Лингвофорум

На тему ассимиляции и выравнивания.

Никогда в жизни не говорил по-украински.

Цитата: Маркоман от октября  2, 2011, 18:23
Никогда в жизни не говорил по-украински.

Тут оверх 90% таких.

Голосував за «ве[з]ти», хоча там щось середнє — не [з], але й не чисте [с]. Я вимовляю слова «везти» і «вести» по-різному (положення язика трохи змінюється), хоча на слух вони практично ідентичні.

Цитата: Python от октября  2, 2011, 20:11
Я вимовляю слова «везти» і «вести» по-різному (положення язика трохи змінюється), хоча на слух вони практично ідентичні.

Может быть, это вам кажется?

вести та везти - це різні слова  :fp: :wall:
вести за руку та везти на машині.

Цитата: Python от октября  2, 2011, 20:11
(положення язика трохи змінюється)

:+1:

То есть украинский - единственный славянский язык, где не действует ассимиляция по глухости-звонкости?

Цитата: Маркоман от октября  3, 2011, 18:55
То есть украинский - единственный славянский язык, где не действует ассимиляция по глухости-звонкости?

Чому ж, така асиміляція в українській мові є, просто менш виражена, ніж у російській. Плюс тенденція до одзвінчення глухих.

У цьому і прикол нашої мови =) ЛюбоВ, ХаркоВ. Люблю чітку кінцеву В.

При чём тут любовь с Харьковом? Я говорю об ассимиляции, а не об оглушении конечных согласных.

извините, показалось =) утро на дворе. еще не проснулся =)
Змістові галюники =)

Цитата: DarkMax2 от октября  4, 2011, 09:43
У цьому і прикол нашої мови =) ЛюбоВ, ХаркоВ. Люблю чітку кінцеву В.

А яка Ваша мова?  ;) Бо в нашій є тхори і Харків.

Та знаю. І нема місця засновнику Харкова - Харьку. Викорінюють РЬ з його імені західна професура :(

Цитата: Маркоман от октября  4, 2011, 09:45
При чём тут любовь с Харьковом? Я говорю об ассимиляции, а не об оглушении конечных согласных.

Особливість української мови в тому, що асиміляція за дзвінкістю в ній виражена сильніше в сторону дзвінкості, а не глухості. Навіть там, де пишеться «с» перед глухими (наприклад, у словах із префіксом «с-» — «спитати», «скотитися» та ін.), може вимовлятися «з» чи описаний вище середній звук, тоді як перед дзвінкими даний префікс повністю перейшов у «з», що й виражається графічно. Втім, межа префікса деякими ознаками нагадує межу слова, тому дане одзвінчення можна розглядати як окремий випадок одзвінчення глухих у кінці слів (як у слові «мабуть», яке часто вимовляється як «мабудь»).

Цитата: Python от октября  4, 2011, 10:51
Втім, межа префікса деякими ознаками нагадує межу слова, тому дане одзвінчення можна розглядати як окремий випадок одзвінчення глухих у кінці слів

Я думаю такого не бывает, это античеловечно. "Мабудь" скорее морфологическое явление. Еще примеры есть?

Цитата: Sirko от октября  4, 2011, 09:54

Цитата: DarkMax2 от октября  4, 2011, 09:43
У цьому і прикол нашої мови =) ЛюбоВ, ХаркоВ. Люблю чітку кінцеву В.

А яка Ваша мова?  ;) Бо в нашій є тхори і Харків.

Харьков Георгій Йосипович — український режисер. Був членом Спілки кінематографістів України.  :eat:

Цитата: RawonaM от октября  4, 2011, 13:16

Цитата: Python от октября  4, 2011, 10:51
Втім, межа префікса деякими ознаками нагадує межу слова, тому дане одзвінчення можна розглядати як окремий випадок одзвінчення глухих у кінці слів

Я думаю такого не бывает, это античеловечно. "Мабудь" скорее морфологическое явление. Еще примеры есть?

Цитата: СинявськийТак само переходять у вимові в відповідні дзвінкі й ті глухі приголосні, що в кінці слів, коли далі йде слово з дзвінким назвуковим приголосним, і коли ці слова вимовляються суцільно, ніби як одне слово (себто без павзи між ними), при тім відбуваються й інші зміни попереднього приголосного на подобу вказаних у § 118: так гарно (вимовл. ,,таґ гарно"), наш брат (,,наж брат"), ніч була (,,нідж була,*'), хлопець був (,,хлопедзь був"), кіт забіг (,,кідз забіг"), стоїть завод (,,стоїдз завод") тощо.

Цитата: DarkMax2 от октября  4, 2011, 09:43
У цьому і прикол нашої мови =) ЛюбоВ, ХаркоВ. Люблю чітку кінцеву В.

Терпіть ненавиджу *чітку* В...

Цитата: Python от октября  4, 2011, 10:51
(як у слові «мабуть», яке часто вимовляється як «мабудь»).

Ого! Ні фіга собі!

Цитата: Drundia от октября  4, 2011, 15:29

Цитата: Python от октября  4, 2011, 10:51
(як у слові «мабуть», яке часто вимовляється як «мабудь»).

Ого! Ні фіга собі!

Навідь так :)

До речі, глуху приголосну хочеться вимовляти дзвінкіше не лише перед дзвінкою (як у наведеній Сірком цитаті), а й перед тією ж глухою на початку наступного слова чи морфеми. Втім, щодо цього я не маю повної впевненості — схоже, це стосується лише т, с, і там нема повного переходу до дзвінкості — перша приголосна вимовляється лише трохи дзвінкіше за другу.

Цитата: Python от октября  4, 2011, 16:04
Навідь так :)

Навідь дак і навідьдак :)

Цитата: Sirko от октября  4, 2011, 13:39

Цитата: RawonaM от октября  4, 2011, 13:16

Цитата: Python от октября  4, 2011, 10:51
Втім, межа префікса деякими ознаками нагадує межу слова, тому дане одзвінчення можна розглядати як окремий випадок одзвінчення глухих у кінці слів

Я думаю такого не бывает, это античеловечно. "Мабудь" скорее морфологическое явление. Еще примеры есть?

Цитата: СинявськийТак само переходять у вимові в відповідні дзвінкі й ті глухі приголосні, що в кінці слів, коли далі йде слово з дзвінким назвуковим приголосним, і коли ці слова вимовляються суцільно, ніби як одне слово (себто без павзи між ними), при тім відбуваються й інші зміни попереднього приголосного на подобу вказаних у § 118: так гарно (вимовл. ,,таґ гарно"), наш брат (,,наж брат"), ніч була (,,нідж була,*'), хлопець був (,,хлопедзь був"), кіт забіг (,,кідз забіг"), стоїть завод (,,стоїдз завод") тощо.

Это не то. Это обычная ассимиляция, она и в русском такая самая.

вимовляю "возити"
а "везти" тільки якщо наприклад "одвезти" через "с"

Цитата: DarkMax2 от октября  3, 2011, 14:11
вести та везти - це різні слова  :fp: :wall:
вести за руку та везти на машині.

наголоси падають на різны склади!

вЕзти
вестИ
/не знайшов таки наголосів, про які тут багато писали/

а взагалі
"возити" та "водити"

Цитата: ou77 от августа 29, 2012, 14:45
вимовляю "возити"
а "везти" тільки якщо наприклад "одвезти" через "с"

Возити та везти мають трохи різне значення. Возити - то постійно.

Цитата: ou77 от августа 29, 2012, 14:50
наголоси падають на різны склади!

вЕзти
вестИ

Залежить від діалекту. В загальному випадку, наголоси тут рухомі — можуть падати на обидва склади в обох словах.

Цитата: ou77 от августа 29, 2012, 14:50
/не знайшов таки наголосів, про які тут багато писали/

У швидкій відповіді (знизу під повідомленнями) є кнопка для наголосу (маленька буква á).

Цитата: Python от августа 29, 2012, 15:02

Цитата: ou77 от августа 29, 2012, 14:50
наголоси падають на різны склади!

вЕзти
вестИ

Залежить від діалекту. В загальному випадку, наголоси тут рухомі — можуть падати на обидва склади в обох словах.

:+1: Саме так. Я теж це хотів сказати :)

ага, знайшов, тільки по-моєму в швидкій відповіді нема цитат.

Цитата: DarkMax2 от августа 29, 2012, 14:58
Возити та везти мають трохи різне значення. Возити - то постійно.

так, але чомусь здається, що везти частише вживається з приймениками: "одвезти", "привезти", а в чистому вигляді рідко: думав над реченням і склав приблизно таке: "меня треба ще везти людей додому", я би швидше всеодно сказав "мені ще треба відвезти людей додому"

Цитата: ou77 от августа 29, 2012, 15:06
тільки по-моєму в швидкій відповіді нема цитат.

Є цитати. Виділіть мишкою текст, який хочете процитувати, й натисніть на кнопку (http://lingvoforum.net/Themes/Lingvoforum/images/qq.gif) — виділене скопіюється в вигляді цитати з посиланням на повідомлення.

Цитата: ou77 от августа 29, 2012, 15:06
ага, знайшов, тільки по-моєму в швидкій відповіді нема цитат.

Цитата: DarkMax2 от августа 29, 2012, 14:58
Возити та везти мають трохи різне значення. Возити - то постійно.

так, але чомусь здається, що везти частише вживається з приймениками: "одвезти", "привезти", а в чистому вигляді рідко: думав над реченням і склав приблизно таке: "меня треба ще везти людей додому", я би швидше всеодно сказав "мені ще треба відвезти людей додому"

Трохи не так. Відвозять кудись, але везти можна просто.
Приклад: Я ці мішки буду везти на машині, а ті - потягом.

Цитата: DarkMax2 от августа 29, 2012, 15:14
Я ці мішки буду везти на машині

я би сказав "я ці мішки відвезу на машині"

Цитата: ou77 от августа 29, 2012, 15:37

Цитата: DarkMax2 от августа 29, 2012, 15:14
Я ці мішки буду везти на машині

я би сказав "я ці мішки відвезу на машині"

Акценти вже не ті, як на мене. Везти можна без пункту призначення. Ось, звалив усе у багажник і кататися буду.

ясне діло з точки зору точної науки смисли різні, але питання як у живій мові...

Тут напевно проблема в тому, що інфінітив використовується виключно з додатковими дієсловами і похоже познчає майбутній час, а там де я народився майбутній час старалися більше позначати прийменними у інфінітивів, які ваші думки?