Мова розвивається, змінюється, так само змінюється й правопис. З часом наслідування старої орфографії стає своєрідним стилістичним прийомом, щоб підкреслити архаїчність, консервативність чогось. Або ж виникає певна мода на архаїку, що ми можемо спостерігати в російській мові (http://lingvoforum.net/index.php/topic,10561.0.html).
Знання губляться, тому наслідування старих правил часто відбувається з помилками. Однак, навіть погана стилізація спрацьовує: більшість не знає всіх нюансів застарілих правил — на те вони й застарілі. Тому «Правопісаніѣ вЪ стилѣ Ѳоѳудѣі» сприймається як скоріш дореволюційне російське, ніж сучасне.
Інший прийом архаїзації — почерк, шрифт. І, схоже, для української мови саме шрифти є основним засобом стилізації під давнину. Принаймні, мені ще не доводилось бачити «староукраїнської» стилізації, що зводилася б до орфографічних маніпуляцій, а не вибору почерку а-ля староукраїнський скоропис чи шрифтів Чебаника.
Можливо, така ситуація склалась через занадто велику різноманітність українських правописів у ХІХ ст.: желехівка, драгоманівка, максимовичівка, кулішівка, ярижка, і ще десятки правописів окремих авторів, що не набули розповсюдження. Інша проблема — нестача інформації: більшість наших сучасників бачили в старій орфографії, мабуть, лише книги Грушевського, якщо бачили взагалі. Про давніші староукраїнські правописні норми уявлення сучасних українців більш ніж туманне.
Отже, як має виглядати український текст, щоб сучасний читач сприйняв його як архаїчний, написаний старим правописом? Цікавить не точне відтворення старих текстів, а лише сучасна стилізація орфографії, без огляду на грамотність.
Це таки через брак інформації, як ви правильно завважили.
А щодо стилізації - можна, скажімо замість І писати Ѣ, але невідомо, чи це буде достатньо зрозуміло для невтаємниченого читача. Зрештою, можна натикати єрів на кінці...
Але найкращий спосіб, як на мене, це все ж таки стилізований шрифт.
Ну хіба що як у виданні "Енеїди" Котляревського за 1808 рік, що у Віталія на сайті (http://chtyvo.org.ua/authors/Kotliarevskyi/Eneida_vyd1808/)?
Цитата: Lugat от июля 30, 2010, 22:48
Ну хіба що як у виданні "Енеїди" Котляревського за 1808 рік, що у Віталія на сайті (http://chtyvo.org.ua/authors/Kotliarevskyi/Eneida_vyd1808/)?
еге ж, непогана ідея.
Цитата: andrewsiak от июля 30, 2010, 22:43
Але найкращий спосіб, як на мене, це все ж таки стилізований шрифт.
Для непосвячених, можливо, такий спосіб найкращий, та все ж скидається на анахронізм: правопис кінця ХІХ ст. плюс почерк ХѴІІ-ХѴІІІ ст. Крім того, потрібний шрифт може бути недоступним (наприклад, в інтернет-публікаціях).
Ѧ ВТЇМЪ, ДЛЯ NЕПОСВЯЧЄNИХЪ И ОСѢ ТѦКѦ СТИЛЇZѦЏЇЯ ZЇДЕ :)
Цитата: Python от июля 31, 2010, 10:41
Ѧ ВТЇМЪ, ДЛЯ NЕПОСВЯЧЄNИХЪ И ОСѢ ТѦКѦ СТИЛЇZѦЏЇЯ ZЇДЕ :)
Ну це щось на манєр того, як пишуть Еллада ось так: ΣΛΛΑΔΑ. :uzhos:
Цитата: Lugat от июля 31, 2010, 10:52
Цитата: Python от июля 31, 2010, 10:41
Ѧ ВТЇМЪ, ДЛЯ NЕПОСВЯЧЄNИХЪ И ОСѢ ТѦКѦ СТИЛЇZѦЏЇЯ ZЇДЕ :)
Ну це щось на манєр того, як пишуть Еллада ось так: ΣΛΛΑΔΑ. :uzhos:
Свѧтый жахъ.
Цитата: andrewsiak от июля 31, 2010, 11:06
Свѧтый жахъ.
Ні, лише типові помилки стилізації почерків.
Ще дэкилко ознакъ «архаичности»:
• Плутанына у вживаньи буковъ ы, и, і, ї та е, э, є.
• Архаизованї формы слївъ (се замїсць це, єи замїсць її та ин.)
• Иньши вїтхилиня одъ сочаснїх правыл.
• Про твєрдій знакъ уже сгадовали.
Ѣще одно спостереженье: мова в старий украинской орѳографіи часомъ скидаетця чи то на российскую, чи то на суржикъ.
Я би використовував фіту, іжицю, ять, о̇ (для і), "українське я".
А ось справжній архаїзм: Ь у ролі '.
У Гацука навпаки було, та й Сковорода замінював Ь діакритиком. Щоправда, Гацук у таких словах, як п'ять чи б'ю, таки вживав м'яку зупинку замість важкої (твердої ), котра, ймовірно, ставилася у префіксах перед йотованими, хоча відшукати приклад тексту, де б цей знак використовувався, мені так і не вдалось.
Ну, у Багалія Ь на місцях апострофа та присутнє -рь-.
Цитата: Python от июля 28, 2011, 15:48Гацук у таких словах, як п'ять чи б'ю, таки вживав м'яку зупинку
І правильно.
В Украинській харківський правопис(характерне підкресле͡ння м'якості Лл літерами Юю, Яя) має шарм "старорежимності", e.g."клюб кадетов катедры"(не зовсім Украинська: характерний суржик "патриотів")
ЦитироватьСтара українська орфографія в уявленні сучасного українця
Є "старі" шрифти: достатньо часто використовують.
Цікаво, що ортоґрафія з "vi-", ліґами, Ѿѿ, з "додатковими" апостропами орґанично в такі шрифти вписується...
Кілька років тому торгова марка пирятинського сиру писалася з твердим знаком (кулішівка?).
Важко сказати, що вони мали на увазі — якихось інших елементів архаїзації в дизайні упаковки не було, навіть шрифт логотипу без натяку на «кількасотрічну традицію». Хіба що, можливо, почерк назви сиру, стилізований під козацький скоропис — але ця частина вже без Ъ.
(https://rost.kh.ua/photo/cache/48770/3922169/3922169-500x500.jpg)
Цитата: Python от августа 25, 2020, 21:46
Кілька років тому торгова марка пирятинського сиру писалася з твердим знаком (кулішівка?).
Перша ас'соціація з твердим знаком -- стара російська ортоґрафія.
Себто просто калька російських стилізацій.
PS
Цитата: lem.fm от августа 25, 2020, 16:17
ЦитироватьСтара українська орфографія в уявленні сучасного українця
Є "старі" шрифти: достатньо часто використовують.
Цікаво, що ортоґрафія з "vi-", ліґами, Ѿѿ, з "додатковими" апостропами орґанично в такі шрифти вписується...
Ще тилда між літерами в словах типу пере͠мога(пере~мога), пере͠вага(пере~вага) і т.п..
Може, не тильда, а титло, і не між, а над? Тоді скидатиметься на церковнослов'янщину.
Цитата: lem.fm от августа 25, 2020, 16:17
Є "старі" шрифти: достатньо часто використовують.
Ось, приміром: http://stalivyrazy.org.ua/
Цитата: Python от августа 23, 2020, 01:19
Читати це можна, але надмір нестандартних елементів працює як графічне сміття. тОМу сПриЙμаЄтЬся ДеСь прИбЛиЗно ТаК.
(ц)
Маєте на увазі ось цей заголовок?
(http://stalivyrazy.org.ua/logo/dict-logo-3.gif)
Звичайна стилізація під козацький скоропис. Звісно, після почерку шкільних прописів здається трохи незвичним, але не більше.
Цитата: Python от августа 27, 2020, 15:08
Звісно, після почерку шкільних прописів здається трохи незвичним, але не більше.
З пирятинським сиром не порівняти:
Цитата: Python от августа 25, 2020, 21:46
Кілька років тому торгова марка пирятинського сиру писалася з твердим знаком (кулішівка?).
Важко сказати, що вони мали на увазі — якихось інших елементів архаїзації в дизайні упаковки не було, навіть шрифт логотипу без натяку на «кількасотрічну традицію». Хіба що, можливо, почерк назви сиру, стилізований під козацький скоропис — але ця частина вже без Ъ.
(https://rost.kh.ua/photo/cache/48770/3922169/3922169-500x500.jpg)
Правильно, ми люди прості, нам читати шапки не треба, а дизайнер їсти хоче.
Ну от не бачу в тій шапці літер, які б не читалися. Чи то я надто добре напрактикувався в палеографії — але ж ні, скорописні тексти часів козаччини все ще лишаються для мене переважно тайнописом, а тут цілком собі зрозумілий напис, «просто такий почерк».
До речі, з поверненням!
(https://scontent.fhrk6-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/133943766_2194905180663476_3232844863348476902_n.jpg?_nc_cat=109&ccb=2&_nc_sid=730e14&_nc_ohc=P-QGMlFNy4oAX-67pbA&_nc_oc=AQlQtVOJE0XEpESBuye9J9-rBERhrpulklcsAbF3rol3K1rpk87Rw-VH5OjzEAKBtQA&_nc_ht=scontent.fhrk6-1.fna&oh=0e49357d7eac2d395726b660a4983d51&oe=600FF11F) :fp: :E:
Цитата: Python от июля 30, 2010, 22:19
Мова розвивається, змінюється, так само змінюється й правопис. З часом наслідування старої орфографії стає своєрідним стилістичним прийомом, щоб підкреслити архаїчність, консервативність чогось. Або ж виникає певна мода на архаїку, що ми можемо спостерігати в російській мові (http://lingvoforum.net/index.php/topic,10561.0.html).
Із прийомів архаїзації бачив лише вживання "сковородизмів" з порушенням правил написання префіксів. Себто "сродний", хоч у 20-30-ті роки в працях про доробок Сковороди спокійно писали "зродний" через З. Або отхлань, попри словникову відхлань.