Давайте трохи помріємо. Уявіть, що ви власник доволі успішної приватної компанії в космічній галузі. Справи просуваються непогано, тож ви можете собі дозволити втілення в життя будь-якого в міру реалістичного проекту, здійсненного в умовах сучасного рівня розвитку цивілізації (іншими словами, про фотонні ракети та сферу Дайсона думати ще рано, але невелика орбітальна станція, ракета з вертикальною посадкою першої ступені чи політ на Титан — цілком у ваших можливостях).
Отже, над чим працюватиме ваша компанія найближчим часом? І які плани на майбутнє? Ми готові розглянути (і піддати конструктивній критиці) будь-який ваш проект. Чекаємо якомога детальнішої інформації з текстовим описом та малюнками :)
Так я вже практично викладав свою концепцію доставки сировини на Землю з Місяця, троянів, інших астероїдів, Марса, ....., Сонця, ... , тобто перетворення Землі у чорну діру, але її затаврували як чорний гумор.
Місячна база - це дешево і сердито.
Площі можна здавати державам, що не мають власної пілотованої космонавтики.
Навіщо пілотована космонавтика?
Досить ботів, щоб знаходити і таскати корисні копалини.
Цитата: Python от июля 24, 2016, 10:20
Итак, над чем работать ваша компания в ближайшее время? И какие планы на будущее?
Космический (орбитальный) самолёт.
Цитата: Волод от июля 25, 2016, 07:40
Так я вже практично викладав свою концепцію доставки сировини на Землю з Місяця, троянів, інших астероїдів, Марса, ....., Сонця, ... , тобто перетворення Землі у чорну діру, але її затаврували як чорний гумор.
Незовсім уявляю, як збільшити масу Землі до необхідного рівня, щоб вона почала захоплювати сировину з інших об'єктів Сонячної системи силою власного тяжіння.
Цитата: DarkMax2 от июля 25, 2016, 09:41
Місячна база - це дешево і сердито.
Площі можна здавати державам, що не мають власної пілотованої космонавтики.
Для держав без пілотованої космонавтики проблемою буде до тих баз дістатися...
Цитата: Волод от июля 25, 2016, 09:50
Навіщо пілотована космонавтика?
Досить ботів, щоб знаходити і таскати корисні копалини.
Що робитиме без пілотованої космонавтики людство, коли Земля стане перетворюватись на чорну діру? ;D
Цитата: Python от июля 25, 2016, 12:00
Цитата: Волод от июля 25, 2016, 07:40
Так я вже практично викладав свою концепцію доставки сировини на Землю з Місяця, троянів, інших астероїдів, Марса, ....., Сонця, ... , тобто перетворення Землі у чорну діру, але її затаврували як чорний гумор.
Незовсім уявляю, як збільшити масу Землі до необхідного рівня, щоб вона почала захоплювати сировину з інших об'єктів Сонячної системи силою власного тяжіння.
Збільшення маси відбудеться само при доставці сировини на Землю.
При обговорюванні варіантів доставки сировини з Місяця, я запропонував доставляти з нього сировину разом з пустою породою. Обґрунтовуючи це так: «Чим більше буде зменшення :) його маси зараз, тим легше буде доставляти з нього наступні партії сировини.»
Цитата: Python от июля 25, 2016, 12:05
Цитата: Волод от июля 25, 2016, 09:50
Навіщо пілотована космонавтика?
Досить ботів, щоб знаходити і таскати корисні копалини.
Що робитиме без пілотованої космонавтики людство, коли Земля стане перетворюватись на чорну діру? ;D
А нащо йому потрібна буде пілотована космонавтика, коли все що є в космосі, саме буде до Землі летіти?
Цитата: BormoGlott от июля 25, 2016, 10:22
Цитата: Python от июля 24, 2016, 10:20
Итак, над чем работать ваша компания в ближайшее время? И какие планы на будущее?
Космический (орбитальный) самолёт.
Аналог Шатлів і Бурана? Чи орбітальна капсула з крилами для доставки/повернення космонавтів? Чи одноступінчастий повітряно-космічний літак з горизонтальним стартом і посадкою?.. Існує безліч варіантів — в якому саме напрямку ви працюватимете?
Цитата: Волод от июля 25, 2016, 12:23
Цитата: Python от июля 25, 2016, 12:00
Цитата: Волод от июля 25, 2016, 07:40
Так я вже практично викладав свою концепцію доставки сировини на Землю з Місяця, троянів, інших астероїдів, Марса, ....., Сонця, ... , тобто перетворення Землі у чорну діру, але її затаврували як чорний гумор.
Незовсім уявляю, як збільшити масу Землі до необхідного рівня, щоб вона почала захоплювати сировину з інших об'єктів Сонячної системи силою власного тяжіння.
Збільшення маси відбудеться само при доставці сировини на Землю.
При обговорюванні варіантів доставки сировини з Місяця, я запропонував доставляти з нього сировину разом з пустою породою. Обґрунтовуючи це так: «Чим більше буде зменшення :) його маси зараз, тим легше буде доставляти з нього наступні партії сировини.»
Але для отримання повноцінної чорної діри доведеться перевезти більше маси, ніж є в Сонячній системі.
Коли почнеться доставка сировини з Місяця чи троянів, Земля вже перетвориться на хай неповноцінну але чорну дірку, яка руйнує та частково затягує, частково відкидає все що є поблизу. Так що перехід до повноцінної відбудеться непомітно. :green:
Цитата: Python от июля 25, 2016, 12:01
Цитата: DarkMax2 от июля 25, 2016, 09:41
Місячна база - це дешево і сердито.
Площі можна здавати державам, що не мають власної пілотованої космонавтики.
Для держав без пілотованої космонавтики проблемою буде до тих баз дістатися...
Там у мене хай замовляють політ.
Цитата: Python от июля 25, 2016, 12:25
Или одноступенчатый воздушно-космический самолет с горизонтальным стартом и посадкой? .
Одно- или двухступенчатый с горизонтальным стартом и посадкой?
Цитата: BormoGlott от июля 25, 2016, 13:38
Цитата: Python от июля 25, 2016, 12:25
Или одноступенчатый воздушно-космический самолет с горизонтальным стартом и посадкой? .
Одно- или двухступенчатый с горизонтальным стартом и посадкой?
Можливі різні варіанти. Скажімо, мені здається перспективною схема двоступінчастого космічного літака, перша ступінь якого поєднує в собі повітряно-реактивні двигуни і додатковий паливний бак, пальне з якого подається в ракетні двигуни другої (подібно до того, як це було зроблено у Space Shuttle). На старті одночасно вмикаються ракетні двигуни 2-ої ступені й повітряно-реактивні 1-ої, з досягненням розріджених шарів атмосфери повітряно-реактивні вимикаються (а ракетні продовжують працювати), після закінчення пального в першій ступені вона відокремлюється (й здійснює горизонтальну посадку), друга ступінь (крилата багаторазова чи безкрила одноразова) довиводиться на орбіту самостійно.
Цитата: DarkMax2 от июля 25, 2016, 13:18
Цитата: Python от июля 25, 2016, 12:01
Цитата: DarkMax2 от июля 25, 2016, 09:41
Місячна база - це дешево і сердито.
Площі можна здавати державам, що не мають власної пілотованої космонавтики.
Для держав без пілотованої космонавтики проблемою буде до тих баз дістатися...
Там у мене хай замовляють політ.
Розкажіть детальніше, як відбуватиметься політ на Місяць, починаючи зі старту й закінчуючи поверненням на Землю?
Цитата: Python от июля 25, 2016, 15:32мне кажется перспективной схема двухступенчатого космического самолета, первая ступень которого сочетает в себе повортно-реактивные двигатели и дополнительный топливный бак, топливо из которого подается в ракетные двигатели второй. На старте одновременно включаются ракетные двигатели второй ступени и воздушно-реактивные первых, с достижением разреженных слоев атмосферы воздушно-реактивные выключаются (а ракетные продолжают работать), после окончания горючего в первой степени она отделяется (и осуществляет горизонтальную посадку), вторая степень (крылатая многоразовая или бескрылая одноразовая) довыводится на орбиту самостоятельно.
Ну да, вообщем так. Только на старте работа двигателей второй ступени кажется излишней. Это усложняет конструкцию. На Шатлах это было оправдано тем, что старт был вертикальный, а в случае горизонтального с использованием подъемной силы крыльев огромная мощность не нужна.
Якщо перша ступінь буде обладнана прямоточними повітряно-реактивними двигунами, вони не створюватимуть достатньої тяги, доки літак не набере швидкості. Тоді як ракета бере окисник не з зустрічного потоку повітря, а з баків, і може стартувати з нуля. В принципі, ракетним можна зробити лише початковий розгін, далі повітряні двигуни вмикаються, а ракетні вимикаються, на висоті, де повітря недостатньо, знов вмикаються ракетні.
Цитата: Python от июля 25, 2016, 17:49
Якщо перша ступінь буде обладнана прямоточними повітряно-реактивними двигунами, вони не створюватимуть достатньої тяги, доки літак не набере швидкості.
Не допонял, "достаточной тяги", достаточной для чего?
Цитата: BormoGlott от июля 25, 2016, 18:21
Цитата: Python от июля 25, 2016, 17:49
Якщо перша ступінь буде обладнана прямоточними повітряно-реактивними двигунами, вони не створюватимуть достатньої тяги, доки літак не набере швидкості.
Не допонял, "достаточной тяги", достаточной для чего?
Достатньої, щоб літак узагалі міг відірватись від землі чи двигун взагалі зміг працювати. Двигуни такого типу ефективні на великих швидкостях, але кількість пального, яке в них спалюється, і, відповідно, тяга залежить від кількості повітря, що в нього потрапляє з зустрічним потоком. Якщо швидкість нульова, двигун зможе утилізувати лише те повітря, яке в ньому лишилось на момент старту, й помітної тяги не створить. Потрібен або додатковий повітряний компресор (що збільшує масу), або катапультний старт (що для великого літака не найкраще рішення, ІМНО), або ще один двигун, що зможе працювати на нульовій швидкості. На деяких моделях літаків використовувались твердопаливні прискорювачі, але, в нашому випадку, вже є ракетний двигун — чом би не скористатись ним?
Цитата: Python от июля 25, 2016, 18:50
Если скорость нулевая, двигатель сможет утилизировать только тот воздух, который в нем осталось на момент старта, и заметной тяги не создаст.
Что-то вы про какой-то неправильный двигатель говорите. Помню где-то на youtube есть видео как одного неосторожного рабочего обслуживающего палубный военный самолёт, прямо с земли засосало в реактивный двигатель словно носок в пылесос. Самолёт при этом стоял на месте, двигатели только-только запустились. Значит двигатели оборудованы системой подачи воздуха, да и как иначе, ведь чтоб создать хорошую тягу нужно сжечь большое количество энергоносителя, а для этого требуется большое количество воздуха, и одного лишь скоростного напора ну никак не достаточно.
Ну так реактивні двигуни різні бувають — турбореактивні, наприклад, не мають описаного вище недоліку. Але, якщо йдеться про розгін при космічному запуску, має сенс вибрати прямоточний:
ЦитироватьДіапазон швидкостей, в якому ТРД ефективний, зміщений в сторону менших значень, в порівнянні з ППРД.
(wiki/uk) Повітряно-реактивний_двигун#Типи_та_області_застосування_реактивних_двигунів (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%80%D1%8F%D0%BD%D0%BE-%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D1%83%D0%BD#.D0.A2.D0.B8.D0.BF.D0.B8_.D1.82.D0.B0_.D0.BE.D0.B1.D0.BB.D0.B0.D1.81.D1.82.D1.96_.D0.B7.D0.B0.D1.81.D1.82.D0.BE.D1.81.D1.83.D0.B2.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D1.80.D0.B5.D0.B0.D0.BA.D1.82.D0.B8.D0.B2.D0.BD.D0.B8.D1.85_.D0.B4.D0.B2.D0.B8.D0.B3.D1.83.D0.BD.D1.96.D0.B2)
Плюс простота конструкції.
Цитата: Python от июля 25, 2016, 22:22
Но, если речь идет о разгоне при космическом запуске, имеет смысл выбрать прямоточный:
Да, пожалуй, соглашусь. В википедии пишут ещё о ядерном прямоточном двигателе (https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%83%D1%88%D0%BD%D0%BE-%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C#.D0.AF.D0.B4.D0.B5.D1.80.D0.BD.D1.8B.D0.B9_.D0.BF.D1.80.D1.8F.D0.BC.D0.BE.D1.82.D0.BE.D1.87.D0.BD.D1.8B.D0.B9_.D0.B4.D0.B2.D0.B8.D0.B3.D0.B0.D1.82.D0.B5.D0.BB.D1.8C). Вот самый подходящий был бы на первой ступени многоразового орбитального самолёта.
ПРЯМОТОЧНЫЙ для ПЕРВОЙ ступени?! Всю дрянь эту в атмосферу?!
Цитата: DarkMax2 от июля 25, 2016, 22:56
ПРЯМОТОЧНЫЙ для ПЕРВОЙ ступени?! Всю дрянь эту в атмосферу?!
Ви про ядерний прямоточний, чи про прямоточні взагалі?
Цитата: Python от июля 25, 2016, 23:19
Цитата: DarkMax2 от июля 25, 2016, 22:56
ПРЯМОТОЧНЫЙ для ПЕРВОЙ ступени?! Всю дрянь эту в атмосферу?!
Ви про ядерний прямоточний, чи про прямоточні взагалі?
Ядерний.
Я какая там дрянь? Воздух нагревается и всё. Никаких продуктов горения. Продукты ядерного распада остаются в двигателе, защитной оболочке и теплоносителе.
Я вже декілька разів давав посилання на екологічно чисту тему, яку я відкрив на ФАІ.
http://fai.org.ru/forum/topic/36332-mozhno-li-sletat-v-kosmos-bez-reaktivnyih-dvigateley/
Цитата: BormoGlott от июля 25, 2016, 23:48
Я какая там дрянь? Воздух нагревается и всё. Никаких продуктов горения. Продукты ядерного распада остаются в двигателе, защитной оболочке и теплоносителе.
Ничего, что на атомных станциях не просто так 2 контура нагрева воды??? Вещество, проходя через реактор, облучается.
(http://www.krugosvet.ru/images/1002277_6826_002.gif)
(http://dic.academic.ru/pictures/enc_physics/yadernyiy_reaktor1.jpg)
Цитироватьвся наведённая радиоактивность относится к веществам, остающимся в пределах первого контура, поэтому в водо-водяных реакторах, в отличие от кипящих, не происходит попадания радиоактивных веществ, характеризующихся наведённой активностью в турбину и конденсатор и другое оборудование второго контура.
ЦитироватьХотя концепция «ядерного двигателя» показала свою практическую выполнимость, от неё пришлось отказаться. Дело в том, что прямоточный воздушно-реактивный двигатель был по существу открытым ядерным реактором. Даже при обычной эксплуатации из него будут извергаться большие количества продуктов деления и выпадать на маршруте его полёта.
Декілька Чорнобилів чи Фукусім і на це можна буде не зважати.
Цитата: DarkMax2 от июля 26, 2016, 08:13Ничего, что на атомных станциях не просто так 2 контура нагрева воды???
А нельзя сделать два контура, в реактивном двигателе?
Два контура вместо одного это "рост веса двигателя" vs "снижение температуры нагрева воздуха".
Цитата: Волод от июля 26, 2016, 09:47
Два контура вместо одного это "рост веса двигателя" vs "снижение температуры нагрева воздуха".
С весом борются из-за низкой удельной энергоемкости химического топлива, у ядерного топлива она значительно больше.
Температуру можно поднять используя в качестве теплоносителя расплав металла.
(wiki/ru) Атомолёт (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D1%91%D1%82)
Но в одноконтурном двигателе никакой промежуточный теплоноситель типа расплаав металла не понадобился бы.
То есть двуконтурный двигатель в любом случае будет тяжелее одноконтурного и т.д.
Цитата: BormoGlott от июля 26, 2016, 09:37
Цитата: DarkMax2 от июля 26, 2016, 08:13Ничего, что на атомных станциях не просто так 2 контура нагрева воды???
А нельзя сделать два контура, в реактивном двигателе?
Можно. Но это уже не ПРЯМОточный будет.
Цитата: Волод от июля 26, 2016, 10:04
двуконтурный двигатель в любом случае будет тяжелее одноконтурного
Ядерное топливо на порядки раз более энергоёмкое химического горючего, значит по весу его нужно брать меньше, а поднять оно может более тяжелый аппарат. Зачем строить "грязный" одноконтурный если можно построить "чистый" двухконтурный, пусть и более тяжёлый.
Цитата: DarkMax2 от июля 26, 2016, 10:47
Но это уже не ПРЯМОточный будет.
А какой? В реакторе нагревается теплоноситель, который нагревает воздух в камере реактивного двигателя. Воздух этот поступает туда под действием одного лишь скоростного напора, т.е. на
прямую, без использования турбин. Значит прямоточный.
http://vfk1.narod.ru/JACU.htm
Цитироватьдва возможных типа устройства атомной силовой установки, различающихся по термодинамическому циклу - открытый и закрытый. В обоих случаях тепло, получаемое в реакторе в результате реакции деления ядер изотопов тяжелых элементов, передавалось к двигателю с помощью некоего теплоносителя.
При открытом цикле роль теплоносителя играет атмосферный воздух, сначала попадающий через воздухозаборник в компрессор турбореактивного двигателя, а затем направляемый в реактор. Реактор в данном случае заменяет камеру сгорания. В реакторе воздух нагревается за счет охлаждения тепловыделяющих элементов, в которых происходит реакция радиоактивного распада ядерного топлива с выделением огромного количества тепла. Далее, раскаленный воздух выбрасывается в атмосферу через реактивное сопло, создавая необходимую тягу, но становясь при этом радиоактивным.
При закрытом цикле воздух из компрессора не попадает в реактор, а протекает через двигатель как обычно. Но камеру сгорания в данном случае заменяет не реактор, а теплообменник, связанный с ним системой трубопроводов. По трубопроводам циркулирует специальный теплоноситель, нагревающийся в реакторе и отдающий затем свое тепло воздуху через теплообменник. В качестве теплоносителя могут быть использованы:
- газы (воздух, азот, углекислый газ, гелий и др.);
- жидкости (вода, тяжелая вода, углеводороды и др.);
- жидкие металлы (ртуть, калий, натрий, свинец, висмут, растворы калий-натрий и др.).
Закрытый цикл не создает радиоактивности воздуха в атмосфере.
Цитата: Волод от июля 26, 2016, 08:16
Декілька Чорнобилів чи Фукусім і на це можна буде не зважати.
Хоча для польоту в атмосфері ненаселеної планети назразок Венери, Марса (?) чи Сатурна ядерний прямоточний двигун — цілком життєздатне рішення.
Цитата: BormoGlott от июля 26, 2016, 11:20
Цитировать
............................
Закрытый цикл не создает радиоактивности воздуха в атмосфере.
Всё же безопаснее для атмосферы летать в космос на космическом паруснике. :green:
Цитата: Волод от июля 26, 2016, 12:15
Цитата: BormoGlott от июля 26, 2016, 11:20
Цитировать
............................
Закритий цикл не створює радіоактивності повітря в атмосфері.
Все ж безпечніше для атмосфери літати в космос на космічному вітрильнику. :green:
В межах щільних шарів атмосфери вітрильник ще не буде космічним. Спробуйте піднятись на десяток-другий кілометрів на самому парашуті.
Хто хоче шукає ЯК (https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B0,_%D0%AD%D0%B2%D0%B0) , хто не хоче шукає чому
Цитата: Волод от июля 26, 2016, 12:15
Всё же безопаснее для атмосферы летать в космос на космическом паруснике. :green:
Ганс Пфааль летал на Луну на воздушном шаре. Тоже вариант.
Ось ще:
http://www.popmech.ru/technologies/213251-k-kosmosu-na-planere-perlan-2-uspeshno-proshel-ispytaniya/?utm_source=popmech&utm_medium=rss&utm_campaign=public-all-articles
А якщо спробувати поєднати висотний аеростат (не кулю, а щось більш обтічної форми) з іонним двигуном?..
Цитата: Python от июля 26, 2016, 12:47
А якщо спробувати поєднати висотний аеростат (не кулю, а щось більш обтічної форми) з іонним двигуном?..
Стратостат і двигуни навіщо?
Цитата: Волод от июля 26, 2016, 12:47
Ось ще:
http://www.popmech.ru/technologies/213251-k-kosmosu-na-planere-perlan-2-uspeshno-proshel-ispytaniya/?utm_source=popmech&utm_medium=rss&utm_campaign=public-all-articles
Якщо я правильно зрузумів, ця штука літає лише в т.зв. «ближній космос» — іншими словами, політ відбувається в межах стратосфери і повністю аеродинамічно — тобто, без переходу до космічних швидкостей.
Ви, як і більшість з ким я дискутував на ФАІ, зациклені на космічних швидкостях.
Крім них вони може ще можуть пристати до ідеї космічного ліфту, чи вежі до неба.
Швидкості мають вирішальне значення тільки у випадку снаряда, чи ракети,
А у випадку апарату що підіймається за рахунок повітряних потоків, атмосферних хвиль, потоків іонів на лінії термінатора, чи коло полюсів, швидкість не головне.
Ви незовсім правильно уявляєте, як літає космічний вітрильник. За межами атмосфери він повинен вже рухатися з першою космічною швидкістю, щоб не впасти на планету. При цьому, він розвертається так, щоб сонячний вітер штовхав його вперед по орбіті (тим самим збільшуючи його швидкість). Чим більше вітрильник прискорюється, тим більший радіус орбіти, по якій він обертається — доки не вийде на орбіту навколо Сонця, Місяця чи іншої планети. Приблизно так само літають і апарати з іонним двигуном, який дає таке ж невелике прискорення.
Треба ще розібратись де атмосфера, де космос і де їх межі.
Тим більш коли критики стверджують що такий апарат не зможе піднятись навіть на кілька десятків кілометрів.
Для вітрильника дуже важливо «коли і де».
Я вважаю, що на лінії термінатора є потоки іонів, за рахунок яких можливо буде не тільки підтримувати висоту але й почати набирати окружну швидкість, для цього не обов'язково щоб іони рухались с космічними швидкостями, вітрильники можуть рухатись швидше за вітер.
ЦитироватьТреба ще розібратись де атмосфера, де космос і де їх межі.
Межу умовно проводять там, де аеродинамічний політ на крилах вимагає швидкості, яка перевищує космічну — для Землі це близько 100км. Хоча молекули газів присутні і вище, і нижче, а останнім часом пішла мода піарити польоти в стратосферу як «ближній космос» (хоча, об'єктивно кажучи, це взагалі не космос — тільки й того, що повітря розріджене й небо чорне з зірками вдень, усі стратосферні польоти відбуваються аеродинамічно).
Цитата: Python от июля 24, 2016, 10:20
Давайте трохи помріємо. Уявіть, що ви власник доволі успішної приватної компанії в космічній галузі. Справи просуваються непогано, тож ви можете собі дозволити втілення в життя будь-якого в міру реалістичного проекту, здійсненного в умовах сучасного рівня розвитку цивілізації (іншими словами, про фотонні ракети та сферу Дайсона думати ще рано, але невелика орбітальна станція, ракета з вертикальною посадкою першої ступені чи політ на Титан — цілком у ваших можливостях).
Отже, над чим працюватиме ваша компанія найближчим часом? І які плани на майбутнє? Ми готові розглянути (і піддати конструктивній критиці) будь-який ваш проект. Чекаємо якомога детальнішої інформації з текстовим описом та малюнками :)
Як би в мене були дурні гроші, я б почав з дна Океану, з усяких там Маріанських западин.
Почав би досліджувати їх з допомогою ботів, що працювали би автономно.
Якщо навіть при цьому боти не знайдуть нічого настільки корисного, щоб його варто було піднімати з глибин, в процесі цього дослідження можливо було б відпрацювати самих ботів, системи автономного керування, а також методи пошуку.
Якщо все добре відпрацювати, відпаде усяка необхідність в пілотованій космонавтиці і відкриються перспективи перетворення Землі на чорну діру.
Забув про малюнки.
(http://veselahata.com/wp-content/gallery/rozhdestvo/8r.jpg)
Цитата: Волод от июля 28, 2016, 15:34
Забув про малюнки.
(http://veselahata.com/wp-content/gallery/rozhdestvo/8r.jpg)
Пробна модель чорної діри, тест на варениках? :)
Хоча, за даними сучасної науки, поблизу чорної діри вареники мають перетворитись на макарони чи спагетті, що вже не так смачно...
Це ще треба розібратись, як виглядають ці спагеті з точки зору того, що в дірі сидить.
Які є пропозиції по використанню кінетичної енергії вантажу що буде летіти до Землі?
Цитата: Волод от июля 29, 2016, 07:26
Це ще треба розібратись, як виглядають ці спагеті з точки зору того, що в дірі сидить.
Той, що в дірі сидить, Той, що спагеті рве...
Спагеті Гоголю, галушки Пацюку.
Тим часом вашій увазі пропонується мій проект космічної бензоколонки (див. вкладений малюнок).
Базовий блок (1) являє собою установку для переробки води шляхом електролізу на кисень та водень та подальшого їх охолодження до рідкого стану. Надлишок теплової енергії відводиться й розсіюється з допомогою радіаторів (2). Щоб радіатори розсіювали тепло в вигляді випромінювання, а не отримували його ззовні, вони мають бути захищені з допомогою екрану (3) від потраплння сонячних променів, а сам процес електролізу забезпечується сонячними батареями (4) — таким чином, станція має бути завжди розвернута так, щоб екрани й батареї затіняли її від сонця.
Вода доставляється з Землі на кораблях-водовозах (5), отримане ракетне пальне може деякий час зберігатися на станції в баках (захист від сонячних променів і відсутність повітря навколо полегшують таке зберігання), або зразу перекачується в баки космічних кораблів (6).
Така «бензоколонка» може бути інтегрована в орбітальний комплекс назразок МКС, або ж на ній можуть заправлятись космічні кораблі, що здійснюють регулярні рейси до Місяця. Також можливий варіант, коли остання ступінь ракети, запущеної з Землі, після виходу на низьку орбіту дозаправляється, а далі з повними баками довиводить вантаж на високу орбіту.
Відпрацьовані водовози необов'язково знищувати. Порожні баки від води можна переробити на корпуси орбітальних станцій (подібно до того, як це пропонувалось у ранніх версіях проекту Skylab, але там за основу «wet workshop» пропонувалось використати баки від пального, можлива токсичність залишків якого стала перешкодою для втілення цієї ідеї; в даному ж випадку, баки містять звичайну очищену воду).
Краще одразу пальне. Воно придатне для стиснення. Вода - ні.
Але стиснене пальне потребує міцніших масивніших баків, додаткової теплоізоляції, наземної інфраструктури. Крім того, наземні кріогенні сховища (на відміну від космічних) нагріваються не лише від сонця, а й від навколишнього повітря. Воду ж можна залити в танкер практично з трубопроводу.
Чому ніхто не підтримує мій проект перетворення Землі на чорну діру?
Доводиться думати самому.
Мені на думку прийшло наступне: «Вантажі які з другою космічною швидкістю будуть наближатись до Землі потрібно буде перехвачувати спеціальною електромагнітною гарматою, яка буде обертатись навколо Землі с першою космічною швидкістю.»
Гармата ця мабуть буде завдовжки не менш кілометра і буде важити на декілька порядків більше ніж контейнер з сировиною. Зрозуміло що незважаючи на таку масу, перехвачуючи контейнери вона поступово буде сама розганятись, щоб ця гармата не покинула нас вона повинна передавати надлишки свого моменту імпульсу цілій колабарації супутників (проекти таких колаборацій вже є).
Далі ця пушка або інша може погасити і першу космічну швидкість контейнера.
Якщо фантазувати далі, то подібні пушки можливо застосувати і для виводу потрібних вантажів на навколоземну орбіту і далі.
Наприклад: «Ракетоносій тільки підіймає вантаж на висоту 200 - 400 км, до висоти орбіти пушки, а далі гармата перехоплює його і розганяє до своєї швидкості».
Зрозуміло що ця задача більш складна ніж у першому випадку, бо швидкість зустрічі гармати з вантажем 8 км/с у той час як у першому 3-4 км/с.
Україномовні відео про космос:
ЦитироватьЧому ніхто не підтримує мій проект перетворення Землі на чорну діру?
От уявіть, Земля стала чорною дірою, захопила все, до чого змогла дотягтися своєю гравітацією, ми за горизонтом подій усі ті ресурси використали, а далі як бути, якщо жодне тіло (включаючи роботів) не може її покинути — як нам доправити на Землю решту Галактики? :)
Цитата: Волод от августа 1, 2016, 07:53
Мені на думку прийшло наступне: «Вантажі які з другою космічною швидкістю будуть наближатись до Землі потрібно буде перехвачувати спеціальною електромагнітною гарматою, яка буде обертатись навколо Землі с першою космічною швидкістю.»
Гармата ця мабуть буде завдовжки не менш кілометра і буде важити на декілька порядків більше ніж контейнер з сировиною. Зрозуміло що незважаючи на таку масу, перехвачуючи контейнери вона поступово буде сама розганятись, щоб ця гармата не покинула нас вона повинна передавати надлишки свого моменту імпульсу цілій колабарації супутників (проекти таких колаборацій вже є).
Далі ця пушка або інша може погасити і першу космічну швидкість контейнера.
Якщо фантазувати далі, то подібні пушки можливо застосувати і для виводу потрібних вантажів на навколоземну орбіту і далі.
Наприклад: «Ракетоносій тільки підіймає вантаж на висоту 200 - 400 км, до висоти орбіти пушки, а далі гармата перехоплює його і розганяє до своєї швидкості».
Зрозуміло що ця задача більш складна ніж у першому випадку, бо швидкість зустрічі гармати з вантажем 8 км/с у той час як у першому 3-4 км/с.
Мається на увазі гармата, що обстрілює контейнер електронами/іонами (тим самим створюючи штучний аналог сонячного вітру), чи система електромагнітів, що діє своїм полем безпосередньо на контейнер (також обладнаний магнітами)?
Під гарматою я мав на увазі щось на шталт гармати Гауса, чи монолітної чи з окремих секцій. Коли вів мову про гасіння швидкості від другої до першої космічної чи про розгін від нуля до першої космічної, то мав на увазі, що вона буде працювати в реверсивному режимі, а коли від першої до нуля то у класичному.
Роботи потрібні лише на перший стадії, коли Земля ще не зовсім-зовсім чорна діра з класичної точки зору. Коли ж Земля стане справжньою чорною дірою, роботи будуть не потрібні. Усякі проблеми з тим що в справжню чорну діру все буде падати нескінченний проміжок часу і інше, це проблеми зовнішнього спостерігача, а не того що у дірі сидить.
І ось Вам цитата з класика:
ЦитироватьВ последнее время его редко видали где-нибудь. Причина этому была, может быть, лень, а может, и то, что пролезать в двери делалось для него с каждым годом труднее. Тогда миряне должны были отправляться к нему сами, если имели в нем нужду.
Тобто, як це все виглядатиме — контейнер влітає в мегагармату з 2-ою космічною швидкістю, а вилітає з 1-ою (чи нульовою, щоб зразу приземлитися)? Це матиме сенс, якщо сумарна маса всіх отриманих контейнерів значно менша за масу вільно літаючої гармати, або ж ця гармата має прискорюватись власними двигунами, або впиратись у чор Землю (що складно, зважаючи на сотню км між літосферою та космосом) чи Місяць.
Або краще так: частина контейнерів з інших планет спрямовується назустріч гарматі, друга частина — їй у спину. Після проходження через гармату контейнери обертатимуться по протилежних кругових орбітах (чи, краще, зразу падатимуть на Землю, щоб не протаранити гармату). Оскільки імпульси, отримані від вантажів, у кінцевому підсумку взаємокомпенсуються, гармата тримається на орбіті.
Щоб запускати супутники гарматами, їх треба буде дві: одна (наземна) вистрілює супутники з Землі, друга (орбітальна) прискорює до першої космічної. А щоб вона не сходила з орбіти, бажано обстрілювати її в обох напрямках, а виведені супутники тоді летітимуть назустріч одні одним. Ну або скомбінувати довиведення супутників з гальмуванням вантажів.
Єдине, що мене лякає — ризик зіткнень супутників/контейнерів з гарматою та іншими супутниками.
Гармата обертається навколо Землі за першою космічною швидкістю, коли контейнер влітає до неї з другою космічною то їх відносна швидкість 3-4 км/с.
Контейнер пролітає вздовж гармати і при цьому його відносна швидкість гаситься до нуля, далі гармата може вистрелити їм у напрямі протилежному її руху і тим самим погасити його швидкість до нуля вже відносно Землі.
Після всього у гармати залишиться надмірний момент імпульсу.
Його можливо використати для надання першої чи другою космічної швидкості контейнеру з вантажем, який буде піднято з Землі ракетоносієм на висоту 200-300 км,
або при відсутності балансу між надходженням і витратами моменту імпульсу, його можна буде передавати іншим штучним супутникам Землі на підтримання їх орбіт.
Можливий і запропонований Вами варіант, але для нього скоріш знадобиться дві гармати які будуть обертатися навколо Землі у різних напрямах і будуть періодично взаємодіяти за допомогою електромагнітних полів.
Цитата: Python от июля 29, 2016, 19:03
Але стиснене пальне потребує міцніших масивніших баків, додаткової теплоізоляції, наземної інфраструктури. Крім того, наземні кріогенні сховища (на відміну від космічних) нагріваються не лише від сонця, а й від навколишнього повітря. Воду ж можна залити в танкер практично з трубопроводу.
Наземна інфраструктура космодрому однаково потребуватиме криогенних кисневих систем для заправки перших ступенів ракетоносія.
До того ж в порівнянні з не потребуючим космічної заправки ракетоносієм з'являється така нова сутність як танкер зі своєю додатковою масою.
Можливо частково її можна компенсувати за рахунок того що космічні апарати будуть стартувати з Землі маючи повністю заповнені баки усіх ступенів і будуть досягати орбіти космічної заправки використовуючи кисень і водень з баків ступені, яку далі будуть заправляти. Та така метода потребуватиме повторного запуску маршового двигуна цієї ступені, тобто це зменшить надійність.
Сама космічна заправка зважаючи на велику поверхню сонячних батарей буде досить швидко втрачати швидкість і потребуватиме пального для корекції орбіти.
Цікавим варіантом міг би бути наприклад запуск танкерів з водою з гармати, що знаходиться на поверхні Землі, тоді заміна рідкого водню і кисню на воду була б виправдана.
Але чи може бути створена така гармата?
В мене є великі сумніви.
ЦитироватьЦікавим варіантом міг би бути наприклад запуск танкерів з водою з гармати, що знаходиться на поверхні Землі, тоді заміна рідкого водню і кисню на воду була б виправдана.
Але чи може бути створена така гармата?
В мене є великі сумніви.
Може. Спроби були — див. (wiki/uk) Проект_висотних_досліджень (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C)
Інша річ, снаряд, закинутий на висоту такою гарматою, все одно має довиводитись на орбіту власними ракетними двигунами.
ЦитироватьСама космічна заправка зважаючи на велику поверхню сонячних батарей буде досить швидко втрачати швидкість і потребуватиме пального для корекції орбіти.
Ну, так, частина виробленого пального тратитиметься на підтримання самої станції. Як варіант, батареї можна замінити чи доповнити ядерним реактором. У випадку ж, якщо подібна станція буде розміщена поблизу Місяця для дозаправки кораблів перед поверненням, проблема атмосферного гальмування буде менш відчутною.
3600 м/с – тільки половина першої космічної, снаряд має тільки чверть від тієї енергії, яку він повинен мати для першої космічної.
Але головна проблема це щільна атмосфера, снаряд може просто розбитись о повітря при вистрілі, я вже мовчу про те скільки він втратить енергії і швидкості, навіть коли не розіб'ється. Особливо враховуючи те що, для того щоб витрати на корекцію були мінімальні, його потрібно запускати практично по дотичній до поверхні землі, тобто шлях в щільних шарах атмосфери буде довгий.
Цитата: Python от августа 3, 2016, 12:20
ЦитироватьСама космічна заправка зважаючи на велику поверхню сонячних батарей буде досить швидко втрачати швидкість і потребуватиме пального для корекції орбіти.
Ну, так, частина виробленого пального тратитиметься на підтримання самої станції. Як варіант, батареї можна замінити чи доповнити ядерним реактором. У випадку ж, якщо подібна станція буде розміщена поблизу Місяця для дозаправки кораблів перед поверненням, проблема атмосферного гальмування буде менш відчутною.
Так з Місяця краще на потязі. :)
Що за потяг такий?
У моїх планах на Місяць усі транспортні засоби, що літатимуть туди, діляться на дві категорії: швидкі й повільні. Більшість автоматики, контейнери з водою/пальним, корпуси орбітальних станцій, апарати для висадки на Місяць і т.д. — це все повільні вантажі, які можна транспортувати з низької навколоземної орбіти слабкими іонними буксирами хоч цілий рік. Пілотовані космічні кораблі належать до швидких транспортних засобів, переліт яких відбувається протягом кількох днів — для цього потрібні ракетні двигуни та баки з пальним. Вийшовши на селеноцентричну орбіту, пілотований корабель зустрічається з орбітальною станцією, де зореплавці переходять у пристрій для висадки, а орбітальний корабель дозаправляється. Якщо він прибуватиме з напівпорожніми баками, це дозволить зменшити витрати на його гальмування та розмір корабля вцілому, додаткове пальне ж (у вигляді готових компонентів чи сировини для їх виробництва) доставлятиметься іонними двигунами, що також дасть економію по масі.
Цитата: Волод от июня 15, 2016, 07:34
У Луны вторая космическая всего 2,4 км/сек, так что всё будет не таким уж циклопическим.
Цитата: Волод от июня 15, 2016, 08:23
Этот "ускоритель" длиной 14 км - это всего лишь "железная дорога" для поезда на магнитной подушке. Ну может понадобиться ещё 14 км для торможения разгонной тележки.
Итого километров 30 дороги, как из Шанхая в аэропорт.
Космическая техника (http://lingvoforum.net/index.php/topic,83263.150.html)
До речі саме в цій темі і виникла чорна діра.
Цитата: Волод от июня 15, 2016, 11:05
Цитата: DarkMax2 от июня 15, 2016, 10:35
..............Кстати, руду тащить с планетоида смысла нет. Нужны не только карьеры, но и перерабатывающие заводы.
Маск, думаю, может организовать к своему 80-летию )
Смысл есть.
Чем больше всего утащишь с Луны, тем меньше станет её масса, а значит легче будет тащить следующую партию руды.
Земля превратится в милличёрнуюдыру от которой Луна убежать не сможет, а потом Земля начнёт пожирать астероиды, кометы, планеты, звёзды ....
Правда если делать это с помощью, установленных на Луне пушек или описанного мною поезда, то какая-то часть оставшейся массы Луны будет выкинута с орбиты вокруг Земли.
Ну вообщем всё как у обычных чёрных дыр.
Компоненти гармати на Місяць усе одно доведеться саджати ракетними двигунами.
Компоненти (сировина) усі є на самому Місяці.
На Місяць треба лише закинути силіконових тарганів. натасканих на дні океану на пошук компонентів, і ще деяке обладнання.
Чи потрібні для цього ракетоносії? Поки що так, я теж не святий і теж лише потроху, по краплі вичавлюю з себе Шаргея та Ціолковського. :green:
Що буде, коли ще не буде місячного потягу?
Треба буде почати зі знищення усієї ціолковщини, що обертається навколо Землі.
Почати можна з усякого мотлоху, що вже відпрацював свій ресурс, колаборація повинна скидати його на Землю перед цім випиваючи з нього практично увесь момент імпульсу, і далі за рахунок надбаного моменту імпульсу можна буде почати боротьбу за шаргеянством і відправку на місяць сіліконових тарганів.
А ось коли запрацює місячний потяг, тоді потрібно буде звернути увагу на Марс і за рахунок моменту імпульсу Місяця надсилати контейнери на Марс за допомогою яких коректувати його орбіту наближаючи його до Землі
От чому всі думають, що роботи-реплікатори обов'язково будуть всеїдним «сірим слизом», здатним розмножуватись і на дні океану, і на Місяці, і ще невідомо де? Земна еволюція вже мільярд років над реплікаторами працює, але чогось всеїднішого за людину поки що не винайшла.
На дні океану роботам множитися нетреба.
Їм треба навчитись самим без підказки людини ходити по дну, та знаходити корисні копалини.
На Місяці може знадобитись якась авто-майстерня по ремонту, а можливо й виготовленню силіконових таргані.
Цитата: Python от июля 25, 2016, 15:32
Цитата: BormoGlott от июля 25, 2016, 13:38
Цитата: Python от июля 25, 2016, 12:25
Или одноступенчатый воздушно-космический самолет с горизонтальным стартом и посадкой? .
Одно- или двухступенчатый с горизонтальным стартом и посадкой?
Можливі різні варіанти. Скажімо, мені здається перспективною схема двоступінчастого космічного літака, перша ступінь якого поєднує в собі повітряно-реактивні двигуни і додатковий паливний бак, пальне з якого подається в ракетні двигуни другої (подібно до того, як це було зроблено у Space Shuttle). На старті одночасно вмикаються ракетні двигуни 2-ої ступені й повітряно-реактивні 1-ої, з досягненням розріджених шарів атмосфери повітряно-реактивні вимикаються (а ракетні продовжують працювати), після закінчення пального в першій ступені вона відокремлюється (й здійснює горизонтальну посадку), друга ступінь (крилата багаторазова чи безкрила одноразова) довиводиться на орбіту самостійно.
Так у шатлів, паливний бак практично виводився на навколоземну орбіту, для того щоб він не став штучним супутником Землі, йому не вистачало лише кілька сот метрів в секунду.
На якому етапі Ви збираєтесь розділити ступені?
Моя схема багато в чому копіює шатлівську. А отже, відокремлення відбудеться після того, як обидві ступені досягнуть швидкості, достатньої для суборбітального польоту, а кінцевий розгін другої ступені — приблизно на вершині цієї траєкторії. Ну а далі треба дивитись, що доцільніше — збільшувати баки першої ступені чи другої (враховуючи, що другу доведеться потім зводити з орбіти, а це теж додаткове пальне на кожен кілограм).
У шатлів відділення прискорювачів відбувається на висоті 50 км при швидкості 1400 м/с.
Далі шатл летить з паливним баком практично до першої космічної швидкості.
Однак багаторазове використання паливного бака не передбачається і він згорає при входженні в атмосферу.
Так що Вам треба якось визначитись.
Якщо перша ступінь залетить занадто високо, її потрібно буде покривати чимось щоб вона не згоріла, це додаткова маса, яку доведеться виводити практично на орбіту.
Якщо перша ступінь буде відділятися раніш, знадобиться більший запас палива та окислювача на другій ступені, тобто шатл потовстішає з усіма наслідками.
Можна ввести в схему паливний бак менший за розмірами ніж на шатлі, але такий же одноразовий.
Перша ступінь усе одно потовстішає — як мінімум, за рахунок реактивних двигунів (і пального для них) та шасі (хоча, звичайно, можна стартувати з вагонетки й сідати на воду). Доведеться або її збільшувати, або шатл зменшувати.
Якщо у першої ступені будуть прямоточні повітряно-реактивні двигуни, то можливо вона вже й не так потовстішає, адже запас рідкого кисню в ній буде тільки для двигуна шатла.
Але усі ці проЖекти викликають у мене одне й теж запитання: «Навіщо?».
Цитата: Волод от августа 8, 2016, 12:54
На каком этапе Вы собираетесь разделить степени?
Для первой ступени используется атомный прямоточный реактивный двигатель. Но для разгона и взлёта с космодрома -- реактивный двигатель второй ступени, потом он отключается и в работу вступает атомный двигатель, он разгоняет и поднимает аппарат километров на 50-70, отделяется от второй ступени и возвращается на космодром. Обычный жидко-топливный реактивный двигатель второй ступени выводит космический самолёт на орбиту.
Запас топлива и окислителя для двигателей самолётика где:
1.В самом самолётике.
2. Частично в самолётике, частично в атомной ступени.
3. В одноразовом топливном баке.
4. Частично в одноразовом баке, частично в атомной ступени.
Цитата: Волод от августа 9, 2016, 09:52
Запас топлива и окислителя для двигателей самолётика где:
Второй вариант предпочтительнее.
Може у когось є якісь ідеї щодо того, як започаткувати колаборацію, бажано без ядерних двигунів і важких ракет на звичайному паливі.
Цитата: Волод от августа 10, 2016, 09:57
Може у когось є якісь ідеї щодо того, як започаткувати колаборацію, бажано без ядерних двигунів і важких ракет на звичайному паливі.
Колаборацію з ким?
Колаборацію супутників, котрі взаємодіючи один з одним за допомогою електромагнітних полів, чи обмінюючись спеціальними баластними контейнерами, мають змогу маневрувати в навколоземному просторі, гальмуючи і скидаючи на Землю увесь мотлох, що зараз обертається навколо неї, і за рахунок цього підтримують та нарощують момент імпульсу колаборації в цілому, а далі, коли запрацює місячний потяг, гальмують і скидають на Землю вантажні контейнери з МісяцяЮ і використовують надлишки моменту імпульсу для виводу на навколоземну орбіту вантажів та відправки вантажів до Місяця чи Марса.
Тема не моя, але цікаво:
(https://tk.media/storage/uploads/undefined/content/2021/06/undefined_146_20210621170830.jpg)
Promin Aerospace (https://tk.media/news/ukrainskiy-startap-promin-aerospace-planiruet-sozdat-sverhmaluyu-orbitalnuyu-raketu-2021-06-21)
Нарешті. нормальні світлини з блакитним небом і чимось зеленим на ґрунті
https://sud.ua/uploads/assets/images/001 Новости 4/марс1.jpg (https://sud.ua/uploads/assets/images/001%20%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%204/%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%811.jpg)
https://sud.ua/uploads/assets/images/001 Новости 4/марс2.jpg (https://sud.ua/uploads/assets/images/001%20%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%204/%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%812.jpg)
Цитата: DarkMax2 от июля 25, 2016, 09:41
Місячна база - це дешево і сердито.
Площі можна здавати державам, що не мають власної пілотованої космонавтики.
Навряд чи можна збудувати успішну компанію з таким комунально-соціалістичним мисленням.
Цитата: Python от августа 2, 2016, 00:17
От уявіть, Земля стала чорною дірою, захопила все, до чого змогла дотягтися своєю гравітацією, ми за горизонтом подій усі ті ресурси використали, а далі як бути, якщо жодне тіло (включаючи роботів) не може її покинути — як нам доправити на Землю решту Галактики? :)
Так тоді все буквально падатиме з неба.
Цитата: Python от августа 5, 2016, 09:08
Земна еволюція вже мільярд років над реплікаторами працює, але чогось всеїднішого за людину поки що не винайшла.
Земна еволюція тільки два роки тому ковід винайшла, та й то, не факт, що еволюція.
Між тим "Орбітальний риф" якраз буде втіленням отого " комунально-соціалістичного мислення". Хе-хе.
Який орбітальний риф?
(https://cdn.thealphacentauri.net/wp-content/uploads/2021/10/OReef_01.jpg)
Компанії Blue Origin та Sierra Space представили свою космічну станцію (https://thealphacentauri.net/101862-blue-origin-orbitalnaya-stanzia/)
ЦитироватьСтанцию планируется сдавать в аренду для различных исследований, технологических и коммерческих проектов, не только американским, но и международным партнёрам.
Blue Origin построит частную орбитальную станцию до конца этого десятилетия — её смогут использовать все желающие (https://3dnews.ru/1052147/blue-origin-postroit-chastnuyu-orbitalnuyu-stantsiyu-do-kontsa-etogo-desyatiletiya-eyo-smogut-ispolzovat-vse-gelayushchie)
Знайома пісня, під неї і МКС запускали. Тільки де найти тих, хто бажає ....?
Цитата: DarkMax2 от ноября 12, 2021, 13:09
Станцию планируется сдавать в аренду для различных исследований, технологических и коммерческих проектов, не только американским, но и международным партнёрам.
Тю, це звичайний капіталістичний комерційний проєкт.
А як, власне, комерційно використовувати цей проект — хто буде покупцями його послуг? (Ну, крім туристів, яких теж можна туди возити, але постійне перебування на орбітальній станції — надто накладно (у плані як фінансових, так і фізичних можливостей) для тих, хто просто хотів би подивитися на Землю в ілюмінатор та трохи побовтатися в невагомості. Тобто, ймовірно, туристи теж там будуть присутні, але будівництво орбітальної станції чисто для туристів не окупить себе).
Вирішив я попитати штучного інтелекта, що йому відомо про український космічний корабель. У кількох запитах на цю тему виплив приблизно ось такий дизайн:
(https://img.rudalle.ru/images/15/26/0e/15260ef1bd944a338f136f8301fcaa80_00000.jpg) (https://rudalle.ru/check_image/15260ef1bd944a338f136f8301fcaa80)
(https://img.rudalle.ru/images/74/4a/68/744a681ce97e41dbb905ad359b4508f7_00000.jpg) (https://rudalle.ru/check_image/744a681ce97e41dbb905ad359b4508f7)
(https://img.rudalle.ru/images/a5/02/dd/a502ddefdeef48f1bf8b2e6023f7c3bf_00000.jpg) (https://rudalle.ru/check_image/a502ddefdeef48f1bf8b2e6023f7c3bf)
Корпус корабля у формі «мурашиної голови» — що може мати сенс з точки зору аеродинаміки при посадці. У розгорнутому марсіанському варіанті, корабель може самостійно пересуватись по поверхні планети за допомогою надувних пневматичних ніг. Судячи з плазмового різака, який можна використовувати і як бойову зброю, корабель початково розробляли військові для своїх потреб.
Чи комусь, крім ШІ, щось відомо про цей проект?
Цитата: Python от ноября 15, 2021, 00:32
А як, власне, комерційно використовувати цей проект — хто буде покупцями його послуг? (Ну, крім туристів, яких теж можна туди возити, але постійне перебування на орбітальній станції — надто накладно (у плані як фінансових, так і фізичних можливостей) для тих, хто просто хотів би подивитися на Землю в ілюмінатор та трохи побовтатися в невагомості. Тобто, ймовірно, туристи теж там будуть присутні, але будівництво орбітальної станції чисто для туристів не окупить себе).
Люди, що це планують, вміють продавати. Мабуть, оце «побовтатися в невагомості», вони продадуть, як ініціацію до вступу в елітний клуб напівбогів.
Цитата: Python от ноября 15, 2021, 01:05
Вирішив я попитати штучного інтелекта, що йому відомо про український космічний корабель. У кількох запитах на цю тему виплив приблизно ось такий дизайн:
(https://img.rudalle.ru/images/15/26/0e/15260ef1bd944a338f136f8301fcaa80_00000.jpg) (https://rudalle.ru/check_image/15260ef1bd944a338f136f8301fcaa80)
(https://img.rudalle.ru/images/74/4a/68/744a681ce97e41dbb905ad359b4508f7_00000.jpg) (https://rudalle.ru/check_image/744a681ce97e41dbb905ad359b4508f7)
(https://img.rudalle.ru/images/a5/02/dd/a502ddefdeef48f1bf8b2e6023f7c3bf_00000.jpg) (https://rudalle.ru/check_image/a502ddefdeef48f1bf8b2e6023f7c3bf)
Корпус корабля у формі «мурашиної голови» — що може мати сенс з точки зору аеродинаміки при посадці. У розгорнутому марсіанському варіанті, корабель може самостійно пересуватись по поверхні планети за допомогою надувних пневматичних ніг. Судячи з плазмового різака, який можна використовувати і як бойову зброю, корабель початково розробляли військові для своїх потреб.
Чи комусь, крім ШІ, щось відомо про цей проект?
Мабуть :green: без пнемо-гідравлічних прискорювачів цей корабель не полетить.
З ракетою все полетить, включаючи дорожній транспорт.
Араби готові платити іноземним спеціалістам за космічні технології. Думаю, орендувати космічні площі - так само.
Цитата: Python от ноября 15, 2021, 10:28
З ракетою все полетить, включаючи дорожній транспорт.
Але усі оці ракети – це ж минули тисячоліття. Я вже не кажу про екологів і простий народ, який за дірки в небі ....
Цитата: DarkMax2 от ноября 15, 2021, 10:30
Араби готові платити іноземним спеціалістам за космічні технології. Думаю, орендувати космічні площі - так само.
Платить же за престиж по сути. Космические исследования как таковые для них совершенно невостребованы. В лучшем случае они сами будут "сдавать внаем" свои результаты всяким европейцам.
Цитата: Волод от ноября 15, 2021, 10:34
Я вже не кажу про екологів
От що робити екологам у космосі? Шукають те життя в космосі, шукають-шукають — не знаходять. Здавалось би, космос мертвий, Марс стерильний, як іржава залізяка, вимочена в перхлоратах. Хоч хімічні та ядерні відходи захоронюй, хоч планету тераформуй — жодна позаземна форма життя від того не постраждає. Але ж ні: спробуй тільки заразити іншу планету своїми інвазивними мікробами!
Ну добре, якісь форми життя (можливо, занесені колись з Землі на метеоритах) ще могли б якось вижити в марсіанських умовах десь глибоко в підземних водоймах. Але ж і на Венері вже були побачили якісь повзаючі камінці — тепер і її доведеться віддати екологам... Якщо вже кудись і летіти освоювати чужі планети без ризику нарватися на грінпісівський бойовий космоліт, то, мабуть, тільки на Меркурій.
Ви своїми коптилками збираєтесь на Землі небо дірявити. Люди Вам це пригадають.
Буде з кого спитати і за стихійні лиха, і за космічні віруси.
Ще й Меркурій збираєтесь лапати своїми закопченими лапами https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/1427922-zond_nasa_znayshov_na_merkuriii_lid_1775390.html
Отже, змова екологів з панспермістами, завдяки якій будь-який достатньо старий шматок позаземного льоду (стратегічно важливого в господарстві колонії) оголошується «протопланетною речовиною» з «зернами життя». Не факт, до речі, що меркуріанський лід кометний — протони сонячного вітру плюс кисень з меркуріанських порід мали б утворювати водяні молекули, які могли сконденсуватися в лід, що рік за роком осідав у кратерах. А якщо там десь був вуглець, то серед цього конденсату траплятиметься й примітивна органіка — на роль зерен життя придатна не більше, ніж формальдегід або фенол, але спробуй це цим космоекологам доведи.
Правильно. А то дай Вам волю, знову заспіваєте пісню про червону планету.
Ось хто фотошопив світлини з Марсу, щоб люди не бачили, що небо там блакитне а каміння зелене?
Цитата: Волод от ноября 15, 2021, 12:40
і за космічні віруси.
Геоберт Уелс, що спершу нагодував марсіан землянською кров'ю, а потім убив їх земними мікробами, був фантастом. Добре, з земної органіки ще можна робити пальне й мастило для їхніх триногів (а не безпосередньо їсти) — тут проблем нема. Але чи будуть у мікробів з однієї планети ферменти для розщеплення органіки з іншої планети? Або, тим більше, віруси — які за визначенням є вузькоспеціалізованими паразитами, а тому зможуть інфікувати людину лише в тому випадку, якщо космос заселено спорідненими з людиною видами.
З вірусами - ви ставите воза перед волом.
«Які» віруси залітають у цей куток галактики, «такі» види і існують на планетах у цьому кутку.
Цитата: Волод от ноября 15, 2021, 13:42
З вірусами - ви ставите воза перед волом.
«Які» віруси залітають у цей куток галактики, «такі» види і існують на планетах у цьому кутку.
Тільки от людина не хворіє тютюновою мозаїкою, паличка Коха не страждає від грипу, а бактеріофаги чомусь не атакують городину (хоча який у неї імунітет?). На мертвій органіці жоден з вірусів теж не розмножується. Звідки в космічних просторах візьметься вірус, здатний атакувати земні форми життя, які він увічі не бачив? Гадаю, в пінгвіна з зоопарку більше шансів очолити кабінет міністрів, ніж у шматка органіки невідомого походження — взяти під контроль людську клітину.
Пороки космосу
https://youtu.be/Z6esOcWrrEE
МІСЯЧНА КОСМІЧНА ТРАНСПОРТНА СИСТЕМА (https://www.yuzhnoye.com/ua/technique/innovative-technologies/gp/ktslm/)
(https://www.yuzhnoye.com/images/engine/ktlsm1.jpg)
(https://24tv.ua/resources/photos/news/201907/1173470_8682511.jpg?201907175018)
ЦитироватьЩе за радянських часів бюро створило так званий "Блок Е" – багаторазовий модуль, який може сідати і злітати з поверхні Місяця і стикуватися з кораблями на орбіті. Незважаючи на солідний вік, ця розробка й нині дуже актуальна. Але проблема в тому, що поки ще не створено відповідної ракети-носія і орбітальної станції. Як іронізують працівники "Південного", обігруючи назву місячного модуля: "Блок є – ракети немає..."
Можна ж "зафрахтувати" Важкий Фалькон Маска.
Хирий цей важкий Фалькон.
Цитата: Волод от ноября 16, 2021, 15:03
Хирий цей важкий Фалькон.
Схоже, що таки так. Від 63 т на низьконавколозем'я до 16 на Марс. МКТС (STS-MM) - 92 т.
Чекаємо "Зоряну вівцю".
Щоб переселити значну кількість людей на Марс, треба створити належну кількість астероїдів, що курсують між орбітами Землі і Марсу, щоб можна було літати у їх затінку.
А для перших місій треба скористатися тим що є, і скоректувати орбіту якогось астероїда.
Інакше політ буде як в анекдоті про політбюро.
Хоча. потім треба буде не забути про ці астероїди, бо гепнутись можуть.
А чи не дешевше буде відхиляти заряджені частинки магнітним полем? Бо тягати астероїди з собою якось незовсім економно.
Ну Ви й економіст. Астероїди ж багаторазові, вони ж повертаються. Перигелії їхньої орбіти біля орбіти Землі, а афелії біля орбіти Марса. Багато їх потрібно для того, щоб не чекати кілька років вдалого положення.
А ви кажете тягти.
Акція ж у нас передбачається не одноразова. Перевезти треба мільйони людей.
:green: Зараз подумав, що для польоту на астероїді підійде саме український корабель з ніжками.
Бо треба буде переповзати на темний бік астероїда, коли той буде обертатися.
А можливо треба буде заритися в астероїд, адже якщо Сонце буде малоактивне, то космічна радіація налетить з усіх боків.
Що у глибині Землі, те на Марсі так бери. (https://site.ua/news/na-marsi-znajshly-olivin)
Цитата: Волод от ноября 17, 2021, 10:21
:green: Зараз подумав, що для польоту на астероїді підійде саме український корабель з ніжками.
Бо треба буде переповзати на темний бік астероїда, коли той буде обертатися.
Ідею з ніжками ШІ, вочевидь, перейняв з уже згаданого фантастичного роману та його екранізацій. Чи буде зручно так ходити по планеті — важко сказати. Астероїд, з одного боку, має меншу гравітацію, тому підняти масивну кабіну на надувних ніжках буде не дуже затратно, але, з іншого, якщо астероїд являє собою не суцільний моноліт, а нещільну купу каміння, що тримається лише на слабкій гравітації й розповзається в різні боки від найменшого поруху, то важко сказати, який дизайн планетохода найкращий для пересування по цій нестабільній поверхні. Можливо, довгі гнучкі ноги справді добре пристосовані до ходіння по такій поверхні (але якщо вони пневматичні, а каміння місцями гостре, то такі надувні ноги швидко порвуться). Серед існуючих планетоходів для астероїдів поширеним варіантом є стрибунці — так, апарати «Фобос» везли стрибаючі зонди; подібний механізм пересування мали самохідні апарати, спущені з (wiki/en) Hayabusa2 (https://en.wikipedia.org/wiki/Hayabusa2) (див. відео в статті). Здається, тільки колісних планетоходів на астероїдах не використовують.
Можливо, такими ногами зручно було б лазити по орбітальних станціях (чи навіть виконувати монтажні роботи). А якщо на кінці однієї з ніг розмістити не звичайний захват, а стикувальний агрегат, то ця ж нога (порожниста всередині) могла б виконувати роль шлюзу для переходу космонавтів між кораблем та орбітальною станцією.
Цитата: Python от ноября 15, 2021, 00:32
Тобто, ймовірно, туристи теж там будуть присутні, але будівництво орбітальної станції чисто для туристів не окупить себе
Чому це? Тобто готелі для туристів себе окуплять, а орбітальні станції раптово ні?
Цитата: Волод от ноября 15, 2021, 10:34
Але усі оці ракети – це ж минули тисячоліття. Я вже не кажу про екологів і простий народ, який за дірки в небі ....
Безперечно, потрібен хоча б космічний ліфт. А краще антиґравітація та кротові нори.
Цитата: Drundia от ноября 20, 2021, 22:20
Тобто готелі для туристів себе окуплять, а орбітальні станції раптово ні?
В земному готелі все має набагато меншу собівартість: і саме приміщення, і їжа, і доставка туди клієнтів та персоналу, і т.д. — дорогий готель відрізняється від дешевого переважно націнкою. Зрештою, це просто нерухомість, яку можна і продати під інші потреби, якщо готельний бізнес не виправдає себе. У космосі кожен кілограм будь-чого коштує доволі пристойну суму навіть без націнок. При тому, що який там комфорт? Багатіїв, що зможуть собі дозволити перебування в космосі, не надто багато, і ще менше з них тих, хто фізично зміг би витримати тривале перебування в космоготелі, де навіть «штучної гравітації», ймовірно, не буде. Тобто, туристів треба возити раз за разом на тиждень-два (а це маса не лише туриста, а й решти космічного корабля з пальним), харчі для них — теж з Землі, вода й кисень — теж, і т.д. Якщо сніданок космотуриста сам по собі коштує як запуск кубсата, а сніданок туриста на Мальдівах можна наловити/назбирати тут же на Мальдівах, то можете уявити різницю собівартості обслуговування.
Тобто, станція чисто для туристів повинна а) бути придатною для тривалого комфортного перебування людини («штучна гравітація» і т.д.), б) мати замкнутий цикл виробництва їжі/переробки біовідходів, щоб звести залежність від вантажів з Землі до мінімуму. І те, й інше — дорого.
Поки що туристи на орбітальних станціях — не основні пасажири, а додаткові. Ті ж польоти, які чисто для туристів, робляться без перебування на орбітальній станції (а інколи й просто як суборбітальні польоти, що, втім, не так цікаво).
Цитата: Drundia от ноября 20, 2021, 22:20
А краще антиґравітація та кротові нори.
Кротовина для запуску вантажів у космос? А Земля там випадково не провалиться в чорну діру у процесі риття кротовини?
Цитата: Drundia от ноября 20, 2021, 22:20
..............
Безперечно, потрібен хоча б космічний ліфт. А краще антиґравітація та кротові нори.
Кротовина – це наукова фантастика.
Космічний ліфт – це антинаукова фантастика.
Цитата: Python от ноября 20, 2021, 23:37
Цитата: Drundia от ноября 20, 2021, 22:20
А краще антиґравітація та кротові нори.
Кротовина для запуску вантажів у космос? А Земля там випадково не провалиться в чорну діру у процесі риття кротовини?
Усі там будемо.
Тоді стане зрозуміло, чому зараз ми саміті у Всесвіті.
Цитата: Python от ноября 20, 2021, 23:31
б) мати замкнутий цикл виробництва їжі/переробки біовідходів, щоб звести залежність від вантажів з Землі до мінімуму. І те, й інше — дорого.
І повністю фінансується туристами, а за їхньої відсутності не потрібне.
Цитата: Python от ноября 20, 2021, 23:37
Кротовина для запуску вантажів у космос? А Земля там випадково не провалиться в чорну діру у процесі риття кротовини?
Не провалиться. А ще можна спробувати бульбашку Алькуб'єрре.
Цитата: Волод от ноября 21, 2021, 10:20
Космічний ліфт – це антинаукова фантастика.
Абсолютно не фантастика. На Місяці взагалі ні разу не проблема.
Цитата: Drundia от ноября 23, 2021, 09:27
І повністю фінансується туристами, а за їхньої відсутності не потрібне.
Там потрібне досить велике початкове вкладення. І між початком будівництва космоготелю та першим польотом туди космотуристів мине чимало часу. Чи захочуть туристи чекати 10-20 років, поки орбітальну станцію для них повністю облаштують, якщо просто злітати в космос (без тривалого перебування) можна і швидше?
Цитата: Drundia от ноября 23, 2021, 09:27
А ще можна спробувати бульбашку Алькуб'єрре.
Підозрюю, в реальному Всесвіті ці всі винаходи теоретиків так і залишаться теоретичними моделями без робочих зразків. Чогось швидшого за субсвітлові космічні кораблі ми все одно не матимемо, тому міжзоряний переліт потребуватиме анабіозу чи інших способів тривалого зберігання людини.
Цитата: Python от ноября 23, 2021, 09:53
Там потрібне досить велике початкове вкладення. І між початком будівництва космоготелю та першим польотом туди космотуристів мине чимало часу. Чи захочуть туристи чекати 10-20 років, поки орбітальну станцію для них повністю облаштують, якщо просто злітати в космос (без тривалого перебування) можна і швидше?
Так і в готель потрібне початкове вкладення.
Цитата: Drundia от ноября 23, 2021, 09:27
Цитата: Волод от ноября 21, 2021, 10:20
Космічний ліфт – це антинаукова фантастика.
Абсолютно не фантастика. На Місяці взагалі ні разу не проблема.
Космічний ліфт, вежа до неба і т.д. – це все ненаукова фантастика.
Цитата: Волод от ноября 23, 2021, 10:45
Космічний ліфт, вежа до неба і т.д. – це все ненаукова фантастика.
До чого тут вежа до неба? Космічний ліфт — абсолютно наукова структура. Теоретично добре відомо як його збудувати та які вимоги до матеріалів.
Немає ще таких матеріалів і в такій кількості. Маса космічного ліфта буде астрономічною.
А оскільки вежу Ви відкинули, а саме з вежі почався космічний ліфт Ціолковського, то усілякі вивихи гнучкого космічного ліфту залишиться компенсувати реактивними двигунами, а, зважаючи на його масу, пального може на усій Землі не вистачити.
Так а що ви маєте на увазі під вежею до неба?
Я мав на увазі проект ліфта Ціолковського (вежа на кшталт Ефелевої до геостаціонарної орбіти).
Однак і вежі навіть в 20 км, це вже антинаукова фантастика.
Якщо робити космоліфт, користуючись виключно сучасними технологіями, то де його можна спорудити вже? Мабуть, лише на якихось астероїдах, де сила тяжіння достатньо слабка, щоб канат не порвався, а швидкість обертання достатньо висока, щоб відстань до геостаціонарної орбіти не була астрономічною...
Можливо, якщо це буде астероїд, що буде курсувати між орбітами Землі і Марсу, то ліфт на ньому можна буде зробити не до стаціонарної орбіти, а далі, щоб космічний корабель не витрачав пальне ні підлітаючи до астероїда, ні відлітаючи від нього.
Але якщо астероїд буде швидко обертатись, то кораблю доведеться хутко бігати по астероїду.
https://times.kharkiv.ua/2021/11/25/na-orbite-ispytali-razrabotannyj-harkovchanami-unikalnyj-dvigatel-dlya-sputnikov/
Цитата: Python от ноября 26, 2021, 18:45
Якщо робити космоліфт, користуючись виключно сучасними технологіями, то де його можна спорудити вже? Мабуть, лише на якихось астероїдах
Але чи є в цьому сенс? Якщо космоліфт зручний саме тим, що йому не треба проривати щільну атмосферу, як ракеті — тоді як на астероїді атмосфери нема, а другу космічну можна зробити й зовсім без ракети (наприклад, пожбуривши вантаж механічною катапультою)...
Ккатапульта – це добре коли стартуєш. А як сісти на астероїд? У ліфта може бути та перевага, що швидкість на різних висотах різна. Тобто можна в залежності від швидкості корабля відносно астероїда вибрати висоту зустрічі корабля з ліфтом.
Ще одна перевага, що корабель може летіти не тільки швидше астероїда, а і навпаки, що більш економічно і безпечно при спробі з Землі долетіти до астероїда. І палива потрібно буде менше, і якщо з якихось причин зустріч не відбудеться, можливе повернення корабля на Землю.
Можливо ці функції можна реалізувати і за допомогою астероїдного потягу, опоясав астероїд по «екватору».
Американці літатимуть на Місяць? (https://uainfo.org/blognews/1639485311-artemida-kapitoliyskaya-chto-proishodit-s-amerikanskoy.html)
Чи не спадало вам колись на думку, що програми з дослідження астероїдів (у першу чергу, пошук об'єктів поблизу земної орбіти та експерименти з корекції їхнього руху) не так вже й складно перетворити на «зброю судного дня»? Здебільшого користь від цих досліджень уявляється так: астероїд летить до Землі й от-от збирається на неї впасти, людство запускає місію для зміни його орбіти, Землю врятовано. Але уявімо протилежну ситуацію: держава, що запустила апарат до астероїда, зазнає́ нищівної поразки в війні, віддається команда змістити астероїд у напрямку зіткнення з Землею, в результаті глобальної катастрофи людська цивілізація гине. Знаючи, що поразка цієї держави в війні призведе до катастрофічних наслідків для всіх, ніхто не ризикне вести повноцінну війну з нею.
Як мікроби літають у космос (http://fai.org.ru/forum/topic/36332-mozhno-li-sletat-v-kosmos-bez-reaktivnyih-dvigateley/?page=1)
Мабуть треба реанімувати мою тему на ФАІ http://fai.org.ru/forum/topic/36332-mozhno-li-sletat-v-kosmos-bez-reaktivnyih-dvigateley/?page=1
Цитата: Волод от января 14, 2022, 23:26
тему на ФАІ http://fai.org.ru/forum/topic/36332-mozhno-li-sletat-v-kosmos-bez-reaktivnyih-dvigateley/?page=1
Там какой-то Улай-Темир несёт бред с кофффициентом 1,25 ВалентинН-ов
Не якийсь, а я.
І коли я щось пропоную, то всі верещать, що це маячня, коли хтось пропонує
вежу заввишки 30км, та хоч до геостаціонарної орбіти – будь ласка.
Что значит "пожалуйста", разве уже кто-то выделил денег на проект?
Але чомусь їм не пропонують медичну допомогу.
У них есть расчёты
Розрахунки?
Я ж наводив розрахунки.
Маємо вежу заввишки 1 км.
Коли просто масштабувати її не враховуючи куба-квадрата, то вежа заввишки 30 км буде важити у: 30х30х30 =2700 разів більше. А коли врахувати куб-квадрат то у 81 000 раз більше. Тобто, тільки на матеріали потрібно буде витратити в 81 000 раз більше грошей.
Це у той час, як єдиної мови для усіх народів Землі на лінгвофорумі ще не винайшли.
Залишаю :green: ться мабуть що, канадські надувні вежі.
Цитата: Волод от ноября 21, 2021, 10:20
Космічний ліфт – це антинаукова фантастика.
Да нет. Есть конкретные требования к материалам
ЦитироватьТрос космического лифта должен выдерживать до 100 МН/(кг/м), и, если даже углеродные нанотрубки достигнут такого уровня, они не должны содержать ни единого дефекта, иначе трос расползется еще до того, как мы попытаемся отправиться на нем в космос.
По некоторым оценкам, трос космического лифта должен иметь прочность более 130 ГПа. Для сравнения, кевлар достигает уровня 4 ГПа, прочнейшие виды стали - всего 5 ГПа. Теоретически, углеродные нанотрубки могут иметь прочность нужной величины (вплоть до 300 ГПа), однако на практике достигнуто лишь около 50 ГПа (и 99 ГПа в одном из экспериментов). При этом технологии изготовления длинных нанотрубок - а тем более плетения из них тросов - остаются в самом зачаточном состоянии.
http://innotechnews.com/innovations/721-kosmicheskij-lift-osnovnye-problemy
На відміну від вежі, з ліфтом виникають не тільки фінансові питання, є питання щодо стабільності цієї конструкції, бо при її астрономічній масі використання ракетних двигунів для стабілізації робить цю споруду абсурдною.
Цитата: Валентин Н от января 15, 2022, 16:18
Да нет. Есть конкретные требования к материалам
Вообще требования к материалам там на последнем месте
http://fiz.1september.ru/article.php?ID=200700108
Цитата: BormoGlott от января 15, 2022, 17:24
Цитата: Валентин Н от января 15, 2022, 16:18
Да нет. Есть конкретные требования к материалам
Вообще требования к материалам там на последнем месте
http://fiz.1september.ru/article.php?ID=200700108
Я так понял, главная проблема это сила Кориолиса?
Цитата: Валентин Н от января 15, 2022, 18:10
главная проблема это сила Кориолиса?
:yes:
или нужно придумать абсолютно невесомый трос
Не тільки.
Уявимо що ліфт збудували але Земля не самотня у Всесвіті. Ліфт разом з Землею робить оборот за добу, але Сонце і Місяць не обертаються синхронно з ліфтом. Під їх дією ліфт починає розгойдуватися, його починає вихляти, до того ж трос ліфта на такий довжині схожий на гуму, Компенсувати все це гіроскопами не зможуть, а використовувати для стабілізації ракетні двигуни, враховуючи масу ліфта ......
Цитата: BormoGlott от января 15, 2022, 18:15
Цитата: Валентин Н от января 15, 2022, 18:10
главная проблема это сила Кориолиса?
:yes:
или нужно придумать абсолютно невесомый трос
Щас вот подумал, что трос на спутнике вобще не будет держаться. Если спутник
висит выше ГСО, то там центробежка сильнее гравитации и он будет подниматься над одной точкой, НО если к нему подцепить трос, то он его тянуть вверх не будет, а дёрнется и тормознётся, после чего упадёт.
Или нет? :-\
Ні. Коли розглядати вже готовий ліфт, то супутник повинен бути розташований вище геостаціонарної орбіти, утримуваний тросом, але обертатися разом з Землею. Хоча на вищий орбіті вільний супутник,повинен був би робити один оборот за більший ніж доба термін.
Цитата: Волод от января 15, 2022, 20:28
Хоча на вищий орбіті вільний супутник,повинен був би робити один оборот за більший ніж доба термін.
Это если он с первой космической летает, а если больше, то будет вращаться вместе с землёй и подниматься. Но если его тросом зацепить, то он остановится и упадёт. С чего бы он стал его тянуть? Там двигатель тогда должен работать.
На геостаціонарній орбіті швидкість не перша космічна, а приблизно 3км/сек.
Супутник з орбіти вищої за геостаціонарну не гепнеться, тому що роблячи 1 оберт за добу, він буде мати швидкість більшу за швидкість, що відповідає цій орбіті.
С одной стороны: спутник это запущенное тело и летит по инерции, и понятно, что если его дёрнуть тросом, его полёт прекратиться.
С другой стороны: земля это центрифуга, а тросс со спутником это праща и земля сама его раскручивает.
У меня щас раздвоение личности начнётся.
Цитата: Валентин Н от января 15, 2022, 21:49
если его дёрнуть тросом
Всё зависит от того, в какую сторону дёргать.
Цитата: Валентин Н от января 15, 2022, 21:49
.......................
У меня щас раздвоение личности начнётся.
:green: Це зрозуміло, адже відчуття польоту і відчуття падіння тотожні.
Цитата: Валентин Н от января 15, 2022, 21:49
С другой стороны: земля это центрифуга, а тросс со спутником это праща и земля сама его раскручивает.
Если трос будет достаточно длинным, так и до второй космической можно разогнаться.
Такий ліфт реально збудувати на астероїді, наприклад на астероїді що буде курсувати між орбітами Землі і Марса.
Довелось для ФАІ поступитися ціолковщині і зробити розрахунок:
ЦитироватьИтак, архаровцы, видео пращи которых я привёл, грозятся кидаться снарядами со скоростью 2235м/с. Допустим такой их порок будет установлен
на астероиде массой 1000 000 т.
Если он расшвыряет 900000т. то по формуле Циолковского
оставшиеся 100 000 т получат дополнительную скорость V= 2235 Ln(1+9/1)=5146 м/с
Чистая энергия (без учёта КПД) необходимая для швыряния грунта
Е=900 000 000*22352 /2= 2248410034722222 Дж= 624558342 кВт*час
Если эта процедура будет продолжаться 10 лет, то потребуется мощность (без учёта КПД) N= 624558342/(10*365*24)=7130 кВт.
Зачем так много раскидывать? Кстати, надо учесть, сколько энергии потребуется для раздолбки астероида.
Цитата: Валентин Н от января 18, 2022, 22:22
Кстати, надо учесть, сколько энергии потребуется для раздолбки астероида.
Багато астероїдів являють собою гору щебеню, який треба буде не роздовбувати, а скріплювати.
Ну, хто бажає, хай враховує усілякі порочні ККД.
Бо всім, не догодиш.
На ФАІ головне зауваження: «Нащо 100 килотон?»
А мені і 100 мало.
На ФАІ, мене дістають за моє твердження, що у терміку можна рухатися швидше за швидкість терміку. І хоча я на прикладі лелек і т.п. мав на увазі швидкість, напрям якої не співпадає з напряму руху повітря, і взагалі писав, що не маю здоров'я, щоб роз'яснювати особливості руху тіл геодезичними лініями просторовочасової цільності, в мене виникло бажання «створити» «перпетум мобіле», який піднімався би у терміку швидше за сам термік, при цьому не шкрябаючи колесами по землі.
Які є думки щодо цього?
Схоже. маю вигадувати все сам.
Вирішив почати з шайтан-арби.
1. Відключаємо колеса від редуктора, а для приводу редуктора використовуємо котушку з мотузкою, захрипівши кінець мотузки за анкер, що загнано у землю. Маємо формулу: Fг*(Vа-Vв)=Fм*V де: Fг – тяга гвинта;
Fм – натяжіння мотузки; Vа – швидкість арби;
Vв – швидкість вітру.
Зрозуміло, що у цій формулі не вистачає КПД, аєродинамічних втрат ...тобто арба може розігнатися до швидкості світла. Але підемо на це спрощення.
2. Спрямовуючи вітер і арбу догори, отримуємо іншу формулу:
Fг*(Vа-Vв)=(Fм+mg)*V
Тобто, арба може розвити швидкість вищу за швидкість терміку, поки вистачатиме мотузки.
Мабуть краще «рушія», а не «приводу».
:green: Нова редакція:
Вирішив почати з шайтан-арби.
1. Відключаємо колеса від редуктора, а в якості рушія редуктора використовуємо котушку з мотузкою, закрипівши кінець мотузки за анкер, що загнано у землю. Маємо формулу: Fг*(Vа-Vв)=Fм*Vа де: Fг – тяга гвинта;
Fм – натяжіння мотузки; Vа – швидкість арби;
Vв – швидкість вітру.
Зрозуміло, що у цій формулі не вистачає КПД, аєродинамічних втрат ...тобто арба може розігнатися до швидкості світла. Але підемо на це спрощення.
2. Спрямовуючи вітер і арбу догори, отримуємо іншу формулу:
Fг*(Vа-Vв)=(Fм+mg)*Vа
Тобто, арба може розвити швидкість вищу за швидкість терміку, поки вистачатиме мотузки.
Цитата: Волод от февраля 3, 2022, 12:25
Вирішив почати з шайтан-арби.
1. Відключаємо колеса від редуктора, а для приводу редуктора використовуємо котушку з мотузкою, захрипівши кінець мотузки за анкер, що загнано у землю. Маємо формулу: Fг*(Vа-Vв)=Fм*V де: Fг – тяга гвинта;
Fм – натяжіння мотузки; Vа – швидкість арби;
Vв – швидкість вітру.
Зрозуміло, що у цій формулі не вистачає КПД, аєродинамічних втрат ...тобто арба може розігнатися до швидкості світла. Але підемо на це спрощення.
2. Спрямовуючи вітер і арбу догори, отримуємо іншу формулу:
Fг*(Vа-Vв)=(Fм+mg)*V
Тобто, арба може розвити швидкість вищу за швидкість терміку, поки вистачатиме мотузки.
Это про ветромобиль чи шо?
Початок так, а друга половина вже про щось, що їде не горизонтально а вертикально і може відкинути колеса.
Намалював, що маємо зараз.
Не знаю, чи продовжувати....?
Не думаю, что народ понимает.
Я як собака - все розумію, а сказати нічого не можу.
Я бачу пропелер на мотузці. Розігнати до швидкості світла? Гм... А звуковий бар'єр воно вже подолало?
Шумовий так. :green:
Тут сенс у принципі. Чи можна теоретично у висхідному потоці рухатись швидше за потік, не використовуючи ні двигуни, ні балони з гелієм? Коли теоретично можна, тоді можна буде знайти і практичні варіанти реалізації, долаючи бар'єри.
Але народ тупить навіть на котушці з нитками.
Ось що буде, коли закінчиться мотузка.
Незовсім воно, але теж з пропелером.
Світляки вже не українські (https://www.wing.com.ua/content/view/32005/91/)
Цитата: Волод от февраля 17, 2022, 10:46
Світляки вже не українські (https://www.wing.com.ua/content/view/32005/91/)
Если они когда-то были украинскими, то "Челси" - российский футбольный клуб... :3tfu:
Цитата: Awwal12 от февраля 17, 2022, 11:17
Цитата: Волод от февраля 17, 2022, 10:46
Світляки вже не українські (https://www.wing.com.ua/content/view/32005/91/)
Если они когда-то были украинскими, то "Челси" - российский футбольный клуб... :3tfu:
А коли б у «Челсі» тренирувальна база була під Санкт-Петербургом?
https://mc.today/kosmicheskaya-kompaniya-firefly-aerospace-maksima-polyakova-otkryla-filial-v-dnepre-tam-budut-proizvodit-detali-dlya-legkih-raket/
літнє загострення (https://focus.ua/uk/technologies/575724-nebesni-shodi-fahivci-hochut-pobuduvati-kosmichnij-lift-dlya-dostavki-na-misyac)
Попереднє загострення до появи орбітального космоліфту так і не довели, але вуглецеве волокно стали використовувати в різних товарах широкого попиту. Хтось накупив акцій виробників нанотрубок і зараз намагається їх розпродати?
Опустити з Місяця на Землю — а чому не навпаки? Опускати трос на Місяць безпосередньо з Землі не набагато складніше з точки зору гравітації об'єкта, з якого цей трос опускатимуть, зате не треба везти його туди ракетою. Вони ж урахували, що Земля обертається? Бо якщо зробити трос достатньо міцним, а його тоді намотає по всьому екваторіальному поясу, а тоді Місяць зверху — геп! Втім, може, і не геп, а застрягне десь нана геостаціонарній орбіті (яка, завдяки тому, що обертання Землі дещо загальмується, буде дещо вище). Коротше, будемосподіватися, що їм знов нічого не вдасться, бо якщо вдасться, то результат нам не сподобається.
Вони урахували, як політбюро в анекдоті про політ на Сонце, за їхнім прожектом с Землі до нижнього кінця ліфту доставляти будуть човники. А те що насправді немає матеріалів з яких будувати ліфт, що на захист від коливань цієї надциклопічної споруди треба буде витрачати більше енергії, ніж на доставку вантажу с Землі на Місяць ракетами...
Задумався я над проблемами планети Венера.
Їх три.
1. Атмосфера вуглекислого газу на 96%
2. Величезний атмосферний тиск.
3. Температура поверхні 460 градусів.
От що я думаю, головна проблема то вуглекислий газ.
Якщо його забрати з атмосфери, то впаде і атмосферний тиск. І зникне парниковий ефект, знизиться температура.
Тобто треба забрати з атмосфери вуглекислий газ.
Я думаю, потрібен водень. Щоб провести хімічні реакції з утворенням води, вуглецю, різних вуглеводнів.
В межах Сонячної системи водню є величезна кількість.
Треба тільки придумати спосіб доставки водню до Венери.
Я десь висловлював припущення, що Венера холодніша за Землю. Тобто надра Венери холодніша ніж надра Землі, і уся вода з Океану Венери пішла в охолонувши надра, а без води усілякі карбонати почали розкладатися, вивільняючи вуглекислий газ.
Цитата: R от июля 3, 2023, 16:43Задумався я над проблемами планети Венера.
Їх три.
1. Атмосфера вуглекислого газу на 96%
2. Величезний атмосферний тиск.
3. Температура поверхні 460 градусів.
От що я думаю, головна проблема то вуглекислий газ.
Якщо його забрати з атмосфери, то впаде і атмосферний тиск. І зникне парниковий ефект, знизиться температура.
Тобто треба забрати з атмосфери вуглекислий газ.
Я думаю, потрібен водень. Щоб провести хімічні реакції з утворенням води, вуглецю, різних вуглеводнів.
В межах Сонячної системи водню є величезна кількість.
Треба тільки придумати спосіб доставки водню до Венери.
Тиск і температура — це на поверхні, на великій висоті є зона, відносно комфортна для людини за цими параметрами, тому в проектах заселення Венери часто фігурують літаючі поселення-аеростати. В принципі, на цих же аеростатах можна вирощувати й рослини, що перероблятимуть вуглекислий газ на кисень та органічні речовини, але для цього їм потрібна вода. Ви правильно підмітили: водню на Венері справді обмаль.
Цитата: Python от июля 24, 2016, 10:20Отже, над чим працюватиме ваша компанія найближчим часом? І які плани на майбутнє? Ми готові розглянути (і піддати конструктивній критиці) будь-який ваш проект. Чекаємо якомога детальнішої інформації з текстовим описом та малюнками :)
Не праект, а толькі самыя агульныя думкі.
Можна было б пабудаваць і вывесьці на арбіту экспэрымэнтальную касьмічную плянтацыю й выводзіць праз натуральны адбор сарты расьлінаў, найбольш прыстасаваных да ўмоваў бязважкасьці. Каб потым (у патэнцыйнай будучыні) касьмічныя вандроўнікі мелі трывалы запас харчоў падчас палёту на вялікія дыстанцыі. І, адначасова, можна было б распрацоўваць якіясь сыстэмы засьцярогі ад гібельнага ўзьдзеяньня касьмічнае радыяцыі на ўсё жывое падчас працяглых кідкоў праз касьмічную прастору.
Я все ж вважаю, що вирощування «картоплі» в невагомості – це не найкращий варіант забезпечення космонавтів харчами. Краще було б синтезувати органіку абіогенними засобами.
Якби ще та абіогенна органіка була їстівною. Якісь прості молекули синтезувати відносно просто — але ж ми їмо білки, жири, вуглеводи, а часом і вітаміни — абіогенний синтез усього цього високомолекулярного добра супроводиться величезною кількістю побічного продукту, який треба якось відокремлювати й переробляти на щось більш корисне — усе це додаткова маса космічного апарату. Білки так узагалі тільки нанороботами синтезувати можна — структура молекул заскладна для синтезу шляхом простого змішування реактивів у колбі. Поки що найдоступніший такий наноробот — рибосома в живій клітині.
Згоден на якийсь комбінований компромісний варіант, наприклад на кшталт «шлунка корови». Тобто якісь прості молекули синтезуються хімічно, на них вирощують бактерію, бактерію їсть інфузорія, інфузорій їдять космонавти.
Справді, недоліком хлорофільного фотосинтезу є використання лише невеликої частини спектру світла — решта світлової енергії відкидається. Якщо зробити сонячні батареї, що захоплюватимуть більшу частину сонячного випромінювання, то використання електричної енергії для синтезу органіки було б більш ефективними, ніж пряме захоплення сонячного світла рослинами. У далекому космосі, де сонячного світла обмаль, основним джерелом енергії космічного апарату стає ядерний реактор — знову ж, електрика стає найдоступнішим варіантом. Можна переробляти електрику на світло лише потрібного діапазону, що засвоюється рослинами. Або ще проводились експерименти з біосинтезу органіки під дією електрики — якщо цей напрям матиме розвиток, то можна вирощувати електросинтезуючі бактерії, що здійснюватимуть первинний синтез органіки, і згодовувати їх, наприклад, молюскам, щоб отримати харч, придатний для споживання людиною.
Цитата: Волод от июля 4, 2023, 13:16інфузорій їдять космонавти.
Теоретики космонавтики інколи пишуть про інфузорій як джерело «м'яса» на самозабезпечуваній космічній станції. А чи колись хтось куштував тих інфузорій? Як вони на смак — на що це взагалі схоже? Чи нема якихось смакових недоліків? Як їх узагалі готувати?
Коли коровам досить інфузорій, то нащо людям молюски?
Травна система корови до перетравлювання тих інфузорій, мабуть, краще пристосована. Щось мені не хочеться перевіряти на собі їстівність вмісту коров'ячого складного шлунку... Якщо вже класти щось собі до рота в космосі, то краще те, що люди в принципі їдять і не в космосі.
З іншого боку, корів у космосі теж можна вирощувати. Або посадити пілотувати розумну генетично модифіковану корову :)
Найефективніше енергію сонця використовує цукрова тростина.
А білок найефективніше виробляють дріжджі.
Цитата: Python от июля 4, 2023, 13:51Якщо вже класти щось собі до рота в космосі, то краще те, що люди в принципі їдять і не в космосі.
плагіат (https://cikavosti.com/inzhenery-zaproponuvaly-vidhylyaty-nebezpechni-asteroyidy-zi-shlyahu-za-dopomogoyu-prashhi/)