Лингвофорум

Цитата: DarkMax2 от июля 23, 2014, 13:19
Свіженьке: Харків. Враження від поздки до міста. (http://vasyl-babych.livejournal.com/231447.html)

ЦитироватьСеред людей середнього віку україномовних чимало, україномовної молоді спостерігати не довелось...

Это называется "насильственная украинизация"  ::)

Цитата: alant от июля 23, 2014, 14:35

Цитата: DarkMax2 от июля 23, 2014, 13:19
Свіженьке: Харків. Враження від поздки до міста. (http://vasyl-babych.livejournal.com/231447.html)

ЦитироватьСеред людей середнього віку україномовних чимало, україномовної молоді спостерігати не довелось...

Это называется "насильственная украинизация"  ::)

Это отсутствие приемлемого не-СРЛЯ кода. Местные диалекты отмирают, потому что некодифицированы и не признаны приличными для приличного гражданина. Языку-СУЛЯ обучиться нельзя ибо нет носителей вокруг. СРЛЯ — оптимальный вариант для уважающих себя пацана/мужика и девушки/девки/тёлки.

Цитата: Sandar от июля 23, 2014, 14:49

Цитата: alant от июля 23, 2014, 14:35

Цитата: DarkMax2 от июля 23, 2014, 13:19
Свіженьке: Харків. Враження від поздки до міста. (http://vasyl-babych.livejournal.com/231447.html)

ЦитироватьСеред людей середнього віку україномовних чимало, україномовної молоді спостерігати не довелось...

Это называется "насильственная украинизация"  ::)

Это отсутствие приемлемого не-СРЛЯ кода. Местные диалекты отмирают, потому что некодифицированы и не признаны приличными для приличного гражданина. Языку-СУЛЯ обучиться нельзя ибо нет носителей вокруг. СРЛЯ — оптимальный вариант для уважающих себя пацана/мужика и девушки/девки/тёлки.

Местные диалекты предельно близки к литературной норме. Это Вам не Карпаты.

И что? Я же понимаю, но как это влияет на то что я описал?
Отличия могут быть признаны и употребительны, но они считаются маргинальными, поэтому они неприличны. А говорить свободно на языке-СУЛЯ невозможно, потому что не от кого научится этому языку. Смешать местный диалект и СУЛЯ нельзя — это неприлично, не по-пацански, не как мужик, не хипста, не гоп-стоп, не чётко, не интеллектуально, не продвинуто. Для тёлки это ещё и не элегантно, не секси, не "роковая баба", не... и т.д.

Для мегаполиса нужен кодифицированный диалект, отличия от общенационального стандарта должны быть признаны. Ситуация складывается так: СУЛЯ чужд, диалекты маргинальны, единственный код — СРЛЯ.
Это ждёт всю Украину вплоть до Львова, потому что у аборигенов нет соображения, какие вещи вообще можно делать. Совок это когда ничего нельзя, разве только исподтишка, неофициально.

Украінска мова значит простонародна мова? Перша книжка?

Цитата: Sandar от июля 23, 2014, 15:03Отличия могут быть признаны и употребительны, но они считаются маргинальными, поэтому они неприличны. А говорить свободно на языке-СУЛЯ невозможно, потому что не от кого научится этому языку. Смешать местный диалект и СУЛЯ нельзя — это неприлично, не по-пацански, не как мужик, не хипста, не гоп-стоп, не чётко, не интеллектуально, не продвинуто. Для тёлки это ещё и не элегантно, не секси, не "роковая баба", не... и т.д.

Мабуть, вперше пишу вам +1

Цитата: Sandar от июля 23, 2014, 15:09Ситуация складывается так: СУЛЯ чужд

Для кого? Очевидно, що не для всіх, якщо в сотнях міст СУЛМ переважає.

Цитата: Sandar от июля 23, 2014, 15:09Это ждёт всю Украину вплоть до Львова

Лолшо.

1. Говорячи про СУЛМ чи СРЛЯ, слід мати на увазі, що йдеться не лише про власне літературний стандарт, а й розмовну мову чи сленг на його основі. І якщо в випадку російської до розмовних відхилень ставляться більш-менш спокійно (навіть на українізми в ній ніхто особливо не плюється), то до подібних відхилень в українській мові ставляться більш прискіпливо: русизм/суржик — погано, діалектизм — погано, і т. п. Прийнятна для молодого покоління розмовна версія української мови, близька до СУЛМ, виробилась у західноукраїнських містах (тому «Это ждёт всю Украину вплоть до Львова» — дещо перебільшено) — однак, експорт її на схід виглядає проблематичним. Сказати, що молодь східних мегаполісів зовсім не вміє говорити літературною українською — незовсім правда. В школі вчили, при бажанні, можуть шпарити на ній не гірше шкільної вчительки. Інша річ, звички повсякденного спілкування на СУЛМ нема, тому швидко втомлюються й перемикаються на російську. І, головне, вона не асоціюється з соціальною нішею, в якій хотіла б бачити себе молодь — чиста літературна українська мова в ролі засобу повсякденного спілкування являє собою досить маргіналізований соціолект.

2. Який «місцевий діалект» у мегаполісі? Мегаполіс — за визначенням, велике місто, населене вихідцями з різних регіонів, що початково говорили на різних діалектах. Сучасний Київ не говорить на поліському діалекті, хоча, з точки зору географії діалектних ареалів, місцевий діалект мав би бути саме поліським. Розмовна українська мова тут являє собою варіації на тему суржику та різних діалектів, що автоматично соціально її обмежує.

Пітоне, села навколо Києва мают полісскі дїалекти? Я думав вони ближчі до південної частини Київскоі областї. А це не полїсскі дїалекти.  :donno:

Взагалї тут мова має йти про мовні коди, про толеранцію, визнаннє мовного різноманіття, про усвідомленнє громадянами права на дїалект, на повагу до свого ідїома, про усвідомленнє можливості кодифікаціі будь-якого дїалекта і творення културних феноменів цими дїалектами. Говорити красиво і вишукано можна не тілки так як говорят в Москві; писати красиво і серйозно на будь-яку тему можна не лише московскою мовою; співати і грати кіно — також. Але громадяни не мают такоі традиціі, вони не визнают такого права для себе і для своіх співгромадян. Це вже не лише мовна проблема, це проблема етична і морална, проблема і правова, і антропологічна, проблема людского і громадянского достоінства. Проблема култури і диктатури моди, моди яка диктує нам повсякденні практики, у тім числї і мовні практики. Це глибокий філософский рівень, я думаю.
Стосовно мови галицких міст. Я думаю росїйска там існує як найавторитетнїший зразок мовлення для тїнейджерів, бо ж їхні практики диктуются тїнейджерскими модними інстанціями. Поки що москалский "врїз" в мовленнї галицкого тїнейджера умисно підкреслюється, набуваючи цим додаткової конотації і вконуючи таким чином свою функцію "врїза". Але очевидн, що потреба в таких врїзах причинена незмогою сформулювати власне украінский текст для тоі ж цілї — оживити говоріннє, додати гумору або гостроти. А при тому, що власне украінска риторика деградує, такі врізи з часом станут самим текстом, а украінскі ідїоми станут просто колоритними врізами і через кілка поколїнь зовсїм зникнут. Укр. мова зникне по простій причинї — зараз вона деградує.
Який місцевий дїалект в мегаполїсї? Мегаполїси природно мают передумови мати своі оригіналні койне. У Харкові — на основі навколишніх укр. ідїомів. Але цего не буде, бо немає поваги до людскоі гідності, а з цим немає поваги до говоріння тоі чи іншоі особи. Тому громадянин мусит вибирати єдино правилне говоріннє — московске.

Всї мают бути єднакі. Геть від свободи. Свободу — геть. Дайош одноманітність і правилність.
Розум не треба, розум зайвий. Єдино важливе — правилність, зразкове слїдованнє Панові.

Цитата: Sandar от июля 23, 2014, 19:08
Пітоне, села навколо Києва мают полісскі дїалекти? Я думав вони ближчі до південної частини Київскоі областї. А це не полїсскі дїалекти.

Принаймні, найближче до мене село Троєщина — поліське. Втім, ближче до південних околиць Києва можуть бути й середньонаддніпрянські.

Цитата: Python от июля 23, 2014, 19:16

Цитата: Sandar от июля 23, 2014, 19:08
Пітоне, села навколо Києва мают полісскі дїалекти? Я думав вони ближчі до південної частини Київскоі областї. А це не полїсскі дїалекти.

Принаймні, найближче до мене село Троєщина — поліське. Втім, ближче до південних околиць Києва можуть бути й середньонаддніпрянські.

Я думаю, так.

Цитата: Sandar от июля 23, 2014, 19:08
Я думаю росїйска там існує як найавторитетнїший зразок мовлення для тїнейджерів, бо ж їхні практики диктуются тїнейджерскими модними інстанціями. Поки що москалский "врїз" в мовленнї галицкого тїнейджера умисно підкреслюється, набуваючи цим додаткової конотації і вконуючи таким чином свою функцію "врїза". Але очевидн, що потреба в таких врїзах причинена незмогою сформулювати власне украінский текст для тоі ж цілї — оживити говоріннє, додати гумору або гостроти.

Модне має два шляхи: стати загальноприйнятим, не прив'язаним до часу, або стати старомодним. І якщо модний нині «вріз» втратить свою соціальну маркованість, він має шанси стати загальноприйнятим засобом мовлення в рамках української мови. Якщо ж ні — цілком може бути, російський «вріз» зміниться англійським чи ще якимось. Однак, між вставкою російських слів чи фраз як стилістичним прийомом і повним переходом на російську існує певна різниця: в російській нема контрасту між основною мовою і вставним російським елементом, тому гра на контрасті нівелюється.

Цитата: Sandar от июля 23, 2014, 19:08
А при тому, що власне украінска риторика деградує, такі врізи з часом станут самим текстом, а украінскі ідїоми станут просто колоритними врізами і через кілка поколїнь зовсїм зникнут. Укр. мова зникне по простій причинї — зараз вона деградує.

Ну, так. Деградаційні тенденції простежуються: під маркою чистої української мови подається канцелярит, в мові журналістів стилістично марковані слова використовуються як стилістично нейтральні, і т.п. Мова стилістично збіднюється й потребує засобів для стилістичної деталізації. Однак, стилістичний прийом (а «модні» русизми якраз ним і є) на те й стилістичний прийом, щоб бути додатковим засобом, а не основним. Вище певної концентрації його застосовувати нема сенсу.

Цитата: Python от июля 23, 2014, 19:16

Цитата: Sandar от июля 23, 2014, 19:08
Пітоне, села навколо Києва мают полісскі дїалекти? Я думав вони ближчі до південної частини Київскоі областї. А це не полїсскі дїалекти.

Принаймні, найближче до мене село Троєщина — поліське. Втім, ближче до південних околиць Києва можуть бути й середньонаддніпрянські.

Хіба межа між діалектами не посунулася на північ?
А чи рухається вона зараз?

"Модне має два шляхи: стати загальноприйнятим, не прив'язаним до часу, або стати старомодним. І якщо модний нині «вріз» втратить свою соціальну маркованість, він має шанси стати загальноприйнятим засобом мовлення в рамках української мови. Якщо ж ні — цілком може бути, російський «вріз» зміниться англійським чи ще якимось. Однак, між вставкою російських слів чи фраз як стилістичним прийомом і повним переходом на російську існує певна різниця: в російській нема контрасту між основною мовою і вставним російським елементом, тому гра на контрасті нівелюється."

Я це говорив лише щоб показати, що людинї не стачит укр. мови для формулювання своіх риторичних намірів. А це значит, що мова деградує. Інакше не треба було москалских врізів (вибачте за дещо некоректний термін).

Тому той, хто хоче говорити красиво і точно, перейде на рос. мову. Украінску розвивати він не буде, бо не матиме толерантного ставлення до себе в своім оточеннї і в усїй краінї взагалї.

недавно встретилась интересная точка зрения В.И.Ленина, царство ему небесное, в т.ч. касаемо языкового вопроса на землях исторической России:

Цитата: http://transformations.russian-literature.com/node/83
"Почему же «огромная» Россия, гораздо более пестрая, страшно отсталая, должна тормозить свое развитие сохранением какой бы то ни было привилегии для одного из языков? Не наоборот ли, господа либералы? Не должна ли Россия, если она хочет догнать Европу, покончить со всеми и всяческими привилегиями как можно скорее, как можно полнее, как можно решительнее?

Если отпадут всякие привилегии, если прекратится навязывание одного из языков, то все славяне легко и быстро научатся понимать друг друга и не будут пугаться «ужасной» мысли, что в общем парламенте раздадутся речи на разных языках. А потребности экономического оборота сами собой определят тот язык данной страны, знать который большинству выгодно в интересах торговых сношений. И это определение будет тем тверже, что его примет добровольно население разных наций, тем быстрее и шире, чем последовательнее будет демократизм, чем быстрее будет в силу этого развитие капитализма."

Цитата: alant от июля 23, 2014, 19:44
Хіба межа між діалектами не посунулася на північ?

Гадаю, йдеться не стільки про просування меж діалектів, скільки витіснення їх основними варіантами української мови (такими як СУЛМ чи розмовний суржик) чи навіть російською — внаслідок міграції та шкільної освіти. Основні потоки міграції проходять між селом та містом, куди люди їздять на заробітки, тому витіснення діалекту відбувається не на найближчих до сусіднього ареалу територіях, а рівномірно по всій площі. Такий же рівномірний ефект дає освіта — шкільні програми скрізь однакові, хоча місцеві вчителі й можуть продовжувати зберігати риси діалекту в своїй мові.

Цитата: Sandar от июля 23, 2014, 20:05
Тому той, хто хоче говорити красиво і точно, перейде на рос. мову. Украінску розвивати він не буде, бо не матиме толерантного ставлення до себе в своім оточеннї і в усїй краінї взагалї.

Від середовища залежить. У Києві чи Харкові середовище сприяє переходу на російську. Десь у Львові чи Тернополі все обмежується російськими врізами як модним стилістичним прийомом — повністю змінювати мову нема сенсу, чиста російська вже відрізнятиме тебе від «нормальної» більшості.

Ну то треба ті врізи (термін либонь негодящий; може, вставки?) узаконити. Інакше мовленнє некрасиве і нелогічне.

Цитата: Sandar от июля 23, 2014, 20:23
врізи (термін либонь негодящий; може, вставки?)

Цілком годящий — простий, лаконічний, не обтяжений суфіксами, і дає в уяві достатньо яскравий образ, щоб одразу зрозуміти, про що саме йдеться. Вдало підібрали, коротше кажучи.

Цитата: Sandar от июля 23, 2014, 20:23
Ну то треба ті врізи (термін либонь негодящий; може, вставки?) узаконити. Інакше мовленнє некрасиве і нелогічне.

Мені здається, ще трохи зарано — з вуст шкільної вчительки чи диктора на телебаченні врізи звучатимуть неорганічно. І ми не знаємо, як модні тенденції розвиватимуться далі — будь-який молодіжний жаргон за 10 років старіє. Хоча осмислення цього явища, безумовно, потрібне.

Узаконити, переклавши на укр. фонетику!
Але ж яку саме укр. фонетику із усїх можливих (тисячі іх!) вибрати як зразок?   :-\

Менї зара в голові муляє слово "код" і слово "належне"...
Це взагалї по собжу.

Цитата: Sandar от июля 23, 2014, 20:50
Узаконити, переклавши на укр. фонетику!

Ніфіґа! Підкреслено російська фонетика якраз і є дуже важливою деталлю врізу.

Цитата: Python от июля 23, 2014, 20:18
Десь у Львові чи Тернополі все обмежується російськими врізами як модним стилістичним прийомом — повністю змінювати мову нема сенсу, чиста російська вже відрізнятиме тебе від «нормальної» більшості.

Ким вважатиме «нормальна» більшість знайомого, що перейшов на чисту російську?

Цитата: alant от июля 23, 2014, 22:43

Цитата: Python от июля 23, 2014, 20:18
Десь у Львові чи Тернополі все обмежується російськими врізами як модним стилістичним прийомом — повністю змінювати мову нема сенсу, чиста російська вже відрізнятиме тебе від «нормальної» більшості.

Ким вважатиме «нормальна» більшість знайомого, що перейшов на чисту російську?

Де? В Тернополі? Та не буває такого  :no:

Цитата: LUTS от июля 23, 2014, 23:29

Цитата: alant от июля 23, 2014, 22:43

Цитата: Python от июля 23, 2014, 20:18
Десь у Львові чи Тернополі все обмежується російськими врізами як модним стилістичним прийомом — повністю змінювати мову нема сенсу, чиста російська вже відрізнятиме тебе від «нормальної» більшості.

Ким вважатиме «нормальна» більшість знайомого, що перейшов на чисту російську?

Де? В Тернополі? Та не буває такого  :no:

Фантастика  :)
Ну може поїхав у Київ чи Москву, а потім повернувся. То що, його вважатимуть москалем?

Цитата: alant от июля 23, 2014, 23:49
Фантастика  :)
Ну може поїхав у Київ чи Москву, а потім повернувся. То що, його вважатимуть москалем?

Аякже.  :yes: Буде про що поговорити людям.

Цитата: Sandar от июля 23, 2014, 15:03
И что? Я же понимаю, но как это влияет на то что я описал?
Отличия могут быть признаны и употребительны, но они считаются маргинальными, поэтому они неприличны. А говорить свободно на языке-СУЛЯ невозможно, потому что не от кого научится этому языку. Смешать местный диалект и СУЛЯ нельзя — это неприлично, не по-пацански, не как мужик, не хипста, не гоп-стоп, не чётко, не интеллектуально, не продвинуто. Для тёлки это ещё и не элегантно, не секси, не "роковая баба", не... и т.д.

Така нісенітниця, чессссне слово.  ::)

Цитата: LUTS от июля 24, 2014, 00:29
Така нісенітниця, чессссне слово.

Кому нісенітниця, а кому й сувора правда життя. Для молодих киян, що намагаються говорити українською, проблема актуальна (не рахуючи таких деталей, як невизначеність місцевого українського діалекту — його нішу може заповнювати будь-який нелітературний варіант української, що функціонує переважно як «домашня» мова).

Цитата: engelseziekte от июля 23, 2014, 15:24

Цитата: Sandar от июля 23, 2014, 15:03Отличия могут быть признаны и употребительны, но они считаются маргинальными, поэтому они неприличны. А говорить свободно на языке-СУЛЯ невозможно, потому что не от кого научится этому языку. Смешать местный диалект и СУЛЯ нельзя — это неприлично, не по-пацански, не как мужик, не хипста, не гоп-стоп, не чётко, не интеллектуально, не продвинуто. Для тёлки это ещё и не элегантно, не секси, не "роковая баба", не... и т.д.

Мабуть, вперше пишу вам +1

Я этой мысли тоже сочувствую.

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 02:09

Цитата: engelseziekte от июля 23, 2014, 15:24

Цитата: Sandar от июля 23, 2014, 15:03Отличия могут быть признаны и употребительны, но они считаются маргинальными, поэтому они неприличны. А говорить свободно на языке-СУЛЯ невозможно, потому что не от кого научится этому языку. Смешать местный диалект и СУЛЯ нельзя — это неприлично, не по-пацански, не как мужик, не хипста, не гоп-стоп, не чётко, не интеллектуально, не продвинуто. Для тёлки это ещё и не элегантно, не секси, не "роковая баба", не... и т.д.

Мабуть, вперше пишу вам +1

Я этой мысли тоже сочувствую.

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 02:12
Ои! Я тсеи думъцѣ такожє вспѡл чьвѫ.

Є якісь більш дієві пропозиції, крім «усе погано, давайте складемо лапки й помремо»?

Цитата: Python от июля 24, 2014, 02:23

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 02:12
Ои! Я тсеи думъцѣ такожє вспѡл чьвѫ.

Є якісь більш дієві пропозиції, крім «усе погано, давайте складемо лапки й помремо»?

Нъ, hєсє тъчьно нѣ про мєнє.  ;)

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 02:29
Нъ, hєсє тъчьно нѣ про мєнє.

Ваш варіант української мови, однак, не претендує на соціальну нішу мови, якою українська молодь спілкується в реальному житті ;)

Цитата: Sandar от июля 23, 2014, 19:08
Пітоне

>(

Цитата: Sandar от июля 23, 2014, 19:08
села навколо Києва мают полісскі дїалекти? Я думав вони ближчі до південної частини Київскоі областї. А це не полїсскі дїалекти.

Бѣгъмь своѥhо розвитъку Кыевьскъи наречья дѣлѧ вспѡльнъи рисы ис Полѣшьскъими. И чьто я чув иж живых исвѣдъченьи, такы по околицах Кыѥвьщины и доси ѫмълви людьи лунаѭть як раз отъи Полѣшьскъи (Полѣшьско-Кыѥвьскъи) рисы (двоголосъкова вымълва /ѡ/).

Цитата: Python от июля 24, 2014, 02:32

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 02:29
Нъ, hєсє тъчьно нѣ про мєнє.

Ваш варіант української мови, однак, не претендує на соціальну нішу мови, якою українська молодь спілкується в реальному житті ;)

Ясна речь, ни. :yes: Алє слабо знаѥшь моï поглѧды - то ѥ лишь варьянт, и наѫрѧд чи бымь сам я иого бьрал за тъи, якъим вспѡлъковати молоди чисто ѫтакѡи подобѣ. ;)

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 02:39>(

Що нетак?

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 02:44
Алє слабо знаѥшь моï поглѧды - то ѥ лишь варьянт, и наѫрѧд чи бымь сам я иого бьрал за тъи, якъим вспѡлъковати молоди чисто ѫтакѡи подобѣ.

Гаразд, яким тоді має бути варіант української мови для цієї функції?

Цитата: Python от июля 24, 2014, 02:58

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 02:39>(

Що нетак?

:wall:  :'( Нє кажи, ожє ни тобѣ то нє рѣжє вухо. Питон жєжь...! Пiтон /piton/ ѥ москальска вымълва. Тоб'то, дєнєдє по Украïнѣ ѥ гърща говѡрък, дє и = , алє то ѥ уних ѡд истыку ис сѫмеџьнъими мълвами.

Однак, керуючись правилом дев'ятки, тут має бути таки і.

Цитата: Python от июля 24, 2014, 03:09
Однак, керуючись правилом дев'ятки, тут має бути таки і.

Дєси ѫвъ иньшеи темѣ ужє бѣ иснѧто покрыв отсього 'правила'. При чому бѡльшѡстьѭ росиискъих користовачѡв. Гадаѭ, то ѥ трохы такы сором дьля украïньскъих користовачѡв. »Правило 9« ѥ выгадъка дьля выправьданья одиноѥ из раковых галѫз въ украïньскѡи фонологиï. Ясно, я кажѭ ис протилєглоhо боку до »СУЛМ«, бо само »СУЛМ« да тсеи дурьнѡи проказѣ законѡсть. Вьси слова въних жє задѣто отє 'правило', звѫчѧть hє »мъхрова росиищина«, дарьмо писати ти слова иньшими буквами. Таи почѧ отъи яв нє на подови украïньскоѥ фонологиѥ, алє чєрєз хлуд лѧдьскъих слѡв або из иньших мълв промєџи лѧдьскѫ, дє *i = ѫ словах тѧклых. Само ѡтты оти: острономѣя, публѣчьно, фѣгура, мѣнута, дєльфѣн точьто. Ото жє баи ми дужє, якє там ѥ правило та чьто кажѥ »СУЛМ«, алє я тако нє мълвлѭ. Тѡлькы ис »дєбєлъимь« [ɪ~ɨ~e̝].

Та не треба шукати проблеми там де її нема.

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 03:33

Цитата: Python от июля 24, 2014, 03:09
Однак, керуючись правилом дев'ятки, тут має бути таки і.

Дєси ѫвъ иньшеи темѣ ужє бѣ иснѧто покрыв отсього 'правила'. При чому бѡльшѡстьѭ росиискъих користовачѡв. Гадаѭ, то ѥ трохы такы сором дьля украïньскъих користовачѡв. »Правило 9« ѥ выгадъка дьля выправьданья одиноѥ из раковых галѫз въ украïньскѡи фонологиï. Ясно, я кажѭ ис протилєглоhо боку до »СУЛМ«, бо само »СУЛМ« да тсеи дурьнѡи проказѣ законѡсть. Вьси слова въних жє задѣто отє 'правило', звѫчѧть hє »мъхрова росиищина«, дарьмо писати ти слова иньшими буквами. Таи почѧ отъи яв нє на подови украïньскоѥ фонологиѥ, алє чєрєз хлуд лѧдьскъих слѡв або из иньших мълв промєџи лѧдьскѫ, дє *i = ѫ словах тѧклых. Само ѡтты оти: острономѣя, публѣчьно, фѣгура, мѣнута, дєльфѣн точьто. Ото жє баи ми дужє, якє там ѥ правило та чьто кажѥ »СУЛМ«, алє я тако нє мълвлѭ. Тѡлькы ис »дєбєлъимь« [ɪ~ɨ~e̝].

Однак, за відсутності в пізніх запозиченнях ѣ, ô, ê, регулярна передача іноземного i як и робить цей клас слів фонетично обрубаним — тоді і в запозиченнях могло б виникати лише в початковій позиції та у флексіях. Правило дев'ятки, хоч і є штучним, фонетично розбавляє це монотонне икання. Теоретично, було б добре запровадити ікавізм у запозиченнях (маю на увазі зміни о, е в закритих складах), але нині це нереально: стадія активного розвитку цього явища минула, будь-який ікавізм у незвичному місці сприймається як «азірівка».

Цитата: Python от июля 24, 2014, 11:17

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 03:33

Цитата: Python от июля 24, 2014, 03:09
Однак, керуючись правилом дев'ятки, тут має бути таки і.

Дєси ѫвъ иньшеи темѣ ужє бѣ иснѧто покрыв отсього 'правила'. При чому бѡльшѡстьѭ росиискъих користовачѡв. Гадаѭ, то ѥ трохы такы сором дьля украïньскъих користовачѡв. »Правило 9« ѥ выгадъка дьля выправьданья одиноѥ из раковых галѫз въ украïньскѡи фонологиï. Ясно, я кажѭ ис протилєглоhо боку до »СУЛМ«, бо само »СУЛМ« да тсеи дурьнѡи проказѣ законѡсть. Вьси слова въних жє задѣто отє 'правило', звѫчѧть hє »мъхрова росиищина«, дарьмо писати ти слова иньшими буквами. Таи почѧ отъи яв нє на подови украïньскоѥ фонологиѥ, алє чєрєз хлуд лѧдьскъих слѡв або из иньших мълв промєџи лѧдьскѫ, дє *i = ѫ словах тѧклых. Само ѡтты оти: острономѣя, публѣчьно, фѣгура, мѣнута, дєльфѣн точьто. Ото жє баи ми дужє, якє там ѥ правило та чьто кажѥ »СУЛМ«, алє я тако нє мълвлѭ. Тѡлькы ис »дєбєлъимь« [ɪ~ɨ~e̝].

Однак, за відсутності в пізніх запозиченнях ѣ, ô, ê, регулярна передача іноземного i як и робить цей клас слів фонетично обрубаним — тоді і в запозиченнях могло б виникати лише в початковій позиції та у флексіях. Правило дев'ятки, хоч і є штучним, фонетично розбавляє це монотонне икання. Теоретично, було б добре запровадити ікавізм у запозиченнях (маю на увазі зміни о, е в закритих складах), але нині це нереально: стадія активного розвитку цього явища минула, будь-який ікавізм у незвичному місці сприймається як «азірівка».

Нє вѣмь, нѣ ми рѫбано.  :donno: Така-нъ вымълва чуџих слѡв ис *i ѫ чешьскѡи мълви, а тым пачѥ ѥ еи бути въ украïньскѡи ис историчьно сѫцѣльным одєбєлѥньемь *i. Чи нє испособъмь вымълвы звѧжє рѫбано? А ото жє hєно нѣ росиискыи /ы/, гѫбы розтѧжѥны до высокоhо /e̝~ɪ/ та прѫжьны. Коли тсє ѥ рѫбанє, то и пѡл свѣту мълвє тєжє рѫбаны сѫть. До рєчи, а на ѡдѡтворѥньѥ ѫгрьскоhо имєнє Attila украïньскоѭ hє Аттiла (на Википѣдьï) тєжє якєси правило мѣрѥно? А ото жє ѫгрьскоѭ там тъчьно ажє нияко нѣ , алє низъшии звѫк, як раз якому ѫпорѫ украïньска "и". Такыи прокѡл, про мєнє, яскраво кажє на нєпрямыи характєр пєрєдачи слѡв из чуџоѥ мълвє на украïньскѫ, алє промєџи якѫси ищє мълвѫ або на тѫпъи пєрєпис подѡбьных графѣм (лат. i = кыр. i).

ЦитироватьСеред людей середнього віку україномовних чимало, україномовної молоді спостерігати не довелось...

А я думав, що у Харкові ситуація схожа на одеську. Якщо воно дійсно так, то відрізняється суттєво.

А в Одесі як?

Цитата: Python от июля 24, 2014, 11:17
Однак, за відсутності в пізніх запозиченнях ѣ, ô, ê

Вьси доводы подобѣ пьрѫть у "нъ за СУЛМ", тоб'то само у тє, чьто вадить. Чарованє коло.

Цитата: Python от июля 24, 2014, 12:05
А в Одесі як?

В Одесі у будьякому віці україномовних незначний відсоток. Й, здається, від вікової категорії кількість особливо не залежить. Можна, думаю, провести у місті кілька місяців й жодного разу не зіткнутися. Та навіть більше. А можна й у перший день, звичайно, почути. Особливо біля ринків чи районів, де проживає багато людей, що приїхали з області.

Цитата: LUTS от июля 24, 2014, 00:29

Цитата: Sandar от июля 23, 2014, 15:03
И что? Я же понимаю, но как это влияет на то что я описал?
Отличия могут быть признаны и употребительны, но они считаются маргинальными, поэтому они неприличны. А говорить свободно на языке-СУЛЯ невозможно, потому что не от кого научится этому языку. Смешать местный диалект и СУЛЯ нельзя — это неприлично, не по-пацански, не как мужик, не хипста, не гоп-стоп, не чётко, не интеллектуально, не продвинуто. Для тёлки это ещё и не элегантно, не секси, не "роковая баба", не... и т.д.

Така нісенітниця, чессссне слово.  ::)

Артикулюй. Це корисно. "То кака", а "це нямка" — недостатній рівень для твого віку.

Цитата: From_Odessa от июля 24, 2014, 12:08

Цитата: Python от июля 24, 2014, 12:05
А в Одесі як?

В Одесі у будьякому віці україномовних незначний відсоток. Й, здається, від вікової категорії кількість особливо не залежить. Можна, думаю, провести у місті кілька місяців й жодного разу не зіткнутися. Та навіть більше. А можна й у перший день, звичайно, почути. Особливо біля ринків чи районів, де проживає багато людей, що приїхали з області.

Вєсєло.

Elischua

Ась?

Цитата: From_Odessa от июля 24, 2014, 12:11
Elischua

Ась?

То ѥ ирония.

Цитата: Python от июля 24, 2014, 02:23

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 02:12
Ои! Я тсеи думъцѣ такожє вспѡл чьвѫ.

Є якісь більш дієві пропозиції, крім «усе погано, давайте складемо лапки й помремо»?

Мене багато хто не розуміє через відсутність гідного критичного мислення. Коли я формулюю проблему, багато хто сприймає це з великою тривогою, люди без критичного мислення бояться обговорювати проблеми, їм треба тільки "позитив", а якщо щось пропало, то "пропало всьо!"
А я пропоную до обговорення проблему лише для дискусіі і для находження рішення, а не для осягнення насолоди від скарг і заключення "всьо пропало!"

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 02:12

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 02:09

Цитата: engelseziekte от июля 23, 2014, 15:24

Цитата: Sandar от июля 23, 2014, 15:03Отличия могут быть признаны и употребительны, но они считаются маргинальными, поэтому они неприличны. А говорить свободно на языке-СУЛЯ невозможно, потому что не от кого научится этому языку. Смешать местный диалект и СУЛЯ нельзя — это неприлично, не по-пацански, не как мужик, не хипста, не гоп-стоп, не чётко, не интеллектуально, не продвинуто. Для тёлки это ещё и не элегантно, не секси, не "роковая баба", не... и т.д.

Мабуть, вперше пишу вам +1

Я этой мысли тоже сочувствую.

Spoiler ⇓⇓⇓

Ои! Я тсеи думъцѣ такожє вспѡл чьвѫ.

Елішуа, будь ласка, дай транскоипцію останніх двох слів.

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 12:19
Мене багато хто не розуміє через відсутність гідного критичного мислення. Коли я формулюю проблему, багато хто сприймає це з великою тривогою, люди без критичного мислення бояться обговорювати проблеми, їм треба тільки "позитив", а якщо щось пропало, то "пропало всьо!"
А я пропоную до обговорення проблему лише для дискусіі і для находження рішення, а не для осягнення насолоди від скарг і заключення "всьо пропало!"

Так, нажаль більшість цього не розуміє. А ще більшість людей думає, що той, хто починає дискусію, чи входить до неї, обов'язково вже має тверду позицію й захищає ії, а не намагається знайти відповідь.

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 03:04

Цитата: Python от июля 24, 2014, 02:58

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 02:39>(

Що нетак?

:wall:  :'( Нє кажи, ожє ни тобѣ то нє рѣжє вухо. Питон жєжь...! Пiтон /piton/ ѥ москальска вымълва. Тоб'то, дєнєдє по Украïнѣ ѥ гърща говѡрък, дє и = , алє то ѥ уних ѡд истыку ис сѫмеџьнъими мълвами.

А звідкіль ти знаєш, як я вимовляю слово, котре записую словом "Пітон"? ;)

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 12:19
Мене багато хто не

Заради прояснѥнья: »вспѡл чути« нє нудьма нєсеть вспѡрьнѫ (нєгативьнѫ) конотацьѭ - hє росиискоѭ »сочувствовать« можеть мѣнити и »погодити сѧ ис чиоѭси думъкоѭ«.

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 12:10

Цитата: LUTS от июля 24, 2014, 00:29

Цитата: Sandar от июля 23, 2014, 15:03
И что? Я же понимаю, но как это влияет на то что я описал?
Отличия могут быть признаны и употребительны, но они считаются маргинальными, поэтому они неприличны. А говорить свободно на языке-СУЛЯ невозможно, потому что не от кого научится этому языку. Смешать местный диалект и СУЛЯ нельзя — это неприлично, не по-пацански, не как мужик, не хипста, не гоп-стоп, не чётко, не интеллектуально, не продвинуто. Для тёлки это ещё и не элегантно, не секси, не "роковая баба", не... и т.д.

Така нісенітниця, чессссне слово.  ::)

Артикулюй. Це корисно. "То кака", а "це нямка" — недостатній рівень для твого віку.

Твої думки могли актуальними бути років 20 тому. Не зараз.

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 12:24

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 03:04

А звідкіль ти знаєш, як я вимовляю слово, котре записую словом "Пітон"? ;)

Ото хытрун. ;up:

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 12:21

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 02:12
вспѡл чьвѫ.

Елішуа, будь ласка, дай транскоипцію.

[spʏ^wʧ`wu]

Цитата: Python от июля 24, 2014, 01:06
Для молодих киян, що намагаються говорити українською, проблема актуальна (не рахуючи таких деталей, як невизначеність місцевого українського діалекту — його нішу може заповнювати будь-який нелітературний варіант української, що функціонує переважно як «домашня» мова).

Від киян будь-якого віку (некорінних?) доводиться чути слова на кшталт минут, часів (замість хвилин, годин).

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 12:19
А я пропоную до обговорення проблему лише для дискусіі і для находження рішення, а не для осягнення насолоди від скарг і заключення "всьо пропало!"

Розумію. Але щоб знайти рішення, важливо окреслити не лише проблемну ситуацію, а й можливі виходи з неї. У Вас є ідеї, як можна вплинути на цю ситуацію, щоб відкоректувати її в потрібний бік? І як би, з Вашої точки зору, виглядав світ, де цю проблему вирішено?

Проблема виглядає таким чином: у східних мегаполісах українська мова програє́, бо нема її варіанту, який був би водночас і масовим у цьому середовищі, і достатньо окультуреним/модним/стильним. Літературна українська сприймається як книжна — на практиці ніхто не говорить як у книжках, тому, попри вивчення її в школі, вона ще не масова. Домашня українська, знайома з дитинства, не відповідає критеріям окультуреності. Ні перша (в тому варіанті, що на сторінках підручників), ні друга не асоціюється з соіальним статусом, до якого прагне молодь. В принципі, «стильна українська» — це не українська мова книжок, не українська мова твоєї бабусі, а щось третє...

Проблема, однак, виглядає висмоктаною з пальця там, де українська мова є мовою більшості й не сприймається як низькостатусна. З іншого боку, проблема може існувати в україномовних малих містах і селах Центру/Сходу, де російська вже може асоціюватися з вищим соціальним статусом («круті чуваки/тьолки зі столиці»), а будь-яка місцева культурна діяльність сприймається як за визначенням провінційна. Чому україномовні кияни не можуть почуватися так само комфортно, як україномовні львів'яни (хоча російськомовні львів'яни, як і російськомовні туристи, у Львові також присутні, являючи собою доволі високостатусну групу)?

Цитата: Zavada от июля 24, 2014, 13:05

Цитата: Python от июля 24, 2014, 01:06
Для молодих киян, що намагаються говорити українською, проблема актуальна (не рахуючи таких деталей, як невизначеність місцевого українського діалекту — його нішу може заповнювати будь-який нелітературний варіант української, що функціонує переважно як «домашня» мова).

Від киян будь-якого віку (некорінних?) доводиться чути слова на кшталт минут, часів (замість хвилин, годин).

Ви вважаєте, це погано?

Цитата: Zavada от июля 24, 2014, 13:05
(некорінних?)

Корінні кажуть «хвилин», «годин»? Особисто я так говорю, хоч і не корінний (навіть не в Києві народився).

Цитата: From_Odessa от июля 24, 2014, 12:21

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 12:19
Мене багато хто не розуміє через відсутність гідного критичного мислення. Коли я формулюю проблему, багато хто сприймає це з великою тривогою, люди без критичного мислення бояться обговорювати проблеми, їм треба тільки "позитив", а якщо щось пропало, то "пропало всьо!"
А я пропоную до обговорення проблему лише для дискусіі і для находження рішення, а не для осягнення насолоди від скарг і заключення "всьо пропало!"

Так, нажаль більшість цього не розуміє. А ще більшість людей думає, що той, хто починає дискусію, чи входить до неї, обов'язково вже має тверду позицію й захищає ії, а не намагається знайти відповідь.

Будь яку тверду позицію можна спростувати. :eat:

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 12:27

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 12:19
Мене багато хто не

Заради прояснѥнья: »вспѡл чути« нє нудьма нєсеть вспѡрьнѫ (нєгативьнѫ) конотацьѭ - hє росиискоѭ »сочувствовать« можеть мѣнити и »погодити сѧ ис чиоѭси думъкоѭ«.

Я зразу поняв, що ти співчуваєш в смислї ладен погодитись.

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 12:39

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 12:21

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 02:12
вспѡл чьвѫ.

Елішуа, будь ласка, дай транскоипцію.

[spʏ^wʧ`wu]

А де йот? Виходит нїби "спіучуw" :-[

Цитата: Zavada от июля 24, 2014, 13:05

Цитата: Python от июля 24, 2014, 01:06
Для молодих киян, що намагаються говорити українською, проблема актуальна (не рахуючи таких деталей, як невизначеність місцевого українського діалекту — його нішу може заповнювати будь-який нелітературний варіант української, що функціонує переважно як «домашня» мова).

Від киян будь-якого віку (некорінних?) доводиться чути слова на кшталт минут, часів (замість хвилин, годин).

Минута це нормално, а час заміст година мене насторожує.

Питоне, я хочу найти рішеннє у площинї... антропологічній? Площинї нормативності наших практик?  Я дуже вагаюсь. Бачу проблему у відсутності у люду знання про належне і прийнятне. Я би хотїв якось сформулювати ідеологію взаємоповаги і толерантності. Спочатку до себе і своєї мовної практики, потім до ближніх, потім до чужих, до просто співгромадян. Не знаю, зараз голова збурена, нічого путного не можу сказати.

Цитата: LUTS от июля 24, 2014, 12:34

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 12:10

Цитата: LUTS от июля 24, 2014, 00:29

Цитата: Sandar от июля 23, 2014, 15:03
И что? Я же понимаю, но как это влияет на то что я описал?
Отличия могут быть признаны и употребительны, но они считаются маргинальными, поэтому они неприличны. А говорить свободно на языке-СУЛЯ невозможно, потому что не от кого научится этому языку. Смешать местный диалект и СУЛЯ нельзя — это неприлично, не по-пацански, не как мужик, не хипста, не гоп-стоп, не чётко, не интеллектуально, не продвинуто. Для тёлки это ещё и не элегантно, не секси, не "роковая баба", не... и т.д.

Така нісенітниця, чессссне слово.  ::)

Артикулюй. Це корисно. "То кака", а "це нямка" — недостатній рівень для твого віку.

Твої думки могли актуальними бути років 20 тому. Не зараз.

Луце, вибач мою грубість.
Ці думки актуалні і 10 років тому і зараз. Бо мало що змінилось.
Зміни за час незалежності пройшли в площинї визнання громадянами  нового — українского державного суверенітету,  а з цим — визнання вимоги до громадян вживати подекуди, а в офіційній сфері — здебільша, СЛУМ. Плюс відсутність вимоги переходити на СРЛЯ.
Цего дуже мало.

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 13:25

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 12:39

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 12:21

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 02:12
вспѡл чьвѫ.

Елішуа, будь ласка, дай транскоипцію.

[spʏ^wʧ`wu]

А де йот? Виходит нїби "спіучуw" :-[

А! Спіучуву!

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 12:11

Цитата: From_Odessa от июля 24, 2014, 12:08

Цитата: Python от июля 24, 2014, 12:05
А в Одесі як?

В Одесі у будьякому віці україномовних незначний відсоток. Й, здається, від вікової категорії кількість особливо не залежить. Можна, думаю, провести у місті кілька місяців й жодного разу не зіткнутися. Та навіть більше. А можна й у перший день, звичайно, почути. Особливо біля ринків чи районів, де проживає багато людей, що приїхали з області.

Вєсєло.

А шо такого?  :donno:

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 13:22
Я зразу поняв, що ти співчуваєш в смислї ладен погодитись.

Тодѣ нѣ ми ясно, про яки »лапы горѣ« дѣ Питѡн. :donno:

Питон сказав про "лапи горї", бо знає суть проблеми і та проблема дуже прикра для него, тому він запанїкував і рішив покласти вину на співбесідників. Це миттєве.


Людиска! Осмислюйте свої табу! Може, деякі з них чекают демонтажу! Говоріт свободно. По-свойому.
Хо-хо, я в фейсбуку надибав сторінку подляшан "Howorymo po-swojomu". У них девіз — "Howory po-swojomu. Chutczej bude!"
Ну, воістину жеж!
Втім, мова має бути логічна і красива. Отже, говорячи по-свойому, треба мовонку полоти (пак сапати), аби годна була до всего, не гірша за класичні мови. А тут уже треба ціль, авторитет, дискусія.
Бог його оте все знає, я низнаю.

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 13:27
Минута це нормално, а час заміст година мене насторожує.

И дьля мєнє минута ѥ по годѣ. Ис часъмь ѥ искладьнѣишѥ: искони, ни бы то не-има меџ, чи то на користь ширъшоhо значенья - "time", чи то вѫзьшого - "hour" (тєжє hє година, навсправьдѣ ѥ просто "terminus" бѫдьякыи). Протє, дьля слова час знача "годинѫ, hour" ѥ а бы було слово мѣня "час, time". За давьньорусьскоѥ добы прави и слово вєрємѧ (правьда, и тодѣ значенья и тсьоhо слова нє бѣхѫ чѵтъки, дєчьто hє лат. "tempus" - и "weather" и "time"). Ото жє пытаньѥ, чи попри часѣ ходить Кыѥвъмь и слово вєрємѧ.

Цитата: Python от июля 24, 2014, 13:12
Ви вважаєте, це погано?

Так. І дивно.

Цитата: Python от июля 24, 2014, 13:14
Корінні кажуть «хвилин», «годин»?

Мабуть, більшість - так.
Спілкуюся переважно російською. А минут, часів чую на вулицях, у транспорті.

Цитата: Zavada от июля 24, 2014, 14:15
Так. І дивно.

Однак, ні в чисто українському «годин, хвилин», ні в чисто російському «минут, часов» Ви проблеми не бачите — чим тоді принципово гірший змішаний варіант, що природньо розвинувся в середовищі контакту двох мов (адже труднощів розуміння він не викликає, а подекуди сприймається навіть легше, ніж лексично чиста українська)? Взагалі, як Ви ставитесь до принципу «байдуже, якою мовою говорить людина»?

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 14:15

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 13:27
Минута це нормално, а час заміст година мене насторожує.

И дьля мєнє минута ѥ по годѣ. Ис часъмь ѥ искладьнѣишѥ: искони, ни бы то не-има меџ, чи то на користь ширъшоhо значенья - "time", чи то вѫзьшого - "hour" (тєжє hє година, навсправьдѣ ѥ просто "terminus" бѫдьякыи). Протє, дьля слова час знача "годинѫ, hour" ѥ а бы було слово мѣня "час, time". За давьньорусьскоѥ добы прави и слово вєрємѧ (правьда, и тодѣ значенья и тсьоhо слова нє бѣхѫ чѵтъки, дєчьто hє лат. "tempus" - и "weather" и "time"). Ото жє пытаньѥ, чи попри часѣ ходить Кыѥвъмь и слово вєрємѧ.

Селюк скаже УРЕМ'Я, або УРЕМНЯ. Освічений селюк скаже ВРЄМя.

Цитата: Python от июля 24, 2014, 14:53

Цитата: Zavada от июля 24, 2014, 14:15
Так. І дивно.

Однак, ні в чисто українському «годин, хвилин», ні в чисто російському «минут, часов» Ви проблеми не бачите — чим тоді принципово гірший змішаний варіант, що природньо розвинувся в середовищі контакту двох мов (адже труднощів розуміння він не викликає, а подекуди сприймається навіть легше, ніж лексично чиста українська)? Взагалі, як Ви ставитесь до принципу «байдуже, якою мовою говорить людина»?

І я одвічу. Менї байдуже який у людиска код, але не байдужа якість говоріння.

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 14:10
Людиска! Осмислюйте свої табу! Може, деякі з них чекают демонтажу! Говоріт свободно. По-свойому.

Природа табу — не лише в самообмеженні, а й у можливій реакції інших. Можна, звичайно, говорити на суржику, гарній книжній українській чи якомусь рідкісному діалекті, але якщо тебе сприйматимуть селюком, диваком чи чимось екзотичним, тебе це дратуватиме. Ну або ти приймеш цю роль, нав'язану іззовні.

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 15:11
Менї байдуже який у людиска код, але не байдужа якість говоріння.

Які критерії цієї якості важливі для Вас?

Цитата: Python от июля 24, 2014, 15:28

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 15:11
Менї байдуже який у людиска код, але не байдужа якість говоріння.

Які критерії цієї якості важливі для Вас?

Мова логічна, змістовна, проста, ясна, витончена.

Цитата: Python от июля 24, 2014, 15:27

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 14:10
Людиска! Осмислюйте свої табу! Може, деякі з них чекают демонтажу! Говоріт свободно. По-свойому.

Природа табу — не лише в самообмеженні, а й у можливій реакції інших. Можна, звичайно, говорити на суржику, гарній книжній українській чи якомусь рідкісному діалекті, але якщо тебе сприйматимуть селюком, диваком чи чимось екзотичним, тебе це дратуватиме. Ну або ти приймеш цю роль, нав'язану іззовні.

Так треба навколишнім нав'язувати свою ідеологію. Пропагувати, дискутувати, практикувати, призвичаювати. :eat:

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 16:24
Так треба навколишнім нав'язувати свою ідеологію. Пропагувати, дискутувати, практикувати, призвичаювати.

Для цього бажано початково бути популярним і авторитетним для інших.

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 15:10
Селюк скаже УРЕМ'Я, або УРЕМНЯ. Освічений селюк скаже ВРЄМя.

Не тра тутаво всіх пуд одну грибьонку  :stop:

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 15:10
Селюк скаже УРЕМ'Я, або УРЕМНЯ. Освічений селюк скаже ВРЄМя.

Алє тє нѣ вєрємѧ [βɛ`rɜmjɘ], [βe`remɲɘ], [βe`rɐmɲɘ], [βe`rɐmɲɘ], [βɛ`rɜmɲe], [βe`rɛmʎɘ] точьто.

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 18:29

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 15:10
Селюк скаже УРЕМ'Я, або УРЕМНЯ. Освічений селюк скаже ВРЄМя.

Алє тє нѣ вєрємѧ [βɛ`rɜmjɘ], [βe`remɲɘ], [βe`rɐmɲɘ], [βe`rɐmɲɘ], [βɛ`rɜmɲe], [βe`rɛmʎɘ] точьто.

Ну або ВЪРИМ'Я, ВЕРЕМ'Я, ВРЕМ'Я.

Цитата: LUTS от июля 24, 2014, 17:28

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 15:10
Селюк скаже УРЕМ'Я, або УРЕМНЯ. Освічений селюк скаже ВРЄМя.

Не тра тутаво всіх пуд одну грибьонку  :stop:

А як? Врємє?

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 20:35
Ну або ВЪРИМ'Я, ВРЕМ'Я.

Тъчьно нє тако дьля украïньскоѥ мълвє.

Вымълвѫ ис [e] (твоѥ върим'я) личих, диви пильно.

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 20:35
[або] ВЕРЕМ'Я

Пак а чьто'м я писал, нє тє самє ВЄРЄМѦ?

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 20:35

Цитата: LUTS от июля 24, 2014, 17:28

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 15:10
Селюк скаже УРЕМ'Я, або УРЕМНЯ. Освічений селюк скаже ВРЄМя.

Не тра тутаво всіх пуд одну грибьонку  :stop:

А як? Врємє?

І час кажуть. Прикинь. Стереотипів в тебе багато.

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 20:49

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 20:35
Ну або ВЪРИМ'Я, ВРЕМ'Я.

Тъчьно нє тако дьля украïньскоѥ мълвє.

Вымълвѫ ис [e] (твоѥ върим'я) личих, диви пильно.

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 20:35
[або] ВЕРЕМ'Я

Пак а чьто'м я писал, нє тє самє ВЄРЄМѦ?

:green:
Як ти знаєш, як я прочитую? Я ж не вмію робити транскрипцію МФА.
Що значит и в слові виримъя?

Цитата: LUTS от июля 24, 2014, 23:02

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 20:35

Цитата: LUTS от июля 24, 2014, 17:28

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 15:10
Селюк скаже УРЕМ'Я, або УРЕМНЯ. Освічений селюк скаже ВРЄМя.

Не тра тутаво всіх пуд одну грибьонку  :stop:

А як? Врємє?

І час кажуть. Прикинь. Стереотипів в тебе багато.

Тати шо! І "час" кажут? Дивина! :green:

Цитата: Sandar от июля 25, 2014, 02:09
Я ж не вмію робити транскрипцію МФА.

Pora fuicti.

Цитата: Sandar от июля 25, 2014, 02:09
Що значит и в слові виримъя?

Sam yesi pisal, a mene puitexy.

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 20:35
Ну або ВЪРИМ'Я.

и в слові виримъя znacity zuõc:

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 20:49
[e~e̝] (твоѥ върим'я)

Цитата: Sandar от июля 25, 2014, 02:10
Тати шо! І "час" кажут? Дивина! :green:

Такє, такє  :)

Цитата: Python от июля 24, 2014, 14:53
Однак, ні в чисто українському «годин, хвилин», ні в чисто російському «минут, часов» Ви проблеми не бачите.

Мені дивно, бо слова «годин», «хвилин» дуже часто вживаються - зокрема у ЗМІ. А «часів», «минут» чую кілька останніх років (раніше не помічав).

Цитата: Python от июля 24, 2014, 14:53
подекуди сприймається навіть легше, ніж лексично чиста українська

А я такі вкраплення сприймаю як чужорідні.

Цитата: Python от июля 24, 2014, 14:53
Взагалі, як Ви ставитесь до принципу «байдуже, якою мовою говорить людина»?

Обома руками за. Але хотілося б наближення до лексично чистої. Втім, розумію, що це проблематично.
   

Цитата: Zavada от июля 25, 2014, 16:24А «часів», «минут» чую кілька останніх років (раніше не помічав).

Саме так. (wiki/en) Recency_illusion (http://en.wikipedia.org/wiki/Recency_illusion)

Цитата: Zavada от июля 25, 2014, 16:24
«часів»

Вперше чую.

Цитата: Zavada от июля 25, 2014, 16:24
Мені дивно, бо слова «годин», «хвилин» дуже часто вживаються - зокрема у ЗМІ. А «часів», «минут» чую кілька останніх років (раніше не помічав).

В розмовну мову центральних та східних областей «час» (у значенні «година») і «минута» (в значенні «хвилина») потрапили достатньо давно (орієнтовно, в радянські роки, а «минуту» навіть Грінченко фіксує) — це далеко не нове віяння.

Цитата: LUTS от июля 25, 2014, 16:30

Цитата: Zavada от июля 25, 2014, 16:24
«часів»

Вперше чую.

Точно. Обично кажут "часов".

Цитата: Zavada от июля 25, 2014, 16:24
Але хотілося б наближення до лексично чистої. Втім, розумію, що це проблематично.

При недостатній кваліфікації, боротьба за лексичну чистоту ризикує перетворитись на боротьбу за лексичне збіднення (скажімо, повикидати русизми й українські слова, схожі на російські, не важко — але чим їх замінити?), а відсутність звички говорити чистою мовою при стигматизації суржику призводить до того, що людина не говорить ніякою українською мовою взагалі. Перехід від засміченої мови до лексично чистої, безумовно, можливий, але ніщо не робиться миттєво — в людини має бути час, щоб поступово, слово за словом, довести свою мову до потрібної кондиції, але як це зробиш, коли на тебе дивляться скоса через кожне незначне відхилення (яких початково безліч), тому простіше навіть не намагатися? Ще одна проблема — завищені вимоги до «чистої» мови, коли через недостатнє знання до переліку «рузизмів» потрапляють і власне українські слова — як архаїчні, так і нормативні в наш час (цікаво, коли я кажу «спасибі», це сприймається як суржик? Хоча слово нормативне).

Цитата: Sandar от июля 25, 2014, 18:08

Цитата: LUTS от июля 25, 2014, 16:30

Цитата: Zavada от июля 25, 2014, 16:24
«часів»

Вперше чую.

Точно. Обично кажут "часов".

І знов такі, тяжко представити, шоб в нас в селах так сказали  :no:

Цитата: LUTS от июля 25, 2014, 19:23
І знов такі, тяжко представити, шоб в нас в селах так сказали  :no:

То ѥ дє?

Цитата: Elischua от июля 26, 2014, 01:01

Цитата: LUTS от июля 25, 2014, 19:23
І знов такі, тяжко представити, шоб в нас в селах так сказали  :no:

То ѥ дє?

Хмельницька, Рівненська, Житомирська (принаймні за частину можу сказати).

Важка тема, не знаю, що й додати до сказаного.
Власне, живу в Києві вже майже 25 років, але кожен раз, коли починаю в побутовій ситуації (у крамниці чи в автобусі, наприклад) говорити українською, почуваюсь ніяково або дивакувато. Бо володію лише літ. мовою, а вона бува виглядає недоречно до ситуації - надто високий регістр у плані стилістики.
Розв'язку проблеми досі не знайшов. Хоча ось завдяки Томашу, інколи став дописувати у ВК чимось суржикоподібним, хоч не виключно російщиною розведеним, а й иншими слов'янізмами.
Як казав дід Панас, «Отака фигня, любі хлопчики й дівчатка»...

Цитата: Yitzik от июля 27, 2014, 11:12
Хоча ось завдяки Томашу, інколи став дописувати у ВК чимось суржикоподібним, хоч не виключно російщиною розведеним, а й иншими слов'янізмами.
Як казав дід Панас, «Отака фигня, любі хлопчики й дівчатка»...

Изпомєџи словяньскых мълв ни за росиискоѭ, ни за чешьскоѭ, ни за словачьскоѭ нє испостерѵгл ѥмь, а бы задьля пєрємыку на »вѡльнє« чи »простє« испѡлъкованьѥ ѫ дєякѡи изних нє обѡити бѣ слѡв, изворотѡв або тварѡв из иньшоѥ мълвє.
А ис украïньскоѭ выходить нє иначє тая задъхнє ѡд сєбє самоѥ, тсєб'то ѡд своѥѥ »чистоты«, а замѣшѥна вѡльно выдъхнє.

Цитата: Elischua от июля 27, 2014, 13:31
Изпомєџи словяньскых мълв ни за росиискоѭ, ни за чешьскоѭ, ни за словачьскоѭ нє испостерѵгл ѥмь, а бы задьля пєрємыку на »вѡльнє« чи »простє« испѡлъкованьѥ ѫ дєякѡи изних нє обѡити бѣ слѡв, изворотѡв або тварѡв из иньшоѥ мълвє.

Чув, що в розмовній чеській порівняно з літературною значно більше німецьких запозичень.
Російська літературна порівняно з розмовною може відрізнятися ширшим використанням церковнослов'янізмів у деяких стилях.

Цитата: Python от июля 27, 2014, 13:34
Чув, що в розмовній чеській порівняно з літературною значно більше німецьких запозичень.
Російська літературна порівняно з розмовною може відрізнятися ширшим використанням церковнослов'янізмів у деяких стилях.

Про чешьскѫѭ та ѥѥ нѣмьчьски слова тсє къто лишь нє торочить. Навсправьдѣ ïх доля ѥ там дєси hє 'чуџих' слѡв »ватага«, »шпигун«, »бастрѧ«, »паркан«, »хуртына«, »грѡш« точьто въ украïньскѡи мълви. Ѫражѥньѥ тых оповѣдачь про дужѥ нѣмьчьскых слѡв ѫ чешьскѡи можє бути навѣянє, гадаѭ, хыбоѭ ѫ исвѣдомости чуџина словяньского похоџѥнья, котръи сѡтъкнувъши сѧ ис мълвоѭ ис близькыми иого мълвѣ словами, помѣтить ищє ти нѣмьчьски, якых въ иого мълви нєма. Донє ïх бѫдє дрѡбь, иому то явити-имє hє ворох. До того жє тся повѣсть про чешьскѫ ис силоѭ нѣмьчьскых слѡв кочуѥ, ото жє дѡстанє а бы двоѥ людин ѫ своѥму блозѣ пѡслѣ туристичьных ѡдвѣдин краïны такє бълкло, пак то розпълзє.

Извѣстьно жє, там, дє ѫ чешьскѡи мълви ѥ чути бѡльми нѣмьчьскых сѫџеньи, наивѣрогѡдьнѣишѥ сѫть наречья, яки сѫсѣдѧть ис Нѣмьчьщиноѭ чи Австриѥѭ, hє ото на Моравѣ, тому въ Бьрнѣ проста мълва ѥ досыть розбавлѥна нѣмьчьскыми словами. Алє розбавлѥнѡсть мълвє рѡвьни говору ѫсилѫ сѫсѣдьства ис иньшоѭ краïноѭ ѥ ми hєто изрозумѣла, маи жє чєкана, нє коли ирькомо про вьсѫ дьржавѫ та мѣста далѥки ѡд границы ис иньшими дьржавами. Бачь, ѫ Росии hєно тєжє на прилєглых пѡдьли Украïны мѣстах баѭть якоси по добѣ до украïньскоѥ, алє жє то ѥ искраю.

Elischua, кинь-ото випендрюваться, я твою мову ніхрєна не розумію.

Цитата: Yitzik от июля 27, 2014, 14:32
Elischua, кинь-ото випендрюваться, я твою мову ніхрєна не розумію.

Терпи казак. Бог терпел и нам велел  ;)

Цитата: Yitzik от июля 27, 2014, 14:32
Elischua, кинь-ото випендрюваться, я твою мову ніхрєна не розумію.

Ицхаку, коли украïньскоѭ, то я тако пишѫ завъжьды та вьсѫды, а тымь пачѥ на ЛФ, а тымь пачѥ на украïномълвьному роздѣлѣ. Ачень ѥ навсправьдѣ нєзрозумѣло, прикъро ми, алє я ничь нє можѫ подѣяти. Тсє ѥ моя засада, якѫ я нє порушѫ.

Цитата: alant от июля 27, 2014, 14:37
Бог терпел и нам велел

Не факт. У період розквіту християнства певний час існувала концепція трьох мов (грецької, латинської, давньоєврейської), молитви рештою мов не приймалися.

Цитата: alant от июля 27, 2014, 14:37
Бог терпел и нам велел

↓

Цитата: Python от июля 27, 2014, 14:43
Не факт. У період розквіту християнства певний час існувала концепція трьох мов (грецької, латинської, давньоєврейської), молитви рештою мов не приймалися.

:???

Цитата: Elischua от июля 27, 2014, 14:48

Цитата: alant от июля 27, 2014, 14:37
Бог терпел и нам велел

↓

Цитата: Python от июля 27, 2014, 14:43
Не факт. У період розквіту християнства певний час існувала концепція трьох мов (грецької, латинської, давньоєврейської), молитви рештою мов не приймалися.

:???

Чи терпить Бог свободу вибору мови, якою до Нього звертаються в молитвах? Як правило, мова культу суворо регламентована церквою (яка розглядається як офіційне представництво Бога) — навіть якщо ця мова незавжди зручна для вірян.

Цитата: Python от июля 27, 2014, 14:57

Цитата: Elischua от июля 27, 2014, 14:48

Цитата: alant от июля 27, 2014, 14:37
Бог терпел и нам велел

↓

Цитата: Python от июля 27, 2014, 14:43
Не факт. У період розквіту християнства певний час існувала концепція трьох мов (грецької, латинської, давньоєврейської), молитви рештою мов не приймалися.

:???

Чи терпить Бог свободу вибору мови, якою до Нього звертаються в молитвах? Як правило, мова культу суворо регламентована церквою (яка розглядається як офіційне представництво Бога) — навіть якщо ця мова незавжди зручна для вірян.

Нє тѧмлѭ, яко из того выходить:
↓

Цитата: Python от июля 27, 2014, 14:57
навіть якщо ця мова незавжди зручна для вірян.

:donno:

Цитата: Elischua от июля 27, 2014, 15:09

Цитата: Python от июля 27, 2014, 14:57
навіть якщо ця мова незавжди зручна для вірян.

:donno:

Не зрозуміла мабуть мається на увазі.

Цитата: alant от июля 23, 2014, 23:49

Цитата: LUTS от июля 23, 2014, 23:29

Цитата: alant от июля 23, 2014, 22:43

Цитата: Python от июля 23, 2014, 20:18
Десь у Львові чи Тернополі все обмежується російськими врізами як модним стилістичним прийомом — повністю змінювати мову нема сенсу, чиста російська вже відрізнятиме тебе від «нормальної» більшості.

Ким вважатиме «нормальна» більшість знайомого, що перейшов на чисту російську?

Де? В Тернополі? Та не буває такого  :no:

Фантастика  :)
Ну може поїхав у Київ чи Москву, а потім повернувся. То що, його вважатимуть москалем?

я знаю колишніх військових родом з Полтавщини які при Совку десятилітями служили за межами України а тепер пворенувшись на пенсію до міста говорять ідіомами які цілком можна класифівкувати  як українські. З чималими русизмами природно але тим не менш

Цитата: Python от июля 24, 2014, 01:06

Цитата: LUTS от июля 24, 2014, 00:29
Така нісенітниця, чессссне слово.

Кому нісенітниця, а кому й сувора правда життя. Для молодих киян, що намагаються говорити українською, проблема актуальна (не рахуючи таких деталей, як невизначеність місцевого українського діалекту — його нішу може заповнювати будь-який нелітературний варіант української, що функціонує переважно як «домашня» мова).

Мені важко уявити що зараз в Києві є сильний суспільний тиск проти україномовного. Зараз(!) і в Києві(!!!!)
От що в багатьох україномовних можуть ще бути застарілі стереотипи в це вірю

Цитата: Python от июля 24, 2014, 02:23

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 02:12
Ои! Я тсеи думъцѣ такожє вспѡл чьвѫ.

Є якісь більш дієві пропозиції, крім «усе погано, давайте складемо лапки й помремо»?

є два варінати які треба робити одночасно
1 вимагати від держави сильнішої українізації
2 Фігачити самим як найбільше найрізноманітнішого українського контенту

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 03:04

Цитата: Python от июля 24, 2014, 02:58

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 02:39>(

Що нетак?

:wall:  :'( Нє кажи, ожє ни тобѣ то нє рѣжє вухо. Питон жєжь...! Пiтон /piton/ ѥ москальска вымълва. Тоб'то, дєнєдє по Украïнѣ ѥ гърща говѡрък, дє и = , алє то ѥ уних ѡд истыку ис сѫмеџьнъими мълвами.

Я так смао зща вдіміну правила 9тки і перехід  послідовного икання

Але це має робитись дуже поступово

Цитата: Pawlo от июля 27, 2014, 16:17

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 03:04

Цитата: Python от июля 24, 2014, 02:58

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 02:39>(

Що нетак?

:wall:  :'( Нє кажи, ожє ни тобѣ то нє рѣжє вухо. Питон жєжь...! Пiтон /piton/ ѥ москальска вымълва. Тоб'то, дєнєдє по Украïнѣ ѥ гърща говѡрък, дє и = , алє то ѥ уних ѡд истыку ис сѫмеџьнъими мълвами.

Я так смао зща вдіміну правила 9тки і перехід  послідовного икання

Але це має робитись дуже поступово

Чьто значить дужє постѫпово?

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 13:38

Цитата: LUTS от июля 24, 2014, 12:34

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 12:10

Цитата: LUTS от июля 24, 2014, 00:29

Цитата: Sandar от июля 23, 2014, 15:03
И что? Я же понимаю, но как это влияет на то что я описал?
Отличия могут быть признаны и употребительны, но они считаются маргинальными, поэтому они неприличны. А говорить свободно на языке-СУЛЯ невозможно, потому что не от кого научится этому языку. Смешать местный диалект и СУЛЯ нельзя — это неприлично, не по-пацански, не как мужик, не хипста, не гоп-стоп, не чётко, не интеллектуально, не продвинуто. Для тёлки это ещё и не элегантно, не секси, не "роковая баба", не... и т.д.

Така нісенітниця, чессссне слово.  ::)

Артикулюй. Це корисно. "То кака", а "це нямка" — недостатній рівень для твого віку.

Твої думки могли актуальними бути років 20 тому. Не зараз.

Луце, вибач мою грубість.
Ці думки актуалні і 10 років тому і зараз. Бо мало що змінилось.
Зміни за час незалежності пройшли в площинї визнання громадянами  нового — українского державного суверенітету,  а з цим — визнання вимоги до громадян вживати подекуди, а в офіційній сфері — здебільша, СЛУМ. Плюс відсутність вимоги переходити на СРЛЯ.
Цего дуже мало.

Ну ви знаєте 20 років тому і це здавалось страшним надзавданням яке важко майже нереально вирішити.

Цитата: Yitzik от июля 27, 2014, 14:32
Elischua, кинь-ото випендрюваться, я твою мову ніхрєна не розумію.

І я, їй Богу, розумію навіть білоруську краще

Цитата: Elischua от июля 27, 2014, 16:18

Цитата: Pawlo от июля 27, 2014, 16:17

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 03:04

Цитата: Python от июля 24, 2014, 02:58

Цитата: Elischua от июля 24, 2014, 02:39>(

Що нетак?

:wall:  :'( Нє кажи, ожє ни тобѣ то нє рѣжє вухо. Питон жєжь...! Пiтон /piton/ ѥ москальска вымълва. Тоб'то, дєнєдє по Украïнѣ ѥ гърща говѡрък, дє и = , алє то ѥ уних ѡд истыку ис сѫмеџьнъими мълвами.

Я так смао зща вдіміну правила 9тки і перехід  послідовного икання

Але це має робитись дуже поступово

Чьто значить дужє постѫпово?

не на всі слова зразу і через проміжну стадію коли обидва варіанти нормативні

ІМНО, послідовне икання без ікавізму (який фіг запровадиш, бо азірівка) лише зробить цілий ряд слів менш милозвучними. Крім того, деякі послідовники икання роблять його й там, де в питомих словах його не буває (напр., Фіджи — назвіть хоч один незапозичений іменник чи прикметник, що хоч в одному відмінку закінчується на жи, ши, чи?).

Цитата: LUTS от июля 27, 2014, 15:32

Цитата: Elischua от июля 27, 2014, 15:09

Цитата: Python от июля 27, 2014, 14:57
навіть якщо ця мова незавжди зручна для вірян.

:donno:

Не зрозуміла мабуть мається на увазі.

Ну, так. Різні католицькі народи (далеко не всі з яких романські) віками молились на латині. У православних домінувала старо-/церковнослов'янська (причому, навіть у неслов'ян-румунів), а трохи раніше молитви на слов'янській мові замість грецької сприймались як єресь. Копти, в реальному житті арабомовні, в якості мови культу використовують коптську мову. Це ж можна сказати й про інші авраамічні релігії — іудаїзм (що використовував давньоєврейську, коли самі євреї говорили на ідиші), іслам (де до цього часу арабська лишається єдиною прийнятною мовою в ритуальній практиці). Якщо всі ці культи чи частина з них проводять обрядодійство так, як цього хоче Бог, то, ймовірно, Бог хоче чути молитви лише на певній мові чи мовах, будь-що інше — відхилення від божественого плану.

Цитата: Python от июля 27, 2014, 17:08

Цитата: LUTS от июля 27, 2014, 15:32

Цитата: Elischua от июля 27, 2014, 15:09

Цитата: Python от июля 27, 2014, 14:57
навіть якщо ця мова незавжди зручна для вірян.

:donno:

Не зрозуміла мабуть мається на увазі.

Ну, так. Різні католицькі народи (далеко не всі з яких романські) віками молились на латині. У православних домінувала старо-/церковнослов'янська (причому, навіть у неслов'ян-румунів), а трохи раніше молитви на слов'янській мові замість грецької сприймались як єресь. Копти, в реальному житті арабомовні, в якості мови культу використовують коптську мову. Це ж можна сказати й про інші авраамічні релігії — іудаїзм (що використовував давньоєврейську, коли самі євреї говорили на ідиші), іслам (де до цього часу арабська лишається єдиною прийнятною мовою в ритуальній практиці). Якщо всі ці культи чи частина з них проводять обрядодійство так, як цього хоче Бог, то, ймовірно, Бог хоче чути молитви лише на певній мові чи мовах, будь-що інше — відхилення від божественого плану.

в християнстві це точно не так. Тобто ніяких богословських заборон на молитви і богослужіння будь яикми мовами не було. І навіть у середні віки не регламентувалася мова привтаної молитви і проповіді священника

Щодо богослужіння - просто в середні віки в нашому ареалі єдиною справжньою мовою(не релігійною а  просто мовою в своєму праві) вважалась Церрковнослв'янська, в західній європі - латина  відповдіно тому богослужіння на них і відбувалось.

Цитата: Python от июля 27, 2014, 16:51
ІМНО, послідовне икання без ікавізму (який фіг запровадиш,

↓

Цитата: Python от июля 27, 2014, 16:51
бо азірівка

:what: Якымь бокъмь?

Цитата: Elischua от июля 27, 2014, 17:22
Якымь бокъмь?

Якщо я почну доводити, що мій нік українською слід читати як Питíн (з заміною І на О у відмінках), імовірно, це викликатиме асоціації зі специфічною мовою колишнього прем'єра.

Цитата: Python от июля 27, 2014, 17:08
Ну, так. Різні католицькі народи (далеко не всі з яких романські) віками молились на латині. У православних домінувала старо-/церковнослов'янська (причому, навіть у неслов'ян-румунів), а трохи раніше молитви на слов'янській мові замість грецької сприймались як єресь. Копти, в реальному житті арабомовні, в якості мови культу використовують коптську мову. Це ж можна сказати й про інші авраамічні релігії — іудаїзм (що використовував давньоєврейську, коли самі євреї говорили на ідиші), іслам (де до цього часу арабська лишається єдиною прийнятною мовою в ритуальній практиці). Якщо всі ці культи чи частина з них проводять обрядодійство так, як цього хоче Бог, то, ймовірно, Бог хоче чути молитви лише на певній мові чи мовах, будь-що інше — відхилення від божественого плану.

Яко тсє тѧкнє того, яко я пишѫ украïньскоѭ?

Цитата: Elischua от июля 27, 2014, 17:27
Яко тсє тѧкнє того, яко я пишѫ украïньскоѭ?

Це стосувалось приказки «Бог терпів і нам велів». Чи терпить Бог усі людські мови з усіма можливими варіантами, коли йдеться про інформацію, яку він мусить сприймати в молитвах? Не факт.

Цитата: Python от июля 27, 2014, 17:27

Цитата: Elischua от июля 27, 2014, 17:22
Якымь бокъмь?

Якщо я почну доводити, що мій нік українською слід читати як Питíн (з заміною І на О у відмінках), імовірно, це викликатиме асоціації зі специфічною мовою колишнього прем'єра.

Глота нє травить ани извычаинѣиших слѡв (яко ото Кыѥвѣ ѫ ѡвтобусѣ на моѥ слово »тиснява« почѧ къпити, коли тсє слово донє въ признатых слѡвьниках ѥ!), ото жє, ужє ѥ искласти рѫцѣ и корити сѧ? (Аи, аи, »постѫпово«... Алє, ни постѫпово ник бы ничь нє чинил).
А чьто до Азарѡвьщины, Ю. Шєв. «Истор. Фонология Укр. М.» стор. 923 (26 рѧд изокрєма, алє  иньши мѣстьца такожє...  ;)).

Цитата: Python от июля 27, 2014, 17:34

Цитата: Elischua от июля 27, 2014, 17:27
Яко тсє тѧкнє того, яко я пишѫ украïньскоѭ?

Це стосувалось приказки «Бог терпів і нам велів». Чи терпить Бог усі людські мови з усіма можливими варіантами, коли йдеться про інформацію, яку він мусить сприймати в молитвах? Не факт.

Ужє'мь ѫторопал. (До рєчи, дотьпьна дума яко ѡд богопьрьца. :))

Ѧглянє якоси hєто нє чураѭть сѧ мълвити мєџинарѡдьни слова, яко Python ис голосъками, яки ани трохы нє нагадаѭть чьтоси коло /ɪ/ та /o/ своïмь /`pɑɩθən/, и ник ничь. Чому унас нє можє бути яко вєлѣ свѡи историчьнъи розвитък? Инодѣ бѣ и Анътѡн, донє доктѡр та кантѡр. Коли тсє ѥ кому смѣшьно чи соромьно, то наипьрвъшѥ украïньцѡм, бо иньшим народѡм бы то було одино.

Антін — поширена в українській мові форма імені (особливо якщо йдеться про дорадянський період).

Цитата: Python от июля 27, 2014, 18:10
Антін — поширена в українській мові форма імені (особливо якщо йдеться про дорадянський період).

Бачишь, и ты бажєшь а бы було, яко хочѥшь ты, тоб'то ѫсѫпєрєчь наявьному ставу рєчьи

Цитата: Pawlo от июля 27, 2014, 16:13

Цитата: Python от июля 24, 2014, 01:06

Цитата: LUTS от июля 24, 2014, 00:29
Така нісенітниця, чессссне слово.

Кому нісенітниця, а кому й сувора правда життя. Для молодих киян, що намагаються говорити українською, проблема актуальна (не рахуючи таких деталей, як невизначеність місцевого українського діалекту — його нішу може заповнювати будь-який нелітературний варіант української, що функціонує переважно як «домашня» мова).

Мені важко уявити що зараз в Києві є сильний суспільний тиск проти україномовного. Зараз(!) і в Києві(!!!!)
От що в багатьох україномовних можуть ще бути застарілі стереотипи в це вірю

Будь-який укр. ідїом можут легко назвати суржиком, а суржик це повод для зневаги. Проблема не в опозиціі москаль-хохол, горожанин-селянин, корінний-приіжджий. А проблема у відсутності култури поваги до особливостей іншого [громадянина]. Відсутність уяви і мислення, в котрих би містились образи різноманіття, принципи толерантності. Лише те, що "правилно", а "правилне" тут всїкда упроваджене силою.

"навсправьдѣ"

Єлисеє, ти колись був критикував слово "справді", а зараз написав слово "навсправьдѣ". Це інше? Чи ти змінив опінїю?

Цитата: Sandar от июля 27, 2014, 18:35
"навсправьдѣ"

Єлисеє, ти колись був критикував слово "справді", а зараз написав слово "навсправьдѣ". Це інше? Чи ти змінив опінїю?

Иньшє.

Цитата: Sandar от июля 27, 2014, 18:27Відсутність уяви і мислення, в котрих би містились образи різноманіття, принципи толерантності. Лише те, що "правилно", а "правилне" тут всїкда упроваджене силою.

Хороші слова :yes:

Цитата: engelseziekte от июля 27, 2014, 18:37

Цитата: Sandar от июля 27, 2014, 18:27Відсутність уяви і мислення, в котрих би містились образи різноманіття, принципи толерантності. Лише те, що "правилно", а "правилне" тут всїкда упроваджене силою.

Хороші слова :yes:

Offtop

Ти бачив мою відповідь? То вже неактуально, просто перевіряю зв'язок.

Цитата: engelseziekte от июля 23, 2014, 16:02

Цитата: Sandar от июля 23, 2014, 15:47
Тобто Ви (а можна на ти?), Ви перед цим ніразу не були згодні з тим що я пишу? :)

Можна :)
Ну як мінімум залишались якісь важливі нюанси, але загалом у тебе гострі погляди, дуже привязані до власного/родинного досвіду

Цей лист? :)

(не беру за гріх одкриттє приватного листовання, бо нічого вразливого воно не має)

Нє, маю лише один лист. :)

Господи! Я проґавив другий лист. Зара прочитаю, чекай.

Цитата: Yitzik от июля 27, 2014, 11:12
Важка тема, не знаю, що й додати до сказаного.
Власне, живу в Києві вже майже 25 років, але кожен раз, коли починаю в побутовій ситуації (у крамниці чи в автобусі, наприклад) говорити українською, почуваюсь ніяково або дивакувато. Бо володію лише літ. мовою, а вона бува виглядає недоречно до ситуації - надто високий регістр у плані стилістики.
Розв'язку проблеми досі не знайшов. Хоча ось завдяки Томашу, інколи став дописувати у ВК чимось суржикоподібним, хоч не виключно російщиною розведеним, а й иншими слов'янізмами.
Як казав дід Панас, «Отака фигня, любі хлопчики й дівчатка»...

Всі в оточенні змирилися, що балакаю літературною. Ні на вулиці, ні в крамниці, ні деінде не підлаштовуюсь. Обгавкувань було десь двічі за все життя. Переходжу на діалект, чи спрощую регістр мовлення за власним бажанням при потребі. Чи щоб створити довірливу атмосферу з мовником. Східні діалектизми, рідкісні українські слова, російські слова чи цілі врізки російською вживаю за потребою без гальма. Пуризм та боротьбізм мене не обходить - я краєм зачепив в дитинстві мовців з багатющою лексикою, пісенним різноманіттям, із вишуканим смаком до слова, слова і їдкого, і нескоромного. Філологічної освіти вони не мали. І зауважте, якщо Ви мовець високого рівня, то більшість людей хоче бачити Вас за взірець. Грайте цю ролю. Від футболіста хочуть хорошої гри, від артиста - переконливої інтерпретації тощо. Чому ж представник еліти не хоче чи соромиться бути нею. Тільки я не про те, що повчати инших. То зразу ж відраза.

А хто представник елїти?

Підійдіть до верцадла.

О, нє, чого б це я илїта?

Боронь, Боже, я не про ту псевду.

Ок, схибив єм, мав би написати "елїта", а рука дрогнула, написав через "и". Але й так — чого це я чи Ісак елїта. Прості громадяни.

Сучасній українській мові бракує просторіччя. І це факт.
А от як зробити, щоб воно з'явилося?
Методи СТБ не пропонувати.

Чим проста розмовна суржикаста українська мова не просторіччя?

Не люблю український розділ ЛФ, тут кожному не йметься обплювати мою рідну мову (сурж злосний).

Цитата: engelseziekte от июля 28, 2014, 00:37
Не люблю український розділ ЛФ, тут кожному не йметься обплювати мою рідну мову (сурж злосний).

?
Сурж злосний це твоя рідна мова?
Треба ображати плювателів.

Цитата: engelseziekte от июля 28, 2014, 00:37
мою рідну мову (сурж злосний).

Шось геть не віриться.  :negozhe:

Цитата: Yitzik от июля 27, 2014, 22:44
Сучасній українській мові бракує просторіччя. І це факт.

Га? Шось вас не пойняв.

Та це людям бракує міркування про те, будь які мовні практики допустимі.

Цитата: LUTS от июля 28, 2014, 08:48Шось геть не віриться.  :negozhe:

Шо неймовірного?

Цитата: engelseziekte от июля 28, 2014, 09:22

Цитата: LUTS от июля 28, 2014, 08:48Шось геть не віриться.  :negozhe:

Шо неймовірного?

Прямо злосний? Як у Сердючки?

Ну аж настільки злосний тут, напевно, не водиться :)

Цитата: engelseziekte от июля 28, 2014, 09:35
Ну аж настільки злосний тут, напевно, не водиться :)

Ну і я про те

Цитата: Sandar от июля 27, 2014, 21:59
Ок, схибив єм, мав би написати "елїта", а рука дрогнула, написав через "и". Але й так — чого це я чи Ісак елїта. Прості громадяни.

Розумію елітою людей вкорінених в етнос. Поза національністю, майновим станом, соціальним положенням, дрес кодом тощо. В цій державі. На жаль обіймання ключових точок ними не здійснюється. На визначальних позиціях не еліта.
В козацьку добу приналежний до еліти мусив виконати роботу для громади. За відмову можна було втратити голову. За порушення інтересів - теж. Бруховецький, Бородавка, Сомко.
Яка ж то еліта, коли депутатська недоторканність? Треба б навпаки - і щоб матня мокра.

Цитата: Sandar от июля 28, 2014, 09:10
Та це людям бракує міркування про те, будь які мовні практики допустимі.

Ех, пропустив слово "що". Про те, що будь...

Цитата: LUTS от июля 28, 2014, 09:40

Цитата: engelseziekte от июля 28, 2014, 09:35
Ну аж настільки злосний тут, напевно, не водиться :)

Ну і я про те

Про що? Маєш градацію злоснивості суржика? :)

Нє, не хочу. Нащо минї матня мокра?

Цитата: Sandar от июля 28, 2014, 14:35

Цитата: LUTS от июля 28, 2014, 09:40

Цитата: engelseziekte от июля 28, 2014, 09:35
Ну аж настільки злосний тут, напевно, не водиться :)

Ну і я про те

Про що? Маєш градацію злоснивості суржика? :)

Писав вже про суржик в первинному значенні слова. Якщо в мішку з пшеницею 100 зерен ячменю - це ще не суржик. Суржик - це порівну приблизно.

Білет (театральний) замість квиток - росіянізм.
А квиток (екзаменаційний) замість білет?

Цитата: Zavada от июля 28, 2014, 15:58
Білет (театральний) замість квиток - росіянізм.
А квиток (екзаменаційний) замість білет?

Навѡчьто ѥси тсє писал?

Цитата: Yitzik от июля 27, 2014, 22:44
Сучасній українській мові бракує просторіччя. І це факт.
А от як зробити, щоб воно з'явилося?
Методи СТБ не пропонувати.

Чьто, николи мимо базарѡв по Кыѥву нє ходитє?

Чьто ѥстє нашьли спѡльного у СТБ ис просторечьемь?

Цитата: Elischua от июля 28, 2014, 16:10

Цитата: Zavada от июля 28, 2014, 15:58
Білет (театральний) замість квиток - росіянізм.
А квиток (екзаменаційний) замість білет?

Навѡчьто ѥси тсє писал?

Не знаю назви цього мовного явища. Мо', хтось напише.

Цитата: Zavada от июля 28, 2014, 15:58
Білет (театральний) замість квиток - росіянізм.
А квиток (екзаменаційний) замість білет?

Усі їх плутають (на жаль, я сам не надто компетентний у питанні білетів/талонів/квитків). Тому, з одного боку, можна спостерігати використання «білетів» і «талонів» там, де в українській мав би бути «квиток», але, з іншого, гіперкорекційна заміна їх на «квиток» також поширена. Для усної мови типовіше перше, для письмової — друге.

Цитата: Python от июля 28, 2014, 16:44
Усі їх плутають

:-\

Цитата: Python от июля 28, 2014, 16:44
Усі їх плутають (на жаль, я сам не надто компетентний у питанні білетів/талонів/квитків). Тому, з одного боку, можна спостерігати використання «білетів» і «талонів» там, де в українській мав би бути «квиток», але, з іншого, гіперкорекційна заміна їх на «квиток» також поширена. Для усної мови типовіше перше, для письмової — друге.

По тому, чьто читаѭ, став рєчьи ѥ ищє гѡрьшии, нєжє бымь гадал. А чьто, исвѧзък мєџи квитъкъм та квитовати чи квитати сѧ – нє выникаѥ? У мєнє якоси митьѭ. Думая такым чинъм, у мєнє зарѫчѥно нє донє ѧзык нє повьрнє казати на єкзамєнацииныи чи испытовыи талон квитък, коли квитовати чи квитати мѣнить »платити«.

Исмысл талона та билѥта ѥ, вьсє такы, ширьшии, нєжє у квитъка, тому дѣти замѣсть квитъка билѥт (або и талон), по-моиому, ѥ нє наикрашьшѥ, алє припустимо.

Квити - розквиталися. Квитанція - документ про оплату. Квиток - свідоцтво оплаченої послуги. Якщо за екзаменаційний білет заплачено чи треба заплатити, він стає екзаменаційним квитком.

Цитата: oveka от июля 28, 2014, 17:28
Якщо за екзаменаційний білет заплачено чи треба заплатити, він стає екзаменаційним квитком.

Тсє дє такє ѥ?

Мене більше дивує «студентський квиток». Не дуже зрозуміло, до чого там білет чи квиток, якщо це, фактично, студентське посвідчення.

Цитата: Python от июля 28, 2014, 18:00
Мене більше дивує «студентський квиток». Не дуже зрозуміло, до чого там білет чи квиток, якщо це, фактично, студентське посвідчення.

Тсє тако нѡрьма пишѥ?

Оцей сїлский зворот мене веселит — книжка пише, норма пише, на екранї пише...

Цитата: Sandar от июля 28, 2014, 20:55
Оцей сїлский зворот мене веселит — книжка пише, норма пише, на екранї пише...

И?
Пробачь, алє кажѥшь дєчьто такє...

То інше?
Ну, веселит і що? Це не погано. Сміх часто буває від чогось дивного, незнаного. Тобто смію́чий ся просто чогось не знає.

Цитата: Elischua от июля 28, 2014, 20:18Тсє тако нѡрьма пишѥ?

Це так на ньому самому пише.

Це нормално – оце "пише".
Якщо "гласит" нормално, то "пише" нормално.
Але "на білетї пише" замість "на білетї написано" — дуже незвично, але добре відомо, що так кажут селяни. Це нїби неграмотно (вражїннє хибне, можливо).

Цитата: Sandar от июля 28, 2014, 21:32
Але "на білетї пише" замість "на білетї написано" — дуже незвично, але добре відомо, що так кажут селяни.

Від селян не чув, хоч ніби й чимало часу провів серед них. А хоча, дивлячись де — може, в інших діалектах так і кажуть.

Цитата: Sandar от июля 28, 2014, 21:32
Але "на білетї пише" замість "на білетї написано"

Скоріше "в білеті пише" скоріше скажуть.

Хлопчик сказав - На телевізорі показували. Як воно є.

Цитата: LUTS от июля 29, 2014, 09:48

Цитата: Sandar от июля 28, 2014, 21:32
Але "на білетї пише" замість "на білетї написано"

Скоріше "в білеті пише" скоріше скажуть.

Цитата: LUTS от июля 29, 2014, 11:45

Цитата: LUTS от июля 29, 2014, 09:48

Цитата: Sandar от июля 28, 2014, 21:32
Але "на білетї пише" замість "на білетї написано"

Скоріше "в білеті пише" скоріше скажуть.

Offtop

Шось туплю. Два рази "скоріше" написав. Спека  :(

Духота ше й.

Цитата: Sandar от июля 24, 2014, 13:27
Минута це нормално, а час заміст година мене насторожує.

Учора в київському супермаркеті:
- А коли приблизно акційні булочки будуть?
- Через час.

В іншому супермаркеті на ціннику - бутилка.
- Чому не пляшка?
- Пляшка - скляна, а пластмасова - бутилка.

У третій крамниці:
- На все добре.
- Спасібо.

Є ще марка дитячого харчування "Малиш"

Цитата: Sandar от июля 28, 2014, 20:55
Оцей сїлский зворот мене веселит — книжка пише, норма пише, на екранї пише...

Хтось отримав листа, а инший розказує - пісьмо пише ...
Коли сумніви під час обговорення - в листі написано ...
Навіть так - прислали тєлєграму, а в пісьмі пишуть ...
А - книжка пише ... звичайна річ. От бовдур - книжка пише, що треба зробити ось так-то і так. Але ж гарно!

Цитата: Zavada от августа  1, 2014, 17:00- Пляшка - скляна, а пластмасова - бутилка.

:what:
Хто б міг таку бздуру придумати?

Цитата: oveka от августа  1, 2014, 20:18

Цитата: Sandar от июля 28, 2014, 20:55
Оцей сїлский зворот мене веселит — книжка пише, норма пише, на екранї пише...

Хтось отримав листа, а инший розказує - пісьмо пише ...
Коли сумніви під час обговорення - в листі написано ...
Навіть так - прислали тєлєграму, а в пісьмі пишуть ...
А - книжка пише ... звичайна річ. От бовдур - книжка пише, що треба зробити ось так-то і так. Але ж гарно!

:no:
Непонятно.

Стороння людина може сказати - повідомлення пише...
Навів приклади можливих виразів. Схід, українські мовники..

В повідомленнї пише.

Цитата: Sandar от августа  2, 2014, 13:38
В повідомленнї пише.

:no:

Цитата: oveka от августа  2, 2014, 13:37
Стороння людина може сказати - повідомлення пише...
Навів приклади можливих виразів. Схід, українські мовники..

У мєнє тє из Лину ѥ. (Ик рєчи, ѧгльскє »it reads [in a book]«.)

Не можу поглянути, що скрито за рискою під словом Лин

Цитата: Sandar от августа  1, 2014, 23:07

Цитата: Zavada от августа  1, 2014, 17:00- Пляшка - скляна, а пластмасова - бутилка.

:what:
Хто б міг таку бздуру придумати?

Зѡ сткла – стклѣнъка, из блѣхы – блѣшянъка, из пласту – плащянъка. :)

бутилка: Украïньскы тсьому слову отвѣтить бут(ь)ль та похѡдьни твари.

Цитата: Sandar от августа  3, 2014, 20:25
Не можу поглянути, що скрито за рискою під словом Лин

Чому ни?
ѧгл. West, рос. Запад.

Смартфон

Цитата: Zavada от августа  1, 2014, 17:00
Учора в київському супермаркеті:
- А коли приблизно акційні булочки будуть?
- Через час.

Знову (в іншому супермаркеті):
- А коли приблизно будуть багети по 99 копійок?
- Через час.

Цитата: Zavada от августа 11, 2014, 17:39
Знову (в іншому супермаркеті):
- А коли приблизно будуть багети по 99 копійок?
- Через час.

Шо вас дивує?

Це вельми хреново. Відмінюється це слово в множинї і родовому відмінку як "часов". 

Цитата: Sandar от августа 13, 2014, 18:07
Це вельми хреново. Відмінюється це слово в множинї і родовому відмінку як "часов".

Здається, трохи раніше тут згадували й про «часів» у значенні «годин».

Цитата: Python от августа 13, 2014, 19:01

Цитата: Sandar от августа 13, 2014, 18:07
Це вельми хреново. Відмінюється це слово в множинї і родовому відмінку як "часов".

Здається, трохи раніше тут згадували й про «часів» у значенні «годин».

Нє, Ви схибили. "Часів" — коли мова про годинники, коли мова про години — "часов".

Цитата: Sandar от августа 13, 2014, 19:10
коли мова про години — "часов".

Частіше так, але не завжди.

Цитата: Python от августа 13, 2014, 19:22

Цитата: Sandar от августа 13, 2014, 19:10
коли мова про години — "часов".

Частіше так, але не завжди.

?
Ви чули як кажут часів замість годин? Я часів чув лише замість годинника. А коли про години — завжди часов.

Е ні, хлопці. У на "часів, часов" обходили.
Скільки зараз?, який час?
Сім, восьма, дванадцять, по першій, три часа, третій час, вже шоста ...
"часів" - стосувалась годинників.
"часов" - не по-нашому.

Три часа по вашому, а пять часов не по вашому? )))
Кумедно з огляду на Ваше свідченнє про те що "часів" відносилось лише до поняття годинника.

"часів" і "часа" різні речі.
Я надаю Вам інформацію для роздуму про те, як говорилось в моєму і сусідніх селах. Отже, кумедність тут ні до чого.
Про години казали восім, дев'ять, десять, одинадцять, дванадцять. І ніяких годин чи часів.
Час = перший час, два часа, три часа, чорирі часа. П'ять, шість, сім - і ніяких годин чи часів.
Так казали по-нашому. Так казали люди. Це не моя примха, не я придумав.
П'ять часів чи П'ять часов - це було б кумедно. У нас.
Сказане не має ніякого відношення до того, як казали чи кажуть в инших місцевостях. Кажіть, як хочете.
Чом так муляє "по-нашому"? Не казали у нас "по-українськи, українською". Відкрив для себе це пару років назад. а тоді не звертав на таке уваги.

Пять, шість, сїм, вісїм, девять, десять, одинадцять, дванадцять ЧАСА. Овека, це що? Смієтеся?

Справді, «час» стабільно вживається в значенні «одна/перша година». Якщо йдеться про другу, третю і т.д. годину дня/вечора/ночі/ранку, «час» опускається. Але якщо про проміжок часу, уникнути слова «час», як правило, неможливо.

Питаннє є в тім, як у множинї відмінювалось слово "час".  У звязку з першим питаннєм є питаннє, як розрізняли час — частину доби, і час — філософску категорію.

Так, вже три часа пройшло.
Тут роботи на два часа.
Тут роботи на п'ять ... О, дідько!  Тут роботи на день ...

Цитата: oveka от августа 14, 2014, 17:06
Так, вже три часа пройшло.
Тут роботи на два часа.
Тут роботи на п'ять ... О, дідько!  Тут роботи на день ...

Пять часов є лише півдня. До обіду. Або до вечора.

Наче прикидаєтесь.

Ну не казали часов або часів.

А казали "годин"

Ні.
Тільки - година = хороша погода, розгодинилось = настала хороша погода.
На годині треба зібрати сіно.

Спасибі.

Цитата: oveka от августа 14, 2014, 21:22
Ні.
Тільки - година = хороша погода, розгодинилось = настала хороша погода.
На годині треба зібрати сіно.

Ать живє полисємия!  ;up:

Від краю до краю.

Цитата: Python от июля 23, 2014, 19:16

Цитата: Sandar от июля 23, 2014, 19:08
Пітоне, села навколо Києва мают полісскі дїалекти? Я думав вони ближчі до південної частини Київскоі областї. А це не полїсскі дїалекти.

Принаймні, найближче до мене село Троєщина — поліське.

А можете приклад якийсь чи де почитати про риси говору Троєщини?

Цитата: Vertaler от октября 20, 2014, 13:38

Цитата: Python от июля 23, 2014, 19:16

Цитата: Sandar от июля 23, 2014, 19:08
Пітоне, села навколо Києва мают полісскі дїалекти? Я думав вони ближчі до південної частини Київскоі областї. А це не полїсскі дїалекти.

Принаймні, найближче до мене село Троєщина — поліське.

А можете приклад якийсь чи де почитати про риси говору Троєщини?

Думаю говори Троєщини трохи змінились  :eat:

Цитата: LUTS от октября 20, 2014, 18:52

Цитата: Vertaler от октября 20, 2014, 13:38

Цитата: Python от июля 23, 2014, 19:16

Цитата: Sandar от июля 23, 2014, 19:08
Пітоне, села навколо Києва мают полісскі дїалекти? Я думав вони ближчі до південної частини Київскоі областї. А це не полїсскі дїалекти.

Принаймні, найближче до мене село Троєщина — поліське.

А можете приклад якийсь чи де почитати про риси говору Троєщини?

Думаю говори Троєщини трохи змінились  :eat:

Трохан є  ;D

Ви про масив Києва чи про село під Києвом (яке дало назву житловому масивові, але продовжує існувати в наш час)?

Даних, на жаль, мало. Чув колись по радіо виступ Миколи Сома (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%A1%D0%BE%D0%BC), який згадував про своє вчителювання в троєщинській школі, де, зокрема, діти (носії поліської говірки) не розрізняли на слух «і з крапкою» (і) та «і без крапки» (и).

Цитата: Python от октября 25, 2014, 15:34
Ви про масив Києва чи про село під Києвом (яке дало назву житловому масивові, але продовжує існувати в наш час)?

Даних, на жаль, мало. Чув колись по радіо виступ Миколи Сома (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%A1%D0%BE%D0%BC), який згадував про своє вчителювання в троєщинській школі, де, зокрема, діти (носії поліської говірки) не розрізняли на слух «і з крапкою» (і) та «і без крапки» (и).

тобто в нх в "и" перейшло і нове "і"?

Цитата: Python от октября 25, 2014, 15:34
Ви про масив Києва чи про село під Києвом (яке дало назву житловому масивові, але продовжує існувати в наш час)?

Про село... в Києві.

ЦитироватьДаних, на жаль, мало. Чув колись по радіо виступ Миколи Сома (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%A1%D0%BE%D0%BC), який згадував про своє вчителювання в троєщинській школі, де, зокрема, діти (носії поліської говірки) не розрізняли на слух «і з крапкою» (і) та «і без крапки» (и).

За АУМ вимова "вин", "жинка" є і південніше: Вороньків, Іванків. А Полісся має мати на цьомy місті дифтонг, найчастіше "yо", xоча бyвають і пізніші стадії (наприклад, "уи"). Kоротше, не котyється.

Я дyмав, ви там гyляли і щось чyли цікаве.

Цитата: Pawlo от октября 25, 2014, 20:28
тобто в нх в "и" перейшло і нове "і"?

Навпаки, «и» (включно з історичним «ы») набуло і-подібного звучання.

Цитата: Vertaler от октября 26, 2014, 00:01
Я дyмав, ви там гyляли і щось чyли цікаве.

На жаль, перетинався з активними носіями поліських говірок лише зрідка.

Цитата: Vertaler от октября 26, 2014, 00:01
За АУМ вимова "вин", "жинка" є і південніше: Вороньків, Іванків.

Біля Іванкова вже подекуди "вон".

Цитата: LUTS от октября 26, 2014, 11:01

Цитата: Vertaler от октября 26, 2014, 00:01
За АУМ вимова "вин", "жинка" є і південніше: Вороньків, Іванків.

Біля Іванкова вже подекуди "вон".

Чому вже?

Цитата: Elischua от октября 26, 2014, 20:38

Цитата: LUTS от октября 26, 2014, 11:01

Цитата: Vertaler от октября 26, 2014, 00:01
За АУМ вимова "вин", "жинка" є і південніше: Вороньків, Іванків.

Біля Іванкова вже подекуди "вон".

Чому вже?

Тому що південніше такого нема. А біля Іванкова вже є.

Цитата: LUTS от октября 26, 2014, 20:47

Цитата: Elischua от октября 26, 2014, 20:38

Цитата: LUTS от октября 26, 2014, 11:01

Цитата: Vertaler от октября 26, 2014, 00:01
За АУМ вимова "вин", "жинка" є і південніше: Вороньків, Іванків.

Біля Іванкова вже подекуди "вон".

Чому вже?

Тому що південніше такого нема. А біля Іванкова вже є.

Тодѣ ок, я бо гадал ѥм, ожє »ужє« тут кажѥ на час.

Цитата: LUTS от октября 26, 2014, 20:47

Цитата: Elischua от октября 26, 2014, 20:38

Цитата: LUTS от октября 26, 2014, 11:01

Цитата: Vertaler от октября 26, 2014, 00:01
За АУМ вимова "вин", "жинка" є і південніше: Вороньків, Іванків.

Біля Іванкова вже подекуди "вон".

Чому вже?

Тому що південніше такого нема. А біля Іванкова вже є.

Аж дивно

Цитата: Zavada от июля 25, 2014, 16:24
«Часів», «минут» чую кілька останніх років.

«Скажіть мені, яке врем'я» (так касирка звернулася до охоронника).

http://sum.in.ua/s/vrem.ja

Цитата: Python от декабря 15, 2014, 16:41
http://sum.in.ua/s/vrem.ja

З цитатою Шевченка словникарі накосячили?
У Кобзаря - время. До речі, у словнику і Нима (треба - Нума).
http://tinyurl.com/kjwv9g7

Хоча врем'я у Шевченка є.
http://tinyurl.com/oz9a522

Цитата: Zavada от декабря 15, 2014, 17:31
У Кобзаря - время.

То вже деталі орфографії (в часи Шевченка апострофа в українських правописах ще не було). «Мя» в українській вимові переходить у «м'я» (втім, «мня» теж можливе).

Цитата: LUTS от октября 20, 2014, 18:52
Думаю говори Троєщини трохи змінились

(http://demotivators.org.ua/d/demotivators.org.ua-4471-4.jpg)