не є визначальними для загальної картини.

Цитата: Сяргей Леанідавіч от декабря  1, 2018, 10:31

Цитата: Python от ноября 29, 2018, 13:27

ЦитироватьНа жаль, зламаний ікавізм у прізвищах це традиція, якій вже десь 200 років.

Суто регіональна. Для «Великої України» всі ці Гриньківи й Білозіри нетипові. Чорновіл — Чорновола, і ніяк інакше. Поодинокі винятки (Куліша замість Кулеша) не є визначальними для загальної картини.

Чорновол, ИМХО, звучит намного красивее и эстетичнее.

Цитата: Python от декабря  1, 2018, 12:08

Цитата: Сяргей Леанідавіч от декабря  1, 2018, 10:31

Цитата: Python от ноября 29, 2018, 13:27

ЦитироватьНа жаль, зламаний ікавізм у прізвищах це традиція, якій вже десь 200 років.

Суто регіональна. Для «Великої України» всі ці Гриньківи й Білозіри нетипові. Чорновіл — Чорновола, і ніяк інакше. Поодинокі винятки (Куліша замість Кулеша) не є визначальними для загальної картини.

Чорновол, ИМХО, звучит намного красивее и эстетичнее.

Але для української мови це нерегулярність, яка ніяк не пояснюється її граматикою — прізвище українське,...

Цитата: Python от декабря  1, 2018, 12:08
Але для української мови це нерегулярність, яка ніяк не пояснюється її граматикою

Цитата: Сяргей Леанідавіч от декабря  1, 2018, 13:25

Цитата: Python от декабря  1, 2018, 12:08
Але для української мови це нерегулярність, яка ніяк не пояснюється її граматикою

Нерегулярность характерна ведь и для живых диалектов: в моей деревне, например, таки произошел переход [ě] в [і],  а [о] в закрытом слоге перешло лишь в [у], хотя в литературном языке икавизм присутствует в обоих позициях.

Цитата: Python от декабря  1, 2018, 14:06

Цитата: Сяргей Леанідавіч от декабря  1, 2018, 13:25

Цитата: Python от декабря  1, 2018, 12:08
Але для української мови це нерегулярність, яка ніяк не пояснюється її граматикою

Нерегулярность характерна ведь и для живых диалектов: в моей деревне, например, таки произошел переход [ě] в [і],  а [о] в закрытом слоге перешло лишь в [у], хотя в литературном языке икавизм присутствует в обоих позициях.

Фонетична відмінність між і<ѣ та і<ô (виражена в (не)пом'якшуваності попередніх приголосних) зберігається й у діалектах, близьких до літературної мови. Нерегулярністю було б, якби в рамках одного діалекту один і той ж корінь в аналогічному оточенні то проявляв перехід о>у, то о>і, то взагалі лишався без змін.

Що за діалект, до речі?

Цитата: Сяргей Леанідавіч от декабря  1, 2018, 16:24
Діалект західнополіський. Наприклад, у нас ліс, хліб, обід тощо, але скульки, бульше і т.п. Яким ще діалектам це властиве?

Цитата: Python от декабря  2, 2018, 01:05
Окрім Полісся, незавершений ікавізм також є на Закарпатті (де ô може реалізовуватись як ü, у, ы тощо).

Цитировать5. Інформація про рішення, прийняті за результатами обговорення
У зв'язку з наданими зауваженнями і пропозиціями до проекту Українського проекту в новій редакції, документ було доопрацьовано та схвалено Українською національною комісією з питань правопису 22 жовтня 2018 року протокол № 5 та спільним рішенням МОН та НАН України від 24 жовтня 2018 року (рішення колегії МОН № 10/4-13 / постанова Президії НАН України № 22/10 /.

Цитата: Sandar от февраля 24, 2019, 21:33
Мабуть "доопрацювавши" означає, що вже доопрацювали.

ЦитироватьЗАКОНОДАВСТВО
28 лютого нібито мають розглядати в 2-му читанні вже рекомедований до ухвалення в цілому "громадський закон"(проект) про мову 5670-д.
Із документу:
* ст. 1 п. 8 "Навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах, зокрема навмисне застосування її з порушенням вимог українського правопису і стандартів державної мови, а також створення перешкод та обмежень у застосуванні української мови тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом".
* ст. 3 п. 1 пп 6 в) "Завданнями цього Закону є... підтримка української мови шляхом сприяння... застосуванню української мови відповідно до вимог українського правопису та інших стандартів державної мови".
* ст. 36 п. 5 "Назви аеропортів, портів, станцій, зупинок, власні назви транспортних засобів подаються державною мовою за правилами українського правопису".
* ст. 40 пп. 1-2 "Прізвища, імена та по батькові громадян України виконуються державною мовою відповідно до правил українського правопису, передаються шляхом транслітерації за допомогою літер відповідного алфавіту згідно із звучанням державною мовою та не перекладаються іншими мовами.
2. Фізична особа має право на транскрибований запис її прізвища, імені та по батькові відповідно до своєї національної традиції".
* ст. 41 п. 3 "Назви географічних об'єктів та об'єктів топоніміки, розташованих на території інших держав, а також географічних об'єктів та об'єктів топоніміки, на які не поширюються суверенітет та юрисдикція будь-якої держави, при використанні в Україні подаються державною мовою у транскрипції з мови оригіналу з урахуванням особливостей української фонетики та правопису. Якщо такий географічний об'єкт, об'єкт топоніміки має назву українського походження, то така назва може застосовуватися замість або поряд з іншомовною. В офіційних документах назві українського походження надається перевага".
* ст. 44 п. 1 пп 1) "Повноваження Національної комісії зі стандартів державної мови. 1. Комісія має такі повноваження: 1) напрацьовує з урахуванням пропозицій Інституту української мови Національної академії наук України, інших наукових та освітніх установ та затверджує стандарти державної мови, зокрема:
а) правопис української мови та зміни до нього;
б) українську термінологію;
в) стандарти транскрибування і транслітерації".

Цитата: Wolliger Mensch от сентября 19, 2018, 14:10
Может, тему переименовать? Ну какая тут орфография? :no:

Цитата: Python от декабря  2, 2018, 01:05
Окрім Полісся, незавершений ікавізм також є на Закарпатті (де ô може реалізовуватись як ü, у, ы тощо).

• Про нову редакцію Українського правопису (стенограма наукової доповіді на спільному засіданні Президії НАН України та Колегії МОН України 24 жовтня 2018 р.) (http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/145785)
• 1 ТРАВНЯ З БОЖОЮ КОРІВКОЮ: ДЕЖА ВЮ В ПРОЕКТІ «УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ» 2018 РОКУ (http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/723)
• ПРОЕКТ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ 2018 Р. ЯК АКТУАЛІЗАЦІЯ ТРАДИЦІЙНИХ ПРАВОПИСНИХ НОРМ: НАГАЛЬНІСТЬ ЗМІН ТА ПРОБЛЕМАТИКА (http://philmessenger.knlu.edu.ua/article/view/152334)

Цитата: ЄрмоленкоБудь-яке формулювання правописної норми неминуче приводить до необхідності лавірувати між тим, що фахівці вважають за потрібне, слушне, і тим, як воно є насправді в живій мові.

Цитата: ПугачПравопис має відображати адекватний соціокультурний простір та формувати українську ментальність.

Цитата: DarkMax2 от мая 10, 2019, 23:21
Гавдида, Н. І. і Назаревич, Л. Т. (2014). Лінгвоцид як форма мовної політики. Наукові записки ТНПУ. Серія: Мовознавство, ІІ (24). 77–80
Страшно уявити, що під такою назвою криється.

Розбив на дві частини (задовгий текст).

Цитата: DarkMax2 от мая 22, 2019, 14:25
Зокрема лишилося твердження, що ї позначає лише [йі], при цьому проілюстровано третій параграф про Ї словом країна, що читається [крайина].

Цитата: DarkMax2 от мая 22, 2019, 14:25
Наче Зеленського мало: затвердили Кривопис.
Кабінет міністрів на своєму засіданні 22 травня схвалив Український правопис у новій редакції, розробленій Українською національною комісією з питань правопису (http://www.depo.ua/ukr/life/kabmin-zatverdiv-noviy-ukrainskiy-pravopis-20190522966459)

---

Умисно "загублені" зауваження так і не "знайшлися". Зокрема лишилося твердження, що ї позначає лише [йі], при цьому проілюстровано третій параграф про Ї словом країна, що читається [крайина]. Отакі от борці за иродів-индиків.

---

Все погано.

Цитата: Python от мая 22, 2019, 14:51
ІМНО це вже в площині не правопису, а орфоепії. Як і твердість/м'якість приголосних перед І.

Цитата: DarkMax2 от мая 22, 2019, 22:14

Цитата: Python от мая 22, 2019, 14:51
ІМНО це вже в площині не правопису, а орфоепії. Як і твердість/м'якість приголосних перед І.

Це торкається правопису фіно-угорських та туркських назв.

Цитата: Swet_lana от мая 22, 2019, 21:07
А як тепер пропонується писати слова з пів-?

• Кривопис: Критика нового правопису, частина І (https://ueartemis.livejournal.com/1492.html)
• Кривопис: Критика нового правопису, частина ІІ (https://ueartemis.livejournal.com/1788.html)
• Кривопис: Критика нового правопису, частина ІІІ (https://ueartemis.livejournal.com/2045.html)

Цитата: DarkMax2 от мая 23, 2019, 15:26
Себто в ілюстрації лишили [ðɐ ˈɣɐmɐ] через [g]?

• Кривопис: Що врахували? Розділи І і ІІ (https://ueartemis.livejournal.com/2131.html)
• Кривопис: Що врахували? Розділи ІІІ і IV (https://ueartemis.livejournal.com/2394.html)

• НОВА РЕДАКЦІЯ «УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ». ОСНОВНІ ЗМІНИ (http://www.inmo.org.ua/news/%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83.-%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96-%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8.html)
• НОВА РЕДАКЦІЯ «УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ». ПОВНИЙ ТЕКСТ. (http://www.inmo.org.ua/news/%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83.-%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82.html)

Цитата: DarkMax2 от мая 23, 2019, 15:26Себто в ілюстрації лишили [ðɐ ˈɣɐmɐ] через [g]?

Цитата: Python от мая 25, 2019, 18:02
Тобто, прийняли й затвердили, але все ще редагують? :what:

Цитата: Python от мая 22, 2019, 14:51

Цитата: DarkMax2 от мая 22, 2019, 14:25
Зокрема лишилося твердження, що ї позначає лише [йі], при цьому проілюстровано третій параграф про Ї словом країна, що читається [крайина].

ІМНО це вже в площині не правопису, а орфоепії.

Цитировать3 червня 2019 року фінальний текст нової редакції «Українського правопису» буде опубліковано на офіційних сайтах Міністерства освіти і науки та Національної академії наук.

З цього моменту рекомендовано застосовувати норми та правила нової редакції Правопису в усіх сферах суспільного життя, зокрема, в офіційно-діловому стилі мовлення.

Цитата: Zavada от июня  7, 2019, 13:20
За традицією контр-адмірал писатиметься через дефіс.

Цитата: DarkMax2 от июня  7, 2019, 13:26
Ім'я Лев: Льву, Льва тощо. Не як звір.

Цитата: Sandar от июня  7, 2019, 13:52
От якби по кожній новації йшло обґрунтування. А то нічого незрозуміло.

Цитата: Sandar от июня  7, 2019, 13:52
От якби по кожній новації йшло обґрунтування. А то нічого незрозуміло.

Цитата: Wolliger Mensch от июня  7, 2019, 13:26
Интересно, а как он склоняется? Лева Толстоя? :pop:

Цитата: Zavada от июня  7, 2019, 13:20
Слова з іншомовним компонентом тепер пишуться разом. За традицією контр-адмірал писатиметься через дефіс.

А контрбізаньшкот і контртопспін — разом?

Російські прізвища із закінченням -ой передаватимуться в українській мові через закінчення -ий. Як виняток залишається Лев Толстой.

А прізвища його однофамільцев та родичів-чоловіків?

Цитата: Волод от июня  7, 2019, 14:08
А чому залишаючи прізвище «Толстой», не залишать ім'я «Льов».

Цитата: Новий правопис (мабуть, старий — теж) от
Дієслова  з  о  звичайно  позначають  тривалу,  нерозчленовану  дію  або одноразову,  закінчену,  дієслова  з  а  —  повторювану,  багаторазову  дію: допомогти́ — допомага́ти, гони́ти — ганя́ти, коти́ти — кача́ти...

Цитата: Новий правопис (мабуть, старий — теж) от
Уживають  на  письмі  прийменник  у  та  префікс  у-  на  початку  слів  у  таких позиціях
1) між буквами, що позначають приголосні: Десь у житі кричав перепел; Наш учитель; 
2)  на  початку  речення  або  слова  перед  буквою  на  позначення приголосного:  У  лісі  пахло  квітами;  Угорі  яскраво  сяяло  сонце;  Унаслідок зливи пошкоджено дороги;
3)  на  початку  речення  або  слова  перед  двома  чи  трьома  буквами,  що позначають приголосні: У присмерку літають ластівки низько; У структурі слова таких морфем немає; Утроє склали папір; Упритул підійшли до юрби; 
4)  незалежно  від  кінця  попереднього  слова  перед  наступними  в,  ф,  а також перед буквосполученнями льв, зв, св, дв, тв, гв, хв і под.: Сидимо у вагоні;  Не  спитавши  броду,  не  лізь  у  воду  (Укр.  прислів'я);  Хлопчик  уволю награвся; Велике значення у формуванні характеру має самовиховання; Забіг у фоє; Діти побували у Львові; Він жив у Львові; Поринути у звучання пісні; Лікар  глянув  у  звужені  очі  хворого;  Прожили  рік  (роки)  у  своїй  хаті; Постукали  у  двері;  Юнак  переміг  у  двоборстві;  Коріння  вросло  у  тверду землю; Чужинці живуть у твоєму будинку; Хлопці служили у гвардії; Лікар побував у Гвінеї; Схили гори одягнені у хвою; Промінчик заграв у хвилях.

Цитата: Mona от июня 14, 2019, 12:54
Почитал тут... вообще, если «ефір» меняют на «етер», - это к правописанию никакого отношения не имеет совсем, это уже замена одних лексических единиц на другие.

Цитата: DarkMax2 от июня 14, 2019, 14:53

Цитата: Mona от июня 14, 2019, 12:54
Почитал тут... вообще, если «ефір» меняют на «етер», - это к правописанию никакого отношения не имеет совсем, это уже замена одних лексических единиц на другие.

Некоторые уже успели применить правило буквально: видел у журналистов етір. В правиле ж ни слова про разное чтение иты, виты и т.п.

Цитата: DarkMax2 от июня 14, 2019, 08:41
Максим Стріха: Маємо змінити Конституцію за новими правилами правопису (https://glavcom.ua/interviews/spivgolova-komisiji-z-pitan-pravopisu-maksim-striha-majemo-zminiti-konstituciyu-za-normami-pravopisu-599938.html)

ЦитироватьПо-друге, фемінітиви в українській мові були і раніше, але це були фемінітиви типу «доярка», «комбайнерка». Зараз цей правопис ввів низку нових парадигм в утворення фемінітиву: «філологиня» і «кравчиня» за зразком «богині». Але «богиня» у нас була, а «філологині» і «кравчині» офіційно не було.

Цитата: Python от июня 16, 2019, 10:47
Шо?! «Кравчиня» в словниках була, та ще декілька слів з аналогічним суфіксом.

Цитата: Python от июня 17, 2019, 01:44
Ставити теоретичну правильність вище за факти — шлях до конлангерства

Цитата: SIVERION от июня 17, 2019, 11:53
Наскільки я пам'ятаю "Член" церковнослов'янщина, так і жіноча форма має бути близькою до церковнослав'янскої, укр. -иця, церковнослв -ица, тому краще "Члениця".

Цитата: Wolliger Mensch от июня 17, 2019, 12:04

Цитата: SIVERION от июня 17, 2019, 11:53
Наскільки я пам'ятаю "Член" церковнослов'янщина, так і жіноча форма має бути близькою до церковнослав'янскої, укр. -иця, церковнослв -ица, тому краще "Члениця".

В церковнославянском вариантов образования форм ж. рода мужского так же много, как и в др. слав. языках. Почему именно -ица?

Цитата: Python от июня 17, 2019, 12:20
Як буде «богиня» й «княгиня» церковнослов'янською?

Цитата: Sandar от июня 17, 2019, 12:53
Сіверіоне, Ви далекий від літературної мови і від тих, хто її використовує. Тому Вам «лікарка» це фамільярність.

Цитата: SIVERION от июня 17, 2019, 13:09

Цитата: Sandar от июня 17, 2019, 12:53
Сіверіоне, Ви далекий від літературної мови і від тих, хто її використовує. Тому Вам «лікарка» це фамільярність.

Хто вам сказав що далекий, та й хто вам сказав що всі форми з -ка фамільярні? Може на вашу думку ще вчителька для мене тхне фамільярністю, але вибачте це зовсім не так. Між лікаркою та директоркою є суттєва різниця.

Цитата: SIVERION от июня 17, 2019, 11:53
Наскільки я пам'ятаю "Член" церковнослов'янщина, так і жіноча форма має бути близькою до церковнослав'янскої, укр. -иця, церковнослв -ица, тому краще "Члениця".

Цитата: SIVERION от июня 17, 2019, 12:31

Цитата: Python от июня 17, 2019, 12:20
Як буде «богиня» й «княгиня» церковнослов'янською?

князь та бог загальнослов'янські слова, а є церковнослов'янські як "Член" Члениця на слух звучить куди краще ніж Членкиня, більш ніжно, але це особисто моя думка.

Цитата: SIVERION от июня 17, 2019, 12:39
Ще не дуже подобається директорка, тут навпаки -иню додати треба,  "директриня" нормально, а директорка це як Танька, Манька, Дунька, тхне фамільярністю.

Цитата: SIVERION от июня 17, 2019, 13:09

Цитата: Sandar от июня 17, 2019, 12:53
Сіверіоне, Ви далекий від літературної мови і від тих, хто її використовує. Тому Вам «лікарка» це фамільярність.

Хто вам сказав що далекий, та й хто вам сказав що всі форми з -ка фамільярні? Може на вашу думку ще вчителька для мене тхне фамільярністю, але вибачте це зовсім не так. Між лікаркою та директоркою є суттєва різниця.

Цитата: DarkMax2 от июня 17, 2019, 16:03

Цитата: SIVERION от июня 17, 2019, 11:53
Ще не дуже подобається директорка, тут навпаки -иню додати треба,  "директриня" нормально, а директорка це як Танька, Манька, Дунька, тхне фамільярністю.

Угу, дивно, що майстриня не стала взірцем для творення фемінітивів.

Цитата: Linden от августа 20, 2018, 18:22
ˈsʲʋʲɑtɔ

Цитата: Python от ноября 28, 2019, 17:01
Нема там м'якого «вь» — навіть просто «сьвйато» ближче до правди.

Цитата: Paul Berg от ноября 28, 2019, 17:19

Цитата: Python от ноября 28, 2019, 17:01
Нема там м'якого «вь» — навіть просто «сьвйато» ближче до правди.

сумніваюсь чи вимова з трьома приголосними є достатньо поширеною. Та навіть тоді [ˈsʲʋʲjɑ̈to̞].

Цитата: SIVERION от ноября 28, 2019, 20:04
Ще десь вимовляють св як "сьв"? Для мене це застаріла архаїка.

Цитата: Paul Berg от ноября 28, 2019, 17:19

Цитата: Python от ноября 28, 2019, 17:01
Нема там м'якого «вь» — навіть просто «сьвйато» ближче до правди.

сумніваюсь чи вимова з трьома приголосними є достатньо поширеною. Та навіть тоді [ˈsʲʋʲjɑ̈to̞].

Цитата: SIVERION от ноября 28, 2019, 20:04
Ще десь вимовляють св як "сьв"? Для мене це застаріла архаїка.

Цитата: DarkMax2 от ноября 28, 2019, 21:58
Згоден, саме небажаність трьох приголосних поспіль бачу причиною існування "святого мавпячого правила".

Цитата: Paul Berg от ноября 28, 2019, 23:40

Цитата: SIVERION от ноября 28, 2019, 20:04
Ще десь вимовляють св як "сьв"? Для мене це застаріла архаїка.

Ця "застаріла архаїка" є орфоепічною нормою.

Цитата: Python от ноября 30, 2019, 15:35

Цитата: DarkMax2 от ноября 28, 2019, 21:58
Згоден, саме небажаність трьох приголосних поспіль бачу причиною існування "святого мавпячого правила".

Яке, проте, не поширюється на збіги за участю приголосної префікса (тобто, вимовити «й» після двох приголосних не є чимось принципово неможливим).

Цитата: DarkMax2 от мая 26, 2020, 08:14
Новий правопис. Рік по «погодженню» (https://book-ye.com.ua/blog/osoblyva-dumka/novyj-pravopys-rik-po-pohodzhennyu/)

Цитата: Vlad26t от мая 26, 2020, 09:24

Цитата: DarkMax2 от мая 26, 2020, 08:14
Новий правопис. Рік по «погодженню» (https://book-ye.com.ua/blog/osoblyva-dumka/novyj-pravopys-rik-po-pohodzhennyu/)

Що особливе є у так званому «погодженні»?

Цитировать"Ми засновували свій позов на процесуальних порушеннях — тобто відсутності публікації, громадського обговорення, тому, що ініціатором виступило безпосередньо МОН, яке не є розробником правопису. Крім того, була ще низка процесуальних порушень, про які, до речі, писало і саме Міністерство юстиції, відмовляючись узгоджувати цю постанову Кабінету міністрів".

Цитата: DarkMax2 от января 28, 2021, 18:01
Окружний адмінсуд Києва скасував новий український правопис (https://prm.ua/okruzhnyy-adminsud-kyieva-skasuvav-novyy-ukrainskyy-pravopys/)

ЦитироватьРішення ОАСК почне діяти через 30 днів з моменту ухвали. Тобто вже в лютому незаконними стануть усі мовні норми, прийняті в 2019 році:

Цитата: DarkMax2 от января 28, 2021, 18:01
Окружний адмінсуд Києва скасував новий український правопис

Цитата: Python от января 30, 2021, 02:04
Пролєкт працює, як його ще Кучма задумував: розхитати український мовний стандарт настільки, щоб застосувати його для чогось серйозного було неможливо. Прийняли — скасували — скасували скасування — скасували скасування скасування і т.д. — виходить своєрідна «пилка», з якою неможливо вгадати, нормативний той чи інший текст чи ненормативний, відповідає чинній нормі чи не відповідає. А там зверху ще можна латиницею гепнути, щоб іще більше роздробити український мовний простір.

Цитата: Paul Berg от января 30, 2021, 11:37

Цитата: Python от января 30, 2021, 02:04
Пролєкт працює, як його ще Кучма задумував: розхитати український мовний стандарт настільки, щоб застосувати його для чогось серйозного було неможливо. Прийняли — скасували — скасували скасування — скасували скасування скасування і т.д. — виходить своєрідна «пилка», з якою неможливо вгадати, нормативний той чи інший текст чи ненормативний, відповідає чинній нормі чи не відповідає. А там зверху ще можна латиницею гепнути, щоб іще більше роздробити український мовний простір.

Davno pora.

Цитата: Drundia от февраля  3, 2021, 23:47
Це що, після скасування зникнуть і огидні фемінітиви?

Цитата: Drundia от февраля  3, 2021, 23:47
Це що, після скасування зникнуть і огидні фемінітиви?

Цитата: LUTS от февраля  4, 2021, 20:18
Вам-то трьом, яка різниця якою мовою не говорити?

Цитата: Zavada от февраля  4, 2021, 20:23

Цитата: LUTS от февраля  4, 2021, 20:18
Вам-то трьом, яка різниця якою мовою не говорити?

А з якого дива кома перескочила? :-)

Цитата: LUTS от февраля  4, 2021, 20:18
Нічо. Перевчитеся. Вам-то трьом, яка різниця якою мовою не говорити?  ;)

Цитата: Python от февраля  4, 2021, 21:50
А що пропонуєте робити тим, хто говорить українською в реальному житті, і намагається при цьому говорити більш-менш грамотно?
Тим, у кого є резервна мова (російська, суржик, свій екзотичний діалект...), трохи простіше: в офіційнй ситуації відстрочили щось на державній мові — і повертаєтесь далі на російську/суржик/діалект, тому мовна реформа вас може зачіпати лише епізодично (якщо літературною українською ще й нічого не читати й не слухати — взагалі шик). В моєму випадку, діалект моїх предків — це одночасно й базовий діалект літературної мови, реальна мова спілкування — звичайна розмовна українська, суржикового елементу в якій я цілеспрямовано позбувся — в житті я розмовляю приблизно такою ж мовою, як пишу на форумі.

Чим є реформа для мене?
По-перше, грубим вторгненням у мій особистий простір — я не сприймаю свою мову як щось окреме від літературної української, і маю на неї більше прав, ніж російськомовний президент, під зафейлені перевибори якого ця реформа готувалась.
По-друге, спробою держави (неукраїнської у своїй суті) «збити корону» з таких, як я — бо якщо я говорю чистою українською, але не слідую рекомендаціям державних лінгвоконструкторів, це автоматично урівнює мою мову з мовою умовної Сердючки.
По-третє, ще більше віддалення офіційної української мови від реальної мови живих людей робить перспективу  українізації українських міст ще більш примарною — я живу в одному з таких міст, для мене це важливо.
По-четверте, оскільки більшість літредакторів вважають своїм обов'язком рівнятись на фіційну норму, це автоматично позбавляє мене можливості читати сучасні книжки, написані комфортною для мене мовою, це ж стосується й інших медійних продуктів. Так, можна жити минулим, колекціонуючи старі книжки чи радянські кінохроніки, але це позбавляє мене можливості отримувати актуальну інформацію рідною мовою.

Цитата: Python от февраля  4, 2021, 23:29
А тепер уявіть, що добра половина з них заговорила якось по-чудному і дивиться на вас скоса, бо ви не кажете «индик» і «членкиня».

Цитата: LUTS от февраля  4, 2021, 23:57

Цитата: Python от февраля  4, 2021, 23:29
А тепер уявіть, що добра половина з них заговорила якось по-чудному і дивиться на вас скоса, бо ви не кажете «индик» і «членкиня».

Вже заговорила?

Цитата: Python от февраля  4, 2021, 23:29
Вам є з ким так говорити, і вас це влаштовує. А з ким говорити мені? Я інтроверт, живу в напівзрусифікованій столиці, таку саму мову я можу почути хіба що від найближчих родичів — у решті випадків я говорю українською, мені відповідають якою-завгодно (російською, своєю українською, вивченою українською, суржиком і т.д.) — якесь україномовне середовище там є, але воно надто нестабільне, та й «обслуговування українською мовою» в магазинах чи банках не є повноцінним спілкуванням. Фактичним моїм мовним середовищем є віртуальне середовище української мови — в мережі, книгах, інших медійних продуктах. Іншими словами, середовище освічених носіїв української мови має для мене приблизно таке ж значення, як для вас — коло друзів та знайомих в реалі. А тепер уявіть, що добра половина з них заговорила якось по-чудному і дивиться на вас скоса, бо ви не кажете «индик» і «членкиня».

Цитата: Python от февраля  4, 2021, 21:50
В моєму випадку, діалект моїх предків — це одночасно й базовий діалект літературної мови, реальна мова спілкування — звичайна розмовна українська, суржикового елементу в якій я цілеспрямовано позбувся — в житті я розмовляю приблизно такою ж мовою, як пишу на форумі.

Цитата: DarkMax2 от февраля  6, 2021, 09:06
Ви ж полтавець?

Цитата: DarkMax2 от февраля  6, 2021, 09:06

Цитата: Python от февраля  4, 2021, 21:50
В моєму випадку, діалект моїх предків — це одночасно й базовий діалект літературної мови, реальна мова спілкування — звичайна розмовна українська, суржикового елементу в якій я цілеспрямовано позбувся — в житті я розмовляю приблизно такою ж мовою, як пишу на форумі.

Ви ж полтавець?

---

Панове, поширюйте петицію, якщо поділяєте позицію.

Цитата: LUTS от февраля  6, 2021, 13:51
А що є якесь географічне обмеження? Мені не дуже подобається правопис новий, але натяки на клятих западенців в петиції мені не подобаються ще більше. Так ніде не говорять, з цього треба починати.

ЦитироватьМи, представники неформальної спільноти "Проти правопису-2019", а також інші небайдужі україномовні громадяни України, закликаємо наш Уряд і всі підлеглі йому установи утриматися від оскарження в порядку апеляції чи касації судового рішення ОАСК щодо скасування так званого "Нового Правопису" 2019 року (раніше відомого також як "Проєкт-2018").

Нова редакція містить багато незвичних для загалу нововведень, що викликають несприйняття у значної кількості громадян.

Українська держава своїми діями повинна забезпечувати максимальне сприяння переходу якомога більшої кількості громадян на українську мову, а не відштовхувати їх від мови. Повернення до правописних суперечок кінця ХІХ та початку ХХ століть не кращий спосіб ствердження української мови у суспільстві. Тим паче, що реанімація архаїки навряд правильна причина для будь-якої реформи.

Українська мова потребує сталості і неперервної живої традиції. Про що які навряд можна буде казати, якщо кожне покоління писатиме іншою орфографією. Надто новий правопис ставить під сумнів саме існування єдиної орфографії, допускаючи надмірну варіативність у написанні слів. Подекуди новий правопис просто неузгоджений і нелогічний: він пропонує писати "компакт-диск", але "вебсайт" тощо. А про численні помилки в ілюстративній частині правопису (по суті про фальшиві цитати з класиків) можна писати самостійні монографії.

З огляду на досі незадовільне становище української мови в Україні державі слід зосередитись на дієвих механізмах поширення використання мови у її вигляді, звичному для населення, а не на зміні самої української мови.

Цитата: LUTS от февраля  4, 2021, 22:43
Я, наприклад, теж не збираюсь виконувати якісь нові норми. Не буде в мене индика, радости, членкині і т.д., як не було КИєва, бурЯків, ІгорЯ.

Цитата: Zavada от февраля  8, 2021, 18:40

Цитата: LUTS от февраля  4, 2021, 22:43
Я, наприклад, теж не збираюсь виконувати якісь нові норми. Не буде в мене индика, радости, членкині і т.д., як не було КИєва, бурЯків, ІгорЯ.

Нижче — КИєва, ІгорЯ, бурЯк у книжках до 1917 року.

Цитата: DarkMax2 от апреля  6, 2021, 08:28
нічого, звикнуть до накинутих норм люди.

Цитата: Rusiok от апреля  6, 2021, 21:58
Для дитячих мізків є кийок ЗНО.

Цитата: DarkMax2 от апреля  6, 2021, 08:28
Повна неповага до живої мовної практики.

Цитата: DarkMax2 от мая 11, 2021, 18:44
Угу, сумна новина. Уже  заявили, що буде касація.

Цитата: Rusiok от апреля  6, 2021, 21:58

Цитата: DarkMax2 от апреля  6, 2021, 08:28
нічого, звикнуть до накинутих норм люди.

Для дитячих мізків є кийок ЗНО. Таких, як я - перевчить майкрософтівський спелчекер.

Цитата: rincewind от мая 15, 2021, 02:02
Драстуйте! А хто мені може пояснити - чому цей новий старий правопис, який начебто віддаляв українську від російської, навпаки змінив деякі слова на форми, ближчі до російської? Я про "проект" і особливо "священик". З якого переляку "священика" прибрали зі списку виключень і зробили абсолютно ідентичним російському варіанту "священник", додавши другу н?

• Про російські тенденції в правописі (https://maksymus.wordpress.com/2019/06/12/501900/),
• Млн зпт млрд зпт трлн тчк смт впрс (https://maksymus.wordpress.com/2021/02/06/512410/),
• Порівняння реформ (https://maksymus.wordpress.com/2018/09/17/501130/).

Цитата: DarkMax2 от мая 17, 2021, 10:51Максимус вважає, що озиралися подекуди на російську.

• Про російські тенденції в правописі (https://maksymus.wordpress.com/2019/06/12/501900/),
• Млн зпт млрд зпт трлн тчк смт впрс (https://maksymus.wordpress.com/2021/02/06/512410/),
• Порівняння реформ (https://maksymus.wordpress.com/2018/09/17/501130/).

Цитата: Paul Berg от мая 17, 2021, 19:13
З таким рівнем критики можна було б сказати, що і використання кирилиці є озиранням на російську мову.

Цитата: Ростислав КравецьЗ'явилось рішення апеляційного суду https://reyestr.court.gov.ua/Review/97042410 щодо правопису.
https://t.me/rkravetsUA/1859
На мій погляд, повністю переписані апеляційні скарги МОН та КМУ.
"Доречним, на переконання суду, є зауважити, що на підтвердження повноважень Уряду щодо прийняття спірної Постанови (до запровадження змін у законодавстві, що регулює мовні питання) свідчить також історія.
Так, за даними Вікіпедії, 21 вересня 1920 року Рада Народних Комісарів УСРР ухвалила декрет про українську мову. Українську мову запроваджено як предмет у школах і введено до вживання в державних закладах та установах. 06 вересня 1928 року нарком освіти М. Скрипник затвердив «Український правопис», тобто надав йому статус обовязкового. Правопис надруковано 1929 року, відтоді всі школи й видавництва УРСР зобовязані були його дотримуватися. Надалі 03 травня 1933 року Колегія НКО прийняла і затвердила ухвалу комісії НКО для перегляду роботи на мовному фронті «Про зміну окремих пунктів офіційного Українського правопису». У 1946 році постановою Ради Міністрів Радянського Союзу затверджено український правопис, наближений до російського. Також 14 листопада 1989 року було затверджено «Український правопис 1989 року (п`яту редакцію правопису 1933 р.)».
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності повноважень у Кабінету Міністрів України на прийняття оскаржуваної Постанови".
Ну і коли нічим заперечувати, то права за захистом яких звернулись до суду, не можуть бути захищені.
Тобто як само ГО Правова держава та і її члени мають право не дотримуватись норм законодавства.
Щодо того, що сам Мін'юст вважав відсутнім повноваження у КМУ, взагалі ні слова.
Касаційна скарга буде подана.
Підписатись https://t.me/joinchat/AAAAAFIOXCJh_Q3scb07VA

Цитата: DarkMax2 от июля 24, 2021, 12:46
Видавництво імені Білодіда?
Хм, а що саме видавати? Українську класику? Так її й так зазвичай передруковують без змін. Іноземну класику?

Цитата: DarkMax2 от июля 24, 2021, 13:39
А от комп'ютерна література... Боюся, це буде нерентабельно.

Цитата: Python от июля 24, 2021, 14:02
Чому ж? Бажаючих вивчитись на айтішника предостатньо — попит має бути. При цьому, повно тих, кого російська мова комп'ютерних посібників незовсім влаштовує, а рівень англійської до вільного невимушеного сприйняття трохи недотягує — підручники, написані людською українською мовою, їм би стали в пригоді.

Цитата: Drundia от июля 24, 2021, 21:00

Цитата: Python от июля 24, 2021, 14:02
Чому ж? Бажаючих вивчитись на айтішника предостатньо — попит має бути. При цьому, повно тих, кого російська мова комп'ютерних посібників незовсім влаштовує, а рівень англійської до вільного невимушеного сприйняття трохи недотягує — підручники, написані людською українською мовою, їм би стали в пригоді.

Не читаючи англійською там нема чого робити.

Цитата: Python от июля 24, 2021, 14:02
Чому ж? Бажаючих вивчитись на айтішника предостатньо — попит має бути. При цьому, повно тих, кого російська мова комп'ютерних посібників незовсім влаштовує, а рівень англійської до вільного невимушеного сприйняття трохи недотягує — підручники, написані людською українською мовою, їм би стали в пригоді.

Цитата: Wolliger Mensch от июля 25, 2021, 07:08

Цитата: Python от июля 24, 2021, 14:02
Чому ж? Бажаючих вивчитись на айтішника предостатньо — попит має бути. При цьому, повно тих, кого російська мова комп'ютерних посібників незовсім влаштовує, а рівень англійської до вільного невимушеного сприйняття трохи недотягує — підручники, написані людською українською мовою, їм би стали в пригоді.

Вы имеете в виду тех, кто просто привык к английским словам в программах, или политически озабоченных? Если первых, то им и на украинском точно так не будет удобно.

Цитата: Python от июля 25, 2021, 02:06
Ну чому ж, для того, щоб сайтики верстати, більшості вистачає і російського підручника з html/css. Або, наприклад, документація до PHP в російському перекладі є на офіційному сайті (український ніби теж є, але неповний і заритий невідомо-де, тоді як російський видається першим у результатах пошуку, коли український користувач намагається загуглити щось про php).

Цитата: Python от июля 25, 2021, 09:04
а підхід (2) робить поріг входження в ІТ більш високим

Цитата: Drundia от июля 25, 2021, 12:07
За верстання сайтиків і платять в принципі стільки, скільки в не-ІТ.

Цитата: Drundia от июля 25, 2021, 12:07
Поріг і так стає високим через те, що є купа хочувайтішників, які трошки чогось вивчили північноросійською мовою, а як їм рости далі ніхто не знає, бо всім потрібні люди, які можуть швидко зростати.

Цитата: Python от июля 25, 2021, 13:52
Бо верстання сайтиків — це такий же маст-хев, як і знання англійської. Кожен, хто хоч трохи в ІТ, це вміє. Проте, ставити один базовий скіл у залежність від іншого такого ж базового було б накладно.

Цитата: Python от июля 25, 2021, 13:52
Тоді ми отримуємо людину з базовою англійською мовою для туристів, що намагається крізь цю призму читати підручник, написаний для програмістів, завдяки чому не розуміючи багатьох базових речей у ньому.

Цитата: Drundia от июля 25, 2021, 18:21
Не смішіть. Там можливості настільки розрослись, що зробити щось серйозне — це вже не жартики.

Цитата: Drundia от июля 25, 2021, 18:21
До чого тут мова для туристів?

Цитата: Python от июля 25, 2021, 20:25
Ну а на кого орієнтовані шкільні підручники з англійської? Типові навчальні задачі з програмування передбачають, що майбутній програміст знає математику з прийнятою в ній термінологією — на уроках англійської математична термінологія розглядається дуже поверхово, більшість математичної інформації надходить з уроків математики/алгебри/геометрії, де мовою викладання є українська.

Цитата: Python от июля 26, 2021, 22:33
тобто, вони можуть спробувати вести розмову українською про це, але там буде через слово то неадаптований русизм, то неадаптований англіцизм.

Цитата: Drundia от июля 27, 2021, 00:40
На щастя термінологія складається великою мірою з греколатинізмів.

Цитата: Drundia от июля 27, 2021, 00:40
Ну якщо хакєр то русизм, то я не знаю...

Цитата: Drundia от июля 27, 2021, 00:40
Проблема в тому, що якщо українець буде розробляти цілком звичайний браузер, то він про його вигляд розкаже про віндоу, таби, тулбари, батони і все таке, хоч воно ніби все легко перекладається, от тільки в коді windows, tab, toolbar, button.

Цитата: Python от июля 27, 2021, 00:58
Далеко не вся, особливо на нижніх рівнях (там, де адиція й субстракція, ангулюси й полігони...).

Цитата: Python от июля 27, 2021, 00:58
Це все добре, але в користувацькому інтерфейсі та довідці це все як називатися буде? «Для отмєни останнього сабміту клікніть батон в дайлог-боксі»?..

Цитата: Drundia от июля 27, 2021, 10:43
Думаєте таке в англійській не вивчають?

Цитата: Drundia от июля 27, 2021, 10:43
Тільки писатимуть це не програмісти.

Цитата: Python от июля 27, 2021, 16:12
Проте, українська математична термінологія значною мірою питома

Цитата: Python от июля 27, 2021, 16:12
В найпростішому випадку, це робитимуть ті ж люди, що пишуть код. Тут у нас люблять плакатись, що українські програми йдуть без української локалізації. Ось саме того.

Цитата: Drundia от июля 27, 2021, 18:48
Ні, від того, що основна мова — англійська. Без української якось можна, а без англійської важко.

Цитата: Drundia от июля 27, 2021, 18:48
Плюс і мінус — і ті латинізми.

Цитата: Python от июля 27, 2021, 18:58
Проте, з російською (без якої теж якось можна) здебільшого все гаразд.

Цитата: Python от июля 27, 2021, 18:58
Що дублюються питомими «додати» і «відняти».

Цитата: Drundia от июля 27, 2021, 19:12
«постав "додати" якщо погоджуєшся»

Цитата: Drundia от июля 27, 2021, 19:12
Мовна статистика на Стімі вельми красномовна

Цитата: Python от июля 27, 2021, 19:40
А тут узагалі інший контекст, де «плюс», «хрестик» і навіть «галочка» можуть бути взаємозамінними знаками.

Цитата: Zavada от августа  5, 2021, 13:25А якщо не дво-, тризначне? :-)

• Кривопис: Критика нового правопису, частина І (https://ueartemis.wordpress.com/2019/05/23/%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81-%D1%871/)
• Кривопис: Критика нового правопису, частина ІІ (https://ueartemis.wordpress.com/2019/05/23/%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81-%D1%872/)
• Кривопис: Критика нового правопису, частина ІІІ (https://ueartemis.wordpress.com/2019/05/23/%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81-%D1%873/)
• Кривопис: Що врахували? Розділи І і ІІ (https://ueartemis.wordpress.com/2019/05/24/%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81-%D1%89%D0%BE-%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8-%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B8-%D1%96-%D1%96-%D1%96%D1%96/)
• Кривопис: Що врахували? Розділи ІІІ і IV (https://ueartemis.wordpress.com/2019/05/24/%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81-%D1%89%D0%BE-%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8-%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B8-%D1%96%D1%96%D1%96-%D1%96-iv/)

• Сандвіч з индичкою: про англійську та українську мови (https://ueartemis.wordpress.com/2019/07/06/%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B2%D1%96%D1%87-%D0%B7-%D0%B8%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%BE%D1%8E-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%83-%D1%82%D0%B0-%D1%83/)
• Репресована Ґ (https://ueartemis.wordpress.com/2019/11/19/%D1%80%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0-%D2%91/)
• Репресований суфікс (https://ueartemis.wordpress.com/2019/11/27/%D1%80%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%81%D1%83%D1%84%D1%96%D0%BA%D1%81/)
• Втрачений дефіс (https://ueartemis.wordpress.com/2020/01/10/%D0%B2%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%B4%D0%B5%D1%84%D1%96%D1%81/)
• Тотоапарат (https://ueartemis.wordpress.com/2020/01/05/%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82/)
• Географічні прикметники (https://ueartemis.wordpress.com/2020/07/16/%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8/)
• Пара слів про h (https://ueartemis.wordpress.com/2020/07/24/%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0-%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B2-%D0%BF%D1%80%D0%BE-h/)
• Фемінітивотворення (https://ueartemis.wordpress.com/2020/11/19/%D1%84%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/)
• Габріель Мьобіус, або плач за § 91 (https://ueartemis.wordpress.com/2021/02/26/%D0%B3%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%96%D0%B5%D0%BB%D1%8C-%D0%BC%D1%8C%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%83%D1%81-%D0%B0%D0%B1%D0%BE-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87-%D0%B7%D0%B0-%C2%A7-91/)
• Пусті думки щодо фіти (https://ueartemis.wordpress.com/2020/03/27/th/)
• Шо, Украйына? Гы-гы (https://ueartemis.wordpress.com/2019/11/28/%D1%88%D0%BE-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B9%D1%8B%D0%BD%D0%B0-%D0%B3%D1%8B-%D0%B3%D1%8B/)
• Кардаш?ян (https://ueartemis.wordpress.com/2019/11/25/%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B0%D1%88%D1%8F%D0%BD/)
• ЯпонщІна (https://ueartemis.wordpress.com/2019/11/03/%D1%8F%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%89%D1%96%D0%BD%D0%B0/)

Цитата: DarkMax2 от июня  1, 2022, 12:01Тотоапарат

• Украинский язык -- это не русский, поэтому в украинском языке "тета" может передаваться не так, как в русском.
• В слове "фотоаппарат" теты вообще нет. Т.е. Вы гыгыкаете над собственным невежеством, а не над тем, что украинцы мол сами не знают украинский язык.

Цитата: DarkMax2 от сентября  1, 2021, 10:00Чому правопис-2019 був і залишається кривописом (https://xmova.wordpress.com/2021/08/31/kryvopys/).

Цитата: Дедушка Мороз от июля 18, 2022, 14:27Украинская передача "h" и "g" будет отличаться от русской хотя бы потому, что в русском есть два варианта: "х" и "г", а в украинском -- три: "х", "г", "ґ")

Цитата: Дедушка Мороз от июля 17, 2022, 21:46В слове "фотоаппарат" теты вообще нет.

ЦитироватьМожна змусити широкий загал робити суто механічні дії, як-от перевіряти ненаголошений склад за однокореневими словами, запам'ятати збіги літер для спрощення, переліки літер, при яких пишеться чи не пишеться апостроф і знак м'якшення, одначе вимагати від усіх українців знання походження кожної букви Т чи Ф — це занадто. Висміяний прихильниками нової орфографії «тотоапарат» є цілком закономірною реакцією, адже правопис — це суто «механіка» письма, шаблон.

Цитата: Python от декабря 14, 2022, 22:39Творення нових фемінітивів на -иня чимось нагадує шаблонне творення форм кличного відмінку на -е (без використання решти парадигм)

Цитата: dan-pt от марта 13, 2024, 04:20

Цитата: Python от декабря 14, 2022, 22:39Творення нових фемінітивів на -иня чимось нагадує шаблонне творення форм кличного відмінку на -е (без використання решти парадигм)

А які ще є парадигми, крім вибору між -е та -у/-ю?

Цитата: Python от марта 14, 2024, 20:36

Цитата: dan-pt от марта 13, 2024, 04:20

Цитата: Python от декабря 14, 2022, 22:39Творення нових фемінітивів на -иня чимось нагадує шаблонне творення форм кличного відмінку на -е (без використання решти парадигм)

А які ще є парадигми, крім вибору між -е та -у/-ю?

Ще -о забули. Парадигм не так багато, але проблема тих, хто нещодавно відкрив для себе кличний відмінок — використання взагалі однієї-єдиної майже у всіх випадках — майже скрізь -е/-є, крім, хіба, кількох випадково вивчених «винятків». Хоча в тій українській мові, яку я знав з дитинства (і в літературній, і в розмовній),  кличний відмінок утворювався цим способом далеко не найчастіше. Можна припустити, причина такої сучасної любові до -е/-є — в тому, що таке закінчення буває лише в цьому відмінку, воно більше впадає в вічі, більш упізнаване, і так легше продемонструвати, що ти знаєш і використовуєш цей відмінок (навіть якщо в половині випадків неправильно його утворюєш).

Цитата: Python от марта 14, 2024, 20:36Хоча в тій українській мові, яку я знав з дитинства (і в літературній, і в розмовній),  кличний відмінок утворювався цим способом далеко не найчастіше.

Цитата: dan-pt от апреля 10, 2024, 07:28А чи були способи, якими утворювався кличний відмінок, крім тих, що зафіксовані в граматиці (там, де прописується правильне відмінювання іменників різних груп відмін)?

Цитироватьвже минув 5-річний перехідний період, протягом якого діяли як старі, так і нові його норми.
... з 2025 року національний мультимедійний тест проводитиметься на основі чинної редакції українського правопису.

Цитата: Rusiok от мая 29, 2024, 19:25Верховний Суд підтвердив чинність та обов'язковість застосування українського правопису, схваленого в 2019 році

Цитата: Un Ospite от мая 30, 2024, 01:35Сподіваюсь, будуть штрафи, великі штрафи

Цитата: Un Ospite от июня  1, 2024, 08:45Сказав "на протязі" - штраф!

Цитата: DarkMax2 от июня  1, 2024, 13:18є канцеляризмом

Цитата: Un Ospite от июня  1, 2024, 08:45Ужив дієприслівника від зворотного дієслова - позбавлення громадянства.

Цитата: Python от июня  2, 2024, 19:17Уже й дієприслівники на заріз пішли?!

Цитата: Python от июня  2, 2024, 19:17Скажіть, яка частина мови там остання в черзі — відтепер тільки її вживатиму.

Цитата: Un Ospite от июня  5, 2024, 23:59До речі, зіштохнувся днями з одним недоілком щодо нового правопису: у новинах йшлося про загибель курсанта, і у тексті було вжито слова "екскурсант". Не одразу зрозумів, що йшлося про колишнього курсанта, а не про людину, що вона перебувала на екскурсії.

Цитироватьнезрозуміло, чому Кабмін схвалював настільки сирий текст, що він потребує авторизації, і дивно, що правописна комісія ухвалює рішення про авторизацію вже після постанови Кабміну. Легітимності новому правопису така неузгодженість не додала.