Як правильно відмінювати: він робить чи робе, любить чи любе, крутить чи круте і т.д. І якщо не важко яке правило використовується у таких випадках?
Цитата: beroal от августа 13, 2006, 00:53
Як правильно відмінювати: він робить чи робе, любить чи любе, крутить чи круте і т.д. І якщо не важко яке правило використовується у таких випадках?
Робить, любить, крутить. Жодних варіантів. Форми на -е є діалектними.
Цитата: Digamma от августа 13, 2006, 01:09
Цитата: beroal от августа 13, 2006, 00:53
Як правильно відмінювати: він робить чи робе, любить чи любе, крутить чи круте і т.д. І якщо не важко яке правило використовується у таких випадках?
Робить, любить, крутить. Жодних варіантів. Форми на -е є діалектними.
Теж так вчили у школi - робить, любить, крутить...
Звичайно, лише форми на -ить є лiтературними. Але форми на -е також дуже широко розповсюдженi. Наприклад, у нас на Буковинi у селах тiльки так i говорять. Також на Гуцульщинi - Iвано-Франкiвська область, Закарпаття.
Звичайно тільки на "ить"
Цитата: Dark от августа 14, 2006, 00:14
Звичайно, лише форми на -ить є лiтературними. Але форми на -е також дуже широко розповсюдженi. Наприклад, у нас на Буковинi у селах тiльки так i говорять. Також на Гуцульщинi - Iвано-Франкiвська область, Закарпаття.
і у нас на Волині кажуть "піди подивися шо він там робе" думаю 1. це скорочення "ить" до "е" по друге вплив якоїсь з західнословянських мов (польської?)...
Цитата: "ou77" от
1. це скорочення "ить" до "е" по друге вплив якоїсь з західнословянських мов (польської?)...
Лише аналогія до першої дієвідміни.
Цитата: RawonaM от августа 14, 2006, 15:46
Цитата: "ou77" от
1. це скорочення "ить" до "е" по друге вплив якоїсь з західнословянських мов (польської?)...
Лише аналогія до першої дієвідміни.
хм... точно!
виникає зразу питання: чому у першої дієвідміни так?
Как так?
так: 3л. ед.ч. на -е получается...
Вообще, правда, глупый вопрос, что-то меня переклинило в сторону что здесь "робить" это инфинитив..
Цитата: ou77 от августа 15, 2006, 16:44
что-то меня переклинило в сторону что здесь "робить" это инфинитив..
Тому треба завжди ставити наголос, як це роблять греки. Тоді й не буде дилем: ро́бить чи роби́ть? 8)
а між іншим як греки ставлять наголос? я щось чув про красоту наголосу, але так і не зрозумів....
(Пробачте що писав російською, знову переклинило, Wolliger Mensch, мене збив:) )
Цитата: ou77 от августа 16, 2006, 09:22
а між іншим як греки ставлять наголос? я щось чув про красоту наголосу, але так і не зрозумів....
Зараз грецький наголос є дуже простий: звичайний τόνος.
Щодо минулої красоти, дивіться тут: http://www.unicode.org/charts/PDF/U1F00.pdf (http://www.unicode.org/charts/PDF/U1F00.pdf).
Так там про грецьку, а я про українську питався.
От наприклад я кажу "ложу", а моя сестра двоюрідна з Вінниці "ложу"
А Скрябін далі пішов каже не "мою", а "мою".
По-моєму вірно по-моєму:)
А читав я в газеті статтю, що правильний наголос в українській мові за радянських часів хтіли поправити під правила російської мови...
ou77, якщо ви кажете "ложу", то навіщо вам наголос? :donno: :)
Цитата: Ревета от августа 16, 2006, 15:49
ou77, якщо ви кажете "ложу", то навіщо вам наголос? :donno: :)
Бо без наголосу неможливо вимовити слово.
Цитата: ou77 от августа 16, 2006, 16:13
Бо без наголосу неможливо вимовити слово.
Можливо. Тобто існують мови без наголосу, наприклад, дравідійські.
Про красу наголосу я дійсно не зрозумів. Вирішив, що йдеться про вигляд текстів давньогрецькою або кафаревусою.
Цитата: Amateur от августа 16, 2006, 16:26
Цитата: ou77 от августа 16, 2006, 16:13
Бо без наголосу неможливо вимовити слово.
Можливо. Тобто існують мови без наголосу, наприклад, дравідійські.
це зрозуміло, в українській не можливо, тому і говорю "лож
у"
Про коливання українського наголосу щось починали обмірковувати, але ні до чого не прийшли:
http://lingvoforum.net/index.php/topic,2811.0.html (http://lingvoforum.net/index.php/topic,2811.0.html).
Цитата: "ou77" от
це зрозуміло, в українській не можливо, тому і говорю "ложу"
А де ви таке українське слово взяли? :)
З народження так говорю, а якщо мова про літературність, то, наприклад, у Грінченка є.
То несчасні москвичі тут мене плющать що нема такого слова "ложить" а є тільки "класть", я їм в їхньому ж словникові знайшов, так тут ще і українці починають.... ви звідки родом?
Потім мені не зрозуміло як так є слово "положить", є "переложить" а нема "ложить" нонсенс!!!!!
Цитата: "ou77" от
Потім мені не зрозуміло як так є слово "положить", є "переложить" а нема "ложить" нонсенс!!!!!
Є будь-які слова. Питання: де вони є? В літературній українській ні "положить" ні "переложить" немає. В розмовній, у суржику, можуть бути. Хто яку мову вибирає...
говорячи "положить" та "переложить" я мав на увазі російську мову, але на українській також є і "положити" і "переложити" (дивіться знову того самого Грінченка). На українській також можна сказати "положить" та "переложить", але це більш літературний стиль, певно передає експресивність, а може і ні...
Правда, по-моєму, Грінченка не вважають за взірець літературної мови, та по-моєму, це вже питання на совісті тих людей....
"Душу й тіло ми ПОЛОЖИМ за свою свободу
І покажем, що ми, браття, козацького роду"
Вгадайте, звідки рядки?
Я насправді про те, що, може, варто розширити літературну мову за рахунок того ж суржику (живої мови народу), особливо - давні руські слова, що їх за чиєїсь примхи (чи то в часи русофобії кінця 19-початку 20 століття,чи то за українізації Кагановича) викинули з мови: гόрод, но, много тощо. Розвиток синонімної бази тільки збагатить мову, та й закиди українофобів про те, що, мовляв, українську зроблено штучно галицькими поляками шляхом відкидання руських слів і заміни ії полонізмами та германізмами, значно послабшають.
Щодо розширення мови: Якщо кажуть, що мова -- живий організм, то звичайно треба відновлювати її якомога частіше, аби вона завжди була сучасною. От тільки цікаво б було подивитись список слів, які традиційно зустрічались та зустрічаються серед більшості народу, але яких немає в літературній мові. Адже ще є окремі регіональні особливості (їх теж включати в літературну?) А закиди, ксенофоби завжди знайдуть інші, тому я думаю не варто враховувати їх погляд.
Для цього (обновлення мови за рахунок загальноуживаних елементів) треба підключати етнографів, або через інститут мови провести вседержавний зріз говірок різних регіонів, аби знайти й долучити до літературної норми ці слова, вирази. Просто зараз складається враження, що мову реформують політики від лінгвістики, знову ж-таки за перший чинник беручи відмінність від російської, забуваючи про самі корені мови.
Цитата: iskra от августа 20, 2006, 16:16
"Душу й тіло ми ПОЛОЖИМ за свою свободу
І покажем, що ми, браття, козацького роду"
Вгадайте, звідки рядки?
Я насправді про те, що, може, варто розширити літературну мову за рахунок того ж суржику (живої мови народу), особливо - давні руські слова, що їх за чиєїсь примхи (чи то в часи русофобії кінця 19-початку 20 століття,чи то за українізації Кагановича) викинули з мови: гόрод, но, много тощо. Розвиток синонімної бази тільки збагатить мову, та й закиди українофобів про те, що, мовляв, українську зроблено штучно галицькими поляками шляхом відкидання руських слів і заміни ії полонізмами та германізмами, значно послабшають.
А що це за русофобія кінця 19-початку 20 століття? Мені важко уявити, як у радянсткьі часи викидали російські слова і замінювали їх штучними або з інших мов. Навпаки, відповідно до постанови ЦК ВКП(б) з 1932 року всі попередні словники української мови було вилучено з обігу, а нові, наприклад російсько-українські словники складалися за методикою: спочатку іде слово, максимально близьке до російського (якщо можна біло, то робилася калька), а далі інші синоніми. Рекомендувалося не вживати в школі і в ЗМІ слів,я кі малозрозумілі російськомовним.
Якраз те, що ви пропонуєте: головне щоб догодити тим, хто нас критикує за "іскусствєннає атдалєніє ат русскава язика". :)
Цікаво, а як українофоби закидатимуть мені, що я, вибачте, у дупі не колупаю, то я маю геморой нажити, аби тільки того закиду позбутися?
Ось, якщо кому цікаво, стаття про потрапляння русизмів в українську мову та загальний її стан у радянські часи: http://uk.wikibooks.org/wiki/%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A8%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%85_%28%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%29_%D0%A2%D0%B0%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D1%81_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B9/%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%90_%D0%9C%D0%9E%D0%92%D0%90_%D0%92_%D0%A1%D0%95%D0%91%D0%95_%D0%92%D0%94%D0%9E%D0%9C%D0%90_%D0%A1%D0%AC%D0%9E%D0%93%D0%9E%D0%94%D0%9D%D0%86_%D0%99_%D0%97%D0%90%D0%92%D0%A2%D0%A0%D0%90
А називати русофобією те, що відбувалося напередодні та на початку ХХ ст., занадто. Думаю, то був звичайний націоналізм, присутній тоді по всій Європі. (А чому перша світова почалася?) Ta взагалі, чого, як не породження протилежної дії, можна було очікувати після майже пів-століття заборони на використування української мови?
Шановна Ровето.
Русофобією кінця 19-початку 20 століття я назвав події, які відбувалися в Австро-Угорщині в цей час, а особливо в роки Першої Світової - коли, назвавшись русином, автоматом потрапляв на гілляку, а назвавшись українцем, ставав благонадійним громадянином країни, а у Львові та Відні активно працювали над написанням літературної української, маючи за мету максимально віддалити її від російської мови, часто викидаючи і достеменно руські слова, що вони залишилися у вжитку в ній. Так же само приблизно проводилося і реформування за часів Кагановича. Щоправда, більшість набутків за його правління було скасовано у 1932 році, але сторінку з історії не викинеш, як не можна остаточно позбутися і впливів цього часу на мову.
Для прикладу ось один з текстів (не зважайте на українофобію та чорноротість автора, звертайте увагу лише на факти - їх не помічати і замовчувати просто злочинно і ганебно для нашої держави):
http://www.rusin.by.ru/si/second_invasion_part_04.htm#0405
"А називати русофобією те, що відбувалося напередодні та на початку ХХ ст., занадто. Думаю, то був звичайний націоналізм, присутній тоді по всій Європі. (А чому перша світова почалася?) Ta взагалі, чого, як не породження протилежної дії, можна було очікувати після майже пів-століття заборони на використування української мови? "
Можливо я і перебільшую, але якщо то був звичайний націоналізм, то з надто багатьма перегинами. Ну, а те, що це було закономірно, я не заперечую
Цитата: iskra от августа 23, 2006, 12:25
Для прикладу ось один з текстів (не зважайте на українофобію та чорноротість автора, звертайте увагу лише на факти - їх не помічати і замовчувати просто злочинно і ганебно для нашої держави):
http://www.rusin.by.ru/si/second_invasion_part_04.htm#0405
Через цю "чорноротість" важко відрізнити факти від вигадок. :donno: Я не історик, але також не впевнений у достовірності джерел, які містяться в бібліографії автора (зокрема тих, що кажуть "автор не известен"). І взагалі, хто є цей "Русин", що написав такий гарний твір?
Його імені я не знаю, та це не так уже й важливо. Займаючися історією досить щільно, мушу сказати, що більше половини фактів, наведених ним - правда. Звичайно, він замовчує факти, незручні для нього, перегинає планку і таке інше, але більшість того, що він каже треба знати і зважати на це в оцінці формування української культури.
Якщо комусь цікаво, ось посилання, де мною і не тільки обговорюються історичні аспекти українства:
http://www.kraina.org.ua/ua/forum/19330/
http://wapplanet.org/forum/?p=3&f=7&t=126714&w=htm&pg=12
Цитата: iskra от августа 23, 2006, 12:25
Для прикладу ось один з текстів (не зважайте на українофобію та чорноротість автора, звертайте увагу лише на факти - їх не помічати і замовчувати просто злочинно і ганебно для нашої держави):
http://www.rusin.by.ru/si/second_invasion_part_04.htm#0405
Вибачте, шановний, але то не факти там наведені, а маячня, що розрахована на пересічного читача.
Багато чого з "українізації питомо руських слів" просто не могло відбуватися - як-от, скажімо, заміна "питомо руського"
невольнік на "зукраїнізоване"
невільник.
А перш ніж розмірковувати щодо українізації та її обсягів, непогано було б почитати українськи видання XVIII ст. - ознайомитися з мовою по діалектах (до речі, хто втовкмачив у наші голови, що участь західних діалектів у остаточному формуванні літ. норми є злочином?).
На справді - дивна якась стаття, якщо в українській мові злилось "и" та "і" в один звук "и" то значить ніхто не викидав нічого, а ять вимовляеться як "і" так що ж його позначати буквою "е" як в російській? "ї" на скільки я розумію взялося з того ж ять тільки на початку слова та після голосної, можна було би і писати "йі" але то всеодно буде відхід від ять, в російській мові замінили ять на "е" думаю їх треба звинуватити в тому що хтіли все зробити аби не похоже на українську... При тому "ї" ніхто не видумував - по-моєму ця літира означає ять в староукраїнському скоропису, в крайньону разі в церковно-словянських шрифтах вона присутня, рівно як і "і", не було нововведенням і "є" а от букви "э" я не зустрічав ні в древньорускому алфавіті ні в старословянському. Змичне "г" давно позначалось як "кг" поміняли на особливу літеру - нічого, думаю...
Так от в статті присутня неправда, то не слід її і читати, особливо якщо додати всі перегини...
Чого варта тільки одна цитата "Кроме того, они заменили написание некоторых звуков: «Ы» на «И», «И» на «І», «Е» на «Є», «Э» на «Е».... сміх...
Трохи не про те ішлося. Зміна, скажімо, невольник на невільник, що її подають як навмисне дистанціювання від російської, такою бути не могла, а мала бути лише спрощенням історичного правопису - адже вимова була саме невільник. І багато перекручень на кшталт цього.
Цитата: ou77 от августа 14, 2006, 14:49
Звичайно тільки на "ить"
Цитата: Dark от августа 14, 2006, 00:14
Звичайно, лише форми на -ить є лiтературними. Але форми на -е також дуже широко розповсюдженi. Наприклад, у нас на Буковинi у селах тiльки так i говорять. Також на Гуцульщинi - Iвано-Франкiвська область, Закарпаття.
і у нас на Волині кажуть "піди подивися шо він там робе" думаю 1. це скорочення "ить" до "е" по друге вплив якоїсь з західнословянських мов (польської?)...
Выбачайце, што пішу не ўкраінскаю. Але ведаю яе даволі слаба. Адпаведная вымова існуе і ў беларускай мове. Палоса пераходных гаворак паміж паўднёва-заходнім і паўночна-ўсходнім дыялектам падае толькі фіналі -е, -э, -а ў формах дзеясловаў 3 асобы адзіночнага ліку. Хаця літаратурная норма мае ў гэтым выпадку два тыпы: на -е, -э, -а ды на -іць, -ыць.
Такім чынам у пер. гав. будзе "гавора" (а не гаворыць), бяжэ (а не бяжыць), робе (а не робіць, як у літ. норме). Таму, мяркую, казаць пра польскі ўплыў не даводзіцца. Прынамсі, у дачыненні да беларускае мовы.
Цитата: Яўген от августа 29, 2006, 04:21
Цитата: ou77 от августа 14, 2006, 14:49
Звичайно тільки на "ить"
Цитата: Dark от августа 14, 2006, 00:14
Звичайно, лише форми на -ить є лiтературними. Але форми на -е також дуже широко розповсюдженi. Наприклад, у нас на Буковинi у селах тiльки так i говорять. Також на Гуцульщинi - Iвано-Франкiвська область, Закарпаття.
і у нас на Волині кажуть "піди подивися шо він там робе" думаю 1. це скорочення "ить" до "е" по друге вплив якоїсь з західнословянських мов (польської?)...
Выбачайце, што пішу не ўкраінскаю. Але ведаю яе даволі слаба. Адпаведная вымова існуе і ў беларускай мове. Палоса пераходных гаворак паміж паўднёва-заходнім і паўночна-ўсходнім дыялектам падае толькі фіналі -е, -э, -а ў формах дзеясловаў 3 асобы адзіночнага ліку. Хаця літаратурная норма мае ў гэтым выпадку два тыпы: на -е, -э, -а ды на -іць, -ыць.
Такім чынам у пер. гав. будзе "гавора" (а не гаворыць), бяжэ (а не бяжыць), робе (а не робіць, як у літ. норме). Таму, мяркую, казаць пра польскі ўплыў не даводзіцца. Прынамсі, у дачыненні да беларускае мовы.
Ну то й добре- пишіть білоруською. Ми її чудово розуміємо. ;-) :yes:
Цитата: Oleksij от августа 29, 2006, 12:03
Ну то й добре- пишіть білоруською. Ми її чудово розуміємо. ;-) :yes:
Точно! Аби тільки не російською. :) Жартую :UU:
Цитата: ou77 от августа 30, 2006, 16:13
Точно! Аби тільки не російською. :) Жартую :UU:
:up: :green:
Шановний ou77, Ви, на мою думку, неправі, вважаючи, що якщо у статті присутня неправда, то і читати її не слід. Я думаю, якщо в лайні можна знайти правду, то і там варто порпатись - а наведена мною стаття саме з таких.
Звичайно, лише половина з наведених там прикладів може претендувати на слушність (можна знайти ще кілька подібних статей з більшою долею істини), але ж я не на те звертав увагу. Там говориться про етапи становлення української мови, і не останню роль (чи таки ролю?) в ньому відіграли періоди русофобії 19-20 столітть, щось на кшталт того відбувається і зараз. Чому, на Вашу думку, так много зараз лементу зі сходу про наруги над українською мовою? Чому східняки так протестують проти "гелікоптерів, етерів та катедр"? Звичайно, можна просто не зважати на їх недовольство та гнути своє (найгірший варіант), можна чемно відповісти: "А хіба не носії мови можуть брати участь у її формуванні? Тож, користуйтеся мовою та реформуйте її у потрібному вам напрямку", можна підігнати всю мову під стандарт Шевченка (теж не ліпша путь) - але у жодному разі не слід закривати очі на такі процеси, бо мова - річ суспільна, і не одиницям, чи ба тисячам, вирішувати, якою їй бути, бо так ми ніколи не позбудемося суржика, адже він буде справжньою народною співучою українською мовою, а літературна перетвориться на щось незграбне та зашпортикувате, чим і говорити буде важко, а розуміти - і поготів.
А тексти 17 століття читаю регулярно і саме на них опираюся, кажучи, що із сьогоднішньої української вилучено багато руських (не плутати з московськими) слів.
Щодо того ж, що чом би і не враховувати західні діалекти - так. звичайно, і їх треба враховувати, але у нас майже п"ятидесятимільйонна країна з безліччю діалектів, а літературна мова одна, тож їй слід бути середнім арифметичним для усіх говорів, аби задовольнити максимум населення. Звичайно, на сьогодні саме Західна Україна є носієм української культури, але віддавати їй перевагу у її ставленні - значить відмовити Східній Україні в українській культурі, а значить - розкол та вічне невизнання замість консолідації.
Я сам донеччанин і скажу чесно, дуже ріжуть слух нововведення, які тягнуть до західного стандарту, а це відлякує від мови (а таким чином - і культури) тих, для кого вона не єсть рідною. Треба це розуміти і проводити максимально м"яке та ліберальне реформування.
Дякую за увагу і перепрошую за довгий текст.
Цитата: iskra от августа 30, 2006, 21:28
Шановний ou77, Ви, на мою думку, неправі, вважаючи, що якщо у статті присутня неправда, то і читати її не слід. Я думаю, якщо в лайні можна знайти правду, то і там варто порпатись - а наведена мною стаття саме з таких.
Звичайно, лише половина з наведених там прикладів може претендувати на слушність
А слушність там ні до чого. Слушною може бути думка, а факт має бути правдивим. Як я бачу з 20 фактів 10 відвертої брехні, що мені читати???
Цитата: iskra от августа 30, 2006, 21:28А тексти 17 століття читаю регулярно і саме на них опираюся, кажучи, що із сьогоднішньої української вилучено багато руських (не плутати з московськими) слів.
Вибачте, але не варто плутати вилучення і запозичення. Після XVII ст. у формуванні літ. норми брали участь західні діалекти. Навмисна архаїзація мови не має нічого спільного з чистотою.
Цитата: iskra от августа 30, 2006, 21:28Щодо того ж, що чом би і не враховувати західні діалекти - так. звичайно, і їх треба враховувати, але у нас майже п"ятидесятимільйонна країна з безліччю діалектів, а літературна мова одна, тож їй слід бути середнім арифметичним для усіх говорів, аби задовольнити максимум населення. Звичайно, на сьогодні саме Західна Україна є носієм української культури, але віддавати їй перевагу у її ставленні - значить відмовити Східній Україні в українській культурі, а значить - розкол та вічне невизнання замість консолідації.
Порожні слова. Покажіть ДОМІНУВАННЯ західноукраїнських елементів у літ. нормі, або не варто перекручувати.
Цитата: iskra от августа 30, 2006, 21:28Я сам донеччанин і скажу чесно, дуже ріжуть слух нововведення, які тягнуть до західного стандарту, а це відлякує від мови (а таким чином - і культури) тих, для кого вона не єсть рідною.
То як вам ріже, то може б нововведення варто було б згадати, а не гаслами говорити?
Напевне, пан має на увазі такі речі, як "перемовини" та "гелікоптер". Ну то гелікоптер- ну гаразд, може бути, я навіть дуже часто його вживаю, але ось "перемовини" і мені звучить дещо, так би мовити, дивно.
А, щодо домінування західних елементів, то я не вірю в це. Може, натомість замінити їх російськими, щоби російськомовним було легше? :???
ЦитироватьА слушність там ні до чого. Слушною може бути думка, а факт має бути правдивим. Як я бачу з 20 фактів 10 відвертої брехні, що мені читати???
Читайте другі десять фактів. А як не знаєте, що з них є чим, читайте інші тексти, щоби зробити перекреслення і вилучити істину. Зараз дуже мало джерел, де можна почерпнути об"єктивне бачення історії, тож аби докопатися до правди, доводиться перелопатити чимало гною типу наведеного мною.
ЦитироватьВибачте, але не варто плутати вилучення і запозичення. Після XVII ст. у формуванні літ. норми брали участь західні діалекти. Навмисна архаїзація мови не має нічого спільного з чистотою.
Я дещо розуміюся на термінах і,думаю, не плутаю. Можна узяти якийсь "суто український" текст, ту ж саму "Енеїду" чи "Літопис самовидця" та відслідкувати, які слова вживалися, а потім не увійшли до літературної мови. Ви говорите про "чистоту", будьте ласкаві, дайте визначення цього слова у відношенні до мови. І який період стає переламним, після якого елементи мови стають неархаїчними? Можна і на пізніших текстах це ж саме зробити - ті ж самі етнографічні записи Яворницького чи ще когось.
Тим більше, що і до 17 століття західні діалекти впливали на мову не менше за східні, як і надалі до загаданих мною періодів (у проміжках між ними були періоди активного москвофільства, і я це не відкидаю).
ЦитироватьПорожні слова. Покажіть ДОМІНУВАННЯ західноукраїнських елементів у літ. нормі, або не варто перекручувати.
ЦитироватьТо як вам ріже, то може б нововведення варто було б згадати, а не гаслами говорити?
Я казав про домінування західної течії у РОЗВИТКУ мови, а не в мові цілком. Як Ви дасте мені місяць послухати радіо/телебачення та позаписувати усе "західне", що чую, а ще проштудіювати нові словники (давно цього не робив, каюся), я викладу список, бо на сьогодні не переймався такою метою. Якщо Ви сприймаєте мої пости "пустими гаслами", то, певно, Ви вважаєте мене за ворога чи вперто не помічаєте "перегинів" на мовнім фронті - тоді мої слова даремні :wall: а шкода...
ЦитироватьНапевне, пан має на увазі такі речі, як "перемовини" та "гелікоптер". Ну то гелікоптер- ну гаразд, може бути, я навіть дуже часто його вживаю, але ось "перемовини" і мені звучить дещо, так би мовити, дивно.
А, щодо домінування західних елементів, то я не вірю в це. Може, натомість замінити їх російськими, щоби російськомовним було легше?
Я не проти таких слів, як "гелікоптер" чи "перемовини", я лише упевнений, що поряд із ними мають вживатися і "вертоліт" з "вертокрилом", і "переговори", бо аж ніяк не протирічать правилам українського словотворення, а від розширення (повторююся) синонімічної бази мова тільки набуде, а не втратить, і таким чином не породжуватимуться нові конфлікти "захід-схід" на грунті мови.
А про заміну російськими словами - я вже писав, не слід плутати "руське" з "російським", це абсолютно різні речі. Якщо якесь руське слово вживалося досить широко, а потім різко пропало з мови лише на підставі того, що залишилося в російській, то саме такі моменти я називаю "русофобією" та вважаю за зло.
Південно-східна Україна тяжко переходить (насправді, майже не посувається у цім напрямку) на українську мову спілкування через боязнь позбутися причетності до "великої руської культури" (де "руське" помилково повністю асоціюється з "російським") - і їх прекрасно можна зрозуміти, особливо звертаючи увагу на незграбність дій уряду в українізації. Тож, один із заходів, щоб перебороти цю боязнь - це втовкмачити народу, що, будучи українцями, вони суть не менше, якщо не більше, русинами, аніж росіяни. Другий - зробити крок назустріч людям звідти, повернувши у мову елементи, вживані десятками поколінь наших предків, не боячись наблизити мову до російської.
Дякую.
Цитата: iskra от августа 31, 2006, 17:32
ЦитироватьА слушність там ні до чого. Слушною може бути думка, а факт має бути правдивим. Як я бачу з 20 фактів 10 відвертої брехні, що мені читати???
Читайте другі десять фактів.
Я краще почитаю тих, хто не бреше. Але за пораду дякую щиро.
Цитата: iskra от августа 31, 2006, 17:32А як не знаєте, що з них є чим, читайте інші тексти, щоби зробити перекреслення і вилучити істину.
Я ліпше вилучатиму брехню... ;)
Цитата: iskra от августа 31, 2006, 17:32Я казав про домінування західної течії у РОЗВИТКУ мови, а не в мові цілком. Як Ви дасте мені місяць послухати радіо/телебачення та позаписувати усе "західне", що чую, а ще проштудіювати нові словники (давно цього не робив, каюся), я викладу список, бо на сьогодні не переймався такою метою.
NB! Твердження, що не базується на доказах, особисто я вважаю за порожнє гасло.
Цитата: iskra от августа 31, 2006, 17:32Якщо Ви сприймаєте мої пости "пустими гаслами", то, певно, Ви вважаєте мене за ворога чи вперто не помічаєте "перегинів" на мовнім фронті - тоді мої слова даремні :wall: а шкода...
Тобто як я не беру Ваші слова на віру апріорі, чи ба більше - прошу підкріпляти твердження доказами, то я Вам ворог чи сліпий? :)
Цитата: iskra от августа 31, 2006, 17:32Я не проти таких слів, як "гелікоптер" чи "перемовини", я лише упевнений, що поряд із ними мають вживатися і "вертоліт" з "вертокрилом"
Ну як *вертокрил, то іще можна було б *крутокрил, *швидковерт, тощо...
Цитата: iskra от августа 31, 2006, 17:32Південно-східна Україна тяжко переходить (насправді, майже не посувається у цім напрямку) на українську мову спілкування через боязнь позбутися причетності до "великої руської культури" (де "руське" помилково повністю асоціюється з "російським")
То кажіть як є: "через боязнь позбутися причетності до "великої російської культури""
Цитата: iskra от августа 31, 2006, 17:32Тож, один із заходів, щоб перебороти цю боязнь - це втовкмачити народу, що, будучи українцями, вони суть не менше, якщо не більше, русинами, аніж росіяни.
Всё смешалось: кони, люди...
ЦитироватьЯ краще почитаю тих, хто не бреше. Але за пораду дякую щиро.
Якщо у Вас є доступ до тих, хто не бреше, відверто заздрю. Бо бідьшість авторів, що я їх читав, перегинає планку у потрібний їм бік.
ЦитироватьЯ ліпше вилучатиму брехню...
Гаразд, як Вам завгодно. Просто я вжив слова "вилучити" не в значенні "удалить", а у значенні "изъять".
ЦитироватьNB! Твердження, що не базується на доказах, особисто я вважаю за порожнє гасло.
Добре. В принципі, тут я з Вами згоден. Ще раз прошу відстрочки для набору матеріалу з "негармонійного на мій погляд розвитку мови". А от щодо видалених з мови руських слів можу навести кілька прикладів.
У нас є слова "кожум"яка, кожух, кажан, кожевня", але їхнього корінного "кожа" (вживано і на сході і на заході країни майже усюди) в словнику немає, залишилося тільки "шкіра".
Чому своє власне слово "кріпость", при тому, що слово "кріпко" схід і захід, а надто - галичани та гуцули вживають постійно, замінено виключно на латинське "фортеця"?
Ще Франко писав: "Як МНОГО значить слово!.." Залишилися "множина, множити", історичне прізвище "Многогрішний", а "много" викреслили, залишивши тільки "багато". Хоча, знову ж таки, це слово у суржику на сході (про захід, перепрошую, не знаю) використовується нарівні з "багато".
Попри те, що залишилися "красивий, красний, красуватися, крашанка", викинуто "краска", натомість узято німецьке "фарба". Те ж і з "цвітом", який замінено самим лише латинським "колір".......................... Саме оце я й схильний називати русофобією.
ЦитироватьТобто як я не беру Ваші слова на віру апріорі, чи ба більше - прошу підкріпляти твердження доказами, то я Вам ворог чи сліпий?
Перекручуєте, шановний. Перечитайте мою фразу. Вас же я за ворога зовсім не маю, навпаки, мені приємно вести з Вами диспут. Гірше, якщо Ви дійсно не помічаєте згаданих мною перегинів.
ЦитироватьНу як *вертокрил, то іще можна було б *крутокрил, *швидковерт, тощо...
Забалакався, звиняйте, думаю, з кожним буває. Мав на увазі "гвинтокрил".
ЦитироватьТо кажіть як є: "через боязнь позбутися причетності до "великої російської культури""
Повторю, як і казав раніше - руської. Інша річ. що для більшості "руський" та "російський" тотожні - а це вже продукт багаторічної промивки мозку, який залиш - і породжуватимеш нові й нові покоління манкуртів.
ЦитироватьВсё смешалось: кони, люди...
Чи розуміти мені цю фразу як те, що Ви й самі не розумієте різниці між "руським" та "російським"?
Цитата: iskra от сентября 2, 2006, 11:40
Чи розуміти мені цю фразу як те, що Ви й самі не розумієте різниці між "руським" та "російським"?
А хто її розуміє? Татарин теж росіянин. А от кримський татарин не українець. Ви самі чуєте різницю? :)
Цитата: iskra от сентября 2, 2006, 11:40
ЦитироватьЯ краще почитаю тих, хто не бреше. Але за пораду дякую щиро.
Якщо у Вас є доступ до тих, хто не бреше, відверто заздрю. Бо бідьшість авторів, що я їх читав, перегинає планку у потрібний їм бік.
А от вуалювати не варто. Ішлося не про перегини, а про відверту брехню. Мені байдуже хто бреше - ані брехливих москвофілів, ані москвофобів я не читатиму. Там де закінчується наука починається пропаганда.
Цитата: iskra от сентября 2, 2006, 11:40ЦитироватьЯ ліпше вилучатиму брехню...
Гаразд, як Вам завгодно. Просто я вжив слова "вилучити" не в значенні "удалить", а у значенні "изъять".
Це українське слово не має значення "выделить", а лише "удалить".
Цитата: iskra от сентября 2, 2006, 11:40А от щодо видалених з мови руських слів можу навести кілька прикладів.
У нас є слова "кожум"яка, кожух, кажан, кожевня", але їхнього корінного "кожа" (вживано і на сході і на заході країни майже усюди) в словнику немає, залишилося тільки "шкіра".
Чому своє власне слово "кріпость", при тому, що слово "кріпко" схід і захід, а надто - галичани та гуцули вживають постійно, замінено виключно на латинське "фортеця"?
Вибачте, але
кажана однокорінним з
кожею я не вважаю. Але то дрібниці.
Як Ви збираєтеся визначати "вилучення"? Як будете відрізняти природний розвиток і штучний?
От, скажімо, рос.
враг - чи є то принципово русофобським вилученням автентичної форми
ворог на користь давньоболгарської? Бо ж по діалектах і досі говорять
ворог. Чекатиму на відповідь.
Цитата: iskra от сентября 2, 2006, 11:40ЦитироватьТобто як я не беру Ваші слова на віру апріорі, чи ба більше - прошу підкріпляти твердження доказами, то я Вам ворог чи сліпий?
Перекручуєте, шановний. Перечитайте мою фразу.
Аж ніяк. Чи Ви вважаєте, що я Вас цитував навпомацки? Не будете казати казна що про "ворогів" - не іронізуватиму.
Цитата: iskra от сентября 2, 2006, 11:40ЦитироватьТо кажіть як є: "через боязнь позбутися причетності до "великої російської культури""
Повторю, як і казав раніше - руської. Інша річ. що для більшості "руський" та "російський" тотожні
Ну то як їм воно тотожнє, то за яку культуру вони чіпляються? Але то не має значення, ми відхиляємося...
Цитата: iskra от сентября 2, 2006, 11:40ЦитироватьВсё смешалось: кони, люди...
Чи розуміти мені цю фразу як те, що Ви й самі не розумієте різниці між "руським" та "російським"?
Щодо мене вважати можете що завгодно. А це слід розуміти як закид Вам щодо перемішування термінів
руський,
русин,
росіянин,
українець.
Цитата: Wolliger Mensch от сентября 2, 2006, 12:50
Цитата: iskra от сентября 2, 2006, 11:40
Чи розуміти мені цю фразу як те, що Ви й самі не розумієте різниці між "руським" та "російським"?
А хто її розуміє? Татарин теж росіянин. А от кримський татарин не українець. Ви самі чуєте різницю? :)
Хитрий Ви. Своє захищаєте, чуже обливаєте лайном. Втім, мені й не дивно- десь я вже такі речі чув... :down:
Цитата: Oleksij от сентября 3, 2006, 00:58
Хитрий Ви. Своє захищаєте, чуже обливаєте лайном. Втім, мені й не дивно- десь я вже такі речі чув... :down:
Нікого я лайном не обливав. Не вім, як у вас (на мою думку в вас так само, незважаючи на всі терміни), в нас українець — назва етнічної приналежности, але росіянин — громадянства.
В Україні назва «етнічний українець» означає таку етнічну приналежність. Натомість «українець» це громадянин України, особа, яка належить до української «політичної» (як тепер модно говорити) нації або, ще, походить з України - у тому ж сенсі, що й «американець» це представник American Nation, яка очевидно не має стосунку до етнічного походження людини.
Цитата: "Wolliger Mensch" от
в нас українець — назва етнічної приналежности, але росіянин — громадянства
Ви застосовуєте власне розуміння слів російської мови до української мови? Чи вам не відомо, що схожі слова та навіть повні омоніми можуть мати геть різні значення в різних мовах? Мені здавалося, що це одне з найперших правил, що його має засвоїти будь-хто, хто цікавиться іншими мовами.
Цитата: iskra от августа 31, 2006, 17:32
ЦитироватьА слушність там ні до чого. Слушною може бути думка, а факт має бути правдивим. Як я бачу з 20 фактів 10 відвертої брехні, що мені читати???
Читайте другі десять фактів. А як не знаєте, що з них є чим, читайте інші тексти, щоби зробити перекреслення і вилучити істину. Зараз дуже мало джерел, де можна почерпнути об"єктивне бачення історії, тож аби докопатися до правди, доводиться перелопатити чимало гною типу наведеного мною.
Ну а якщо читає "душа не освітчена" прийме все за правду а потім ще буде і іншим доказувати, я через те і не читаю таких статей, що коли я щось незнаю, то бува повірю, потім ламати ту віру куди як важче, ніж взагалі не знати...
iskra, згодний з вами, що дарма в літературну мову не попадає багато слів, я захоплююсь класикою 19ст. так я вам скажу там стільки "не літературних" слів...
Не знаю, по якому словнику Ворд перевіряє правопис, але чкщо туди вставити Шевченка - буде куча помилок, не говорячи вже про Грушевського.
Я би рішив пробему просто - розширив би словник української мови, а нехай вже кожен вибере те слово яке йому подобається. Можна, навіть, вставити чисто "московські", якщо вони є в живій мові, тільки попередньо підвівши під українську морфологію.
Власне мені не подобається слово "етер" але я його розумію, хай говорить кому подобається, особливо, якщо воно гармонійно буде "вплетене" в мовлення людини, я сказавби "ефір", а може і ще щось, кожне слово має право на істнуванє, якщо його розуміє той до кого звертаються.
Цитата: ou77 от сентября 4, 2006, 18:09
iskra, згодний з вами, що дарма в літературну мову не попадає багато слів, я захоплююсь класикою 19ст. так я вам скажу там стільки "не літературних" слів...
Не знаю, по якому словнику Ворд перевіряє правопис, але чкщо туди вставити Шевченка - буде куча помилок, не говорячи вже про Грушевського.
Думаю, що Шекспір чи навіть Діккенс Вордові теж не подобаються :down:
ЦитироватьЯ би рішив пробему просто - розширив би словник української мови, а нехай вже кожен вибере те слово яке йому подобається.
Словник і так досить широкий. Якщо ви помітили, в ньому чимало діалектизмів, архаїзмів тощо. Ніхто не забороняє ними користуватися. Тільки треба вміти їх вживати і мати чуття мови. А взагалі в разі чого завжди можна будь-кому затулити рота Грінченком ;) Ну і звичайно більше словників потрібно, бо ми маємо якийсь мізер.
ЦитироватьМожна, навіть, вставити чисто "московські", якщо вони є в живій мові, тільки попередньо підвівши під українську морфологію.
А от це зайве. Якщо слово само природнім чином не адаптувалося до української фонетики і морфології, не треба цього робити штучно. Словники повинні описувати, а не творити слова.
Цитата: Letizia от сентября 5, 2006, 02:22
Цитата: ou77 от сентября 4, 2006, 18:09
Можна, навіть, вставити чисто "московські", якщо вони є в живій мові, тільки попередньо підвівши під українську морфологію.
А от це зайве. Якщо слово само природнім чином не адаптувалося до української фонетики і морфології, не треба цього робити штучно. Словники повинні описувати, а не творити слова.
Ні, я мав на увазі що, напевно, є часто вживані слова з російської мови, які ще й відмініються по російським зразкам, так треба відмінювати по українським...
От Брати Гадюкін добре вплітають "русизми": "всьо чотко"; "мені з общаги чуваки про всьо доповіли":)
Або (певно полонізми):
Стара кавярня в центрі Львова
Я зайшов сюда раптово
Ти сиділа за столічки в глибині
І ліжанку з порцеляни елєгантсько двома пальцями
Ти тримала, і посміхалась мені
(може я десь і помилився)
Ги-ги, Гадюкіни це класика. :up: Тільки от коли слухаєш їх пісню "Звьоздочка", навіть важко сказати, чи то українська мова з русизмами, чи російська з українізмами. :???
Звичайно що українська - послухайте вимову - ніякої редукції голосних, а потім таки куча українських чистих слів... просто багато слів запозичених з російської:), особливо цитати:)
Зара включив росіянам - розуміють ніби навіть:( правда кажуть - українська...
Цитата: "ou77" от
От Брати Гадюкін добре вплітають "русизми": "всьо чотко"; "мені з общаги чуваки про всьо доповіли"
"Всьо чотко" - це не так русизм, як жаргонізм. Жаргону словником не охопиш. "Общага" - це теж жаргонізм, або просторіччя. Щодо "всьо" - то це теж просторіччя - вживається всюди дуже широко, певно, варто включити в словники. Зрештою, я далеко не певна, що це русизм.
Цитата: "ou77" от
Стара кавярня в центрі Львова
Я зайшов сюда раптово
Ти сиділа за столічком в глибині
Філіжанку з порцеляни елєгантсько двома пальцями
Ти тримала, і посміхалась мені
Тут підозрілими є тільки "столічком" і "елєгантсько". Перше - оказійний вжиток, "для понтів", насправді у Львові так ніхто не говорить. Друге - може бути непоганим варіантом до "елегантно".
Ну і ще наголос у "пальцЯми" - насправді з таким наголосом у Львові кажуть "пальцьОма" - цікаво, звідки взялася така форма :donno:
Цитата: Letizia от сентября 6, 2006, 23:38
насправді з таким наголосом у Львові кажуть "пальцьОма" - цікаво, звідки взялася така форма :donno:
Старая форма твор. двойственного числа. Обычно сохранялась у парных объектов: плечи, уши, глаза, руки, ноги и под. Очевидно, что произошло расширение употребления.
Цитата: ou77 от сентября 6, 2006, 16:43
Звичайно що українська - послухайте вимову - ніякої редукції голосних, а потім таки куча українських чистих слів... просто багато слів запозичених з російської:), особливо цитати:)
Я не про вимову, а саме про більшість слів в цій пісні:
Цитировать
Ти почєму така довєрчіва,
Тебе я зовсім не пойму,
Ти поступила опромєтчіво,
Же так довєрілась йому.
Тебе просив по чєловєчєскі
Спитай мене, як шось той-во,
Я від початку органічєскі
Не переварював його.
Приспів:
Звйоздочка моя, |
Тілько для тєбя |(2)
Заспіваю пісню цю |
Задушевную... |
Ой ріді-ріді-дай,
Ріді-ріді-дана,
Файна дівка була,
Як цвіток зав'яла.
Я думав же безосноватєльно
Було тебя подозрєвать,
Але була ти любознатєльна,
Хотіла всьо на світі знать.
Ти познавала емпірічєскі
Разлічні сторони життя,
На диво дуже прозаїческі
Закінчилась любов твоя.
Приспів.
Звйоздочка моя,
Тілько для тєбя
Заспіваю пісню цю
Задушевную...
В фіналі жуткої трагедії
Прийшла до мене вся в сльозах,
Я растєрявся на мгновєніє,
Але тримав себе в руках.
Сказав тобі я, моя дєвочка,
Чекав же ти сі повернеш,
Любов за гроші не купується, -
Я знав же скоро то поймеш.
Правильно сказала Летіція - швидше всього це слова жаргонні, а не російська мова:)
Цитата: "ou77" от
Правильно сказала Летіція - швидше всього це слова жаргонні, а не російська мова:)
І звідки ж вони узялись? :)
Пропоную тоді додати до протоколу оцей чудовий віршик (© ВС) у повному обсязі:
...Як говорять в народі,
враг не дрємлєть і нє спіть,
ето правда, ето, вроді,
не дає нам мірно жить.
В нас єсть право і на труд.
За граніцсй дак там прямо
тібє з голоду мруть.
А в нас труд у почоті,
кажин має трудіться в поті
свого лиця. Вєрно ж?
Бєсспорно, вєрно.
А за рубєжом, скажу я вам
с чістосєрдєчним прізнанієм,
очєнь сквєрно.
От там і повстають протів експлуататорів скрізь.
Молодєц, Гріша, ти політічєскі подкован, садісь.
Саме главноє — іскрєннє, своїмі словамі,
і обратно ж от сердца.
Виношу тєбє благодарность от імені
всєго совстского народа,
і тут вже нікуда не дється.
Наше благосостояніє не знаєть отставанія,
как говоріл вождь усіх прогрєсівних народів Лєнін:
чем краще, тєм лучче.
Ето он очень сказал художествєнно і з вираженієм.
Капіталісти нас хочуть обхітріть,
з ліця зємлі сотріть,
но ми ішо посмотрім,
хто кого сотре, ілі,
как говорять у простонародії,
хто кого перепре.
Но ми защитім кажниє п'ядь родной зємлі і обратно разобйом їх, хай-но толькі полєзуть.
Тут що главноє — умєрєть, єслі родіна потрєбуєть, чєсно в глаза смотрєть, однако тіпер создалось такоє мєждународноє положеніє, що лагєр соціялізма может всєх перевєсіть.
А всякіх нєсознатєльних елємєнтов ето, в конєчном ітогє, бєсить.
Одно із самих боєвих завоєваній Октября являєтся дружба народов,
за ето наши отци і мами наклали головами не здря,
однако іногда ішо случаєтся,
что коє-кто із уродов
говорить, што ето не так.
Как ми ім должни отвєчать повсємєстно?
— Дурак, мать твою перетак.
— Умніца, Гриша.
не чудовий віршик:( може це чудова пісня?
а головне - це зовсім інше - тут жаргон (або русизми), а тут цитати з іншої мови!
Насправді, це Василь Стус.
Чомусь я думаю, що і йому, і Гадюкіним (у тій пісні) йшлося про одне й те саме. Хіба стиль різний.
ЦитироватьА от вуалювати не варто. Ішлося не про перегини, а про відверту брехню. Мені байдуже хто бреше - ані брехливих москвофілів, ані москвофобів я не читатиму. Там де закінчується наука починається пропаганда.
З останньою тезою згоден абсолютно. Тільки чим відверта брехня відрізняється від перегину? Емоційною наповненістю чи відсутністю назовні фактів, які б її обгрунтували? Так і перегини - то та ж сама брехня, просто перемішана з правдою, щоби краще виглядало і "піпл хавал" охочіше. І повторюся: авторів, які б об"єктивно відображали історичні події, знайти украй важко, тож і доводиться звертатися до екстремалів, аби потім скласти мозаїку і хоча б наблизитися до істини. Звичайно, це не панацея, і я далекий від нав"язуваня такого способу пошуку правди.
ЦитироватьЦе українське слово не має значення "выделить", а лише "удалить".
Придивіться: я писав не "выделить", а "изъять". Сподіваюся, таке значення це українське слово має?
ЦитироватьВибачте, але кажана однокорінним з кожею я не вважаю.
Дарма :-\
ЦитироватьЯк Ви збираєтеся визначати "вилучення"? Як будете відрізняти природний розвиток і штучний?
От, скажімо, рос. враг - чи є то принципово русофобським вилученням автентичної форми ворог на користь давньоболгарської? Бо ж по діалектах і досі говорять ворог. Чекатиму на відповідь.
Ну, по-перше, цим мають займатися фахівці, а не дилетанти мого типу (незакінчена вища лінгвістична освіта та деякий потяг до лінгвістики). Вважаю, що треба провести мовний зріз та аналіз по основних регіонах країни щодо "проблемних" слів, аби дізнатися (скрізь кажуть: "узнати") ступінь вживаності того чи іншого терміну, і найбільш використовані вводити до літературної норми
А відносно наведеного Вами прикладу скажу, що так, схоже, на момент написання літературної російської мови саме церковнослов"янський варіант як термін "високого штилю" шляхти було узято за норму замість народного "ворог".
ЦитироватьАж ніяк. Чи Ви вважаєте, що я Вас цитував навпомацки? Не будете казати казна що про "ворогів" - не іронізуватиму.
;) Можливо, я там схибив і невірно Вас зрозумів - перепрошую. Просто мені здалося, що Ви просто відхрещуєтеся від проблеми, про яку я говорив.
ЦитироватьНу то як їм воно тотожнє, то за яку культуру вони чіпляються?
За руську, загалом не відокремлюючи і українців від неї. Тобто, якщо вдуматись, вони своїми поглядами підтримують ідею про "єдіний рускій народ", вважаючи себе (малоросів) безплатним додатком до Росії.
ЦитироватьЩодо мене вважати можете що завгодно. А це слід розуміти як закид Вам щодо перемішування термінів руський, русин, росіянин, українець.
Зробіть послугу, дайте визначення цих термінів.
Історична довідка. Щодо іменування українців (малоросів) руськими питання повстало одразу після лютневої революції 1917р. в Росії, коли Україна зажадала спочатку автономії, а потім і незалежності. Відбувалася страшна плутанина на цім поприщі, що дало можливість статися багатьом фальсифікаціям та спекуляціям. 1926 року, під час всесоюзного перепису вирішили термін "руський" вживати лише щодо великоросів. Верхівка тодішнього українського уряду повстала проти цього, і в українській мові дозволили залишити цей прикметник тільки в описах стародавньої Русі, а щодо представників "русскай нациі" вживати "росіянин". Отаким чином ми позбулися свого історичного імені. Хіба варто говорити, що "слово" - не лише кілька значків на папері, а у першу чергу - поняття, що сидить десь у підсвідомості?
Цитата: Wolliger Mensch от сентября 7, 2006, 00:32
Старая форма твор. двойственного числа. Обычно сохранялась у парных объектов: плечи, уши, глаза, руки, ноги и под. Очевидно, что произошло расширение употребления.
О, дуже дякую! :) А якісь аналогічні форми, нехай в інших слов'янських мовах, збереглися?
Цитата: "ou77" от
Правильно сказала Летіція - швидше всього це слова жаргонні, а не російська мова:)
Е-е ні!
Звьоздочка - це щирий суржик з домішкою діалекту. Ну а щодо жаргону, то відомо, що український жаргон немало запозичує з російського, а навіть з російського матеріалу утворює свої жаргонізми. Наприклад, "любе" ::)
Цитата: "Pere" от
Пропоную тоді додати до протоколу оцей чудовий віршик (© ВС) у повному обсязі:
А це вже суто російська, українська виступає тут як якийсь субстрат чи що. Не знала, що Стус таке писав :donno:
Цитата: "iskra" от
Вважаю, що треба провести мовний зріз та аналіз по основних регіонах країни щодо "проблемних" слів, аби дізнатися (скрізь кажуть: "узнати") ступінь вживаності того чи іншого терміну, і найбільш використовані вводити до літературної норми
У вас якесь дивне уявлення про творення літературної норми - ніби десь є якась лабораторія, де науковці на основі наукових критеріїв вибирають слова і запихають їх в літературну мову :donno: Ну і ступінь вживаності - це далеко не завжди основний критерій.
Цитата: Letizia от сентября 11, 2006, 23:40
Цитата: Wolliger Mensch от сентября 7, 2006, 00:32
Старая форма твор. двойственного числа. Обычно сохранялась у парных объектов: плечи, уши, глаза, руки, ноги и под. Очевидно, что произошло расширение употребления.
О, дуже дякую! :) А якісь аналогічні форми, нехай в інших слов'янських мовах, збереглися?
В сербскохорватском, к примеру. Естественно, сохранились эти формы и в тех славянских языках, которые вообще сохранилась категория двойственного числа.
Цитата: Letizia от сентября 11, 2006, 23:40
Цитата: "ou77" от
Правильно сказала Летіція - швидше всього це слова жаргонні, а не російська мова:)
Е-е ні! Звьоздочка - це щирий суржик з домішкою діалекту. Ну а щодо жаргону, то відомо, що український жаргон немало запозичує з російського, а навіть з російського матеріалу утворює свої жаргонізми. Наприклад, "любе" ::)
Про "Звьоздочка" згоден або суржик або запозичення або діалект (є ж гвізда десь слово). А от "чуваки" - жаргон:)
Про "любе" (якщо це прикметник "будь яке") не згоден - це або суржик, або запозичення, воно якраз із тих слів які органічно ввійшли в мову (будь-яке - не ввійшло), а може воно і не запозицення, а своя форма від слова "любити"
ЦитироватьУ вас якесь дивне уявлення про творення літературної норми - ніби десь є якась лабораторія, де науковці на основі наукових критеріїв вибирають слова і запихають їх в літературну мову Ну і ступінь вживаності - це далеко не завжди основний критерій.
Шановна Летіціє. Саме про таке творення (допуск до видання в інституті мови) словників нам в інституті і розповідвли: збирається консиліум і обговорює майже кожне зі слів (принаймні, усі неоднозначні слова) нового, кимось представленого, словника. Якщо вони робляться інакше - просвітіть, як. І ще, будьте ласкаві, назвіть інші критерії за ступенем важливості.
Цитата: "Letizia" от
А це вже суто російська, українська виступає тут як якийсь субстрат чи що. Не знала, що Стус таке писав
Існує чудовий сайт присвячений Василеві Стусу, мабуть найповніший з усіх. Щоправда, через брак державної підтримки тепер ця ініціатива ледь жевріє. Дивіться том перший, цикл «Забуттям», пані Летіціє, http://www.stus.kiev.ua/texts.htm
А це початок того вірша:
Режисер із людожерів вічками гарматних жерл підглядає — добре двері вірний чорт кілком підпер?
Власть у нас в руках народа іщо Лєнін бил мєчтал, кажда прачка більйо вистірає, повиносить воду і галоп в Кремльовський зал управлять радной страной. Какіє откриваются вєлічественниє перспєктіви. Брат ти мой! І поетому, конєшно, кажин і щаслівий.
Як пахне кізяками, сечею і багном, пропащими роками і гаслом під вікном. О, героїчна еро, коли ти догориш? Невже пливе катерга до мезозойських кішл? Куди пливе катерга? Невже щасливих кішл не викурять подосі китайським ДДТ? Блукає курка в просі, увага: ось вертеп. Блукають кури в просі, їх партія веде.
Цитата: Смайлик от августа 24, 2006, 02:37
Цитата: iskra от августа 23, 2006, 12:25
Для прикладу ось один з текстів (не зважайте на українофобію та чорноротість автора, звертайте увагу лише на факти - їх не помічати і замовчувати просто злочинно і ганебно для нашої держави):
http://www.rusin.by.ru/si/second_invasion_part_04.htm#0405
Через цю "чорноротість" важко відрізнити факти від вигадок. :donno: Я не історик, але також не впевнений у достовірності джерел, які містяться в бібліографії автора (зокрема тих, що кажуть "автор не известен"). І взагалі, хто є цей "Русин", що написав такий гарний твір?
"Бідний "Каганович.Одними вважається "автором" української мови,які він начебто нав"язав"русским" людям.А іншими він вважається губителем і палачем тієї самої мови :o :D
Откуда "л" в "роблять"? Как-то, знаете ли, резануло...
Цитата: Alone Coder от мая 14, 2011, 23:57
Откуда "л" в "роблять"? Как-то, знаете ли, резануло...
эпинтетикум, нэ?
(ци эпентетикум :???)
Цитата: Alone Coder от мая 14, 2011, 23:57
Откуда "л" в "роблять"? Как-то, знаете ли, резануло...
Чм існує все ж в українській мові палаталізація "в" та ін. губних приголосних? (http://lingvoforum.net/index.php/topic,6305.msg828744.html#msg828744)
Цитата: Juuurgen от мая 15, 2011, 00:05
Цитата: Alone Coder от Сегодня в 00:57ЦитироватьОткуда "л" в "роблять"? Как-то, знаете ли, резануло...
эпинтетикум, нэ?
(ци эпентетикум :???)
Когда оно тут вылезло? В других славянских на этом месте нет.
Цитата: Alone Coder от мая 15, 2011, 12:26
Цитата: Juuurgen от мая 15, 2011, 00:05
Цитата: Alone Coder от Сегодня в 00:57ЦитироватьОткуда "л" в "роблять"? Как-то, знаете ли, резануло...
эпинтетикум, нэ?
(ци эпентетикум :???)
Когда оно тут вылезло? В других славянских на этом месте нет.
хз, может диалектизм какой
Цитата: Letizia от сентября 6, 2006, 23:38
Цитата: "ou77" от елєгантсько
Друге - може бути непоганим варіантом до "елегантно".
Полонізм...
Цитата: Alone Coder от мая 15, 2011, 12:26Когда оно тут вылезло? В других славянских на этом месте нет.
По аналогии с «роблю» вместо более раннего «роб'ять».